Рослина- ягода – кавун

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Підготувала

                                                            Перепелиця

                                                            Світлана Миколаївна

                                                            Вихователь ГПД

                                                            Прилуцького ліцею.№ 12

                                                                  

 

 

 

 

Тема: «Рослина – ягода – кавун».

Мета: познайомити дітей з історією кавуна, його виникненням, розвитком, легендами, казками, розвивати інтерес до читання, пошуку цікавого, мовлення, увагу, творчі здібності дітей, виховувати любов до природи.

Обладнання: кавун, овочі, фрукти, ілюстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття:

І. Організаційна частина.

ІІ. Основна частина:

1. Вступна бесіда
2. Бесіда про осінь
3. Розповідь про кавун
4. Історія «ягоди – кавуна»
5. Конкурс малюнків
6. Гра на розвиток уяви
7. Конкурс казок
8. «Найсмачніша хвилина»

ІІІ. Підсумок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Організаційна частина.

ІІ. Основна частина:

1. Вступна бесіда

     Ми живемо на планеті, яка називається Земля. Земля – наш спільний дім, гарний, багатий, щедрий. На землі немає жодної травинки, билинки, які б благородно не впливали на людину. Вони відіграють незмінну родь у житті, як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій землі було б неможливе. А хто мені скаже, яке значення мають рослини для нас?  Так. Рослини прикрашають кімнату, двір. Ліки – горицвіт, м’ята, липа, калина. Рослини застосовують як будівельний матеріал – роблять різні меблі, паперові вироби – зошити, альбоми, книжки. Рослини очищають наше повітря. Людина харчується – капуста, морква, квасоля. Сьогодні ми з вами поговоримо про рослини, якими люди харчуються. А про яку рослину говоритимемо, ви незабаром дізнаєтесь.

(під музику говорять слова)

 

 

2. Бесіда про осінь

 

Вихователь:  Осінь… Золота пора… Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою. Недарма про цю пору так багато написано віршів, пісень, оповідань, і мабуть, немає такого художника який би не оспівав на полотні осінь (малюнки). А яка є осінь? (пізня, рання). А зараз яка осінь? (пізня). По чому це видно? Опустили берези свої коси. Виє вітер, розчісує їх. Шелестять  гіллям березки. То вони про щось розмовляють. Прийшла до них осінь. Принесла їм золоте вбрання. Але посланець зими- вітер, роздягнув, розвіяв його. Кожен листочок з різних дерев кленових, дубових, липових, упав на землю і розповідає там свою осінню казку, свою коротеньку історію.

 

 

 

Осінь:  Добрий день, шановні діти!

            Дуже рада вас зустріти!

            Так, я – осінь – чарівниця,

            У жовто – золотій спідниці,

            В калиновому намисті,

            Жовте і багряне листя

            Я над містом розсипаю

            І по вулицях гуляю.

            Вам дарую свою вроду

            І осінню прохолоду.

           Фарби жовті і багряні,

           Зорі в сизому тумані.

           Восени рай знову напишу

           Теж в дарунок залишу.

 

     А зараз ми з вами повернемось подумки у ранню осінь, коли достигли кавуни, дині, яблука, груші. 

 

Кавун: Добрий день, любі малята.

Пізнали мене?

Так, я кавун.

Усім для страви я годжусь.

Є у мене сини- кавуни,

Всі у мене товстуни.

 

 

3. Розповідь про кавун.

 

Осінь: От і добре, що ти до нас завітав на свято. Подивись, як малята тебе чекали, скільки малюнків намалювали.

 

Кавун: Я вже звернув увагу. Та сам собі думаю, які ж молодці. Гарно намалювали. Та мабуть ви не знаєте, де моя перша Батьківщина і як я потрапив до вас. Тому слухайте і запам’ятовуйте.

 

 

Казка – «Царевич із Калахарі»

 

                                                               За далекими та синіми морями

                                                               За високими- високими горами

                                                               Проти неба, біля тину,

                                                               Закликає на гостину

                                                               Гарбузове царство,

                                                               Зелене государство.

                                                               Проживають у тому царстві

                                                               Гарбузи та дині

                                                               Кавуни й цукіні

                                                               Патисони й огірки

                                                               І смугасті кабачки.

                                                               Всіх гарбуз їх оглядає

                                                               Кого хвалить, кого лає

                                                               Та всіх доброму навчає,

                                                               Всю малечу приголубить ,

                                                               Бо всіх рідних щиро любить.

 

     Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар Гарбуз і цариця Диня, а в них – донька Морковиця, да така гарна дівиця, що ні здумати ні згадати, хіба в казці описати!

      Надумали цар з царицею царівну заміж віддати і пів царства додати. І почали до них кавалери з’їжджатися. Але вередливою царівна була, всім відмовила, крім одного. Тільки один прийшовся їй по душі. Здоровань з пишними вусами, в зеленому каптані з чорними манжетами та червоній сорочці. А звали того красеня – Кавуном. Був він графського роду. Народився в Африці, у пустелі Калахарі.

Там і зараз можна зустріти родичів царевича, які живуть у невеликих диких племенах.

     А наш велетень багато років мандрував по Європі, поки набув теперішнього лоску. Побував навіть у Єгипті. Та ніде йому так не сподобалось, як на Україні. Як приїхав він у 1660 році до Херсонського королівства, яке називається «Велика ягода», так там і залишився жити.

     Королівство «Велика ягода» відтоді славить найкрасивішими велетнями. Кавунові брати з Херсонських степів одружувались навіть з Французькими принцесами. Хоч там були й свої принци, проте не такі гарні і вродливі.

     От такого царевича вибрала собі царівна Морковниця. Пораділи цар з царицею, а через тиждень справили пир на весь мир.

     І я там була мед-пиво пила, по бороді текло, а в роті не було.

 

4. Історія «ягоди-кавуна»

 

Осінь: А ви знаєте, що відомий мандрівник Д.Лівінстон  писав, що звірі, від слова до миші, знають і цінують цей дар природи – смугасті плоди, наповнені водою. Високо цінували кавун китайці. У них навіть свято було – День кавуна.

     Ми всі знаємо, що кавун не тільки смачна ягода, а й корисний для нашого організму. В кавуні багато калію, яблучної та лимонної кислоти, які необхідні для життєдіяльності людини. Також дуже корисним вважають сік кавуна, його пропонують для дієтичного харчування. Так це ще не всі лікувальні властивості кавуна. Кавун застосовують для лікування багатьох захворювань. А ще хочу запевнити вас, що лікувальними вважають навіть шкоринки та насіння. От раніше з насіння кавуна – робили «молоко», розводили водою і вживали як засіб проти меланхолії. От яка смачна, корисна ягода – кавун.

 

5. Конкурс малюнків

 

Кавун: я такий гарний, товстий, смачний. Вам було завдання намалювати мене таким, яким я є. малюнки всі гарні, один одного краще. Але все ж таки потрібно вибрати найгарнішого та найтовстішого кавуна (переможцям – призи).

 

 

 

 

 

6. Гра на розвиток уяви

 

Осінь: а зараз я запропоную цікаву гру. Ви повинні відгадати назву овочів та фруктів. Сеньйор кавун буде вам показувати мімікою та жестами який овоч, а ви повинні відгадати.  Зрозуміло:

• Капуста       - горіх
• Цибуля        - яблуко
• Кавун          - огірок
• Помідор      - морква
• Вишня        - картопля
• Банан

 

7. Конкурс казок

 

Кавун: сьогодні у нас на святі так весело і  чудово. Та мені сказала осінь по секрету, що ви про мене склали багато казок.

 

Осінь: всі казки були дуже цікавими. І ми з кавуном вибрали найцікавіші. Ось послухайте. (діти зачитують казки)

 

Кавун: Я приготував для вас ігри.

(діти граються)

8. «Найсмачніша хвилина»

 

Кавун: А зараз, попрошу всіх звернути увагу на мене, бо настала найсмачніша хвилина нашого свята. Зараз ми всі будемо смакувати кавун! Але перед тим, як з’їсти шматочок кавуна, ви всі повинні сказати ласкаве слово. (всіх пригощають шматочком кавуна)

     Ласкаві слова: червоненький, мій смачнесенький, мій полосатенький, медовий, смакота моя, зелененький в смужечку, аленький, цукровий, мій самий-самий солоденький, солодке сонечко, клубочок, червоне сонечко, смужкастий.

 

 

 

 

ІІІ. Підсумок

     Молодці!  Ви сьогодні добре відповідали, показали, що ви дуже багато знаєте, але на цьому не зупиняйтесь. Ваші знання вам ще знаходяться. Адже ви підростаєте і повинні дбати про нашу землю. Щоб ви знали, щохвилини на планеті знищується понад 50га землі. Дуже швидкими темпами погір8шується стан ґрунтів. Сучасна людина здатна зруйнувати ґрунт за 1-2 роки. А, як відомо, щоб відновити родючість ґрунту, потрібні тисячі років. Тому в майбутньому навіть можемо не знати смаку нашої чудо- ягоди «Кавуна». Не забувайте доглядати за рослинами і берегти їх. Як потрібно охороняти рослини.  Природа дуже важлива для людей, тварин, якщо б не було рослини то тваринам не було б чим харчуватися. А якщо б не було ні рослин, ні тварин то людині було б дуже важко прожити на Землі. Отже любіть, поважайте, бережіть природу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІГРИ:

1. «Вгадай на смак»

 

Зав’язують очі і дають куштувати шматочок овочів, фруктів, ягід, горішків, картоплю, моркву, капусту, буряк, яблуко, апельсин, горіх, банан.

 

2. «Шишки – горішки»

 

Шишки та горіхи на столі. Зав’язують очі, змішують. Розкласти в кошик.

 

3. Хто швидше через трубочку вип’є склянку води.

 

4. Хто довше просидить на стільці, піднявши над підлогою ноги і не тримаючись руками.