Родинне свято
«Дитинства веселкові кольори»
Щасливе дитинство - чудова пора.
В казковій країні з нас кожен бува.
Вона кольорова, барвиста, весела.
В ній море усмішок, швидкі каруселі.
До себе манить і не відпускає.
У світі дитинства вас радо вітаєм.
Дитинство кольорове, барвисте, веселкове.
Де пахне шоколадом, де клопоту нема.
Де сміх дзвінкий лунає.
Де пісня звеселяє.
Де райдуга - веселка всім настрій підіймає.
(Виходять діти, в костюмах кольорів райдуги)
Ч. Десь далеко, на самому краю небосхилу є місце, яке називають Веселкою.
Пом. Це межа між грозою і світлом, громом і блискавкою. Семицвітка черпає воду з озер, рік та морів.
Ж.Її кольори це природна загадка, яку ми розгадаємо саме сьогодні, коли на вулиці осінь і вся природа готується відпочивати довгими зимовими вечорами.
З.Але все живе знає, що навесні сонце знову буде голубити своїм промінням. А новий день обіцятиме незнайоме життя.
Г.Тож давайте зробимо коротку подорож у країну, якої Ви не знайдете на жодній карті чи глобусі.
С.Країну, де мирне голубе небо, тепле сонце, яскраві зорі, завжди поруч диво-казка.
Ф.Запрошуємо Вас в подорож країною Дитинства.
(під музику виходить райдуга)
– Де ти, райдуго, дрімала,
Чим ти личенько вмивала?
– Я дрімала в небі синім
Вмилась дощиком з хмарини.
– Де ти, райдуго, зростала
Іменини святкувала?
– Я зростала на роздоллі,
Святкувала в дружнім колі.
– Де ти, райдуго, гуляла
Та барвисту вроду взяла?
– Я з промінчиками грала,
Довгі коси фарбувала.
– Де ти, райдуго, ходила,
Кого в гості запросила?
– Я дитинство запросила,
Щастям долю наділила.
А для щастя дітям треба зовсім небагато:
Сонце, зорі, небо і весела хата
А у хаті рідні, друзі, мамо й тато
Щоб любов і радість там, жила крилата
Ой для щастя, мабуть трохи більше треба!
Сонечко ласкаве і блакитне небо.
Ще краса безмежна, ріки і долини,
І любові море треба для дитини.
Дитина з червоною пелюсткою: Життя кожній дитині подароване разом з червоним кольором – кольором життя та любові, кольором теплоти душі та жару сонця. Червоний колір дає енергію. Він випромінює тепло. Червоний – улюблений колір всіх дітей, адже разом з ним вони почали жити. Цей колір-символ мужності та відваги, який присутній у кожній душі. Тому першою пелюсткою нашої квітки - семицвітки буде пелюстка червоного кольору...
Любі гості! Вас вітає ….
Три роки тому розпочалося наше шкільне життя у яскравому, стимулюючому, золотаво-жовтому кольорі який допомагає розуміти нові знання, надихає оптимізмом, спонукає бути відкритими, вільними, рухливими і товариськими.
Дитина з помаранчевою пелюсткою: Помаранчевий колір - найдинамічніший, молодіжний і веселий колір. Він допомагає викликати приплив життєвих сил, дає оптимістичний тонус.
У давнину його вважали кольором здоров'я і творчості.
Це колір безтурботного дозвілля, витівок та друзів. Це рідний клас і рідна школа, в якій буває все....
1. Як описати щастя дитини?
Що з неї може зробити людину?
Коли поруч мама, підтримує тато -
Для щастя дитини не треба багато!
Дитина з жовтою пелюсткою: Кожного дня з нами вчителі, які збагачують нас позитивними емоціями, дарують гарний настрій, підвищують самооцінку, націлюють бути схожими на сонечка, випромінювати жовтогаряче сяйво. У природі жовтий колір дуже поширений. Ми бачимо його всюди. Жовтого кольору сонце, лимони, кукурудза. Не дивно, що людина сприймає жовтий колір як колір гостинності, щедрості і комфорту. Жовтий колір стимулює інтелект і товариськість. Тому наступною пелюсточкою буде пелюстка жовтогарячого кольору.
Любі гості для вас виступає ….
Ми — колектив, всі дружні і завзяті,
Та зовсім різні кожен зокрема.
Як бачите сьогодні ви на святі,
Що серед нас однакових нема.
Пропонуємо вашій увазі веселі гуморески.
Першокласницю, яка прийшла зі школи, питають
— Марічко, а хто за тобою сидить?
— Я не знаю, бо вчителька сказала, що назад обертатися не можна.
— Пам’ятаєш, тату, ти якось розповідав, що у тебе в школі були погані оцінки…
— Чого це ти раптом запитав?
— Просто подумав, що історія повторюється.
Учитель запитує в учня:
— Чим ти можеш довести, що земля кругла?
— Глобусом!
Учителька роздивляється роботу учня.
— Здається, це почерк твого старшого брата?
— Може бути: я писав його ручкою.
— Скільки учнів у вашому класі?
— З учителькою тридцять три.
— А без неї?
— А без неї в класі не залишиться жодного учня!
Талантів в класі нашому багато.
Усі танцюють, в спорті сильні всі.
Умінням можуть заінтригувати,
Себе подати у ясній красі.
Любі гості! Для вас виступають наші дівчатка. Зустрічайте.
Дитина з зеленою пелюсткою: Зелений колір викликає почуття врівноваженості, гармонії, спокою і надії, допомагає розсіювати негативні емоції. Спокій, у зеленому кольорі життя, та надію у краще майбутнє, дарують дорогі нам люди – батьки, які вчать нас любити, дружити, працювати, відстоювати справедливість і бути гідними людьми. Все це ми спокійно та впевнено черпаємо від міцного родинного коріння.
На світі добрих слів чимало,
Та всіх добріш і найніжніш такі –
Із двох складів слова простенькі «мама» й «тато»
Й немає слів рідніших, ніж оці.
Татові руки все вміють, все можуть: носять на руках своїх маленьких синів і дочок, підставляють свої сильні плечі, коли необхідно їх підтримати. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози й заметілі.
Низький уклін вам, дорогі наші татусі!
Для любих татусів виступають ….
Хіба дорослим важко зрозуміти? -
Найбільше ж то бажають миру діти!
Ми хочемо, щоб радість вирувала:
Щоб колискова неньки не втихала,
А з часом, як йдемо уже до школи,
Щоб чули: « Не засмучуйся ніколи!».
Під захистом була б родинна хата,
Бо на війну не забирали б тата.
Щоб зорі діамантами світились,
А влітку, щоби ниви колосились.
Щоб люди цвіту й світу посміхались,
Садки плодами-соком наливались.
Щоб всі були щасливими в родині,
Ми щастя й миру хочем Україні!
Любі гості, для вас виступає … .
Дитина з голубою пелюсткою: Голубою стрічкою пролягає стежка до рідної домівки, де проходить наше безтурботне, безхмарне дитинство. Блакитний - це колір емоційності, колір спілкування. Блакитний це колір ясного неба, прозорої води. Блакитний також колір світу, він тихий і спокійний. Наші рідні матусі завжди надійно оберігають домашній спокій та гармонію, створюють атмосферу безпеки та довіри.
А музика завжди допомагає,
Бо з нею весело і радісно іти.
І хто у серці музику веселу має,
Той дійде швидше до власної мети.
Любі матусі, для вас виступає … .
Дитина з синьою пелюсткою: Синій колір допомагає прийти до спокою, стимулює натхнення, творчість, віру і відданість. Синій колір передбачає м'якість, терпіння і самовладання. Синій також є силою розуму, ясність думки. Тож його обов’язково уособлюють наші бабусі й дідусі.
Дідусі й Бабусі, найкращі у світі,
Безмежно вам вдячні усі наші діти
За те, що всі пустощі нам пробачаєте,
За те, що нас майже зовсім не лаєте.
Що зігріваєте ви онучат любов’ю,
Живіть сто років у щасті й здоров’ї.
Посміхайтесь. наші любі!
Вам усмішка до лиця.
Хай дитинство з вами буде.
Буде щастя без кінця.
Будем вірити у краще.
Будем разом ти і я.
Бо всі разом - ми найкращі.
Бо всі разом - ми сім`я.
Любі гості для вас виступає … .
Видніється світанку силует.
А ніч заснула в зорянім намисті.
Де казка з колисковою живе,
Колись давно з`явилося дитинство.
Дитина з фіолетовою пелюсткою: Фіолетовий - один з найбільш таємничих і неоднозначних відтінків. Здавна його вважали магічним. Чи не тому всі великі чарівники і маги з дитячих казок і стародавніх легенд були одягнені в одяг саме фіолетового кольору? Фіолетовий – це колір довіри, істини та глибини життя.
Учень. ….., як ти вважаєш, яка із присутніх родин у цій залі є найщасливішою?
Учениця. …., як на мене, то кожна сім`я - щаслива по своєму і єдиної формули сімейного щастя не існує.
Учень. Можливо ти маєш рацію, подруго.
Звучить ніжна мелодія.
Вчитель.
Щаслива родина - це цьомик у ніжки,
мурчання у хаті сіренької кішки.
Це "всім на добраніч" і "доброго ранку",
це "де мої капці?", "відкрийте фіранку",
"вдягайтесь скоріше!", "вже восьма година",
"спізнилися майже", "скоріше, дитино!".
Щаслива родина - це м`яч на підлозі,
"шукайте шкарпетки, чому ви ще босі?",
це "як оце зняти?" і "мультика хочу!",
"не буду вставати, нізащо, не хочу!",
малюнки на стінах і плями від соку,
це збиті коліна й обновки щороку,
це гамір уранці, це галас надвечір,
це просто щаслива родина, до речі.
Я дякую Богу, що маю родину.
Я щиро щасливий, що я не один.
Я мрію, всміхаюсь та сонцю радію.
Коли батьки кажуть:
"Найкращий ти син!".
Я дякую Богу, що маю батьків,
Бо тато і мама - мої кращі друзі.
Для них - я найкраща,
Для мене - вони.
І сварять, і хвалять завжди по заслузі.
Вчитель. Дорогі батьки! Хлопчики та дівчатка нашого класу, неповторні леді та галантні джентельмени підготували для вас сюрприз - ….
Вчитель. Говорять, що чудес на світі не буває, та повірте вони існують і навіть знаходяться поруч з нами. Одне з них наші діти. Вони як квіти, з’являються тут і там, прикрашають наше життя різними барвами і наповнюють його особливим змістом, дарують всім частинку своєї різнобарвності і допомагають повертати у життя веселкові кольори.
Учень. Шкода, але свято на разі добігло кінця.
Щасливі батьки всі і діти.
Учениця. …., стривай, ще пісня фінальна у нас не луна.
Не будем прощатись, а будем співати й радіти!
Вчитель.
Посміхайтеся, наші любі, частіше!
Хай у серці не осінь живе, а квітує - весна.
Щоб емоцій хороших побільше дарували нам діти щодня.
Хай дитинство завжди буде з нами,
Тільки світлі його кольори.
Хай родини щасливими будуть:
не на день, не на рік, на віки!