РОДИННЕ СВЯТО в 5 КЛАСІ

 

 

 

 

РОДИННЕ СВЯТО В 5 КЛАСІ

 

Мета: формувати дружні, теплі стосунки між дітьми і батьками; виховувати глибокі почуття в родинному колі; сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажанню примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру

 

 

Слово класного керівника. 

             Доброго дня, шановні гості,  мами і тата, бабусі й дідусі, тітоньки і дядечки, дорогі діти, уся наша класна родино! Вітаємо щиро вас усіх на нашому родинному святі.

 

Дякуємо нашим захисникам, завдяки яким ми маємо змогу зібратися в дружньому колі сім’ї.

 

Дорогі діти! Дорогі діти! Сьогодні ми всі зібралися тут недарма. Сьогодні у нас особливий день – день сім'ї.

       Найбільшим  дарунком Бога  для  людини є сім’я.  Це  той  оберіг,  куди  повертаєшся  з  далекої  дороги , те  місце , де  можна  відпочити ,  зігріти  душу .  У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі для нас люди, які люблять нас понад усе. І ми їх любимо, бо без них не уявляємо свого життя. Тато і мама – найрідніші і найближчі для кожного з нас люди. Вони подарували нам життя, можливість дихати, любити, іншими словами – можливість бути людиною. Саме для цих людей ми назавжди залишимось дітьми – це наші батьки.

   

Наші діти мають сьогодні чудову нагоду сказати про вас,найближчих і дорогих нам    людей, сердечні й теплі слова вдячності, висловити свої почуття. Сьогодні ми подякуємо всім вам за любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недос­пані ночі, за все, що можна вкласти в одне слово — тур­бота.

Добрий день вам, люди добрі

Щиро просим до господи

Раді вас у нас вітати

Щастя і добра бажати.

 

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Із колосків шпанівської пшениці

Прийміть в дарунок нашу паляницю.  (Вручення короваю.)

 

 Добрий день вам, мами й тата

Щиро вас стрічаємо

І на святі на родиннім

вас усіх вітаємо!

 

Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

 

Родину нашу у святковий час
Ми хочем щирим серцем привітати.
Нехай добро іде у вашу хату,
А все недобре оминає вас.

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть

 

Ми любим вас, кохані мами й тата,

І вам бажаємо здоров’я ми багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи з журбою,

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

     

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.

Родина разом— і душа співає,
Тож хай лунає більше в нас пісень!

 

 ПІСНЯ ПРО СІМ’Ю

Вчитель: Сім’я відіграє найважливішу роль у вихованні дитини. Сім’я – святий вузол, яким пов’язані всі члени родини. І тим, міцніша родина, чим міцніша дружба в сім’ї. Жоден виховний заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування дітей з батьком та матір’ю.

А як же народилася сім я?

Мільйони років тому, коли Земля ще була зовсім юною, зустрілися двоє: чоловік та жінка. Вони покохали один одного й вирішили жити разом. Це Ада і Єва.

Ніч. Тишина.

В тихім шелесті трав

Адам у Єви запитав:

-   Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені, єдина,

Хто буде дарувати життя,

А потім доглядати дитя?

-  Я.

-   Варити , прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я.

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом оберігати?

-  Я.

А ти, мій милий,неповторний,

Скажи мені, єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множити покоління?

-  Я.

-  Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

- Я.

-  Дітей навчати лиш добра,

І боронити від лиха й зла?

- Я.

-  Кохати буде до забуття

І поруч буде все життя?

-  Я.

І так сім раз звучало я.

 

 

ВЧ: Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов'ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім'ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

 

    Колись давно, багато віків тому, так багато зірок, як нині, не було. Ясної ночі можна було бачити лише єдину зірочку, світло якої було то яскравим, то дуже тьмяним 
Одного разу Місяць запитав у Зірочки:

Місяць: «Зіронько, чому твоє світло таке різне: то яскраве, що вказує дорогу навіть уночі; то слабе та непомітне?» 
Зірочка довго мовчала, а потім, зітхнувши, відповіла: «Світло моє гасне тоді, коли мені самотньо. Адже поруч зі мною немає жодної зірочки, схожої на мене. А так хочеться бачити і чути когось поруч із собою!» 
Місяць. А в які ночі світло стає яскравим? 
Зірка. Моє світло спалахує яскраво тоді, коли я бачу мандрівників, що поспішають. Мені завжди було цікаво дізнатися, що їх так манить у дорозі, куди вони так поспішають? 
Місяць. І ти дізналася про таємницю мандрівників? 
Зірка. Так. Одного разу я запитала про це людину, яка була тривалий час у дорозі. Вона мала виснажений та дуже стомлений вигляд від довгої подорожі, кожний крок давався їй з великими зусиллями, але очі... 
Місяць. А якими були її очі? 
Зірка. Вони сяяли в темряві від щастя та радості. (Наперед виходить Мандрівник.) Чому ти радієш, мандрівнику? 
Мандрівник. Замерзаючи в снігу, голодуючи без шматка хліба, задихаючись від спеки, я крокую вперед, долаючи всі перешкоди, тому що знаю: вдома на мене чекає тепло та затишок, турбота й піклування моєї родини — дружини, дітей, онуків. Заради їхніх щасливих очей я готовий зробити навіть неможливе. 
Зірочка схвильовано замовкла, а потім відповіла:

Зірочка. «Ось відтоді я й намагаюся дарувати якомога більше світла тим мандрівникам, які несуть щастя у свій дім, у свою родину». 
Місяць. Моя маленька помічнице! Чи хотіла б ти мати власну сім'ю, рідних, які б допомагали тобі робити людей щасливими? 
Зірочка. «А хіба можливо це?» — з бентежною надією запитала Зірочка. 
І Місяць, не кажучи ні слова, змахнув рукавом своїх срібних шат, і тієї ж миті на небі засяяли тисячі нових зірок, які сяяли та дивовижно мерехтіли своїм неповторним світлом, немовби говорили маленькій Зірочці: «Ми поруч, ми тут, люба, ми тепер — одна родина!» 
 

 

Вчитель:

Мама і тато – це найрідніші, найближчі кожному з нас люди. А головною берегинею родини завжди була і є мама. Від мами ми одержуємо життя. Вона вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу, вкладає в наші вуста добрі слова. Мама, мати, матуся, ненька… Скільки тепла вміщує це слово! Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками всіх народів і у всі віки. Жінка-мати була добрим ангелом домашнього вогнища. Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею дітей усе життя. Якби могла, небо прихилила б.

Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.

 

І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Красивою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.

 

З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.

Чи з зорями її нам порівняти,
Що наче мрії, в небі миготять?
Матуся й зірку нам готова зняти,
Її на щастя дітям дарувать.

Любов її не має меж — безкрая
І безкорисна, світла й чарівна.
Любові більшої у світі не буває,
Любити може так лише вона.

 

Справедлива, добра, щира,

Матінко моя!

Щастя зичу тобі, миру,

Злагоди щодня!

 

ПІСНЯ ПРО МАМУ

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Мама — то ніжність, ласка, тепло, а батько — то впевненість, мужність, сміливість.
Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тата часом суворі, вимогливі, але в своїй душі вони добрі, ласкаві, і ніжні, як мама. Це їх чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.

Батько у нас в Україні завжди був головою сім’ї. Від батька починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися, до нього зверталися за допомогою.

Словечко хочу мовити за тата,

Бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато,

І я до бесід щирих дуже звик.

 

Татку, татусеньку, таточку, татку,
Кращого в світі немає навкруг.
Таточку, хочу тебе я обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг.

 

Наш славний та рідний, найкращий у світі,
З тобою нам завжди затишно й світло,
Ти гарний господар і татко чудовий,
Даруєш турботу і море любові.
Спасибі за ласку, за руки умілі,
Що вмієш підтримати словом і ділом.
Щоб в рідному домі було добре та щиро,
Живи нам на радість у щасті та мирі
Хай Бог посилає здоров’я і сили,
У дружній родині усі ми щасливі.

 

 

Усе в житті міняється і в'яне,
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
 

Дорогий, хороший, рідний тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тату!

Як чудово, що у нас є ти!

 

 

ПІСНЯ «ТАТУ, ТАТУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Діти, подумайте, чи може бути справжньою родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів. Коли поруч бабуся, то нам нічого боятися, будь-яке горе, будь-яку біду вона розведе своїми руками. Це невгамовна трудівниця, її руки не знають спочинку ніде і ніколи. А дідусь – це вірний і постійний помічник бабусі, господар родини!

Вед.1 Вже не одним поколінням помічено: бабусі й дідусі люблять онуків більше, ніж своїх дітей. А ті , в свою чергу, у найпотаємніші куточки своїх душ частіше, ніж тата і маму, впускають саме їх.

 Любий мій дідусю, я тебе вітаю.
Довгих років жити
Я тобі бажаю!

Ти хороший та ласкавий

Ти привітний, гарний, славний

Будь здоровий, не хворій

Мій дідусю дорогий

 

Не підводить хай здоров’я,
Твої пам’ять, слух і зір.
В щасті, радості, любові
Ти живи аж до ста літ!

 

 ПІСНЯ ПРО ДІДУСЯ

 

 

Вчитель: Бабуся - це не просто слово, це цілий світ, сповнений мудрості, любові, добра й ласки. Її турботливі руки і щира посмішка завжди готові обійняти та захистити. Її очі сяють теплом і турботою, а слова зігрівають душу.

 

Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров'я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.
 

Тримайся, бабусю, бо нам ти потрібна,
Нехай не сумує душа твоя срібна,
Голівоньку просим тебе не схилять,
Хай ручки твої золоті не болять!

Бажаю тобі я сто років прожити,
Нехай тебе люблять онуки і діти.
Нехай тебе старість не квапить, минає
І серце твоє хай нещастя не крає.
Живи ти ще довго на світі оцім —
На радість онукам і дітям своїм. 

 

А зараз, дорогі бабусі, пісня для вас

 

Пісня про бабусю

 

 

Вчитель:  в кожній українській родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Давайте послухаємо жарти, які нам підготували наші діти на сімейну тематику

 

В честь цього свята ми провели опитування, і дізналися, які фрази найчастіше звучать у кожній родині.

 

-А я тобі казала! Юля

-В наш час такого не було. Соломія

я- Голова болить? Та то все через той телефон. Софія Я.

-Ми ж якось виросли без Інтернету. Домініка

-Я тобі не подружка, щоб зі мною так говорити. Уляна

-Ми з тобою друзі, ти мені можеш все розказати. Вероніка Л.

-Бутерброд – то не їжа.Софія Х.

-Закрий рот і їж. Іра

-Будеш мати свої дітей – будеш знати, як то є. Даня

-Всі «залізли» в ті телефони і ніхто до мене  говорити не хоче. Стас

 

 

Дитина 1:

От  дорослі , зовсім не розуміють нас!

 

Дитина 2:
Це правильно підмічено – не розуміють. А головне, хочуть нас обдурити, ніби ми такі дурні і нетямущі!

 

Дитина 3:
Я вчора сів вечеряти, а на вечерю була риба. Адже знають, що я рибу не люблю, а все одно готують мені її! І головне говорять так: їж рибу, вона корисна для розуму. Але ж я й так розумний! А потім додають – риба корисна для кісток! Та я і так кістлявий!

 

Дитина 1:
А мене взагалі покарали ні за що!!!

 

Дитина 2:
Це як? Прямо взагалі ні за що???

 

Дитина 1:
Ну так. Я спізнився на обід, і мені мама каже, щоб я за обідом не говорив ні слова. Я тільки відкриваю рот, а вона – ні слова! І так весь обід. А коли поїли, вона мене питає – що, мовляв, ти хотів сказати? А я відповідаю – молодший братик згущене молоко розливає по черевиків у коридорі! І мене покарали за те, що я відразу не сказав про це! А самі весь обід – мовчи! Мовчи!

 

Дитина 3 От мене батьки змушують грати на скрипки два рази в день – вранці і ввечері. А я не хочу. Так вони мені за те, що я граю, купують морозиво. А мій сусід мені купує три морозива за те, щоб я не грав. Так що я можу маніпулювати і батьками і сусідом, а це відразу троє дорослих людей і 4 порції морозива)))

 

Дитина 4 А мій тато мені весь час каже: навіщо тобі цей комп’ютер? Навіщо тобі цей телефон? Навіщо тобі ця ігрова приставка? Ось у моєму дитинстві цього не було! Я навіть думаю, що мій тато динозаврів бачив!

 

 

Інсценізація вірша „Голубчики".
- Якось вдень, на старість літ,
Посварились баба й дід,
А потім, як діточки - в різні боки та куточки.
Дід мовчить, уперся він. Мов кілочок той і тин.
Не говорить і стара. Вже й обідати пора...
Вже спустилася пітьма, а розмовоньки нема.
Баба зроду говірка, ця мовчанка їй тяжка,
Розтуля вона вуста й діда лагідно пита:
- Ти, старий, учора чхнув? Дід удав, що не почув
- Чхнув чи ні? Стара ізнов.
- Чхнув... То що?
- То будь здоров! Засміявся дід в отвіт...
Примирились баба й дід.
І сидять вони укупі - голубочок при голубці.

 

Вчитель: А зараз давайте поспілкуємось у дружньому колі.  (ВИСТУП РОДИН)

 

В мене є чарівна скринька, в якій є запитання для наших батьків. Витягуємо питання і даємо відповідь. Інші батьки слухають питання, можливо хтось теж захоче відповісти на це питання.

Скринька «Батьківські клопоти»

 Як ви познайомилися або як утворилася ваша сім’я

 

Чи пам’ятаєте ви свої перші думки після народження дитини?

Чи пам’ятаєте яка була погода коли народилася ваша дитина?

Хто вибирав ім’я вашій дитині? Чому саме так назвали?

Чи можете згадати колискову, яку співали вашій дитині?

Коли зробила перші кроки ваша дитина?

Розкажіть цікаву пригоду, яка трапилася з вашою дитиною

Розкажіть про сімейні традиції, свята, які святкує ваша родина.

 

Якою вагою народилася ваша дитина?

 

У чому ваш секрет  щасливої родини?

 

Чи пам’ятаєте ви свої перші думки коли взнали, що у вас буде дитина?

 

 

 

 

А зараз перевіримо, як діти знають своїх батьків

1. Якого кольору очі у твоєї мами? Батька?

2. Який улюблений колір у мами? Батька?

3. Найулюбленіша квітка твоєї мами.

4. Яку пісню любить слухати мама? Батько?

5. Чи можеш ти назвати дати народження батьків? Запишіть ці дати.

6. Що тобі слід зробити, щоб твоя матуся радо посміхнулася?

7. Про що мріє твоя мама?

 

 

Конкурс “Упізнай мамині руки”:

дітям зав’язують очі хустинкою, вони повинні впізнати руки своєї матусі.

 

 

Учитель: Час плине так швидко, що можна з упевне­ністю сказати, що ваші діточки зовсім недавно були немовлятами. Хіба не так? Саме тому вам легко буде пригадати голос вашого немовляти. Спо­діваюся, що ваші пам'ять та слух вас не підведуть.

Конкурс   “Уа-уа!”

З краю сцени на стільцях сідають батьки та надівають маски або зав'язують очі. Діти стоять у глибині сцени. Ведучий на вибір вказує на будь-яку дитину. Вона піднімає руку та починає плакати, ніби немовля: «Уа-уа!». Потім ведучий вказує у будь-якому порядку на інших дітей. Батьки мають розпізнати своїх немо­влят і підвестися, коли саме їх дитинка плаче.

 

ВЧИТЕЛЬ: Сьогодні в цьому залі присутні не тільки батьки, а й вчителі – це наша шкільна родина, це наша друга сім’я. Ми хочемо їм теж подякувати та подарувати цей музичний номер.

Мелодія з дзвіночками

 

Вчитель:. Шановні батьки, вчителі! Ось і настав час завершувати наше свято.

 Сьогодні, в День сім'ї, прийміть найщиріші побажання миру та злагоди. Нехай у вашій родині завжди панують любов, взаємодопомога і взаєморозуміння! Від щирого серця бажаємо вам, наші дорогі присутні, міцного здоров’я, достатку, і ще багато-багато років дарувати свою ласку,  любов  і турботу своїм дітям та онукам.

 

       Ми щасливі, що сьогоднішнє свято відбулося, і ми змогли висловити все, що почуваємо до вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість, любов. Але це лише слова, лише крапля в морі — наш обов'язок перед вами куди більший і ми будемо намагатися показати це не лише на словах, а й на ділі.

 

 

 

 

 

Наші милі і любі, найкращі у світі,
Бажаємо щастя, для вас – усі квіти.
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
І щоб завжди здоров’я було.
Щоб смутку не знали, ми просимо долі,
Добра вам і радості, рідні, доволі.
Бо людям для щастя багато не треба —
Сімейного затишку й мирного неба.

Бажаєм здоров’я багато-багато,

Хай щастя і мир залишаються в хаті,
Хай горе обходить завжди стороною,
А радість приходить і ллється рікою.
Хай довго всміхається сонце і небо,
Нам, окрім вас, більш нічого не треба,
Хай бог береже вас, любі, весь час,
Живіть тільки, рідні, із нами й для нас.

 

Хай тільки радість прикрашає дім,

Хай ладиться і на роботі, й вдома,

Хай Вам завжди щастить в усім,

І обминають горе, сум і втома...

                                                             

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа.

 

Хай тішиться внуками бабця та дід,

Хай тато та мама радіють дитині,

Хай буде, як дуб, могутнім наш рід,

Хай злагода й мир запанують в родині!

 

Хай славиться рід наш,

Сім’я і родина

Хай живе в злагоді

Вся Україна!

 

ПІСНЯ РОДИНА