Розробка позакласного заходу із зарубіжної літератури для учнів 8-11 класів на тему: “Жінка у сяйві мистецтва”

Розробка позакласного заходу із зарубіжної літератури для учнів 8-11 класів на тему: “Жінка у сяйві мистецтва”

 

МЕТА : розширити світогляд i знання дітей за допомогою творів літератури, музики, живопису, які розкривають найкращі риси жінки та її роль i місце в суспільстві, прищепити їм поважливе ставлення до жінки, до матері.

 

Ведучий. Жінка... Вічна Єва. Вона ввійшла в світ мистецтва в незапам'ятні часи, коли одягнений в шкури невідомий майстер начертав на кам'яній стіні печери древній образ праматері. Художник античності першим витесав з незайманої брили мармуру Афродіту. Задовго до нього на сході були створені мудрі богині. Індії та Єгипту. Летіли віки. Гасли далекі світила. Руйнувались царства. Але все яскравіше спалахували земні зірки прекрасного.

 

Ведуча. Люди творили. I найдивовижніші плоди творчості — образи жінок. У них митці втілили жар своїx сердець, радість земного буття, недосяжність мрій... Згадайте хоча б чарівність Венери Мілоської або Ніки Самофракійської. А Мадонни...Скільки їх створено? Жодна електронно–обчислювальна машина не дасть відповіді на це питания. Кожна Мадонна – втілення мрій художника.

Ведучий. У мистецтві жіночі образи створювали переважно чоловіки. То ж цікаво, яка вона, жінка-ідеал? Яке її місце в суспільстві в piзнi часи та епохи? Якою уявляли coбi жінку великі майстри живопису, письменники, музиканти?

Учень 1. Валерій Брюсов «Женщине»

 Ведучий. Звідки ж взялась вона така, ця незвичайна жінка?

Ведуча. А про це є ось яка легенда:

 Учениця. Як виникла жінка. Після того, як до Бога з'явився чоловік і заявив про свою нудьгу, Бог замислився, а з чого ж зробити жінку, якщо увесь людський матеріал пішов на чоловіка? Після недовгих міркувань став створювати жінку з таких матеріалів: кілька променів сонця, чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, краса лебедя, грайливість кошенят, грація газелі, ласкаве тепло хутра. Змішав усе разом, а потім додав туди...

Учень 2. ...А потім додав туди холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в'їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливі пантери, кровожерливість п'явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя.. Як наслідок, вийшла Жінка.

 Учениця 2. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою, яка вона вийшла, і не намагайся її переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті.”

Ведучий. Ця легенда – жарт, але є тут і доля істини.

 Ведуча. “Всі протилежності сходяться в серці жінки,” – сказав Вольтер. І все ж таки, жінка – це уособлення, перш за все, світла, чистоти, ніжності, любові, материнства.

Ведучий. (під мелодію “Аве Марія”) Такою бачили її великий Леонардо да Вінчі та менш видатні Рафаель, Ботічеллі, Мікеланджело і Тіціан. Про це свідчать їх неперевершені Мадонни. Ян ван Скорел “Мадонна з немовлям” Леонардо да Вінчі “Мадонна Літта” Рафаель “Мадонна Констебіле” “Сикстинська мадонна”

 Ведуча. “Сикстинська мадонна”… Про неї – перлину світового мистецтва – хочеться поговорити окремо:

 Учениця 2. …Босонога. Проста. Юнга. Мадонна спустилась до людей. Тисячні натовпи чекають її появу. І це видовище людей, страждаючих, шукаючих її погляду і простягаючих до неї руки, зупинило на мить Марію. Вона вражена. Ось земля...і ці люди, котрі повинні неминуче вбити її дитя. Вона знає про це. Знає все!

 Учениця 2. ...Марія не чує звичного хору янголів. Її слух вражений незлагодженими голосами мешканців Землі. Вона ще міцніше обіймає сина, відчуває його долю, і тому так широко відкриті її прекрасні, трохи сумні очі, ледь підняті тонкі брови, тому такою скорботою осяяна її юна краса. "Навіщо я прийшла? "– готові прошепотіти її вуста. Але так треба. І молода жінка, горда, благородна, не дивлячись на всю скорботу, яка стискає її душу, все ж спустилась на землю. Щось штовхає її назустріч людям . Хоча вона знає: попереду невблаганно гряде Голгофа.

Ведучий. Жінка – мати, сестра, кохана, вона одночасно і свята, як Мадонна Рафаеля, і грішна, як Марія Магдаліна Мікеланджело або Тіціана

Ведуча. Та всі образи неземних, міфічних жінок мали за прототип земну, реальну жінку, яка надихала і поетів і художників. І в її очах, обличчях, діях, митці знаходили і неземну святість, і божественну красу.

 Учениця 3. “Місячна соната”, яку ви зараз чуєте, присвячена юній графині Джульєтті Гвіччарді, що була одним з уособлень "Безсм ертної коханої " Л. ван Бетховена. На різних етапах його життя образ "Безсмертної коханої" уособлювали різні жінки: Тереза Мальфатті, Амалія Зебальд, Тереза Брунсвік. І кожна з них приносила його серцю радість або страждання, жагучі почуття, сум або надію, печать яких носять його твори (в цей час звучить соната №14 Л. Бетховена).

Ведучий: О.О. Блок присвячував свої вірші “прекрасной даме”, якою, до речі, була донька всесвітньовідомого вченого Д. Менделєєва.

Учень 3  Карн Анна Петрівна. Дитинство Анни, яке пройшло в Лубнах, було затьмарене жорстокістюі деспотизмом її батька. За його вимогою, вона у сімнадцять років була вддана заміж за 52-річного генерала Керна — грубого неосвіченого солдафона. Невдовзі вона залишила чоловіка.

    Ранньої весни 1819 року Анна Петрівна приїхала до Петербургу і в будинку Оленіних познайомилася із 19-річним Пушкіним. Юна красуня вразила поета. Влітку 1825 року Анна Петрівна несподівано приїхала в Приморське до своєї тітки Осипової, і майже кожен день бачилась із Пушкіним. Одна з найкращих поезій О. Пушкіна присвячена нашій землячці Анні Керн  у ній відтворено миттєве знайомство і їхні зустрічі пізніше.

 Ведучий. З жінкою пов'язане почуття любові – найкраще з тих, якими Бог наділив людину.

Ведуча. Кохання вносить сенс в існування людини. Часто воно приносить спокій і насолоду. Але трапляється і навпаки, коли кохання змушує людину страждати.

Сценка з Гоголя “Ніч перед Різдвом”.

Оксана  долго принаряджалась и жеманилась перед небольшим в оловяных рамка зеркалом и не могла налюбоватся собою.

Оксана. Что людям вздумалось расславлять, будто я хороша? Лгут люди, я совсем не хороша! Разве чёрные брови и очи мои так хороши, что уже равных им нет и на свете? Что тут хорошего в этом носе, и в щеках, и в губах? Будто хороши мои чёрные косы? Ух, их можно испугаться вечером: они, как длинные змеи, перевились и обвились вокруг моей головы. Я вижу теперь, что я совсем не хороша! (Отодвигает несколько от себя зеркало, вскрикивает.) 

Нет, хороша я! Ах, как хороша! Чудо! Какую радость принесу я тому, кого буду женою! Как будет любоваться мой муж! 

Кузнец: Чудная девка! И хвастовства у неё мало! С час стоит, глядясь в зеркало, и не наглядится и ещё хвалит себя вслух.

Оксана: Да, парубки, вам ли чета я? Вы поглядите на меня, как я плавно выступаю; у меня сорочка шита красным шелком. А какие ленты на голове! Вам век не увидать богаче галуна! Все это накупил мне отец мой для того, чтобы на мне женился самый лучший молодец на свете!

(обернувшись, увидела кузнеца и вскрикнула).

Оксана: Зачем ты пришёл сюда? Разве хочется, чтобы выгнала за дверь лопатою? Вы все мастера подъезжать к нам. В миг пронюхаете, когда отцов нет дома. О, я знаю вас. Что, сундук мой готов?

Кузнец: Будет готов, мое серденько, после праздника будет готов. Если бы ты знала, сколько возился около него: две ночи не выходил из кузницы, зато ни у одной поповны не будет такого сундука. Железо на окову положил такое, какого не клал на сотникову таратайку, когда ходил на роботу в Полтаву. А как будет расписан! Хоть весь околоток выходи своими беленькими ножками, не найдешь такого! По всему полю будут раскиданы красные и синие цветы. Гореть будет, как жар. Не сердись же на меня! Позволь хоть поговорить, хоть поглядеть на тебя!

Оксана:  Кто же тебе запрещает? Говори и гляди. (Садится на лавку).

Кузнец: Позволь и мне сесть возле тебя?

Оксана: Садись.

Кузнец: Чудная, ненаглядная Оксана, позволь поцеловать тебя!

Оксана: Чего тебе еще хочется? Ему когда мед, так и ложка нужна! Поди прочь, у тебя руки жестче железа. Да и сам ты пахнешь дымом. Я думаю, меня всю обмарал сажею.

Кузнец: Не любит она меня. Ей все игрушки, а я стою перед нею как дурак и очей не свожу с нее. И все бы стоял перед нею, век бы не сводил с нее очей! Чудная девка! Чего бы я не дал, чтобы узнать, что у нее на сердце, кого она любит! Но нет, ей ни до кого нет дела. Она любуется сама собою, мучит меня бедного, а я за грустью не вижу света, а я ее так люблю, как ни один человек на свете не любил и не будет никогда любить.

Оксана: Однако и дивчата не приходят...Что б этот значило? Давно уже пора  колядовать. Мне становится скучно.

Кузнец: Бог с ними, моя красавица

Оксана: Как бы не так! С ними, верно, придут парубки. Тут-то пойдут балы. Воображаю, каки наговорят смешных историй!

Кузнец:Так тебе весело с ними?

Оксана: Да уж веселее, чем с тобою. А! Кто-то стукнул верно, девчата с парубками.

Кузнец:(сам с собою) Чего мне больше ждать? Она издевается надо мною. Ей я столько же дорог, как перержавевшая подкова. Ноесли ж так, не достанется, по крайней мере, другому посмеяться надо мною. Пусть только я наверное замечу, кто ей нравится более мого; я отучу...

(Стук в двери)

З'являються дівчата в українських костюмах.

Дівчата: Щедрик, ведрик!

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски!

(Всі сміються)

                                 Український танець.

Учень. Я вітру питаю: "Чи любить вона?"

А вітер мовчить...лиш ридає луна...

Я море питаю: "Чи рідний я їй?"

 А море мовчить...лиш синіє прибій...

Я сонце питаю: "Чи буде кохать?"

І вітер, і море, і сонце мовчать.

                                         Володимир Сосюра

Учениця 4. Коли б тобі бажав я сліз і муки,

 І кари найстрашнішої бажав,

Я б не викручував твої тендітні руки

І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став вогнем тебе палити,

З тобою б розквитався без жалю:

Я б побажав тобі когось отак любити,

 Як я тебе люблю.

                                   Василь Симоненко

Учень 5. Любовь дороже всех сокровищ.

Она- алмаз,

Который не могут купить даже цари.

Она-целый мир,

Хотя ее обнимають двумя руками.

                                           М.Иокай.

Ведуча: А зараз пісня, в якій навіть весна неможлива без кохання.

Ведучий. У далекому середньовіччі лицарі–трубадури співали для своєї дами серця під її балконом. Зараз немає такої традиції, але творів про жінку і для жінки не стало менше.

Ведучий. І, нарешті, жінка – це мати.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

 Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

                                 Т. Г. Шевченко

 

Ведуча. У піснях, легендах, казках, віршах оспівана українським народом її безкорислива материнська любов. Скільки страждань, болю, образ, праці, сподівань, суму, надії і кохання випало на її долю. Вона все зможе, все подолає і залишиться просто ніжною і доброю.

Ведучий. Жінки можуть все. Але ким би не були жінки, які б рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками. Астрологи сьогодні свідчать, що земля вступає в еру Великої Жіночості. Жінка повинна настільки піднятися сама духовно, морально і інтелектуально, щоб повести за собою.

Ведучий. Одвічно стоять поруч слова: жінка-мати, жінка-сестра, жінка- дружина, розрадниця, кохана, єдина.

Ведуча: Ми хочемо побажати усім вам любові. В ній сила людини.

 

Учениця 6. Девочка, девушка, женщина,

В ранний ли, в поздний ли час,

Столько в тебе перемешано–

Все и не выскажешь враз.

В шелке ли ходишь ты, в рубище –

Вьется судьбы твоей нить.

Будь, заклинаю я, любящей,

Если уж выпало – быть.

Дни ожиданием выстланы.

Жди же – и не прекословь.

Есть непреложная истина:

Женщина – это любовь.

Женские слезы – безделочка.

Легкая, брови вразлет,

Женщина, девушка, девочка

Мир за собою ведет,

Солнца приносит отметины,

И безоглядно идет

Следом за нею в бессмертие

Весь человеческий род.

 

 

 

 

Використана література:

1. Бойко Г. Вірші–веселинки. — Д.: Стакер, 1988.

2. Журнал „Все для вчителя” 2009р. №97

3. Журнал „Позакласний час” 2011р. №8

4. Корнієнко С. М. . Родинні виховні заходи; Навчально–методичний посібник. — Тернопіль, 1997. 5. Уроки з народознавства: посібник / Упоряд. М. К. Дмитренка, Г. К. Дмитренко. — К.: Ред. часопису «Народознавство», 1995.

 6. htt:// www.refine.org.ua/pageid-4189-1.html).