Рослинні угрупування. Завдання з читання та математики, інтегровані з темою тижня курсу ЯДС

          Рослинні угрупування

1. Прочитай уривок оповідання «Чари – комиші»

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

На річку! На річку! Там тепла, прогріта зеленаста вода, там гарячий пісок, сонячні зблиски, веселі бризки, там сміх і гамір! А попід берег, по коліна в воді стоїть зеленою стіною... Що ж там стоїть? Що ти за зілля, як тебе звуть? Шумлива, різуча — авжеж осока! Де вода чи болітце, там і вона.

Усі її знають, тільки остерігаються чіпати, бо недовго й порізатися. Тому й осока, що січе своїм гострим листям.

Високі стебла, темні качалочки — то рогіз. Хто не ліз у воду, щоб дістати його тугі коричневі суцвіття? Вони гарні у вазі. Але як висохнуть та пустять пух, буде в ньому вся хата. Бо хіба жарт: в одній качалочці 150 тисяч насінин! З рогозу плетуть килимочки, сумки, навіть домашні капці, які іноземці купляють як сувеніри.

А це що: стоїть дід над водою, хита сивою бородою? Або: діжечка на діжечці, а зверху кобилячий хвіст? Не впізнали? Очерет! Колись його порожнисті стебла-„діжечки” врятували життя не одному козакові. Коли обступали вороги, що нема як одбитися, то він — з головою в воду, в рот — очеретину, сидить на дні та й тихенько дихає. Був козак — і щез, мов дим! В очеретяних заростях люди ховалися від татарів. Очерету ж видимо-невидимо, немов стіна — не проглянеш. Тільки чайки тривожно кигикали вгорі, виказуючи сховок: „Пігік! Пігік! Тут є чоловік!”

Очеретом, як і соломою, покривали будинки. Тепер у Європі знову в моді очеретяні покрівлі. Вони мальовничі й досить довговічні, у спеку в будинках під таким дахом — приємна прохолода.

А щоб не займалися від іскри, як у давнину, очерет обробляють протипожежною сумішшю. От тільки коштує такий дах шалені гроші.

Цілий всесвіт водяного зілля — плавні в пониззі Дніпра. Отам уже очерет та рогіз, та комиш, або ж куга озерна, — високі безлисті стебла з віхтиком цвіту на верхівці (до речі, у народі ці рослини часто плутають).

Хто хоч раз бував у плавнях, не забуде того безмежного, шумливого зеленого моря. „Січ — мати, а Великий Луг — батько, от там треба й умирати”, — говорили запорожці про відомі плавні на лівому березі Дніпра навпроти Хортиці.

В одній зі своїх мандрівок я потрапила у велике козацьке село Петриківку на Дніпропетровщині, центр народного петриківського розпису.

Біля степової річечки Чаплинки стояли густі й височезні, метрів 4 заввишки, зарості очерету й іншого водяного зілля.

— То Чари-Комиші. Так називається це місце, — пояснили місцеві жителі.

Це ж як треба любити рідну землю, щоб навіть суворий комиш назвати чарами!

Здається, водяні рослини навмисне стараються, щоб їх легше впізнавати. У їжачої головки круглі колючі супліддя справді, наче маленькі їжачки. Стрілолист вистромлює з води листя, достоту, як наконечники стріл. Калюжниця блискуча, мов намащена маслом.

2. Підпиши фото рослин, про які ви дізналися з оповідання.

________________________________________________________________________________                          

_______________________________________________________________________________

• Кого рятували порожнисті стебла очерету?___________________
• Якою рослиною можна порізатися?_______________________

3. Обчисли приклади .

1. Розглянь малюнки. Дай відповіді на запитання.

1.     Яка маса сироїжки і  білого гриба?___________________
2.     Яка маса білого гриба і підосичника?___________________
3.     Що важче: сироїжка чи підосичник?______________На скільки грамів?
4.     Яка маса всіх грибів?______________________________________

6. Розв’яжи задачу

У лісі за добу висадили 700дерев. Дубів і ялиць -550дерев, а ялиць і вільх – 400. Скільки окремо висадили дубів, ялиць і вільх у лісі?