Романтичні образи в мистецтві

Романтичні образи в мистецтві

Краса мистецтва не рахує літ.

Перформанс

Мета: дати можливість виявити  творчі здібності учасникам перформансу, долучаючи до роботи в групах, сприяти виникненню інтересу до вивчення шкільних предметів: мистецтва, німецької мови, літератури тощо під час участі в перформансі.

Учасники:

1.Ведучі – перформери (1 – україномовний, 2 - німецькомовний)

2.Читці віршів  6

3.Художники  4

4.Музиканти 6

5. Співаки  6

6. Мистецтвознавці 7

7. Група реагування 4

 

При вході до класу учні об’єднуються в групи: читців, художників, музикантів, мистецтвознавців, співаків, поетів (група реагування), отримуючи картку з певним значком. Групи виконують певні завдання, виступають по ходу перформенсу за знаком перформера 1.(Вірші українською та німецькою мовами Шиллера, Гейне, розповідь німецькою мовою про Шумана, Вагнера, Каспара). Художники створюють плакат за означеною темою протягом заходу. Група реагування пише сенкан «Мистецтво».

Перформер 1:  Мистецтво незбагненне й незрівнянне –
Його не може розум осягнуть,
Є в ньому вічна і священна тайна,
Що кличе людство на духовну путь.
Чому обличчя змінюють епохи?
І час від часу інша новина?.
Здається ніби розібрались трохи,
Та знов відкрилась більша глибина.
Мистецтво піднімається на крилах
До вищої мети між інших мет,
Воно летить невпинно і нестримно,
Шляхи його – мов спалахи комет.
То величає, то сміється їдко,
То говірке, то стримує вуста,
Примхливе і вибагливе нерідко,
А інколи грайливе, як дитя.
Воно, як жінка, чарівне й прекрасне,
Вдиха натхнення яблуневий цвіт,
Та якщо жінка із роками гасне,
Краса мистецтва не рахує літ.
О. Ніколенко

 

 

Перформер 2. Kunst ist Urknall pur.

Kunst ist seelische, soziale und geistige Collage

Kultur ist nicht nur der Käse für Reiche und schon gar nicht Wurscht

Kunst definieren zu wollen, ist schon eine Einschrängung des Geistes

Kreativität ist ein Weg der Lebenskunst

Kunst ist paradox, unbeschreiblich und unfassbar.

Martina Jäger ist eine deutsche Malerin.

Sie hat diese Worte über Kunst 2009 gesagt.

 

Перформер 1. Добрий день, любі діти! Сьогодні ми проведемо незвичайний урок, скоріше за все – це вистава, перформенс, який ми з вами будемо створювати.

Перформер 2. Guten Tag, liebe Kinder! Heute haben wir eine ungewöhnliche

Stunde. So zu sagen ist es eine Aufführung, die wir Performance nennen. Und das

alles schaffen wir zusammen.

 

Перформер 1. Отже, чому ми присвячуємо свій перформенс? Романтичним образам в мистецтві, творчості митців-романтиків. Назвали ми його так – «Краса мистецтва не рахує літ».

Виходять читці. (Читають вірші, підготовлені для групи вчителями)

   Фрідріх Шиллер

1. Надія
   Говорять люди і бачать сни
   Про кращі часи потомні;
   До щасної, злотної цілі вони
   Біжать і спішать, невтомні.
   Світ старіє, знов молодіє світ,
   А людина надіється — з роду в рід.
   
   В життя її вводить надії рука,
   Надія над хлопцем має,
   Предивним сяйвом манить юнака
   I старцем вона не вмирає:
   Бо старець, кінчаючи путь трудну,
   Надії зерно кладе в труну.
   
   Вона не пуста, лестива мана,
   Що в безумній душі зароїлась;
   Лунає в серці вість голосна:
   Для кращого ми народились;
   То голос пророчить наших глибин —
   I душі сподівань не обманить він.

 

2. Friedrich von Schiller

Hoffnung

Es reden und träumen die Menschen viel

Von bessern künftigen Tagen,

Nach einem glücklichen goldenen Ziel

Sieht man sie rennen und jagen.

Die Welt wird alt und wird wieder jung,

Doch der Mensch hofft immer Verbesserung!

Die Hoffnung führt ihn ins Leben ein,

Sie umflattert den fröhlichen Knaben,

Den Jüngling begeistert ihr Zauberschein,

Sie wird mit dem Greis nicht begraben,

Denn beschließt er im Grabe den müden Lauf,

Noch am Grabe pflanzt er - die Hoffnung auf.

Es ist kein leerer schmeichelnder Wahn,

Erzeugt im Gehirne des Toren;

Im Herzen kündet es laut sich an:

Zu was Besserm sind wir geboren!

Und was die innere Stimme spricht,

Das täuscht die hoffende Seele nicht.

3.Фантазія
Вляглися бурі, відгриміли громи, 
Застигли брили і гірські розломи, 
Розсіялася мла; 
Всміхнулись небеса у юній вроді 
Сестрі-землі, божественній природі, 
Що сповнена тепла. 
Лежали весело луги й долини, 
В промінні сонця бавились хмарини 
У звабі мрій: 
Блищали ріки, і ліси оспалі 
Переливались в росянім кристалі 
В красі сяйній. 
Відтак між горами заграла, мов слюда, 
Веселка молода. 
Мій зір п’янкий плив з Брокену¹ на доли, 
І раптом я відчув, як мимоволі 
Мене несе щось аж за горні креси 
І вповиває ніжністю зефір, 
А наді мною, у короні зір, 
Лик Вічного пливе у піднебессі. 

4. Ein Fichtenbaum... / На севере диком...

Ein Fichtenbaum steht einsam

Im Norden auf kahler Höh'

Ihn schläfert; mit weißer Decke

Umhüllen ihn Eis and Schnee.

Er träumt von einer Palme,

Die fern im Morgenland

Einsam und schweigend trauert

Auf brennender Felsenwand.

 

5. Neue Liebe, neues Leben

Herz, mein Herz, was soll das geben?

Was bedränget dich so sehr?

5

Welch ein fremdes, neues Leben!

Ich erkenne dich nicht mehr.

Weg ist alles, was du liebtest,

Weg, warum du dich betrübtest,

Weg dein Fleiß und deine Ruh '-

Ach, wie kamst du nur dazu!

Fesselt dich die Jugendblüte,

Diese liebliche Gestalt,

Dieser Blick voll Treu' und Güte

Mit unendlicher Gewalt?

Will ich rasch mich ihr entziehen,

Mich ermannen, ihr entfliehen,

Führet mich im Augenblick,

Ach, mein Weg zu ihr zurück!

Und an diesem Zauberfädchen,

Das sich nicht zerreißen lässt,

Hält das liebe lose Mädchen

Mich so wider Willen fest;

Muss in ihrem Zauberkreise

Leben nun auf ihre Weise.

Die Veränderung, ach, wie groß!

Liebe! Liebe! Lass mich los!

 

Перформер 2. Die Poesie von Friedrich Schiller, Heinrich Heine, Johann

Wolfgang Goethe, Adam Mizkewitsch und von vielen anderen Romantikern findet

einen tiefen Widerhall in unseren Seelen auch heutzutage.

 

Виходять мистецтвознавці, які опрацювали картки з визначеннями, розмову ведуть у вигляді світської бесіди (за інструкцією в картках)

1. Панове, я хочу сказати, що романтизм виник на початку XIX століття в Європі й тривав до середини XIX століття. Саме слово романтизм є похідним від назв двох середньовічних жанрів — «романсу» (лірична та героїчна іспанська пісня) та «роману» (епічна поема про лицарів), які, на відміну від класичних (пізньоантичних), писалися не латиною, а однією з романських мов і, крім того, спиралися не стільки на історичні, скільки на вигадані події. Романтизм спостерігається в літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, поводженні, одязі, психології людей.

 

2. А я хочу додати, що передумовою виникнення романтизму вважають велику французьку буржуазну революцію. До цього періоду у Франції все

було впорядковано, існувала чітка станова ієрархія, кожна людина займала

своє місце. Революція зруйнувала стару структуру суспільства, але нова ще

не була створена, тому в окремої людини виникло почуття самітності. Життя починає здаватися людям грою, у якій комусь повезе, а комусь ні. Героями літературних творів стають «романтичні» герої – це гравці, вони грають із життям і долею, адже тільки в грі людина може відчути силу долі.

 

3. Я маю сповістити ось що: якщо епоха Просвітництва найбільшим своїм здобутком вважала відкриття «людини мислячої», мірилом людяності якої

є розум, здатність мислити, бажання пізнати таємниці землі та неба, то чи не найбільшим здобутком романтизму стало відкриття «внутрішньої людини», природу якої визначає не стільки її інтелект, скільки багатство та глибина її душі. Французький письменник-романтик Віктор Гюго, стверджував пріоритет людської душі перед інтелектом, кажучи: «Є видовище прекрасніше, ніж небо: глибина людської душі!»

 

4. А я додам, що тема природи досить часто трапляється у творчості романтиків. Подібно до образів любові, образ природи уособлює душевний

стан героя і часто забарвлений почуттям дисгармонії з дійсністю. Художники-романтики гостро відчували взаємозв’язок між світом одухотвореної природи і складним світом людської душі. В образотворчому мистецтві романтизму природа віддзеркалює людські переживання і пристрасті, тривожні сни і туманні мрії.

 

5. У мене теж є своя думка з цього приводу: об’єктом зображення романтичних картин часто стає ніч. Ця частина доби для людини - таємниця, це час не тільки для сну, а й для роздумів. «Пейзажами душі» можна назвати картини німецького художника Давида Фрідріха Каспара. Він малював морські, гірські, лісові краєвиди, доносячи до глядача ідею безмежності простору.

 

6. Caspar David Friedrich ist der berühmte deutsche Maler, Grafiker und Zeichner.

Er wurde am 5. September 1774 in Greifswald geboren. Caspar Friedrich gilt heute als der bedeutendste Künstler der deutschen Frühromantik. Seine Jugendzeit war nicht leicht. In der Jugend verlor er die meisten Verwandten, zuerst die Mutter und dann die Geschwister. Im Alter von 16 Jahren bekam Kaspar den ersten Zeichnungsunterricht. Danach studierte er vier Jahre in der Akademie der schönen Künste in Kopenhagen. Nach der Absolvierung des Studiums besuchte er viele Städte der Bundesrepublik Deutschland. Caspar blieb in Dresden, wo er bis zu seinem Tod lebte und schuf. Am Anfang seiner Karriere bevorzugte der Maler Aquarellzeichnungen und dann das Malen mit Ölfarben. Seine Landschaftsbilder sind von der Melancholie voll. Sie sind traurig und mystisch. Oft malte er die Natur, die er liebte, aber seine Bilder sahen nicht realistisch aus. Caspar Friedrich ist der beste Meister des deutschen Realismus. Er starb am 7. Mai 1840, aber sein Schaffen ist in der ganzen Welt bekannt. Jetzt kennen wir seine Zeichnungen wie "Der Wanderer über dem Nebelmeer", "Landschaft mit Regenbogen", "Kreidefelsen auf Rügen", "Auf dem Segler", "Mondaufgang am Meer". Diese Bilder unterscheiden sich durch ihre Einfachheit und Verständlichkeit.

 

7. Ми з колегами хочемо вам продемонструвати наступне: улюбленими романтичними темами в пейзажі були схід і захід сонця, морські бурі, грізно захмарене небо з райдугою, гірські неприступні скелі, місячні ночі в лісі, водоспади та руїни. Прошу доказ - картини Каспара. (показ репродукцій картин Каспара «Схід місяця над морем», «На вітрильнику», «Крейдяні скелі на острові Рюген» )

 

Перформер 1 . Романтизм проявив себе найяскравіше в літературі, зокрема в поезії, та в музиці. (жестом запрошує до виступу співаків)

 

Пісня Ф.Шуберта «Серенада» у виконанні «співаків»

Тихо линуть мої співи

Через ніч  тобі.

В тихий гай, там, у долині,

Я прошу, прийди.

 

Шепчуть в лісі гілки тихо

Місяцю казки.

Що з тобою нас побачать,

Не лякайся ти.

 

Чуєш солов’їну пісню,

Як благає він.

Просить він для мене слізно

Зустрічі хвилин.

 

Знає він, як серце ранить

Нам  любові біль.

Срібним співом нас заманить

У кохання хміль.

 

Йди ж скоріше, моя мила,

Молодість мине!

Прилети сюди на крилах,

Обійми мене!

 

(Перформер 1 жестом запрошує до виступу музикантів)

1. Панове, в нашої спільноти музикантів теж є повідомлення щодо музичного романтизму, важливою ознакою якого стала ідея синтезу мистецтв, яка знайшла найяскравіше вираження в розквіті програмної музики, що відзначається більшою розмаїтістю джерел програми (література, живопис, скульптура та ін.) і появою нової опери. Виразні прийоми, що склалися у програмній музиці, проникли в так звану чисту музику, що сприяло підсиленню її образної конкретності, «живописності».

 

2. В епоху романтизму небувалого розквіту набули інструментальні музичні жанри. Увага до образної характерності, портретності, психологічної деталізації зумовила розквіт у романтиків жанрів інструментальної мініатюри. Лірична інструментальна мініатюра у творчості романтиків набула нового життя. Вони відродили первинне призначення інструментальної лірики - бути вираженням емоцій, яких не можна висловити.

 

 

3. З образами природи часто змагається тема фантастики, що стала справжнім відкриттям композиторів-романтиків. Вони активно працювали над створенням казково-фантастичних героїв і передачею їх образів за допомогою різноманітних елементів художньої мови.

 

4. Яскравим прикладом романтичного циклу в інструментальній музиці є «Фантастичні п’єси» німецького композитора Роберта Шумана.  

 

5. Robert Schumann wurde am 8. Juni 1810 in Zwickau geboren. Er war ein

deutscher Komponist, Musikkritiker und Dirigent. Er wird heute zu den bedeutendsten Komponisten der Romantik gezählt. In der ersten Phase seines

Schaffens komponierte er vor allem Klaviermusik. 1840, im Jahr seiner Eheschließung mit der Pianistin Clara Wieck, schrieb er knapp 150 Lieder. In den folgenden Jahren entwickelte sich sein Werk zu großer Vielfalt: Er komponierte von da an auch Orchestermusik (darunter vier Sinfonien), konzertante Werke, Kammermusik, Chormusik und eine Oper. Robert Schumann besaß eine literarisch-musikalische Doppelbegabung. Gedichte, künstlerische Prosa, Dramenentwürfe und musikalische Kompositionen standen in jungen Jahren gleichberechtigt nebeneinander. Erst nach 1830 wurde die Musik zum Mittelpunkt seines Lebenskonzeptes, und er verstand sich selbst als Tondichter. Schon 1817, noch vor dem ersten Klavierunterricht, komponierte Robert Schumann nach eigenen Angaben einige Klavierstücke. Ab 1822 entwarf er mehrere musikalische  Großprojekte mit größerer Besetzung, die er aber nur ansatzweise verwirklichen konnte. In seinem Projektenbuch erfasste er seine frühen, später verworfenen, teilweise unvollendeten und zu seinen Lebzeiten unveröffentlichten Werke, darunter unter anderem die Vertonung des 150. Psalms (1822), Bruchstücke einer Oper (1822/23), 11 Lieder (1827/28), 8 Polonaisen für Klavier zu vier Händen (1827), Variationen über ein Thema von Prinz Louis Ferdinand von Preußen für Klavier (1828), ein Klavierquintett c-Moll (1828/29) und Anfänge eines Klavierkonzertes in F-Dur (1830).

 

6. Цикл «Фантастичні п’єси»  будується за принципом контрасту - різких змін образів, що є характерними для музики епохи романтизму: бунтівний дух, поривчастість, протест, іронія протиставляються романтичній мрійливості, задумливості, поетичності й одухотвореності. Фортепіанний цикл відкривається мрійливою картинкою «Ввечері», що ґрунтується на тихому, затаєному звучанні. Їй протиставляється бурхливий, збуджений емоційний «Порив», за ним - «Навіщо», картинка, сповнена таємничої ніжності. Її елегійність витісняється «Примхами», з їхніми сум’ятливими почуттями, злетами й падіннями. Такий прийом контрастності витримано до кінця збірки.

Слухання музики. Роберт Шуман. «Фантастичні п’єси» (фрагменти: «Порив», «Навіщо?»)

7. Ріхард Вагнер увійшов в історію музики як реформатор оперного мистецтва, творець нової музичної драми.
8. Wilhelm Richard Wagner wurde am 22. Mai 1813 in Leipzig geboren. Er war ein deutscher Komponist, Dramatiker, Dichter, Schriftsteller, Theaterregisseur und Dirigent. Mit seinen Musikdramen gilt er als einer der bedeutendsten Erneuerer der europäischen Musik im 19. Jahrhundert. Er veränderte die Ausdrucksfähigkeit romantischer Musik und die theoretischen und praktischen Grundlagen der Oper, indem er dramatische Handlungen als Gesamtkunstwerk gestaltete und dazu die Libretti, Musik und Regieanweisungen schrieb. Wagner arbeitete als Theaterkapellmeister in Magdeburg, Hofkapellmeister in Dresden. Hier hatte er seinen ersten Erfolg beim Publikum. Er gründete die ausschließlich der Aufführung eigener Werke gewidmeten Festspiele in dem von ihm geplanten Bayreuther Festspielhaus. Seine Neuerungen in der Harmonik beeinflussten die Entwicklung der Musik bis in die Moderne. Mit seiner Schrift Das Judenthum in der Musik gehört er geistesgeschichtlich zu den obsessiven Verfechtern des Antisemitismus. Er schrieb seine weltberühmten Opern: "Lohengrin", "Tannhäuser", "Tristan und Isolde" und andere. Er entwickelte einen neuen Typ des musikalischen Dramas, in dem Dichtung, Musik, Bühnenbild und Darstellung zu einer Einheit werden.

 

9. Слухання музики й перегляд відео: Ріхард Вагнер. Опера «Валькірія» з тетралогії «Перстень нібелунгів». Дія ІІІ. Політ валькірій.

 

Виступ художників (презентують плакат по темі перформенсу)

Перформер 1. Вже почалось, мабуть, майбутнє 
Оце, либонь, вже почалось… 
Не забувайте незабутнє, 
Воно вже інеєм взялось. 
І не знецінюйте коштовне, 
Не загубіться у юрбі, 
Не проміняйте неповторне 
На сто ерзаців у собі.
 

Виступ Групи реагування на фоні музики Х.Циммера

(демонструють сенкан по темі перформенсу)

 

Сенкан  (синквейн)— це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

(Зразок:

Мова.

Рідна, єдина.

Переливається, служить, дзвенить.

     Вона – єдина й найцінніша.

     Доля.)