Стаття "Законодавче закріплення профільної старшої школи в Україні й вимоги до предметних компетентностей учителя української мови"

1.Законодавче закріплення профільної старшої школи в Україні й вимоги до предметних компетентностей учителя української мови (Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Закон України «Про загальну середню освіту»,  Концепція профільного навчання у старшій школі та інших нормативно-правових актах).

 Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості  кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації.

Профільне навчання запроваджується та унормовується наступними документами:

- Закон України "Про освіту";

- Закон України "Про загальну середню освіту";

- Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затверджена Указом Президента України від 25.06.2013 № 344;

- Державна національна програма "Освіта: Україна ХХІ століття";

- Національна доктрина розвитку освіти;

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Державний стандарт повної загальної середньої освіти»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 366-р «Про схвалення Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року»;

Наказ Міністерства освіти і науки України № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі";

Наказ Міністерства освіти і науки України № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі";

Наказ Міністерства освіти і науки Укпаїни № 466 від 25.04.2013 "Про затвердження Положення про дистанційне навчання";

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-433 від 07.07.2008 "Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів";

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-528 від 28.11.2002 "Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення профільного навчання";

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;

Лист Міністерства освіти і науки України від 07.04.2021 № 1/9-188 «Щодо освітніх програм»;

Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404 «Про перелік навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році»;

Лист Міністерства освіти і науки України від 28.08.2021 № 1/9-433 «Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти  у новому 2021/2022 навчальному році».

З огляду на актуальність реалізації компетентнісного підходу на сучасному етапі розбудови системи педагогічної освіти в Україні, нагальним є розроблення проблеми розвитку професійної компетентності вчителів-філологів. Проте лишається невизначеним зміст поняття, професійна компетентність учителя-філолога” як педагогічної категорії. З’ясуванню сутнісної характеристики цього поняття сприятиме, врахування в розвитку базових компетентностей учителя-філолога.

Критерієм оцінювання професійної компетентності вчителя-філолога є не тільки система сформованих предметних або міжпредметних компетенцій, а й позапредметних,  не прив’язаних до навчальних предметів ,,Українська мова” та ,,Українська література”, вияв у філолога ключових компетенцій, що відображаються в інтелектуальній, комунікативній, інформаційній, суспільно-політичній та особистісній сферах. На сучасному етапі розширюються функції вчителя української мови та літератури, пов’язані з пошуковою, науково-дослідницькою, соціальною, культурно-просвітницькою діяльністю.

Важливою складовою професійної компетентності вчителя української мови та літератури є комунікативна компетентність, яка виявляється у свідомому спілкуванні між людьми (міжособистісний досвід), що формується й актуалізується в умовах безпосередньої людської взаємодії.

Компетентний учитель української мови та літератури має бути повноцінною професійною особистістю, яка володіє не тільки системою спеціальних знань, умінь і навичок, а й здатністю діяти в конкретній життєвій ситуації, будувати комунікацію з іншими людьми, здійснювати нормативну мовленнєву діяльність.

Професійний філолог має вміти аналізувати й готувати навчальний матеріал, який вимагає від педагога лінгвістичної компетентності (опанування знань про лінгвістику як науку, загальних відомостей про мову; перевірка знань і вмінь із фонетики, лексикології, граматики, синтаксису тощо); культурологічної компетентності, що включає відомості про мову як національно-культурний феномен; педагогічної компетентності (усвідомлення ролі вчителя, конструювання власного педагогічного досвіду); психологічної компетентності, яка охоплює вміння оцінювати здібності, можливості, психологічні особливості; комунікативної компетентності (вміння правильно користуватися вербальними й невербальними засобами в процесі спілкування); методичної компетентності (володіння дидактичними методами й прийомами та вміння застосовувати їх у процесі навчання); інформаційної компетентності (набуття й переробка інформації в професійно-педагогічній діяльності).

Професійна компетентність учителя-філолога є важливим компонентом особистості педагога, творчим чинником, здатним пробудити душу учня, вона є і метою, і результатом педагогічного впливу системи освіти на особистість учителя.