Роботи в людському суспільстві

Секція: Техічні науки

Хмельниченко Е.О.

студентка  кафедри математики, інформатики інформаційної діяльності

Ізмаїльського державного гуманітарного університету

Науковий керівник: Абросімов Є.А.

викладач кафедри математики, інформатики та інформаційної діяльності

Ізмаїльського державного гуманітарного університету

РОБОТИ В ЛЮДСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Роботи - це автоматизовані машини, які виконують функції людини при взаємодії з навколишнім світом. З давніх часів люди і мріяти про таке не могли, коли зараз ці механізми з величезною швидкістю входять в наше суспільство. Взагалі роботи створені для того, щоб зробити наше життя більш комфортним, поліпшити умови праці, звільнити «руки» від важкої роботи, підвищити продуктивність. З розвитком нашого сучасного світу, вони можуть не тільки повторювати рутинні завдання по програмі, а вже взаємодіяти з нами, розуміти наші жести і емоції. Крім того існує безліч спеціалізованих майданчиків, які дозволяють кожному, хто бажає, створювати програми і функції для роботів.

З таким розвитком роботи взагалі зможуть влитися в наше суспільство і стати нашими друзями, але поки що це не зовсім можливо оскільки залежить від багатьох факторів. По-перше, для цього абсолютно не готова наша інфраструктура: дороги, вулиці, наші будинки. По-друге, що вважається дуже важливим, це те, що не існує відповідного закону, який давав би роботам можливість мирно співіснувати з нами, адже хтось ж повинен буде відповідати за їх вчинки. І по-третє, деякі вчені вважають, що з розвитком штучного інтелекту, вони зможуть в буквальному сенсі поневолити нас [3].

Існує багато цікавих фактів з історії розвитку роботів. Перші ознаки робототехніки спостерігаються ще з античності, коли люди мріяли про величезні бронзові машини, які могли б допомогти їм боротися з ворогами і завойовувати нові землі. А найцікавіше те, що саме Леонардо да Вінчі був першою людиною, яка приблизно у 1495 році представила креслення людиноподібного робота. На цьому малюнку була зображена модель механічного лицаря, який може сидіти, стояти, рухати руками, головою і т. д. Але так і невідомо, чи намагався Леонардо втілити цей механізм у реальність [1].

У 1968 році японська компанія Kawasaki Heavy Industries склала свій перший промисловий робот. З того часу Японії захотілося стати світовою столицею робототехніки і їй це вдалося. Попри те, що спочатку ці роботи були розроблені в США, вони завозилися в невеликих кількостях до Японії, де вже далі інженери вивчали їх і використовували у виробництві.

Наприкінці 1990-х - на початку 2000-х років почався активний розвиток галузі з використанням нових контролерів, мов програмування, запуску перших роботів в космос і виникнення машин, що створюють роботів.

В цей час також з'явилися нові людиноподібні роботи, такі як канадський Aiko, що імітує людські почуття (дотик, слух, мова, зір), ASIMO - гуманоїд японської фірми Honda, робот-собака AIBO, створена компанією Sony та інші.

За останні п’ять років з’явився широкий спектр технологій робототехніки у різних галузях - від вдосконалених маніпуляторів до гуманоїдних роботів, які схожі на живих людей, мають широкий спектр емоцій і повністю відтворюють нашу міміку [5].

Роботи також активно використовуються в сільському господарстві. У більшості випадків це радіокеровані трактори та плуги, але все більш поширеними стають безпілотні літальні апарати, які фермери використовують для картографування землі та регулярної перевірки врожаю.

Які ж роботи використовуються у повсякденному житті? Звичайно, перше місце займає робот-пилесос, який став незамінним помічником для прибирання будинку. Остання модель більш удосконалена, відрізняється поліпшеною навігацією та поєднанням до смартфонів.

Для догляду за газоном служить автоматизована газонокосарка, яка оснащена масивом датчиків для безпечної їзди і стрижки трави на великих площах. Про басейни піклуються невеликі колісні роботи, які самостійно рухаються по дну водойми, щоб очищати стіни, сходи та фільтрувати воду.

Крім того, зростальні числа набирають безпілотні літальні апарати, які давно перейшли від виключно військового застосування до громадянського. Дрони використовуються для самих різноманітних завдань - від розваг до спостереження та професійного відеознімання. Китайський виробник DJI займає провідні позиції в цій галузі. Їх останній апарат Spark вважається найдосконалішим селф-дроном, що запускається і керується жестами [4].

Все більшого поширення також набуває система розумного будинку. Якщо раніше така «автоматизація» полягала в плескання долонями щоб включити світло, то зараз людині взагалі не потрібно ні за чим стежити - вся влада знаходиться в руках електронного кербуда, та центру управління роботами, який контролює все побутове обладнання від систем безпеки і освітлення до кавоварки і пральної машини.

Допоміжним гаджетом може бути ехо-колонка, яка дозволяє за допомогою голосових команд керувати всіма побутовими приладами. Або робот-помічник, який виступає в ролі організатора, будильника та мультимедійного програвача. Підключившись до Інтернету, вони можуть повідомляти про погоду, видавати новини, надавати інформацію про пробки у вашому місті та інше. А завдяки відкритому доступу до програмування вони можуть стати хорошими помічниками для навчання дітей, розваг для людей похилого віку та навіть іграшок для домашніх тварин.

На закінчення, слід зазначити, що оскільки наш світ буде наповнюватися роботами, навички спілкування з ними будуть не менш корисними, ніж навички спілкування з людьми. Ми бачимо, як сучасні технології поступово об'єднують людей та розумні машини у велику соціально-апаратну мережу. І це лише початок важкої, але дуже захопливої подорожі у майбутнє [2].

Література:

1. В.П. Карчевский. Людина і робот. 2012. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57709 (дата звернення: 16.06.2021).

2. Найкорисніші домашні роботи: хабр. URL: https://habr.com/ru/company/mailru/blog/401555/ (дата звернення: 16.06.2021).

3. Роботи: вікіпедя. URL: https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82 (дата звернення: 16.06.2021).

4. Роботи в людському суспільстві: хабр. URL: https://m.habr.com/ru/users/mrKron/ (дата звернення: 16.06.2021).

5. Верещагина Н.В. Роботы, искусственный интеллект, восстание машин. 2016. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/roboty-iskusstvennyy-intellekt-vosstanie-mashin-mifologiya-ntr-i-nauchnaya-fantastika (дата обращения: 16.06.2021).