Новорічні традиції та свята на Україні
Ми вже добре про це знаєм,
Що звемося українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка,
І всі інші члени роду-
Всі належать до одного
Українського народу.
Це велика честь і слава,
Рідний край свій полюбити-
Найважливіша з усіх справа.
Але щоб землю цю
Міцно й щиро покохати,
Треба все про неї
Добре вивчити, пізнати.
Вчитель.
Шановні гості! Дорогі діти!
Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна мати, її не можна ні купити, ні заслужити, вона одна у кожного і дається йому від народження. Слово Батьківщина має спільний корінь із словом батьки. Людський рід складається з поколінь батьків, дідів, прадідів. Ми поважаємо і шануємо старші покоління, але це не можливо зробити не дізнавшись про чудові народні свята, звичаї і обряди. Саме Вам, дорогі діти, зберігати, любити і продовжувати народні звичаї і обряди українського народу. Адже це наше коріння.
Вчитель.
Сьогодні ми дізнаємось про те, як у нас в Україні зустрічають новорічні свята: Святого Миколая, Різдва Христового, Святого Василя або старого Нового року.
СВЯТО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Вчитель.
Ми вже звикли з Вами зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і Снігуронькою і вважаємо, що так завжди і було. Не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм. У зимову ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускався з неба. Він заходив до кожної хати, розкладав подарунки. Він знає, що в цю ніч усі мають бути щасливі! І ті що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.
На вікнах старанно пряде.
Йде Миколай, несе дарунки,
І в кожну хату він зайде.
І подарунок вийме тихо
З мішка угодник Миколай,
Послуха, як дитина диха.
Кладе нечутно, й ну тікать.
Гра візерунками в вікні.
Дитячі очі повні дива-
Голублять дари ці чудні.
І люблять діти Миколая,
Святому почесть віддають.
І ця дітей хвала святая
Найбільша в небі є, мабуть.
Іде Святий Миколай.
Несе він даруночки,
Втіху і пакуночки.
За ним спішаться янголята,
Тримають книги у руках.
Що, де, кому з нас треба дати,
Уже списали в тих книжках.
Вчитель.
Святий Миколай приносить подарунки тільки слухняним діткам. А тим, хто цілий рік погано себе поводив, Святий Миколай замість подарунків ставить у куточок різочки – знак про погану поведінку.
Усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік.
А як наші діти готувалися до цього свята? Чи всі були чемними, добрими, працьовитими? Які дарунки вони заробили? Про це ми переглянемо сценки.
СЦЕНКА І. « В ХАТІ».
Мама. Андрійку, підмети хату, будь ласка.
Андрійко. Я не маю часу.
Мама. Але ж і я не маю.
Андрійко. Я не можу замітати, бо я хлопець.
Мама. Але ж то ти насмітив.
Андрійко. То не я, а кіт. Хай він замітає.
Мама. Де ти бачив, щоб кіт замітав! А кіт, власне, чий?
Андрійко. Оксанчин.
Мама. Але ж чому ти з ним бавишся, коли він не твій? Я його більше бачу з тобою, ніж з Оксанкою. Отож, ти з ним бавився, дав йому цілу газету подерти, а тепер не хочеш прибирати.
Оксанка. Мамо, я замету. Я дуже – дуже люблю замітати. Тоді в хаті так гарно, чисто робиться!
Мама. Дякую, дорога донечко, а ти, Андрійко, недобре поводишся!
СЦЕНКА ІІІ. « ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ»
Вчителька.
Діти, надходить Різдво. Це – велике свято. А перед Різдвом відвідав нас наш любий гість і охоронець – Святий Миколай. Хто знає, коли це сталося?
Оксанка. 19 грудня!
Вчителька.
Правильно! І всі готуються до цього свята. Пишуть листи до Святого Миколая. І ми будемо зараз з вами писати листи. Тільки не просіть забагато. Просіть щось невеличке, корисне для вас, а також просіть доброго здоров’я для тата, мами і усіх рідних.
( Діти беруть від учительки папір, олівці, конверти і сідають писати листи).
Інсценування вірша
«Лист до Святого Миколая»
Десь за тиждень, перед святом
Оля Соня, з Владком – братом
Взялися листа писати
І Миколаєві послати:
«Святий отче, Миколає!
Вечір твій вже наступає.
Пишем, щоб влегчіть роботу,
На що маємо охоту.
Соні черевиків треба;
Оля просить ляльки з неба,
Владко – шаблі золотої,
І рушниці та нової!
Ну й цукерків мусиш дати,
Любим страшно ласувати!».
Діти лист цей заліпили,
За вікно його вложили.
Все зробили так як треба.
Лист поїхав аж до неба.
Іванко. А можна у Святого Миколая просити щось не для себе, а для когось іншого?
Вчителька. Звичайно, можна, але ти така чемна дівчинка, що й для себе щось можеш попросити, він напевне, не відмовить.
Іванко. Ні, ні, те, що я прошу, таке велике, що для мене самої вже місця нема.
Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату.
Слави й волі всій родині,
Нашій рідній Україні!
Вчитель. Діти, чого вчить нас Святий Миколай?
( Життя Святого Миколая дає нам важливий урок бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними).
(Звучить пісня « Ой, хто, хто Миколая любить..»).
РІЗДВО ХРИСТОВЕ
Вчитель.
Січень – перший місяць року. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Це пов’язано не тільки з новорічною обрядовістю. Зимовий період дозволив селянам відпочивати від важкої землеробської праці. Вільного часу було удосталь, тому його заповнювали різними формами дозвілля.
Перше січневе свято, Новий рік, його відзначають 1 січня. В ніч з 31 грудня на перше січня люди у всьому світі зустрічають Новий рік. В новорічну ніч всі веселяться, розважаються, чекають гарних подарунків під ялинку, а головне загадують бажання і вірять, що воно обов'язково здійсниться.
Наступне і найголовніше свято – Різдво Христове. Його відзначають 7 січня. Саме у цей час народився Ісус Христос.
Різдво є найдавнішим святом, воно починається Свят-вечором. Це вечір останнього дня перед самим Різдвом. Напередодні тривав піст, а тому у Свят-вечір в Україні всі постяться, тобто не вживають м’яса, молока та яєць.
Щойно на небосхилі з'являється перша зірка, всією родиною сідають за стіл, який звуть багатим, бо на ньому має бути дванадцять різноманітних пісних страв. Обов'язково повинна бути кутя.
Словникова робота.
Кутя- відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Традиційна страва новорічно-різдвяного циклу.
Наш народ вірить, що на Свят – вечір усі померлі колись предки приходять знову на землю і йдуть до хати, до своїх дітей, внуків, правнуків. Вони з ними разом їдять святу страву – кутю.
Це дуже гарний звичай, якого нема ні у якого іншого народу.
Вчитель. - Діти, а скільки страв має бути на святковий вечір?( На святковий вечір має бути 12 страв).
- А чому?( Це тому, що в Ісуса було 12 учнів - апостолів).
- А яка головна страва?( Головна страва – кутя).
- А що таке кутя? ( Кутя – символ життя. Її варять з пшениці).
- Діти, а коли сідають вечеряти?( Вечеряють на заході сонця, коли на небі покажеться перша зірочка. За вечерею має бути вся родина).
- У кожній хаті ще стоїть прикрашена ялинка. Біля ялинки дуже часто встановлюють вертепи.
Словникова робота.
Вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси. Це сцени з біблійних розповідей про народження Ісуса. Вони показують маленького Ісуса в яслах, Марію, волхвів, що принесли дари, та зірку над Віфлеємом.
Починаючи з вечора, усюди ходили христослави з "віфлеємською зіркою". Яка була прикрашена ліхтариками, паперовими гірляндами, іноді іконою Різдва, Спасителя чи Божої Матері, потім з цією зіркою співаючі різдвяні гімни обходили навколишні будинки. Такі відвідування називалися колядками, найчастіше для цього збиралися дітлахи, але нерідко брала участь і молодь.
Вихователь. Діти, а ви знаєте Що таке колядки? Колядки - величальні пісні, у яких славлять господарів дому, бажають їм здоров’я, щастя, щедрого урожаю, достатку, за що отримують нагороду).
Тоді поколядуйте, а ми послухаємо!
По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, дім звеселяти?
Колядка «Добрий вечір»
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така –
Дайте, дядьку, п’ятака.
А п’ятак не такий,
Дайте дядьку золотий.
Відчиняйте скриньку.
Та давайте сливку,
Відчиняйте сундучок,
Та й давайте п’ятачок.
Після Різдва наступає Новий рік. А ще зветься він святом Святого Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Всі переодягалися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом, мов з-під землі, з'являлися волохаті ведмеді, рогаті чортики, князі з булатними мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською булавою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.
Вранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна.
Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:
Сійся, родися жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Коноплі по стелю, льон по коліна,
Щоб у вас, хрещених, голівка не боліла.
А хтось із вас знає якісь засівалки?
З Новим роком вас вітаю,
Щастя й радості бажаю!
Щоб вам весело жилося,
І у хаті все велося.
Щоб вас горе обминало,
А добро завжди вітало.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Рано-вранці до схід сонця
Стукнув Ангел у віконце.
Він прийшов мені сказати,
Щоби Вам повінчувати.
Щоб були Ви всі здорові,
Врожаї збирали нові,
Кукурудзу, просо -
На багату осінь,
Щоб були Ви гарні, пишні,
Як весною вишні.
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком Вас вітаю!
Не на рік і не на два,
А на многії літа!
ВОДОХРЕЩА ( БОГОЯВЛЕННЯ)
Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреща. Водохреща - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. В цей день обов'язково ходили до церкви святити воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі. Кульмінаційний момент церковного свята Водохреща — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля.
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок заняття.
Незабаром Новий рік
Переступить ваш поріг.
Хай до вас він завітає з тим,
Що серце побажає!
Хай несе у вашу хату щастя, радості багато,
А здоров’я цілий міх покладе на ваш поріг!
З Новим роком Вас усіх!
Прощавайте, гості, Вам низький уклін,
Щастя вам бажаєм всі ми, як один.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
Вчитель. І останнє. Дітки, давайте напередодні тих свят, про які ми розповідали, побажаємо всім людям, далеким і близьким, собі щастя, здоров’я, успіхів. А щоб наші побажання здійснилися, прочитаємо молитву Катерини Перелісної.
МОЛИТВА
Пошли нам, Боже,
Маленьким дітям,
Щастя , здоров’я
На довгі літа.
Щоб виростали
Розумні і сильні,
Душею чисті
І серцем вільні.
Щоб нам світила
Зіронька долі,
Щоб ми не знали
Лиха ніколи!
Ми на тому, добрі люди, наше свято кінчаємо.
Щастя й долі цьому дому всі щиро бажаємо!
Живіть у мирі, щасті, добрі, чесні люди,
Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
Незабаром Новий рік
Переступить ваш поріг.
Хай до вас він завітає з тим,
Що серце побажає!
Хай несе у вашу хату щастя, радості багато,
А здоров’я цілий міх покладе на ваш поріг!
З Новим роком Вас усіх!
Прощавайте, друзі, Вам низький уклін,
Щастя вам бажаємо всі ми, як один.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.