Розпізнавання позитивних і негативних емоцій. Роль позитивних емоцій для здоров’я людини

Назва заходу: «Розпізнавання позитивних і негативних емоцій. Роль позитивних емоцій для здоров’я людини.»

Мета заходу: Створити безпечний і дружній простір для спілкування, навчити учнів розрізняти базові емоції та почуття за невербальними ознаками, розвинути довіру, уяву, почуття взаємопідтримки, вчасно помічати та виражати свої  почуття в прийнятний спосіб, донести роль позитивних емоцій для здоров’я людини.

Завдання МК:

 -навчити дітей визначати основні емоції( радість, сум, злість, здивування, страх); 

-вчити дітей правильно висловлювати свої почуття словами чи жестами;

-формувати вміння розпізнавати позитивні та негативні емоції;

-Допомогти дітям розвивати емоційну чуйність та емпатію;

-Розвивати довіру, командну взаємодію, комфортну атмосферу

-Розвивати здатність адекватно реагувати на емоції оточуючих.

Цільова група: 9-10 років

Необхідні матеріали:

картки з малюнками тварин, погоди, кольорові смайлики, вузькі кольорові стікери, фломастери\ручки аркуші А4, кольорові олівці або фломастери, Додаток 3 (набір карток або ілюстрацій з емоціями (радість, страх, сум, злість, спокій, здивування), музичний пристрій. Додаток 4 «Приклади фраз для гри «Добрячок та Колючка»», 

Знайомство

-Привіт, друзі! Я дуже рада бачити вас знову. Минулого разу ми знайомилися, підкорювали хвилі емоцій, говорили про те, що всі почуття важливі — і радість, і сум, і навіть злість. Назвіть себе і покажіть один рух, який є вашою «суперсилою»

Правила нашого кола.-10хв

А тепер нагадаємо собі наші правила групи, які допомагають нам почуватись у безпеці.

● Ми слухаємо одне одного і не перебиваємо.

● Можна не говорити, якщо не хочеш — можна просто показати або намалювати

. ● Усі почуття справжні — немає правильних чи неправильних емоцій

. ● Ми поважаємо простір одне одного й говоримо по черзі.

● Те, що ми говоримо тут, залишається в колі — ми довіряємо одне одному.

● Ми дбаємо про себе й про інших — не сміємося, якщо хтось сумний.

● І пам’ятаємо наше правило «СТОП» — якщо щось не подобається, ми можемо сказати «стоп», і всі одразу зупиняються.

«Мій настрій»-5хв

Фасилітатор звертається до дітей:

-Перед тим як почати сьогоднішню подорож, давайте виміряємо наш настрій. Погляньте на наш «термометр настрою» (або картки з тваринка ми/погодою). Оберіть, яка картинка сьогодні схожа на вас: — може, ви сонячний і радісний, — або хмарний і задумливий, — а може, тихий, як дощик.

( Діти обирають і коротко діляться, хто хоче.)

- Добре. Наше коло сьогодні дуже різнобарвне — як веселка! І це чудово.

«Веселка емоцій»-15хв

1. Вступне слово.

Сьогодні ми спробуємо побачити наші емоції — не як слова, а як кольори. Кожна емоція — це як фарба всередині нас. Іноді яскрава, іноді темна, іноді ніжна, а іноді — зовсім несподівана. Без емоцій усе було б сірим. У кожного вони мають свій колір. А ще, не існує поганих емоцій. Кожна з них говорить нам щось про нас самих:

злість — що наші межі порушені,

страх — що нам потрібна обережність,

сум — що ми втратили щось важливе, а

радість — що нам добре.

Бо всі емоції — частина нас, і всі потрібні, щоб ми могли розуміти цей світ. І ми спробуємо сьогодні не оцінювати, а просто побачити свої емоції: які вони на вигляд, який у них колір, який настрій. Навіть якщо в когось «радість» жовта, а в іншого — зелена, це все одно правильно. Бо це твій колір.

2. Підготовка.

Діти сідають у коло або за столи.

( Фасилітатор розкладає картки з назвами емоцій або показує вирази обличчя)

-Подивіться на ці емоції. Хтось відчував щось подібне сьогодні? А може, вчора?» (Вислуховує відповіді, але пам’ятає про таймінг виконання вправи).

3. Пояснення завдання.

-У вас є кольори. Подумайте: який колір підходить для кожної емоції? Не потрібно малювати обличчя — просто колір, пляму, хвилю або лінію, що нагадує вам цей настрій. У когось злість може бути червона, а в когось — чорна. У когось страх сірий, а в когось — блакитний. І це все правильно. Звісно, якщо виникне образ ваших почуттів, то можна намалювати його обраним кольором: квітка, крапелька дощу, дерево, якась фантазійна тваринка. І не бійтеся змішувати кольори. Деякі емоції мають багато відтінків.

(Кожен учасник малює від 3 до 6 емоцій на свій розсуд.)

Під час малювання можна ходити серед дітей, до помагати їм питаннями, що підштовхують їхню фантазію та знімають страх помилки.

Наприклад: • «Який колір у радості? Що вона робить: стрибає, світиться чи танцює?»

• Сум — «Якого кольору буває дощ у серці?»

• Злість — «Як би виглядала блискавка, коли ти сердишся?»

• Страх — «Який колір у тіні, коли вона лякає?»

• Спокій — «Як виглядає спокій? Може, це тепла ковдра або вечірнє небо?»

• Здивування — «Який колір має твоє «Вау!»?»

Підсумок

Після закінчення малювання фасилітатор пропонує створити галерею емоцій. Найкраще повісити/покласти всі роботи в одному місці для спостереження. Після цього діти разом дивляться всі малюнки, спостерігають свої емоції

Руханка «Емоції»-5хв (музична )

• Я називатиму настрій — а ви покажіть його рухом або позою. Не потрібно думати — просто рухайтесь, як відчуваєте!

• Починаємо: радість, злість, сум, подив, спокій». Повторюємо коло емоцій швидше — як «веселу хвилю»

• Тепер пройдемось усіма настроями, але швидше — подивимось, чи встигне наше тіло? Наприкінці. Зробіть глибокий вдих... видих... Як почувається тіло зараз?»

«Слухай і кажи по-доброму»-10хв

1. Вступне слово.

-Друзі, ви коли-небудь помічали, як по-різному можна говорити одне з одним? Інколи ми кажемо слова, що ранять, навіть не помічаючи цього.

Наприклад: — Ти погано зробив! — Відчепись! — Не хочу з тобою грати!

А інколи наші слова звучать по-доброму — вони лікують, як теплий чай, або лагідно торкаються, як сонячне проміння:

— Мені було сумно, коли ти не грав зі мною, але я хочу спробувати ще раз.

— Я засмутився, бо мені важливо бути почутим.

— Мені приємно, коли ти мене чекаєш.

Сьогодні ми навчимося говорити так, щоб наші слова ставали місточками, а не стінами.

-Добрячок говорить слова, які гріють. Колючка — слова, які болять. Давайте прочитаємо приклади, та послухаємо як вони звучать.

(Фасилітатор читає приклади, які є на плакаті «Добрячок та Колючка» та показує або картку «Добрячок», або картку «Колючка» (Додаток 2).)

● «Дай мені це!» — Колючка.

● «Можеш мені, будь ласка, допомогти?» — Добрячок.

● «Ти зіпсував гру!» — Колючка.

● «Мені шкода, що гра не вдалася. Хочеш спробувати ще раз?» — Добрячок.

● «Не хочу з тобою дружити!» — Колючка.

● «Мені треба трохи часу побути самому, але я все одно тебе люблю.» — Добрячок.

А тепер ми пограємо у гру, у якій ви будете відгадувати, та діти піднімати картку, коли впізнають, хто говорить — сонечко чи кактус.

Висновок. Важливо розуміти, як ми говоримо, коли нам щось не подобається або ми чогось хочемо. Ми не сваримось, а говоримо про себе і це допомагає іншому зрозуміти нас.

Якщо я хочу, щоб зі мною пограли, то не буду казати: «Ти не граєш зі мною!», а скажу: «Мені сумно, коли ти не граєш зі мною,» — це не звинувачення, а запрошення до дружби.

Руханка «Я танцюю з тобою»-5хв

-Запрошую трохи порухатись під музику. Фасилітатор показує рухи, а діти повторюють.

Малювання «Сад добрих слів»-10хв

Вступ.

-Тепер кожен може намалювати одну/декілька квітку/квіток в нашому саду і написати на пелюстках своє добре слово або фразу. Це може бути «Дякую», «Радий тебе бачити», «Ти мій друг», «Я допомо жу», «Пробач», «Я тебе розумію»».

(Фасилітатор об’єднює дітей по 4-6 осіб, виділяє кожній групі ватман А2/А3 та просить намалювати квіти разом на одному аркуші.)

Фасилітатор може допомагати словами під час малювання: «Які слова допомагають вам почуватися добре? Що б ви хотіли, щоб вам сказали, коли ви засмучені?»

Підсумок. Фасилітатор просить всіх розмістити малюнки поряд один з одним, щоб утворився «великий сад» — символ спільного доброзичливого простору.

Вправа-рефлексія «Що я відкрив про себе?»-10хв

Вступ.

Ми сьогодні зробили багато цікавого — малювали, грали, слухали одне одного. А тепер спробуємо пригадати, що з цього нам запам’яталось, що було приємно чи дивно. Це допомагає нашому мозку й серцю зрозуміти: «Я щось важливе зробив сьогодні».

Фасилітатор пропонує дітям завершити одне з речень:

● «Мені сподобалось…»

● «Я навчився…»

● «Я був здивований, коли…»

● «Мені було цікаво…»

● «Я відчував себе…»

Завершення.

Фасилітатор: «Дякую вам за відповіді. Дуже гарно. Усі наші почуття важливі.

8 обіймів і подяк-5хв

1. Вступ.

Обійми викликають відчуття довіри й безпеки, тому після них ми стаємо більш впевненими й відкритими. Подяка та обійми сприяють виділенню гормону, який допомагає позбутися відчуття самотності та гніву, піднімають настрій і дають відчуття щастя. Обійми й подяка вчать нас дарувати та приймати .Обійми зміцнюють імунну систему. Це розуміння, що ціле – більше, ніж сума його частин.

2.Дія

Учасники ходять «броунівським рухом», і кожен має зустріти на своєму шляху 8 різних учасників, обійняти їх і подякувати їм.

(Якщо є такі діти, кому неприємні обійми, то можна потиснути руку.)

Учасники виконують і прощаються.

Набуті вміння

● Розпізнає й називає 4–6 базових емоцій.

● Виражає емоційний стан через колір/символ та коротке висловлювання.

● Розрізняє негативні та позитивні емоції.

● Спілкується доброзичливо: через короткі «я-повідомлення», подяки, компліменти.

● Дотримується групових правил: слухати, чекати черги, використовувати «СТОП».

● Виявляє емпатію й підтримку одноліткам.

● Рефлексує досвід у кінці заняття.