Роль духовного світу дит та світу природи в оповіданні О.П. Столбіна «Четвірка з плюсом».

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

5-Й КЛАС

Тема. Роль духовного світу дитини та світу природи в оповіданні                  О.П. Столбіна «Четвірка з плюсом».

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом письменника рідного краю О.П.Столбіна, змістом оповідання «Четвірка з плюсом», його жанровою особливістю; формувати вміння давати оцінку зображуваному;

розвивати навички висловлення власної думки про світ природи й людини в ньому; про добро та зло;

виховувати почуття доброти й любові до навколишнього світу та жагу до знань та праці.

Обладнання: портрет О.П.Столбіна, твори письменника, ілюстрації до оповідання «Четвірка з плюсом», картки, учительська презентація, уривок інтерв’ю О.П. Столбіна Сумському держтелерадіо.

Формування компетентностей: продуктивної творчої праці, самоосвіти,                                         саморозвитку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та прийоми: словесний (фронтальне/індивідуальне опитування), проблемно-пошуковий, бесіда (підготовча, пояснювальна), робота з текстом, епіграфом, наочний, розповідь.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Метод: урок-мандрівка.

Епіграф до уроку:                            Земля – наш дім, і ми – господарі в нім.

Народне прислів’я

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Питання-відповідь»

1. Які письменники рідного краю вам відомі?
2. Про що пишуть творці Сумщини?
3. Чим приваблюють вас твори письменників рідного краю?
4. Чи хотіли б ви стати митцем слова?
5. Яким чином вами досягалася б ця мета?
6. Які б проблеми ви порушили в своїх творах?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Установча бесіда

-         Знаючи тему, чого прагнете навчитися на цьому уроці?

-         Як ви розумієте слова епіграфа? (Учні висловлюють думки).

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми будемо говорити про нашого земляка О.П.Столбіна. Його творчість не була обділена увагою читачів та літературної критики. Оповідання на шкільну тематику відзначені республіканською літературною премією ім.. Миколи Трублаїні. За природоохоронну роботу і твори на цю тематику йому присвоєне звання Почесного члена товариства охорони природи. За книги про школу він нагороджений медаллю А.С. Макаренка.

Діти, давайте більше дізнаємося про нашого земляка та його твори, тому запрошую вас до мандрівки.

Етап проектування

Випереджаюче завдання (групове). Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви отримали завдання.

Представники І групи: підготувати ігрову ситуацію: інтерв’ю з письменником.

Представники ІІ групи: визначити особливості жанру оповідання.

Представники ІІІ групи: намалювати ілюстрації до твору О.Столбіна «Четвірка з плюсом».

Представники ІV групи: знайти та з’ясувати значення фразеологізмів у творі.

ЗУПИНКА 1. Ігрова ситуація: інтерв’ю з письменником

-         Як ви навчались у школі?

«Якщо в Грузькому (село в Конотопському районі) я був круглим відмінником, гордістю школи, то в Києві (туди переїхали мої батьки) не тягнув і на трієчника. Просто мені бракувало загального розвитку, начитаності, сміливості, комунікабельності, тому я, сільський хлопець, не йшов ні в яке порівняння з розбитними однолітками, що знають на копійку, а розкажуть на карбованець. Дійшов до того, що мене вже хотіли пересадити на клас нижче. Аби уникнути такої ганьби, я змушений був записатись до центральної міської бібліотеки, де потім пропадав усі вечори, вихідні, канікули. Таким чином уже через рік наздогнав своїх однокласників, а й значно обігнав їх з усіх предметів. Крім математики, до якої я зроду не мав кебети. Одне слово, за ті три роки я одержав стільки знань, скільки, здається, потім за все життя».

-         Які спогади залишились у Вас про матір?

«Любов до природи мені прищепила мати, яка перетворила пустир навколо хати в справжній райський куточок з моєю допомогою, звичайно».

-         Коли почали писати свої твори?

«Писати почав ще в школі, під впливом талановитої вчительки мови та літератури Олени Василівни Підвальної, яка сама була закохана в предмет і цю закоханість передавала учням. Якось ми одержали від неї завдання поспостерігати і написати вдома твір «День на колгоспному подвір’ї»… Учителька надіслала мій твір до районної газети, де він і був надрукований повністю… Моїй радості не було меж».

-         А письменником Ви мріяли стати?

«… Після публікації мого твору в газеті я твердо вирішив стати якщо не «писателем», то хоч журналістом. І почав готуватися до цього. Тому був активним дописувачем, оформлювачем та редактором трохи не всіх шкільних часописів».

-         Чи здійснилися Ваші дитячі мрії?

«… Після повернення із Великої Вітчизняної війни я одразу ж вступив до Київського університету на факультет журналістики. Це був перший набір. І тоді на сторінках університетської багатотиражки часто друкувалися мої дописи, малюнки… Але знову притичина: на другому курсі важко захворів (далася взнаки війна) і після складної операції змушений був залишити навчання. Для мене це було тяжкою трагедією, крахом усіх мрій і планів».

-         Чим же Ви займалися?

«Повернувшись ні з чим до рідного села, довго оклигував, а потім пішов працювати вчителем мови та літератури… Одноразово вступив на заочне відділення Глухівського учительського інституту, який закінчив із відзнакою».

-         А як з’явилися Ваші твори для дітей?

«… У школі я зрозумів, що потрапив на справжню цілину, землю обітовану для людини творчої, пишучої. Адже навколо стільки цікавих образів сюжетів, тем, що аж дух захоплювало. Встигай лише писати!»

-         А зараз ви послухаєте інтерв’ю письменника, яке він дав Сумському держтелерадіо.

(Відповіді взяті з пам’ятки: Сумська обласна бібліотека для дітей імені Островського. Олексій Столбін. Віхи життя і творчості. – Суми: Видавництво «Козацький вал», 1997. – 32 с.).

ЗУПИНКА 2. До довідкового бюро

Метод «ґронування»

 Оповідання – це невеликий за обсягом прозовий твір, фабула якого обмежена одним (іноді кількома) епізодами  з життя  одного персонажа чи персонажів.

Фабула – це хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі.

                           Особливості

     Невеликий розповідний художній твір

     Сюжет однолінійний, чіткий за будовою

     Композиційна завершеність (від зав’язки ….. до розв’язки)

     Мало дійових осіб ( 1 – 2), їх характери сформовані

     Відсутня широка мотивація подій

     1 – 2 епізоди з життя, один з яких – центральний

     Описів небагато, вони стислі, лаконічні

     Промовисті художні деталі (побутові, психологічні)

     Розповідь від І або ІІІ особи

ЗУПИНКА 3. Хвилинку думай та відповідай

Метод «Мозковий штурм»

1. Визначте жанр твору «Четвірка з плюсом». Свою думку доведіть.
2. Яка основна думка оповідання?
3. Яку звістку приніс Яшко Бондар до класу? Як зреагували на неї всі учні?
4. Чому все-таки дітям стало соромно за свою поведінку? Чи зрозуміли вони свою помилку?
5. Яке враження справила поява директора в класі? Чому?
6. Яким ви уявляєте Олега Івановича?
7. Знайдіть у тексті уривок – початок уроку. За що найбільше переживає школяр, від імені якого ведеться розповідь?
8. Як пояснити дії учня, який «з географії не дуже…»?
9. Чи згодні ви з оцінкою Олега Івановича? Чому?

ЗУПИНКА 4. У гості до героїв.

Заповніть картки «Відгадай ім’я» (за матеріалами оповідання «Четвірка з плюсом»).

Установи відповідність.  Хто це із героїв оповідання О. Столбіна «Четвірка з плюсом»?

1. Тамара Павлівна,  учителька географії «кожен урок якої – захоплююча мандрівка в невідоме».
2. Олег Іванович, директор школи «високий, худорлявий, темноволосий, з пильними, як у снайпера очима. Гляне – наче рентгеном тебе просвітить».
3. Яшко Бондар «до класу ракетою влетів» зі звісткою про хворобу вчительки.
4. Нінка Гордус, «кругла відмінниця. Навіть дихати, здається, перестала».
5. Ігор Коляда, «редактор стіннівки, вундеркінд».
6. Марійка Листопад, «яка втовкмачувала нам, що означає слово «піонер», староста класу. «Зараз і домкратом не підважиш».
7. Василь Зозуля, староста географічного гуртка, «улюбленець Тамари Павлівни».
8. Федько Чумак, «рудий веснянкуватий другорічник, який труїть рибу».
9. Зойка Усик, «припинає свою козу Марту в березі, серед молодих насаджень».
10.  Школяр, від імені якого ведеться розповідь «учень, який із географії не дуже».

ЗУПИНКА 5. До словникової скриньки

З’ясуйте значення фразеологізмів.

Ні жива ні мертва.

Пече раків.

У поті чола.

Гризе граніт науки.

Домкратом не підважиш.

Мотає собі на вус.

Ватяні ноги.

ЗУПИНКА 6. Виставка ілюстрацій.

-         Розгляньте малюнки ваших однокласників і відгадайте, які історії намагалися зобразити учні на своїх ілюстраціях? (Вибір кращих ілюстрацій)

ЗУПИНКА 7. Моя думка краща

Завдання «Реклама». Робота в парах

Придумайте й запишіть таку рекламу, щоб з’явилося чимало бажаючих узяти активну участь у впорядкуванні нашого міста.

ЗУПИНКА 8. Я так думаю.

Метод «Мікрофон»

Чи згодні ви із висловленням директора школи, що «пасивність, байдужість найстрашніше зло»?

V. Домашнє завдання.

Записати приказки, прислів’я, прикмети про природу.

      Написати твір-мініатюру «Земля – наш дім, і ми – господарі в нім».

      Ознайомитися з творами для дітей О.Столбіна.

    VІ.  Підсумок уроку

          Анкетування (усні відповіді)

-         Хто, на вашу думку, був найактивніший під час уроку?

-         Чия відповідь була найкращою, найвлучнішою?

-         Що корисного взяли для себе з цього уроку?

-         Що ви можете сказати про цінність епіграфа?

-         Чи досягли поставленої мети?

Оцінювання відповідей учнів із коментарем.