Роль пізнавальних інтересів у розвитку особистості школяра

0. Роль пізнавальних інтересів у розвитку особистості школяра

Для усунення труднощів при засвоєнні математики велике значення має виховання в учнів допитливості, інтересу до математики.

Пізнавальні інтереси у формуванні особистості мають роль мотивів діяльності, стають стійкою рисою особистості та виявляють себе в допитливості, цікавості, в постійному і невиснажливому прагненні до знань.

Пробудження пізнавального інтересу лише початкова стадія великої та складної праці по вихованню глибокого інтересу до знань.

Багато хто переконаний, що якщо дітям було цікаво слухати вчителя, значить, урок пройшов добре. Ми нерідко не замислюємося над тим, як працювали учні на уроці, які головні напрямки вибрав викладач для пробудження та розвитку творчої активності, самостійності думки, прагнення до самоосвіти та самовиховання.

Інтерес, як дуже складна й значима для особистості освіта, має багато визначень:

0. Інтерес виступає як виборча спрямованість людини, її уваги(Т.Рібо, Н.Ф.Добринін), її думок, помислів(С.Л.Рубінштейн).
1. Інтерес розглядається як проявлення розумової й емоціональної активності(С.К.Стронг, С.Л.Рубінштейн).
2. Інтерес – це своєрідний сплав емоційно-вольових й інтелектуальних процесів, які підвищують активність свідомості та діяльності людини(Л.А.Гордон). [21;65]
3. Інтерес – це активне пізнавальне(В.Н.Мєсліцев, В.Г.Іванов), емоціонально-пізнавальне відношення людини до світу.

Психологічне поняття “інтерес” відображає велику кількість значних процесів від одиничних до їх сукупності, він виражається в тенденціях, потребах, відношеннях. Педагогічний підхід до вирішення цього питання повинен полягати втому, щоб:

4. відкривати в педагогічному процесі об’єктивні можливості цікавих сторін, явищ навколишнього життя;
5. збуджувати та постійно підтримувати стан активної зацікавленості навколишніми явищами, моральними, естетичними, науковими цінностями;
6. всією системою навчання та виховання цілеспрямовано формувати інтерес як цінну властивість особистості, яка сприяє її творчій активності, її цілісному розвитку.

Формою вираження внутрішніх потреб у знаннях є пізнавальний інтерес, який виступає метою, спонукальною силою в задоволенні потреби(Т.М.Мальковська), мотивом або вибірковим відношенням особистості до об’єкта(О.Г.Ковальов).

Стійкі пізнавальні інтереси забезпечують активну діяльність школярів, тому що в навчанні пізнавальний інтерес вступає в протиріччя із запасом знань, що і викликає в індивіда внутрішню потребу задовольнити інтерес шляхом активної пізнавальної діяльності.

Створити в процесі навчальної діяльності умови, що сприяли б виникненню в школярів здивуванню, інтересу, - означає знайти передумови для підвищення якості навчання, якості засвоєння знань і всебічного розвитку суб’єкта(Лозова В.І.). [43;23]

Пізнавальні інтереси відносяться до різних галузей пізнавальної діяльності. Він може бути дуже широким, який розповсюджується на отримання інформації взагалі, й поглибленим у певну галузь пізнання.

До сфери пізнавального інтересу в школі включається не тільки набуті школярами знання, але і процес оволодіння знаннями, процес навчання в цілому, який дозволяє набувати необхідні способи пізнання і сприяє постійному наступальному руху школяра.

Пізнавальний інтерес спрямовано на пізнання, оволодіння знаннями, які подані в шкільних предметах.

Своєрідність пізнавальних інтересів складається в складному пізнавальному відношенні до світу предметів, явищ, до знань про них, до наукових галузей, які їх вивчають.

У реальності пізнавальний акт, який відбувається під впливом пізнавального інтересу, уявляється своєрідним кроковим рухом, який супроводжується вольовою спрямованістю, подоланням великих і малих труднощів і перешкод.

Ядром пізнавального інтересу є розумовий процес. Але розумові процеси в пізнавальному інтересі виступають у своєму ярко вираженому емоціональному забарвленні.

Пізнавальний інтерес – виборча спрямованість особистості, звернена до галузі пізнання, до її предметної сторони та самого процесу оволодіння знаннями.

Пізнавальний інтерес – захопленість людини, потреба до поглибленого та творчого застосування знань. Якщо цей інтерес є у школяра, то він навчається не заради оцінок або похвали, нагород і заохочень, а тому що його захоплює навчання, що він прагне до вдосконалення своєї особистості.