Урок: Захист навколишнього середовища від задбруднення синтетичними мийними засобами

Тема: Захист навколишнього середовища від за­бруднення синте­тичними мийними засобами

Мета:

навчальна: повторити склад, будову і властивості синтетичних мийних засобів та який вплив вони мають на здоров’я людини та на навколишнє середовища;

розвиваюча: розвивати вміння критичного мислення учнів, сформувати в учнях екологічного світогляду;

виховна: розглянути вплив синтетичних мийних засобів для життя та здоров’я людини; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища як середовища нашого існування; дотримуватися правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами.

Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний: 

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 4. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: колекція туалетного мила і СМЗ  вітчизняного та зарубіжного виробництва, розчини мила  і СМЗ у дистильованій воді, тверда вода, універсальні індикаторні папірці, хімічний посуд, мікрофон,  презентація на тему «Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами» на електронному носії, комп’ютер.              

Основні поняття та терміни: СМЗ.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Добрий день! Вітаю вас із гарним весняним днем! Впевнена, сьогодні наша сумісна творча праця зробить цей день по-справжньому чудовим, а настрій – просто неперевершеним! Посміхніться один одному – і до роботи! Тож до нових знань!

Епіграфом нашого уроку будуть слова: «Отрута, яка діє не одразу, не стає менш небезпечною».

Дійові особи

Голова суду

Секретар суду

Прокурор

Адвокат

Експерт-спеціаліст з побутової хімії 1

Експерт-спеціаліст з побутової хімії 2

Експерт-медик

Експерт-хімік

Експерт-біолог

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності

З численних хімічних засобів, що миють та чистять, саме синтетичні мийні засоби посідають перше місце за поширеністю застосування в побуті. Ми настільки до них звикли, що не задумуємося, який вони мають вплив на навколишнє середовище та як захистити від них нас, наше здоров’є та середовище нашого існування. Саме ці проблеми ми з вами будемо обговорювати на сьогоднішньому уроку, який пройде у нестандартному вигляді «Суд над синтетичними мийними засобами».

У нас є голова суду, секретар суду, прокурор, адвокат, експерти-спеціалісти. А також наші гості, які також мають право голосу. Починаємо.

Голова суду. Ми зібралися, щоб винести вирок синтетичним мийним засобам у зв’язку зі скаргою. Будь ласка, пані секретар, зачитайте її.

Секретар суду. «Ми мешканці планети Земля звинувачуємо синтетичні мийні засоби у забрудненні навколишнього середовища, що призводить до негативних екологічних наслідків». Панове запрошую вас до обговорення цієї тези. Але спочатку дамо слово прокурору.

Прокурор. Я звинувачую синтетичні мийні засоби в тому, що:

1. Неконтрольований вилив води після прання білизни, миття автомобілів призводить до незворотних змін в рослинному та тваринному світі.
2. Попадання СМЗ у водойми несприятливо впливає на органолептичні (колір , запах, смак) і бактеріологічні показники води. Поступово знакають безпечні для купання пляжі, стають небезпечними для вживання морепродукти.
3. Викликають алергію, подразнення шкіри рук, органів зору і дихання людини.

І зараз це є екологічна проблема!!!

Тому, пропоную, щоб зберегти подальшому поколінню чистий навколишній світ – відмовитися від синтетичних мийних засобів і замінити її безпечними аналогами, тобто екологічно чистими замінниками.

Голова суду. А тепер дамо слово адвокату.

Адвокат. Універсальні СМЗ – ними можна прати за будь-якої температури. Спеціальні СМЗ використовують для прання кольорової та тонкої білизни. Концентровані (гранули) – їхня особливість полягає в тому, що під час прання їх потрібно використовувати в меншій кількості. Допоміжні засоби використовують для замочування білизни. У них містяться ферменти, що розщеплюють забруднення. І найголовніше, виробництво СМЗ базується на дешевій сировинній базі, а мило, як ви знаєте, виробляють з жиру—дуже дорога розкіш. Тому, неможливо казати, що ми повинні в наше бурхливе та динамічне століття відмовитися від синтетичних мийних засобів.

Голова суду. По цієї справі проходять декілька експертів-свідків. Дамо їм можливість сказати своє слово.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

Експерт-спеціаліст з побутової хімії 1. Ефективні засоби для прання з’явилися не більше 100 років, тому й були пов’язані з військовою індустрією Першої світової війни. Саме тоді в Німеччині почали синтезувати перші детергенти.

Учитель. Детергенти – це активні молекули, одна частина яких добре розчиняється у воді, а інша, навпаки, прагне до жирів, бо розчиняється саме в них. Кожна частина має свою назву. Гідрофільна – це водорозчина частина, а гідрофобна – жиророзчинна. Ці речовини здатні зменшувати поверхневий натяг води, тому їх ще називають ПАР. ПАР – обов’язкова складова синтетичних мийних засобів – СМЗ.

Експерт-спеціаліст з побутової хімії 2. Я хочу додати, що ПАР можуть бути різні.

А- ПАР – аніонні, під час дисоціації в розчині гідрофобна частина має від’ємний заряд.

К-ПАР – катіонні, під час їх дисоціації в розчині гідрофобна частина несе позитивний заряд.

А ще є аморфна ПАР. Вони в кислому середовищі поводять себе як катіонні ПАР, а в лужному – як аніонні.

Голова суду. Є питання до експертів?

Прокурор. А які ПАР найнебезпечніші?

Експерт-медик. Аніонні-ПАР здатні накопичуватися в організмі у значних концентраціях, знижують імунітет, викликають алергії, уражують мозок, викликають хвороби нирок, печінки та легенів. Тому, обираючи пральний порошок, потрібно переконатися, що він містить не більше 3 – 5 % аніонних-ПАР.

Голова суду. Є питання до експертів?

Прокурор. А які ще речовини входять до складу СМЗ? І які функції вони виконують?

Експерт-хімік. У складі СМЗ можуть бути фосфати. Їхня головна функція – зменшення твердості води.

Експерт-біолог. Зараз щодо фосфатів ведуть багато дискусій, і в багатьох країнах їх узагалі заборонили використовувати в СМЗ. Накопичення Фосфатів в організмі може призвести до розвитку ракових клітин. У природі вони викликають цвітіння синьо-зелених водоростей, що призводить до загибелі водойм. 1 г фосфатних сполук викликає ріст 5 – 10 кг синьо-зелених водоростей. Уже сьогодні тисячі тонн водоростей заполонили наші річки та озера, а під час розкладання вони просто отруюють воду.

Прокурор. Тому ми ще й без чистої води можемо залишитись!

Адвокат. Згоден, що від фосфатів потрібно негайно відмовитись. У пральних порошках нового покоління для зменшення твердості води використовують інші речовини, наприклад алюмосилікати або натрій силікат.

Голова суду. Прокурор та адвокат не сперечайтесь, бо не дам заключного слова. А тим часом послухаємо, що нам скаже експерт-хімік.

Експерт-хімік. Одне з останніх досягнень побутової хімії – використання у пральних порошках ензимів. Ці молекули руйнують білок. Тому СМЗ з ензимами добре виводять плями крові, шоколаду, молока, косметики.

Прокурор. Але шовк та вовну такими порошками прати не слід, бо ці тканини просто не витримають такої «атаки» і з часом зруйнуються.

Експерт-хімік. Відбілюючого ефекту пральні порошки досягають з допомогою сполук Хлору, або гідроген пероксиду, або оптичних відбілювачів.

Прокурор. Гадаю, що сполуки Хлору – це найгірший!

Експерт-медик. Цілком з вами згоден, тому що ці сполуки можуть викликати астму, захворювання серцево-судинної системи, сприяють руйнуванню білків в організмі людини, викликають порушення імунної системи.

Адвокат. А щодо приємного запаху пральних порошків?

Експерт-хімік. Приємного запаху пральним порошкам надають різноманітні ароматизатори або синтетичні віддушки. Але ці речовини можуть викликати алергію. Тому раджу обирати пральні порошки без запаху. Для здоров’я це безпечніше!

Голова суду. Ми розглянути діло про шкоду синтетичних мийних засобів і постановили:

1. Використовувати мийні засоби в незначних кількостях;
2. Пошук промислових способів утилізації надлишкового надходження синтетичних мийних засобів у водойми і грунт;
3. Дотримуватися правил безпеки при використанні синтетичними мийними засобами, читаючи уважно інструкції до них;
4. По-можливості, все ж таки використовувати більш безпечні мийні засоби.

Але кожна людина робить свій шлях, і яким він буде вирішувати вам.

ІV. Підсумок уроку

Заключне слово учителя.

На запитання про безпеку пральних порошків, якими користується родина, 68% опитаних українців у віці від 20 до 65 років відповідали, що взагалі про це не замислюються. Аргумент простий — якщо товар продається, то його реалізацію дозволили.

Відсутність на упаковці прального порошку інформації про те, що якщо у споживача зросте рівень холестерину або цукру в крові, почнеться гіперемія легенів, нервові зриви, подразнення шкірних покривів — це наслідок застосування прального порошку тієї чи іншої марки, обумовлена тим, що якби набули чинності нові стандарти на пральні порошки та миючі засоби, то близько 95% продукції побутової хімії, що виробляється та реалізується на споживчих ринках України було б заборонено.

Переважна більшість населення не має уявлення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш небезпечні (!) хімічні речовини для здоров’я людини та навколишнього середовища серед усіх речовин, з якими споживач контактує у побуті.

Про шкоду, яку завдають здоров’ю людини фосфатні пральні порошки відомо вже давно, і в більшості країн, як на Заході, так і на Сході, існують певні жорсткі обмеження на їхнє використання. Хто був за кордоном, той швидко відмітив такі нюанси: у готелях постільна білизна не пахне ароматизаторами (у нас це — елемент обов’язкового шику), в супермаркетах пральні порошки коштують дорого. Більш того, пральні порошки одних і тих самих марок, якими користуються в Європі, Америці та Австралії, принципово відрізняються від тих, що продають у нас.

Сьогодні в світі існує три основні напрями із зниження токсичності пральних порошків.

Перший із них — це заміщення фосфатів, що зм’якшують воду, цеолітами. Безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу.

Другий напрямок із зниження токсичності пральних порошків — введення законодавчих обмежень і будівництво нових заводів (Китай, Таїланд, Індія і ін.).

Третій напрямок — повне заміщення фосфатних порошків, розробка рецептури і виробництво принципово нових пральних порошків третього покоління, які перевершували б за споживчими властивостями, гігієнічним і екологічним показникам пральні порошки на базі цеолітів, оскільки цеоліти, на жаль, — не панацея.

Європейський Союз на законодавчому рівні регулює обмеження фосфатних миючих засобів та зниження викидів сполук фосфору у довкілля, за порушення її норм передбачено та застосовуються екологічні штрафи.

Гігієнічна безпека миючих засобів в країнах ЄС регламентується новим хімічним законодавством REACH. Зараз в ЄС обговорюється законопроект про заборону використання товарів побутової хімії на основі фосфатів. Якщо цей законопроект буде прийнято, то в країнах ЄС зникнуть з полиць магазинів пральні порошки з фосфатами.

Як зробити свій побут хімічно безпечним?

Перший крок завжди починається з усвідомлення проблеми, тому інформація — потужний щит, що здатен забезпечити захист нашого здоров’я та життя. Тому був створен інформаційний ресурс «Екоскринька», на якому можна отримати необхідну інформацію про безпечність хімічної продукції.

Знаючи, чим загрожує нам той чи інший компонент у складі виробів побутової хімії, ми вже маємо свідомий вибір: купувати його чи знайти альтернативний варіант. Вартість альтернативної продукції може перевищувати ціну «старого» традиційного виробу, але варто пам’ятати, що здоров’я має свою ціну.

Знизити небезпеку для здоров’я від вживання небезпечних товарів побутової хімії, можна, дотримуючись рекомендацій фахівців-екологів та використовуючи альтернативні миючи засоби із серії «Все нове – добре забуте старе».

V. Домашнє завдання § 18,  № 5

VІ. Рефлексія

ДОДАТОК

Рецепти виготовлення безпечних синтетичних мийних засобів

Замість прального порошку

• Луг (каустична сода) – 50 г;
• Вода – 100 мл;
• Кокосова олія – 150 г;
• Рицинова олія (касторка) – 1 столова ложка.

Холодну воду наливаємо в каструлю й повільно додаємо луг. Ставимо на водяну баню. Коли розчин стане гарячим і тягучим (не доводимо до кипіння), вимикаємо вогонь. Залишаємо розчин охолоджуватися на дві години до 35 – 40 градусів. Гарячи випари дуже їдки, їх не можна вдихати. Коли суміш охолоне, додаємо кокосову олію – вона дуже добре піниться і має очищувальні властивості. Якщо олія загусла, перед тим розігріваємо її на водяній бані. Потім додаємо касторку (це чудовий відбілювач). Коли готова суміш охолоне, перемішуємо її сталевою ложкою та збиваємо вінчиком до кольору й консистенції ванільного соусу. Вона має стати непрозора й густа. Заливаємо у формочку. Через 24 години милом можна прати. Подрібнене мило кидають у пральну машинку. Для прання дитячого одягу можна до води додати відвар із ромашки (50 г відвару, 50 г води).

Сухий пральний порошок

• 2 чашки тертого мила (приблизно 1 шматок, можна господарське);
• 1 чашка кальцинованої соди;
• 1 чашка бури.

Добре перемішати й висипати в герметичний контейнер).

Засіб для миття посуду

• ½ склянки рідкого мила;
• ½ склянки води;
• 1 ч. ложка лимонного соку.

Пом’якшувач для білизни

• 1 склянка питної соди;
• 4 склянки теплої води;
• 8 склянок оцту;
• ефірні олії.

Спочатку змішати оцет і воду, а потім обережно й поступово додавати соду, постійно помішуючи. Дочекатися кінця реакції (а вона може бути бурхливою! Стежте за цим і візьміть для приготування посуд з високими стінками), потім перелити в бутель, де вона зберігатися. Додати туди 1/3 ч. л. будь-яких ефірних олій. Закрити кришкою і струсити. Перед кожним використанням щоразу струшувати! Дозування: від ½ до 1 склянки на початку циклу полоскання.