Тема 10. Розподіляємо об’єкти на групи за спільною ознакою.
мета: формувати поняття про число як про кількісну характеристику класу скінченних еквівалентних множин.
дидактична задача: закріпити правила лічби; продовжувати формувати уявлення про множину; формувати уяв- лення про підмножину як частину множини; формувати поняття наступне число, попереднє число та вчити користуватися відповідними термінами.
розвивальна задача: розвивати логічне мислення учнів шляхом формування прийомів розумових дій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
На попередньому уроці ми з’ясували, що об’єкти навколишнього середовища можна об’єднати в групи за спільною ознакою; дізналися, що для позначення груп предметів використовують термін «множина». Ми називали елементи множини, перелічуванням дізнавалися про кількість елементів множини. Сьогодні продовжимо працювати з множинами предметів і дізнаємось про множини дещо нове. А поки що потренуємось лічити.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Зоровий диктант. С. 21. Робота за сходинками складності: перша сходинка — назвати геометричні фігури; друга — визначити ознаку, що змінюється; третя — продовжити послідовність. [Зміна ознаки відбувається за розміром; наступним має змінитися колір — має бути маленький трикутник.]
Кожного разу учитель показує картку протягом 2–3 секунд, після чого ставить одне запитання.
Назвіть множину. [Множина фруктів.] Які елементи містить множина?
Скільки всього елементів у множині? Що треба зробити, щоб відповісти на запитання: «Скільки всього предметів?»
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. ознайомлення з поняттям підмножини. Учитель пропонує вийти до дошки трьом дівчаткам і двом хлопчикам.
Хто стоїть перед вами? Назвіть цю множину. Які елементи входять до цієї множини? Що в них спільне? Скільки елементів містить ця множина?
Назвіть елементи даної множини. Що в них відмінне? За якою ознакою цю мно жину можна розбити на дві групи? Які це можуть бути групи? [Хлопчики та дівчат ка; діти в штанцях і в спідничках; з білявим волоссям і з темним; з першого ряду та з другого та ін.]
Отже, ми множину учнів розбивали на дві частини. Кожну частину множини на зивають підмножиною. Нехай у першій підмножині будуть хлопчики, а в другій — дівчатка. Полічіть елементи в першій підмножині; в другій. У якій підмножині елементів більше? менше?
2. Первинне закріплення поняття підмножини. Пропонуємо учням розглянути малюнок на дошці. (На малюнку друге та останнє дерева мають жовте листя, решта — зелене.)
Учні називають множину; визначають кількість елементів. Далі пропонуємо розділити дерева на дві групи — підмножини (дерева із зеленою кроною і жовтою; лис тяні та хвойні дерева; дерева з плодами та без плодів; дерева із білим стовбуром і коричневим тощо). Щоразу просимо учнів називати кількість елементів у підмножинах. Потім пропонуємо з’ясувати, чи є істинними твердження: «Беріз більше, ніж дерев»,
«Ялина і сосна — це хвойні дерева», «Ялина і сосна — це не листяні дерева», «Дерев більше, ніж хвойних дерев».
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Це завдання можна виконувати в парах. Учні викладають на парті 3 жовті великі чотирикутники, 2 жовті маленькі чотирикутники і 2 зелені маленькі чотирикутники.
Назвіть усі об’єкти. [Геометричні фігури.] Що між ними спільне? Яка це множина? [Множина чотирикутників.] Чим відрізняються фігури? [Кольором і розміром.] Якого кольору чотирикутники? Розбийте фігури на дві підмножини за кольором; за розміром. Чи можна розбити подані фігури на групи?
Робота в зошиті.
VІ. Підсумок. Рефлексія
Що нового ви дізналися на уроці? Які нові слова почули? Якими термінами будете користуватися при називанні «сусідів» числа? Назвіть попереднє число до числа 2; наступне число до числа 6; назвіть «сусідів» числа 3.
Як називають частину множини? З яких підмножин складається множина учнів класу? множина класних меблів? множина предметів на парті? Що треба зробити, щоб визначити кількість елементів множини? кількість елементів підмножини?