Виховний захід для учнів 3-4 класів

Кононенко П.П., Присяжна Т.М. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів . Українознавство 1-4 клас. ( Затверджено: Комісія з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України розглянула матеріали науково-методичної експертизи рукопису навчальної програми "Українознавство. 1-4 класи" для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Кононенко П.П., Присяжна Т.М.) і надала позитивну оцінку з висновком "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах" (лист №14.1/12-Г-686 від 27.12.2013).

Тема. Родинне свято рушника «Душа мого народу - рушники, барвінками і мальвами зігріта …»

Мета . Знайомити учнів з рушником як оберегом українського народу, його символічним значенням у житті кожного українця, традиціями, обрядами, пов’язаними з ним, поглиблювати уявлення про особливості слобожанської вишивки. Формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Виховувати шанобливе ставлення до українських символів, традицій, обрядів, до культурної спадщини українського народу.  Викликати почуття гордості за свій рідний край, націю.

Обладнання. Рушники, коровай,  ескізи рушників, презентація, картки з прислів’ями та кросвордами.

Музичне оформлення. Народні мелодії,  “Пісня про рушник” муз.  П.Майбороди, сл. А.Малишка, пісня “Два кольори” муз. О. Білаша, сл. Д.Павличка, пісня “Рушничок”муз. М. Ведмедері, сл. Ю. Ходжинської

Приміщення прикрашено рушниками, ескізами рушників. Звучить народна музика. Виходять дівчата, вдягнені в українські костюми з вишитими рушниками та короваєм. На фоні музики учні читають вірші.

1. Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,

Привітним, гожим словом віншувати,

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.

Про цей рушник сьогодні йтиме мова.

( Дівчатка виносять коровай на рушнику і вручають батькам)

2. З дитинства пам’ятаю рушники. 
   Що так любовно їх творила мама. 
   По – українськи хата на святки. 
   Сіяла вишитими рушниками. 
3. На полотні співали солов’ї. 
   І красувались кетяги калини. 
   Зелений хміль в’юнився по гіллі, 
   Зоріли в колосках волошки сині. 
4. Неначе долю вишила свою, 
   Заплівши в неї промінь світанковий, 
   Кохання, і пісні, і молоду зорю. 
   Світи мені повік, матусина любове.

Ведучий 1. Українській рушник!  Як багато промовляє це слово , яке  воно рідне і миле нам! Скільки зворушливих спогадів та образів родинного життя пов’язано з з рушником!

Ведучий 2.  Рушник…  Він пройшов крізь віки, він і нині символізує глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Він надихав на творчість поетів та композиторів.

Ведучий 1. Український рушник… Який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Мабуть кожному з нас знайома до болю знайома  пісня про вишиваний рушник , слова якої написав Андрій Малишко.

Звучить пісня «Пісня про рушник»

1.А мати вишивала рушники 
Думками й українськими піснями, 
І слалися дорогами нитки, 
І йшли по цих дорогах дні за днями. 
2.  Життя з них починається, і доля, 
І зустріч, і прощання, і розлуки, 
І житні колоски на тому полі, 
Де сонце гладить материні руки .
3. Проходять і тепер безодні ночі 
Ті рушники, волошками розшиті, 
І дивляться з них материні очі, 
І чорнобривці, росами умиті. 
4. А мати вишивала рушники 
Піснями й калинами край дороги. 
Ішли у даль життєвії стежки, 
Неначе журавлі в осінню пору.

Ведучий1. Український рушник, оздоблений квітами, птахами, зірками. Від сивої давнини і до сьогодні, у радощах і у біді рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Хіба можна уявити українську хату без рушників! (Слайд 2)

1. Хато , моя біла хато ,

Рідна моя сторона .

Пахне любисток і м’ята ,

Мальви цвітуть край вікна .

2. Хата моя  , біла хата ,

Казка тепла й доброти ,

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи .

Ведучий 1. Рушник на стіні - давній звичай. Рушник з давніх-давен був своєрідним обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок. І завжди цінувалися рушники. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті.(Слайд 3)

Ведучий 2. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

Ведучий 1. А чи знаєте ви, що рушники називають по-різному, залежно від їх призначення. На наше свято завітали незвичайні гості-рушнички. Ось послухайте їхні історії.  

Виходять під українську мелодію хлопці з рушниками. 

1.Я – обрядовий рушничок. Мене багато років люди зустрічають із великою радістю, я підношу дорогим гостям хліб і сіль, уквітчані калиною. Пишними короваями я зустрічав хліборобів після жнив. Я символізую велику гостинність українського народу. Підносили хліб із словами:

«На світлому, як доля, рушникові дозвольте вам піднести хліб і сіль». (Слайд   4 )

 2. Був ще такий звичай в Україні.  Весною, коли зазеленіє поле , люди виходили в поле родиною і тричі обходили лан, несучи на руках хліб і сіль, щоб урожай був багатим. (Слайд 5)

3. А я – рушничок – утирач. Мене вішали завжди на видному місці. Перший витканий чи вишитий рушник призначався для гостей. Господиня на знак поваги до гостя давала йому рушник на плече, брала кухлик із водою приспівуючи: 
Вода у відеречку, 
Братику, вмивайся, 
Рушник на кілочку, 
Братику, втирайся. 
(Слайд 6)

4. А я – стирок. Без мене не обходиться жоден чисто вимитий стіл, лава, посуд. (Слайд 7)

 5. А я – рушник – божник. Я прикрашаю образи. (Слайд 8, 9)

6. А я – рушничок - покутник. Мене вішають у кімнаті над вікнами, дверима, на стінах, щоб було красиво й затишно. Рушники біля вікон і дверей були оберегами. Крім візерунків, тут були вишиті й слова –обереги.  (Слайд 10)

Рушничок на стіні – давній звичай, 
Ним стрічають  дітей матері, 
Він додому із далечі кличе, 
Де в калині живуть солов’ї. 

7. А я – весільний рушничок.(Слайд 11)

Як прийде пора до шлюбу, 
З блиском золота кілець, 
Рушники, з дитинства любі, 
Ляжуть в стежку під вінець. 

8. А я – рушник-повивач. Приходила людина в життя – і зустрічали її рушником. Мати ще до народження дитинки готувала «рушник долі». Для хлопчика вишивали на ньому дубові листочки, щоб мужнім і сильним був син, а для дівчинки – калину, щоб була гарна, як калина. Цей рушничок після народження клала мама під подушечку дитині. 
З ним несли дитину хрестити, на ньому благословляла мати сина чи доньку на одруження. Цей рушник берегли все життя.(Слайд 12)

Як з’являємось на світ ми, 
В крижмі-білі рушники. 
Полотняне диво світле, 
Плід душі і хист руки. 
(Усі хлопці з рушниками промовляють разом.)

 Рушники, рушники – 
Наче долі сторінки, 
Наша мова писанкова 
Збереглася на віки. 
Ведучий 1. (На фоні української народної пісні)

Слобожанщина - край, де ми живемо, край щирих, працьовитих та талановитих людей, край, який став перехрестям доль людей з різних куточків України. Тому слобожанські рушники поєднали в собі різноманітні елементи та символи. (Слайд 13,14)

Ведучий 2. Та впізнати ці рушники неважко , бо квітне на них дерево життя , родовідне дерево, яке оберігає весь рід від біди та негараздів. А вишивали майстрині червоним по білому, чорним по білому, білим по червоному, використовували й інші пастельні відтінки кольорів.  (Слайд 15)

(Запрошена на свято бабуся демонструє свої вишиті рушники і розповідає про них.)

(Звучить фрагмент пісні «Два кольори». На фоні пісні учень читає вірш )

1. Навіки з’єдналось чорне і червоне – 
   Рідного  краю гордість й краса. 
   Душа народу – малинові дзвони, 
   Його веселка і його сльоза. 

Діти виконують пісню «Рушничок»

Ведучий 1.  В народі завжди шанували рушники . Багато прислів’їв та приказок складено про рушники . А чи знаєте ви їх ?

Гра «Склади прислів’я»( змагаються діти і батьки). Фон – звучить пісня «Рушничок»

Перевірка (Слайд 16)

Ведучий 1.  Сивіють і народжуються роки, минають століття, та вічним є і буде український рушник. Він щедро простелений родичам , друзям , гостям – всім , хто має добре серце , щирі почуття , відкриту душу .

Ведучий 2.  Так , рушник  - це ніби історія нашого роду , яку не можна ані забути , ані втратити . Наш маленький рушничок підготував для вас невелике випробування . Він хоче перевірити , що ви про нього знаєте і чи вмієте злагоджено працювати .

Хлопчик-рушничок роздає дітям картки з кросвордом . Діти працюють в групах. Звучить мелодія пісні.

Кросворд.

1. Гостя ми завжди зустрічаємо обрядовим рушником ,

 на якому лежить  …….(коровай).

2. Рушник , який вішають у кімнаті над вікнами, дверима, на стінах, щоб було красиво й затишно.(покутник)
3. Прізвище автора слів «Пісні про рушник » (Малишко )
4. Колір , який на рушнику символізує любов (червоний)
5. Колір, який на рушнику символізує журбу (чорний)
6. Технічний прийом , вишивання рушників (хрестик)

Перевірка .Слайд 17

Матусі співають народну пісню.

1. Благословенна будь на всі віки 
   Найперша жінка, що нашила квіти. 
   Душа мого народу – рушники, 
   Барвінками і мальвами зігріта.
2. А на прощання хочеться сказати: 
   Шануйте, друзі, рушники, 
   Квітчайте ними свою хату, 
   То обереги від біди.
3. Шануйте ті, що дала мати, 
   Даруйте  дітям з чистої роси, 
   Щоб легше їм в житті здолати 
   Похмурі та скрутні часи. 
   Шануйте, друзі, рушники!

4.  Поки живе чоловік,

    Буде разом довіку рушник

     І з початком  весни і дороги.

     Бо народ в цьому бачити звик

     Віру в честь, у життя, в перемогу!

Звучить “Пісня про рушник” . Діти підходять до заздалегідь облаштованим столам з папером і фарбою, відбитками пальчиків створюють візерунки на імітованих рушниках, потім дарують їх батькам.

Список використаних джерел

1.        Велика книга маленького українця.  - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 128с.
2.        Знаки (155 стародавніх українських вишивок): Альбом. Упорядник Т. О. Островська. Бібліотечка журналу «Соняшник», Київ, 1992. – 72 с.: іл.
3.        Ігнатенко І. Етнологія для народу. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети, вірування українців — Харків:Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 320 с.
4.        Інформаційно-аналітичний, культурно-просвітницький портал SPADOK.ORG.UA / Український рушник — Режим доступу https://spadok.org.ua/narodna-vyshyvka-i-vbrannya/ukrayinskyy-rushnyk 
5.        Кононенко П.П., Присяжна Т.М. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів . Українознавство 1-4 клас.
6.        Лозко Г.С. Українське народознавство ,Тернопіль,2001 — 512 с.
7.        Моя Батьківщино! Хрестоматія юного українця для позакласного та сімейного читання1-5 класи. - Донецьк:БАО, 2015. - 512 с.: іл.
8.        Орел Л. Рушники у народному побуті // ж. «Живописна Україна», 1992, № 1-2
9.        Про Україну / скарбниця українського народу/ Український рушник — Режим доступу  http://about-ukraine.com/ukrainskiy-rushnik/ 
10.   Сайт ETNODIM / Вишитий рушник (історія) — Режим доступу https://etnodim.com.ua/ua/ua-tsikava-informatsiya/122-vyshytyyrushnyk/ 
11.   Україна та українці: шкільна енциклопедія народознавства. - Донецьк: БАО, 2011. - 256 с.

12.     Український вишитий рушник – свячена реліквія нашого народу — Режим доступу https://vzhe-vzhe.com/blog/ukrajinskyj-vyshytyj-rushnyk-relikvija-nashogo-narodu/