Розробка конкурсно-розавжвльного заходу
ВИХОВНИЙ ЗАХІД
Розробила
вчитель музичного мистецтва
Дорофєєва Наталія Сергіївна
СЦЕНАРІЙ КОНКУРСНОЇ ПРОГРАМИ
МІС УКРАЇНОЧКА
Мета: розвивати логічне мислення, кмітливість, усне мовлення , вміння знаходити вихід із різних ситуацій .Виховувати почуття любові до прекрасного, до себе. Вчити бути креативними ,творчими , впевненими.
Вікова категорія: для учнів 5класу
Оформлення: стіл зі стравами, прикрашена дошка і стіл із символами України тощо.
Обладнання: музика, мікрофони, комп’ютер, декорації, страви тощо.
ХІД ЗАХОДУ
(В залі звучить музика. Музика стихає, на сцену виходять ведучі).
Ведуча. Добрий день, шановні гості!
Ведучий. Ми раді бачити ваші усміхнені обличчя у цьому прекрасному залі!
Ведуча. Ми розпочинаємо наше свято-конкурс «Міс україночка»!
Ведучий. Всі учасниці нашого конкурсу, п’ятикласниці, як весняні квіти: такі ж прекрасні, тендітні, чутливі. Їхня краса чарує очі.
Ведуча. А хто не любить красу?
Ведучий. Її люблять всі. Краса врятує світ
Ведуча. Тож давайте побажаємо конкурсанткам успіху, а нам – трохи терпіння.
Ведучий. Хоча ,дійсно, не терпиться дізнатися, хто ж стане переможницею нашого конкурсу.
Ведуча. Одне можемо сказати з упевненістю –всі учасниці конкурсу, без винятку, гідні цього звання!
Ведучий. А до речі, кажуть, що наші дівчата – найкрасивіші дівчата в світі (До глядачів) Це правда?
Ведуча. Ну звичайно! Хіба ти сумніваєшся? Вони найкрасивіші, найрозумніші, найпривабливіші, найталановитіші, найчарівніші…ну справжні принцеси.
Ведучий.Сьогодні на наших учасниць чекають нелегкі випробування, тому, коли вони з’являться на цій сцені – давайте підбадьоримо їх оплесками!
Ведуча. Зустрічайте – учасниці конкурсу
(під музику проходить представлення дівчат, які виходять на сцену)
ВЕДУЧИЙ. А зараз ми представимо членів нашого журі, завдяки яким буде визначено найкращу дівчину нашої школи! Отже, гучними оплесками вітаємо справжніх експертів, а також гостей нашого свята! (представляють по черзі членів журі та гостей)
- Директор школи
- Заступник директора
- Перша вчителька
Ведучий. Отже, журі представлено, конкурсантки на сцені, а це означає, що попереду на нас чекає справжній феєрверк краси в низці конкурсів нашої програми.
1.Конкурс «Візитна картка»
Ведучий.Наш перший конкурс називається — «Візитна картка».
Ведуча. Кожна учасниця повинна коротко і лаконічно розповісти про себе, а також похизуватися своїм красивим українським національним вбранням!
Ведучий. Що ж, любі дівчата, починайте! (Дівчата по черзі представляються).
|
Вас сердечно я вітаю,
Весела дівчинка я, спритна. А тому, шановні гості, Руки приготуйте Й українці Катеринці Всі поаплодуйте!
|
Хочу всіх я привітати І про себе розказати. Дар’я, Даша, Дариночка – Так мене зовуть, Заповітну маю мрію – Звання «Міс україночка» здобуть. Бо живу я в Україні - моїй Батьківщині. Де все мені в радість: ліси і садки, Лани неосяжні, і гори, й долини, І цвіт білосніжний у лузі калини. В душі моїй солодко грає сопілка, Бо я з України, бо я - українка! Душа моя для всіх відкрита, Я добра, мила, талановита: Люблю я в танку закружляти, І пісні весело співати, Вмію я вірші читати, Рахувати й малювати.
В ці хвилини урочисті Всім учасницям бажаю Щастя і добра. Та, звичайно, хочу стати Переможницею я. |
Я вкраїночка мала Люблю поїсти солоденьке, Люблю багато малювать, Встигаю кілька раз на день я Потанцювати й поспівать. Люблю тварин, люблю природу, Люблю батьків і всіх людей, Люблю весь світ і рідну школу. І день сьогоднішній оцей! Змагатись в конкурсі прийшла, Чи переможу – ще не знаю. Та хочу щиро побажать - Хай дружба все перемагає.
|
|
Добридень, друзі, в добрий час! Я хочу привітати вас: учасниць, вчителів, весь зал. Сьогодні час змагань настав. Багато дівчат є у світі. Дивують вони нас красою - Людмили, Галини, Надійки, Та й я ж яка гарна собою! А звати мене Діана. Діана – ім'я від принцеси, Тому я струнка і вродлива І маю різні інтереси: Люблю я плести, вишивати, І готувати, і танцювати! Люблю моє затишне село, Бо завжди в нім охайно, чисто, Живуть тут люди працьовиті, Серця в них добрі і відкриті. Працюють тут мої батьки, Проходять тут дідів стежки. Шаную я свій родовід, І брати приклад з них нам слід. Легенди про свій край читаю, Свою країну поважаю, І вас я хочу привітати, Здоров’я, щастя побажати. Що залишилось попрохати? Симпатії мені віддати!
|
Добрий день Вам, наші гості! Рада Вас вітати! Я п’ятикласниця маленька, Буду для Вас виступати! Мене звати Маргаритка, Я прекрасна, наче квітка! Моє ім’я з латинської – перлина, Тому у світі я така єдина! З гордістю кажу: я - українка! В краї мальовничому зросла, Де лунає рідна пісня дзвінко, В селі, що зветься Рогань Мала! Тут свої зробила перші кроки, Тут життєві почались уроки, Тут навчилась шити, малювати, Мамі в господарстві помагати, І співаю я, й добре танцюю, В людях дуже доброту ціную, Вірю: в кожної людини є таланти! Хай усім нам пощастить сьогодні, Бо усі ми перемоги варті!
|
|
Ведуча. Дякуємо нашим учасницям за представлення, а журі просимо приступити до своїх обов'язків. (Музичний номер)
2. Конкурс «Символи України»
ВЕДУЧИЙ: Рідний край! Дорогий серцю батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси, й долини, високі блакитні небеса. Хіба є що на світі краще за це миле серцю дозвілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
ВЕДУЧА: Краю мій рідний, земля моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими дорогами тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і райдугами семицвітними, із золотими китичками хмелю та соняшниками і мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним ми оберігатимемо тебе і будем любити, бо ти одна, як життя.
ВЕДУЧИЙ. І ми з гордістю переходимо до нашого наступного конкурсу - ''Символи України''
ВЕДУЧА: І наші конкурсантки готові продемонструвати свою любов і вірність нашій рідній Україні. Отже, зустрічаємо наших конкурсанток, які розкажуть нам про різні символи нашої землі!
________________ (хустка)
А я вам хочу розказати про хустку!
З давніх давен прийшла до нас хустка, це невідємна частина жіночого вбрання. Коли наші далекі пращури відчули необхідність захищати своє тіло від холоду, виникла і хустина. Спочатку це був одяг, що захищав голову жінки від холоду, а потім стала хустина берегинею вроди дівчат, стала основним і улюбленим головним убором української жінки.
Хустина, хустина, чи біла, чи синя,
мені ти миліша усяких обнов,
Хустина, хустина, як ласка родинна,
як вірності пісня про щиру любов.
Жіночі головні убори характеризуються різномаїттям форм, прикрас та способів носіння. Хустку можна пов’язувати так, і так, іІ так (продемонструвати)
Крім побутового хустка в Україні має ще й обрядове значення. Народні обряди, пов’язані з хустиною, супроводжували дитину з самого народження.
У кожній родині, де підростала дівчина, скриня повинна була наповнюватись хустками. Їх дбайливо оберігали, хизувалися перед гостями і сусідами.
Я не панна, я господиня,
В мене хусток повна скриня.
Веселі чи сумовиті,
На схилах Дніпра чи Дінця,
Нема таких жінок на світі,
Котрим вона не до лиця.
На ній і гроно і пелюстка,
І небо, й райдуга на ній.
Мов берегиня вроди, хустка
Здавен у нашій стороні.
То нареченим – на щастя,
То на добро - матерям.
Вічний дарунок – хустина квітчаста,
Знана стежкам і вітрам.
«Бабусину хустку» як головний елемент використовують у своїх колекціях сучасні дизайнери одягу(показати фото).
І я дуже люблю хустки і усім раджду!
___________________ (намисто)
Я хочу розказати вам про намисто! Намисто - найстарша й найпоширеніша з жіночих нашийних прикрас на всій території України. Найбільше цінилося намисто з дорогих природних матеріалів — коралів, бурштину, перлів, гранатів, скла, смальти. Намисто в Україні тепер, як і колись, служить оздобою не тільки дівчат, а й молодих заміжніх жінок. Дівчата і молодиці захоплюються зеленим, блакитним, а найбільше червоним намистом. Якщо молодиця має, бувало, багато гарного намиста, то це одна з прикмет, що вона тішиться пошаною у свого чоловіка.
Не ходив мій парубок навмисно,
Закохався, та й купив намисто.
Мов з калини ягоди червоні
Намистинки сяяли чудові.
___________________(чорнобривці)
Чорнобривці! Зараз жодна сільська садиба, міська клумба, дачна ділянка не обходиться без улюблених нами чорнобривців. Майже всюди до самих осінніх приморозків цвітуть ці, виспівані у піснях та народному фольклорі, квіти.
Чорнобривці - дивовижні квіти! Не дарма наш народ склав про них легенду! (легенда)
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні
Ведуча. Дякуємо нашим учасницям за виступ, а журі просимо виставити бали.
3. Конкурс для глядачів «Коса – дівоча краса»
Ведучий: А зараз поки журі оцінює роботи наших конкурсанток ми пропонуємо конкурс для глядачів.
Ведуча. З давніх-давен матері-українки змалечку плекали коси своїх дочок: мили в запашних цілющих травах, старанно розчісували й заплітали, щоб голівонька була, як квіточка. А коли дівчина підростала, мати чи бабуся навчала її самій доглядати свою красу.
Ведучий:Я запрошую на сцену дівчат, їх матусь, вчительок, котрі мають довгі коси. А ми з вами визначимо, у котрої глядачки найдовші коси.
Ведуча. Переможниця отримує приз. (Нагородження переможниці)
4. Конкурс «Розумничка»
ВЕДУЧА. І ось ми підійшли до нашого четвертого конкурсу - «Розумниця». Прошу всіх дівчат вийти на сцену!
ВЕДУЧИЙ. Цей конкурс дозволить нам виявити справжнього знавця української мови і літератури! Питання для дівчат підготувала їх________________________, яку ми запрошуємо до слова.
(учасниці дають відповіді на запитання)
- - Державна мова України / українська/
- - Назвіть головні члени речення / підмет та присудок/
- - Як називаються літери, що записані у певному порядку / алфавіт/
- - Скільки букв в українському алфавіті? (33)
- - Скільки голосних в українській мові? (6)
- - Назвіть останній відмінок української мови. (Кличний)
- - Скільки звуків у слові «кущ»?(4)
- - Як називається збірник віршів Шевченка?(Кобзар)
- - Український народний танець. (Гопак).
- - Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)
- - Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)
- - Змалювання в літературі картин природи або будь-якого незамкненого простору. (Пейзаж)
- - Віршований твір, який призначений для співу.(Пісня)
- - Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)
- - Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)
- - Частина слова без закінчення. (Основа слова)
- - Слова, що мають багато значень (багатозначні)
- - Слова, що мають спільний корінь (спільнокореневі)
- - Словник, з якого дізнаємося значення слова (тлумачний)
- - Який знак ставиться в кінці розповідного речення (крапка)
- - Частина слова перед коренем (префікс)
- - Розмова двох осіб (діалог)
- Хто написав повість «сіроманець» /Вінграновський/
5. Конкурс «Господарочка»
Ведуча. Ми продовжуємо наше свято. Гадаю, що після цього конкурсу вже ні в кого й на думку не спаде засумніватись у тому, що найкрасивіші дівчата — в Україні!
Ведучий. Найкрасивіші, найкрасивіші, а їсти хочеться завжди! Адже шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок. Ех! Заговорив про шлунок, згадав про їжу, аж розігрався апетит. А може пригостите нас смачненьким? Оголошую конкурс «Господарочка».
Ведуча. З давніх-давен жінка, мати, була берегинею дому, хранителькою сімейного вогнища, джерелом тепла і затишку. Ви всі – майбутні господині, а вчитися бути ними треба вже відтепер.
Ведучий. У нашому конкурсі «Господарочка» ми перевіримо, чи змогли ви стати справжніми майстринями у приготуванні страв. Просимо дівчат представити українські страви, які вони приготували вдома.
________________ (коровай)
Наш щедрий край, багатий край
Старі прикмети має:
На рушникові коровай —
Гостей своїх вітаю!
Ще здавна люди хліб і сіль
Підносили гостинно,
Лунала пісня звідусіль,
А за столом – родина.
Пухкий, мов хмара дощова,
В печі він визріває.
В сім’ї прадавній голова –
Окраєць короваю.
Засяє промінь золотий,
Щоб всі були здорові.
На рушникові хліб святий,
Любов на рушникові.
Наш щедрий край, багатий край,
А в нім робочі люди.
Хай буде сіль і коровай,
Тепло в родинах буде!
___________________ (вареники)
В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».
Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.
У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.
У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах тощо.
В будь-якій країні в гості
На вечерю підеш, -
Там вареників рідненьких
Нічим не заміниш.
Екзотичні будуть страви
Ті, про які мріяв!
Але згодом вас замучить
Справжня ностальгія.
Буде в спогадах спливати
Українська страва,
Чи з капустою, чи з сиром –
Горда, величава,
Запашна, смачна, кругленька,
Приємна на дотик,
Так і хочеться покласти
Якнайшвидше в ротик…
Бачте, тільки натякнула,
Була тут не довго,
А вже їсти всі готові,
Куштуйте! Смачного!
_______________ (печиво)
Люблять печиво усі,
І дорослі, і малі!
От і я всю ніч не спала,
Печиво приготувала!
Щоб гарненько смакувало,
Цукру долала чимало!
І сметанки у муку,
Щоб припало до смаку!
І старанно випікала,
Вам до столу подавала
Печиво оце рум’яне,
Солодесеньке, духмяне!
Моє печиво смачненьке,
покуштуйте дорогенькі!
_________________ (сирники)
Я – хороша господиня!
Тільки гості на поріг –
Я швиденько приготую
Їм фірмовий мій пиріг!
Можу борщ приготувати,
Галушки, вареники,
Але гості полюбляють
Найбільше мої сирники!
Тісто швидко замішу,
Все що треба покладу,
Сковорідку розігрію
і сирничків напечу.
На тарілці сирнички
Гіркою у мене,
Кругленькі, рум'яні!
Хвалить мене неня!
Та і Ви, шановні гості,
Мене пошануйте,
Моїх сирників смачненьких
Нумо покуштуйте!
6. Конкурс «Пантоміма» (конкурс для вболівальників)
Ведуча: Поки наші учасниці готуються до наступного конкурсу пропонуємо конкурс для вболівальників.
Ведучий: Просимо до нас чотирьох вболівальників.
Ведуча: Наш конкурс називається «Пантоміма». Ми вам пропонуємо картки на яких написано слова. Вам треба за допомогою пантоміми показати властивості цього предмета так, що б глядачі змогли назвати його.
( вболівальники вибирають картку і мовчки виконують завдання. Завдання можуть бути такими: вінок, рушник, хустка, борщ. Глядачі повинні відгадати)
Ведучий: Дякуємо вболівальникам. (Вболівальники отримують подарунки)
7. Конкурс «Країна талантів»
Ведуча: Кожна людина талановита по-своєму: хто танцює, хто співає, хто малює, а хтось красиво декламує. І наші конкурсантки теж не промах!
Ведучий: Тому, шановні глядачі, дозвольте оголосити наступний, найбільш цікавий і захоплюючий конкурс під назвою «Країна талантів»!
Ведучий: За умовами цього конкурсу, кожна конкурсантка повинна продемонструвати свій талант, тобто художній номер у власному виконанні.
Ведуча: Наше журі оцінить у цьому конкурсі оригінальність номера, артистичність кожної учасниці та майстерність його виконання! Отже, починаємо!
(Учасниці показують свої таланти)
Ведучий: Першою на сцену запрошується _______________ зі своїм запальним танцем. Привітаймо конкурсантку оплесками! (Виступ учасниці)
Ведуча: На сцену запрошується _______________ з піснею «Червона калина»! Привітаймо учасницю! (Виступ учасниці)
Ведуча: Шановні гості, Ви мабуть, добре знаєте Стецька та Уляну, цю відому пару з фільму «Сватання на Гончарівці» за п’єсою українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Сьогодні ви побачите своїх улюблених персонажів в інтерпретації учасниць нашого конкурсу __________________ та ________________. Тож підтримаймо дівчат оплесками!
(Виступ учасниць)
Стецько - А кажуть люди, що я дурний! Тю… І який це я дурний? Я вже п’ятий годок у школу ходжу! А ще кажуть, що в мене не всі вдома! І правда, що не всі. Я ж зараз у школі, а вдома один батько! Якщо хочете знати, то я найкраще вчуся. Не вірите, га? Он, подивіться, одні перші номери! (демонструє розгорнутий щоденник з одиницею) Це не те, що в Уляни! Як не дев’ятий, то десятий, а то й самий останній – дванадцятий! А я - перший!
(Виходить Уляна)
Уляна - Що це ти про мене базікаєш? Ба, як запишався!
Стецько - А це кажу людям, що ти дівка хоч і файна, та до науки не гожа.
Уляна - Так це ж чому?
Стецько - А через те, що в твоєму щоденнику вчителі завжди останні місця пишуть. У хвості плетешся!
Уляна - У якому ще хвості? Що ти мелеш?
Стецько - А подивися! (показує щоденник, де велика червона одиниця) У мене завжди перші. Ага!..
Уляна - Ну і правда кажуть, що ти трохи того… Лоб великий, а ума….
Стецько - О! Бач! І ти на мій лоб задивилась! Бо й батько мого лоба не минає!
Уляна - А як це?
Стецько - Хе!.. Як та як… Ото якби тобі твій батько робив таке, як мій мені, то й ти розумнішою була б…
Уляна - То що ж він тобі робить?
Стецько - Ага, тобі скажи, то й ти захочеш.
Уляна -Ну, й не треба. (ображено відійшла)
Стецько - Гарна дівка… Пожалію вже. Так і буть. (смикає за рукав) Слухай!
Уляна - Ну-ну…
Стецько - Ото як мені наука в голову не лізе, то він мене лінійкою, та по лобі, та раз, та два!.. Та поміж вухами. Геть і лінійку, бувало, поб’є! Бач, (стукає по лобі) крепший за мої штани!
Уляна - А до чого ж тут штани!
Стецько - От нетямуща ти, Уляно! А до того, що мій батько каже, що я ото тільки штани протирати в школу ходжу. І скільки то я їх протер за вісім років?
Уляна - А ти полічи!
Стецько - І до біса цих пальців (рахує). Позаплутувалися…
Уляна - Ну що? Полічив?
Стецько - Мовчи, саме щитаю!
Уляна - То й мовчу!
Стецько - І мовчи! Сім!
Уляна - А чого це сім?
Стецько - Бо казали батько, що в мене сім п’ятниць на тиждень, а на кожну п’ятницю він мені нові штани купляє.
Уляна - То це треба аж за вісім літ!
Стецько - Яких ще літ? Літом – канікули! Я літом, щоб ти знала, в штанах не ходжу, в а в шортах. А на ставку пузо грію взагалі - в плавках!
Уляна - Ну ти й правда, розум!...
Стецько - А ти думала… Хе!..
Уляна - От і думала, що ти дурний!
Стецько - Я дурний?!
Уляна - Ти дурний!
Стецько - Я дурний?
Уляна - Ти дурний…
Уляна - Ти до мене, ти до мене не ходи, куций, коротенький,
Бо до мене, бо до мене ходить хлопець високий, тоненький.
Стецько - Понад сад-виноград, а у саду — грушки,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене, моя щебетушка.
- Ти до мене, ти до мене не ходи, не міси болота,
Я за тебе, я за тебе не піду, хоч би був зі злота.
Стецько - Понад сад-виноград, а у саду — грушки,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене, моя щебетушка.
Ведучий: А зараз запрошую на сцену _____________________ з прекрасною піснею «Україночка»! (Виступ учасниць)
Ведуча: Що ж, щиро дякуємо нашим конкурсанткам за цікаві і змістовні номери.
Ведучий: Просимо журі виставити оцінки за конкурс!
Ведуча: А поки наше журі виставляє бали, я хочу сказати, що в п’ятому класі талановиті не тільки дівчата, а й хлопці. Зараз ви це побачите на власні очі! Запрошую на сцену нашого баяніста ___________________ з його музичним попурі! Привітаймо юний талант! (Музичний номер)
Ведучий: Ми переконались, що є у нас у школі справжні красуні, талановиті, розумні, кмітливі, працьовиті, якими славиться наша Батьківщина. Сподіваємось, що вони прославлять і на весь світ наші національні і культурні традиції.
Ведуча. Бали виставлено. Рішення прийнято.
Ведучий: Але перед цим хотілося б побачити наших красунь усіх разом на цій сцені.
Ведуча: Дівчата, ми чекаємо на вас (виходять дівчата під музику).
Ведучий. На нашому святі поразок не буде. Бо через те, що ви зробили, яких зусиль доклали, ви всі вартуєте звання «Справжня україночка», ви всі – переможниці.
Ведуча:А зараз слово журі!
(Голова журі оголошує результати конкурсу. Вручає нагороди)
Ведучий. Ми сподіваємося, що всі дівчата задоволені результатом, а глядачі отримали справжнє задоволення від їх виступів.
Ведуча. От наше свято добігло кінця! Але я переконана, що таке прекрасне свято треба завершувати піснею. Тож запрошуємо до мікрофона усіх дівчат-учасниць! (Пісня «Україна – це я»)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку