Родинне свято "Осінь"

Про матеріал
Група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує спільний дім, господарство, спосіб життя. В давнину в Україні батьки мали багато дітей — сім Я, сім осіб і це вважалося, що є повна сім’я. Родина — це ті люди, що знаходяться в родинних стосунках по предках, бабусях і дідусях: тітки, дядьки, їхні діти, племінники, двоюрідні сестри, брати і т. д. Вони родичі — близькі і далекі, але це вже родина. Родина йде корінням у давнину, тому треба вивчати свій рід і знати з якого ти роду-племені. Для цього у родинах складають дерево роду. Якщо бабуся і дідусь живуть разом зі своїми дітьми і внуками — це вважається сім’я. — Запитати хочу я, що то є таке сім’я? Ти секретів не держи! Що таке сім’я, скажи! — Сім осіб! Сім власних Я! Це і є одна сім’я! Це батьки і діти їх, якщо дім єднає всіх. — Як живуть разом усі і бабусі, й дідусі? А коли нема дітей, що тоді? Нема сімей? — І дідусі, й бабусі до сім’ї належать всі, Коли разом всі живуть. Їх тоді сім’єю звуть. — Ну, а що таке рідня? Я запитую щодня. Розібрать не можу я, де родина, де сім’я? — То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок, Що від предків наших йде і по крові рід веде. — Дядечки й тітки усі, двоюрідні дідусі, Їх жінки й чоловіки ще й племінники меткі. — Рід історію веде, з глибини віків іде. Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!
Перегляд файлу

                          Свято осені

    Звучить музика. Під музику виходять ведучі

Ведуча 1
Покосили пшеницю й жито,
Ми не чули, як минуло літо,
Вже пройшла і осінь золота.

Ведуча 2
Зажурились квіти не спроста, 
Вранці роси випадають білі,–
Жовкне листя у саду на гіллі.

Разом
Осінь, осінь,
В гості тебе просим
З щедрими хлібами, високими снопами,
З листопадом понад краєм і з великим урожаєм!
Ведучий 1 Добрий день, дорогі друзі! Ви чуєте?

Ведучий 2 Це тихі кроки господині — осені, яка прийшла попрощатися з нами .

 Ведуча 1. Прислухайтесь: вона вже тут.
Звучить лагідна музика.  Танок  з парасольками.

На сцену виходить Осінь.

Осінь: Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!
(Сипле листочки з кошика)
Щедрість — заповідь моя.

Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!
     (На сцену виходить Урожай).
         Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!

(Звертається до Осені.)
І тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Ціле літо я ріс у полях,
З кожним днем набираючись сили,
Слава дружнім робочим рукам,
Що мене для достатку зростили.

Ведучий 1: Доброго дня, тобі урожаю !

Ведучий 2.! Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі.
Ведучий 1.Послухайте, яку пісню приготували для вас діти!

Пісня «Осінь-чарівниця»

Урожай: Я приходжу в гості восени лише до тих, хто трудом своїм закликає мене

до себе.

 І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату,

де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.

Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина?

Урожай: Вона тут є, завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.

  На сцені овочі .

  1 дитина

На зеленому городі-

Ну дива тобі та й годі:

На зеленому городі

Заблукали ми сьогодні!

Кукурудза круглоока

 Поросла така висока.

Заблукали я й Петрусь,

А знайшов нас там дідусь.

 2 дитина

Він за руки нас узяв

Весь город нам показав:

Ось квасоля і горох,

Бачте, родичі ; в обох

 Круглі зернятка уряд

 У стручках зелених сплять.

А отам копни раз – другий –

І побачиш в глибині

У сіренькому лушпинні

Картоплиночки рясні.

 3 дитина

Там он кріпчик і петрушка,

Запахущі та рясні,-

Будем їсти борщ чи юшку –

Вкиньте їх собі й мені.

Ось часник, а  он цибулька.

Що за горді та сердиті!

Золотими кожушками

 Аж по саму шийку вкриті.

      4 дитина

А отут вам хто лежить,

Причаївся і мовчить?

Це ж зелений огірок

Заховався за листок!

Гичка вгору, хвостик вниз,

Ціле літо гарно ріс.

А скажіть. Він зветься як?

Ой дідусю це ж буряк!

-а оце хто тут уклався?

 Чи не спати він зібрався?

Бач, як боком в землю вгруз!

Хто цей лежень? – то  ж гарбуз

А отут зручненько сіла

 Капустина, кругла, біла,

Загорнулась в сто хусток,

А корінчик весь промок!

     5 дитина

А оце хто причаївся?

Бачиш, як зачервонівся!

Е, та ще ж і не один…

Помідором зветься він!

-Гріло сонечко ясне,

Землю цілувало,-

От і соняшник розцвів-

Золоте кружало.

      6 дитина

Що то купками росте

 Та дрібненько так цвіте?

То щавель, борщу смачного

 Не навариш ти без нього.

 Он редиска червоненька.

Хоч бува вона гіренька.

Та дорослі і малі

Полюбляють всі її.

  • а ото що кучеряве?

То морквиця там на славу.

Заховалася вона. –

Бо солодка та смачна .

На зеленому городі –

Ну дива тобі та й годі!

 А щоб більше див було

Щоб гарненько все росло, -

Треба вмілі ручки мати,

Треба добре працювати,

Доглядати день при дні, –

Стане див тобі й мені.

       Танок овочів

                      Сценка «Сперечались овочі»
Морква. Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
Буряк. Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
Огірок. А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень, і на святі.
Цибуля. На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
Часник. Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.
Диня. Кожен знає – жовта диня
На городі господиня.
Я солодка, соковита
Покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.
Гарбуз. Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі.
Я великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову
Буде сильним і здоровим!

Огірок: Який салат без огірка?
Буряк: А що за борщ без буряка?
Морква: Чи то без моркви?
Капуста: Без капусти?
Усі разом: Без нас в каструлі буде пусто!

Урожай: Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!

         ( Учні виконують пісню «Овочі»).
Ведуча 1.
Пройшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду осінь нам тримала
Аби устигли хлібороби славні,

   Ведучий 2
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори
Нехай собі лежить там про запас.

Осінь: А ось ще, у руках моїх, погляньте,
Із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж танцівниця я завзята

Танок осені з тканиною
Осінь: Не тільки з урожаєм я прийшла
До вас у гості
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати? Відгадайте!

Ведуча 1: Дозріває горобина,
І калина вже рясна,
І до школи поспішає 
Після літа дітвора.
Коли це буває? (У вересні)

Ведуча 2: Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць… (Жовтень)

Ведуча 1: Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі… (Листопад)

Осінь: Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.
А тепер давайте осінні місяці запросимо до нас на свято.
         (Входять осінні Місяці)
Вересень: Перший місяць – вересень, я смачний.
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для малят.
Жовтень: Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.
Листопад: Я листопадом звуся недарма,
З дерев останнє листя обриваю.
Вже майже сонечко не гріє і щодня
Осіннім дощиком я землю поливаю.
Промайнули жовтня дні, 
І пташки уже сумні, 
Бо не хочуть покидати 
Свою рідну землю-матір.
                  Пісня про землю -матір
Ведуча 2: В нас на святі знову гості.
Вони не розлучні з Осінню
Це її вірні друзі ––гриби!
Подивіться скільки виросло грибів восени!
       (Заходять Гриби)
Маслюки: Ми – хлоп* ята – маслюки,
В нас руді липкі шапки.
Хто знаходить нас між сосен,
Бере в кошик залюбки.
Лисичка: Я – лисичка, я – сестричка
Не сиджу без діла,
Наймодніший капелюшок
Я сьогодні вділа.
Чепурна я в капелюшку
Та вродлива личком.
Подарую капелюшки
Ще й своїм сестричкам.
Мухомор: Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор,
Кашкет цяцькований розлогий,
А сам стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай!
Мене побачиш ––обминай!
Ведуча 2: А які дарує осінь щедрі урожаї.
Фрукти, овочі, насіння, хто ж цього не знає.
Навесні город саджали, восени врожай збирали,
Подивіться – но малята
Урожай такий багатий!

Урожай Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
      Танець жартівливий
Усі гості свята підходять до столів, де розташувався овочевий ярмарок. За столами стоять продавці.

 Гостей зустрічають господині.
    1-ша господиня
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд:
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.
     2-га господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:

Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітать,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказать.
    Вклоняючись, подає Осені на рушнику коровай.
   Осінь
Й вам спасибі, господарки,
Що мене не підвели,
Що вставали рано-зранку,
Працьовитими були.
І пололи, й поливали,
Доглядали сад, поля.
Про врожай свій ви подбали —
І віддячила земля.
       3-тя господиня
Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.

  Господині виконують пісню на мотив частівок. 
Господині (разом)
Ярмарок зібрав учасно
Весь шляхетний, добрий люд.
І погода розпрекрасна,
Ех, настрій також напрочуд.
Свята ми усі чекали,
Гляньте на дари оці:
Гарний урожай зібрали
Ех, і картоплю, й гарбузці.
Уродилася пшениця,
Жито, просо та овес.
Будуть гарні паляниці
Ех, буде ситий рід увесь.
Всім бажаємо здоров’я,
Зичим щастя повсякчас.
Господарочки чудові
Ех, в  Гаврилівці у нас!
            1-ша господиня
То ж проходьте, подивіться,
Все сподобається вам.
Продавці тут, як годиться,
Вихваляють різний крам

А від краму, що й казати,—
Погляду не відірвати
І не відвести очей
Від плодів та овочей.

      Гості проходжуються повз столів, продавці закликають їх до свого товару. 
       1-й продавець
Гарні яблука червоні,
В Геркулесову долоню,
Ніби з сонця промінців,
Дожидають покупців.
Ранньою росою вмиті,
В них ще чути подих літа.

2 продавець Покуштуй лишень, і знай:
На землі буває рай.
І солодкі, і духмяні,
І такі вони рум’яні,
Мов соромляться чогось.
Подивіться, вони ось!
Ведуча 1. Справді, яблука просто дивовижні. Вони сповнені і життєдайної вологи червневих дощів, і

щедрого тепла липневого сонця, овіяні привітним вітерцем трударя-серпня. Завдяки дбайливим рукам

 садівника, що вклав у них маленьку часточку своєї доброї душі та, звісно, (звертається до Осені та Урожаю)

 вам, наші шановні, маємо такі незрівнянні фрукти.

3-й продавець
А у мене є квасоля!
Буде борщ пісний, розсольник,

І повірте ви мені:
З нею пироги смачні.
Біла, жовта і ряба,
Є і спаржева, й проста.
Люде! Мимо ви не йдіть,
А квасолі прикупіть!
Крупна, бачите, яка?
В ній багато є білка.
Хочеш сильні м’язи мати?
То квасолю слід вживати!

1 - ша господиня. А ви знаєте, цей продавець дійсно має рацію. Плоди квасолі містять надзвичайно

 багато корисних речовин, зокрема до 30 відсотків білка. Ось у Латинській Америці квасоля є

 найуживанішою культурою. З неї там готують дуже багато страв. Нам, українцям, також не слід

обходити цю знайому віддавна культуру.

4 -й продавець
Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
То ж підходимо, купуєм!
Бо картопля всім смакує.

3-га господиня. Так, без картоплі, дійсно, не обійдешя ніяк, ні в будні, ні в свято. Навіть не віриться,

 що колись на Русі й гадки не мали про існування цієї королеви всіх овочів. Лише три століття тому вона

 була завезена до нас.

4-тя господиня: Про картоплю люди навіть легенди склали. Ось, наприклад, одна із них.
Російський цар Петро І, що славився прогресивністю поглядів, побувавши в Європі, скуштував смачні бульби

кар¬топлі і завіз досі незнайомі бульби до Російської імперії. Цар наказав своїм підлеглим панам вирощувати

 і споживати екзотичний овоч. Та царські підлабузники не знали, яку саме частину рослини слід їсти.
І ось один такий примхливий пан, коли його картопля відцвіла та на кущиках з’явилися зелені кульки-ягоди,

 нака¬зав своїм кріпакам саме їх зібрати та подати до столу.
Розлютився пан, спробувавши таку «страву», затупотів ногами і наказав негайно викинути геть всі рослини,

 разом із корінням. Слуги виконали наказ пана та вивезли всю картоплю у ярок.
5 господиня. А тими місцями йшов бідний селянин та угледів незви¬чайні бульби. Набрав чоловік їх у торбину,

приніс додому та й показав своїй дружині. Жінка, не довго думаючи, почистила дивовижні коренеплоди та й

 стала смажити на сковорідці. Від тієї страви поширились смачні та приємні пахощі.
А тут якраз пан проїжджав повз хатину того бідняка. Почув він запах смаженої картопельки, зупинився, та й

питає, що ж то за страва така у хлопа, що так чудово пахне.
«Та то, вельмишановний пане, ті земляні яблука, які ваші служники геть викинули»,— відповів селянин.
Відтоді картопля стала шанованою культурою на столах і у бідних, і у багатих.

Ведуча 1. Цікаву легенду ти розповіла нам, кумонько. А картопля, справді, потребує дбайливих рук своїх

господарів, інакше доброго врожаю не бачити. Це і прополка, і обгортання, і  що ж там казати

       Пісня  « картопля»

Урожай. Так, приходиться поборотись за мене з ними. А чи знаєте ви, що ще років сорок тому такого шкідника, як колорадський

жук, в Україні та й взагалі у Європі, не існувало? А завезений він був випадково з Америки, зі своєї батьківщини — штату

 Колорадо, десь півстоліття тому. Тому жук і отримав назву — колорадський. Відомо, що ще зовсім недавно його не було і в Азії

. А зараз шкідливий мандрівник перетнув невідомим чином Уральські гори і дістався аж Свердловської області, чим надзвичайно

засмутив місцевих городників.
Але прямуймо далі, на щедрому ярмарку ще багато городини, яка заслуговує на увагу.

5-й продавець
Гей, дівчата-парубки!
Всі купуйте буряки!
Той ніколи не жалкує,
Хто такий товар купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
Буряки вродились в нас
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.

Осінь. Так, і буряки гарні. Наша національна українська страва, як борщ, неможлива без буряка.

6-й продавець
Ось гарбузик симпатичний,
Зовсім, зовсім невеличкий.
Це з усіх, що в нас були,
Ми найменший принесли.
Гарбузи чудові наші,
Буде з нього гарна каша.
Хто забув придбать гарбуз?
Він розлігся, наче туз.
Вранці був ще на городі,
Власній радується вроді,
В чому сумніву не має ,
Та на покупця чекає.

Ведуча 2 Гарбуз — не тільки смачний та поживний овоч. З ним в Україні пов’язано багато народних традицій, обрядів.

1-ша господиня. А знаю, знаю! Чудовий обряд з гарбузом при сватанні: коли парубок, що прийшов зі старостами просити дівчину

стати його нареченою, був їй не любим, то і отримував замість вишитого сватального рушника ось такий пузатий гарбузик!

Ото була ганьба для парубка!

2-га господиня.: Ну зате хоч каші гарбузової хлопець міг поїсти вдосталь!  

Танок « Черевички»

2 -господиня Однак, які гарні кавуни он продаються ! Ой , що це за галас такий!

Сценка кумоньки

Зустрілися на ярмарку дві сусідки.
1 сусідка:
Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?
2 сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б

 з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1 сусідка: І я так кажу.
2 А ви не скажите кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.
сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость намене класти ніби я

твої кури на ярмарок понесла продавати.
А ти забула, як торік мого підсвинка повісила.
Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у

 Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся а мій підсвинок висить

на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже

залізні зуби.
2 сусідка: Аж ти клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город т в мене всю цибулю поїв, жодної не лишив.

7-й продавець
А ось смачні кавуни,
Мов справжнісінькі пани.
І смугасті, і чудові!
А ось дині є медові!
Закликаю господинь:
Парочку придбайте динь!
Вас, шановні, запевняю:
Краще ласощів немає!
А корисні — надзвичайно!
Так купуйте їх негайно!

Ведучий 1. Можливо, не всі знають, що батьківщиною кавуна є Африка. Там і понині зростають близько десяти видів кавунів,

 серед них не тільки однорічні, а й багаторічні рослини. А плід кавуна — ягода, хоч і надзвичайного розміру.

3-тя господиня. А я ось надаю перевагу не солодощам, а гострим стравам. На колір та смак товариш не всяк. Дуже полюбляю,

щоб у страві і цибуля була, й часничок. Ось, до речі, і вони.

8 -й продавець
Ти здоровим бути звик?
То цибулю та часник,
Щоб зимою не хворіти,
Неодмінно слід купити.
Ех, цибулька прехороша,
В будь-які приправи гожа.
В мене різні є сорти.
Чоловіче, підійди!
Золотиста, традиційна,

Вітамінів безліч має,
Всіх мікробів проганяє. 

Сценка 2 кума

(На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку)

1-й кум. Ой, це ви, куме?

2-кум. Я.

1-кум. А куди це крам тягнете?

2-кум. На ярмарок української кухні.

1 кум. І я туди. А що в мішку?

2-й кум. Бублики.

1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!

2 кум. А ви що тирбичите?

1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться.

(На сцену вибігають циганчата)

 

1-е циганча.

Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!

2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.

2-е циганча. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо. 1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай

вже танцюють.

 

Танець циганочка)

(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).

2-й кум. (здивовано) А що це було?

1-й кум. Обікрали нас, от що!

2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве !

1-й кум. Ну раз ми з вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись.

2-й кум. Придумав! А давайте податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. Із грішми будемо, іздоров’я ціле. 1-й кум. А як не віддаватимуть?

2-кум. Кого?! А ми козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом!

 1-й кум. Згоден, куме, на таку аферу. Ну тоді ходімте в люди по ярмарку.



Урожай
Ех, і ярмарок багатий!
Я оглянув залюбки
Моркву, ріпу і томати,
Баклажани, кабачки.
Перці різні та капуста,
І звичайна, і цвітна.
В погрібах не буде пусто.
Що не овоч — дивина!
Та і фрукти уродили:
Груші, яблука та сливи,
І, звичайно, виноград.
Знайдеш тут усе підряд.

Звідкіль приходить осінь?
З невіданих країв.
Приносить срібні роси
І золото гаїв.
Вона прийде, я знаю
У вересневий час.
І щедрим урожаєм
Порадує всіх нас.
Між зимою й літом
Чародійка-осінь йде,
Пофарбує віти в золоте,
Відзначають в школі
І дорослі, і малі
Щедрої свято осені.
Звідкіль приходить осінь?
Чому це вітер стих?
І неба чиста просинь.
І журавлиний крик
В безкрайній простір лине,
І чуть його здалля.
Нехай тепер спочине
Натруджена земля.

Білі ранкові тумани-

Відголоски зими.

Любимо осінь ми славну,

Горду красунечку- панну,

Осені щиро, так щиро вдячні ми   
(Осінь пригощає дітей яблуками).

 

 


 


 

docx
Додано
22 квітня 2020
Переглядів
645
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку