Робота з текстом. Читання мовчки уривка з твору "35 кіло надії"

6 клас

ГР2. ПТ. Підсумкова робота.

Читання мовчки уривка з тексту А. Гавальди “35 кіло надії”

Прочитайте уривок з тексту

   Дідів закуток — це місце, де мені наймиліше в світі! Хоча, здавалося б, що там такого особливого — сарайчик із дощок і листового заліза в садовому куточку, взимку в ньому холодно, влітку — спекотно. Я намагаюся забігати туди якомога частіше. Що-небудь змайструвати, взяти напрокат інструмент чи деревину, подивитись, як працює дід Леон (він зараз робить на замовлення меблі для ресторану), порадитися з ним чи просто так посидіти. Мені тут подобається, моє це місце, от і все.

   Пам’ятаєте, я говорив, що від запаху школи мене нудить? Такот, тут — навпаки: входячи у цей захаращений — і не повернутися — сарайчик, я роздуваю ніздрі, щоб глибше вдихнути запах щастя. Запах гарячої змазки, електронагрівача, пайки, клею і ще багато чого. Чудово! Я давно вирішив, що коли-небудь виділю цей запах в чистому вигляді, створю парфуми й назву їх «Закуток». Щоб нюхати, коли стає нудно від цього життя. (...)

   Коли дід дізнався про шостий клас, він чомусь не відповів на моє «добридень». Поїли ми мовчки, після кави він ніби й не збирався нікуди виходити.

— Діду?

— Що?

— Підемо в закуток?

— Ні.

— Чому?

— Тому що я дізнався від твоєї мами погану новину… Я тебе не розумію! Ти ненавидиш школу і робиш усе, щоб затриматися в ній якомога довше. Я мовчав.

— Адже не такий ти все ж таки дурний, яким тебе вважають! Чи такий? Голос у нього був сердитий.

— Так.

— Ох, терпіти цього не можу! Звичайно, легко тобі сказати, що ти ні на що не здатний, щоб нічого не робити! Ще б пак! Таким уже я народився! Як легко! А далі що? Які твої плани? Залишишся на другий рік у сьомому, восьмому, дев’ятому, і якщо пощастить, свідоцтво про навчання отримаєш до тридцяти років!

   Я тримався за краєчок диванної подушки, не сміючи підняти очей. — Ні, справді, не розумію тебе. Отже, так, на діда Леона можеш більше не розраховувати. Я люблю самостійних людей, які вміють досягати своєї мети, зрозуміло? Терпіти не можу ледарів, які тільки й знають, що скаржитися, і, на додачу, вилітають зі школи за погану поведінку! Вітаю! Подумати тільки, а я завжди тебе захищав... Завжди! Батькам твоїм говорив, що я в тебе вірю, виправдовував тебе, та ще й підтримував! Ось що я тобі скажу, друже: нещасним бути куди легше, аніж бути щасливим, а я не люблю, чуєш, не люблю людей, які шукають легкі шляхи. Ненавиджу скигліїв! Будь щасливий, чорт забирай! Роби що-небудь, щоб бути щасливим!

   Він так кричав, що аж закашлявся. Прибігла бабуся, а я потихеньку вислизнув у садок. Пішов я, звісно, в закуток. Мені було дуже холодно. Я сів на іржаву каністру і став думати, як же мені хоча б чогось у житті добитися…

Дайте відповіді на питання до тексту.

1. Від імені кого ведеться розповідь? ( 1 б)
2. Яке наймиліше місце в світі для хлопця? ( 1 б)
3. Чим найчастіше займалися дідусь з онуком? (1 б)
4. Хто завжди вірив у Грегуара? ( 1 б)
5. Що сталося, що ця віра похитнулася? (2 б)
6. Яких людей, за словами дідуся Леона, він найбільше не любить? ( 2 б)
7. Чому дідусь розізлився на онука? (2 б)
8. Як ви вважаєте, чи був правий дід Леон, що накричав на Грегуара? Відповідь обгрунтуйте. ( 2 б)