Сюжетно-рольова гра як засіб успішної соціалізації дітей дошкільного віку

Сюжетно-рольова гра як засіб успішної соціалізації дітей дошкільного віку

Однією з актуальних проблем в педагогіці і світі в даний час є проблема соціального розвитку підростаючого покоління. Адже саме в дошкільному віці відбувається становлення людини, здатної гармонійно і ефективно адаптуватися до мінливого ​​соціального середовища. Соціальний розвиток дитини полягає в процесах соціалізації та індивідуалізації, відбувається занурення дитини і в предметний світ і в соціальний простір відносин через спілкування з близькими, оточуючими людьми, з однолітками [3].

Особлива увага при цьому приділяється тим етапам розвитку дитини, в період яких закладаються основи соціальних зв'язків, відносин із суспільством і відбувається соціальне становлення дитини. Соціалізація - найширше поняття серед процесів, що характеризують освіту і розвиток особистості. Соціалізація сприяє засвоєнню дитиною норм поведінки, навичок, мотивів, цінностей і норм, які властиві його культурі.

Одним з основних напрямків соціалізації є ігрова діяльність. В ігровій діяльності здійснюється поетапне вбудовування дитини в загальний для всіх життєвий простір, відбувається засвоєння знань про навколишній світ і способи його пізнання, норм спілкування, цінностей і досягнення оптимального рівня інформованості, глибини, інтеріоризації знань.

Дана тема є актуальною у зв'язку з виявленими труднощами соціалізації старших дошкільників за допомогою ігрової та іншої діяльності. Дослідження процесу соціалізації в сучасних умовах доводить, що при додаванні ігрової діяльності в молодшому віці основна увага приділяється традиційної парадигми.
Успішна соціалізація старших дошкільників є складним процесом і складним структурним утворенням, яке відображає потреби дитини в зміні і перетворенні себе і навколишньої дійсності, які залежать від сукупності певних знань про світ, від змісту установок, мотивів і пов'язаних з ними відносин, інтересів, прагнень і актуалізації власного досвіду. Різноманітність варіацій ігрової діяльності та її результатів проявляється в підвищенні пізнавальних здібностей, виправленні недоліків або відхилень особистісного розвитку, розвитку вміння орієнтуватися в соціальній дійсності і освоювати всю систему міжособистісних та інших відносин. Саме в старшому дошкільному віці ігри переходять на рівень рольових, при цьому тематика ігор, ролей, ігрових дій, правил ігор стають більш різноманітними. При великій кількості такого роду ігор у дітей відбувається розвиток трудових умінь і навичок, так само діти освоюють фізичні властивості предметів і активно розвивається практичне мислення. Дитина вчиться планувати свої дії, розвивається моторика і ручні руху, розумові навички і уяву [2]. Діти старшого дошкільного віку вчаться справлятися з власними емоціями, пізнають їх і виходять досвід практичного мислення в образному і предметному плані. У дітей з'являється усвідомленість у поведінці і діях, закріплюються позиції типу «Я і суспільство». Гра, в свою чергу, дає дитині доступні для неї способи моделювання навколишнього життя.
Ігрова діяльність - це «школа» соціальних почуттів, колективних навичок, що забезпечує розвиток і реалізацію потенціалу дитини як творчого суб'єкта соціальної дійсності і практичного досвіду.

Виділені умови соціалізації дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності:
1. Створення в групі дошкільного закладу предметно-ігрового середовища, що відповідає віку дітей.

2. Організація вихователем емоційно-сприятливої ​​атмосфери в групі і усвідомлення ним важливості питання соціалізації дитини в ігровій діяльності.

3. Інтегрування ігор з методами і прийомами, що містять ігрову ситуацію і спрямованими на соціалізацію дітей.

Предметно-просторове середовище повинне забезпечувати спілкування і спільну діяльність дітей і дорослих, рухову активність, а також можливість для усамітнення;  розвиваюче предметно-просторове середовище повинно бути змістовним, трансформованим, варіативним, доступним, безпечним.
Вихователь в ході своєї роботи повинен створювати адекватно віку і особливостям дітей предметно-ігрове середовище, яке буде благотворно впливати на ігрову діяльність дітей, збагачувати їх та впливати на соціалізацію. Педагог в  закладі дощкільної освіти грає роль головного помічника в соціалізації дитини, успішний результат даного процесу залежить від адекватної соціальної позиції вихователя, його здатності створити атмосферу турботи, уваги в групі. Знаючи індивідуальні особливості дітей, педагог має можливість направляти їх соціальне становлення, відповідно, він виступає для дітей зразком, які знають яким чином необхідно вести себе в суспільстві.