Формування природничої компетентності на уроках "Я досліджую світ"

СИСТЕМА ВПРАВ З ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Наслідком сучасної реформи освіти є суттєві зміни її змісту загалом і змісту освітньої галузі «Природознавство» зокрема. Відповідно до Нового Державного стандарту освіти вводиться новий інтегрований курс «Я досліджую світ», що об’єднує навчальний зміст кількох освітніх галузей. А саме:

•    природнича;
•    громадянська та історична;
•    cоціальна та здоров’язбережувальна.

Мета інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – формування в учнів цілісної картини світу під час набуття власного соціального досвіду. Матеріал курсу охоплює систему знань про природу і суспільство, сприяє розвитку в молодших школярів навичок дослідницької діяльності та формуванню ціннісних орієнтацій. Тому саме цей курс є основою для формування природничої компетентності молодших школярів.

Сучасне визначення природничої компетентності в контексті НУШ суттєво змінилось і доповнилось у порівнянні з попередніми роками. Воно стало більш ємким, із практичним вектором. Природнича компетентність передбачає формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати явища, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ.

Суттєві зміни в стандартах освітньої галузі «Природознавство» вимагають переосмислення дидактичних та методологічних аспектів викладання курсу «Я досліджую світ» з огляду на ту роль, яку відіграють взаємовідносини людини і природи в сучасному глобалізованому світі. Адже цей курс є пропедевдичним і готує молодших школярів до вивчення таких предметів як хімія, біологія, географія, фізика, тощо.

Не достатньо вивченою проблемою є методика розробки завдань на компетентнісній основі, вироблення засад формування наукових понять у молодших школярів, розвиток їхніх дослідницьких умінь та вмінь спостерігати, що складають передумови ефективної пропедевтики природничих знань. Адже НУШ має стати школою без нудьги, вимогливою але творчою, школою допитливості і наполегливості в навчанні, школою, у якій готують успішну й обізнану особистість.

ЗАВДАННЯ, ЗАСНОВАНІ НА ЗАПИТАХ УЧНІВ

Сучасні діти, які будуть навчатись в НУШ, – це діти покоління «альфа». Їх не можна змусити щось робити. З ними потрібно домовлятися, викликати в них зацікавленість, що буде спонукати їх до активної пізнавальної діяльності.

Ми маємо співпрацювати з дітьми, які навчаються, якщо розуміють мету навчання. Їм необхідні заохочення й обґрунтована похвала. Вони зайняті кількома справами одночасно. Не уявляють себе без ґаджетів і дуже мобільні. Ці характеристики потрібно брати до уваги під час вибору методів і прийомів формування природничої компетентності молодших школярів.

Ефективному розвитку таких дітей сприятимете Inquiry – Based learning – навчання-дослідження, засноване на запитах учнів.

Учні 1 класу надзвичайно допитливі, мають безліч питань до дорослих. Їм цікаво все, що відбувається навколо них. При навчанні на запитах учнів учитель не викладає інформацію з темиі, він спонукає учнів самостійно ставити запитання, проводити дослідження, робити висновки, формулювати та обговорювати ідеї в команді. Учитель заохочує учнів до конструювання власних знань через досвід та дослідження, формує критичне мислення, вчить спиратися на наукові факти й зосереджуватися на вирішенні проблеми. Наприклад:

˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття. Опис, порівняння з іншими предметами, явищами; аналіз спільного-відмінного, до якого цілого воно належить);

˗ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗ дослідження-пошук (запит, передбачення, встановлення часової й логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно-наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення) [11].

Таким чином при вивченні теми «Людина» в 1 класі вчитель може розповісти про людей із надзвичайними можливостями, їх досягнення. Таким чином у дитини виникне питання щодо власних якостей та можливостей. Саме це вчитель і запропонує дослідити. Таким чином учитель створює середовище, у якому учні можуть вільно висловлювати власні думки, обговорювати йі враховувати думки інших. Таке навчання має певні етапи:

Підтримка Запит Спостереження.

Під час опанування теми «Людина і природа» учням запропонували зробити колажі «Фантастичних рослин» (Рис.1), «Фантастичних тварин» (Рис.2) та пояснити частини яких живих організмів вони використали і в яких умовах будуть вони жити.

Рис.1 Фантастична рослина Рис.2 Фантастична тварина

Види запитів:

•    структурований (учитель формулює питання і подає зразок рішення);
•    закритий ( учитель називає проблему, стимулює учнів формулювати власні запити для її розв’язання, заохочує самостійно шукати рішення);
•    відкритий (учні формулюють питання, визначають що потрібно знати, збирати, аналізувати дані, пропонувати результати, повідомляти результати й оцінювати дослідження).

Наприклад при вивченні розділу «Людина і природа», теми «Пори року» учитель пропонує учням описати пори року і описує для прикладу одну з обраних ним. Так створюється структурований запит.

Якщо вчитель пропонує учням описати та порівняти пори року, спираючись на нотатки у власному «Щоденнику спостережень за погодою», який діти вели кожного дня протягом року – він створює умови для виникнення закритого запиту.

Дуже цікавим і доречним буде ознайомлення учнів із програмою Sensor Box, яка може бути встановлена на будь-який ґаджет дитини. За допомогою цієї програми учень може вимірювати своїм власним телефоном рівень освітленості, шуму, температуру повітря, орієнтуватися на місцевості, тощо.

Коли під час відвідування картинної галереї учні побачать різні пейзажі і вчитель запитає: «Чому певний художник малював саме цю пору року?» – це буде підґрунтям для створення відкритого запиту.

Вирізняють декілька видів запитань, які може використовувати вчитель, у залежності від мети діяльності, до якої він буде спонукати дітей:

•    запитання, що потребують передачі інформації, мають на меті встановлення певних фактів (Якого кольору найсмачніші яблука на улюбленій яблуньці моєї бабусі?
•    запитання з інтерпретацією, спрямовані на те, щоб учні пояснили інформацію та зрозуміли її значення (Маша полюбляє їсти недозрілі яблука прямо з дерева. Укажіть наслідки цієї звички).
•    запитання для гіпотез – заохочують прогнозувати і перевіряти свої знання ( Чи всі яблука, коли дозрівають, стають червоними?;
•    запитання для висновків – спонукають учнів робити висновки на основі отриманої інформації (Учора ми з мамою купили солодкі зелені яблука, а сьогодні - червоні, які теж були солодкими. Якого кольору дозрілі яблука?).

Необхідно відзначити, що при підготовці запитань для висновків і гіпотез учитель повинен глибоко зрозуміти тему для вивчення. Питання повинні бути цікавими і спонукати до розумової діяльності, адже саме вони сприяють підвищенню рівня розвитку дитини.

У залежності від орієнтації на отриманий продукт діяльності учнів можна визначити такі види запитів:

•    запит-дослідження – орієнтований на власне відкриття (учень самостійно створює опитувальник, проводить експеримент, опитування, пошук інформації, її перевірку);
•    запит – орієнтований на пошук інформації (учень самостійно знаходить інформацію з різних джерел чи проводить дослід за вже розробленою стратегією).

Порада!!! Не всі запити повинні спиратися на факти, які можна одразу знайти, відкривши книгу чи зазирнувши в Internet.

Алгоритм реалізації навчання, спрямованого на запити дитини на уроці:

1. Цікава задача, пригода, витвір мистецтва. (Дитина зацікавлюється).
2. Формулювання запитання. (Що я знаю про це?).
3. Пошук відповідей, дослідження, обговорення й оформлення висновків.
4. Формулюються за допомогою вчителя чи без неї.
5. Відбувається пошук нових ідей, нової інформації.
6. Створюється продукт на основі проведеного дослідження.
7. Учні створюють презентацію продукту дослідження, дискутують щодо правильності отриманих результатів.

Діяльність учителя-модератора в Inquiry – Based learning:

•    пропонує створення певного продукту дослідження;
•    організовує обговорення ідей;
•    спонукає ставити нові запитання;
•    обговорює розглянуті запитання;
•    надає можливість презентувати роботу.

Таким чином школярі навчаються досліджувати питання, що їх цікавлять, записувати результати, висловлювати власну точку зору, використовувати способи перевірки ідей, проводити експерименти, вчаться бачити деталі, виявляти протилежності, змінювати власну точку зору. Саме це буде потужною основою для подальшого успішного опанування природничих дисциплін у середній школі.

Поглиблення природничо-наукових знань засобами Міжнародного природничого інтерактивного конкурсу «КОЛОСОК». Важливим у набутті знань є повторення, з’ясування деталей і нюансів, особливостей, установлення логічних зв’язків. Зрозуміти і запам’ятати нове поняття, вивчити терміни – це лише перший крок у формуванні понять. Важливо використати набуті знання для вирішення складних питань чи скористатися сформованими вміннями для пошуку відповідей на цікаві й незнайомі питання. Завдання Міжнародного природничого конкурсу «Колосок» спрямовані на закріплення вивчених понять, розширення кругозору учнів та сприяють формуванню природничої компетентності учнів різних вікових категорій [2,8].

Участь у природничих конкурсах підвищує самооцінку дітей, дає змогу перевірити знання і застосувати їх на практиці.

Біологічне моделювання. Ще один із ефективних шляхів формування понять – це створення образу за допомогою картинок, малюнків, колажів, моделей або слова, якщо немає можливості організувати вивчення безпосередньо природних об’єктів. Таке сприйняття створюється творчою уявою, а трансформувавшись у поняття, стимулює розвиток уяви. В якості матеріалів для створення моделей використовувати фарби, олівці, папір, пластилін, різні види тканин, природний матеріал. (Рис.8 – 14). Доречним буде використання і комп’ютерних програм Photoshop, Picasa, Powtoon.

 

Рис. 8 Модель тварини

 

Рис. 9 Моделі фруктів

 

Рис. 10           Рис. 11

Модель морського світу із пластиліну        Модель морського світу із паперу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.12 Тварини лісу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.13 Свійські тварини                                                                          Рис.14. Модель тварини із кольорового піску

Цікавим для учнів при використанні технології моделювання буде створення колажів. Ця робота може бути індивідуальна, групова та сімейна. Адже залучення батьків до сумісного виконання певних проектів одна із умов навчання НУШ. Доречним буде проводити таку роботу під час реалізації тематичних тижнів, наприклад «Свійські і дикі тварини». Ці роботи можна виконувати і на уроках «Мистецтва» під час реалізації програми певного Тематичного тижня.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ

Зі вступом до школи рухова активність дитини зменшується. Статичне навантаження вступає в протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття, що відображається і на якості засвоєння навчального матеріалу. Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми необхідно робити перерви, під час яких діти могли б виконувати нескладні фізичні вправи, що дозволять:

•    повернути втомленій дитині працездатність, увагу;
•    зняти м'язове і розумове напруження;
•    попередити порушення постави;,
•    нести інформаційний зміст. Ця інформація краще запам’ятовується, адже повторюється час від часу і несе позитивні емоції.

Тому вправи потрібно добирати таким чином, щоб вони відповідали темі, яку зараз вивчають учні на уроці, чи темі Тематичного тижня взагалі. Доречним буде обрати відповідний візуальний (у вигляді презентації ) та музичний супровід.

 

Приклади фізкультхвилинок для формування природничої компетентності молодших школярів.

Рибки у ріку пірнали

(нахил тулуба вперед )

Разом черв’ячка шукали

(повороти головою в сторони )

Тільки чобота знайшли,

(доторкнутися до власного взуття)

Вони далі попливли

(імітація плавання)

Хвилі їм допомагали

(рухи руками в парах )

Хвостиком вперед штовхали

(крок уперед, крок назад)

Рибки весело пливуть,

Всіх пограти вони звуть.

Сильний вітер до землі

гне дерева молоді, (присідають)

А вони ростуть, міцніють (піднімаються)

Вгору тягнуться, радіють.

 (встають навшпиньки, руки тягнуть вгору)

Руки сонцю підставляйте,

З сонцем в піжмурки пограйте.

До вподоби нам ця гра.

Любить сонце дітвора.

(Показують ручками сонечко).

Хто із вас уже втомився?

Що ліворуч нахилився?

Хто на парті вже заснув?

Все що вивчили забув?

Треба дружно всім вам встати

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить.

Навіть вітер не шумить.

Рано-вранці сонце встало

І проміння всім послало.

Лапки в боки, вгору вушка

Скачуть білочки-подружки.

Один, два, три, чотири, п'ять

По гілках вони летять.

Один, два, три, чотири, п'ять,

Бач, птахи до нас летять.

Зимонька до нас прийшла,

Сніг пухкий всім принесла.

Навкруги летять сніжинки

Не побачити стежинки.

Зліпимо сніжки руками

Й понесемо швидко мамі.

У заметах сніг лежить,

Під ногами він скрипить.

Щоб нам гірку збудувати.

Треба спинку прогинати.

А тепер в ліс на санчатах

Щоб побачити зайчаток.

Зайченята дружно грають,

Під ялинкою стрибають.

А лисичка виглядає, гарно хвостиком махає.

Доки звірі наші грали,

Руки в нас позамерзали. — Погріємо?

А тепер на лижі стали і

додому всі помчали.

У біленької Зими

Зовсім не замерзли ми.

Грудень каже: «Пострибай!»

Січень просить: «Присідай!»

Встали – сіли, встали – сіли,

Розігріли наше тіло.

Лютий місяць нагадав:

Час нам братися до справ.

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки держимо рівненько.

Книги відкриваємо —

Всі разом читаємо!

СТОРІТЕЛІНГ

Технологія сторітелінгу (story – історія; telling – розповідати) особливо ефективна в епоху прогресу, коли факти, що учні мають запам’ятати на заняттях, губляться серед інформаційного різноманіття [6].

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери здобувача освіти [10, 6].

За допомогою сторітелінгу можна отримати два найбільш важливі результати:

• пожвавлення атмосфери на занятті, зняття напруженості, створення невимушеної обстановки;
•  встановлення контакту між учителем і учнями шляхом привернення їх уваги.

Вид історії, що використовується в сторітелінгу залежить, як правило, від того, для якої аудиторії вона призначена. Так, наприклад, одній аудиторії більше до вподоби емоційні історії-казки, іншій – детективні історії, третій – повчальні байки тощо [4, 8]. Проте в історії будь-якого виду є кілька ключових принципів, які відрізняють її від простого викладу фактів:

• наявність персонажа;
• наявність інтриги;
• наявність сюжету.

Персонаж в історії має бути якомога ближчим до аудиторії, адже інакше слухачі не будуть співпереживати разом з ним, не зможуть «приміряти» образ цього персонажа на себе. А це якраз одне з основних завдань сторітелінгу – зробити слухача безпосереднім учасником історії.

Інтрига в історії дозволяє утримати увагу аудиторії, вона змушує прослухати всю історію, із нетерпінням чекаючи, чим усе скінчиться. Утім, занадто затягнутою інтрига бути не повинна, інакше уваги аудиторії не вистачить, щоб дослухати історію до кінця.

Сюжет в історії потрібен обов'язково. Він, зазвичай, буває класичним, тобто побудованим у вигляді «ланцюжка» із зав'язки, розвитку подій, кульмінації і розв'язки.

Основними складовими успіху сторітелінгу можна назвати правдивість історії, яку розповідають, її детальність, конкретність. Також історія має бути показовою і добре запам'ятовуватися. В іншому випадку історія просто не викличе довіри аудиторії, а отже, і враження ніякого не справить [36, 37].

Історія допомагає інформувати, візуалізувати та деталізувати той матеріал, який слід розглянути. Вона повинна бути конкретною, показовою та добре зрозумілою.

Героями історії може бути будь-хто чи будь-що. Усе залежить від мети викладача.

Теми для історій можна брати із Щоденника вражень, який учні заповнюють наприкінці вивчення кожної теми інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Орієнтовні теми «Щоденника вражень».

4. МОЄ ДОВКІЛЛЯ
Що мене оточує?	1.Найбільше на світі мене дивує… 2.Якби я вмів/ла робити дива, я б обов'язково… 3.Я можу допомогти планеті тим, що…
Які «таємниці» має шкільне подвір'я?	1.Я хотіла б разом з друзями зробити біля школи … 2.Біля школи мені подобається… 3.Місце, де потрібно бути обережним біля школи – це…
Які рослини ростуть на шкільному подвір'ї?	1.Я бачив на шкільному подвір’ї такі рослини… 2.А чому біля школи не ростуть пальми? 3.Мені не подобається, коли біля школи…
Кольори та звуки довкілля. Які вони?	1.Яка мова вітру? 2.Якби я розумів/ла мову тварин, то послухав/ла б… 3.Якого кольору пори року? – …
Як поводитись у довкіллі?	1.Якщо поруч немає смітника, а мені треба щось викинути, то… 2.Куди зникають відпрацьовані батарейки? 3.Чи важливо збирати макулатуру?
5. ОСІНЬ
Як впізнати осінь?	1.Як дерева знають, що час скидати листя? 2.Чому в одних країнах завжди літо, а в інших – ні? 3.Найбільше мені подобається восени…
Як живуть рослини восени?	1.Хто фарбує дерева восени? 2. Чи справді сосна ніколи не скидає свої гілочки?
Як живуть тварини восени?	1.Чи збирає ведмідь гриби восени? 2.Куді діває їжак стільки яблук, які носить на спині? 3.Яким тваринам я можу допомогти?…
Чому осінь називають щедрою?	1.Найкращий «дарунок осені» – це … 2. Що восени мене дивує найбільше всього?

Реалізовувати технологію сторітелінгу можна завдяки використанню низки вправ.

Вправа «Історія про мене».

Написання історії про себе – це привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє. Одним із завдань для самостійної роботи учнів є складання історії про себе з огляду на вивчену тему. Алгоритм складання історії:

1. Визначте найвагоміші аспекти теми. Що найважливіше в темі? Як це стосується мене? Які приклади варто обрати?

2. Пригадайте низку подій, що трапилися, або пофантазуйте, які можуть трапитися (сюжет), та як вони висвітлять навчальний матеріал.

3. Придумайте інтригу, пастку.

4. Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, що описується).

5. Запишіть оновлений варіант історії.

6. Доповніть малюнками чи фото.

Вправа «Історія за картинками».

Ця вправа формує просторовий вид мислення, розширює горизонти природничої компетентності, формує здатність бачити просторові об’єкти й маніпулювати їх складовими. Окрім того, сприяє розвитку комунікативної компетентності (Рис.15, 16).. Під час вправи представники 3 команд дістають із «таємничої скриньки» тематичні картинки, не пов’язані між собою. Необхідно, керуючись отриманими зображеннями, скласти захопливу розповідь за вивченою темою. Робота в групах відбувається протягом 10 хвилин. Під час розповіді історії оживають за допомогою зображень на дошці.

Вправа «Фантазії про майбутнє»

Учням пропонується описати історію майбутнього, користуючись знаннями з певної теми. Наприклад, при складанні історії «Пригоди тварини майбутнього» пропонувалось уявити майбутнє, описати істоту майбутнього, її звички, особливості, довкілля, намалювати її. Під час виконання цієї вправи доречно використовувати метод фокальних об’єктів. У його основі лежить пошук нових ідей шляхом приєднання до вихідного об’єкта властивостей або ознак випадкових об’єктів. Такий метод застосовують для тренування уяви, подолання психологічних бар’єрів мислення, розвитку творчості.

 

 

 

 

 

Рис. 15 Рослина майбутнього   Рис.16 Тварина майбутнього

 

 

Вправа «Неймовірні ситуації»

Школярам необхідно вигадати якомога більше наслідків певних ситуацій: «Що було б, якби:

- перестало світити сонце;

- не було б ґаджетів;

- не росли б рослини на Землі;

- люди не дотримувалися б правил гігієни» тощо.

Вправа «Інсценовані історії».

Задача дітей скласти і показати історії з теми «Як тварини готуються до зими», показати її аудиторії, підготувати музичний супровід, костюми та відповідну презентацію.

Казки, які складають учні, користуючись технологією сторітелінгу, можуть бути повчальні, наукові, екологічні тощо. Завдяки сторітелінгу учні вчаться оперувати новими науковими поняттями, закріпленими в словах, думками, висновками, аналізувати й узагальнювати вивчений матеріал, мають змогу будувати гіпотези й теорії.

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

Формування природничої компетентності буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого дня, створюючи комфортне середовище для навчання, виховання і відпочинку молодших школярів.

Під цим розглядається не лише наявність комфортних меблів, інтерактивної дошки, ґаджетів, зони відпочинку, зелених куточків (Рис.17), а й використання методів та прийомів для активної та безпечної пізнавальної діяльності дітей у початковій школі.

Дидактична гра – незамінний атрибут освітнього процесу в початковій школі. Ця діяльність сприяє підвищенню ефективності роботи на уроці та в позакласній діяльності, адже з грою учні знайомі ще з молодшого віку.                  

                                                                                                                               Рис. 17 Зелений куточок у класі

Методична скарбничка кожного вчителя багата різноманітними дидактичними іграми.

Цікавою для учнів молодшого віку буде гра «Природниче лото» (Рис.18, 19). Учні заповнюють поля на картках малюнками певної групи тварин «Свійських» чи «Домашніх» (Рис. 18), обирають місце існування групи тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Рис.18 Природниче лото    Рис.19 Природниче лото

Гра «Знайди помилку»

Учитель розповідає про якесь природне явище і навмисно робить помилку. Учні уважно слухають і, якщо почули помилку, плескають у долоні, привертаючи увагу.

Гра «Сніжинка»

Залежно від теми, яку вивчають на уроці «Я досліджую світ» («Квіточка», «Листочок», «Краплинка»), відповідає на питання той учень, на парту якого впала сніжинка (квіточка, листочок, краплинка).

Гра «Знайди відповідність»

Залучіть батьків до виготовлення «Тематичного барабану», на якому можуть бути зображені пори року, тварини і їх їжа, малюнки і назви рослин. Учням необхідно знайти відповідність, гортаючи «Тематичний барабан». (Рис.20).

Рис. 20 Тематичний барабан

 

Гра «Закінчи речення»

Учням пропонують переписати речення і доповнити їх словом із протилежним значенням.

•    У лісі ростуть дерева великі й....
•    Восени деякі птахи летять у вирій, а … повертаються.
•    Річки бувають глибокі й....
•    Улітку дні довгі, а взимку....
•    Сонце – найбільша планета Сонячної системи, а найменша планета – це …

Діти оцінюють свою роботу, враховуючи охайність і каліграфію.

Таким чином, можна зробити висновок, що природнича компетентність у молодших школярів не може формуватись окремо від інших компетентностей НУШ. Адже освітній процес у школі – це динамічний і системний комплекс.

Гра «Урожай»

Учитель готує фішки двох кольорів та 2 кошики. За їх допомогою об’єднує учнів у дві команди. Одна з команд «збирає» у свій кошик овочі, інша – фрукти. Збирати можна макети, реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидко та правильно виконає завдання.

Гра «Рослини»

Учитель готує для гри великі малюнки, на яких зображені сад, город, поле, луки, ліс, клумба (на кожній зображено шість рослин, знайомих дітям), та 36 маленьких малюнків із цими рослинами із двостороннім скотчем на зворотному боці. Великі малюнки використовують учні, а маленькі – учитель.

Учитель демонструє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку та накривають її. Перемагає той учень, який першим повністю заповнить малюнок із відповідними рослинами.

Гра «Сад, город, поле, лука»

Учитель кидає дітям по черзі м’яч і називає рослину. Учень, який спіймав м’яч, має швидко відповісти, де вона росте: у саду, на городі, полі, лузі.

Гра «Знайди пару»

Учнів об’єднують у дві команди: одній роздають листя, іншій – плоди. За сигналом учителя учні стають парами в такий спосіб, щоб листя відповідало плодам. Правильно дібрана пара проходить крізь «чарівну браму»  (двоє учнів – експертів піднімають догори зчеплені руки). Якщо завдання виконано неправильно, «брама» опускається.

Об’єктами для гри можна обрати:

- малюнки коріння та бадилля;

- малюнки тварин та роздруківки їх назв;

- малюнки тварин та їжі, яку вони їдять;

- малюнки тварин та їх слідів;

- малюнки грибів та їх назви.

Гра «Три однакових листки»

Учитель разом із учнями готує для гри натуральні об’єкти чи предметні малюнки. Гру проводять восени під час екскурсії. Учитель демонструє дітям листочок із певного дерева, куща. Дітям слід знайти по три подібних листочки. Перемагає той, хто виконає завдання правильно і першим.

Гра «Збираємо букет»

Учитель готує для гри презентацію, на кожному слайді якої зображена певна рослина. Під час демонстрації та опису рослини учитель використовує вірші.

Пролісок Я пролісок синенький І перший навесні Сказати вам раденький: «Кінець! Кінець зимі!» З-під снігу мій листочок До сонця простягну І ніжний мій дзвіночок Вітатиме весну. (К.Перелісна) Півники У квітник побіля хати, Збіглись півники чубаті. Через ті чубки, мабуть, Їх і півниками звуть. (В. Лучук)

Конвалії Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки, А як звуть їх – угадай? Це конвалії у гаї На галявині цвітуть І ніде, ніде немає Кращих квіточок, мабуть. В них так пахощів багато, Цвіту свіжого, роси. Хай ростуть, не буду рвати – Шкода їхньої краси! М.Познанський

На столах перед дітьми лежать малюнки із стеблами квітів. Діти повинні домалювати й розфарбувати інші складові рослин, яким відповідають ці стеблини.

Гра «Орнамент із листя»

Для гри потрібне листя з дерев. На початку гри учитель викладає візерунок із листочків у певній послідовності (наприклад, два листочки берези, один листочок клена, три листочки тополі тощо). Учні продовжують викладати подібну послідовність самостійно. Гру можна провести у формі змагання чотирьох команд, які учитель об’єднав за порами року. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

Гра «Потрібно – не потрібно»

Учитель говорить: «Я хочу посадити овочі на городі. Морква потрібна?». Діти відповідають: «Потрібна». Учитель перераховує ягоди, фруктові рослини та овочеві, а учні обирають саме ту культуру, що відповідає певній групі рослин. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився.

Гра «Збираємо врожай»

Дітей об’єднують у команди (вітер, вода, вогонь). Одна з них «збирає» овочі, друга – їстівні гриби, третя – фрукти. Збирати можна реальні предмети, макети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка правильно і швидше за всіх виконає завдання.

Гра «Що спочатку, а що потім?»

Учитель готує малюнки фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, червона, чорна). Можна використовувати плоди, які вже вивчали (абрикос, перець, смородину, помідор, вишню). Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом діти, які мають однакову рослину різної зрілості, об’єднуються в групи. У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками від незрілого плоду до зрілого. Перемагає та група, яка в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

Гра «Справжній кухар»

Учитель готує малюнки продуктів (або продукти), необхідні для приготування страв. Дітей об’єднують у команди «Борщ», «Рагу», «Фруктовий салат». Серед продуктів необхідно покласти й ті, що не потрібні. Учитель пропонує учням приготувати борщ, овочеве рагу чи фруктовий салат та презентувати його.

Гра «Магазин»

Учитель готує для гри муляжі чи зображення овочів та фруктів. Діти в «магазині» обирають товари самостійно, але «касир – учитель» відпускає їх тільки за умови, якщо вони назвуть їх та віднесуть до певної групи. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не відпускає покупця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запитання касира. Діти можуть об’єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом. Схвалюється відповідь, у якій використані вірші, загадки, прислів’я.

Гра «Вигадана історія»

Учитель готує 4 набори зображень або предметів, що відносяться до вивченої теми, та ховає їх у «таємничу скриньку». Під час гри представники 4 команд дістають із «таємничої скриньки» тематичні картинки, не пов’язані між собою. Необхідно, керуючись отриманими зображеннями, скласти захоплюючу розповідь за вивченою темою. Робота в групах відбувається протягом 10 хвилин. Під час розповіді історії оживлюють за допомогою зображень на дошці.

Гра « Упізнай мене»

Гру доречно проводити під час закріплення знань з теми «План місцевості. Умовні знаки на плані місцевості». Учитель готує 4 набори карток із умовними позначеннями до плану місцевості. Перед початком гри учні об’єднуються в 4 групи за порами року. Учитель починає читати загадки, а члени груп обирають правильні відповіді і піднімають картку, на якій зображене умовне позначення, що загадав учитель. Правильні відповіді учитель записує на дошці. Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилася.

Не кінь, а біжить, Не ліс, а шумить.                                 (Річка) Стоїть корито, Повно води налито.                              (Ставок)	Така я велика, Що й кінця не маю, Лежу собі тихо, Нікого не займаю. Тільки мені добрі люди День і ніч топчуть груди.                                      (Дорога)
Із-за гірки, з-під крутої, Прокрадається норою, Та й до моря утіка, Навіть менше ніж ріка. (Джерело)	Всі пани скинули жупани, А один пан не скинув жупан. (Мішаний ліс)
Суцвіттям пахучим цвіте навесні, А осінню стиглі плоди медяні Дарує нам щедро тобі і мені.                                              (Сад)	Йде від хати і до хати, А з місця не зрушить.                                  (Стежка)
Весною шумить, Літом холодить, А взимку гріє.                         (Ліс)   Хоч не море він, не річка, Але в ньому теж водичка. Він біжить через лісок. Називається... (Струмок)	Умита вранці росою, Раз на рік поголена косою. А трава росте й росте, Бо дерев нема ніде (Лука) Над глибокою рікою Вигнув спину він дугою. Всі по ньому їдуть, Всі по ньому йдуть, А з собою не беруть.                                   (Міст)