Розділ IV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) Утворення Галицько-Волинської держави

Про матеріал

«Історія України» для 7 класу (автори Олександр Гісем, Олександр Мартинюк) Перша із п'яти презентацій з Розділу IV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Можна використовувати у пілотних класах НУШ. Містить рефлексію та роботу з персоналіями.

Перегляд файлу

Утворення

Галицько-Волинської держави

^© Коломєєць Лариса

Ви дізнаєтесь:

• Як і чому Галицьке й Волинське князівства об’єдналися в єдину державу.

• Якою є роль Романа Мстиславича в історії

України.

• Чому синам Романа Мстиславича довелося вести тривалу й запеклу боротьбу за батьківську спадщину.

Об’єднання Волинського і Галицького князівств

Останнім представником галицької династії Ростиславичів на галицькому престолі був Володимир (1187—1199 рр.), син Ярослава Осмомисла. Після смерті Володимира в 1199 р. до Галича вступило військо волинського князя Романа Мстиславича (1199— 1205 рр.), який був одним із претендентів на галицький престол.

Роман Мстиславич. Так відбулося об’єднання Галицького і Волинського князівств у єдину Галицько-Волинську державу.

Галицько-Волинська держава в період правління Романа Мстиславича.

Для зміцнення своєї держави Роман Мстиславич розширював її кордони, організовуючи походи на литовців, половців, поляків. Його послів і купців приймали в Константинополі, містах Німеччини, Польщі, Угорщини. Важливим у політиці князя було приєднання до своїх володінь у

1202 р. Києва. Кияни охоче Роман Мстиславич перейшли під його владу, приймає папських відкривши перед князем ворота послів. міста.

Під владою Романа

Мстиславича опинилися

Галицьке, Волинське, Київське, Переяславське та Турово-Пінське князівства. Його володіння за розмірами перевершували Священну Римську імперію. Здобувши Київ, Роман до свого титулу додав ще й «великий князь». Деякі дослідники називають Галицько-Волинську державу першою дійсно українською державою.

Прямуючи в липні 1205 р. до Німеччини, біля містечка Завихост (Завихвост) Роман Мстиславич несподівано зіткнувся із загоном краківського князя Лешка Білого. У бою з ним Роман загинув. Про цю подію французька хроніка повідомляє: «Король Русі на ім’я Роман, вийшовши за межі своїх кордонів і бажаючи пройти через Польщу до Саксонії… за волею Божею вбитий двома братами, князями польськими, Лешком і

Конрадом, на річці Вісла».

Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

За спадщину великого князя Романа Мстиславича в боротьбу вступили руські князі з інших земель, Угорщина та Польща. Ще однією силою боротьби за князівство було галицьке боярство, яке прагнуло не допустити посилення князівської влади. Через конфлікт із боярами Анна (вдова Романа

Мстиславовича) з дітьми змушена була рятуватися втечею. Провідник боярства Володислав Кормильчич у 1213 р. насмілився проголосити себе князем. Уперше цей титул отримувала людина,

що не належала до князівської династії. Володислав Кормильчич Тільки після більше 30 років жорстокої боротьби сини Романа Данило і Василько змогли відродити єдність володінь свого батька. Наприкінці 1239 р. Данило захопив Київ. Столицею відновленої держави Данило обрав новозбудоване місто Холм, щоб не залежати від галицького боярства.

Данило Романович вступає в Київ. Мініатюра з літопису

Підсумовуємо

• У 1199 р. відбулося об’єднання Галицького й Волинського князівств волинським князем Романом Мстиславичем.

• Це об’єднання започаткувало появу нової держави, яка на декілька століть стала вагомим чинником історії Центральної та Східної Європи.

• Загибель Романа Мстиславича перервала процес зміцнення держави.

• Згодом сини Романа Мстиславича Данило і Василько змогли подолати опір боярства і втручання інших держав та відновити батьківську спадщину.

Підсумовуємо

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяло вдале географічне положення. Вона розташовувалася на перехресті важливих торгових шляхів і була важкодоступною для набігів кочовиків. Віддаленість від Києва послаблювала її залежність від центральної влади. До того ж, ставши єдиною державою, Галичина й Волинь змогли об’єднати свої сили для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше — проти монгольської навали й наступу хрестоносців.