Розробка позакласного заходу "Хімічний брейн-ринг "Хімія в аптечці""

Хімічний  брейн-ринг  «Хімія в аптечці»

Мета: зацікавити учнів предметом вивчення хімії, розвивати ерудицію,

            логічне мислення; вміння аналізувати та узагальнювати; формувати 

            здоров’язберігаючу  компетенцію учнів.

Учитель.  Шановні старшокласники! Вітаю учасників інтелектуального конкурсу знавців хімії. Хімія – один із найцікавіших навчальних предметів, який тісно пов’язаний з іншими шкільними предметами і дуже  міцно увійшов в наше життя. Хімія всюди поширилась у нашому побуті.  Вона прижилась на кухні, в ванній кімнаті і звичайно ж у домашній аптечці, про яку піде сьогодні мова. Отже , підключайте свою інтуїцію, ерудицію, знання в галузі хімії і покажіть свої знання про роль хімічних сполук у збереженні здоров’я людини. Аналізуйте, порівнюйте, запам’ятовуйте, творіть і нехай успіх буде з вами.

        Ми розпочинаємо відбірковий тур , в результаті якого сформуємо команди. До складу команд увійдуть ті учасники, які дадуть правильні відповіді на запитання першого  туру  - відбіркового.

(Для оцінювання змагань обирається журі)

Запитання відбіркового туру:

Для чого в медицині використовують :

1. Натрій хлорид ? (У вигляді ізотонічного розчину, або фізіологічного, 0,9%-го розчину при значних утратах крові для підвищення її тиску.)
2. Натрій бромід та калій бромід ? (Під час неврастенії, неврозів, безсоння.)
3. Натрій гідроген карбонат ? (Зовнішньо використовують у вигляді розчинів  як слабкий луг при кислотних опіках, внутрішньо – для знищення кислотності шлункового соку при ацидозах.)
4. Натрій сульфат декагідрат Na₂SO₄· 10H₂O, інша назва якого глауберова сіль?  (Як послаблю вальний засіб; протиотрута при отруєнні солями Барію та Плюмбуму, з якими сіль дає нерозчинні барій сульфат та  плюмбум сульфат.)
5. Калій йодит ? (Для відновлення вмісту Йоду в організмі, нормальної життєдіяльності щитоподібної  залози.)
6. Калій хлорид ? (При серцевій дистрофії, важких інтоксикаціях для відновлення вмісту Калію в організмі.)
7. Пероксид водню ? ( Як дезінфікуючий засіб для обробки ран.)
8. Фенолфталеїн ? (Як послаблюючий засіб, в медицині він відомий під назвою пурген.)
9. Активоване вугілля? ( Як адсорбент при харчових інтоксикація, отруєннях алколоїдами, солями важких металів.)
10.  Борна кислота ? (Як антисептичний засіб для дорослих, а також у вигляді 2% розчину для миття шкіри після попадання на неї лугу.)

     Десять учнів, які дали відповіді на запитання  відбіркового туру переходять до змагання у другому турі та формують дві команди.

Другий тур  «Що? Де? Коли?»

Кожна команда по черзі отримує запитання. У разі коли команда відповіді не дає, відповідає команда суперник.

1. У 1845 році німецький лікар Бульріх виявив, що питна сода здатна усунути печію в нижній частині шлунку при надмірній кислотності шлункового соку. Спочатку  NaHCO₃ називали сіллю Бульриха, але потім лікаря забули і стали називати цю речовину просто питною (або харчовою) содою. При зовнішньому застосуванні питна сода нейтралізує дію кислот, що потрапили на шкіру (наприклад, при укусах комарів або опіках кропивою). Тому питну соду використовують скрізь, де необхідно м’яко видалити надлишок кислоти (наприклад, при хімічних кислотних опіках). Лужні розчини питної соди розм’ягшують живі тканини, тому содові полоскання горла і порожнини рота сприяють механічному видаленню інфекції. Содові ванночки (1 столова ложка на 1 літр теплої води) добре розм’ягшують мозолі на руках і ногах. Їх можна робити 2-3 рази на тиждень.  Чому у разі отруєння  оцтом людині не можна давати пити розчин соди ? (Утворюється значна кількість вуглекислого газу, що може  розірвати шлунок.)
2. У народній медицині, як жарознижуючий засіб, використовують відвар верби білої. При достеменному вивченні складу цього відвару та виділенні речовини, що нормалізує температуру тіла людини, 10 серпня 1897 року німецький хімік Фелікс Хоффман вперше отримав цей лікувальний препарат.  В1899 році перша партія цього ефективного лікувального засобу поступила  у продаж і до сьогодні ми ним користуємось як ефективним знеболювальним та жарознижуючим засобом. Але при тривалому використанні навіть в помірних дозах він  може викликати шлункову кровотечу, пошкодження нирок і дефекти слуху, тому його не рекомендують дітям до 12 років. Проте дослідження показують, що цей лікувальний засіб  може попередити інфаркт і тромбоз, тому схильним до серцево-судинних захворювань людям рекомендується постійно вживати його у малих дозуваннях (близько 80 мг на добу). Про якого чудодійного «старожила» нашої домашньої аптечки йде мова ?  (Ацетилсаліцилова кислота.)
3. Багато речовин дістають найбільш широке застосування в різних галузях життя. Наприклад наступний житель нашої домашньої аптечки, який вперше був синтезований італійським  хіміком Асканьо  Собреро в 1847, широко відомий своїми вибухонебезпечними властивостями. Він може  вибухнути й миттєво знищити багатьох людей.  Але ж і він  може врятувати життя людини у випадку серцевого захворювання. Про який лікарський препарат йде мова?  (Нітрогліцерин. )
4. Амоніак - газ з дуже різким запахом, добре розчинний у воді. Формула - NH₃. Розчин амоніаку у воді називають амічною водою або нашатирним спиртом. В медицині розчин аміаку застосовується для виведення людини із стану запаморочення, для цього до носа підносять пучок вати або марлі намоченої нашатирним спиртом. При алкогольному труєнні призначають  5-10 крапель нашатирного спирту на 0,5 склянки води. При укусах комарів використовують мазь із рівних частин нашатирного спирту та ланоліну.

     Аміачну воду використовують сільському господарстві  як ефективне добриво. Нітроген аміачної води краще утримується ґрунтом, ніж нітроген твердих добрив. Крім того таке добриво значно дешевше від твердого і легше вноситься в ґрунт, тим більше, його можна вносити на будь-якій стадії обробітку ґрунту та догляду за рослинами.

      А в чому різниця між  нашатирним спиртом та аміачною водою ?

    ( Різниця між спиртом та аміачною водою полягає у тому, що у аптечному нашатирному спирті масова частка амоніаку 3-10%, а в аміачній воді  10% і вище.)

5. Наступна речовина має дуже суперечливий характер, оскільки  її використовують для лікування алергії, а також вона сама може викликати алергічні реакції.  В медицині цю речовину використовують як протиотруту при отруєнні арсеном, бромом, ртуттю а також іншими важкими металами. Нею ж лікують коросту і використовують для дезінфекціїї кишечника та як протизапальний і протиопіковий засіб. У харчовій промисловості ця речовина відома як харчова добавка Е-539, яку використовують як стабілізатор,  хлібопекарний пом’якшувач смаку, антиоксидант, емульгатор. Що ж це за  препарат  нашої аптечки, що має такі різноманітні властивості та застосування ? ( Натрію тіосульфат)

Переможцем другого туру виходить команда, яка дала більше правильних відповідей і вона ж переходить до третього туру.

Третій тур «практичний»

у третьому турі члени команди будуть змагатися між собою і продемонструють  свої знання на практиці.

Завдання 1. Довести якісний склад питної соди

Навіщо в домашній аптечці   питна сода - натрій гідрогенкарбонат NaHCO₃ - речовина, що є, мабуть, в кожній оселі. І не стільки в домашній аптечці, скільки на кухні, серед таких речовин, як сіль, крохмаль, сода. Справа в тому, що при нагріванні та взаємодії з кислотами питна сода утворює вуглекислий газ, який є хорошим розпушувачем тіста, тому широко використовується в кулінарії.  А маючи слабко лужну реакцію ї використовують як засіб для нейтралізації шкіри при опіках кислотою. Крім того сухою содою посипають термічні опіки на шкірі. Саме тому сода є незамінною речовиною в нашому побуті.

        Сьогодні учасникам нашого змагання необхідно довести, що харчова сода – це сіль саме карбонатної кислоти і вона містить йони Натрію.

(Учні демонструють реакцію взаємодії соди з оцтом. В результаті реакції спостерігається характерне «закипання», що є якісною реакцією на карбонати та гідроген карбонати.  Також випробовують соду на полум’ї, в результаті чого воно забарвлюється в яскраво-жовтий колір. Таке забарвлення полум’я свідчить про наявність йонів Натрію у досліджуваній речовині.)

Завдання 2. Йод чи зеленка

Завжди у домашній аптечці ми маємо два розчини  дезінфекції ран: спиртовий розчин йоду та брильянтового зеленого, який ми в побуті звикли називати зеленкою. Що ж краще використовувати для дезінфекції ран — йод чи зеленку? Давайте їх порівняємо.

 

Обидва розчини  — антисептики. Банальна зеленка має досить значущу назву. Брильянтовий зелений — це синтетичний ані­ліновий барвник, який, крім відомих медичних цілей, використовують також і в промисло­вості — для фарбування паперу й деревини. Спиртовий і водний розчини барвника мають антисептичні властивості — під їхнім впливом гине більшість із тих бактерій, які можуть потрапити на ушкоджену ділянку шкіри. Недолі­ком зеленки є... саме її барвні властивості: вона часто бруднить одяг.

        Йод є хімічним елементом, який часто в над­лишку або нестачі  міститься в нашому організмі, що призводить до серйозних захворю­вань. Йод використовують не тільки у вигляді спиртового розчину, але і як таблетки, капсули, спреї, що містять цей елемент.  Розчин йоду стимулює приплив крові до м'яких тка­нин, але шкіру при цьому підсушує.

 Зеленка, на відміну від йоду, вона має дуже м'яку дію, акти­візує процес загоєння ран і не спалює шкіру.

        Учасники змагання послухавши таке повідомлення повинні виконати завдання:

1. Зробіть призначення про те, які рани слід обробляти розчином йоду, а які зеленкою.  (Йод призначений для ран, які не кровоточать. З його допомогою обробляють негнійні запалення, синці, забиті місця, розтяги.  Зеленці варто віддати перевагу, якщо рана велика, є гнійне запалення. Використовують для чутливої шкіри.)
2. Передбачте, які побічні ефекти можуть давати ці два  розчини. (Йод у деяких людей викликає алергійну ре­акцію, тому цей антисептик не рекомендують ви­користовувати для обробки ран маленьким дітям і алергікам.   Найбільшим «побічним ефектом» зеленки є її стійкість. Майже неможливо відмити зеленку з речей, і так само важко змити її зі шкіри.)
3. Дайте майтер-клас, як необхідно наносити на рану  вказані антисептики. (Йод наносять тільки на шкіру навколо рани. У разі забитих місць і запалень на ушкодженій поверхні малюють йодну сіточку. Зеленку наносять прямо на рану, однак не вар­то лити занадто багато цього препарату, тому що барвник може проникнути глибоко й зелений ко­лір шкіри залишиться назавжди.)

Завдання 3. Розрахункове

     Для лікування грибкового захворювання шкіри лускатого лишая лікарі часто  рекомендують використовувати  5% спиртовий розчин йоду. В аптеках йод зустрічається у вигляді  5% або 9% розчину.   Обчисліть, яку масу етилового спирту необхідно додати до 20 г  9% розчину йоду, щоб дістати  5% розчин.

 

                Журі оголошує загальні результати конкурсу і нагороджує переможців призами і заохочувальними грамотами.

Учитель. Дякуємо всім учасникам і вболівальникам за участь у нашому хімічному Брейн-рингу. Сподіваюсь, що сьогодні ви поповнили свої знання про речовини,  з якими ви часто зустрічаєтесь у повсякденному житті,  і зможете їх застосувати на практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нестача якого хімічного елемента в організмі людини призводить до карієсу зубів?  (Фтор )

Солі якого елемента є одночасно отрутою і зміцнюють організм ? (Миш’як)

Яким хімічним елементом багата морська капуста ? (йодом )

Якщо вірити стародавньому історику,, то під час походу Олександра Македонського в Індію  офіцери його армії хворіли на захворювання кишково-шлункового тракту  рідше, ніж солдати. Їжа і напої були однаковими,  а металічний посуд – різним. З якого металу був цей чудодійний посуд ? (Срібла)

Який хімічний елемент забарвлює кров людини ?

 

Хімія в аптечці

 

 

 

У домашній аптечці рекомендується мати наступні засоби:

 

ь Валідол, валокордин чи корвалол, валеріанові краплі - заспокійливі при серцебитті і хвилюванні.

 

ь Борна кислота, настойка йоду, перекис водню, перманганат калію (марганцівка) - антисептичні засоби.

 

ь Стрептоцидова мазь, синтоміцинова мазь, спиртовий розчин прополісу - при опіках, для змазування невеликих ран і тріщин шкіри.

 

ь Бесалол (салол з беладоною), фталазол, фестал, активоване вугілля - болезаспокійливі і дезинфікуючі засоби при легких харчових отруєннях.

 

ь Аспірин, анальгін - болезаспокійливі і жарознижуючі засоби.

 

ь Иодинол, фурацилін, настойка календули - для змазування чи полоскання при хворобах носоглотки.

 

ь Нафтизин чи галазолін, ментолова олія, каметон (аерозоль) - при нежиті.

 

ь Гідрокарбонат натрію (питна сода) - від печії, для полоскання горла.

 

ь Нашатирний спирт (розчин аміаку) - при непритомностях, чаду, сильному сп'янінні.

 

ь Свинцева примочка (розчин ацетату свинцю у воді - свинцевий цукор), троксевазин (мазь) - при забитих місцях.

 

ь Крохмаль, тальк - присипки від попрілостей.

 

В аптечці повинні бути ще перев'язні засоби - бинти, марля, стерильні серветки, лейкопластир (у тому числі бактерицидний), перцевий пластир, а також піпетки, термометр, грілка, клізма. А тим, хто часто страждає застудами, можна порадити запастися гірчичниками і медичними банками. Якщо в аптечці є ще і пінцет, у вас не буде проблем з видаленням скалок.

 

Серед лік, даних нам самою природою, крім меду і прополісу, добре мати в будинку мінімальний набір сухих трав. М'яту, ромашку, шавлію використовують у виді відвару для полоскання горла і при зубному болі; корінь валеріани, плоди шипшини і глоду - щоб приготувати заспокійливі чаї.

 

Аптечні старожилиЄ стародавні лікарські засоби, що не втратили свого значення дотепер. Це перманганат калію (марганцівка), пероксид (перекис) водню, йод, нашатирний спирт, різні солі - нашатир, поварена, глауберова й англійська сіль, питна сода, , тіосульфат (гіпосульфит) натрію, ляпіс і інші срібні ліки, "свинцевий цукор" - ацетат свинцю, борна кислота... До числа старожилів домашньої аптечки можна прилічити й аспірин - найрозповсюдженний з жарознижуючих засобів.

 

Цікаві перетворення питної соди

Білий порошок питної соди ми розчинили у воді і випробували розчином фенолфталеїну. Фенолфталеїн - індикатор, який змінює своє забарвлення в лужному середовищі на малинове.

Ось що у нас вийшло:

Коля і Денис досліджують розчин питної соди.

 

 

Юля спостерігає за виділенням вуглекислого газу.

 

Фенолфталеїн змінив своє забарвлення на малинове, отже, розчин питної соди виявляє яскраво виражені лужні властивості!

До розчину соди ми додали розчин хлоридної кислоти. Почалось бурхливе виділення газу. Цей газ - вуглекислий газ СО2.

 

  

 

 

 

Секретний лист

 



А ще ми використали реакцію фенолфталеїну на розчин питної соди для написання секретних листів. На листок паперу звичайного шкільного зошита ми нанесли надписи спиртовим розчином фенолфталеїну (фенолфталеїн у воді не розчиняється!). Почекали, доки папірці висохнуть і обробили їх розчином соди з пульверизатору! Наші малюнки і надписи проявились малиновим кольором! Це було дуже цікаво!