Родинне свято - розвага «Коса – дівоча краса»

Про матеріал
Матеріал та обладнання: Українська хата, піч, веретено, лави, коровай, підкова, мішечки з зерном, квіти для таночка, саморобні інструменти для танцю, рушники, ложки та казанок, атрибутика до гри «Млинці», гребінці, стрічки, свічка, коробочки з пелюстками, обруч з різнокольоровими стрічками. Музичний матеріал: 1. Українська народна пісня «Вареники». 2. Пісня Олега Винника «Перлина – Україна». 3. Пісня «Рушник вишиваний» сл. А. Бінцаровська, муз. С. Родько. 4. Пісні Н. Май «Побажання» і «На нашій Україні». 5. Українська народна пісня «Зеленеє жито, зелене». 6. Пісня «Українка я маленька» сл. О. Качан, муз. В. Качана. 7. Українська народна пісня «Горіла сосна, палала». 8. Українські народні мелодії.
Перегляд файлу

 

 

Родинне свято -  розвага

«Коса – дівоча краса»

 

 

http://www.hopak.kiev.ua/downloads/Fotogalereya/2010/divchata/b/IMG_6262.jpg

 

Ведуча:

Любі  гості! Ми  вітаємо вас на нашім святі,

Де отримаєте радість й усмішок багато.

Прошу дуже про клопоти і гірку журбу забути,

Бо ніхто тут, у цій залі, не повинен сумним бути.

Стоїть хата небагата, солом′яна стріха,

Причілочки  у китицях, мальовані вікна,

Обмазана, підведена, а сама біленька.

На подвір′ячку барвінок – трава зелененька.

Василина:

Ще й садочок, як віночок, хатинку квітчає,

У віконце з неба сонце в хату споглядає.

Тут чистенько і гарненько, тут усе в порядку.

Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку.       

І Бог дбає, і донечка мені допомагає.

Донька:Ой, матусю, я вже навчилася все робити:

     І підмітати, і посуд мити.

Пісня «Українка я маленька» (соло)

Донька: Матусю, я так люблю допомагати тобі в усьому.

Василина: Бачу, бачу, донечко, що гарна ти зростаєш помічниця.

Ведуча: Василино, чому ти у вікно заглядаєш?

                Напевно гостей ще чекаєш?

Василина: Сьогодні до хати зберуться хлопці та дівчата, а ще своїх матусь приведуть. Бо у нас сьогодні свято.

(стукіт)

Василина:

Заходьте, заходьте до нашої хати,

Заходьте, мої хлопчики й дівчата.

Для людей відкрита наша хата біла,

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, з любов′ю і миром!

(Заходять діти, матусі)

Пісня «На нашій Україні»

Василина: Ой, які гарненькі, ой, які веселі

          Завітали гості у нашу оселю!

Дитина: З проханням до вас завітали,

                 Щоб про обряд закосичення ви нам розказали.

Мама 1: Та, спочатку, прийміть наші гостинці.

      Даруємо у мішечку гороху,

      Щоб багатішали ви щороку!

Мама 2: Даруємо вам у мішечку жито,

                Щоб діточкам було весело жити.

Мама 3: Принесли ми вам мішечок гречки,

                Щоб між дітьми не було суперечки.

Мама 4: А ще принесли вам в подарунок мішечок вівса,

                Щоб родина була здорова уся.

Мама 5: Даруємо вам підкову

                На довгу і щасливу долю.

Мама 6: Даруємо цукор усім вам,

                Щоб солодко жилося всім людям!

Мама 7: Даруємо ще й часнику,

              Щоб все було вам до смаку!

(Вручають хліб – сіль, подарунки під фонограму пісні «Зеленеє жито, зелене»)

Василина: Щира дяка за ваші побажання і щедрі дарунки. Та, щоб розмова була теплою, доброю та щирою – засвітимо свічку. Нехай вогник і тепло цієї свічки живить ваше родинне багаття, буде оберегом від усіляких негараздів! (Ведуча ставить запалену свічку на стіл)

Ведуча: Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм,

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

 Василина: Шановні гості, дорогі матусі, любі діти! Сьогодні в нашій родині «Свято першого закосичення»!

Ведуча: Дивіться, які дівчатка гарні і дорослі вже стали: попіднімалися, розквітли як у лузі калинонька, яке гарне в них волосся – довге, густе, чисте, пахуче, красиве.

Василина: Виросла і моя донька. Час її закосичувати, щоб помічницею для родини була.

Донька:

Коса завжди була в пошані,

Її носитиму і я.

Вона, як чисті в полі роси,

Вона, як співи солов′я.

Ведуча: Закінчилось дівоче безтурботне життя.

Донька: Мамо, а правда, що діти – це квіти?

Василина: Діти для матусі – серця квітничок.

                     Доньки – маргаритки, пролісок – синок.

                     Щедро виростає  той квітковий цвіт,

                     Ласкою сповитий від найперших літ.

Дівчата:

  1. Я збирала трави росяні в саду,

Мальви, чорнобривці, м′яту запашну.

  1. А у полі серед жита я зірвала мак.

Гарна квітка, що сказати, знає з нас усяк.

Пісня - танець «Пішли діти в поле»

Ведуча: Які гарні дівчатка, і співати й танцювати вміють.

Ллються коси, як ранкові роси,

В ланцюгах срібляться золотих.

Що є краще, за дівочі коси

І троянди вплетені у них?

Василина: За традиціями українського народу до 6 років дівчатка бігали з розпущеним волоссям, а коли виповнювалося 6 років, то матуся волосся сплітала у косу та вплітала стрічку, щоб коса росла до пояса, від пояса до колін, щоб красу її було видно.

Ведуча: З давніх – давен вважалося, що дівоча коса це символ дівочої честі, працьовитості, охайності, одна з найголовніших ознак дівочої краси. Василино, а чи знають наші дітки прислів′я та приказки про дівочі коси?

Василина: Авжеж, знають.

Прислів′я, приказки:

  1. Дівчина з косою, як трава з росою.
  2. Нема коси – нема й краси.
  3. Не вари борщу, поки не заплетеш косу.
  4. Де дівка з косою, там хлопці юрбою.
  5. Коса – дівоча краса.
  6. Косу збережеш – щастя знайдеш.

Ведуча: Я пам′ятаю, колись і нас, малих дівчаток матусі закосичували. Та, перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, що вміють наші дівчатка.

Дівчинка 1: «Маленька господиня»

Хоч на зріст я ще маленька

В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію –

Ось, тарілочки помию.

Ось кімнату підмітаю,

Вранці квіти поливаю.

Всього я сама навчуся –

Бо роботи не боюся.

Я матусі помагаю:

Пил із меблів витираю,

А як вариться обід,

То готую все, як слід.

Дівчинка 2: «Помічниця»

На базар пішла матуся,

В хаті – я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь до діла.

Підмету гарненько в хаті,

Молока дам кошеняті.

Своє ліжко застелю,

Квіти в горщику поллю,

Заплету я кіски в русі,

І чекатиму матусю.

Хлопчик: А чи вправні наші дівчата господині? Зараз ми подивимось, як вони вміють смажити млинці.

Змагання – гра «Печемо млинці»

Василина: Вправні дівчатка, швидко впоралися. Молодці!

Хлопчик: Дівчатка вареники робили,

                   Від муки всі побіліли.

                   Навіть кучері руденькі,

                   Стали, бачите, біленькі!

                   Усміхнулись мама й тато –

                   Як вареників багато!

                    А які вони смачні!

                   Наші дівчатка – молодці!

Парний танок «Вареники»

Хлопчик: Дівчатка, мов зозуленьки,

                   Очі, як волошки,

                   І біляві, і русяві,

                   І чорняві трішки.

Дівчинка 1: А хлопчики, мов соколи,

                   Горять поясочки,

                   Сильні  та красиві

                   У вишитих сорочках.

Дівчинка 2: Чи ви чули,? Чи чували?

                      Хлопці наші сперечались,

                       Хто із них спритніший,

                      Хто із них сильніший?

                     Нумо, краще, позмагайтесь,

                     Спритністю поміряйтесь!

Конкурс – гра «Ложкарі»

Василина: Молодці, хлопчики! Ростуть справжніми козаками!

Ведуча: А хто ж буде закосичувати наших дівчаток?

Василина: Хто ж, як не рідна матінка благословляє на добре, щире життя у праці, дає настанови на добре ставлення до людей.

(Підходить до донечки)

-         Доню, моя доню,

Синьоока зірко (гладить донечку)

У житті буває солодко і гірко,

Щоб в житті твоєму не прийшлось пізнати,

Не забудь ніколи маминої хати.

(Мати бере рушник і дає донечці)

-         Хай цей рушник тебе від лиха зберігає.

Донька:

Де б я не ходила, щоб я не робила,

Знати й пам′ятати буду повсякчас:

Наймиліша хата – там, де народилась,

Найрідніша мати, що зростила нас.

Мама 1: Ми теж для своїх донечок рушник вишивали.

Мама 2: Вишивали та у доросле життя донечок збирали.

Василина: Ідіть же, дівчатка, до матусь рідненьких. Беріть гарні рушники та кажіть подяку.

(Дівчатка підходять до матусь, вклоняються)

Донька-дівчинка:

Мама вишила мені

Рушничок маленький

На нім квітне візерунок –

Ой, який гарненький.

В мами ручки золоті,

Любляче серденько.

Як же я тебе люблю,

Моя рідна ненько.

(Мами дарують дівчаткам вишиті рушники)

«Танок з рушниками» (дівчатка)

(Дівчатка застеляють рушниками стільчики, сідають)

Дівчинка:

Благословіть нас, наші мами,

Косу заплітати, косу заплітати,

У стрічки вбирати.

Щоб росли довгі, густі та красиві,

Щоб раніш своїх годочків не ставали сиві.

Ведуча: Тож, матусі, благословіть своїх діточок і закосичте їх.

(Матусі підходять до донечок і починають їх закосичувати)

Мати 1: Плетися коса, розумнішай голова,

                Родися краса, добрішай душа.

Мати 2:

Рости, коса, до пояса!

Не випадай ні волоса!

Рости, коса, до п′ят,

Всі волосинки в ряд!

Пісня укр. нар. «Горіла сосна, палала» у виконанні матусь.

Василина: Любі матусі, візьміться за руки, тричі обійдіть донечок, щоб захистити їх від усякого лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Адже, нічого немає сильнішого за материнське благословення.

(Матусі тричі обходять донечок під музику)

Ведуча: А тепер, матусі, поцілуйте своїх донечок, привітайте їх з важливою подією.

(Матусі вітають своїх донечок, дарують їм гребінці під лагідну музику)

Василина:

Донечко, рідненька, ти іще маленька,

Я молюсь за тебе, як і кожна ненька.

Я прошу у Бога здоров′я міцного,

Щоб тобі послав він щасливу дорогу.

Щоб в житті ніколи ти горя не знала

І щоб твоя доля цвіла – процвітала.

Донька:

Мамо, добре, що ти є,

Ніжне сонечко моє!

Від твоєї доброти

Так і хочеться рости.

Бо, ріднішої ніж ти,

В цілім світі не знайти!

Добре, мамо, що ти є –

Тепле сонечко моє!

Ведуча: Матусю в усі віки шанували, любили, бо протягом багатьох років супроводжують нас у житті її ласка і турбота.  Кожній мамі хочеться, щоб її діти росли здоровими і красивими, ввічливими і добрими, старанними і щасливими. Колись, дуже давно, на Україні, був гарний звичай: рано – вранці встати, зібрати росяні пелюстки яблуневого цвіту й осипати ним голівку матусі. (Матусі сідають півколом)  І, саме зараз, ми проведемо такий обряд. Дівчата, візьміть свої коробочки з пелюстками, підійдіть до мами.

(Дівчатка беруть коробочки з пелюсточками і осипають ними голову матусі)

Разом зі мною промовляйте такі слова:

-         Щоб ти, матінко, була здоровою!

-         Щоб ти була щасливою!

-         Щоб ти була коханою!

-         Щоб ти не знала горя і біди!

Ведуча: Я думаю, що після таких побажань, ваші матусі обов′язково будуть здоровими і щасливими.

Василина: За давнім звичаєм дівчаток хочуть привітати хлопчики.

Хлопчик 1: «Косички»

 

«Косички у дівчаток, щоб смикати за них!»-

Так думав я спочатку, а виявилось – ні.

Вони ростуть для того, щоб заплітати їх,

Та стрічки в них носити, довгі і красиві,

Щоб хтось про них сказав: «Ах, ах! Яка краса!»

А от мені косичок не треба. Я – хлопчак.

А що я теж красивий – то це помітно й так!

Хлопчики:

1.Які гарні дівчатка у нас,

Ви красою вабите завжди нас.

Тож, дівчатка, знайте ви кожен раз,

Що коса в пошані в народі  й у нас.

 

2.Милі дівчатка, ми вас поважаєм,

Гарної посмішки від вас чекаєм.

Тож лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі і вродливі.

Ведуча: Любі наші дівчатка! Ростіть, плекайте і шануйте коси – свою одвічну дівочу красу. Будьте здорові та щасливі!

Василина:

Хай щастя поселиться в вашій родині,

Хай радісно буде і вам, і дитині.

Щоб були стосунки в сім′ях добрі й щирі,

І зростали діти в злагоді і мирі.

Пісня «Побажання» (загальна)

Ведуча:

Зі святом вас вітаємо,

Щастя й успіхів бажаємо!

Щоб тільки добро у житті велося,

Хай збудеться все, що не збулося!

Хай буде спокій і мир в Україні –

І більшого блага не треба людині!

Загальний танок «Перлина –Україна»

docx
Пов’язані теми
Дошкільна освіта, Сценарії
Додано
4 листопада 2023
Переглядів
277
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку