Роль позакласних заходів у навчальному процесі

Про матеріал

Перегляд файлу

Розвивати здібності дітей, виявляти обдарованих учнів, стимулювати їх творче самовдосконалення, творчу активність, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук, підвищити їх інтерес до предмета, допомогти у виборі професії – це завдання, які дає можливість реалізувати позакласна робота. Навчання та виховання складають єдиний педагогічний процес, який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості учня. Педагогічні задачі вирішуються успішно лише при органічному сполученні навчально-виховної роботи на уроці з цілеспрямованим впливом на учня в позакласної роботі. Тому позакласна робота – це важлива складова частина роботи учителя. Основна мета позакласної роботи: допомога учням в формуванні стійкого інтересу до предмета, розширення світогляду та знань, естетичного та трудового виховання. Позакласна робота допомагає розвивати в учнів вміння працювати з додатковою літературою, навички експериментальної роботи. В позакласній роботі велика увага належить міжпредметним зв’язкам, це дуже важливо для профорієнтації учнів і розуміння предмета. житті людини.

Практично кожний викладач застосовує у своїй діяльності різноманітні форми роботи – це олімпіади, конкурси – захисти, інтелектуальні марафон, змагання, ігри. Саме гра сприяє розвитку самостійної творчо-пошукової діяльності учнів. Давно відомо, що гра займає в житті дитини значну частину життя. Ще у18 столітті Ж. Ж.. Русо писав про те, що для того щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно спостерігати за ії грою. В грі органічно закладені наступні задачі:

• пізнавальна,

• розважальна,

• комунікативна,

• самореалізації.

Під час гри учень повинен розуміти необхідність особистої зацікавленості в здобутті знань, відчути свою компетентність. Тому, на мою думку, позакласна робота повинна бути побудована на сполученні організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування. У своїй практичній роботі я часто використовую ігри, метою яких є розвиток самостійності учнів, їх творчих можливостей. Якщо дитина бодай раз у своєму житті зіграє якусь роль у грі, вона запам’ятає хімічні поняття, які використовувались в ній, назавжди. Ігри можуть об’єднувати різноманітні завдання: запитання на задану тему, які вимагають від учнів спеціальної підготовки, завдання на кмітливість та розширення кругозору. Одна з цікавих на мою думку форм позакласної роботи – це турніри, колективні змагання, які змушують учнів мислити швидко в процесі бою, захищати свою думку, власні відповіді та аргументовано критикувати відповіді суперників. Оскільки в змаганнях беруть участь команди, а не окремі учасники, то учні вчаться працювати в колективі, підпорядковуючи свою діяльність спільній меті. Це згуртовує дітей, сприяє вихованню їхньої особистості. Змагання поєднують у собі процес навчання, наукову діяльність та гру. Їм притаманній азарт, що у свою чергу, стимулює інтерес до вивчення шкільних предметів.

Позакласна робота як засіб формування інтересу до хімії

Позакласна робота з хімії – це продовження навчально-виховного процесу, започаткованого на уроці. Її різноманітні форми і види доповнюють і поглиблюють знання учнів, а також сприяють підтримці стійкого інтересу до вивчення хімії. В позакласній роботі з хімії велика увага приділяється міжпредметним зв’язкам, що особливо важливо в плані професійної орієнтації учнів і розумінні ролі хімії у житті людини. Позакласну роботу можна представити як систему, що складається з окремих елементів. Як і у вивченні хімії, так і в цілому, в позакласній роботі визначальним є зміст, який відбирається довільно. Тематика її дуже різноманітна. Тим не менш зміст позакласної роботи з хімії підпорядковується строго певним вимогам: науковість, доступність, актуальність і практична значущість, цікавість та ін. Залежно від змісту і адекватно йому слід вибирати форму і вид позакласної роботи: масова – хімічний вечір, олімпіада, усний журнал, тиждень (декада) з хімії, вікторина, годину хімії, лекція-концерт, конференція, екскурсія, хімічні суспільства тощо; групова – хімічний гурток, випуск стінної газети, виготовлення стенду і т.д.; індивідуальна – робота з літературою, складання доповідей, рефератів, невелике дослідження, виготовлення обладнання для хімічного кабінету та ін. При використанні індивідуальної та групової фом позакласної роботи за інтересами можливо також проведення шефської роботи в групах першого курсу, виготовлення моделей, таблиць, схем, дидактичного матеріалу та інших посібників для хімічного кабінету, підготовка демонстраційних дослідів для лекцій, до уроків, до хімічного вечора, проведення спеціальних позапрограмних занять, рішення ускладнених задач.

Таким чином, позакласна робота – це особлива організована форма занять з учнями, що володіє сильним емоційним впливом. Вона розвиває кругозір і уяву учнів, стимулює їх до самоосвіти, поповнення своїх знань, сприяє розвитку винахідливості і творчості. Ця робота дуже різноманітна за видами і змістом, носить відтінок цікавості, формує інтерес до предмету. Вона вимагає ретельної організації. У вчителя хімії є великі можливості для порушення інтересу до предмета, розвитку пізнавальної активності учнів, здійснення трудового виховання у процесі вивчення предмета.

При плануванні та проведенні індивідуальної позакласної роботи вчителю необхідно враховувати деякі аспекти: психологічні особливості учнів, можливість раціональної організації навчально-виховного процесу, забезпечення індивідуального підходу до учнів та ін. Одним з важливих загальнопсихологічних умов, необхідних для успішної діяльності в галузі хімії, є наявність інтересу, нахилів та здібностей до даної науки.

До системи навчально-виховної роботи, що склалася в загальноосвітніх

закладах, входять предметні декади. Проведення предметних декад сьогодні

є однією з основних форм проведення позакласної роботи з окремих предметів в навчальних закладах. Проведенню декади передує велика підготовча робота протягом тривалого часу. Метою організації і проведення заходів під час предметної декади є:

– пропаганда хімічних та екологічних знань;

– підвищення інтересу учнів до хімії, розвиток ініціативи, учнівської

творчості;

–поглиблення знань учнів;

– професійна орієнтація.

Декада проводиться щорічно і переважно в один і той же час навчального

року. Провідна роль в організації предметної декади належить учителю, але особливістю є те, що брати участь можуть і повинна максимальна кількість учнів ,які вивчають хімію.

Декада хімії – це час тісної співпраці вчителів та учнів. Зусилля вчителя з організації позакласної роботи позитивно позначаються на результатах навчання . Відбувається поглиблення, розширення і систематизація знань учнів.

В нашому училищі вже стало традицією проводити предметні декади, які проходять кожен рік . Учні активно приймають участь в проведенні предметної декади: складають вірші,загадки про хімічні елементи і речовини, кросворди,ребуси. .