12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Розквітай же, рідне слово!

Про матеріал

Методична розробка до Дня української писемності та мови для проведення позакласного заходу у початкових класах.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

«Розквітай же, рідне слово!»

Методична розробка

 

 

Автор розробки

В.В.Бугайчук

 

 

2021р.

 

«Наша мова солов'їна…»

Виховний захід до Дня української писемності та мови

 для учнів 1-4 класів

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими        етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

Ведучий                   Раді ми вас привітати,

                                 бо у нас сьогодні свято –

                                 будем нашу рідну мову шанувати!

Ведуча                  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                                 стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром!

Ведучий                  Ми живемо в Україні,

                                 де в степу із краю в край,

                                 на добро усій країні

                                 визріває урожай.

                                 Де пшениця достигає

                                 колосиста, золота,

                                 де неначе море грають

                                 і шумлять густі жита.

Учениця                 Українка я маленька,

                                українці батько й ненька.

                                На Вкраїні родилася,

                                в свою маму удалася.

                                Все, що рідне, я кохаю,

                                всім, хто рідний, помагаю,

                                своє  ціню, свого вчуся

                                і до рідного горнуся.

Учениця                Я – дівчинка –українка,

                               всіх запрошую до зали.

                               Гості, друзі, тата й мами,

                               разом з нами заспіваймо!

Ведуча

   Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

        Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.       

         Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

         Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія:  люди винайшли письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у давнього народу - фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку.  До 24 грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється. 

Учень                   Як довго ждали ми своєї волі слова,

                              і ось воно співа, бринить,

                             бринить, співає наша мова,

                             чарує, тішить і дзвенить.

Учениця               Як довго ждали ми…

                             Уклін чолом народу,

                             що мову рідну нам зберіг.

                             Зберіг в таку страшну негоду,

                             коли він сам стоять не міг.

Учень                   Солов’їну, барвінкову,

                             колосисту навіки

                             українську рідну мову

                             в дар дали мені батьки.

                             Берегти її, плекати

                             буду всюди й повсякчас,

                             бо ж єдина, так, як мати,

                             мова в кожного із нас!

Учень                

                                    Молитва до мови

            Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку,  м’яти,  рясту, євшан-зілля, з роси,                                                                             з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути волелюбності, славі й гордому духу.

Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерельницю.

                            Воскресни! Повернися! Возродися!

 

Учень               Рідна мово українська,

                         Ти  - душа мого народу,

                          Будь від роду і до роду,

                          Рідна мово материнська!

E:\Фото Вол\20170223_120301.jpg                                                                                                                                            Учениця         Не цурайтесь мови, 

                         люди,

                        Рідного джерельця,

                        Хай вона струмочком    

                         Хай дійде до серця,        

 

Учень               

                            Хай вона в піснях лунає

                            І щодня, і в свято,

                            Соловейком хай співає

                            В українських хатах,

Учениця           Бо ж вона така багата,

                           Українська мова!

                           Неповторна і крилата,

                           І така чудова.     

                                  

Ведучий Молодці, діти. Ви гарно говорите про мову. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова?

Діти. Так, знаємо! (Діти називають «чарівні» слова — звертання, привітання, подяки.)

E:\фото різні\1343906225_imgpress.jpegУчень              

 Є в нашій мові слова пречудові:

Гарні звертання, слова-привітання.

 Треба їх добре нам пам’ятати

 І повсякденно у мові вживати.

      «Доброго ранку!» і «Доброго дня!» —

 Не забувай говорити щодня.

 А як збираєшся спати лягати.

Не забувай «На добраніч!» сказати!

Учень.

 Ще коли навіть дитятко в колибі,

 Мама навчає казати «Спасибі!»

 Слово подяки завжди пам’ятай,

 «Дякую!» — слово частіше вживай!

Учениця.

 Слово чарівне відкриє нам казку.

 Лише скажи тепло й ніжно — «Будь ласка!»

 «Прошу», «Пробачте» і «Будьте здорові!»

 Музика лине у кожному слові.

 Ще й усміхнися при цьому чарівно.

 Все, як у казочці, зміниться дивно.

 Настрій поліпшиться, стане приємно.

 Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

Учень.

 До гарного слова нам треба звикати.

 Щоб мова була як дзвінке джерело.

 Подумай сім раз, перед тим як сказати,

 Щоб слово твоє людям радість несло.

 Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

 Напоєне ласкою завжди було.

 З добром і любов’ю від серця летіло

 Й до іншого серця зі щирістю йшло.

Ведучий     

   Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами:  українською, російською, болгарською, молдавською, татарською та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови.

 На жаль, не всі прагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги сценка з життя.(Показують учні 3 класу).

            

                              Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».

Автор              Дід приїхав із села,

                        Ходить по столиці.

                        Має гроші - не мина

                        Жодної крамниці.

                        Попросив він…

 

Дід                 Покажіть кухлик той,

                                                                               що  скраю.

Продавець.    Што? Чєво?

                       Я нє понімаю.

Дід                 Кухлик, люба, покажіть,

                       Той, що збоку смужка.

Продавець    Да какой же кухлік здєсь,

                      Єслі ето кружка!

Автор           Дід у руки кухлик взяв

                     І насупив брови.

Дід               В Україні живете

                     Й не знаєте мови!

 

Продавець  У меня єсть свой язик.

                    Да к чєму  мнє мова?

Дід             Цим пишатися не слід,

                   Бо якраз така біда

                   В моєї корови:

                   Має, бідна, язика,

                   Та не знає мови.

Ведучий

stgДо  краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав.

1                        Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

2                     Реве та стогне Дніпр широкий,

                       Сердитий вітер завива,
                       Додолу верби гне високі,

                       Горами хвилю підійма.

3                     Садок вишневий коло хати,

                       Хрущі над вишнями гудуть,

                       Плугатарі з плугами йдуть.

Ведуча

      Хто ж написав ці вірші? (Т.Шевченко) Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники - наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.

Учень          

                      Учи, дитино, рідну мову,

                       Гордися нею і лелій,

                       А зрадити голубоньку чудову

                       Ти навіть в думці не посмій.

                       Молися нею юними устами.

                       Вона твоя, як серце і душа.

                       Вона від прадіда, від тата і від мами,

                       Вона - Шевченкова, Франкова, Куліша.

                       Люби її, як матінку й природу,

                       Горнись до неї - ти ж бо її син!

                       Вона – безсмертя рідного народу,

                       Могутній, вічний України дзвін.

Ведучий

       Пропоную послухати вірші і додати потрібні слова.

                Щоб розумним  й мудрим стати,

                треба рідну мову…( знати).

                А щоб вміти говорити,

                треба рідну мову …( вчити).

                Знає кожен з нас чудово –

                не прожити нам  без…( мови).

                Рідна ж мова пелюсткова,

                 мудра, світла, …( світанкова).

                 І дзвенить щодня і в свята,

                 бо вона така…( багата).

                 В ній слова такі чудові.

                  хліб і сіль на…( рушникові).

                  В ній в віках батьки і діти,

                  як без мови нам …(прожити)?

                  Понад світом хай лунає,

                  хай ніхто…(не забуває)!

     В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже, відгадаємо загадки.

( Діти передають віночок один-одному і відгадують загадки)

                           

C:\Users\123\Desktop\фото телефон\IMG_20160519_103315.jpg1. Що за пані у білім жупані? Дружить з рогачами,  горщиками, казанами. В роті в неї смакота. Що ж за пані то така! (Піч ).

2. Без рук, без ніг, кланяється в кожній бік (Колиска)

3. Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

4. Мене крають - не сумую, а весь рік усіх годую (Земля)

5.  Нахилилась над водою, наче та дівчина.

      В вітоньках лягла журба. Відгадали?  Я….(Верба)

     Ведуча

Молодці, діти, загадки вмієте розгадувати. А чи добре ви знаєте мову чи правильно слова вживаєте? (Відповіді дітей.) Зараз ми послухаємо, як треба правильно вживати слова.

             

Учениця

Говори правильно!

 Ну, як це правильно сказати?

 Які слова вживати нам?

 Відкрити що? Що відчиняти?

 Як дати лад усім словам?

 Що треба просто розгортати?

 Що відкупорить, відімкнуть?

 Коли слова які вживати?

 І як дитині це збагнуть?

 

Учень

 Все просто, в нас багата мова,

 Для всього є свої слова.

 Уважно прислухайсь до слова

 І зрозумієш ці дива.

 Прокинувсь — відкриваєш очі

 І відкриваєш дивний світ.

 І душу відкривай охоче

 Ти для добра з маленьких літ.

Учениця

 Вікно до сонця відчиняєш,

 Для друзів двері відчиняй.

 Замок у дверях відмикаєш.

 Ти добре це запам’ятай!

Учень

 Що закупорене тісненько,

 Відкупорити треба нам.

 Запам’ятай і це гарненько

 І раду всім даси словам.

Учениця

E:\Фото Вол\20170223_120844.jpg А книжку треба розгортати

 Й перегортати сторінки.

 Щоб у житті все добре знати,

 Бо ж світ цікавий і дзвінкий.

Правильно — вірно

 В світі людині без віри не жити —

 Вірно — кохати, вірно — любити.

 Бути завжди вірним слову своєму.

 Вірні є друзі в житті у моєму.

 Друзі надійні і віддані, й щирі

 З ними живемо ми в дружбі і в мирі.

 Правильно треба все в світі робити:

 Правильно думати, правильно жити,

 Правильно треба з людьми розмовляти,

 Правильно слово умій добирати!

Учень

Лікувати і лічити

 Лікар лікує хвороби в дитини,

 Біль головний може зняти в людини.

 Лікар уміє усіх лікувати,

 Знає, як раду хворобам давати.

 Лічимо ж гроші, присутніх, машини,

 Лічимо роки і дні, і хвилини.

 Лічимо зорі, а їх є без ліку.

 Як полічити усі чоловіку?

Учениця

Числівники другого десятка

 — Назвемо числа по порядку,

 Від одного аж до десятка.

 Вперед й назад — усі відразу

 І не збиваємось ні разу!

 А з десяти до двадцяти

 Як наголос поставиш ти?

 — Казати треба — одина́дцять!

 Скажу так само — чотирна́дцять!

 Вимова в числах цих одна —

 Скрізь наголос над складом на!

Ведучий

Молодці, діти, правильно ви все сказали. Але в повсякденній розмові ви частенько вживаєте «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це росіянізми, слова-кальки з інших мов.

 

Учень.

 Так, слово кожному своє.

 Багато слів у мові є.

 Їх вивчити потрібно й знати,

 Щоб в мові правильно вживати.

 Але частенько наші діти

 Не вміють чисто говорити.

 Вживають суржики-слова,

 І слів тих повна голова.

 Вони вставляють їх в розмову,

 Свою засмічуючи мову.

Ведучий

А зараз гра на краще знання літературної мови

„Як говорити правильно”

У нас построїли красіву школу — неправильно!

У нас побудували гарну школу — правильно!

Диву даєшся — неправильно!

Не можна надивуватися! — правильно!

Більшу половину яблука я віддала братові — неправильно!

Більше ніж половину яблука я віддала братові — правильно!

Халатне відношення до навчання — неправильно!

Недбале ставлення до навчання — правильно!

Ми поняли друг друга — неправильно!

Ми зрозуміли один одного — правильно!

Ведуча

Молодці! І це ви знаєте. Народ наш дуже дотепний, він усе помічає і завжди вміє порівняти. Та так, що і декількох слів вистачить, щоб дати повну характеристику. Тому треба слово вміти добирати та правильно все сказати, щоб не бути осміяним.

Учень.

 Народ наш веселий, усе підмічає,

 Усе він побачить й завжди порівняє.

 Тому ти подумай, як хочеш сказати,

 Ніколи не смій просто словом кидати!

 Бо слово, як зброя, що може убити,

 А рани від слова вже не заживити.

Ведучий

А зараз ми перевіримо чи знаєте ви значення фразеологізмів

Поясни значення

Один за одним учні пояснюють значення порівнянь.

Кидає словом як теля хвостом.

Говорить слова як сокирою відрубує.

Влетіло як коту за сметану.

Спритна як муха в сметані.

Гарненька як зірочка в небі.

Говорить мов свиня хрюкає.

Добирає собі місця як курка на гнізді.

Кусається як муха в Спасівку.

Ведуча

Весело у нас виходить. Розумієте, діти, що слово — це зброя і ним треба вміти користуватися.

Учень          Буду я навчатись мови золотої

                    У трави-веснянки, у гори крутої,

                    В потічка веселого, що постане річкою.

                    В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Учениця    Розвивайся,  звеселяйся,  моя рідна мово!

                   У барвінки зодягайся, українське слово!

                   Колосися житом в полі, піснею оселі.

                   Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

                   Як з дитячої колиски мову покохали.

Учень        Розцвітай же, слово, і в родині,

                   і у школі, й на заводі, і у полі.

                   Пречудесно, Пречудово

                   Розцвітай же, слово!

Учениця  Вже кінчається свято,

                  Нам прощатись пора.

                  Ми бажаємо Вітчизні

                  Щастя, миру, добра.

Учень       Добро хай панує у вашому

                   домі,

                    І мир нехай буде завжди.

                    Здоров’я міцного і щедрої

                    долі

Бажаємо  на довгі роки.                 

 Ведучий

     Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її і розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього потрібно багато читати. Недаремно у народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає», «Книжка вчить, як на світі жить». Отож вчіться, читайте та іноземні мови вивчайте. Лише одне запам’ятайте — своєї мови не цурайтесь!

    Хай вам щастить!!!

 

КВК до Дня української мови  для учнів 1-4 класів

Ведуча. 9 листопада  – День української писемності. Тож сьогоднішній КВК ми присвячуємо рідному слову, рідній українській мові. Українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими. Її красу, її співучість визнає весь світ. Не одне століття українська література являє читачам образ рідного слова: бо ж нема байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився і живе.

 

О мово рідна! Золота колиско!

В яких світах би не бувала я, -

З тобою серцем і по-українськи

Я вимовляю мамине ім'я.

Недарма її називають солов’їною, що і підтверджується у пісні, яку ми зараз прослухаємо.

(Звучить грамзапис пісні про мову).

Я вірю в те, що слова цієї пісні допоможуть вам глибше впізнати той чарівний світ української мови у підготовленому нами КВВ.

 

– Сьогодні змагаються команди:

2 класу „Українознавці ”,  капітан команди   ...

і  3 класу „Берегиня”,  капітан команди   ...

Вирішує долю команд шановне журі у складі:   . . .

Всі конкурси оцінюються балами. Найвищий бал – „5”.

І конкурс.

– Знайомство з командами починається з привітання. То ж просимо команду 2 класу почати нам КВК своїм привітанням.

(Після них з своїм привітанням виступають учні 3 класу).

-  Ми побачили привітання обох команд. Просимо журі оцінити привітання, а також оцінити відповідними балами емблеми команд і їхній загальний вигляд.

ІІ конкурс.

– Як завжди, у КВК – розминка. Перевіримо швидкість вашого мислення. То ж до вашої уваги бліц-турнір.

Я буду давати тлумачення понять, а ви – називати їх одним словом:

Кожна відповідь – 1 бал:

Для 2 класу

1. Мати батька або матері. (бабуся)

2. Український національний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми. (бандура)

3. Народнообрядова хорова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай. (веснянка)

4. Головний чоловічий убір з широкими полями. (бриль)

5. Прикраса з перлів, коралів, яку жінка носить на шиї. (намисто)

 Для 3 класу

 1. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було й не може бути. (байка)

E:\Флешка 2017 (2 )\Фото Вол\20170223_121031.jpg2. Чоловік стосовно своїх дітей. (батько)

3. Дерево або кущ з гнучким гіллям, продовгуватими вузькими листками і зібраними в сережки квітками. (верба)

4. Квіти, листя, гілки, сплетені в коло, якими зазвичай прикрашають голову дівчата. (вінок)

5. Старовинна обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня за старим стилем. (щедрівка)

– Просимо журі оголосити оцінки за другий конкурс.

ІІІ конкурс.

 – Один з найважливіших конкурсів – домашнє завдання. Командам на домашнє завдання було підготувати інсценізацію української народної пісні.

Запрошуємо команду  2 класу .

 

Наступною виступає команда 3 класу.

 

– Просимо журі оголосити результати конкурсу.

IV конкурс.

- Кожна з команд підготувала своїм суперникам кросворди. Запрошуємо першою почати цей конкурс команду 2 класу, потім 3 класу.

Просимо журі оголосити результати конкурсів.

 VІ конкурс – «Народ скаже – як зав’яже»

Питання

  1. E:\Флешка 2017 (2 )\Фото Вол\20170223_120910.jpgПригадайте першу частину прислів’я, друга частина якого звучить так:

 «… вода не тече» (Під лежачий камінь).

  1. Відгадайте загадку.

Біла рілля, чорне насіння,

Хто його вміє, той і розуміє,

Хто його знає, той і позбирає. (Книга).

  1. Пригадайте другу частину прислів’я

«Хто хоче більше знати, треба …» (Менше спати).

  1. Відгадайте загадку.

У носатого Івана

Одежина дерев’яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить. (Олівець).

  1. Пригадайте другу частину прислів’я: «Вік живи - …». (Вік учись).
  2. Пригадайте другу частину прислів’я: «За одного вченого…»(Дають десять невчених).
  3. Пригадайте другу частину прислів’я: «Книга вчить, як…» (На світі жить).
  4. Пригадайте скільки було людей: баба, 2 матері, 2 дочки і онука? (Три).
  5. Пригадайте першу частину прислів’я: «… - далі будеш». (Тихіше їдеш).
  6.  Відгадайте загадки.

1.У вінку зеленолистім, у червоному намисті (Калина)

2. Колючий клубок прибіг у садок .( Їжак)

3.Стоїть пані, чепуриться, бо сто сорочок оділа (Капуста)

4.У воді купалася , а сухою зосталась. (Качка)

5.На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався і я на землю впав (Каштан)

6.На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки(Кукурудза)

7.По голові походила, гарну зачіску зробила (Щітка для волосся)

8.Рогатий, а не бик, пливе, а не качка (Місяць).

9.Тричі родиться, а тільки раз умирає. (Метелик)

10.Взимку чорне, а навесні зелене, а восени жовте. (листя)

11.Ні в огні не горить, ні у воді не тоне (лід)

12.Впала стрічка через річку, поєднавши береги (Міст).

 

  конкурс.

– Конкурс капітанів

E:\фото різні\LP1YIS-Fk34.jpg

 

 „Ланцюжок”  (Учні називають назви міст на ту букву, на яку закінчується попереднє слово. Починаємо з міста Київ.)

– Записати якнайбільше слів, щоб кожне наступне слово починалося двома останніми звуками попереднього слова.

VІ конкурс.

В цей час інші члени команди утворюють якнайбільше слів із слова космонавт

(коса, мова, авто, нова, кома, том, вона, кома, сом, там, сам, сон, сова, вас .)

 

VІІ Конкурс скоромовок

(Кожна команда по черзі називає скоромовку (1 бал).  Виграє та, котра більше назв і на скільки більше).

 

– Слово для підведення підсумків і визначення команди – переможця надається журі.

 

– На цій приємній ноті наші змагання закінчилися. Всім спасибі!

 

(Звучать грамзаписи  пісні про мову).

(Презентація додається в електронному вигляді)


Сценарій до Дня української писемності та мови ( для учнів 4 класів)

Ведучий

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча

Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану

Ведучий

Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

Ведуча

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

Читець (читає вірш про мову «Як парость виноградної лози...»).

Ведучий

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведуча

Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведучий

Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Ведуча

Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.

– Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив до Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія".

Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!

За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо "творцем слов’янського письма".

Ведучий

Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .

Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол" надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Ведуча

У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ" називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини". "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй".

Ведучий

Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

  • 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
  • 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
  • 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
  • 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
  • 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
  • 1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
  • 1884 р. – закрито всі українські театри.
  • 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".
  • 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
  • 1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Звучит пісня про Україу

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву" Ольги Яворської .).

Молитва

Учень. Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

Учениця.О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

Учень  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Учениця. Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Учень. Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Учениця. Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча

Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

( Гуморески П.Глазового - «Кухлик» і «Гаряча філософія»).

Ведучий

Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...

Читець (читає поезію Т.Г.Шевченка «Мені однаково чи буду...» ).

Ведуча

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Читець

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій "Говоріть")

Ведучий

Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б". "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".

Ведуча

"Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".

Ведучий

Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!".

Ведуча

А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,
І така розкішна і гнучка, як мрія...
Є в ній хурделиця, віхола,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата
Та звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий

Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.  (Звучить пісня про мову).

doc
Додано
19 березня
Переглядів
41
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку