Розробка конспекту уроку "Валентність"

            Тема. Валентність хімічних елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

           Мета: познайомити з поняттям «валентність», навчити визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук та складати формули бінарних сполук, використовуючи валентність хімічних елементів.

           Завдання:

     сформувати поняття про валентність хімічних елементів; навчити визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук;

      розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між місцем знаходження елементів у Періодичній системі хімічних елементів та їх валентностями; 

     виховувати любов до праці шляхом залучення всіх учнів до навчальної діяльності;

     формувати міжпредметні, комунікативні і здоров’язбережувальні компетентності.

          Форми роботи: бесіда, демонстрація, робота в групах.

          Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів  Д.І.Менделєєва, алгоритм визначення валентності в бінарних сполуках.  

          Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

 Привітання вчителя й учнів, перевірка готовності до уроку, перевірка присутніх 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Хімічний диктвнт

Із наведеного переліку  позначте графічно  формули простих і складних речовин:  H₂, Fe₂O₃, H₂O, Al, BaCO₃, Cl₂, O₂, CO₂, Cu, H₃PO₄, NaCl, O₃.

 

 

 

Бесіда

Вправа «Мікрофон»

1. Які речовини називають простими?
2. Які речовини називають складними?
3. Наведіть приклади простих і складних речовин.

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Більше трьох сотень років тому вчені встановили, що атоми з'єднуються в молекули за допомогою особливих зв'язків, що ма­ють назву хімічних.  
Атоми різних елементів можуть утворювати певне число зв'язків, притаманне лише їм. Число хімічних зв'язків, що утворюють атоми даного елемента, називають              валентністю. 

Сьогодні на уроці ви повинні з’ясувати: що таке валентність, запам’ятати валентність Оксигену та Гідрогену, усвідомити поняття „бінарні” сполуки, навчитися визначати валентніть за формулами бінарних сполук

 

ІV. Вивчення нового матеріалу
    Валентність – це загальна властивість атомів приєднувати до себе певну кількість атомів іншого хімічного елемента. 

 Засновником вчення про валентність вважають німецького хіміка Фрідріха Августа Кекуле, який запропонував теорію валентності у 1857 році.

    Оксиген має постійну валентність –ІІ, а Гідроген має постійну валентність - І

 

Алгоритм для визначення валентностей в бінарних сполуках

1. Указуємо валентність елемента з відомою валентністю:

                II                                  II                                   I

          Fe₂O₃                              CO₂                              CH₄

2. Множимо число атомів цього елемента на його валентність:

          3∙II=6                           2∙II=4                           4∙I=4

3. Ділимо отримане значення на число атомів іншого елемента:

          6:2=III                          4:1=IV                          4:1=IV

4. Записуємо значення валентності над символом цього елемента:

            III   II                              IV  II                            IV  I

            Fe₂O₃                              CO₂                              CH₄

 

V. Хвилинка психологічного та фізичного розвантаження

 

VІ. Застосування набутих знань

1. Робота у групі.

Визначення валентності хімічних елементів за формулами бінарних сполук.

1. Cu₂O,     CuO,     FeO,     Fe₂O₃
2. P₂O₅,     PH₃,     PbO,     PbO₂
3. MnO,     MnO₂,     Mn₂O₇,     H₂S
4. CrO,     Cr₂O₃,     CrO₃,     SO₂
5. HCl,    Cl₂O₅,     Cl₂O₇,     SO₃
6. N₂O,     NO,     NO₂,     NH₃
7. CO,     CO₂,     Hg₂O,     HgO

2. Тестування  («Тести – це просто!»)

 

1. Виберіть символи елементів, які виявляють сталу валентність:  

а) О;          б) Р;            в) Mn;             г) H;                    д) К.

2. Вкажіть в якому випадку валентність елементів визначена вірно:

  I     II                                ІІ     І

а)       Na₂ O                       б)     Na₂ O

3. Визначіть відповідність елемента  в сполуках з Оксигеном та його  валентності:                                         

1. CrO₃      а) І       

2. K₂O     б) ІІ     

3. SO₂       в) ІІІ        

4. MgO      г) ІV     

     д) VI 

4. Вкажіть сполуку у якій валентність елемента, сполученого з Оксигеном,  найвища:

а) Н₂О;        б) СаО;        в)  РbO₂;         г)  CrO₃;        д)  Br₂O₇

5. В якій із сполук валентність елемента, сполученого з Гідрогеном, найнижча:

а) Н₂О;        б)  NH₃;        в)  НI;              г)  SiH₄

3. Гра «Хімічне лото» (варіант назви і символи хімічних елементів зі вказанням валентності елементів)

 

 

 

 

 

 

VІІ. Підсумок уроку

 

Вправа «Незакінчене речення»

• Властивість атомів хімічного елемена з’єднуватися з певним числом атомів того самого або інших хімічних елементів називається (ВАЛЕНТНІСТЬ)
• Валентність атома Гідрогену (І), Оксигену  (ІІ).
• Кількісно валентність виражається кількістю атомів (Гідрогену), які приєднує атом даного елемента.
• Сполуки, які містять в своєму складі атоми двох елементів називаються (БІНАРНИМИ).
• Валентність можна визначати (за формулами бінарних сполук або за положенням елементів у періодичній системі хімічних елементів). 

 

 

VІІІ. Домашнє завдання

    Опрацювати параграф 13 (с.90-93), знати алгоритм визначення валентності (таблиця с.93), письмово визначити валентність вправи 4,5 (с. 96)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання № 1

 

Визначення валентності хімічних елементів за формулами бінарних сполук.

1.                                       1.    Cu₂O,     CuO,     FeO,     Fe₂O₃
2. P₂O₅,     PH₃,     PbO,     PbO₂
3. MnO,     MnO₂,     Mn₂O₇,     H₂S
4. CrO,     Cr₂O₃,     CrO₃,     SO₂
5. HCl,    Cl₂O₅,     Cl₂O₇,     SO₃
6. N₂O,     NO,     NO₂,     NH₃
7. CO,     CO₂,     Hg₂O,     HgO

 

 

 

 

 

Завдання № 2

2. Тестування  («Тести – це просто!»)

 

1. Виберіть символи елементів, які виявляють сталу валентність:  

а) О;          б) Р;            в) Mn;             г) H;                    д) К.

2. Вкажіть в якому випадку валентність елементів визначена вірно:

  I     II                                ІІ     І

а)       Na₂ O                       б)     Na₂ O

3. Визначіть відповідність елемента  в сполуках з Оксигеном та його  валентності:                                         

1. CrO₃      а) І       

2. K₂O     б) ІІ     

3. SO₂       в) ІІІ        

4. MgO      г) ІV     

     д) VI 

4. Вкажіть сполуку у якій валентність елемента, сполученого з Оксигеном,  найвища:

а) Н₂О;        б) СаО;        в)  РbO₂;         г)  CrO₃;        д)  Br₂O₇

5. В якій із сполук валентність елемента, сполученого з Гідрогеном, найнижча:

а) Н₂О;        б)  NH₃;        в)  НI;              г)  SiH₄

 

 

 

Самоаналіз уроку

 

 Тема уроку: Валентність хімічних елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

      Мета: познайомити з поняттям «валентність», навчити визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук та складати формули бінарних сполук, використовуючи валентність хімічних елементів.

     Завдання  уроку:

дидактичне:

     сформувати поняття про валентність хімічних елементів; навчити визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук;

розвиваюче:

      розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між місцем знаходження елементів у Періодичній системі хімічних елементів та їх валентностями; 

виховуюче:

     виховувати любов до праці шляхом залучення всіх учнів до навчальної діяльності;

     формувати міжпредметні, комунікативні і здоров’язбережувальні компетентності.

Тип уроку: засвоєння нових  знань.

Реалізовано методи та прийоми:

 За джерелами знань:

 Словесні:

    - розповідь, бесіда;

     Наочні :

    -  демонстрації;

     Практичні:

    - виконання вправ

За характером пізнавальної діяльності:

    - пояснювально-ілюстративний;

    - репродуктивний;

    - частково-пошуковий (евристичний).

Інтерактивні вправи:

    - «хімічне лото» (за наявністю часу);

    - «Тест – це просто!»;

    - «Незакінчене речення».

    - «Мікрофон».

 

 

Дотримані принципи навчання:

    - науковість;

    - наочність;

    - послідовність;

    - дотримання інтеграції;

    - зв'язок навчання з життям;

    - єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання;

    - принцип особистісно-орієнтованого навчання.

Використано засоби навчання:

    - таблиця Д.І.Менделєєва;

    - ілюстрації;

    - записи на дошці;

    - алгоритми;

    - картки з завданнями;

   

 Поняття «валентність» -  одне з основних в хімії. Зміст хімічної формули значно глибший ніж тільки якісний та кількісний склад.  Складання формул за валентністю одна з важливих навичок яка формується на уроках хімії. Знаючі цей матеріал, учні зможуть правильно написати не тільки формули речовин, а й хімічні рівняння реакцій; зробити правильні розрахунки. 

 Пояснення нового матеріалу відбулося після етапу актуалізації опорних знань та мотивації навчання, який продовжувався 10(15) хвилин. Після вивчення нового матеріалу  відбулося закріплення, поглиблення, систематизація знань.

 Матеріал дуже насичений.  Доцільно   розділити вивчення нового матеріалу на дві частини. Один урок присвятити визначенню валентності та формуванню навичок знаходити валентності елемента за  валентністю іншого. А  на іншому навчитися складати формули бінарних сполук за валентністю.

Інтерактивні вправи сприяють створенню комфортних умов, за яких учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

 

 

 

 

 

 

Рецензія на урок

 

            Тема. Валентність хімічних елементів. Визначення валентності елементів

        за формулами бінарних сполук       

      Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам навчальної програми.  Вивченню даної теми складається з двох уроків.                                                                    

      При проведені уроку було дотримано  загально дидактичні  вимоги: було визначено оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; було вибрано  найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

    На уроці були застосовані такі методи, форми і прийоми навчання:

1.Пояснювально-ылюстративний: розповідь – пояснення,  бесіда                        ( активізація уваги та мислення, прийоми запам’ятовування, одержання з тексту чи  матеріалу підручника нових знань, робота з додатковим матеріалом).

2. Репродуктивний – словесні, наочні і практичні методи, робота за зразком                              ( подання матеріалу в готовому викладі, контроль, самоконтроль, конкретизація і закріплення вже набутих знань).

3. Частково- пошуковий(евристичний) – пошукова діяльність учнів ( постановка проблемного питання, розв’язання проблеми і проблемних завдань), евристична бесіда ( постановка взаємозв’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, різноманітна самостійна робота учнів).

4. Навчально – дослідницький – самостійна творча ( дослідницька ) робота учнів на здобуття та розширення знань (активізація уваги та мислення, формування висновків).

       Вибір методів, прийомів і засобів навчання повною мірою відповідають змістові навчального матеріалу.

       До уроку ввійшли такі завдання, за допомогою яких можна було перевірити теоретичні знання за темою ( «Незакінчені речення»), а також уміння застосувати їх на практиці . Це такі види завдань:

1. Тести – це просто!
2. Робота в групах
3. Мікрофон
4. Гра «Хімічне лото»

         Урок повністю відповідає віковим особливостям учнів.

          Структура уроку відповідала його типу – урок  засвоєння нових знань.

         На уроці домінують  індивідуальні, групові і масові форми навчання. Школярам  надається  можливість порівняти й оцінити різні підходи до того, що вивчалося на уроці.  Це дає можливість учням  працювали творчо і тому досягати  певних результатів

      Доцільно й уміло  поєднано фронтальну роботу з індивідуальною, колективну з самостійною.   

       Урок сприяє  здійсненню в процесі оволодіння знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.