Розробка «Фрагменти уроків математики, розв’язування простих сюжетних задач, які є моделями реальних ситуацій ».

Авторська розробка

 

на тему : «Фрагменти уроків математики, розв’язування  простих сюжетних задач,

 які є моделями реальних ситуацій ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Виконала:

                                                                        Кольба Тетяна Володимирівна,

                                                                              вчитель початкових класів

Драбинівського НВК

Полтавського району

                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  У початкових класах важливе місце посідають сюжетні задачі. Під сюжетною задачею ми розуміємо математичну задачу, в якій описаний деякий життєвий сюжет, а саме кількісний бік реальних процесів, явищ та ситуацій і міститься вимога знайти шукану величину за даними в задачі величинами та зв’язками між ними. Сюжетні задачі забезпечують зв'язок математики з реальним життям, впливають на формування світогляду молодших школярів, на удосконалення математичних вмінь і навичок та логічного мислення.

    Інтерес в учнів викликають сюжетні задачі, з якими вони рідко, а то й зовсім не зустрічаються у підручниках, але які пов'язані з сьогоденням, містять нову для них інформацію. Це, наприклад, задачі економічного змісту: бюджет сім'ї, купівля-продаж, робота банків, ведення фермерського господарства. Діти охоче розв'язують задачі природничого змісту, з героями відомих мультфільмів, а часто і самі їх складають.

  Цікавість до математики в початкових класах підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Потрібно підбирати такі сюжетні задачі, які викликають підвищений інтерес, активізують навчальну діяльність, формують ключові компетентності молодших школярів. Введений в урок додатковий матеріал дуже важливий для розширення дитячого кругозору.  Крім того, динаміка розвитку нашого життя вимагає від людини широкої компетентності.

Сюжетні задачі можна продумати, підготувати, ввівши цікаві відомості із життя. Джерелом таких відомостей можуть бути газети, журнали, енциклопедії, Інтернет. Також пропонуються завдання на  збір та перевірку даних, відтворення розвитку сюжету за зібраними даними, серіями малюнків, складання  різних оповідань математичного змісту до одного сюжетного  малюнка, задач з краєзнавчим змістом для формування громадянської компетентності, задач для формування здоров’язберігаючої компетентності та задач з екологічним змістом. Задачі можуть складатися та розв’язуватися на різних етапах уроку.

Простою називають сюжетну задачу, для розв'язування якої необхідно виконати одну арифметичну дію. Прості задачі вивчаються протягом усіх чотирьох років навчання у початковій школі.

 Мета: вивчити Державний стандарт початкової освіти, типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти, концепцію НУШ; розробити сюжетні задачі для практичного використання у педагогічній діяльності; вчити дітей, опираючись на отримані знання, самостійно працювати в парах, групах, виявляти ініціативу.

 

 

 

 

Розглянемо деякі фрагменти уроків математики розв’язування  простих сюжетних задач, які є моделями реальних ситуацій. 

 

 Основна частина. Розглянемо деякі фрагменти уроків математики розв’язування простих сюжетних задач, які є моделями реальних ситуацій в 1 класі.

Задачі на знаходження суми.

1. На одній тарілці 1 яблуко. На другій тарілці – 7 яблук. Скільки яблук на обох тарілках?

- Що означає число 1, 7? ( Яблук на одній тарілці – 1, на другій - 7)

- Скільки всього яблук на двох тарілках ? ( Невідомо)

- На скількох тарілках лежать яблука? (На двох)

- Відомо скільки яблук на одній тарілці? ( Так. 1)

- А скільки на другій? ( 7)

- Як складемо приклад ? ( Треба до 1 + 7 = 8)

Відповідь: на двох тарілках лежало 8 яблук.

Задачі на знаходження різниці.

2. Бабуся зв’язала 11 пар рукавичок , а шкарпеток  на 2 пари менше. Скільки пар шкарпеток зв’язала бабуся?

- Що зв’язала бабуся? ( рукавички, шкарпетки)

- Скільки пар рукавичок?( 11 пар)

- А шкарпеток? ( Невідомо, на 2 паи менше ніж рукавичок)

- Що треба дізнатися ? ( Скільки пар шкарпеток зв’язала бабуся)

- Як про це дізнатися? ( Треба від 11- 2 =9 )

Відповідь: всього 9 пар шкарпеток зв’язала бабуся.

Задачі на знаходження невідомого доданка.

3. У Андрійка і Петрика було 14 цукерок. Скільки цукерок було у Петрика, якщо у Андрійка було 8 ?

- Що нам відомо у задачі? ( Разом у хлопців було 14 цукерок)

- У кого з хлопчиків відома кількість цукерок? ( У Андрійка – 8 )

- А у кого невідома? ( У Петрика)

1. Предметне моделювання

- Що нам відомо в задачі? ( У Андрійка і Петрика – 14 цукерок.) Діти викладають на партах 14 цукерок:

- Зліва покладемо кількість цукерок, які позначають кількість цукерок у Андрійка. Скільки? ( 8 )

- І скільки цукерок у нас залишилось справа? Що вони позначають? (Кількість цукерок які були у Петрика). Скільки? ( 6)

- Яку дію з числами треба виконати і чому ? ( Віднімання)

14 – 8 = 6 ( ц.)

Відповідь: у Петрика було 6 цукерок.

Задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць.

4. За малюнком склади умову та розв’яжи задачу.

7 кленових листків ? , дубових на 3 менше

Задача. Дівчинка засушила 7 кленових листків, а дубових на 3 менше. Скільки дубових листків засушила дівчинка?

- Покладіть на парту стільки червоних трикутників, скільки кленових листків.

- А дубових більше чи менше? Скільки, відомо? (Ні. Невідомо скільки дубових листків)

- Покладіть на парту стільки ж жовтих трикутників, як і червоних. Як це зробити швидше? ( Утворити пари з червоними)

- Що ми можемо сказати про кількість червоних та жовтих трикутників? (Їх порівну)

- Що сказано про кількість дубових листків? (Менше на 3)

- Що ми мусимо зробити? (Забрати 3 жовтих трикутників)

- Скільки залишилось? (4)

- Яких висновок можемо зробити? (Дубових листочків 4)

- Складемо короткий запис умови:

Кленових - 7 листків

Дубових - ? р., на 3 р. менше

- Дубових листків більше ніж кленових? (Ні. Менше)

- На скільки? (На 3)

- То якою дією зможемо розв’язати задачу та визначити кількість дубових листочків? (Відніманням)

- Отже, що треба зробити?( Від 7 відняти 3).

Запишемо розв’язок задачі:

7 - 3 = 4 (л.)

Відповідь: 4 дубові листки засушила дівчинка.

Задачі на різницеве порівняння.

5. Квочка висиділа 6 жовтих курчат і 4 чорних. На скільки менше чорних курчат ніж жовтих висиділа квочка?

- Що відомо у задачі? (Квочка висиділа 6 жовтих курчат)

- Чи відомо ще щось? ( 4 чорних )

- Про що запитується у задачі? (На скільки менше чорних курчат ніж жовтих висиділа квочка?)

- Яких курчат менше і на скільки? Подивіться на малюнок і скажіть яких? А на скільки? ( Чорних курчат менше на 2)

- Якою дією потрібно розв’язувати задачу ? (Відніманням)

6 – 4 = 2 ( к.)

Відповідь: на 2 чорних курчат менше.

Задачі на знаходження невідомого зменшуваного

6. – Пригадайте, як називаються компоненти дії віднімання.

Задача. Білочка назбирала повний кошик грибів. По дорозі вона зустріла Іжачка і подарувала йому 7 грибів. У кошику у неї залишилось 8 грибів. Скільки грибів було у корзинці спочатку?

- Чи відомо нам скільки грибів було в кошику спочатку? (Ні)

- Скільки грибів залишилось в кошику? (8)

- А скільки у Їжачка? (7)

- Що треба зробити, щоб дізнатись скільки було грибів спочатку в кошику?(З’єднати гриби, які залишились з грибами, що у Їжачка)

- Якою дією запишемо розв’язування задачі? (Додаванням)

Відповідь: 15 грибів було у кошику спочатку.

Висновок: Щоб найти невідоме зменшуване, потрібно до різниці додати від’ємник.

Задачі на знаходження невідомого від’ємника.

7. У котика на тарілці лежало 8 рибин. Після смачного сніданку на тарілці залишилося 5 рибин. Скільки рибин з’їв котик?

- Повторіть умову задачі.(У котика було 8 рибин, після сніданку залишилося 5.)

- Повторіть питання. ( Скільки рибин з’їв котик?)

- Про що йдеться в задачі? ( Про котика і рибки.)

- Що відомо? ( Скільки було спочатку рибин, і скільки залишилося.)

- Що треба знайти? ( Скільки рибин з’їв котик.)

На дошці з’являється запис: 8 - Р = 5

- Яку цифру треба вставити замість пропуску, літери Р? (3)

- Як перевірити?(від 8 відняти 5)

- Як називається число 8? (Зменшуване)

- Як називається число 3? (Від’ємник)

- Як називається число 5 при відніманні? (Різниця)

- Як знайшли від’ємник? (8 – 5 = 3 від зменшуваного відняли різницю)

- Як розв’язали задачу? (8 – 5 = 3)

Відповідь: 3 рибини з’їв котик.

Висновок: Розв'язування математичної задачі - це процес встановлення (знаходження) зв'язків між даними величинами, між даними та шуканою величиною, формулювання цих зв'язків мовою математики у вигляді арифметичних дій, виконання послідовності дій для знаходження числового значення шуканої величини.

Основне завдання – ознайомити школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; вчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач. Сюжетні задачі сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів та формують їх математичну культуру: сприймання, уявлення, увагу, пам’ять, мислення, мову, виробляють потребу в чіткій аргументації; формують одне з центральних понять початкового курсу математики — поняття про арифметичні дії і ряд інших понять; допомагають формувати творчі здібності школярів; забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини, сферою, яка подає різноманітні життєві ситуації для виявлення учнем компетентності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

· М. Беденко Серія «Хочу вчитися краще», 1000 задач (збірник), Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2010 р.- 143 с

· С. Логачевська, Т. Каганець «Вчись розв’язувати задачі» Початкова школа, Київ – 2015 р.-159 с.

· Лукянова С.М. Розвязування текстових задач арифметичними способами в основній школі: Дис.кан. … пед..наук: 13.00.02. -К., 2005.- 236

· Мізюк В.А. Формування вмінь учнів початкової школи розв' язувати текстові задачі:

· Скворцова С.О. Методика навчання розв’язування сюжетних задач у початковій школі. Одеса, 2011р

· Типові освітні програми для 1 - 2 класу Нової української школи.

Інтернет-ресурси: 1. http://www.docme.ru/doc/50266/metodika-vikladannya-matematiki-v-pochatkovih-klasah 2. http://www.samouchka.com.ua/ukr/_2des/06/

3. https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:MON-EDERA-OSVITORIA+ST101+st101/courseware/c13a66cbe4de47069f7fe097183834e1/43c5d7c164ca4d68b184c72773594d8a/?child=last 4. http:// homeschool.nov.ru 5. http://kazkar.info/photo.

6. http://www. zerniatko.files.wordpress.com.

 

 Фрагменти уроків математики в 1 класі

Тема. Задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць.

Мета. Навчити дітей розв’язувати прості задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, ознайомити школярів зі скороченим записом їхньої умови; закріплювати вміння дітей визначати числові дані, необхідні для відповіді на запитання задачі; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, виховувати допитливість та охайність на письмі.

І.  Повторення вивченого матеріалу.

1. Усний рахунок від Смішариків

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні задачі чекають нас знову

На збільшення й зменшення чисел відомих.

Смішарики завітають до нас на урок

Щоб працювати, поки не пролуна дзвінок.

IV. Закріплення, узагальнення й систематизація знань

На день народження Нюші Лосяш подарував 2 квіточки. А Бараш подарував на  3квіточки більше. Скільки квітів подарував Бараш?

Учитель ілюструє відповіді дітей предметними малюнками із зображеннями ромашки, кріпить результати на магнітній дошці.

Скільки квітів подарував Бараш? (3)

А Бараш? (Ми не знаємо, але в задачі сказано, що їх на 3 більше). Вивчайко у довідничку пояснить, що означає вираз «на 3 більше».

Довідничок. «На 3 більше» означає «стільки ж і ще 3». Це задача на збільшення числа на кілька одиниць.

Після опрацювання довідничка вчитель під 3 квіточками кріпить 2 квіточки та ще 3.То скільки квіточок подарував Нюші Бараш? 5

Користуючись підказкою Вивчайка, запишемо розв’язання задачі 2+3=5(к)

Відповідь: 5 квіточок.

 А зараз нове завдання від Смішариків– задача.

Копатич восени зі своєї грядки зібрав 7 ящиків овочів, а Крош, знаючи,що товариш полюбляє медок, вирішив обміняти овочі на мед. Копатич згодився і віддав Крошу 2 ящика. Скільки ящиків з овочами залишилося на зиму Копатичу?

На магнітній дошці висить малюнок

Розгляньте верхній малюнок. Скільки Копатич зібрав ящиків з овочами? (7).

А Скільки він віддав Крошу? (2)

То скільки ж залишиться йому на зиму? (5)

Як складемо приклад? (7-2=5)

Запишемо розв’язання задачі на дошці та в зошитах.

 7-2=5(ящ)

Відповідь: 5 ящиків.

Висновок: це задача на зменшення числа на кілька одиниць. Такі задачі розв’язуються дією віднімання.

Тема. Скорочений запис умови задачі.

Мета. Продовжувати ознайомлювати дітей із порядком роботи над задачею, зі змістом окремих її етапів; навчити впорядковувати запис задачі: опорні слова, числові дані, запитання, розв’язання, скорочена відповідь; закріплювати вміння розв’язувати задачі на знаходження суми та різниці; розвивати логічне мислення, уважність; виховувати доброзичливе ставлення до друзів.

Хід уроку

І. Повторення вивченого матеріалу.

1. Усна лічба із сигнальними картами

1. Кішка мала кошенят

5 малесеньких малят,

Раптом трапилась біда

Вийшло одне з двора.

Скільке кошенят тоді

Залишилось у дворі?

2. На полиці 9 книг

Вова взяв одну із них.

Хто тепер сказати б міг

Скільки там лишилось книг?

3. Купила в крамниці Маринка

3 красиві кофтинки.

Сестрі 1 віддала,

Скільки собі узяла?

4. Ріма пиріжки пекла

Єва допомагала.

Ріма 7 їх напекла

Єва 2 дістала.

2.Повторення відомостей про складові частини задачі.

Смішарики нам залишили картки з назвами частин задачі. Ось вони. (Умова, запитання, розв’язок, відповідь. Учитель кріпить опорні слова в довільному порядку). Чи за порядком вони розташовані? (Ні). Допоможіть мені правильно розташувати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й завдань уроку.

Сьогодні в нас на уроці гості. Ось вони.

Швидка Машуня і Михась серйозний

Розвеселити всіх нас можуть.

Цей доганяє, та тікає.

Хто переможе, кожен знає.

Їм тільки бігати та гратись,

А нам вже час за діло братись.

Сьогодні ми навчимося розв’язувати задачі і скорочено записувати умову.

А допоможуть нам у цьому Маша і Ведмідь.

Маша з Михасем роздавали Новорічні подарунки лісовим друзям. Маша роздала 5 подарунків, а Михась – 4. Скільки всього подарунків роздали Маша і Михась.

Про що йдеться в задачі? ( Про новорічні подарунки)

Скільки подарунків роздала Маша? (5)

Скільки подарунків роздав Михась? (4)

Отже, назвіть числові дані (5 іграшок і 4 іграшки). Про що запитується в задачі?

Це шукане.

Розгляньте короткий запис умови задачі. Чому цей запис називають скороченим? (Із цілої умови взяли тільки слова Маша і Михась)

Маша - 5

Михась - 4      ?

Чому саме вибрали слова Маша і Михась? (Бо це головні герої).Отже, слова «Маша» і « Михась» - це опорні слова задачі.

За допомогою скороченого запису легко повторити умову задачі. Спробуйте це зробити.

Нагадайте запитання задачі. (Скільки всього подарунків роздали Маша і Михась?) Це запитання зобразили за допомогою фігурної дужки та знаку питання. Фігурна дужка показує скільки всього подарунків. Скільки подарунків разом?

Фігурна дужка, як крила у пташки

Щось об’єднати їй зовсім не важко.

Ми маємо умову та запитання. Що тепер ми маємо зробити? (Розв’язати задачу).

Напишіть розв’язання (5+4=9(п.))

Справді:

Фігурна дужка – щоб підказати,

    Що в цій задачі нам треба додати.

Назвіть шукане. (9 подарунків). Назвіть повну відповідь задачі. Пригадайте, якого виду ця задача. (Задача на знаходження суми).

Задачі на знаходження суми ми розв’язуватимемо часто. Тому нам дуже знадобиться схема їхнього скороченого запису:

І -…

ІІ -…     ?

У Михася було 5 цукерок. Він дав Маші 2 цукерки. Скільки цукерок залишилося у Михася?                                                                                      

Про що йдеться в задачі? Скільки цукерок було в Михася? Скільки він дав Маші? Назвіть числові дані. Що потрібно дізнатись в задачі? Отже, шукаємо залишок.

Розгляньте коротку умову задачі. Які слова взяли за опорні? На них можна орієнтуватися, коли читаємо задачу.

Було – 5ц.

Дав – 2ц.

Залишилося - ?

Прочитайте задачу за скороченим записом, зробіть паузу між умовою і запитаннями.

Ми маємо умову та запитання. Що тепер потрібно зробити? Напишіть розв’язання.

Назвіть шукане. Сформулюйте повну відповідь задачі. Якого виду ця задача?

Ось схема задачі на знаходження різниці, до якої ми теж будемо часто звертатися:

Було -…

Дав - …

Залишилося - ?

Фізкультхвилинка.

Висновок. Робота над простими задачами відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти входить до змістової лінії курсу математики «Сюжетні задачі». Саме сюжетні задачі постають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку уміння будувати сюдження, робити висновки.

Список використаних джерел.

Гісь О. М., Філяк І. В. «Математика» 1 кл., Х.: Ранок, 2018. – 95 с.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології. – К., 2003.

Савченко О. Я. Сучасний урок в початкових класах: Посібник для вчителя. – К.: Видавництво «Магістр», 1997.