Роль баскетболу на уроках фізичної культури

  Блистівський навчально-виховний комплекс

2020

 Підготував: Снитко М. О., вчитель фізичного виховання

… постійно шукати, щоб бути в змозі навчати і виховувати інших.

Джон Р. Вуден

Систематичні заняття фізичними вправами, при постійному дотриманні режиму дня, включаючи виконання домашніх завдань, допомогу батькам, відпочинок, сон, харчування сприятливо впливають на розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров'я. Під час виконання фізичних вправ спостерігається вплив на різні частини тіла, системи та органи. Поєднання занять фізичною культурою з навчанням підвищує його ефективність, оскільки фізичні вправи подовжують тривалість продуктивної розумової роботи. Учні, які регулярно займаються фізкультурою, краще ростуть, їх кістки та зв'язки стають міцнішими, у них краще розвинені м'язи, треноване серце, а життєва ємність легень більша, ніж в учнів, які не займаються фізичними вправами.

Я завжди пам’ятаю, що під впливом занять з фізичної культури відбуваються значні зміни в організмі школярів, підвищується їх стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. Учні краще пристосовуються до сучасних умов життя: менше хворіють, легше переносять тривалі та часті поїздки у громадському транспорті.

Діти, які займаються фізичними вправами, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, вони спритні, сильні, гнучкі, витривалі.

Урок – головна форма фізичного виховання школярів. Структура уроків із фізичної культури передбачає загальне педагогічне спрямування і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання .

На своїх уроках, незалежно від теми, стараюсь цілеспрямовано застосовувати рухливі рухи і спортивні ігри.

Найважливіший результат гри – це радість і емоційне піднесення. Саме завдяки цій властивості гри з елементами змагання більш ефективно, ніж інші форми фізичного виховання, задовольняють потребу організму рухатися.

Баскетбол – одна з найпопулярніших ігор у нашій країні. Їй притаманні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, лівіння, кидки й ведення м’яча – які виконуються під час єдиноборства із суперниками. Такі рухи сприяють поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем організму, формують координацію.

Впевнений, що баскетбол має не тільки оздоровчо – гігієнічне значення, але й агітаційно - виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить насамперед від того наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв’язок фізичних і моральних емоцій.

Одне з найважливіших завдань загальноосвітньої школи – виховати в дітей потребу в повсякденних заняттях фізичними вправами. Вирішення цього завдання вимагає від мене наполегливості, творчої праці, багато вмінь і знань. І на уроці я продумую не лише свою діяльність, але й діяльність учнів.

Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і сама ігрова діяльність дають унікальні можливості для формування життєво важливих навичок та вмінь школярів, усебічного розвитку їхніх фізичних і психічних якостей. Засвоєні рухові дії гри в баскетбол і пов’язані з ними фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров’я, а також рекреації. Людина може використовувати їх упродовж усього свого життя під час самостійних занять фізичною культурою.

Заняття баскетболом сприяють розвитку специфічного сприйняття –  "відчуття м’яча" , "відчуття часу", " відчуття простору", " відчуття партнера", розвитку уваги, мислення і пам'яті. Саме тому, баскетбол включений в програму фізичної культури середньої школи.

Аналіз навчальних програм з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність стійкої тенденції до збільшення ролі баскетболу у фізичному вихованні школярів. Це проявляється не тільки у збільшенні обсягу часу на їхнє вивчення, але й у розширенні вікового діапазону навчання баскетболу.

Немає єдиної думки щодо сприятливого віку для початку занять баскетболом і серед фахівців з баскетболу, одні рекомендують починати вивчати прийоми баскетболу вже в дошкільних навчальних закладах (Н.А.Колоскова), інші ( Ю.І. Чуча, А.А. Чумаков, Ю.М. Портнова) – із 7-9 років. Ж.А. Мінасаж, В.А. Кудряшов, Н.В. Семашко стверджують, що діти 7-10 років здатні оволодівати окремими ігровими прийомами, проте в немає ще достатнього рівня розвитку фізичних якостей, і тому вивчення цих технічних прийомів відбувається у сприятливих умовах. Інші фахівці ( Т.Я. Зельдович, С.А. Керамінас, О. Сотник,  Е.П. Волков ) рекомендують починати вивчення баскетболу з 11- 12 років.

Навчитись грати в баскетбол не означає лише володіти окремими технічними прийомами. Необхідно, щоб усі члени обох команд мали належний рівень фізичної та технічної підготовки, володіли навичками групової та командної взаємодії.

Це зобов'язує мене забезпечити відповідну підготовку всіх учнів до гри в баскетбол. Адже, баскетбол – командна спортивна гра, де виграє чи програє вся команда, тому як би добре не грав окремий гравець, коли команда програла, то програв і він. І навпаки, як би погано учень не грав, коли команда виграла, то виграв і він.

Досвід мені підказує, що учні з інтересом ставляться до вивчення прийомів будь-якої гри лише за умови перспективи їх використання в ігрових ситуаціях. Тому я враховую сприятливий вік дітей для засвоєння прийомів баскетболу і поступово вивчаю їх з учнями, забезпечую їм можливість участі у двосторонніх іграх.

Я вивчив умови реалізації навчальної програми з розділу " Баскетбол" в практиці роботи нашої школи і зробив такі висновки:

1.   Доцільно  серед спортивних ігор надавати перевагу вивченню навчального матеріалу з баскетболу;
2.   Вважаю необхідним вивчення матеріалу з баскетболу з 2-го класу;
3.   Кількості годин, запропонованих навчальною програмою, не вистачає для успішного засвоєння матеріалу з баскетболу;
4.   За запропонованими навчальною програмою тестами не можна оцінити рівень володіння учнями матеріалу з баскетболу.
5.   Не має однозначної відповіді у визначенні сприятливого віку для початку навчання баскетболу;
6.   Необхідно розробити технологію навчання гри в баскетбол.

Враховуючи викладене в майбутньому планую розробити систему тестів для оцінки володіння учнями матеріалу з баскетболу, експериментально визначити вік для початку навчання гри в баскетбол, розробити технологію концентрованого навчання гри в баскетбол, перевірити її ефективність та доцільність.

Сучасний баскетбол перебуває на стадії бурхливого творчого підйому, спрямованого на активізацію дій як у нападі, так і в захисті.

Техніка гри в баскетбол дуже різна. Найважливішим технічним прийомом є кидки. Від точності кидка залежить успіх гри. Кидок м'яча в кошик школярі починають вивчати в 4 – 5 класах. Знання рівня вишколу й динаміки становлення техніки кидка дасть змогу мені підібрати й використовувати на уроці саме ті засоби, що забезпечують навчання учнів на найвищому рівні.

Вивчення рівня техніки виконання кидків на уроках фізичної культури, закладених у комплексну програму для середньої школи і коректування пробного процесу на основі виявлення й виправлення помилок, підвищують ефективність процесу навчання кидкам у баскетболі. Усе це сформувало моє педагогічне мислення про доцільність використання засобів початкового навчання техніки кидка однією рукою від плеча.

Фізична підготовка є основою будь – якого виду спорту – своєрідним фундаментом, базою, на яку спирається техніка й майстерність.

У баскетболі без правильної й гарної фізичної підготовки неможливо досягти високих результатів. Учень має володіти багатьма якостями, як спринтерськими, так і стаєрськими, мати гарний стрибок і координацію, мати добре розвинені м'язи, бути спритним, гнучким і витривалим. Для розвитку всіх цих якостей слід виконувати комплекс різних програм і вправ загальної фізичної підготовки.

Я пропоную учням 10 класу такі вправи:

1. Теоретичні відомості: основні принципи організації тактичних дій; загальні поняття про систему ведення гри у нападі та захисті.

2. Практичне суддівство під час навчальних ігор ( вибір місця, взаємодія з партнером по суддівству і секретарями, своєчасна фіксація помилок, жестикуляція та подача сигналів).

3. Виконання функцій помічника, ведучого і захисника у вправах.

4. Пересування у нападі і захисті.

5. Ловіння м'яча, що високо летить, у стрибку обома руками та після відскоку від щита.

6. Передача м'яча від голови.

7. Ведення м'яча зі зміною висоти відскоку і швидкості.

8. Кидок м'яча у кошик.

9. позиційний напад.

10. Зонний захист.

11. навчальна та двостороння гра.

вправи  пересування у нападі та захисті

1.   У колоні по одному учні рухаються навколо майданчика. Відстань між ними 3м. Ривок вздовж бокової лінії – зупинка у кінці майданчика – повільне пересування спиню вперед у захисній стійці. Завдання повторюється уздовж протилежної бокової лінії.
2.   Учні почергово пробігають між партнерами, які стоять на відстані 2 м один від одного,  імітують перед ним рух в один біг, а обходять їх з іншого.
3.   Те саме, але фінт робиться перед учнями, які рухаються у колоні.

вправи для ведення м'яча із зміною висоти відскоку і швидкості

1.   Учні розміщуються за лицевою лінією. Направляючий починає ведення правою рукою вздовж лінії області штрафного кидка, центральний круг обводить лівою рукою, правою рукою обводить протилежну область штрафного кидка. Не зупиняючись, він продовжує ведення в іншу сторону. Зробивши те саме, він передає м'яч наступному партнерові.
2.   Атакуючи гравець веде м'яч у бік захисника, використовуючи зміну висоти відскоку та швидкості, намагаючись обіграти захисника і пройти до кошика.

вправи для кидків м'яча в кошик

1.   Учні розподілились в парах. Один гравець стає спиною до щита. Гравець з м'ячем робить передачу партнерові, який після ловіння повертається на 180^о  (стає обличчям до щита) і виконує кидок у стрибку.
2.   Те саме, але гравець без м'яча вибігає для отримання передачі і після цього робить поворот з наступним кидком у стрибку.

орієнтовні вправи домашніх завдань для учнів 10 класу

1.   Біг на місці з максимальною частотою кроків та наступним ривком, зупинкою і поворотом.
2.   Звичайний біг 5-6м, потім ривок 20-25м. Після 4-5 спроб відпочинок 25-30 сек. і знову повторити комплекс.
3.   Пересування обличчям вперед, спиною, боком приставними кроками.
4.   Багаторазові стрибки зі скакалкою.
5.   Згинання і розгинання рук в упорі лежачи.
6.   Вправи з гантелями та еспандерами.
7.   Ведення м'яча на місці, чергуючи високий відскік з  низьким. Вправу виконують поперемінно правою і лівою руками.

В даний час я працюю вчителем фізичної культури.

В спортивному залі нашої школи є два баскетбольних щити, що дає можливість всім учням класу чи секції дуже ефективно вивчати і закріплювати технічні і тактичні елементи гри в баскетбол.

Ознайомившись із працями цілого ряду авторів, які працюють над темою "Баскетбол", я зробив висновок, що найбільш досконально висвітлює дану тему американський гравець, а пізніше тренер Джон Вуден.

Книга "Сучасний баскетбол" – це викладення поглядів Вудена на баскетбол, роль вчителя і тренера в ньому і на те, що отримало назву системи Вудена. Ця система базується на основах техніки, які баскетболіст повторює до тих пір, поки вони не стають його "другою натурою". Вчитель повинен мати терпіння, повинен дати своїм учням можливість зрозуміти, що вони роблять неправильно, а що правильно.

Хочеться спеціально підкреслити, що Вуден завжди прагнув до бездоганної організації навчального заняття і ніколи не допускав марно затраченого часу.

Перерахую десять критеріїв (по Вудену), яких я дотримуюсь, як вчитель фізичної культури.

1. Знання свого предмету.
2. Загальна освіченість.
3.  Методична майстерність.
4.  Професійне відношення.
5.  Дисципліна.
6.  Організаційні можливості.
7.  Зв'язок з різними спортивними організаціями.
8.  Взаємовідносини в системі "вчитель-учень".
9.  Доброзичливе відношення до оточуючих.
10.  Бажання вдосконалюватись.