Розробка 1 клас (Музичне мистецтво), урок № 5 "Свято осені"

Про матеріал
Користуючись даною розробкою, учні навчаться відчувати і описувати свої почуття, слухаючи пісні рідного краю. Як підсумок, учні наспівують свої улюблені народні пісні, які «живуть» у їхній родині, та розказують про них.
Перегляд файлу

 

Вступна частина. Слухання вірша.

      Послухайте вірш про те, як автор у дитинстві слухав пісні, які співав йому дідусь:

 

Я вірив, що краще всього —

пісні, які знав дідусь.

Вмощусь на коліна до нього

і в очі йому дивлюсь.

А він вимовляє, виспівує

гарячі прості слова –

і все давниною сивою

в очах моїх ожива.

І плачу, було, й сміюся,

як слухаю ті пісні…

Спасибі ж тобі, дідусю,

за те, що ти дав мені.

 

  • А що відчуваєте ви, слухаючи пісні рідного краю? Чим відгукується на них ваше серце — радістю, печаллю, задумливістю, усмішкою?..
  • Наспівайте свої улюблені народні пісні та розкажіть про них.
  • Які українські пісні «живуть» у вашій  родині?

 

Бесіда. Інформація про композитора.

       Віктор Косенко (1896-1938) - український композитор, піаніст і педагог. Але його доля пов'язана з різними країнами. Майбутній композитор народився у російському місті Петербурзі, в сім'ї генерал-майора. Він мав унікальні музичні здібності: наприклад, у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Л. Бетховена.

       Дитинство та юнацькі роки Віктора пройшли у Варшаві, де він навчався музики у професорів Варшавської консерваторії. Під враженням музики Ф. Шопена юний піаніст написав перші твори: кілька прелюдій та марш. Перша світова війна змушує родину повернутися до Санкт-Петербурга, де Віктор продовжив музичну освіту одразу на двох факультетах Петербурзької консерваторії: фортепіанному та композиторському. Оцінивши старанність і обдарованість Косенка, директор консерваторії, російський композитор Олександр Глазунов звільнив його від платні за навчання.

        Після закінчення консерваторії 22-річний В. Косенко переїжджає до рідних у Житомир, де пройшла більша частина його життя. Тут музикант виступає як соліст і акомпаніатор, а на життя заробляє, ілюструючи музикою німі фільми. За спогадами сучасників, гра Віктора Степановича вражала внутрішньою силою і блискучою технікою. Коли піаніст репетирував вдома, під вікнами його квартири збирався величезний натовп слухачів, а глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта.

         У Житомирі В. Косенко розгортає плідну композиторську діяльність. «Манера писати у нього була дещо своєрідна, - згадувала названа дочка композитора. - Він або ходив, або лежав на канапі - думав. Потім брав нотний папір і записував. Вже після цього підходив до рояля і програвав».

         Поступово творчість В. Косенка набула широкого визнання. Він дає авторські концерти у Житомирі, Москві, Харкові, здійснює гастрольну подорож по Донбасу... Згодом переїжджає до Києва, де займається виконавською та композиторською діяльністю і викладає у консерваторії.

         У творах композитора досягнення європейської музики гармонійно поєдналися з українським фольклором. Серед кращих його творів - альбом «24 дитячі п'єси», на якому зросло багато поколінь юних піаністів.

         Фортепіанною піснею без слів можна назвати п'єсу «Пасторальна» (або «Пастораль»). Мелодія твору інтонаційно близька українським наспівам, а підголоскова фактура й характерний «волинковий» бас підкреслюють фольклорний колорит п'єси.

       У цього твору не тільки народно-пісенні витоки, а й патріотична ідея: звернення до тематики рідного краю, милування його чарівною красою.

 

Слухання п'єси. В. Косенко «Пасторальна»

 

https://www.youtube.com/watch?v=WQDE8BAthVo

 

Обговорення твору

  • Що виражає та зображає ця музика? (картини природи та сцени селянського життя)
  • Яка музична мова твору? (спокійна і тиха)
  • Порівняй зміст і характер п’єси В. Косенка та пейзажі українських художників (перегляньте відео знову)

 

Термін «пастораль»

        Слово «пастораль» походить від латинського «пастуший». Пастораллю в музиці називають твір або його частину, що змальовує картини природи та сцени селянського життя. Цікаво, що в пасторалях, які трапляються і в поезії, і в образотворчому мистецтві (живопис), і в театрі, життя пастухів і пастушок ще з давніх-давен змальовували безтурботними і щасливими, як мрію. Музика передає радісні, просвітлені почуття. Мелодії можна уявити в кольорах сонця і блакитного неба після весняного теплого дощу. Музика звучить спокійно і тихо. Близькою до пасторалі за змістом є ідилія.

docx
Додано
14 квітня 2019
Переглядів
1863
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку