Роль казки у формуванні мовлення дітей

Про матеріал
В статті висвітлено особливості формування мовленнєво – комунікативних здібностей дошкільників засобами казок.
Перегляд файлу

Нікіцька Вікторія Дмитрівна

ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНИХ  ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ  ЗАСОБАМИ КАЗОК.

В статті висвітлено особливості формування мовленнєво – комунікативних здібностей дошкільників засобами казок.

Ключові слова: мовленнєвий розвиток, казкотерапія, інсценування, творчість.

На сучасному етапі розвитку освіти в нашій державі виникла необхідність формування мовленнєвих комунікативних здібностей дошкільника.

Саме тому система дошкільної освіти вирішила працювати за новою базовою програмою «Українське дошкілля». Нині, перед дошкільною освітою не стоїть завдання підготувати дитину до школи, хоча і це не виключається, а поставлена мета «створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе».

Формування мовленнєвих комунікативних здібностей дітей дошкільного віку є однією із стрижневих проблем дошкільного виховання.

Мовленнєве спілкування є одним із перших видів діяльності, яким дитина оволодіває в онтогенезі; воно є універсальною умовою розвитку особистості в період дошкільного дитинства. У процесі різнопланового спілкування дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує, в його цілісності і різноманітності; формує і розкриває свій власний внутрішній світ, свій образ „Я”; засвоює і створює культурні цінності, виступає при цьому активним суб’єктом взаємодії. дошкільного віку. Своєчасне і якісне формування мовленнєво-комунікативних  здібностей дітей  – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу. Проблема формування мовленнєвих здібностей не є новою. Вона досліджувалася класиками наукової думки і сучасними науковцями в різних аспектах: психологічному(Л.С.Виготський, Г.М.Леушина, О.Р.Лурія, Т.О.Піроженко, С.Л. Рубінштейн, та ін.); психолінгвістичному (ІО.О.Леонтьєв); лінгвістичному (Т.О. Ладиженська,); педагогічному (Е.П. Короткова, Н.П.Орланова, Є.І.Тихеєва, О.С.Ушакова та ін); лінгводидактичному (А.М.Богуш, О.М.Біляєв, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, та ін.).

Актуальність і недостатня розробленість дослідженої проблеми обумовили вибір теми дослідження «Формування мовленнєво –комунікативних здібностей дошкільників засобами казок».

 Важливе місце в системі засобів розвитку зв’язного мовлення  та мовленнєвих комунікативних здібностей дошкільників посідає казка.

Ідейна функція казки полягає у перемозі добра над злом. Образи казки узагальнені, кожен з них – ’’символ”, підкреслює С.В. Мишанич [3, с.55]. Важливою рисою казкових героїв є їх традиційність, як втілення етичного й соціального досвіду народу. В них закріплено своєрідний фольклорний погляд на явища дійсності, тому казкові персонажі досить стійкі в основних своїх якостях [2, ст.94].

Центральним досягненням комунікативно - мовленнєвого розвитку молодшого дошкільника є сформованість інтересу до людини і форм взаємодії з нею, а також засвоєння експресивно- мімічних засобів контакту. Розмаїтість, широта, дієвість емоційних проявів через невербальні способи комунікації свідчать про оволодіння дитиною емоційно-особистісною формою спілкування, центральним об’єктом якого є людина з усім багатством емоцій та почуттів.

Емоційні прояви забезпечують комунікативну спрямованість на навколишній світ, відкритість досвіду дорослих та однолітків. Тому середній дошкільний вік - це період зростання когнітивної складності мовленнєвої поведінки. Сформованість різних форм мовленнєвих висловлювань забезпечує дитині реалізацію потреб спілкування, подальший розвиток та ускладнення і пізнавальних форм взаємодії, способів та процесів мислення.

Комунікативні досягнення попередніх років дитинства дають старшому дошкільникові можливість вибирати адекватні засоби спілкування з широким колом партнерів (близькі, не знайомі дорослі, однолітки, малюки).

В старшому дошкільному віці сприйняття характеризується фрагментарністю. При яскравому емоційному сприйманні діти цього віку слухають казку з відпочинком, відволікаючись від часу, мало уважні до кожного слова художнього тексту. Вони не вміють ясно і чітко виложити свої думки і почуття відносно прочитаної казки.

Активність дітей яскраво виявляється вже в ході слухання казки. Слухання супроводжується спілкуванням, репліками, запитаннями, протестами, спробами словом і ділом змінити хід подій, допомогти улюбленим героям.

Казки є тим неоціненим духовним багатством, у якому з найбільшою силою виявилися сподівання і надії народних мас. Українські казки, як і казки інших народів, відомі з найдавніших часів. Про це свідчить їх зміст.

Казка ніби зіткана з яскравих явних образів і розмовляє із своїми слухачами не абстрактними розміркуваннями про мораль, а демонструє її, за словами Н.С. Карпинської “агітує” за неї методом “активної наочності” [1, с.85]

У процесі слухання, придумування та обговорення казки, у дитини розвивається необхідні для ефективного існування фантазія, творчість. Вона засвоює основні механізми пошуку та прийняття рішень. Кожна казка володіє своєю неповторністю.

 Казкотерапія – це спосіб передачі дитині необхідних моральних норм та правил. Це інформація, закладена в фольклорних казках, билинах, притчах. Найдавніший спосіб соціалізації та передачі досвіду.

Однак погляд на казкотерапію як виховну систему передбачає загальні закономірності роботи з казками.

Використовуючи казкотерапію в роботі з дітьми, Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєва  в своєму джерелі «Практикум по казкотерапії» рекомендує дотримуватись таких принципів роботи з казкою як: усвідомленість, множинність, зв’язок з реальністю.

Таблиця 1. Принципи роботи з казкою

Принцип

Основний акцент

Коментар

Усвідомлення

Усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків в розвитку сюжету.

 

Наше завдання показати вихованцям, що одна подія плавно випливає з іншої, навіть не дивлячись на те, що на перший погляд цього не помітно.

 

Розуміння ролі кожного персонажу в розвиткові подій.

Загальні питання: що відбувається? Чому це відбувається? Хто хотів би, щоб це відбулося? Навіщо це йому потрібно?

Важливо зрозуміти місце, закономірність появи та призначення кожного персонажа казки.

Множинність

Розуміння того, що одна й та ж подія, ситуація можуть мати кілька значень та змістів.

Наше завдання показати одну й ту ж казкову ситуацію з кількох сторін. З одного боку, це так, з іншого – інакше.

Зв'язок з реальністю

Усвідомлення того, що кожна казкова ситуація розгортає перед нами якийсь життєвий урок.

Наше завдання терпляче та ретельно припрацьовувати казкові ситуації з позиції того, як казковий урок буде нами використаний в реальному житті, в яких конкретно ситуаціях.

 

Мовленнєво-комунікативний розвиток дошкільника - це складова характеристики особистісного встановлення дитини, що відображає емоційні, вольові, творчі особистісні якості її зростання, конкретизує процес формування психологічних якостей цілісного явища на різних рівнях (поведінка,свідомість, особистість).  Дослідження показало,що ефективними методами і прийомами роботи, спрямованими на формування мовленнєво –комунікатиних здібностей дітей старшого дошкільного віку є: читання та розповідання казок,бесіди за змістом прочитаних казок, переказування казок дітьми, словесні ігри, дидактичні ігри за сюжетами казок, бесіди за змістом казкових ілюстрацій та репродукцій художніх  картин з  казковим сюжетом, узагальнюючі  бесіди, уявлюваний діалог дитини з героєм казки, театралізовані ігри за сюжетами казок, драматизація – розігрування казок, інсценізація казок, самостійне складання казок.

Отже, казковий світ магічно впливає на дитину, манить таємницями, чудесами, чаклунством. Діти з радістю подорожують в уявному, нереальному світі, активно діють у ньому, творчо трансформують, перетворюють його. За допомогою казок вони здобувають знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які трапляються в житті.

 

Волкова Вікторія Дмитрівна

Комунальний Комбінований Дошкільний Навчальний Заклад №231

Практичний психолог

Спеціаліст                     067 -269- 29- 82

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.
  2. Богуш А. М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах : навч. посіб. / А. М.  Богуш. –  К. : Видавничий дім « Слово», 2008. – 440с.
  3. Богуш А. М. Українська казка в дошкільному закладі / А. М. Богуш. – К. : Знання, 2009. – 256с.
  4.  Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский . – М.,1991. – 389с.
  5. Гавриш Н. В. Особливості розвитку уяви та сприймання у процесі мовленнєвотворчої діяльності дошкільників / Н.В. Гавриш // Дошкільна освіта. – 2003. – № 1. – С. 21-26.
  6. Ковшар О. В.  Розвиток мовлення дошкільників засобами народних казок  / О. В. Ковшар // Дошкільна освіта : проблеми, пошуки, інновації:   зб.  наук.-метод. праць. –  Кривий  Ріг,  2010.  –  вип. 1. – С. 6-13.
  7. Методи вивчення психічного розвитку дитини-дошкільника : метод. посіб./ С.Є. Кулачківська, Т.О. Піроженко, Л.Г.Подоляк, І. А. Якимів. – К. : Світич, 2003. – 40с. : іл.
  8. Українське дошкілля : Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів, 1991
docx
Додано
27 травня 2020
Переглядів
2232
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку