Розробка. "Практичне заняття. Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Становлення абсолютизму."

Про матеріал
Практичне заняття з теми: «Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Становлення абсолютизму» передбачає узагальнення знань та умінь з розділу «Держави Західної Європи в XVI—XVII ст.» та практичне опрацювання різноманітних історичних джерел, узагальнюючих таблиць та схем. Учні формують та розвивають важливі навчально-предметні компетентності: історичні, аксіологічні, комунікативні. Самостійно на основі джерел визначають особливості та відмінності правління абсолютних монархів у різних країнах Європи. Важливим етапом практичного заняття є рефлексія та самооцінка учнів власної роботи, результативності. Після цього уроку учні зможуть: - визначати риси абсолютної монархії; - пояснювати та застосовувати поняття «абсолютна монархія»; - визначати особливості та відмінності правління абсолютних монархів у різних країнах Європи; - працювати з додатковими джерелами інформації; - критично аналізувати писемні джерела; - складати історичний портрет.
Перегляд файлу

Пекар Т.В. – учитель історії Одеської загальноосвітньої школи №45 

                        І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області

 

Предмет.  Всесвітня історія      8 клас

Урок  №___                                                                                     Дата_______

 

Тема: Практичне заняття. Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Становлення абсолютизму.

Мета: навчитися самостійно визначати риси абсолютної монархії; визначати особливості та відмінності правління абсолютних монархів у різних країнах Європи; розвивати історичні, аксіологічні, комунікативні компетентності; виховувати інтерес до історичної науки.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати риси абсолютної монархії;
  • пояснювати та застосовувати поняття «абсолютна монархія»;
  • визначати особливості та відмінності правління абсолютних монархів у різних країнах Європи;
  • працювати з додатковими джерелами інформації;
  • критично аналізувати писемні джерела;
  • складати історичний портрет.

Тип уроку: практичний

Обладнання: підручник О.В.Гісем. Всесвітня історія: підр. для 8 кл., Харків, Ранок, 2016. С.; атлас для всесвітньої історії (8 клас); роздатковий та ілюстрований матеріал: таблиці, схеми, історичний словник, історичні документи, хронологічна таблиця, ілюстрації, картка-завдання; презентація, ноутбук (або інтерактивне обладнання для показу презентацій).

                                                            Хід уроку

І. Вступна частина.

1.1. Організаційний момент уроку

1.2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Так чи ні»

  1. Війна з парламентом, страчений у 1649 р. – це Яків І (ні, страчений був Карл І).
  2. Яків І – це син Марії Стюарт, який спробував  встановити абсолютизм і відновити католицизм – це (так)
  3. Єлизавета І - остання представниця династії  Тюдорів. Характерна суперечка з Марією Стюарт (так)
  4. Одна із особливостей абсолютизму Тюдорів  -  це підлеглість парламенту монарху (так)
  5. Найвідоміший вислів доби правління цього іспанського короля Філіппа ІІ «Така моя воля»  (ні, це французький  король Франциск І)
  6. Гугеноти в перекладі – «товариші » (так)
  7. Формування абсолютної  монархії було завершено за Людовіка XIV (так)
  8. Кардинали і перші міністри Рішельє та Мазаріні протидіяли королю та обмежували його владу (ні)
  9. Міцні фінанси, надійна армія — ось те, на що спиралася королівська абсолютна влада за Людовіка XIV. Уся вища судова влада також належала королю (так)
  10.                      Людовіка  XIV називали «Король-сонце»,  йому приписували вислів: «Держава — це я!» (так).

Бесіда.

  • Дайте визначення поняттю абсолютизм.
  • Назвіть головні ознаки абсолютної монархії та країни в яких вона панувала.

 

1.3. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з візуальними джерелами (презентація).

         

        Єлизавета І                         Філіпп ІІ                     Людовік ХІV

  • Розгляньте зображення.
  • Поміркуйте, що може бути спільного між цими людьми?

 

ІІ. Основна частина

Завдання 1. Формуємо поняття

Визначити поняття: монархія, абсолютизм, абсолютна монархія

Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (абсолютна, необмежена монархія) або частково (обмежена монархія) належить одній особі — монарху.

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монарху належить необмежена верховна влада. У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства.

Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою.

Завдання 1. Проаналізуйте розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Заповніть таблицю. Узагальнення отриманих знань.

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи

Країна

Прояви монархічних форм правління

Франція

 

Англія

 

Іспанія

 

Завдання 2. Наведіть приклади (дати правління, ім’я короля, країна) правління абсолютних монархів в Англії, Франції, скориставшись узагальнюючою таблицею «Прояви формування абсолютизму». Узагальнення отриманих знань.

При  складанні таблиці користуємося узагальнюючою таблицею  «Прояви формування абсолютизму: дати і події»

Король,

роки правління

Прояви формування абсолютизму

Франція

 

Англія

 

Іспанія

 

 

Додаток І. «Прояви формування абсолютизму: дати і події»

 

Завдання 3. Визначити переваги та недоліки монархічної форми правління та заповнити таблицю. Дослідження історичного вища.

Монархічна форма правління

переваги

недоліки

 

Завдання 4. Опрацювати писемне джерело Витяг із «Коментарів про Французьке королівство», складених у 1561 р. послом Венеціанської республіки Мікеле Суріано і відповісти на запитання:

  1. Яку роль відігравала Франція в Європі в ХVІ ст.?
  2. Чи була влада французького короля абсолютною? Аргументуйте власну думку.
  3. Поясніть, чому саме Франція стала зразком абсолютизму?

 

Венеціанський посол Суріано про Францію ХVІ ст.

«Французьке королівство, а загальною думкою, вважалося першим серед християнських держав як за своєю гідністю і силою, так і за тим авторитетом, яким користувався його король. Стосовно королівської гідності, то вона від часу свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога… Щодо могутності королівства, то в ній не доводиться сумніватися, ураховуючи  просторість країни, кількість мешканців, силу воїнства і її багатство, що перевершує багатства будь-якої іншої держави Європи.»

 

Завдання 5. Виконайте тести.

1. Установіть відповідність між іменами королів Англії та фактами, що пов’язані з їхньою біографією.

1) Яків І

А) «Славна революція», вигнання з країни

2) Карл І

Б) Спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним

3) Карл ІІ

В) Спроба встановити абсолютизм і відновити католицизм

4) Яків ІІ

Г) Війна з парламентом, страчений у 1649 р.

 

Д) Прийняття «Судебника»

 

 

 

 

3. Установіть відповідність між іменами та фактами, що пов’язані з їхньою біографією.

1) Жан-Батіст Кольбер

А) лідер нідерландських повстанців у боротьбі проти влади іспанського короля

2) герцог Альба

Б) Спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним

3) Карл ІІ

В) міністр фінансів Франції за короля Людовіка ХІV

4) Яків ІІ

Г) французький державний та церковний діяч, перший міністр та фактичний правитель  Франції за малолітнього короля Людовіка ХІV

 

Д) Спроби відновити абсолютизм, початок «Славної революції», вигнання з країни

 

ІІІ. Заключна частина.

3.1. Підсумки уроку

Зробити висновок щодо особливостей абсолютних монархій в Європі за Нового часу.

Метод «Прес»

Я вважаю, що …

… тому, що …

Отже, …

3.2. Оцінювання роботи.

Самооцінювання  учнями виконаної  роботи до 10 бал.

3.2. Домашнє завдання. Повторити §11-17 Гісем О.В.: дати, події, визначення, ілюстрації; карти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна карта

Практичне заняття №7. Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи

Мета: навчитися визначати самостійно риси абсолютної монархії; визначати особливості та відмінності правління абсолютних монархій у різних країнах Європи.

Хід уроку

Завдання 1. Проаналізуйте розвиток монархічних форм правління у країнах  Західної Європи. Заповніть таблицю.

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи

Країна

Прояви монархічних форм правління

Франція

 

Англія

 

Іспанія

 

 

Завдання 2. Наведіть приклади (дати правління, ім’я короля, країна) правління абсолютних монархів в Англії, Франції. При  складанні таблиці користуємося узагальнюючою таблицею  «Прояви формування абсолютизму: дати і події».

Король,

роки правління

Прояви формування абсолютизму

Франція

 

Англія

 

Іспанія

 

 

Завдання 3. Визначити переваги та недоліки монархічної форми правління та заповнити таблицю.

Монархічна форма правління

переваги

недоліки

 

Завдання 4. Опрацювати писемне джерело Витяг із «Коментарів про Французьке королівство», складених у 1561 р. послом Венеціанської республіки Мікеле Суріано і відповісти на запитання:

  1. Яку роль відігравала Франція в Європі в ХVІ ст.?
  2. Чи була влада французького короля абсолютною? Аргументуйте власну думку.
  3. Поясніть, чому саме Франція стала зразком абсолютизму?

 

Венеціанський посол Суріано про Францію ХVІ ст.

«Французьке королівство, а загальною думкою, вважалося першим серед християнських держав як за своєю гідністю і силою, так і за тим авторитетом, яким користувався його король. Стосовно королівської гідності, то вона від часу свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога… Щодо могутності королівства, то в ній не доводиться сумніватися, ураховуючи  просторість країни, кількість мешканців, силу воїнства і її багатство, що перевершує багатства будь-якої іншої держави Європи.»

Завдання 5. Виконайте тести.

1. Установіть відповідність між іменами королів Англії та фактами, що пов’язані з їхньою біографією.

1) Яків І

А) «Славна революція», вигнання з країни

2) Карл І

Б) Спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним

3) Карл ІІ

В) Спроба встановити абсолютизм і відновити католицизм

4) Яків ІІ

Г) Війна з парламентом, страчений у 1649 р.

 

Д) Прийняття «Судебника»

 

 

3. Установіть відповідність між іменами та фактами, що пов’язані з їхньою біографією.

1) Жан-Батіст Кольбер

А) лідер нідерландських повстанців у боротьбі проти влади іспанського короля

2) герцог Альба

Б) Спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним

3) Карл ІІ

В) міністр фінансів Франції за короля Людовіка ХІV

4) Яків ІІ

Г) французький державний та церковний діяч, перший міністр та фактичний правитель  Франції за малолітнього короля Людовіка ХІV

 

Д) Спроби відновити абсолютизм, початок «Славної революції», вигнання з країни

 

Зробити висновок щодо особливостей абсолютних монархій в Європі за Нового часу.

Рекомендації: використовуйте  додаткову літературу, інтернет-ресурси.

Оцінити виконану роботу до 10 бал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Словник

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монарху належить необмежена верховна влада. У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства.

 

Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою.

 

Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (абсолютна, необмежена монархія) або частково (обмежена монархія) належить одній особі — монарху.

 

Додаток 2. Прояви формування абсолютизму: дати і події

 

Король,

роки правління

Прояви формування абсолютизму: дати і події

ФРАНЦІЯ

Людовік ХІІ

(1498-1515)

 

• встановлював податки на утримання армії;

• жодного разу не скликав Генеральні штати для затвердження своїх рішень;

• культ особи короля;

• створив постійну найману армію замість давнього феодального ополчення.

Франциск І

(1515-1547)

• підпорядкував французьку католицьку церкву;

• створив нові урядові органи — Велику королівську раду, члени якої призначалися королем;

• збільшив державні податки і поєднав їх із прибутками від королівського домену; політика меркантилізму;

• Генеральні штати не скликав, усі найважливіші справи, що стосувалися життя країн, вирішувалися на Великій королівській раді;

• започаткував практику перенесення розгляду судових справ із Паризького парламенту (вищої судової палати) до Великої королівської ради;

• на його королівських указах вперше з’явилася формула необмеженої влади: «Така моя воля».

Генріх ІІ

(1547-1559)

• став першим серед французьких королів, що користуватися титулом «Ваша величність», який раніше мали лише імператори Священної Римської імперії

• відмовився від скликання Генеральних штатів

• створив Вогняну палату

релігійні війни знищили цвіт французького родового дворянства, що сприяло подальшому посиленню абсолютної королівської влади.

Генріх IV (1594-1610)

• тріумф абсолютизму;

відмовився від скликання Генеральних штатів і став збирати Ради нотаблів, на які запрошував представників знаті

• внутрішня політика меркантилізму та протекціонізму;

• інститут інтендантів, представники влади короля  – обмеження влади губернаторів

Людовік XIII

(1610-1643) кардинал герцог Рішельє (1585-1642)

ліквідація політичної самостійності гугенотських провінцій;

повне знищення сепаратизму вищої знаті;

зміцнення державного апарату -  опори короля (посилення  значення інтендантів як представників короля  у провінціях та  статс-секретарів, які очолювали міністерства);

• внутрішня політика меркантилізму та протекціонізму.

Людовік  XIV

(1643-1715)

Джуліо Мазаріні

міністр фі-нансів

Жан-Батист Кольбер (1619-1683)

політика Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської  влади;

«Держава — це я!»;

• «король – сонце»; величезні витрати на утримання королівського двору;  синекурати (від латин. sine cura — «без турбот»);

виступ проти абсолютної влади короля — Фронда принців («праща»), її поразка продемонструвала силу абсолютної монархії;

• внутрішня політика протекціонізму;

• реформа армії – найчисельніша в Європі;

міцні фінанси, надійна армія — ось те, на що спиралася королівська абсолютна влада Людовіка ХІІІ;

французьке дворянство опинилося в повній залежності від абсолютної монархії;

• повна залежність католицької церкви від короля;

вища судова влада також належала королю;

• загарбницькі війни за розширення території Франції (за 54 р. правління – 33 р. війни), які вона програла – Людовик  XIV мріяв стати абсолютним монархом Європи.

Висновок

Таким чином, у XVII ст. абсолютна монархія у Франції створила умови для успішного розвитку країни. Королі та їхні міністри остаточно зламали опір великих феодалів та завершили об’єднання країни. Влада намагалася покращити торгівлю в державі та за її межами, налагодити промислове виробництво товарів.

Людовік XV

(1715-1774)

«На наш вік вистачить», «Після нас хоч потоп»;

  за часів правління Людовіка XV виразно проявилися недоліки абсолютної  монархії  у Франції:

• абсолютна монархія стримувала розвиток Франції;

залежність внутрішньої та зовнішньої політики від волі та примх однієї людини негативно впливала на долю країни, гальмувала розширення промисловості та торгівлі.

Висновок

Проте вже на початку XVIII ст. абсолютна монархія почала стримувати розвиток Франції. Залежність внутрішньої та зовнішньої політики від волі та примх однієї людини негативно впливала на долю країни, гальмувала розширення промисловості та торгівлі.

АНГЛІЯ

Генріх VII Тюдор (1485-1509)

На початку Нового часу парламент в Англії виступав союзником короля й був опорою абсолютної монархії, що зміцнювалася.

Генріх VIII Тюдор

• «королівська реформація»: знищив католицьку церкву і очолив англіканську

1534 р. - «Акт про супрематію» (прийнятий англійським парламентом) підпорядкував англіканську церкву монарху

• політика протекціонізму; закони, спрямовані проти жебрацтва – «криваве законодавство»;

головний орган управління країною з необмеженими повноваженнями стала підпорядкована королю Таємна рада;

• парламент зберігає важливе значення;

• колонізація Ірландії.

Єлизавети І

(1558-1603)

відновила англіканську церкву, видано суворі закони проти католиків; указ «Про верховенство корони» - священики і єпископи підкорялися королеві як звичайні чиновники;

1571 р. - англійський «Символ віри» («39 статей»);

посилювала королівську владу, зберігаючи парламент і місцеве самоврядування;

• політика протекціонізму (сприяючи розвитку національного виробництва, торгівлі та торговельного флоту, надаючи привілеї торговельним компаніям, а особливо Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі);

• загарбницькі війни за розширення території Англії в Ірландії.

Висновок

Парламент в Англії виступав союзником короля й був опорою абсолютної монархії, що зміцнювалася.

Яків І (1603-1625)

В Англії запанувала династія Стюартів. Вони прагнули встановити в країні абсолютну монархію та відновити католицизм. Давні права парламенту вони вважали поступками з боку монархів, які можна й скасувати.

Карл І (1625-1649)

Продовжував політику батька. Карл І потребував коштів для продовження розпочатих війн проти Іспанії та Франції. За перші три роки свого правління він тричі скликав і розпускав парламент: перший дав йому незначну суму, другий узагалі відмовив, а третій погоджувався надати кошти за умови, що король підпише петицію, яка відновить усі здобуті англійцями права. Отримавши кошти, Карл І проігнорував умови договору і протягом 11 років узагалі не скликав парламент.

1628 – «Петиція про права»

1629, 13 квітня-5 травня – розпуск парламенту королем (не збирався 11 років)

1634 - Закон про «корабельні гроші» 

1639 р. - Шотландія розпочала війну з Англією

1639 – 1640 - війна Шотландії проти короля та Англії  (Перша Єпископська війна 1639, Друга Єпископська війна – 1640)

13 квітня – 5 травня 1640 – «короткий парламент» не затвердив податки на війну з Шотландією

3 листопада 1640 – «Довгий» Парламент скликаний Карлом І

1641 – підписання Лондонського миру з Шотландією.

Висновок

Становлення абсолютизму, обмеження прав парламенту.

Карл І узагалі не скликав парламент 11 років.

ІСПАНІЯ

Карла (іспанською - Карлоса) І Габсбург

(1516-1556)

формування іспанського абсолютизму; 

Кастильська Рада;

отримав  Іспанію, землі в Італії й Новому Світі; а за батьківсь-кою лінією – німецькі володіння австрійських Габсбургів, Нідерланди тощо.

1519 р. – обрання Карла І  імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карл V. Об’єднання під його владою великої імперії  («над нею ніколи не заходить сонце»). Планував відродити  Священну Римську імперію як всесвітню християнську монархію.

1556-1564

Фердинанд І

 

 

Додаток 3. Абсолютна монархія у Франції за правління Людовика XIV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4. Іспанський абсолютизм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Всесвітня історія 8 клас (Сорочинська Н.М., Мартинюк О.О., Гісем О.О.)
Додано
23 лютого
Переглядів
581
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку