До поданої презентації позакласного заходу з астрономії "Зоряна година" додаю сценарій, що передбачає проведення гри як у класі (на кращого знавця астрономії) так і між командами.
ЗОРЯНА ГОДИНА
(розробка позакласного заходу з астрономії з мультимедійним супроводом)
Дві речі вражають нас найбільше –
зірки над головою і совість всередині нас …
Хід гри
Ведучий: Гуляючи в саду, грецький філософ розмовляв зі своїм учнем.
Учень: - Скажи мені, вчителю, - чому тебе так часто долають сумніви? Ти прожив довге життя, досвідчений і розумний. Як так може бути, що і в тебе залишається так багато нез’ясованих питань?
В роздумах філософ накреслив палицею перед собою два кола: маленький і більший і відповів:
Учитель: Твої знання-це маленьке коло, а мої – велике. Але все, що залишилось поза колами – невідомість. Маленьке коло менше доторкається до невідомості, чим більше коло твоїх знань, тим більші його межі. І надалі, чим більше ти будеш дізнаватись нового, тим більше питань у тебе буде виникати.
Ведучий: Грецький мудрець дав вичерпну відповідь. Великі вчені можуть знайти рішення хвилюючого їх питання, але ніхто і ніколи не зможе написати в науці останній, заключний розділ.
Фізика та астрономія вивчають природу. Природа – це чудова книга, котру наука читає для нас. Розвиток науки дозволяє людині зазирнути у завтрашній день, вселяє у нього віру у власні сили. Давні люди не знали ні точних годинників, ні компасів. Їх заміняло зоряне небо. І чим більше питань задавало природі людство, тим більше відповідей могла дати йому наука про небо і його таємниці-астрономія. Відомий французький астроном, фізик і математик П’єр Симон Лаплас писав: «Астрономія за величчю свого об’єкта і за досконалістю своїх теорій є найпрекраснішим пам’ятником людського духу і проявом найвищого його інтелекту». То ж чи годиться, запитуємо ми усіх нас, позбавити майбутні покоління цього найпрекраснішого духу і найвищого інтелекту?
І Відбірковий тур
Запитання: Розташувати планети в порядку віддалення від Сонця:
Земля, Марс, Венера, Меркурій.
Відповідь: Меркурій, Венера, Земля, Марс.
Запитання учаснику І туру
А) кисню; В) водню;
Б) гелію; Г) урану.
2) Хто першим використав телескоп для астрономічних спостережень?
А) Ломоносов; В) Ньютон;
Б) Копернік; Г) Галілей.
3) З якого року Плутон не є планетою?
А) 2006; В) 2008;
Б) 2007; Г) 2009.
4)Оберіть планету, яка не має супутників?
А) Венера; В) Марс;
Б) Уран; Г) Земля.
5) Проміжок часу через який повторюються сонячні та місячні затемнення?
А) міленіум; В) місячний рік;
Б) сарос; Г) сонячний рік.
6) Найближча до нас зоря перебуває в сузір’ї…
А) Оріона; В) Ліри;
Б) Лева; Г) Кентавра.
7) Чи є така точка на Землі, з якої можна побачити всі зорі нічного неба?
А) ця точка на одному з полюсів;
Б) такої точки не існує;
В) будь-яка точка на екваторі;
Г) будь-яка точка на Землі.
8) Яка з названих планет обертається в протилежний бік порівняно із Землею?
А) Венера; В) Марс;
Б) Меркурій; Г) Юпітер.
9) З якою швидкістю Земля рухається навколо Сонця?
А) 330 м/с; В) 30 км/с;
Б) 11.2 км/с; Г) 300 000 км/с.
10) Який колір неба на Місяці?
А) білий; В) голубий;
Б) чорний; Г) жовтий.
11) Скільки супутників має Марс?
А) чотири; В) один;
Б) два; Г) жодного.
12) Який період обертання навколо Землі геостаціонарних супутників?
А) 24 години; В) місяць;
Б) 12 годин; Г) тиждень.
ІІ Відбірковий тур
Запитання: Розташувати в порядку спадання такі одиниці відстані:
кілометр, парсек, світловий рік, астрономічна одиниця.
Відповідь: парсек, світловий рік, астрономічна одиниця, кілометр.
Запитання учаснику ІІ туру
1.Яка планета обертається швидше всіх навколо своєї осі?
А) Венера; В) Меркурій;
Б) Юпітер; Г) Земля.
2) Який з перерахованих астероїдів є найбільшим?
А) Юнона; В) Церера;
Б) Веста; Г) Паллада.
3) Орбітами руху всіх планет є:
А) коло; В) парабола;
Б) еліпс; Г) гіпербола.
4) Затемнення Місяця буває під час?
А) першої чверті; В) третьої чверті;
Б) нового місяця; Г) повні.
5) Навколо Сонця, крім Землі рухається ще…
А) сім планет; В) дев’ять планет;
Б) вісім планет; Г) десять планет.
6) Який із хімічних елементів був уперше виявлений за допомогою астрономічних спостережень?
А) залізо; В) карбон;
Б) гелій; Г) оксиген.
7) Найближча до нас зоря називається?
А) Сіріус; В) Проксима;
Б) Полярна; Г) Капелла.
8) Хто відкрив наявність атмосфери у Венери?
А) Гершель; В) Ломоносов;
Б) Кеплер; Г) Струве.
9) Яка з планет обертається навколо своєї осі ніби лежачи на боці?
А) Земля; В) Сатурн;
Б) Юпітер; Г) Уран.
10) Хто відкрив кільця Сатурна?
А) Гюйгенс; В) Ньютон;
Б) Галілей; Г) Ломоносов.
11) Яка із зір на небі найяскравіша?
А) Арктур; В) Альтаїр;
Б) Бетельгейзе; Г) Сіріус.
12) Хто відкрив чотири найбільші супутники Юпітера?
А) Копернік; В) Гюйгенс;
Б) Галілей; Г) Ломоносов.
ІІІ Відбірковий тур
Запитання: Розташувати космонавтів в порядку черговості їх польотів:
Г.С. Тітов, А.Г. Ніколаєв, Ю.О. Гагарін, П.Р. Попович.
Відповідь: Ю.О. Гагарін, Г.С. Тітов, А.Г. Ніколаєв, П.Р. Попович.
Запитання учаснику ІІІ туру
1)У яку пору року Земля розташована ближче до Сонця?
А) зима; В) літо;
Б) весна; Г) осінь.
2) Між якими двома великими планетами знаходиться пояс астероїдів?
А) між орбітами Юпітера і Сатурна;
Б) між орбітами Марса і Юпітера;
В) між орбітами Землі і Марса;
Г) між орбітами Венери і Землі.
3) Венеру найкраще видно в положенні, яке називається…
А) елонхація; В) нижнє сполучення;
Б) протистояння; Г) верхнє сполучення.
4) Найдалі від Сонця розташована планета…
А) Марс; В) Юпітер;
Б) Нептун; Г) Сатурн.
5) Скільки часу триває один місячний день?
А) 24 години; В) 12 годин;
Б) два тижні; Г) місяць.
6) У 1990 році на орбіту Землі заввишки 612 км було запущено космічний телескоп імені…
А) Амстронга; В) Гагаріна;
Б) Габбла; Г) Ресела.
7) У 2014 році до Землі наблизиться і її буде видно неозброєним оком комета…
А) Галілея; В) Шумейкера-Леві;
Б) Чурюмова-Герасименко; Г) Енке.
8) Яка з планет має найбільше кільце?
А) Юпітер; В) Нептун;
Б) Уран; Г) Сатурн.
9) Чи видно з Місяця ті самі сузір’я, що й із Землі?
А) так; В) ні;
Б) тільки зодіакальні; Г) лише взимку.
10) Марс найкраще видно в положенні, яке називається…
А) протистояння; В) нижнє сполучення;
Б) елонхація; Г) верхнє сполучення.
11) Яка із планет сонячної системи найяскравіша?
А) Венера; В) Юпітер;
Б) Марс; Г) Сатурн.
12) Який із супутників Юпітера напевно вкритий товстим шаром льоду?
А) Іо; В) Європа;
Б) Ганімед; Г) Каллісто.
Раунд 1 “Титани астрономії”
На екрані перед вами портрети та прізвища великих вчених:
1- Кеплер; 2- Бруно; 3- Галілей; 4- Птолемей; 5- Браге; 6- Коперник.
Питання раунду:
Раунд 2 “Астрономічні засоби досліджень”
З самого початку зародження астрономії, з часів Галлілея астрономи переслідують одну спільну мету: бачити більше , бачити дальше, бачити глибше. І для цього використовували різні прилади.
Перед вами фотографії з назвами зображених на них засобів досліджень.
1- Радіотелескоп; 2- Гномон; 3- Телескоп Ньютона; 4- Телескоп Галлілея;
5- Гамма-телескоп; 6- Телескоп Хаббла.
Питання раунду:
Раунд 3 “Планети Сонячної системи”
У цьому раунді будуть питання, пов’язані із планетами Сонячної системи. Перед вами зображення та назви планет.
1- Меркурій; 2- Марс; 3- Уран; 4- Венера; 5- Сатурн; 6- Юпітер.
Питання раунду:
Раунд 4 “Супутниковий”
У цьому раунді вашій увазі будуть представлені наступні супутники планет:
1- Іо; 2- Європа; 3- Титан; 4- Ганімед; 5- Калісто; 6- Фобос.
Питання раунду:
1. У перекладі на українську мову назва цього супутника означає “страх”. (6)
2. Усього в Юпітера 16 супутників. Але в запропонованих назвах один із супутників є супутником Сатурна. Назвіть його. (3)
3. Який із цих супутників допоміг датському фізикові й астрономові Олафу Ремеру в 1676 році визначити швидкість світла? (1)
4. Чотири з цих супутників були відкриті Галілеєм у 1610 році й звуться Галілеєві. Які з них не є галілеєвими? (3, 6)
5. А цей супутник є одним із найбільш великих та важких із усіх запропонованих. (4, Ганімед має масу 149 • 10 21 кг, а Титан – 134 • 10 21 кг)
Раунд 5 “Зоряний”
Отже, перед вами зорі:
1- Альтаїр; 2- Альдебаран; 3- Вега; 4- Денеб; 5- Регул; 6- Бетельгейзе.
Питання раунду:
1. Ця оранжево-червона гігантська зірка діаметром в 36 поперечників Сонця перебуває на відстані 55 світлових років. У сузір’ї Тільця вона є оком розлютованого Тільця. Це сузір’я найкраще спостерігати на зимовому небі. Що це за зірка? (2)
2. Ця зірка – найбільш яскрава в сузір’ї Лева. Вона майже в 2 рази яскравіша за Полярну й перебуває на відстані близько 80 світлових років. Назвіть табличкою цю зірку. (5)
Регул – означає Царська зірка. Її легко знайти, коли сузір’я Лева піднімається високо над горизонтом. Регул знаходиться ніби в серці Лева.
3. Лебідь – велике, красиве сузір’я північного неба. Частина його, що складається з найбільш яскравих зірок, відома за назвою Північний хрест. Назвіть найяскравішу зірку цього сузір’я. (4)
Денеб – по-арабськи означає «хвіст курки», тому що розташоване у хвості Лебедя. Ця зірка проводить над горизонтом усього 5 годин на добу, але видно її на зоряному небі протягом цілого року. Вважається, що ця зірка яскравіша від Сонця в 10 тис. разів і знаходиться на відстані 820 світлових років.
4. У сузір’ї Орла ця зірка найяскравіша, вона поряд із Вегою й Денебом входить у літньо-осінній трикутник Північної півкулі неба. Що це за зірка? (1)
Альтаїр поряд з ?-Центавра є найближчою до нас зіркою й знаходиться на відстані 16 світлових років.
5. А цю зірку найкраще спостерігати взимку, тому що вона є найбільш яскравою в сузір’ї Оріона, що прикрашає наше небо лише взимку. У 1920 році були вперше визначені її розміри й донедавна вважали найбільшою зіркою у спостережуваній частині Всесвіту, тому що її діаметр виявився більшим за 1 млрд км.
Але зараз виявлено більшу зірку в сузір’ї Візника, яка в 2700 більша за Сонце. Отже, назвіть цю червонувату зірку, яка прикрашає ліве плече Оріона. (6)
Зірка Бетельгейзе всього приблизно в 1 тисячу разів більша за Сонце.
6. У сузір’ї Ліри – це найяскравіша зірка. Назвіть її! (3)
Вега – перша зірка, яку вдалося сфотографувати, а відбулося це в 1850 році. Наша Сонячна система летить до Веги зі швидкістю 20 км/с. А через 12 тис. років яскрава Вега буде для нас Полярною зорею.
Раунд 6 “Сузір’я”
Цей раунд присвячений сузір’ям, яких на зоряному небі в цей час виділено 88. А перед вами назви наступних сузір’їв:
1- В.Ведмедиця; 2- Змієносець; 3- Пегас; 4- Плеяди; 5- Андромеди;
6- М.Ведмедиця.
Питання раунду:
1. Це сузір’я є поетичним символом і служить своєрідним натхненням для поетів і прозаїків. (3)
2. У це сузір’я була перетворена одна із прекрасних німф Калісто, яку потаємно від дружини (Гери) полюбив громовержець Зевс. (1)
3. З яким сузір’ям пов’язане походження емблеми медицини? (2)
Змієносець – він же Асклепій або Ескулап був першим лікарем. У своїй руці він несе змію, отрутою якої він зціляв хворих і навіть воскрешав мертвих.
4. У цьому сузір’ї перебуває одна з найвідоміших туманностей М31 – спіральна галактика, що містить сотні мільярдів зірок. У ясні ночі можна спробувати розглянути бліду цятку, а в телескоп ця галактика являє дуже ефектне видовище. Назвіть сузір’я, в якому перебуває туманність М31. (5)
5. У цьому сузір’ї знаходиться Північний полюс світу. У наш час північний небесний полюс наближається Полярної зорі – залишився 1о і 2100 року практично збіжиться з нею. Після цього він почне віддалятися, і вже інші зірки будуть претендувати на місце Полярної. Назвіть це сузір’я. (6)
6. У грецьких міфах 7 дочок титана Атланта й океаніди Плейони були перетворені Зевсом у зірки та піднесені на небо у вигляді сузір’я. 6 зірок цього сузір’я сяють досить яскраво, і лише одну – Меропу – ледве видно, тому що за легендою вона вийшла заміж за простого смертного і їй, нібито, соромно перед сестрами, які вийшли заміж за богів. Назвіть сузір’я, що складається з 7 зірок. (4)
Підводяться підсумки раунду, вибуває гравець, який отримав найменшу кількість “зірок”.
Раунд 7 “Таємниці Всесвіту”
1- Нова зоря; 2- Пульсар; 3- Наднова зоря; 4- Чорна діра; 5- Нейтронна зоря; 6- Квазар.
Питання раунду:
Раунд 8 «Фінал»
І конкурс.
Космічна вікторина.
ІІ конкурс.
Чи знаєш ти, що…
«білий карлик» діаметром 10000км – чайна ложка речовини, з якої він складається, важить… (5 тонн);
нейтронна зірка діаметром 25 км: чайна ложка речовини важить… (1млрд. тонн).
Астрономія завжди знадобиться, а зорі
Будуть вам світити увесь час і не згаснуть ніколи!
Бліц-питання(для вболівальників)
Одного ранку, протягом 2 годин, китайці змогли спостерігати унікальну картину – у небі з’явилося аж 3 сонця. У вчених одразу знайшлася відповідь на це дивне явище. А у вас? (Справа в тому, що осінню на висоті 6000 кілометрів з’явилася хмара, яка складається з маленьких кристаликів льоду. Промені, які падають на таку хмару, починають викривлятися, в результаті чого ми бачимо дане явище.)
Навіщо побудували Стоунхендж? (Давню кам’яну споруду в Англії почали будувати 4000 років тому. Імовірно, що це древня обсерваторія. У день літнього сонцестояння схід сонця спостерігається точно між певними кам’яними блоками)
Починаючи з 1801 року відкрито та зареєстровано в каталогах понад півтори тисячі астероїдів. Спочатку, коли астероїдів було відомо небагато, їм за традицією давали міфологічні імена. Так були, наприклад, перші найбільші з малих планет: Церера, Паллада, Веста, Юнона. Коли «міфологічні» запаси були вичерпані, пішли в хід географічні назви. З’явилися планети Азія, Австралія, Європа, Америка і т. п. Поряд з такими іменами, вигадували для астероїдів назви предметів, наук, різних областей людської діяльності, але неодмінно з жіночим закінченням. В результаті каталоги малих планет збагатилися астероїдами Філософія, Юстиція, Індустрія, Фотографіка. Зрештою, і тут фантазія астрономів була переможена величезною кількістю знову відкритих карликових планет. Які назви тепер почали надавати планетам?
Ось так і з’явились в сонячній системі планети Катя, Наталя, Люба, Олена, Анна, Клавдія, Марина, Ірина, Люда… Можна сміливо стверджувати, що в сучасному каталозі астероїдів будь-яка з читачок знайде «свою» планету. Всі ці «жіночі» планети, правда, дуже невеликі, діаметром в кілометри або, найбільше, десятки кілометрів. Але все-таки це самостійні супутники Сонця, як Земля і навіть як Юпітер.
Бліц-питання
Історія ця давня, але вона курйозна, і тому її варто згадати.
… У 1761 році очікувалося рідкісне астрономічне явище – проходження Венери перед диском Сонця. Вже тоді був відомий метод, що дозволяв за спостереженнями положення Венери на диску Сонця визначати відстань між Сонцем і Землею.
Паризька Академія наук послала астронома Лежантіля в Індію, де він повинен був провести необхідні спостереження. Шлях був довгий, та, крім того, між Англією і Францією йшла війна. Одним словом, Лежантіль запізнився і прибув на місце вже після того, як проходження Венери відбулося.
Французький астроном знав, що ці проходження повторюються через 8 і 125 років, так що найближча поява Венери на диску Сонця відбудеться в 1769 році. Що було робити? Повертатися на батьківщину? Але це було складно, небезпечно і, врешті-решт, Лежантіль зволів залишитись на вісім років в Індії. Життя було нелегким, але астронома надихала надія, що кінцева мета подорожі все ж буде досягнута.
Настав, нарешті, довгоочікуваний день. З ранку була відмінна погода. Але, як тільки Венера вступила на сонячний диск, раптово насунули хмари, і Лежантіль нічого не побачив!
Невдаха-астроном в пам’ять про свою невдалу подорож вивіз з Індії невідому в Європі дуже гарну квітку. Щоб хоч якось утішити Лежантіля, Паризька Академія наук назвала квітку ім’ям талановитої вираховувальниці, яка незадовго до цього разом з іншими вченими успішно вирахувала чергову появу комети Галлея. З тих пір в Європі, особливо серед астрономів, широкою популярністю користується ця квітка – живий пам’ятник забавної історії про невдаху-астронома. (Цю вираховувальницю звали Гортензія Лепот.)
Цікава історія. Професії. Бессель, знаменитий астроном і математик, одним з перших визначив відстань до зірок, почав свою кар’єру конторником. Пивовар Ласель прославився відкриттям супутників Урана і Нептуна. Музикант (гобоїст) Вільям Гершель не залишив жодних слідів в історії музики, але його ім’я прикрашає історію астрономії. Бляхар Свіфт – відомий «ловець» комет, суддя Шретер – один з основоположників планетної астрономії, аптекар Швабе відкрив періодичність сонячної активності, а тесля Холл – супутники Марса …
Цей букет спеціальностей легко зробити ще більш різноманітним, якщо згадати про англійського священика Брадлі, капітана Галія і так далі, аж до великого каноніка Миколи Коперника.
У минулому, в особливості далекому минулому, коли університети ще не готували астрономів-фахівців, шлях в астрономію завжди лежав через самоосвіту, тобто «аматорство» в широкому сенсі слова. У наші дні не всяка спеціальність допускає «аматорство» – навряд чи мав би велику клієнтуру, скажімо, хірург-любитель. Але астроном-любитель – це повноправний, дуже потрібний діяч в сучасній астрономії. Для нього астрономія хоча і улюблена, але друга професія, що, втім, анітрохи не применшує значення досліджень астрономів-любителів.
Підведення підсумків заходу.
Цікаво знати
- На Венері день довший за рік.
- Маса Юпітера в 318 разів більше маси Землі.
- На поверхні Венери вдень температура досягає 430 градусів за Цельсієм.
- Місяць завжди повернений до Землі однією стороною.
- Гора Максвела на Венері досягає у висоту 11 км.
- Об'єм сатурна перевищує земний в 758 разів.
- У нашій Галактиці існує декілька сотень мільйонів нейтронних зірок.
- Маса Сонця в 333 тис. разів більше маси Землі.
- Неозброєне людське око може бачити на всьому нічному небі до 5 тисяч зірок.
- Сьогодні небо умовно поділене на 88 ділянок – сузір'їв.