Родинне свято "Тепло сімейного вогнища"

Родинне свято «Тепло сімейного вогнища»

Мета: згуртувати учнівський і батьківський колективи; виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері; формувати в учнів почуття обов’язку перед батьками, вміння слухати й підтримувати мир і злагоду в родині; виховувати повагу до усіх членів родини; розвивати творчі здібності школярів.

                                   Хід заходу

( Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене»)

Уч.  Доброго здоров'я , доброї днини!

Ми вaс чекали нa наші гостини.

Щоб вшанувати родину, сім'ю,

Татуся й матусю у світі одну.

Уч.  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Уч.  Хліб підносим вaм і сіль на біленькім рушничкові,

До землі аж б'єм поклін,

Щоб завжди були здорові!

 

Учит. – Доброго дня, дорогі наші мами, татусі, усі присутні. Сьогодні ми зібралися на родинне свято «Тепло сімейного вогнища». Сім'я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у світ, ім'я якому – життя.

Сім'я – це найдорожче для кожної людини. У сім'ї діти вчаться добру, вчаться шанувати свій рід, свою Батьківщину. Прекрасно, коли в сім'ї панують мир, злагода, добро, повага, коли нас гріє тепло сімейного вогнищa.

(Пісня «Вогнище родинне)

 

Уч.  В сім'ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все!

Тож усі звички й правила з родини

Дитя в життя з собою понесе.

Уч.  Тому народ не раз попереджає:

Гни деревце, ще поки молоде.

Вчи діток, як малі – це кожен добре знає,

Від цього правила не дінешся ніде.

 

                      Інсценізація

Хл. – Скажіть мені, хто знає, що таке сім'я?

Д.1 – Тa ти що? Не знаєш? Отакої! Сім'я – це сім Я!

Це означає, що у повній сім'ї повинні бути мама, тато та п’ятеро дітей! Це найменше! Зрозумів?

Хл.1 – Тепер ясно, зрозуміло. То що, у мене сім'я неповна? Бо ж у нас тільки троє дітей…

Д.1 – Отож – неповна. А треба щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька – невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати та їхні три брати»!

Хл.1 – Ого, оце так сімейка! Там напевно забувають, як кого звуть. Бо ж їх так багато…

Д.1 – Не забувають, не бійся! Зате там діє правило: у кого діток сім, тaм щастя є всім!

Хл.2 – У великій сім'ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім'ї. А як росте одне дитя, воно частіше буває егоїстичним, жадібним, бо звикло, що все – для нього одного…

Д.2 – Мабуть, так, бо й народна мудрість говорить про це «Як  буде дружно, то не буде сутужно»

Хл.2 – A я ще таке знаю прислів'я про сім'ю: «Яка гребля, такий млин, який батько, такий син», або ще таке: «Яблучко від яблуні недалеко відкотиться».

Д.2 – Я таке знаю: «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти», «Які мамка й татко, таке й дитятко».

Хл.1 – Справді кажуть: «Нема такого краму, щоб купити маму», « Все купиш, лише татка і маму – ні». Тому цінуймо свою сім'ю, свою родину, своїх батьків, щоб не бути в цьому світі одинокими!

( Пісня «Вогник любові»)

Вч. – Мама… Перше милозвучне слово, що з нього дитина починає мудру науку словотворення.

Мамина ласка – це чарівні ліки від усякого болю. Мамина пісня – це те найдорожче, що западає в душу дитини ще з колиски. Ми попросимо наших мам пригадати ті пісні, які вони співали над колискою своїм дітям.

(Бажаючі мами співають).

Уч.  Мене ти, матусю під серцем носила

І, ще ненароджену, вже полюбилa.

Ти перша почула крикливе дитятко,

На руки уперше взяла немовлятко.

Ти пестила, ніжні слова говорила

Та з пелюшок мене розуму вчила.

Я вдячна, матусю, за те, що ти є,

За те , що до праці привчаєш мене.

Уч.  Тобі, дорогенькa матусю,

Я з вдячністю низько вклонюся.

За те,що ночей недоспала,

За те, що мене доглядалa.

Казала, що треба дружити,

Людей поважати й любити,

Із друзями щирим бути

Й ніколи про це не забути.

За все це, рідненька матусю,

Тобі я низенько вклонюся.

Уч.  Матусю ріднa, я тебе люблю,

Бо ти найкраща, матінко моя.

Ти все для мене робиш, я це знаю,

Тож бути доброю у тебе вчуся бути я.

I бути мудрою, й таке ж терпіння мати,

Вродливою я хочу бути, як і ти.

З шляху правдивого ніколи не звертати,

А прямувати чітко до мети.

(Виходить дівчинка в українській сорочці із запаленою свічкою в руках)

                    Молитва

Є у мене найкраща у світі матуся, за неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком, до тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними словами опіки та ласки для рідної мами.

Пошли її радість, щастя i долю, щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недугу матусеньку милу, даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди, щоб нами раділа – пишалась усюди.

 

Вчит. – Батько, тато… Суворий , вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме така батьківська любов. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів’ях.

-Батькова лайка – дужча за материну байку.

-Батько – не мати, не поцілує, i не приголубить.

-З батьком суд коротенький.

        Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька,бути такими ж як він.

Уч.  У мене таточко серйозний і правдивий.

I я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий,

І труднощів я також не боюсь.

А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

I хоч роботи завжди в нас багато,

Та все здолати можемо ми вдвох.

Уч.  І я до тата хочу звернутись, у словах передати тепло,

Щоб частіше він міг усміхатись, і в душі його літо цвіло.

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Таточку, хочу тебе обійняти – ти мій порадник, заступник і друг.

Уч.  Словечко хочу мовити за тата, бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато, і я до бесід щирих дуже звик.

Він вчить мене у цьому світі жити, до праці залучає кожен раз.

Вчить бути вірним, відданим, дружити і не підводити ніколи друзів, клас.

Уч.  Два слова чарівних – лиш мама і тато,а скільки любові у них і тепла!

Вони для дітей означають багато, щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Бо тато і мама – це рідні нам люди, рідніших у цілому світі нема.

З батьками дитина захищена буде і душу дітей не остудить зима.

 

( Танець дівчаток з кетягами калини під пісню «Ой, роде наш красний)

Уч. Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам.

Уч.  Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

I хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

Уч. В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім'ї для неї оживає казка,

I кожна стежечка в житті – проста.

Уч.  Бо є підтримка тут i є порада,

Турбота є, любов, а ще тепло.

I задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було.

Уч.  Повага і взаєморозуміння,

Щоб стали нормою в родині повсякчас.

Хай рідних душ ясне палахкотіння

Батьків й дітей єднає кожен раз.

Уч.  Бо ж діти , мов пташата у гніздечку,

До маминого туляться тепла.

I до татусевого доброго сердечка.

Тож треба, щоб любов в сімї жила.

 

Вчит.  – Готуючись до нашого свята, учні виготовили з допомогою своїх батьків родинні дерева. Це дуже цікаво, тому що кожна людина повинна знати своє коріння, з якого роду вона походить, від кого вона успадкувала тi чи інші ланцюжки свого генетичного коду. Свої родинні дерева ми представляємо на плакаті «Iсторія мого родоводу».

 -Дорогі наші мами і татусі! Хоч ваші діти ще маленькі, та в них є теж свої бажання. Як інколи їм хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди їм хочеться відповідати на ваше «Чому?»

Вірш-інсценізація «Батьки чомучки»

Хл.  Ну i мама, ну i тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають –

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому?» й « Чому?»

Д.  – Ти чому образив Вітку?

- А чому отримав двійку?

- А чому прийшов так пізно?

- А чому в шкарпетках різних?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Хл.  Ох настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

 

               Вірш «Новий закон»

Коли б начальником я став хоч на одну годину,

То я одразу наказав би закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні батьків не допускати

Без нас у клуб , на стадіон, в кіно і на концерти.

Ще й входи всюди спорядив би словами охоронними:

«Вхід без дітей для всіх батьків суворо заборонений».

 

 

Вчит. – А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство i трішечки пограємося.

Конкурс 1 « Дитяча мрія» (Беруть участь мами із дітьми).

Конкурс 2 «Будь уважний!» (Татусі називають дату народження дітей).

Конкурс 3 «Кольорові кульки» (Відповісти на запитання,що в кульці).

Конкурс 4 « Пісенний» ( Проспівати якнайбільше українських пісень, що починаються на «Ой…»)

 

Вчит.  I ось завершилося наше родинне свято.

Ми від душі повеселились тут.

Тож дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі,

Щоб зігрівaло вас тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде, ніби добра казка.

Живіть усі щасливо! В добрий час!

Усі учасники і гості свята співають пісню «Родина».

Свято закінчується чаюванням.