|
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!
(На сцену виходить Урожай).
Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
І тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Ціле літо я ріс у полях,
З кожним днем набираючись сили,
Слава дружнім робочим рукам,
Що мене для достатку зростили.
Ведучий 1: Доброго дня, тобі урожаю !
Ведучий 2.! Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі.
Ведучий 1.Послухайте, яку пісню приготували для вас діти!
Пісня «Осінь-чарівниця»
Урожай: Я приходжу в гості восени лише до тих, хто трудом своїм закликає мене
до себе.
І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату,
де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.
Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина?
Урожай: Вона тут є, завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.
На сцені овочі .
1 дитина
На зеленому городі-
Ну дива тобі та й годі:
На зеленому городі
Заблукали ми сьогодні!
Кукурудза круглоока
Поросла така висока.
Заблукали я й Петрусь,
А знайшов нас там дідусь.
2 дитина
Він за руки нас узяв
Весь город нам показав:
Ось квасоля і горох,
Бачте, родичі ; в обох
Круглі зернятка уряд
У стручках зелених сплять.
А отам копни раз – другий –
І побачиш в глибині
У сіренькому лушпинні
Картоплиночки рясні.
3 дитина
Там он кріпчик і петрушка,
Запахущі та рясні,-
Будем їсти борщ чи юшку –
Вкиньте їх собі й мені.
Ось часник, а он цибулька.
Що за горді та сердиті!
Золотими кожушками
Аж по саму шийку вкриті.
4 дитина
А отут вам хто лежить,
Причаївся і мовчить?
Це ж зелений огірок
Заховався за листок!
Гичка вгору, хвостик вниз,
Ціле літо гарно ріс.
А скажіть. Він зветься як?
Ой дідусю це ж буряк!
-а оце хто тут уклався?
Чи не спати він зібрався?
Бач, як боком в землю вгруз!
Хто цей лежень? – то ж гарбуз
А отут зручненько сіла
Капустина, кругла, біла,
Загорнулась в сто хусток,
А корінчик весь промок!
5 дитина
А оце хто причаївся?
Бачиш, як зачервонівся!
Е, та ще ж і не один…
Помідором зветься він!
-Гріло сонечко ясне,
Землю цілувало,-
От і соняшник розцвів-
Золоте кружало.
6 дитина
Що то купками росте
Та дрібненько так цвіте?
То щавель, борщу смачного
Не навариш ти без нього.
Он редиска червоненька.
Хоч бува вона гіренька.
Та дорослі і малі
Полюбляють всі її.
То морквиця там на славу.
Заховалася вона. –
Бо солодка та смачна .
На зеленому городі –
Ну дива тобі та й годі!
А щоб більше див було
Щоб гарненько все росло, -
Треба вмілі ручки мати,
Треба добре працювати,
Доглядати день при дні, –
Стане див тобі й мені.
Танок овочів
Сценка «Сперечались овочі»
Морква. Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
Буряк. Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
Огірок. А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень, і на святі.
Цибуля. На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
Часник. Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.
Диня. Кожен знає – жовта диня
На городі господиня.
Я солодка, соковита
Покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.
Гарбуз. Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі.
Я великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову
Буде сильним і здоровим!
Огірок: Який салат без огірка?
Буряк: А що за борщ без буряка?
Морква: Чи то без моркви?
Капуста: Без капусти?
Усі разом: Без нас в каструлі буде пусто!
Урожай: Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
( Учні виконують пісню «Овочі»).
Ведуча 1.
Пройшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду осінь нам тримала
Аби устигли хлібороби славні,
Ведучий 2
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори
Нехай собі лежить там про запас.
Осінь: А ось ще, у руках моїх, погляньте,
Із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж танцівниця я завзята
Танок осені з тканиною
Осінь: Не тільки з урожаєм я прийшла
До вас у гості
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати? Відгадайте!
Ведуча 1: Дозріває горобина,
І калина вже рясна,
І до школи поспішає
Після літа дітвора.
Коли це буває? (У вересні)
Ведуча 2: Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць… (Жовтень)
Ведуча 1: Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі… (Листопад)
Осінь: Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.
А тепер давайте осінні місяці запросимо до нас на свято.
(Входять осінні Місяці)
Вересень: Перший місяць – вересень, я смачний.
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для малят.
Жовтень: Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.
Листопад: Я листопадом звуся недарма,
З дерев останнє листя обриваю.
Вже майже сонечко не гріє і щодня
Осіннім дощиком я землю поливаю.
Промайнули жовтня дні,
І пташки уже сумні,
Бо не хочуть покидати
Свою рідну землю-матір.
Пісня про землю -матір
Ведуча 2: В нас на святі знову гості.
Вони не розлучні з Осінню
Це її вірні друзі ––гриби!
Подивіться скільки виросло грибів восени!
(Заходять Гриби)
Маслюки: Ми – хлоп* ята – маслюки,
В нас руді липкі шапки.
Хто знаходить нас між сосен,
Бере в кошик залюбки.
Лисичка: Я – лисичка, я – сестричка
Не сиджу без діла,
Наймодніший капелюшок
Я сьогодні вділа.
Чепурна я в капелюшку
Та вродлива личком.
Подарую капелюшки
Ще й своїм сестричкам.
Мухомор: Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор,
Кашкет цяцькований розлогий,
А сам стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай!
Мене побачиш ––обминай!
Ведуча 2: А які дарує осінь щедрі урожаї.
Фрукти, овочі, насіння, хто ж цього не знає.
Навесні город саджали, восени врожай збирали,
Подивіться – но малята
Урожай такий багатий!
Урожай Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
Танець жартівливий
Усі гості свята підходять до столів, де розташувався овочевий ярмарок. За столами стоять продавці.
Гостей зустрічають господині.
1-ша господиня
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд:
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.
2-га господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітать,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказать.
Вклоняючись, подає Осені на рушнику коровай.
Осінь
Й вам спасибі, господарки,
Що мене не підвели,
Що вставали рано-зранку,
Працьовитими були.
І пололи, й поливали,
Доглядали сад, поля.
Про врожай свій ви подбали —
І віддячила земля.
3-тя господиня
Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.
Господині виконують пісню на мотив частівок.
Господині (разом)
Ярмарок зібрав учасно
Весь шляхетний, добрий люд.
І погода розпрекрасна,
Ех, настрій також напрочуд.
Свята ми усі чекали,
Гляньте на дари оці:
Гарний урожай зібрали
Ех, і картоплю, й гарбузці.
Уродилася пшениця,
Жито, просо та овес.
Будуть гарні паляниці
Ех, буде ситий рід увесь.
Всім бажаємо здоров’я,
Зичим щастя повсякчас.
Господарочки чудові
Ех, в Гаврилівці у нас!
1-ша господиня
То ж проходьте, подивіться,
Все сподобається вам.
Продавці тут, як годиться,
Вихваляють різний крам
А від краму, що й казати,—
Погляду не відірвати
І не відвести очей
Від плодів та овочей.
Гості проходжуються повз столів, продавці закликають їх до свого товару.
1-й продавець
Гарні яблука червоні,
В Геркулесову долоню,
Ніби з сонця промінців,
Дожидають покупців.
Ранньою росою вмиті,
В них ще чути подих літа.
2 продавець Покуштуй лишень, і знай:
На землі буває рай.
І солодкі, і духмяні,
І такі вони рум’яні,
Мов соромляться чогось.
Подивіться, вони ось!
Ведуча 1. Справді, яблука просто дивовижні. Вони сповнені і життєдайної вологи червневих дощів, і
щедрого тепла липневого сонця, овіяні привітним вітерцем трударя-серпня. Завдяки дбайливим рукам
садівника, що вклав у них маленьку часточку своєї доброї душі та, звісно, (звертається до Осені та Урожаю)
вам, наші шановні, маємо такі незрівнянні фрукти.
3-й продавець
А у мене є квасоля!
Буде борщ пісний, розсольник,
І повірте ви мені:
З нею пироги смачні.
Біла, жовта і ряба,
Є і спаржева, й проста.
Люде! Мимо ви не йдіть,
А квасолі прикупіть!
Крупна, бачите, яка?
В ній багато є білка.
Хочеш сильні м’язи мати?
То квасолю слід вживати!
1 - ша господиня. А ви знаєте, цей продавець дійсно має рацію. Плоди квасолі містять надзвичайно
багато корисних речовин, зокрема до 30 відсотків білка. Ось у Латинській Америці квасоля є
найуживанішою культурою. З неї там готують дуже багато страв. Нам, українцям, також не слід
обходити цю знайому віддавна культуру.
4 -й продавець
Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
То ж підходимо, купуєм!
Бо картопля всім смакує.
3-га господиня. Так, без картоплі, дійсно, не обійдешя ніяк, ні в будні, ні в свято. Навіть не віриться,
що колись на Русі й гадки не мали про існування цієї королеви всіх овочів. Лише три століття тому вона
була завезена до нас.
4-тя господиня: Про картоплю люди навіть легенди склали. Ось, наприклад, одна із них.
Російський цар Петро І, що славився прогресивністю поглядів, побувавши в Європі, скуштував смачні бульби
кар¬топлі і завіз досі незнайомі бульби до Російської імперії. Цар наказав своїм підлеглим панам вирощувати
і споживати екзотичний овоч. Та царські підлабузники не знали, яку саме частину рослини слід їсти.
І ось один такий примхливий пан, коли його картопля відцвіла та на кущиках з’явилися зелені кульки-ягоди,
нака¬зав своїм кріпакам саме їх зібрати та подати до столу.
Розлютився пан, спробувавши таку «страву», затупотів ногами і наказав негайно викинути геть всі рослини,
разом із корінням. Слуги виконали наказ пана та вивезли всю картоплю у ярок.
5 господиня. А тими місцями йшов бідний селянин та угледів незви¬чайні бульби. Набрав чоловік їх у торбину,
приніс додому та й показав своїй дружині. Жінка, не довго думаючи, почистила дивовижні коренеплоди та й
стала смажити на сковорідці. Від тієї страви поширились смачні та приємні пахощі.
А тут якраз пан проїжджав повз хатину того бідняка. Почув він запах смаженої картопельки, зупинився, та й
питає, що ж то за страва така у хлопа, що так чудово пахне.
«Та то, вельмишановний пане, ті земляні яблука, які ваші служники геть викинули»,— відповів селянин.
Відтоді картопля стала шанованою культурою на столах і у бідних, і у багатих.
Ведуча 1. Цікаву легенду ти розповіла нам, кумонько. А картопля, справді, потребує дбайливих рук своїх
господарів, інакше доброго врожаю не бачити. Це і прополка, і обгортання, і що ж там казати
Пісня « картопля»
Урожай. Так, приходиться поборотись за мене з ними. А чи знаєте ви, що ще років сорок тому такого шкідника, як колорадський
жук, в Україні та й взагалі у Європі, не існувало? А завезений він був випадково з Америки, зі своєї батьківщини — штату
Колорадо, десь півстоліття тому. Тому жук і отримав назву — колорадський. Відомо, що ще зовсім недавно його не було і в Азії
. А зараз шкідливий мандрівник перетнув невідомим чином Уральські гори і дістався аж Свердловської області, чим надзвичайно
засмутив місцевих городників.
Але прямуймо далі, на щедрому ярмарку ще багато городини, яка заслуговує на увагу.
5-й продавець
Гей, дівчата-парубки!
Всі купуйте буряки!
Той ніколи не жалкує,
Хто такий товар купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
Буряки вродились в нас
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.
Осінь. Так, і буряки гарні. Наша національна українська страва, як борщ, неможлива без буряка.
6-й продавець
Ось гарбузик симпатичний,
Зовсім, зовсім невеличкий.
Це з усіх, що в нас були,
Ми найменший принесли.
Гарбузи чудові наші,
Буде з нього гарна каша.
Хто забув придбать гарбуз?
Він розлігся, наче туз.
Вранці був ще на городі,
Власній радується вроді,
В чому сумніву не має ,
Та на покупця чекає.
Ведуча 2 Гарбуз — не тільки смачний та поживний овоч. З ним в Україні пов’язано багато народних традицій, обрядів.
1-ша господиня. А знаю, знаю! Чудовий обряд з гарбузом при сватанні: коли парубок, що прийшов зі старостами просити дівчину
стати його нареченою, був їй не любим, то і отримував замість вишитого сватального рушника ось такий пузатий гарбузик!
Ото була ганьба для парубка!
2-га господиня.: Ну зате хоч каші гарбузової хлопець міг поїсти вдосталь!
Танок « Черевички»
2 -господиня Однак, які гарні кавуни он продаються ! Ой , що це за галас такий!
Сценка кумоньки
Зустрілися на ярмарку дві сусідки.
1 сусідка:
Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?
2 сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б
з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1 сусідка: І я так кажу.
2 А ви не скажите кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.
сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони, що позначені? Та ти маєш лице таку капость намене класти ніби я
твої кури на ярмарок понесла продавати.
А ти забула, як торік мого підсвинка повісила.
Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у
Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся а мій підсвинок висить
на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже
залізні зуби.
2 сусідка: Аж ти клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город т в мене всю цибулю поїв, жодної не лишив.
7-й продавець
А ось смачні кавуни,
Мов справжнісінькі пани.
І смугасті, і чудові!
А ось дині є медові!
Закликаю господинь:
Парочку придбайте динь!
Вас, шановні, запевняю:
Краще ласощів немає!
А корисні — надзвичайно!
Так купуйте їх негайно!
Ведучий 1. Можливо, не всі знають, що батьківщиною кавуна є Африка. Там і понині зростають близько десяти видів кавунів,
серед них не тільки однорічні, а й багаторічні рослини. А плід кавуна — ягода, хоч і надзвичайного розміру.
3-тя господиня. А я ось надаю перевагу не солодощам, а гострим стравам. На колір та смак товариш не всяк. Дуже полюбляю,
щоб у страві і цибуля була, й часничок. Ось, до речі, і вони.
8 -й продавець
Ти здоровим бути звик?
То цибулю та часник,
Щоб зимою не хворіти,
Неодмінно слід купити.
Ех, цибулька прехороша,
В будь-які приправи гожа.
В мене різні є сорти.
Чоловіче, підійди!
Золотиста, традиційна,
Вітамінів безліч має,
Всіх мікробів проганяє.
Сценка 2 кума
(На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку)
1-й кум. Ой, це ви, куме?
2-кум. Я.
1-кум. А куди це крам тягнете?
2-кум. На ярмарок української кухні.
1 кум. І я туди. А що в мішку?
2-й кум. Бублики.
1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!
2 кум. А ви що тирбичите?
1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться.
(На сцену вибігають циганчата)
1-е циганча.
Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!
2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.
2-е циганча. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо. 1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай
вже танцюють.
Танець циганочка)
(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).
2-й кум. (здивовано) А що це було?
1-й кум. Обікрали нас, от що!
2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве !
1-й кум. Ну раз ми з вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись.
2-й кум. Придумав! А давайте податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. Із грішми будемо, іздоров’я ціле. 1-й кум. А як не віддаватимуть?
2-кум. Кого?! А ми козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом!
1-й кум. Згоден, куме, на таку аферу. Ну тоді ходімте в люди по ярмарку.
Урожай
Ех, і ярмарок багатий!
Я оглянув залюбки
Моркву, ріпу і томати,
Баклажани, кабачки.
Перці різні та капуста,
І звичайна, і цвітна.
В погрібах не буде пусто.
Що не овоч — дивина!
Та і фрукти уродили:
Груші, яблука та сливи,
І, звичайно, виноград.
Знайдеш тут усе підряд.
Звідкіль приходить осінь?
З невіданих країв.
Приносить срібні роси
І золото гаїв.
Вона прийде, я знаю
У вересневий час.
І щедрим урожаєм
Порадує всіх нас.
Між зимою й літом
Чародійка-осінь йде,
Пофарбує віти в золоте,
Відзначають в школі
І дорослі, і малі
Щедрої свято осені.
Звідкіль приходить осінь?
Чому це вітер стих?
І неба чиста просинь.
І журавлиний крик
В безкрайній простір лине,
І чуть його здалля.
Нехай тепер спочине
Натруджена земля.
Білі ранкові тумани-
Відголоски зими.
Любимо осінь ми славну,
Горду красунечку- панну,
Осені щиро, так щиро вдячні ми
(Осінь пригощає дітей яблуками).
|
