Розпис імбирного пряника. Створення святкового сувеніра власноруч. Конспект

Розпис імбирного пряника. Створення святкового сувеніра власноруч.

Мета:

- Сприяти розвитку творчих здібностей, естетичного смаку та дрібної моторики учнів через ознайомлення з технікою розпису імбирного пряника.

- Формувати навички художнього оформлення та декорування кондитерських виробів. Розвивати у дітей просторове мислення, уміння працювати з кондитерськими інструментами.

- Виховувати основу культури праці, наполегливість,  акуратність, терпіння, фантазію, толерантність у спілкуванні і любов до українських традицій.

Очікувані результати:

•          Учні дізнаються про історію та традиції розпису імбирних пряників.
•          Ознайомляться з основним інструментами та матеріалами, необхідними для роботи ( глазур, кондитерський мішок, барвник ).
•          Навчитись правильно готувати глазур для розпису.
•          Опанують базові техніки розпису пряників ( контур,  заливка, декорування дрібними елементами ).
•          Розвинуть художній смак, дрібну моторику та креативність.
•          Виготовлять власний оригінальний пряник як подарунок або сувенір.
•          Отримають позитивні емоції та натхнення на подальшу творчість.

Тип уроку: урок – практикум ( майстер – клас із розпису імбирного пряника ).

Форма проведення:

Колективна творча діяльність з елементами демонстрації  та самостійної роботи.

Методи навчання:

•          Словесні ( розповідь, пояснення, бесіда.)
•          Наочні ( показ зразків, демонстрація техніки).
•          Практичні ( виконання власного розпису.)
•          Стимулювально -мотиваційні ( похвала, творчі завдання.)

Обладнання та матеріали:

Імбирний пряник, глазур, кондитерські мішки, серветки, харчові барвники, приклади готових робіт.

Міжпредметні зв’язки:

Образотворче мистецтво, трудове навчання, основи здоров’я , математика ( геометричні форми).

Форми роботи учнів:

Індивідуальна та групова. А також творча діяльність.

                                       Хід заняття

1. Вступ та знайомство. (Слайд 1)

Доброго дня, шановні майстри та майстрині, аматори та поціновувачі солодкого мистецтва! Я рада вітати кожного з вас на нашому сьогоднішньому заході, присвяченому створенню справжні кондитерських шедеврів – розпису імбирних пряників!

Сьогодні ми не просто розписуватимемо пряник, а поринемо в світ творчості, тепла та солодких ароматів. Пряник – це не лише смачний десерт, це полотно, яке зберігає у собі затишок, історію та чудовий настрій. А розпис – це можливість надати йому індивідуальності,  яскравості та трохи магії.

На вас чекає захоплююча подорож до основ роботи з глазур’ю (айсингом), де ви навчитеся: ( Слайд 2)

•          Готувати та правильно фарбувати глазур.
•          Наносити контури, робити заливки.
•          Перетворювати звичайний пряник на вишуканий, унікальний подарунок або прикрасу.

Не хвилюйтеся, якщо ви ніколи раніше цього  не робили! Наш майстер – клас розроблений так, щоб навіть новачки змогли піти додому із чудовими, власноруч розписаними пряниками. Тож залиште всі турботи за дверима, вдягніть свій фартух гарного настрою і приготуйтеся до чарівного та солодкого досвіду! Починаймо нашу солодку казку!

2. Теоретичні відомості. ( Слайд 3)

 Пряники  мають дуже давню історію на землях Київської Русі. Перша згадка про випічку, що стала пращуром сучасного пряника, датується приблизно 9 ст.  Спочатку ці ласощі називали «медовий хліб» або «коврига». Основу тіста становило житнє борошно,  мед ( якого було майже половина від загальної маси інгредієнтів) та ягідний сік або сушені ягоди та трави. Свою сучасну назву - «пряник» - ця випічка отримала значно пізніше, приблизно 12 -13ст., коли зі Сходу ( зокрема, Індії та Близького Сходу ) почали завозити коштовні прянощі ( перець, корицю, гвоздику, імбир). Додавання цих спецій, які тоді називали «сухими парфумами», зробило їх смак більш вираженим і пряним, що й дало назву продукту. Згодом , приблизно в 16 ст. пряник набув більш звичного нам вигляду.

На Київській Русі та згодом в Україні пряники були не лише ласощами, а й відігравали обрядову роль: їх дарували на урочисті події, весілля, свята, а великі пряники могли бути символом поваги. Пеклися іноді пряники по кілька пудів ( 1 пуд – більше 16 кг.) і щоб доставити такий подарунок за призначенням, везли його на санях,  та не на одних, а на двох відразу.

 Купували і продавали пряники на торгах, ярмарках. Людей, які виготовляли їх називали «Прянишником». Професія ця передавалась з покоління в покоління. З роду в рід, від батька до сина передавали пекарі-умільці свою майстерність.

Стародавнє ремесло в наші дні переживає друге народження. Особливо великим попитом користуються сувенірні  пряники оздоблені різноманітним художнім розписом.

Дидактична гра « Подорож різдвяного пряника від зернини до столу ».

Ми з вами трішки познайомились із довгим шляхом який  пройшов імбирний пряник перш ніж прийти до нас у сучасному вигляді.

-Чи знаєте ви коли готують пряники? ( Відповіді дітей.)

Пряники стали символом Нового року і Різдва. Їх виставляють у вікнах в свята, ними щедро частували колядників, особливо дітей.

_ Які вони бувають?

Вони можуть бути у формі ялинок, чоловічків, сніжинок, зірочок, рукавичок. (Слайд 4).

Також часто їх виготовляють на Великдень у вигляді курчат, зайченят, крашанок. (Слайд 5).

З давні давен на Україні розвивався своєрідний вид народної декоративної скульптури – ліплення з тіста різноманітних звірів і птахів. Народна скульптура з тіста – це не тільки кулінарне мистецтво. Вона втілює у собі яскраво виражені риси художньої творчості.

Розпис пряника глазур’ю – це відмінне заняття для кожного. Подібне заняття зробить нашу  випічку ошатною, святковою. Оздоблення пряників білою і кольоровою глазур’ю потребує певного технічного процесу. Попередньо потрібно приготувати сам кондитерський матеріал для подальшого його використання.

Дидактична гра « Чарівна скринька ».

Потрібно знайти серед запропонованих інструментів і пристосувань необхідні для використання в процесі роботи та пояснити їх призначення. ( Картинки: цукрова пудра, яйця, лимон, міксер, лопатка, миска, кондитерський мішок, харчовий барвник і т.д. ) (Слайд 6 ).

Коли учні вибрали всі необідні продукти та інвентар для приготування глазурі для пряників ми можемо перейти до перегляду короткого відео про приготування самої глазурі. ( Відео. Слайд 7).

Ми вже зрозуміли, що існує певна технологія приготування глазурі для художнього розпису поверхні пряників. Вона може бути різної густоти в залежності від техніки розпису, для якої вона призначена. Сама рідка використовується для заливки, більш густа – для контуру. Глазур наносять на поверхню пряника за допомогою кондитерського мішка.

 Оздоблення пряників білою і кольоровою глазур’ю потребує певного технічного процесу. Попередньо потрібно приготувати сам кондитерський матеріал для подальшого його використання.

3. Практична частина.

А тепер переходимо до найцікавішого – практичної частини. Ми спробуємо  власноруч розписати пряник, використовуючи отримані знання.

У вас на партах є шматочки кондитерського паперу та вже готова глазур. Давайте спочатку спробуємо намалювати лінії  різної товщини, різні завитки. А потім перейдемо до безпосереднього розпису пряників.( Картинка із зразками розписаних пряників. )

Учні спочатку пробують проводити лінії різної товщини на пергаменті, а потім уже на приготовлених заздалегідь пряниках.  (На екран вивести картинки із розписаними пряниками і увімкнути легку мелодію). (Слайд 8)

Після того як усі пряники розписані ми залишаємо їх для сушки. Коли глазур добре висохне то пряники можна буде упакувати. Зберігаються медові пряники до 90 днів, так як мед, що входить до їх складу, є хорошим природним консервантом.

4. Підсумки заняття.

Сьогодні на майстер – класі ми ознайомились з основними техніками розпису імбирних пряників. Ми повторили правила роботи з глазур’ю, потренувалися створювати контур, рівномірно заливати поверхню. Кожен з вас зміг проявити творчість і створити власний унікальний пряник, опанувавши нові навички та прийоми.

Атмосфера заняття була дружньою та натхненною. У результаті всі отримали не лише гарний та смачний виріб, а й приємні емоції та впевненість в своїх силах.

Дякуємо за участь! Сподіваємось,  що здобуті навички стануть у пригоді й надихнуть на нові кулінарні експерименти. СМАЧНОГО!