Вступна частина. Слухання вірша.
Послухайте вірш про те, як автор у дитинстві слухав пісні, які співав йому дідусь:
Я вірив, що краще всього —
пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
і в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
гарячі прості слова –
і все давниною сивою
в очах моїх ожива.
І плачу, було, й сміюся,
як слухаю ті пісні…
Спасибі ж тобі, дідусю,
за те, що ти дав мені.
Бесіда. Інформація про композитора.
Віктор Косенко (1896-1938) - український композитор, піаніст і педагог. Але його доля пов'язана з різними країнами. Майбутній композитор народився у російському місті Петербурзі, в сім'ї генерал-майора. Він мав унікальні музичні здібності: наприклад, у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Л. Бетховена.
Дитинство та юнацькі роки Віктора пройшли у Варшаві, де він навчався музики у професорів Варшавської консерваторії. Під враженням музики Ф. Шопена юний піаніст написав перші твори: кілька прелюдій та марш. Перша світова війна змушує родину повернутися до Санкт-Петербурга, де Віктор продовжив музичну освіту одразу на двох факультетах Петербурзької консерваторії: фортепіанному та композиторському. Оцінивши старанність і обдарованість Косенка, директор консерваторії, російський композитор Олександр Глазунов звільнив його від платні за навчання.
Після закінчення консерваторії 22-річний В. Косенко переїжджає до рідних у Житомир, де пройшла більша частина його життя. Тут музикант виступає як соліст і акомпаніатор, а на життя заробляє, ілюструючи музикою німі фільми. За спогадами сучасників, гра Віктора Степановича вражала внутрішньою силою і блискучою технікою. Коли піаніст репетирував вдома, під вікнами його квартири збирався величезний натовп слухачів, а глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта.
У Житомирі В. Косенко розгортає плідну композиторську діяльність. «Манера писати у нього була дещо своєрідна, - згадувала названа дочка композитора. - Він або ходив, або лежав на канапі - думав. Потім брав нотний папір і записував. Вже після цього підходив до рояля і програвав».
Поступово творчість В. Косенка набула широкого визнання. Він дає авторські концерти у Житомирі, Москві, Харкові, здійснює гастрольну подорож по Донбасу... Згодом переїжджає до Києва, де займається виконавською та композиторською діяльністю і викладає у консерваторії.
У творах композитора досягнення європейської музики гармонійно поєдналися з українським фольклором. Серед кращих його творів - альбом «24 дитячі п'єси», на якому зросло багато поколінь юних піаністів.
Фортепіанною піснею без слів можна назвати п'єсу «Пасторальна» (або «Пастораль»). Мелодія твору інтонаційно близька українським наспівам, а підголоскова фактура й характерний «волинковий» бас підкреслюють фольклорний колорит п'єси.
У цього твору не тільки народно-пісенні витоки, а й патріотична ідея: звернення до тематики рідного краю, милування його чарівною красою.
Слухання п'єси. В. Косенко «Пасторальна»
https://www.youtube.com/watch?v=WQDE8BAthVo
Обговорення твору
Термін «пастораль»
Слово «пастораль» походить від латинського «пастуший». Пастораллю в музиці називають твір або його частину, що змальовує картини природи та сцени селянського життя. Цікаво, що в пасторалях, які трапляються і в поезії, і в образотворчому мистецтві (живопис), і в театрі, життя пастухів і пастушок ще з давніх-давен змальовували безтурботними і щасливими, як мрію. Музика передає радісні, просвітлені почуття. Мелодії можна уявити в кольорах сонця і блакитного неба після весняного теплого дощу. Музика звучить спокійно і тихо. Близькою до пасторалі за змістом є ідилія.