Родинне свято "Будьмо знайомі"

Родинне свято «Будьмо знайомі»

Мета.  Розширювати знання дітей про сім’ю, родину, найдорожчих людей: маму й тата; формувати почуття духовної єдності поколінь; виховувати почуття любові до рідних, бажання їм допомагати, приносити їм радість.; створювати атмосферу емоційної захищеності, тепла, любові.

Обладнання: плакати - родинні дерева учнів, повітряні кульки, малюнки дітей на тему «Моя родина», фонограми дитячих пісень, малюнки квітів та овочів для конкурсів, виставка сімейних поробок.

Підготовка до свята. Всі учні з батьками заздалегідь готують презентацію власної родини: розповідь про захоплення, традиції, таланти.

Хід свята.

Діти на сцені. Звучить українська народна пісня.

Гості проходять до зали, показавши «перепустку» – малюнок своєї родини.

Тихо звучить пісня „Зеленеє жито, зелене…”

Дівчатка –першокласниці:

А чому це, а чому? Ви такі веселі?

Чом так радісно у нас нині у оселі?

Недарма дружно сміх лунає!

Що у нас? Що у нас? Хто з вас відгадає?

• Може ми поїдем в цирк?
• Ні!
• Може, прийде чарівник?
• Ні!
• Може в когось іменини?
• Ні!
• Може свято буде нині?
• Так!
• А яке ж? Скажіть-но, милі!

Всі: Свято нашої родини!

Хлопчики-першокласаники:

День чарівний, справжнє диво,

Всюди усмішок багато,

В залі людно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.

Добрий день вам, люди добрі,

раді з святом вас вітати,

щастя і добра бажати.

Даруємо вам ці квіти, щоб весело було жити.

Принесли вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.

А ми принесли в подарунок мішечок вівса, щоб шкільна родина була здорова уся!

Вчитель. Ласкаво просимо Вас усіх до нас на свято „Будьмо знайомі”, перше свято наших першокласників. Усі ми довго готувалися до нього, чекали зустрічі з вами. Дітки вчили вірші, пісні, гуморески. Ми хочемо, щоб ви разом з нами повеселилися і відпочили,  щоб ви більше пізнали один одного, подружилися для того, щоб співпрацюючи разом зробити шкільне життя наших дітей змістовним, захоплюючим, цікавим.

 ще побажаємо всім нам відсьогодні стати однією дружньою шкільною родиною, бути оптимістичними, активними, терплячими, наполегливими, крокуючи поряд із своїми дітьми доріжками країни Знань.

Дорогі гості! У народі кажуть, що людина без роду нещаслива. Журавлі мають свій журавлиний рід, бджоли – бджолиний. Та царем природи є людський рід.

1.Просимо всіх до господи.

І нас врятує від негоди

Щира пісня, рідна мова

Мудра бесіда-розмова.

2. Свято добрим вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні стане тісно.

3. Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали. Як сподобається вам,

То плещіть завзято нам.

Всі виконують пісню про родину
Учитель.

У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це? Звичайно ж це – тато і мама, братик і сестричка, бабуся і дідусь, які є членами єдиної сім’ї. Сім’я – як сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Родина – це гніздечко, любові й тепла для кожного з нас, в ній панує злагода, повага до старших, особливо до дідусів та бабусь. Адже вони коріння сім’ї, прожили довге життя, багато вміють і знають. А кожна сім’я – це частинка великого українського народу.

Сьогодні з приємністю хочу сказати, що в нашій класній родині зібралися 33 родини, у яких панує любов, добро і злагода. А як люблять Вас ваші діти, вони зараз розкажуть самі.

1. Мама, тато, дід, бабуся –
   Всіх назву не помилюся
   Старший братик і сестричка –
   В нас сімейка невеличка.
   Не спиняйте бо зіб’юся:
   Мама, тато , дід, бабуся,
   Старший брат, сестра і я –
   Отака моя сім‘я!

2. Рідна мамо, рідний тато!

Я вітаю вас зі святом.

Я люблю вас щиро-щиро!

Вам бажаю щастя й миру!

3. Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви такий же гожий.

Вчитель.  Хто життя нам дарував, Хто часу не шкодував, Хто навчав нас говорити, Хто найкращий в цілім світі?

1. Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

2. Хто розкаже мені казку,

Хто щедріший всіх на ласку?

Ти, матусю, наймиліша,

В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,

Пестить, гладить, ніжно  й любо,

Пригортає до серденька?

Ти, моя найкраща ненько!

Звучить пісня про маму.

Конкурс для мам «Чарівна доріжка»

На підлозі викладена доріжка з квітів. На її кінцях стоять мама і дитина. Вони мають право зробити крок назустріч тільки після лагідного звертання.

Вчитель. Поряд зі словом «мама» завжди стоїть сильне мужнє слово «тато». Батько – захисник, його слово – закон. Кожна дитина хоче, щоб тато був людиною мудрою, справедливою. В народі кажуть: «Що робить батько, те й робить дитятко», «Яка гребля – такий млин, який батько – такий син».

1. Він не вміє готувати

І млинців не напече,

Та як гарно вкупі грати:

М’яч від нього не втече!

2. Шити – клопоту багато:

Голка крутиться і все.

Ліпше він ялинку в хату

Нам до свята принесе.

3. Він морозиво купує

Замість супу на обід.

Та зате татусь наш знає,

Як побудувати пліт!

4. Все на світі вміє тато:

І шпаківню збудувати,

Вміє довгий цвях забити,

Може борщ смачний зварити.

5. Вміє рибу він ловити,

Мамі дарувати квіти,

Смажить шашлики у лісі

Та казки читать Марисі.

6. Запускати в небо зміїв…

Все на світі татко вміє!

От якби ж ще для сестрички

Він навчивсь плести косички!....

7. З ним цікаво мандрувати,

Горами, ланами йти…

Кращого, ніж рідний тато,

Нам ніколи не знайти!

Звучить пісня «Тато, мій татечко!»

Конкурс «Говори правду»

Тато і дитина стоять спиною один до одного. Задається питання. Дитина кивком голови відповідає «так» чи «ні», після чого тато вголос дає відповідь.

- Вашій дитині 6 років?

- Чи любить ваша дитина їсти кашу?

- Чи застеляє ваша дитина ліжко?

- Чи миє посуд тато?

- Чи розповідає тато казку перед сном?

- Чи робить дитина ранкову зарядку? А тато?

- Чи дарує тато мамі квіти?

Вчитель. Шановні батьки! Пам’ятаєте той час, коли будь-яке речення вашої дитини починалося питаннями «Де? Коли? Чому?». Зараз все змінилося.

Звучить вірш А.Костецького  «Батьки-чомучки!»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошколята!

Нічогісінько не знають,

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають.

Лиш одне: чому й чому?

Ти чому образив Віту?

А чому отримав двійку?

І чому прийшов так пізно?

Та чому в шкарпетках різних?

Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не учиш?

А чому портфель без ручки?

І чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів!

Вчитель. Наше родинне коло не обмежується мамою і татом. Невід’ємна частина кожної родини – це бабусі і дідусі. Наші бабусі – невтомні трудівниці, берегині роду, звичаїв, традицій. Ось вслухайтесь у саме слово «бабуся, бабусечка, бабусенька, бабуня». Воно ніжне, лагідне, красиве, пестливе.

Заради онуків вона віддасть усе, останньою крихіткою поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж дітей. Ви їх пташенятка, ластів’ятка, котенята, сонечка, зайчики…

Працьовита та весела,
Завжди гарний настрій має,
І її порада мудра
Нам усім допомагає.
Це бабусечка моя,
Привітаю її я:
Побажаю щастя й долі,
Щоб всього було доволі,
Щоб життю вона раділа
І ніколи не хворіла!

Вчитель. У кожного з нас є дідусь, який також і любить, і вихо­вує, і допомагає своїм внучатам, поки тато на роботі. Для любих дідусів звучить вірш «Мій дідусь»

1. Чи мороз, чи віє завірюха,

Я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга.

Мій найкращий друг — дідусь.

 2. Ми йдемо гуляти разом

І в кіно, і в магазин...

До морозива я ласа,

А мультфільми — любить він.

 3.  Лижі ми купили добрі,

Першим став на них дідусь.

Ми обоє з ним хоробрі —

Я кататися навчусь.

4. Теж я виросту, а поки,

У нас такі веселі дні,

Що здається менше років

Дідусеві, ніж мені.

 5. З таким хорошим другом

Не нудно вдвох ніде.

З таким хорошим другом

Ніхто не пропаде!

6. Мій дідусю! Обіймаю!
Ти – щасливий, я це знаю,
Бо є в тебе внучка – я
і уся наша сім’я!!!

Вчитель. Наші діти дуже розумні, можуть знайти вихід з будь-якої ситуації.

Звучать усмішки у виконанні батьків і дітей.

- А ти татку, в школі вчився?

- Учився, синочку.

- А то правда, що ти татку, був одержав двійку?

- Було таке, траплялося.

Малий засміявся:

- Отже мама правду каже, що я в тебе вдався.

- Чого плачеш, Яночко?

- Гривню загубила…

- На ось тобі дві, та тільки не плач.

- Чому ж знову плачеш?

- Як же мені не плакати? Якби не загубила гривню, то вже мала б три.

Буйні предки.

Вдарив батько спересердя

Хлопчика малого,

Той поплакав, переплакав

Та й питає в нього?

- Тебе, татку, бив твій тато?

- Бив, та ще й немало.

- Ну а татка твого били?

- Теж препадало…

І сказало хлопченятко, заломивши ручки,

- Тепер знаю, звідки в тебе

Хуліганські штучки!

Подушечка
Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вуха, і щоки.
Ой, подушечко підбита,
З чотирма ріжками.
Як шкода, що місця мало
В рюкзаку з книжками.

Годинник

Щось годинник, – каже тато, –

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився.

Звідки взятись тому пилу? – мовила Алінка.

Я ж годинник з милом мила,

Там нема й пилинки!

Самопрезентація родин (візитна картка )

Учитель. А чи добре ви знаєте один одного?

Гра „Татові й мамині справи”

(Участь беруть діти. У кожного коробочка з червоними та синіми фішками. Учитель читає запитання, а учасники гри відповідають на них фішками. Якщо справу робить мама, то кладуть червону фішку, якщо – тато, то – синю. Після закінчення запитань підраховують червоні та сині фішки окремо, визначаючи хто більше уваги приділяє вихованню дитини у сім’ї.)

Запитання до гри:

- Хто вам читає книжки?

- Хто з вами ходить у парк, на дитячий майданчик?

- Хто вчить з вами уроки?

- Хто прибирає у квартирі?

- Хто вас водить до школи?

- Хто купує хліб чи інші продукти?

- З ким ви частіше виконуєте різну роботу?

- З ким поряд ви сидите за столом під час вечері?

- З ким ви любите грати в різні ігри?

Гра „Впізнай свою дитину”

(Участь беруть 8-10 дітей. Вони під музику ходять по колу, а мама із зав’язаними очима намагається впізнати свою дитину)

Гра «Відгадай, чий голосок?»

Батьки  сидять півколом, навпроти них діти, повернуті до них спиною на відстані. Хтось з батьків кличе свою дитину, як зазвичай, вдома «Мій котику!», «Моє сонечко». Якщо дитина впізнала голосок, вона підходить до батьків, ті цілують її, саджають поряд і т.д.

   Учитель. Я дуже вдячна всім, хто знайшов час і прийшов до нас на свято. Дякую за допомогу в підготовці та проведенні нашому музичному керівнику…; батьківському комітету за придбані призи.

А Вам хочу сказати:

  Щастя Вам і добра

 І всякого гаразду.

 Щоб росли, цвіли, як квіти

 Ваші гарні, чемні діти.

 Щоб велося Вам завжди

 І в коморі, і в стодолі.

 Щастя Вам у Вашім домі!