Розробка різнорівневих вправ та завдань, лекцій, лінгвістичних ігор, тестів, бліц-опитування з теми "Синтаксис. Просте неускладнене речення" для 8 класу

Про матеріал

Власні розробки різнорівневих вправ та завдань, лекцій, тестів, бліц-опитування, лінгвістичних ігор для 8 класу з теми "Синтаксис. Просте неускладнене речення".

Перегляд файлу

Розробка тестів, лекцій, бліц-опитування, різнорівневих завдань

і вправ, лінгвістичних ігор для здобувачів 8 класу

ТЕСТ І “ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ”

1. Синтаксис це

а) розділ науки про мову, в якому вивчаються будова і значення словосполучень і речень;	в) сукупність правил про вживання розділових знаків;
б) розділ науки про мову, що вивчає частини мови;	г) наука про морфемну будову слова.

2. У реченні Я почала читати книжку вголос (Леся Українка) вживається

а) простий дієслівний присудок;	в) складений іменний присудок.
б) дієслівний складений присудок;

3. У першій частині речення Благословенна та земля, в якій зерно не умирає (М.Нагнибіда) вживається

а) простий дієслівний присудок;	в) складений іменний присудок.
б) дієслівний складений присудок;

4. В узагальнено-особовому реченні

а) неназвана особа-діяч мислиться як хтось із певного кола людей;	в) дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча;
б) неназвана особа-діяч мислиться як будь-хто з людей;	г) особа-діяч безпомилково встановлюється із закінчень присудків.

5. Речення Що посієш, те й пожнеш (народна мудрість) є

а) означено-особовим;	в) узагальнено-особовим;
б) неозначено-особовим;	г) безособовим.

6. Речення Валі порадили йти на роботу (Ю.Збанацький) є

а) означено-особовим;	в) узагальнено-особовим;
б) неозначено-особовим;	г) безособовим.

7. Прикладка – це різновид

а) означення;	в) додатка;
б) обставини;	г) підмета.

8. Якщо в реченні є обставина, але нема присудка, то це

а) називне односкладне речення;

б) неповне речення.

9. Речення Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі… (О.Довженко) є

а) називне односкладне речення;

б) неповне речення.

10. Словосполучення бажання працювати поєднане

а) узгодженням;	в) приляганням.
б) керуванням;

Щиро вдячні Вам за співпрацю!

ТЕСТ ІІ “УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ”

1. В реченні Чотириповерхова біла башта височіла над околицями

а) пропущено кому між однорідними означеннями;	в) є неоднорідні означення;
б) пропущено кому між однорідними прикладками;	г) пропущено кому між неоднорідними означеннями.

2. В реченні Стояла тиха тепла красива ніч (Я. Баш)

а) пропущено коми між однорідними означеннями;	в) є неоднорідні означення;
б) пропущено коми між однорідними прикладками;	г) пропущено коми між неоднорідними означеннями.

3.Кома ставиться між однорідними членами, якщо

а) між двома однорідними членами стоїть сполучник і (й, та);	в) між двома однорідними членами стоїть сполучник а (але).
б) між двома однорідними членами стоїть сполучник або (чи);

4.Якщо однорідні члени стоять у середині речення перед ними знаходиться узагальнювальне слово, то

а) перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире;	в) перед і після однорідних членів ставиться двокрапка;
б) перед однорідними членами ставиться тире, а після них – двокрапка,	г) перед і після однорідних членів ставиться тире.

5.Вставними називаються слова або словосполучення, що виражають

а) ставлення мовця до висловлюваного ним і виступають головними членами речення;	в) ставлення мовця до висловлюваного ним і виступають другорядними членами речення.
б) ставлення мовця до висловлюваного ним і не виступають членами речення;

6.Відокремленими можуть бути

а) підмет і присудок;	г) тільки додатки;
б) тільки означення (також прикладки);	д) тільки обставини;
в) тільки підмети;	ж) означення (також прикладки), обставини і додатки.

7.Уточнювальними членами речення можуть бути

а) обставини місця й часу, рідше – обставини способу дії, означення, додатки, підмет, присудок;	в) означення, рідше – прикладки;
б) додатки, обставини, означення (прикладки);	г) обставини місця, часу, рідше – обставини способу дії.

8.У реченні Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли (О.Гончар) відокремлене

а) відокремлені означення;	в) відокремлені додатки;
б) відокремлені прикладки;	г) відокремлені обставини.

9. У реченні Тонкий лист, облітаючи з жовтих дерев, лягав на плечі (О.Гончар)

а) відокремлені означення;	в) відокремлені додатки;
б) відокремлені прикладки;	г) відокремлені обставини.

10. У реченні Співають усі, за винятком Ліни Яцуби (О.Гончар)

а) відокремлені означення;	в) відокремлені додатки;
б) відокремлені прикладки;	г) відокремлені обставини.

Щиро вдячні Вам за співпрацю!

РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙ

Лекція “Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису”

Розглянемо проблемну вступну лекцію з елементами бесіди та мозковим штурмом. Опишемо цю методику, яка актуалізує знання студентів. По-перше, слухачам пропонується протягом 10 хв. створити асоціативний кущ, використавши “ґронування”. Вони пригадують все, що знають про синтаксис: історію вивчення синтаксису як науки, згадують синтаксичні одиниці, зв’язки, відношення. Потім вони упорядкують свої знання в своєрідне ґроно у вигляді, наприклад, таблиці або схеми (див. додаток А.2, табл. 1). Викладач, на основі побаченого, зосереджує увагу на повторенні саме тих питань, які неправильно позначені чи пропущені у “ґронуванні”. Таким чином, мотивуємо навчання через виявлення певної прогалини в знаннях.

Звичайно, це не єдиний можливий варіант, який виникає під час мозкового штурму.

Тепер можемо окреслити питання для опрацювання:

Предмет і завдання синтаксису. Співвідношення наукової парадигми і синтаксичної проблематики.
Система синтаксичних одиниць. Синтаксичні одиниці як одиниці мови і мовлення.
Модальність і предикативність у синтаксисі.
Типологія синтаксичних зв’язків. Типологія семантико-синтаксичних відношень.
Історія вивчення синтаксису як мовознавчої науки.

Поданий метод мозкового штурму активізує знання студентів, уводить до лекції елементи бесіди. У формі евристичної бесіди розкриємо питання “Предмет і завдання синтаксису. Співвідношення наукової парадигми і синтаксичної проблематики” і “Система синтаксичних одиниць. Синтаксичні одиниці як одиниці мови і мовлення”. Викладач може задати низку запитань, пов’язаних із “ґронуванням”.

Учитель: “Яка наука вивчає синтаксис? Що таке синтаксис? Чому розрізняють синтаксис як розділ мовознавства і синтаксис мови? Чому розрізняють синтаксис словосполучення (синтагматичний), речення і тексту (актуальний синтаксис)? Які ви знаєте синтаксичні одиниці? “Ґронування” показало, що ви не завжди чітко визначаєте поняття “одиниці синтаксису”. Залишається проблемним визначити кількість одиниць синтаксису. Адже останнім часом існує безліч теорій і кількість одиниць варіюється: від трьох (за Іваном Вихованцем) до шести (за Іваном Ющуком) і більше. Ще важче визначити центральну одиницю синтаксису. Хоча більшість вчених підтримує думку, що основною одиницею синтаксису є речення”.

Ця бесіда буде класифікуватися, як повідомлювальна, адже вона базується в основному на спостереженнях, що організовуються викладачем за допомогою мозкового штурму, а також на матеріалі лекції.

Наступне питання “Модальність і предикативність у синтаксисі”. Ще в початкових класах учать розрізнювати речення за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Можна розширити ці знання, зупинившись на таких поняттях як “модальність”, “предикативність”. Викладач ставить перед студентами низку запитань:

Які речення називають розповідними, спонукальними і питальними? В основу їх класифікації покладено що?
Чи зустрічалися вам речення з бажальністю, умовністю, імовірністю, переповідністю у значенні? Чи можемо ми їх віднести до розповідних речень?
Який зв’язок між модальністю і предикативністю? Чим ці поняття відрізняються, адже вони стосуються часу?” тощо.

Традиційним постає питання: “А хто думає інакше?” Студенти висловлюють різні думки й уважно чекають аргументованих висновків викладача. Крім того, спілкуючись із викладачем, студенти вчаться правильно формулювати свої висловлювання (речення).

Наступне питання “Типологія синтаксичних зв’язків. Типологія семантико-синтаксичних відношень” можна побудувати на порівнянні останніх.

Учитель: “Ґронування” показало, що більшість із вас не розрізнюють поняття “зв’язки” і “відношення”, хоча вони мають чітку диференціацію. Зв’язки передають внутрішню структуру речення, а відношення зовнішню – відношення речення до позамовних факторів. Та між синтаксичними зв’язками і відношеннями існує взаємозумовленість і взаємозалежність. Вони, як яблуко, у якому є м’якоть – основна найсмачніша частина та шкірка – захисна і приваблива для ока частина. Синтаксичний зв’язок – формальний зв’язок між компонентами синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного речення), виражений відповідними мовними засобами. Семантико-синтаксичні відношення – відношення, що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певним синтаксичним зв’язком синтаксичних одиниць. До цього часу не існує єдиної класифікації синтаксичних зв’язків та відношень. Згідно з функціональним підходом виділяють: предикативний (у простому і складному реченнях); підрядний (у словосполученні, простому і складному реченнях); сурядний (у словосполученні, складному і простому реченнях). Відношення бувають: суб’єктивні, об’єктивні, адресатні, інструментальні, локативні. Можливо вам відомі інші класифікації? Давайте згадаємо, як в школі ви розрізнювали ці поняття”.

Питання “Історія вивчення синтаксису як мовознавчої науки”. Це питання потребує використання методу розповіді, адже в хронологічному порядку викладач висвітлює історію становлення синтаксису як лінгвістичної науки. Розповідь закінчується проблемними запитаннями, які підводять підсумок розуміння студентами поданого матеріалу.

Учитель: “Звернімося коротко до історії походження синтаксису як мовознавчої науки. Розпочнемо з речення як основної синтаксичної одиниці.

Вперше про речення, як про синтаксичне утворення, мова йшла у граматиці класичного санскриту, автором якої був Паніні (V–ІV ст. до н.е.). При цьому зазначалося, що речення – основна синтаксична одиниця, оскільки тільки воно здатне виражати думку. При аналізі речення Паніні дотримувався емпіричного (дослідницького) погляду на його будову.

Давньогрецький філософ Аристотель вважав, що речення – це складений звук, що характеризується самостійним значенням, окремі частини якого також мають самостійне значення. Цим речення відрізняються від інших складених звуків, окремі частини яких позбавлені власного значення. Учений констатує, що не будь-яке речення складається з дієслів та імен; може бути речення без дієслів, наприклад, визначення людини; але будь-яка частина речення завжди матиме самостійне значення. Аристотель попутно розглядав проблему різних типів речення, виділяючи з-поміж них розповідні і спонукальні, а також бездієслівні.

Термін “синтаксис” походить від грецького слова syntaxis, що в перекладі означає “побудова, зв’язок, з’єднання”. Вперше він був використаний у ІІІ ст. до н.е. стоїками у суто логічному аспекті. Головою їхньої філософської школи був Хрисип. Мовні погляди стоїків відомі завдяки працям грецького письменника Діогена Лаерція, трактату римського ученого Марка Теренція Варрона, за незакінченими творами християнського богослова Августина “Про діалектику”, а також за творами пізніших грецьких і латинських граматистів. Речення розглядалося стоїками, як “повне самодостатнє висловлення”. Вони опрацювали різноманітні класифікації речень-суджень, при цьому ці класифікації здебільшого ґрунтуються на різниці предикатів. В основу класифікації суджень покладена класифікація речень за характером їх дієслівного предиката як найсуттєвішого моменту, що створює речення. Стоїки також класифікували речення за метою висловлювання. Основним типом речення вважався розповідний. Поряд з ним розрізняли питальні, а також речення, що виражають бажання, мольбу. Вони розпочали вивчення складного речення і відношень між його компонентами (причинних, наслідкових, умовних, єднальних тощо). Проте античні філософи ще не запропонували сукупності власне синтаксичних термінів.

Виділили синтаксис як окремий предмет олександрійські мовознавці: Аристарх, Кратес із Маллоса, учень Аристарха – Діонісій Фракійський, Аполлоній Дискол (окремі лінгвісти вважають його основоположником синтаксичної науки) та його син Геродіан. Синтаксис Аполлонія Дискола має виразне морфологічне спрямування. Найбільше уваги Аполлоній Дискол приділяв зв’язкам слова та його форм (відмінків) у реченні, що стало початком вивчення синтаксису частин мови. Проте у нього ще не було опрацьовано системи синтаксичних понять. Якщо античні філософи орієнтувалися на універсальні форми мислення і відповідно на вихідну одиницю аналізу – речення, то Аполлоній Дискол вивчав специфічні для конкретної мови морфолого-синтаксичні вияви слова. Ці два підходи визначили в майбутньому, після набуття лінгвістикою автономності, суттєві відмінності синтаксичних конструкцій. Із вченням олександрійських лінгвістів сучасники ознайомилися опосередковано через праці латинських граматистів. Латинські граматисти спирались на праці грецьких мислителів.

Логізація граматики посилилася в епоху П’єра Абеляра (1079–1142), в ХІ–ХІІ ст., коли заново було відкрито спадщину Аристотеля. Самі позиції логіки обґрунтовувалися природною мовою. Під реченням мався на увазі диктум, тобто об’єктивний зміст.

Особливе місце посідає концепція модистів (ХІІІ—ХІV ст.), що належали до схоластичної науки. Основою поглядів модистів було розрізнення у мовленні трьох компонентів, які відповідали трьом категоріям модусів: modi essendi (модуси існування), modi intelligendi (модуси поняття), modi sigificandi (модуси позначення). Щодо речення модисти спиралися на ідею руху, запозичену ними з книги “Фізика” Аристотеля. Речення тлумачились, як динамічний перехід від початкового пункту (лат. terminus a quo), названого suppositus (букв. підставлене), до кінцевого пункту, названого appositum (лат. terminus ad quem (букв. приєднане)).

У період філософської доктрини раціоналізму (ХVІІ – 1-а пол. ХІХ ст.) була відображена уся універсальна (всезагальна) граматика, що ґрунтувалася на переконанні абсолютної відповідності мовлення натуральній логіці мислення. Серар Тено Дюмарсе (дю Марсе (1676–1756)) писав, що у всіх мовах світу наявний тільки один необхідний спосіб утворення смислу за допомогою “слів”. Саме у цей період була створена “Загальна і раціональна граматика”, або “Граматика Пор-Рояля” (автори Антуан Арно (1612–1694) і Клод Лансло (1616-1695)). Універсальна граматика доводить до математичної точності визначення речення у логічному аспекті, оскільки судження, будучи виражене у словах, називається реченням. Саме тому кожне речення включає в себе суб’єкт, зв’язку й атрибут. На основі античної теорії речення-судження в ХVІІ–ХVІІІ ст. була створена універсальна схема речення і його членів, яка тривалий час застосовувалась для аналізу речення усіх мов світу.

Логічний напрям на Заході, що спирався на концептуальні праці І.Канта і Г.Геґеля й особливо міцно пов’язаний з іменем Карла Фердинанда Беккера (1775–1849), прийшов до нового ототожнення логічних і граматичних категорій. На думку К.Ф.Беккера, у мові логічна форма поняття і судження (думка) злиті з граматичною формою. У зв’язку з цим синтаксичні відношення в реченні розглядаються ним, як метафізичні категорії і форми думки. Логічний підхід до тлумачення речення і сьогодні позначається на багатьох підходах до аналізу, класифікації.

Перші відомості про речення в україністиці подає І.Могильницький (1823), який визначає речення як “судъ виражений словами”. Уперше намагається створити власний термін для назви речення М.Осадца (положеннє). Цей термін повторюють П.Дячан і Г.Шашкевич. Термін “реченє” для назви цієї синтаксичної одиниці увів О.Партицький (від старосл. рек (ректи - говорити)), який визначає речення як думку, що висловлена, виражена словами. Цей термін вживають і С.Смаль-Стоцький, Ф.Гартнер, але з наголосом на першому складі (реченє). Як синонім використовується ними термін гадок (гадати – думати). Термін гадок вживав і Є.Тимченко, але для назви судження, а не речення.

Анатолій Загнітко класифікує розвиток синтаксичних парадигм у три етапи: елементарно-таксономічна, системно-структурна, номінативно-прагматична. Ми ж з вами розглянули, звичайно, елементарно-таксономічну. Або порівняльно-історичну (генетичну) за визначенням Михайла Кочергана”.

Проблемні питання:

Чим відрізняється розуміння синтаксису давніх індійців (Паніні) від давніх греків? Із чим це пов’язано?
Чи можна вважати, що Паніні започаткував синтаксис речення, а Аполлоній Дискол синтаксис частин мови?
Спочатку речення вивчали у логічному аспекті. Логічна концепція речення панувала з часу зародження теорії речення аж до другої половини ХІХ ст. За цією концепцією вважалося, що судження – це завжди речення, а речення – це завжди судження. Підмет ототожнювався з суб’єктом, присудок – з предикатом. Чому на сучасному етапі розвитку синтаксису ця концепція більшістю вчених відкидається, що спричинило зміни поглядів лінгвістів ХХІ ст.? Чи правомірна така зміна?

Вступна лекція ставить за мету дати студентам загальне уявлення про завдання і зміст усього курсу, розкриває структуру й логіку розвитку синтаксису, взаємозв’язок граматики з іншими дисциплінами. Головне завдання вступної лекції з теорії синтаксису – сприяти розвитку у студенів інтересу до граматики як науки з метою подальшого творчого засвоєння.

Лекція “Головні і другорядні члени речення. Традиційна і нетрадиційна класифікація другорядних членів речення”

Лекція із наперед запланованими помилками складається із таких етапів:

І. Підготовчий етап. Підготовка до цієї лекції полягає в тому, щоб закласти у неї визначену кількість помилок змістового, методичного, поведінкового характеру. Їх список викладач і подає студентам у кінці лекції. Підбираються найбільш типові помилки, які, зазвичай, на перший погляд непомітні. Завдання студентів полягає у тому, щоб у процесі лекції відмітити помилки, зафіксувати їх і назвати у кінці. На аналіз помилок відводиться 10–15 хвилин. При цьому правильні відповіді формулюють як студенти, так і викладач. Така лекція одночасно виконує стимулюючу, контрольну та діагностичну функції.

Мета лекції: закріпити теоретичні знання, отримані у середній школі; навчитися чітко розрізнювати головні й другорядні члени речення в тексті; ознайомити з новітніми теоріями; виховати у студентів мовне чуття.

Питання для опрацювання:

Головні члени речення.
Академічний (традиційний) розгляд другорядних членів речення.
Сучасні погляди на другорядні члени речення.
Складні випадки визначення головних і другорядних членів речення.

Література:

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

2. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – 670 с.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.

4. Заоборна М. Просте речення. Складні випадки аналізу: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – Тернопіль: підручники і посібники, 2002. – 126 с.

5. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 408 с.

6. Бевзенко С.П. та ін. Сучасна українська мова. Синтаксис. Навч. посіб. / С.П.Бевзенко, Л.П.Литвин, Г.В.Семеренко. – К.: Вища шк., 2005. – 270 с.

ІІ. Основний етап проведення лекції із наперед запланованими помилками.

1. Головні члени речення.

Це питання викладач подає оглядово (у середній школі ця частина матеріалу висвітлена повністю), додається тільки нова інформація й акцентується увага на основних положеннях, які необхідно згадати. Для цього дуже зручно у лекцію ввести елементи бесіди.

Учитель: “Давайте згадаємо, що собою представляє речення [що є реченням], які ми у ньому виділяємо члени речення, що таке головні, а що таке другорядні члени речення. У традиційній синтаксичній науці двоскладне речення розглядають як різновид простого речення, граматичний центр якого формулюють два головні члени – підмет і присудок. За підметом і присудком у двоскладному реченні закріплені дві функції: семантична та граматична. Координація як граматичний зв’язок між підметом і присудком – це своєрідне редагування форми присудка на форму підмета, яка ним самим визначається. Крім того, в підметі [присудку] зосереджене граматичне значення речення – предикативність, що постає як відношення змісту речення до дійсності. Предикативність оформлюється за допомогою таких граматичних категорій, як-от: 1) об’єктивна модальність; 2) синтаксичний час. Модальність – стосунок повідомлюваного в реченні до реального чи ірреального плану дійсності. Значення модальності виражається способовими формами дієслова або дієслова-зв΄язки. При цьому форми дійсного способу виражають значення ірреальної [реальної] модальності, форми умовного і наказового способів – значення реальної [ірреальної] модальності. Значення ірреальної [реальної] модальності супроводжується актуалізацією в часі.

У зв’язку з цим [Таким чином], двоскладне речення постає як таке, особливість структури якого визначається характером двох головних членів – підмета і присудка. Підмет і присудок, що утворюють граматичний центр речення, визначаються варіативністю щодо морфологічного оформлення та структури. З огляду на це можуть виникнути певні труднощі при їх визначені в реченні та синтаксичному аналізі.

Присудок [Підмет] є головним членом двоскладного речення, який позначає носія дії, стану, процесу, ознаки, вираженої підметом [присудком]; має форму називного відмінка іменника або займенника, з якою узгоджується форма підмета [присудка]. За способом морфологічного вираження виділяють номінативний присудок [підмет] і інфінітивний присудок [підмет]. Наприклад: Літературна мова – мова освіти, науки, культури, державних інституцій. Жити – це не значить тільки брати, а й давати.

За формальною будовою виділяються такі типи підметів: 1) простий, 2) складений. Простий підмет утворюється однією формою слова. Наприклад: Українська національна мова об’єднує територіальні, соціальні говори, фольклорний наддіалектний різновид і вищу форму національної мови – її літературний різновид. Складений підмет становить семантично нерозкладні сполучення слів, які утворюють смислову єдність. Наприклад: Гурт хлопців підійшов до дівчат. У системі різновидів складеного підмета окремо виділяється соціативний підмет. Він виражається поєднанням форми називного відмінка іменника або займенника з формою іменника або займенника в орудному відмінку з прийменником з. Наприклад: Олена з Галею кохають Василя.

Присудок називає ознаку, дію, стан чи процес, які стосуються підмета; перебуває у однобічному [двобічному] (предикативному) зв’язку з підметом і виражається спеціалізованими для присудкової функції дієслівними формами. У сучасній синтаксичній науці традиційним є підхід до класифікації присудків за їх структурою. Виділяють два типи присудків: простий і складний [складений]. У простому присудку первинною формою вираження є дієслово в особовій формі. Складний [Складений] присудок постає як аналітична форма, у якій вираження лексичного та граматичного значення розподілено між компонентами: граматичне (предикативне) [лексичне] значення виражається в основній частині, лексичне [граматичне (предикативне)] значення виражається в допоміжній частині. У результаті виділяються три види присудків:

1) простий дієслівний, 2) складений дієслівний, 3) складений іменний.

У простому присудку первинною формою вираження є дієслово в особовій формі. Таким чином, характерною ознакою простого дієслівного присудка є те, що в ньому аналітично [синтетично], в одній дієслівній формі, виражається і лексичне, і граматичне (предикативне) значення. Наприклад: Життя навчить. Складений присудок постає як синтетична [аналітична] форма, у якій вираження лексичного та граматичного значення розподілено між компонентами: лексичне – в основній частині, граматичне (предикативне) – в допоміжній частині. Наприклад: Гаї почали шуміти (складений дієслівний присудок); Верблюд довірливий як люди (складений іменний).

Односкладне речення становить собою структурний різновид простого речення, організованим граматичним центром якого є один головний член. В односкладному реченні головний член самостійно виконує дві функції, які у двоскладному реченні розподілені між підметом і присудком (семантичну і граматичну). Наприклад: Весна. Пахне весною. Сім раз відмір, один раз відріж.

У нечленованих (словах-реченнях) немає ні головних ні другорядних членів речення. Наприклад: Так. Ні. Ага!”

2. Академічний (традиційний) розгляд другорядних членів речення.

Це питання пов’язати із повторенням отриманих знань у середній школі, тому найкраще у цій частині лекції використати елементи бесіди (питання до студентів) у зв’язку з тим, що викладач не повинен дублювати шкільного вчителя, а лише розширювати вже відому інформацію.

Учитель: “Традиційне вчення про другорядні члени речення ґрунтується на ознаках різної природи, які враховують одночасно, а не в логічній послідовності.

Період сучасного мовознавства [Класичний (традиційний) період] охоплює 20-ті роки ХІХ ст. – 20-ті роки ХХ ст. Вивченням другорядних членів речення займались: М.Греч, О.Востоков, І.Давидов, Д.Овсянико-Куликовський, Л.Булаховський, О.Парадиський, М.Сулима, М.Грунський, П.Куліш, С.Смерчинський, Є.Тимченко та інші.

Класичний (традиційний) період [Період сучасного мовознавства] бере початок у 30-х роках ХХ ст. У 50-х роках сформувалося три напрями у вивченні членів речення: представники першого обмежувалися дослідженням словосполучення; другого – запропонували (повністю або частково) відмовитися від термінів членів речення і розмежувати суб΄єктивно-предикативний центр та детермінантну периферію; представники третього напряму зосередили увагу на поглибленому аналізі реченнєвої структури. Давайте згадаємо, які ми знаємо другорядні члени речення і спробуємо дати їм визначення (елементи бесіди). Традиційно виділяють три класи другорядних членів речення: додатки, означення, обставини. Зупинимося на кожному докладно”.

Питання до студентів:

Який другорядний член речення називається додатком? Які додатки є прямими і які непрямими? Якою частиною мови найчастіше виступає додаток?
Який другорядний член речення вважається означенням? Які означення називаються узгодженими, а які неузгодженими? Якою частиною мови найчастіше виступає означення?
Який другорядний член речення називається прикладкою? Чим прикладка відрізняється від неузгодженого означення? Якою частиною мови виступає прикладка? Чи правомірно прикладку відносити до означення?
Який другорядний член речення називається обставиною? Які види обставин ви знаєте? Якою частиною мови найчастіше виступає обставина?

3. Сучасні погляди на другорядні члени речення.

Учитель: “Проблема другорядних членів речення визиває [викликає] чимало дискусій у сучасному мовознавстві. Дехто із вчених піддержується [дотримується] традиційного погляду, дехто повністю його отрицає [заперечує], дехто вносить деякі уточнення. Сучасні концепції членів речення будуються [ґрунтуються] на опозиції центральність – нецентральність, обов’язковість – необов’язковість, тобто береться до уваги не тільки різниця між головними і другорядними членами речення, але й різниця між самими другорядними членами речення.

Члени речення за традиційною класифікацією визначають із урахуванням взаємодії синтаксичних і семантичних ознак. В основі нових підходів до класифікації членів речення в мовознавстві, в українському зокрема, – диференціація формально-синтаксичних і семантико-синтаксичних ознак. Г.Почепцов виділяє три основні групи членів речення: 1) підмет і присудок; 2) додаток і обставину; 3) означення. Такий розподіл лінгвіст пов’язує, з одного боку, із специфікою синтаксичних зв’язків (взаємоспрямований і односпрямований) і, з другого боку, з частиномовним підпорядкуванням (іменник і дієслово).

Перегляд традиційного вчення про члени речення викликаний: 1) неоднаковим рівнем зв’язку членів речення; 2) різними видами синтаксичного зв’язку в межах речення (реченнєвотвірного предикативного і підрядного прислівникового); 3) різною функцією слів у реченні (ступінь значущості в реченні); 4) асиметрією між формою синтаксичного підрядного прислівникового зв’язку і типом семантико-синтаксичного відношення; 5) наявністю різних типів міжкатегорійних переходів і трансформацій та цілим рядом інших причин.

А.Загнітко пропонує таку класифікацію: синтаксичні позиції (одно- і багатоступеневі). У структурі односкладного [двоскладного] речення можна виділити головну субпозицію (підмет і присудок) і неголовну (детермінант, компонент причленової залежності від одного члена речення, дуплексив). І.Вихованець подає таке протиставлення головним членам речення другорядних, які відповідно до різновидів підрядного зв’язку – прислівникового і детермінантного поділяються на два формально-синтаксичні класи: прислівні другорядні члени, тобто компоненти, залежні від слова, і детермінантні члени, залежні від предикативної основи простого речення. Наприклад: Для поезії святої Вік творив я ідеали (Г.Чупринка). У реченні два детермінантні члени для поезії і вік підпорядковуються присудково-підметовій основі речення творив я з прислівним (присудковим) другорядним членом ідеали.

Цілком очевидно, що на сьогодні традиційні межі п’яти членів речення не відображають всієї різноманітності формальних [семантичних] компонентів речення при їх поглибленій деталізації. Синтаксичні зв’язки між словами можуть бути глибинними і поверхневими. Нове [Традиційне] вчення про члени речення ґрунтується на ототожненні обох типів зв’язків. Традиційне [Нове] вчення – на їх розмежуванні. Ще О.Пєшковський звернув увагу на слабокеровані форми в реченні, які відносяться не до одного слова, а до всього речення загалом. Його підтримали Т.Ломтєв, Я.Рословець. Все це дало підставу для опрацювання концепції детермінантних членів речення, яка послідовно опрацьовується І.Вихованцем, К.Городенською, Н.Шведовою, Г.Золотовою та іншими.

У русистиці панує погляд на детермінанти як компоненти, що не входять до структурного мінімуму речення.

Детермінант – це самостійний семантичний поширювач речення, наявність якого зумовлюється комунікативною потребою висловлення.

На конструктивному рівні детермінант виступає факультативним поширювачем, який може бути опущений без порушення формальної будови речення. У цьому – головна відмінність детермінантів від прислівних поширювачів – конструктивно зумовлених елементів, які включені в речення за законами валентності.

Наприклад: Другого дня ми були в Києві. З-поміж детермінантів за семантикою вирізняються: 1) фонові детермінанти; 2) детермінанти зумовленості; 3) детермінанти з характеризувальним значенням.

Дуплексиви – члени речення з подвійним зв’язком, особливістю яких є одночасне співвідношення з обоїми [обома] головними членами речення. Наприклад: Темна хмара чорніє одна на далекому небосхилі (В.Підмогильний). Словоформа одна одночасно стосується іменника хмара та дієслова чорніє”.

4. Складні випадки визначення головних і другорядних членів речення.

Це питання пов’язане з наступним практичним заняттям, де студенти обговорюють труднощі у визначені головних і другорядних членів речення під час виконання домашнього завдання.

Учитель: “Під час синтаксичного аналізу присудка [підмета] можуть виникнути певні труднощі. Вони стосуються таких моментів:

визначення меж складеного номінативного підмета;
розмежування складеного соціативного підмета і простого підмета;
виділення інфінітивного підмета в позиції після присудка;
протиставлення інфінітива-підмета двоскладного речення та інфінітива у складі головного члена односкладного безособового речення;
окреслення меж складеного інфінітивного підмета.

У процесі аналізу підмета [присудка] виявляються такі складності:

з’ясування структури присудка;
окреслення меж складеного іменного і складеного дієслівного присудків;
розмежування складеного дієслівного від іменного чи простого дієслівного присудків.

Під час синтаксичного аналізу двоскладних [односкладних] речень можуть виникнути певні труднощі:

розрізнення означено-особових та неозначено-особових односкладних речень;
розмежування означено-особових та неозначено-особових односкладних речень і неповних двоскладних конструкцій з опущеним підметом;
виділення головного члена безособових речень;
розмежування безособових речень з дієслівними формами на -но, -то в позиції головного члена та двоскладних речень;
з’ясування статусу безособових речень з головним членом-дієсловом буття, наявності, існування;
розмежування інфінітивних речень та безособових конструкцій з інфінітивом у структурі головного члена;
з’ясування статусу узагальнено-особових речень;
визначення головного члена номінативних речень;
розрізнення поширених номінативних речень і неповних двоскладних з опущеним присудком;
розрізнення номінативних речень та називних уявлення.

Під час розмежування головних [другорядних] членів речення можливі такі труднощі:

у процесі аналізу означень спостерігаються випадки, що стосуються розмежування неузгоджених означень, виражених непрямими відмінками іменників, та додатків, виражених такими ж іменниковими формами;
розмежування прикладки та означуваного слова;
розмежування додатків та обставин тоді, коли другорядні члени речення виражаються формами непрямих відмінків іменників”.

Висновок. Учитель: “Шкільні програми орієнтуються на формально-синтаксичний (формально-граматичний) і частково семантико-граматичний (семантичний) і комунікативний аспекти під час розгляду синтаксису простого речення, тоді як вища школа ще розглядає і прагматичний аспект. Вивчення різних аспектів у синтаксисі змінює відношення мовознавців до традиційної класифікації другорядних членів речення, до розуміння граматичного центру, а це породжує нові одиниці вивчення і перегляд уже існуючих. Загальноосвітня школа подає синтаксис речення, а вища школа вже розглядає і синтаксис речення і синтаксис частин мови (синтагматичний). Синтагматичний синтаксис вивчає сполучувальні можливості слова (їх синтаксичну валентність), способи їх реалізації (узгодження, координацію, керування, прилягання тощо) і виражені ними відношення (предикативні, атрибутивні, об’єктивні, релятивні тощо)”.

ІІІ. Завершальний етап лекції із наперед запланованими помилками.

За 15 хвилин до закінчення пари викладач з’ясовує у студентів загальну кількість допущених грубих змістових помилок із теорії синтаксису і стилістичних помилок, а пізніше роздає додатки, де подається список допущених помилок під час лекції (усього у тексті лекції було допущено 30 помилок, серед них: 5 – стилістичних і 25 – із теорії синтаксису). Додаток фіксує лекцію із вказаними помилками та їх правильними відповідниками, а також подає текст для домашнього практичного виконання. Останнє питання лекції є проміжним між лекцією і наступним практичним заняттям, воно дає поштовх до використання отриманих теоретичних знань у практичній діяльності (прагматичний аспект).

Лекція 3 “Різні підходи до вивчення синтаксису”

Лекцію “Різні підходи до вивчення синтаксису” найкраще подати у вигляді проблемної лекції-прес-конференції. На лекції-прес-конференції знання з синтаксису простого речення узагальнюються і систематизуються. Протягом двох-трьох хвилин студенти формують запитання і передають їх викладачеві, який швидко сортує запитання за їх змістом і починає лекцію. На лекції-прес-конференції викладач відповідає на запитання студентів із теми “Різні підходи до вивчення синтаксису”. У кінці лекції, крім загальних висновків до теми лекції, викладач аналізує найбільш частотні запитання студентів.

Етапи проведення лекції-прес-конференції:

1. Пропедевтичний етап. Самостійне опрацювання питань лекції.

Щоб винести лекційну тему на широке публічне обговорення, потрібно завчасно ознайомити студентів із матеріалом. На початку лекції викладач дає п’ять хвилин для того, щоб студенти письмово оформили свої питання з теми “Різні підходи до вивчення синтаксису” і передали їх йому.

Питання для самостійного опрацювання:

Формально-граматичний, семантико-синтаксичний, власне семантичний і комунікативний аспекти вивчення речення (за підручником “Теоретична граматика української мови. Синтаксис” Анатолія Загнітка).
Формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний, комунікативний аспекти вивчення речення (за підручником “Граматика української мови. Синтаксис” Івана Вихованця).
Формальна, семантична, комунікативна, прагматична структура речення (за підручником “Сучасна українська літературна мова. Синтаксис” Олександра Пономаріва).

2. Вступний етап. Лінгвістична битва під девізом “Я найважливіший!”

Частину проблемної прес-конференції пропонуємо провести нестандартно, у вигляді лінгвістичної гри, в якій три групи студентів (по три студенти в кожній групі) спробують переконати однин одного в правильності своїх суджень. Лінгвістична битва під девізом “Я найважливіший!”

Перша група “формалістів” стверджують, що формальна організація речення дає нам структурну схему (модель), тобто потрібно мінімум складників, які дозволять побудувати речення. Формалісти в реченні виділяють граматичний центр, який найчастіше виражається підметом і присудком у двоскладних реченнях. У реченні Падав дощ вони виділяють підмет дощ, присудок – падав. Отже, це речення просте, двоскладне, непоширене, повне.

Друга група “семантиків” стверджує, що з погляду змістової організації речення в ньому виділяються суб’єктивні та об’єктивні елементи, причому суб’єктивні часто виражаються приховано, а об’єктивні виявляються досить виразно, тобто головний підхід в об’єктивному змісті речення спирається на два поняття – ситуацію і пропозицію. Ситуація – це фрагмент позамовної дійсності. Пропозиція – це мовна модель ситуації. Семантики в реченні виділяють два найважливіші елементи – суб’єкт та предикат. Так у реченні Падав дощ суб’єкт – дощ, предикат – падав.

Третя група “комунікативників” стверджують, що організація речення являє собою механізм пристосування мови до ситуації мовлення, тобто кожне речення має своє комунікативне завдання. Тип комунікативного завдання впливає на змістову організацію, з ним пов’язане актуальне членування. Тобто в кожному реченні вони виділяють два послідовних елемента: тему і рему, або іншими словами дане і нове. В реченні Падав дощ тема – падав, рема – дощ. А в реченні Дощ падав тема – дощ, а рема – падав.

Завдання. Розглянемо речення Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають… (П.Куліш) з трьох позицій: формальної, змістової, комунікативної. Нехай представники кожної групи охарактеризують речення, зроблять висновок.

Можливі відповіді:

З точки зору “формалістів” – це речення просте, двоскладне, ускладнене повтором мовчки, підмет предки, присудок спочивають. Адвербіальний поширювач мовчки виражає стан, поширювач в полі вказує на місце, це є обставини. Наші – це означення, що виражає приналежність.

З точки зору “семантиків” – це речення має пропозицію – об’єктивний зміст. У пропозиції є предикат і суб’єкт (предмет). Предикат – спочивають. У кожній ситуації є один учасник (об’єкт) – це предки наші.

З точки зору “комунікативників” речення має тему і рему. Тема – це предмет пропозиції (мовчки предки наші в полі), рема – предикат (мовчки спочивають).

Отже, реченнєва одиниця багатофункціональна, тому існують різні підходи щодо позиції розгляду, але всі вони рівні й можливі, бо розкривають речення у всьому спектрі виявлення. Девіз “Я найголовніший!” треба замінити девізом “Ми найголовніші!”, бо без спільної участі команд речення буде розглянуте неповно і недосконало.

Лінгвістична гра займе десь до 10 хвилин лекції, решта – це власне лекція-прес-конференція. У лінгвістичній грі беруть участь дев’ять студентів, решта студентів спостерігають за грою, за правильністю висновків. Викладач у цей час сортує питання студентів для зв’язного виступу у ролі оратора прес-конференції.

3. Основна частина. Проведення прес-конференції.

Питання для опрацювання:

Зв’язок синтаксису із морфологією. Перехідний елемент між ними – це словоформа.
Вивчення валентності Л.Теньєра на рівні синтаксису.
Актуальне членування. Шляхи практичного використовування. Прагматичний синтаксис.
Семантико-синтаксична структура простого речення.
Мовознавство на сучасному етапі.

Питання “Семантико-синтаксична структура простого речення” підготовлено на основі підручника К.Ф.Шульжука “Синтаксис української мови” (К.: Видавничий центр “Академія”, 2004). С. 182–205.

5. Мовознавство на сучасному етапі.

Учитель: “Розглянемо синтаксис не як розділ граматики, а синтаксис мови, тобто як систему закономірностей із погляду Михайла Кочергана (стаття “Мовознавство на сучасному етапі”). Він дає таку класифікацію науковим парадигмам:

порівняльно-історична (генетична);
системно-структурна (таксономічна);
комунікативно-функціональна;
генеративна.

Останню, як зазначає автор, рідко відносять до окремої парадигми. Її засновник Н.Хомський – автор генеративно-трансформаційної теорії мови, основними принципами якої є проголошення пріоритету гіпотико-дедуктивного підходу до мови замість індуктивного, переміщення в центр досліджень синтаксису, визначення творчого (креативного) характеру мовної діяльності, вивчення мови як феномена психіки людини. Сучасний етап у мовознавстві можна називати періодом постгенеративізму.

Михайло Кочерган вказує, що мовознавство має понад двадцятивікову традицію, проте найінтенсивніший його розвиток припадає на ХХ ст., протягом якого змінилось аж три наукові парадигми. Така швидка зміна наукових поглядів на мову дала російському мовознавцеві О.Паршину підставу кваліфікувати ситуацію в мовознавстві ХХ ст. як перманентну – тобто постійні, безперервні методологічні перевороти. Однак слід зазначити, що незважаючи на зміни наукових парадигм, набуті в попередні періоди знання про мову не заперечуються і не відкидаються, а лише набувають нової оцінки. Різні парадигми то ігнорують одна одну, то зближуються, накладаючись одна на одну або співіснують поряд. Отже, різні течії і напрями сучасного мовознавства перебувають у доповнювальних відношеннях.

В ХХІ столітті на зміну системно-структурному погляду на мову (структуралізму), що займав у середині минулого століття найпотужнішу позицію в мовознавстві й розглядав мову як своєрідну, суворо організовану, систему, де кожне мовне явище отримує свою цінність залежно від місця в цій системі і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахронією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловлюванням і реченням тощо, внаслідок чого лінгвістика стала подібною до математики й кібернетики, прийшла когнітивна лінгвістика, яка розглядає мову не як “систему в самій собі і для самої себе” (вислів Ф. де Соссюра), а у зв’язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б неможливим. Таким чином, лінгвістика ніби повернулася назад, до тих парадигм, де мова розглядалась як явище суспільне, тісно пов’язане з історією народу, його культурою. Іншими словами, на сучасному етапі відбувається гуманізація мовознавства.

Перша за часом із сучасних мовознавчих наук когнітивна. Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition – значення, пізнання, пізнавальна здатність) – мовознавчий напрям, у якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Когнітивна лінгвістика на сучасному етапі так і не визначилась у єдиному методі дослідження, тому деякі вчені (наприклад, В.Касевич та ін.) заперечують її як окрему парадигму в мовознавстві. Когнітивний підхід у семантиці репрезентують переважно американські вчені: Дж.Лакофф, Р.Лангакер, Р.Джекендофф, Ч.Філлмор, Л.Талмі, А.Ґольдберг, Дж.Тейлор, Ж.Фоконьє, Б.Рудзка-Остін, А.Ченкі та ін. Когнітивісти висунули ряд теорій і ввели в науковий обіг низку нових понять, і, відповідно, термінів. Основним семантичним поняттям у когнітивній лінгвістиці є концепт, і саме цим когнітивна лінгвістика найбільше відрізняється від інших напрямів дослідження семантики (логічного, структурного тощо). Поняття концепту поки що не має однозначного визначення. Під ним розуміють ментальний праобраз (нерозчленоване уявлення про об’єкт), ідею поняття і навіть саме поняття. Когнітивна лінгвістика – поліпарадигмальна наука. Вона успадкувала набутки всіх попередніх мовознавчих парадигм і розвиває успадковані від лінгвістики, а також від філософії і психології класичні проблеми зв’язків між мовою та мисленням, але розглядає їх у дещо іншому плані, а саме в таких категоріях, як знання, його мовні різновиди, мовні способи репрезентації знань, мовні процедури оперування знаннями, ментальні структури та процеси свідомості. Головна ідея – мовна здатність людини є частиною її когнітивної здатності.

Поряд із когнітивною в ХХІ столітті продовжує розвиватися і функціональна лінгвістика. Виникнення функціональної лінгвістики датують червнем 1976 р., коли у Франції було створене Міжнародне товариство функціональної лінгвістики, куди ввійшли А.Мартіне, М.Мамудян, Ж.Мунен, Е.Бюйсанс, Дж.Харві та інші вчені. Основним принципом функціональної лінгвістики є розуміння мови як цілеспрямованої системи засобів вираження (цільове призначення мови). Функціональний підхід передбачає аналіз функціональної природи мовних одиниць та й мови в цілому, за якого акцент робиться на призначенні мовної одиниці. Саме цим цей підхід різниться від інших, наприклад формального. У функціональних граматиках об’єктом дослідження є функції морфологічних і синтаксичних, рідше лексичних, одиниць. Функціональне дослідження може проводитись у двох напрямах – від функцій до засобів їх реалізації і навпаки. Перший підхід є основним, бо людина під час комунікації практично відшукує, як саме виразити певну думку. Проте і другий підхід має вагоме значення, особливо коли він застосовується разом із першим. Двосторонній підхід у функціональній лінгвістиці виправданий тим, що певна функція може реалізовуватися різними мовними засобами. А один і той самий засіб може виконувати різні функції. О.Бондарко ввів термін “теорія функціонально-семантичного поля”, що є системою різнорівневих мовних одиниць (лексичних, морфологічних, синтаксичних), здатних виконувати одну спільну функцію, що ґрунтується на спільності категоріального змісту (аспектуальність, модальність, стан, персональність, посесивність, міра, локативність, темпоральність тощо). Так, наприклад, модальність може виражатися синтаксично, морфологічно і лексично. Останнім часом функціональна лінгвістика стала використовувати деякі ідеї когнітивної лінгвістики.

Поряд з когнітивною та функціональною лінгвістикою почала розвиватися нова галузь мовознавства – лінгвістика тексту. Об’єктом досліджень якої є правила побудови зв’язного тексту та його змістові категорії. Якщо в 60-х рр. ХХ ст., коли було започатковане лінгвістичне вивчення тексів, досліджували структуру і граматику тексту та засоби когезії (зв’язності) у тексті, то тепер текст аналізують як складну комунікативну структуру, враховуючи при цьому особистість автора з його психологічними, ментальними, соціальними, культурними, етнічними та іншими властивостями, адресата (читача) з його рівнем сприймання і ситуації. Великий вплив на лінгвістику тексту останнім часом має когнітивна лінгвістика. Із лінгвістикою тексту пов’язане вчення про дискурс (це текст у сукупності прагматичних, соціокультурних, психологічних та інших чинників). До початку 80-х рр. ХХ ст. термін “дискурс” уживався як синонім до терміна “текст”. Нині ці терміни стали диференціювати: під текстом розуміють об’єднану смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць. Основними властивостями якої є зв’язність і цілісність, а під дискурсом – різні види актуалізації тексту, розглянуті з погляду ментальних процесів у зв’язку з екстралінгвальними чинниками.

Лінгвістика тексту і дискурс безпосередньо пов’язані з комунікативною лінгвістикою. Комунікативна лінгвістика – напрям у сучасному мовознавстві, що вивчає мовне спілкування, яке складається з таких компонентів, як мовець, адресат, повідомлення, контекст, специфіка контакту та код (засоби) повідомлення.

Комунікативною лінгвістикою тісно пов’язана з прагматикою. Словник іншомовних слів подає таку характеристику “прагматиці”. Прагматика – це: 1) розділ семіотики, у якому вивчаються відношення суб’єктів, що сприймають і використовують певну знакову систему, до самої знакової системи. Ідеї прагматики використовують для розробки методів програмування, машинного перекладу, інформаційно-пошукових систем тощо; 2) у широкому розумінні – будь-яке вчення про діяльність, практику.

Михайло Кочерган вважає, що прагматика це наука, яка вивчає комплекс проблем, що стосуються мовця, адресата, їх взаємодії в комунікації, а також ситуації спілкування.

Анатолій Загнітко стверджує, що теорія мовленнєвих (комунікативних) актів є складовою частиною прагматики, яка досліджує функціонування мовних знаків у мовленні.

Як бачимо, термінологічне окреслення прагматики як науки до цього часу є проблематичним, хоча останнім часом з’явилося чимало наукових праць, присвячених явним і прихованим цілям висловлювання, мовленнєвій тактиці, принципам співробітництва (Н.Д.Арутюнова, Е.Бенвеніст, Мамудян та ін.).

Отже, прагматика охопила багато проблем, які раніше вивчалися в практичній риториці та стилістиці, комунікативному синтаксисі, теорії мовленнєвої діяльності, теорії комунікації й функціональних стилів, соціолінгвістиці, теорії дискурсу тощо, з якими прагматика має широкі ділянки перетину дослідницьких інтересів.

Більшість учених (Дж.Серль, З.Вендлер та ін.) підтримують думку англійського філософа Джона Остіна, якого вважають основоположником прагматичного напрямку у вивченні структури речення. Він запропонував розрізняти речення перформативні (активні учасники дійсності) і констативні (описують дійсність).

Прагматичний підхід у синтаксисі відображає поступовий перехід мовознавців до вивчення реального контакту (динамічний синтаксис, а не статичний), що є новітнім для сучасної молоді, адже він відкриває нові можливості використання, наприклад: у рекламі, у сфері “паблік рилейшенз” тощо.

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

Тема 1 “Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису”

У чому полягає сутність синтаксису як науки?
У чому полягає сутність синтаксису як синтаксичної будови мови?
Назвіть основні синтаксичні одиниці.
Що виступає формою і змістом синтаксичних одиниць?
Чому речення є центральною синтаксичною одиницею, а словосполучення і мінімальна синтаксична одиниця (словоформа) підпорядковані йому?
Яка різниця між лексичними, морфологічними і синтаксичними словоформами?
Чи однаково інформаційно насичені словоформи різних частин мови?
Чи однаковий обсяг функцій виконують різні відмінкові словоформи іменників?
Яка роль прийменників у творенні іменникових словоформ?
Як прийменники взаємодіють із відмінковими формами іменників?
У яких частинах мови – іменників чи дієслів – чіткіше розмежовані значення словоформ?
Які синтаксичні одиниці є конструкціями?
Що таке елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці?
Назвіть типи синтаксичного зв’язку в межах словосполучення.
Назвіть типи синтаксичного зв’язку в межах простого речення.
Що таке предикативність?
Назвіть диференційні ознаки предикативності.
Охарактеризуйте прислівний різновид підрядного зв’язку. Назвіть його диференційні ознаки.
Охарактеризуйте детермінантний різновид підрядного зв’язку. Назвіть його диференційні ознаки.
Охарактеризуйте опосередкований різновид підрядного зв’язку. Назвіть його диференційні ознаки.
Визначте специфіку сурядного зв’язку. Встановіть його диференційні ознаки.
Охарактеризуйте недиференційований синтаксичний зв’язок.
Охарактеризуйте подвійний синтаксичний зв’язок.
У чому сутність семантико-синтаксичних відношень?
Які семантико-синтаксичні відношення є первинними, а які вторинними?

Тема 2 “Словосполучення – одиниця синтаксису”

Дайте визначення словосполученню.
Коли і як виникають словосполучення?
Яка функція словосполучення?
За якими ознаками характеризуються словосполучення?
Обґрунтуйте зв’язок словосполучення з словом.
Обґрунтуйте зв’язок словосполучення з реченням.
Як проявляються лексичні значення слів у словосполученнях?
Яка різниця між синтаксичними (вільними) і зв’язаними лексичними (фразеологічними) словосполученнями?
Які є типи синтаксичних словосполучень за будовою?
Охарактеризуйте синтаксичні зв’язки у словосполучення.
Чому слова, поєднані сурядним зв’язком, слід розглядати як словосполучення?
Чи предикативні підрядні словосполучення можна ототожнювати з реченнями?
Що це за спосіб граматичного зв’язку узгодження?
Що це за спосіб граматичного зв’язку керування?
Що це за спосіб граматичного зв’язку прилягання?
Яка суттєва різниця між узгодженням, керуванням і приляганням як способами граматичного зв’язку?
Охарактеризуйте типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова.
Розкрийте семантико-синтаксичні відношення у словосполученні.
Що виступило основою виникнення атрибутивних відношень у словосполученнях: кава по-турецьки, людина в окулярах?
Чому стали можливі словосполучення з об’єктивними відношеннями: прагнення до перемоги, уважний до людей?
До простого чи до складеного словосполучення належить таке утворення: людина високого росту.
До простого чи до складеного словосполучення належить таке утворення: смачне на вигляд яблуко.
До простого чи до складеного словосполучення належить таке утворення: любов матері до сина.
Наведіть приклади комплективних (доповнювальних) відношень.
Які помилки трапляються під час побудови сурядних та підрядних словосполучень і як їх уникнути?

Тема 3.1 “Речення за метою висловлювання. Повні та неповні, поширені і непоширені”

Що таке речення?
Якими трьома основними ознаками речення відрізняється від слова й словосполучення?
Що таке предикативність?
Що таке модальність?
Що таке часова віднесеність?
Що таке граматична організованість?
Що таке семантична та інтонаційна завершеність?
Визначте співвідношення речення і судження.
Які складові компоненти інтонації і яка їхня роль в оформленні речення?
Які бувають різновиди розповідних, питальних і окличних речень?
Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова?
Яких правил слід дотримуватися, визначаючи члени речення?
Що таке синтаксичний центр, як він виражається і яка його роль у реченні?
Як будується речення навколо синтаксичного центра?
Чому в мові потрібні неповні речення? Яка їхня роль? Типи неповних речень.
Яка роль порядку слів та логічного наголосу в передаванні думки?
Яка стилістична й інформаційна роль незакінчених речень?
Охарактеризуйте формально-синтакичний аспект вивчення речення.
Охарактеризуйте семантико-синтаксичний аспект вивчення речення.
Охарактеризуйте комунікативний аспект вивчення речення.
За якими ознаками виділяють прості та складні речення?
Які речення є стверджувальними?
Які речення є заперечними?
Охарактеризуйте типи парадигм речень.
Висвітліть синтаксичні відношення у простому реченні.

Тема 3.2 “Головні і другорядні члени речення. Традиційна і нетрадиційна класифікація другорядних членів речення”

Яка роль головних членів речення?
Що означає підмет і як він буває виражений?
Чи може бути підмет у безособовому реченні?
Які критерії визначення присудка в реченні та встановлення його межі?
Який присудок є простим дієслівним?
Охарактеризуйте компоненти, які виділяються у складеному дієслівному присудку?
Дайте характеристику частин складеного іменного присудка.
Чим подібні та чим відрізняються складений дієслівний і складений іменний присудки?
У чому полягають труднощі під час визначення складного іменного присудка?
Охарактеризуйте складні (подвійні) присудки.
Чим подібні і чим відрізняються складені та складні присудки?
Як визначити прямі додатки?
За якими ознаками, навіть не ставлячи питання, можна розпізнати непрямі додатки?
Який другорядний член є означенням?
Коли кількісні числівники виступають узгодженими означеннями?
Які можливі способи вираження неузгоджених означень?
Чому прикладки зараховують до означень?
Чим прикладки відрізняються від означень, виражених прикметниками?
Охарактеризуйте різновид обставин.
Чим подібні та чим відрізняються обставини способу дії та обставини міри й ступеня?
У чому полягає однотипність обставин місця та обставин часу?
За якими ознаками можна було б об’єднати в окрему групу обставини причини, мети, умови й допустовості?
Що являють собою детермінанти?
У чому сутність парцеляції?
Наведіть приклад парцельованих другорядних членів.

Тема 3.3 “Двоскладні, односкладні й еквіваленти речення”

Які речення слід уважати двоскладними і які вони бувають?
Чим зумовлений поділ речень на односкладні та двоскладні?
Чому еквіваленти речення не входять до односкладних речень?
У чому виявляються особливості характеристики особових односкладних речень?
Чи можуть бути двоскладними неозначено-особові, узагальнено-особові та безособові речення?
Як відбувається узгодження присудка з підметом?
Як може позначатися пауза між групою підмета та групою присудка?
Як класифікуються односкладні речення в сучасному українському мовознавстві?
Яке місце односкладних речень у системі типів простого речення на осі означеність-неозначеність (двоскладні, односкладні, нечленовані)?
Як співвідносяться односкладні речення і судження?
Як мислиться особа-діяч в означено-особовому реченні?
Як мислиться особа-діяч в неозначено-особовому реченні?
Як мислиться особа-діяч в узагальнено-особовому реченні?
Чим різняться односкладні означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові речення?
Як виражається присудок в односкладних безособових реченнях – у власне безособовому та інфінітивному?
Назвати основні різновиди безособових речень.
Чому безособові структури належать до центральних серед односкладних речень?
Які односкладні речення є інфінітивними?
Які односкладні речення є номінативними?
Які структурні особливості називних (номінативних) речень?
Характеризуйте різновиди односкладних речень.
Чи в називних реченнях бувають обставини?
Назвіть основні чинники класифікації особових односкладних речень як неповних двоскладних речень.
Чи називні речення можуть граматично виражати минулий або майбутній час?
Які значення мають слова-речення (еквіваленти, нечленовані)?

Тема 4.1 “Речення із однорідними членами. Уточнювальні члени речення”

Як узгоджуються поняття ускладнення у формально-синтаксичному та семантико-синтаксичному аспектах?
Охарактеризуйте додаткову предикативність (напівпредикативність) властиву простим ускладненим реченням.
Які є погляди у мовознавців на речення з однорідними членами?
Якими чинниками зумовлене різноманіття підходів до речень з однорідними компонентами?
Як ряди узгоджуються з сурядністю та однорідністю?
Що таке однорідність?
Як поєднуються однорідні члени речення між собою?
Які змістові відношення наявні між членами ряду?
Які загальні ознаки однорідності членів речення?
Коли повторювані однотипні форми слів не є однорідними?
Як розрізнити однорідні означення від неоднорідних?
Як розрізнити однорідні обставини від неоднорідних?
Як об’єднати між собою однорідні члени речення?
Що означають узагальнювальні слова і як при них виділяються однорідні члени?
Визначте особливості координації присудка з однорідними підметами.
В яких випадках завжди ставиться кома між однорідними членами речення?
В яких випадках кома ставиться перед другим сполучником?
Як оформляються речення з однорідними членами, з’єднаними сполучниками попарно?
Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка, як оформляються такі речення?
Коли між однорідними членами не ставиться кома?
В яких випадках між однорідними членами речення може ставитися тире?
В яких випадках між однорідними членами речення може ставитися крапка з комою?
Як оформляються речення з узагальнювальним словом, якщо воно стоїть перед однорідними членами?
Як оформляються речення з узагальнювальним словом, якщо воно стоїть після однорідних членів?
Як оформляються речення, якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а потім речення продовжується?

Тема 4.2 “Речення з відокремленими другорядними членами”

Як розглядаються речення з відокремленими другорядними членами у лінгвістиці?
Від чого залежить відокремлення членів речення і яка його роль?
Чим зумовлене вживання уточнювальних членів речення?
Які відокремлені члени речення є уточнювальними?
У яких випадках відокремлюються додатки?
Які формальні й смислові ознаки відокремлених додатків?
У яких випадках додатки не відокремлюються?
Коли узгоджені означення відокремлюються?
Які узгоджені означення не відокремлюються?
На скільки зміст висловлювання впливає на відокремлення узгоджених означень?
За яких умов відокремлюються неузгоджені означення?
У яких випадках не відокремлюються неузгоджені означення?
Чим подібне і чим відрізняється відокремлення прикладок від відокремлення узгоджених означень?
У яких випадках відокремлюються прикладки?
У яких випадках прикладки не відокремлюються?
У яких випадках відокремлюються обставини?
У яких випадках обставини не відокремлюються?
Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами?
Назвіть типові випадки відокремлення обставин.
Коли відокремлення обставин залежить від волі автора?
У яких випадках прикладка пишеться через дефіс?
У яких випадках прикладка відокремлюється тире?
У яких випадках комами відокремлюються уточнювальні та пояснювальні члени?
У яких випадках ставиться тире при уточнювальних і відокремлених членах?
У яких випадках уточнювальні та пояснювальні члени не відокремлюються?

Тема 4.3 “Внесення. Речення із вставними і вставленими компонентами та зі звертаннями”

Які мовні явища належать до внесень?
Яка загальна функція внесень?
У чому полягає специфіка вставних одиниць?
Чому вставні одиниці є виразниками суб’єктивної модальності?
Визначте погляди учених на природу вставних компонентів.
Які є структурні типи вставних одиниць?
Які групи вставних одиниць можна виділити на основі урахування їх семантики та оцінки повідомлюваного?
Як розглядаються в українському мовознавстві вставлені компоненти?
Охарактеризуйте структурні типи вставлених компонентів.
Для чого використовуються в мові вставні слова й речення?
Як відрізнити вставні слова й речення від однозвучних членів речення?
За яких умов вживаються вставлені слова й речення?
Як вставлені конструкції виділяються на письмі залежно від інтонації?
Що означають звертання і яка їхня роль у реченні?
Визначте різні погляди на природу звертання.
Які значення мають слова-речення?
Чи пов’язуються звертання з членами речення?
У яких випадках вставні конструкції виділяються комами?
У яких випадках вставлені конструкції виділяються дужками?
У яких випадках вставлені конструкції виділяються тире?
Як пунктуаційно та інтонаційно оформляються слова або речення, якщо вони вживаються як додаткове зауваження і за змістом не пов’язані з основним текстом?
Як пунктуаційно та інтонаційно оформляються прізвище автора і назва твору, які стоять після цитати, посилання, авторські зауваження?
Як пунктуаційно та інтонаційно оформляються вставлені речення, які доповнюють, уточнюють усе речення або якийсь його член і різко випадають із синтаксичної структури?
Як пунктуаційно та інтонаційно оформляються слова або вставлені конструкції, коли вони мають характер додаткового повідомлення і немає потреби різко виділяти їх з тексту основного речення?
Чим відокремлені одиниці відрізняються від внесення?

Тема 5 “Різні підходи до вивчення синтаксису простого речення”

Перерахуйте основні підходи до вивчення семантики речення.
Розкрийте суть денотативного рівня семантики речення.
Розкрийте суть логіко-семантичного рівня семантики речення.
Розкрийте суть мовно-семантичного рівня семантики речення.
У чому виявляється вузьке і широке тлумачення семантичної структури речення?
У чому специфіка об’єктивних і суб’єктивних значень семантики речення?
Що являє собою семантична (семантико-синтаксична) структура речення?
Охарактеризуйте первинні та вторинні способи вираження пропозиції.
Які речення є семантично елементарними?
Яку кількість компонентів може включати семантично елементарне речення залежно від валентних можливостей предиката?
Які наукові парадигми виділив М.Кочерган у мовознавстві?
Чому ситуацію в мовознавстві ХХ ст. уважають “перманентною”?
Що уявляє собою когнітивна лінгвістика?
Які мовознавці займалися вивченням когнітивної лінгвістики?
Що уявляє собою функціональна лінгвістика?
Які мовознавці займалися вивченням функціональної лінгвістики?
Що означає термін “теорія функціонального семантичного поля”?
Що уявляє собою лінгвістика тексту?
Як змінилися погляди вчених на поняття “дискурс” і “текст”?
Що уявляє собою комунікативна лінгвістика?
Що уявляє собою прагматика?
Які мовознавці вивчали комунікативну лінгвістику і прагматику?
Як класифікує речення Д.Остін?
Що таке перфомативні речення?
Що таке констативні речення?

Варіант 1

1. Проблемне питання.

Чи виокремлюється словосполучення з речення, чи воно виступає будівельним матеріалом для речення? Отже, це окрема побудова чи тільки одиниця побудови?

2. Зробити синтаксичний аналіз речення.

Василь Стус виступає високим репрезентантом нашої культури (Є.Сверстюк).

3. Виконати тест.

3.1. Ознака, яка вказує на здатність речення виражати спосіб включення змісту речення в контекст відображеної дійсності, називається (за О.Д.Пономарівом):

а) атрибутивністю;

б) релятивністю;

в) модальністю.

3.2. Чеський лінгвіст Вілем Матезіус, який входив до Празького лінгвістичного гуртка, вважав, що речення поділяється на дві частини: тему і рему. Він запропонував розглядати

а) семантичну структуру речення;

б) комунікативну структуру речення;

в) прагматичну структуру речення;

г) формальну структуру речення.

3.3. Вчення про три синтаксичні одиниці (за І.Р.Вихованцем) включає:

а) словоформу, словосполучення і складне синтаксичне ціле;

б) речення, словосполучення й мінімальну синтаксичну одиницю;

в) слово, словосполучення, речення;

г) словоформа, речення, текст.

3.4. Зв’язок, що виникає між підметом і присудком, формує структурну основу простого речення називається

а) підрядним;

б) сурядним;

в) предикативним.

3.5. Кількість словоформ у реченні відповідає кількості слів

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

3.6. Характер синтаксичних зв’язків в одиницях різних мовних ярусів неоднаковий. На рівні форми слова наявні такі засоби зв’язку (за А. П. Загнітком):

а) порядок компонентів, інтонація;

б) флексія;

в) флексія, службові слова.

3.7. Типи синтаксичного зв’язку (предикативний, підрядний, сурядний) визначаються на основі напряму

а) відсутності залежності – предикативний зв’язок;

б) відсутності залежності – підрядний зв’язок;

в) відсутності залежності – сурядний зв’язок.

3.8. Підрядний зв’язок у реченні має такі різновиди (за А. П. Загнітком):

а) прислівний (у простому – через словосполучення, у складному – як реченнєвотвірний), детермінантний, опосередкований;

б) прислівний (у простому – через словосполучення, у складному – як реченнєвотвірний), детермінантний;

в) прислівний (у простому – через словосполучення, у складному – як реченнєвотвірний), опосередкований.

3.9. До основних різновидів семантико-синтаксичних відношень здебільшого відносять (за А. П. Загнітком):

а) атрибутивні, об’єктні, обставинні, опозитивні, зрідка додаючи напівпредикативні;

б) предикативні, атрибутивні, опозитивні, зрідка додаючи напівпредикативні;

в) предикативні, атрибутивні, об’єктні, обставинні, опозитивні, зрідка додаючи напівпредикативні.

3.10. Передбачуваний підрядний прислівниковий зв’язок безпосередньо пов’язаний (за А. П. Загнітком):

а) з валентністю опорного слова, його формально-граматичною природою;

б) з модальністю опорного слова, його формально-граматичною природою;

в) з атрибутивністю опорного слова, його формально-граматичною природою.

3.11. Який правильний варіант оформлення речення:

а) Боротьба за демократичне суспільство ось сенс життя.

б) Боротьба за демократичне суспільство, ось сенс життя.

в) Боротьба за демократичне суспільство: ось сенс життя.

г) Боротьба за демократичне суспільство – ось сенс життя.

3.12. У реченні “Поезія повинна бути чиста” – присудок

а) простий дієслівний;

б) складений дієслівний;

в) складений іменний;

г) складний (подвійний).

3.13. Речення “Нація – організм народу” а) повне; б) неповне.

3.14. Речення “Зброя дзвенить, не дає на край суходолу ступити” є

а) просте двоскладне;

б) просте односкладне;

в) просте нечленоване;

г) складне.

3.15. У реченні “Коли ми їхали у місто Яготин, на нас упав із неба астероїд” має

а) прикладку;

б) означення;

в) немає ні прикладки, ні означення.

Варіант 2

1. Проблемне питання.

На якій основі чи на якій підставі можна включати сурядний ряд до переліку словосполучень? Хто з відомих лінгвістів дотримувався такого погляду?

2. Зробити синтаксичний аналіз речення.

Культура – поняття широке (В.Шевчук)

3. Виконати тест.

3.1. Ознака речення, яка вказує на його здатність виражати зв’язки між атрибутами із значенням предметності, називається (за О.Д.Пономарівом):

а) атрибутивністю;

б) релятивністю;

в) модальністю.

3.2. Сучасний американський лінгвіст Чарльз Філлмор розглядає зміст речення як маленьку п’єсу, де дієслово задає сюжет, а різні іменники грають ролі в цій виставі. Він запропонував розглядати

а) семантичну структуру речення;

б) комунікативну структуру речення;

в) прагматичну структуру речення;

г) формальну структуру речення.

3.3. Словоформа – це мінімальна синтаксична одиниця, яка бере участь у формуванні

а) слова;

б) словосполучення;

в) словосполучення і речення;

г) речення.

3.4. Двоскладними елементарними простими реченнями (за І.Р.Вихованцем) називаються такі, що

а) мають підмет, присудок і додаток;

б) мають підмет і присудок;

в) мають головні і другорядні члени речення;

г) підмет, присудок і означення.

3.5. Зв’язок залежного й опорного компонентів у реченні чи словосполученні називається

а) підрядним;

б) сурядним;

в) предикативним.

3.6. Характер синтаксичних зв’язків в одиницях різних мовних ярусів неоднаковий. На рівні форми речення наявні такі засоби зв’язку (за А. П. Загнітком):

а) порядок компонентів, інтонація;

б) порядок компонентів, сполучники і сполучні слова, інтонація, співвідносні слова, лексичне наповнення предикативних частин, співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків;

в) флексія, службові слова, інтонація, співвідносні слова, лексичне наповнення предикативних частин, співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків.

3.7. Зв’язок, що реалізується в граматичному центрі двоскладного речення називається:

а) підрядним;

б) сурядним;

в) предикативним;

г) подвійним.

3.8. Типи синтаксичного зв’язку (предикативний, підрядний, сурядний) визначаються на основі напряму такої синтаксичної залежності:

а) однобічний напрям залежності – предикативний зв’язок;

б) однобічний напрям залежності – підрядний зв’язок;

в) однобічний напрям залежності – сурядний зв’язок.

3.9. В окремих випадках між підметом і присудком витворяється особливий тип синтаксичного зв’язку, який ґрунтується на постпозиційній ознаковій кваліфікації підмета. В ньому залежний компонент пов’язаний і з підметом, і з присудком. Це:

а) сурядний зв’язок;

б) координація;

в) підрядний подвійний зв’язок (тяжіння).

3.10. До реченнєвотвірних зв’язків належать (за А. П. Загнітком):

а) предикативний, підрядний прислівний, підрядний детермінантний, сурядний;

б) предикативний, підрядний прислівний;

в) валентний, предикативний, підрядний прислівний, підрядний детермінантний, сурядний.

3.11. У реченні “Пан Дерижанов…прийшов до переконання [що це в мене істерія] (Л.Українка) “прийшов до переконання”:

а) простий дієслівний присудок;

б) складений дієслівний присудок.

3.12. Виберіть правильний варіант:

а) дієслово-зв’язка виступає інформаційно недостатнім компонентом у структурі складеного іменного присудка, тому повинно супроводжуватися лексемами, які наповнюють його конкретним змістом;

б) дієслово-зв’язка виступає інформаційно достатнім компонентом у структурі складеного іменного присудка, але супроводжується лексемами, які додають йому додаткові семантичні значення.

3.13. Який правильний варіант оформлення речення:

а) Книга унікальне явище.

б) Книга – унікальне явище.

в) Книга: унікальне явище.

г) Книга, унікальне явище.

3.14. У реченні “Солдати стояли похмурі і злі ” – присудок

а) простий дієслівний;

б) складений дієслівний;

в) складений іменний;

г) складний (подвійний).

3.15. Речення “Навкруги – острови, і затоки, й озера”

а) повне;

б) неповне.

Варіант 3

1. Проблемне питання.

Чому зв’язок між підметом і присудком не можна вважати узгодженням?

2. Зробити синтаксичний аналіз речення.

Людина втратила дарований Богом мир душі (Є.Сверстюк).

3. Виконати тест.

3.1. Характеристика речення, яка вказує на його здатність виражати атрибути предмета, що виникають унаслідок розчленованого відображення дійсності, називається

а) атрибутивністю;

б) релятивністю;

в) модальністю.

3.2. Англійський філософ Джон Остін запропонував розрізняти речення як перформативні та констативні тому, що запропонував

а) семантичну структуру речення;

б) комунікативну структуру речення;

в) прагматичну структуру речення;

г) формальну структуру речення.

3.3. Предметом вивчення в синтаксисі є (сучасний загальноприйнятий варіант)

а) слово, словоформа, текст;

б) словоформа, словосполучення, складне синтаксичне ціле;

в) слово, словоформа, речення;

г) словоформа, словосполучення, речення.

3.4. Односкладними елементарними реченнями називаються такі, що

а) мають один головний член і означення;

б) мають тільки один головний член;

в) мають два головні члени речення;

г) мають один головний член і додаток.

3.5. Зв’язок, що поєднує сурядні частини у складному реченні й однорідні члени простого речення називається

а) підрядним;

б) сурядним;

в) предикативним.

3.6. Традиційно граматика за наявністю чи відсутністю головного і залежного компонентів розрізняє такі основні типи зв’язку в реченні (за А. П. Загнітком):

а) підрядний і сурядний;

б) підрядний, сурядний і предикативний;

в) прилягання, керування, узгодження і координація.

3.7. Типи синтаксичного зв’язку (предикативний, підрядний, сурядний) визначаються на основі напряму такої синтаксичної залежності:

а) двобічний напрям залежності – предикативний зв’язок;

б) двобічний напрям залежності – підрядний зв’язок;

в) двобічний напрям залежності – сурядний зв’язок.

3.8. На рівні речення і на рівні словосполучення існує підрядний прислівний зв’язок, який може бути (за А. П. Загнітком):

а) передбачуваним – непередбачуваним, обов’язковим і необов’язковим;

б) дійсним – недійсним; обов’язковим і необов’язковим;

в) уявним – неуявним; обов’язковим і необов’язковим.

3.9. Речення у сучасній синтаксичній науці розглядають у таких аспектах (за А.П.Загнітком):

а) формально-граматичному, семантико-синтаксичному, прагматичному;

б) формально-граматичному, семантико-синтаксичному, власне семантичному, комунікативному;

в) логічному, формально-граматичному, семантико-синтаксичному.

3.10. Валентність у синтаксис увів:

а) О.О.Потебня;

б) Л.Теньєр;

в) О.І.Бодуен де Куртене;

г) О.О.Шахматов.

3.11. Із дібраних речень вибери речення з складеним дієслівним присудком: а) Рустем із Джіафером усе вели розмову (М.Коцюбинський); б) Ніхто не повинен говорити того, крім мене (М.Вовчок).

3.12. У реченні “Ранок був чудовий, весняний” дієслово бути постає як повнозначна лексема: а) так; б) ні.

3.13. Який варіант правильний варіант оформлення речення:

а) Волю – Україні. Економіці – інтенсивний розвиток.

б) Волю Україні. Економіці інтенсивний розвиток.

в) Волю, Україні. Економіці, інтенсивний розвиток.

г) Волю: Україні. Економіці: інтенсивний розвиток.

3.14. Речення “Дівчата як ластівочки” є

а) двоскладне повне;

б) двоскладне неповне;

в) односкладне.

3.15. У реченні “Це – мій народ” – присудок

а) простий дієслівний;

б) складений дієслівний;

в) складений іменний;

г) складний (подвійний).

Чому американські школярі не списують і не підказують іншим під час виконання тестів?

Виявляється, що кожен учень перед тестуванням дає підписку про те, що не користуватиметься підказками. Якщо ж його застали за цим непорядним заняттям, то можуть надовго позбавити права проходити тестування, а тоді йому буде дуже проблематично вступати у будь-який вищий навчальний заклад. Для більшої наочності дітям навіть показують спеціальні відеофільми про те, що трапляється з тими, хто намагається скористатися підказкою.

Варіант 1

1. Проблемне питання.

Як Ви вважаєте, що спільного має синтаксис із стилістичним синтаксисом? У чому їх позиції збігаються, а у чому ні.

2. Зробити синтаксичний аналіз речення. До якого функціонального стилю належить це речення? Чому?

На стільці рекомендується сидіти прямо й вільно, не горблячись, не спираючись та не похитуючись (О.Корніяка).

3. Спростити або підтвердити судження.

3.1. Поняття ускладнення у сучасній лінгвістиці виступає в обсязі одного значення: формальне розширення синтаксичних моделей речення (за А.Загнітком).

3.2. Зародження вчення про семантичну структуру речення пов’язане з іменем Ч.Філлмора, У.-Л. Чейфа, Й.Андерша.

3.3. Неузгоджене означення при прямому порядку слів стоїть у постпозиції до означуваного слова.

3.4. Морфологічною основою звертання є займенник. Водночас значення звертання може набувати будь-яка субстантивована частина мови.

3.5. Вставлені компоненти репрезентують об’єктивну модальність.

3.6. Традиційно вважають, що граматика вивчає синтаксис і морфологію.

3.7. Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета (за К.Шульжуком).

3.8. А.Загнітко розглядає відокремлені другорядні члени як речення з опосередкованими компонентами, виділяючи серед них такі, що характеризуються або повторним значенням, або уточненням.

3.9. Відокремлені другорядні члени речення вживаються найчастіше у розмовній мові.

3.10. Однорідні члени речення пов’язуються з одним і тим самим членом речення сурядним зв’язком.

3.11. Власне напівпредикативність – це синтаксичні відношення між відокремленим членом речення, вираженим іменною частиною мови, та пояснюваним ним субстантивним членом речення.

3.12. Ступінь предикативності (яскравості модально-часових відношень) у відокремлених членів різний. Найбільш яскравий він у прикметникових зворотів (за А.Загнітком).

3.13. Підмет і присудок утворюють граматичний центр і їх відокремлення є неможливим.

3.14. В українському мовознавстві здебільшого парцельовані структури називають “приєднувальними конструкціями”.

3.15. Неповними можуть бути тільки двоскладні речення.

Варіант 2

1. Проблемне питання.

Як Ви вважаєте, що спільного має синтаксис із паралінгвістикою? У чому їх позиції збігаються, а у чому ні.

2. Зробити синтаксичний аналіз речення. До якого функціонального стилю належить це речення? Чому?

З давніх-давен народ над усе цінував хліб, сіль і честь (Д.Прилюк).

3. Спростити або підтвердити судження.

3.1. Поняття ускладнення у сучасній лінгвістиці виступає в обсязі одного значення: семантичного ускладнення структури речення включенням предикативних знаків (за А.Загнітком).

3.2. Зародження вчення про комунікативну структуру речення пов’язане з іменем Ч.Філлмора, У.-Л. Чейфа, Й.Андерша.

3.3. Узгоджене означення при прямому порядку слів перебуває у препозиції до означуваного слова, при зворотному – в постпозиції.

3.4. Морфологічною основою звертання є іменник. Водночас значення звертання може набувати будь-яка субстантивована частина мови.

3.5. Вставні компоненти виражають суб’єктивну модальність.

3.6. Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім присудка (за К.Шульжуком).

3.7. О.Пєшковський запровадив термін “відокремлені другорядні члени речення”.

3.8. Відокремлені другорядні члени речення вживаються найчастіше у книжній мові.

3.9. Найбільш поширеною одиницею ускладнення виступає відокремлений член.

3.10. Однорідні члени речення можуть бути тільки одним якимось членом речення.

3.11. Однорідні члени речення пов’язуються з одним і тим самим членом речення підрядним зв’язком.

3.12. Ускладнене речення не є самостійною синтаксичною одиницею.

3.13. Додаткова дієслівна предикативність – це синтаксичні відношення між відокремленим членом речення, вираженим іменною частиною мови, та пояснюваним ним субстантивним членом речення.

3.14. Ступінь предикативності (яскравості модально-часових відношень) у відокремлених членів різний. Найбільш яскравий він у дієприслівникових зворотів (за А.Загнітком).

3.15. Неповними можуть бути односкладні та двоскладні речення.

Варіант 3

1. Проблемне питання.

Як Ви вважаєте, що спільного має синтаксис із культурою мови? У чому їх позиції збігаються, а у чому ні.

2. Зробити синтаксичний аналіз речення. До якого функціонального стилю належить це речення? Чому?

…Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний (П. Куліш).

3. Спростити або підтвердити судження.

3.1. Поняття ускладнення у сучасній лінгвістиці виступає в обсязі двох значень: семантичного ускладнення структури речення включенням предикативних знаків і формальне розширення синтаксичних моделей речення (За А.Загнітком).

3.2. Зародження вчення про формальну структуру речення пов’язане з іменем Ч.Філлмора, У.-Л. Чейфа, Й.Андерша.

3.3. Додаток при прямому порядку стоїть у постпозиції до слова, яке ним керує, при зворотному – в препозиції.

3.4. Морфологічною основою звертання є прикметник. Водночас значення звертання може набувати будь-яка субстантивована частина мови.

3.5. Вставні та вставлені компоненти здебільшого диференціюють за ознакою модальності.

3.6. Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім додатка (за К.Шульжуком).

3.7. Відокремлені другорядні члени речення вивчали ще М.Греч, О.Востоков, Ф.Буслаєв. Вони трактували відокремлені звороти як скорочені підрядні речення.

3.8. Відокремленню більшою мірою сприяє постпозиція другорядних членів, їх поширеність.

3.9. Однорідні члени речення можуть бути різними членами одного речення.

3.10. Однорідні члени речення пов’язуються з одним і тим самим членом речення предикативним зв’язком.

3.11. Прості ускладнені речення є перехідними структурами між простими і складними реченнями.

3.12. Ускладнене речення є самостійною синтаксичною одиницею.

3.13. Додаткова дієслівна предикативність утворюється відокремленими членами речення, вираженими дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

3.14. Ступінь предикативності (яскравості модально-часових відношень) у відокремлених членів різний. Найбільш яскравий він у дієприкметникових зворотів (за А.Загнітком).

3.15. Неповними можуть бути тільки односкладні речення.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Теми для рефератів

1.1 Тема “Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису”

1. Основні питання синтаксису у висвітленні російських мовознавців (О.Х.Востоков, Ф.І.Буслаєв, Л.А.Булаховський, О.О.Шахматов, О.О.Потебня, В.В.Виноградов, Н.Ю.Шведова, Н.Д.Арутюнова, В.А.Бєлошапкова та ін.). На вибір студента.

2. Основні питання синтаксису у висвітленні українських мовознавців (Л.А.Булаховський, Б.М.Кулик, А.П.Медушевський, О.Т.Волох, О.С.Мельничук, О.К.Безпояско , К.Г.Городенська та ін.). На вибір студента.

3. Основні питання синтаксису у працях зарубіжних мовознавців (Е.Бенвеніст, В.Матезіус, Л.Теньєр та ін.). На вибір студента.

3.3 Тема “Двоскладні, односкладні й еквіваленти речення”

1. Погляди І.Р.Вихованця щодо визначення головних і другорядних членів речення.

2. Погляди К.Г.Городенської щодо визначення головних і другорядних членів речення.

3. Погляди А.П.Загнітка щодо визначення головних і другорядних членів речення.

4. Погляди К.Ф.Шульжука щодо визначення головних і другорядних членів речення.

5. Погляди російських мовознавців (В.А.Білошапкова, Н.Ю.Шведова, Г.О.Золотова, М.В.Всеволодова, Г.М.Акимова та ін.) щодо визначення головних і другорядних членів речення. На вибір студента.

СИСТЕМА НАВЧАЛЬНИХ ВПРАВ

Тема І “Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису”

Семінар запитань і відповідей на тему “Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису”

Питання до семінару запитань і відповідей

1. Пилип Фортунатов, Михайло Петерсон, Олександр Пєшковський уважали словосполучення основною синтаксичною одиницею, трактуючи речення як закінчені словосполучення. Як ви гадаєте, чому вчені дотримувалися такої думки? Чи мали вони рацію? Олексій Шахматов, розвиваючи погляди Олександра Потебні, встановив відмінність словосполучення від речення, якому властива предикативність. Чим ще відрізняється словосполучення від речення?

2. Іван Вихованець за характером синтаксичного зв’язку виділяє два типи словосполучень – підрядні та сурядні. Частота вживання сурядних словосполучень у літературній мові приблизно у дев’ять разів менша від частоти вживання підрядних словосполучень. Можливо, тоді має рацію Анатолій Загнітко, який стверджує, що словосполученнями є лише такі поєднання слів, які пов’язуються підрядним прислівним синтаксичним зв’язком. Шкільна програма розглядає тільки підрядні словосполучення, не передбачає сурядних. Іван Вихованець розглядає словосполучення як підпорядковану реченню синтаксичну одиницю, що виокремлюється з речення. На вашу думку, чи потрібно використовувати сурядні словосполучення?

3. Іван Ющук акцентує увагу на словоформі як мінімальній синтаксичній одиниці. Він розрізняє словоформи трьох рівнів: лексичні, морфологічні та синтаксичні. Лексичні (лексеми) виконують номінативну роль. Морфологічні словоформи відбивають можливості слів тієї чи іншої частини мови відображати різні відношення між окремими явищами як дійсності, так і внутрішнього стану людини. Синтаксичні словоформи – це різні форми самостійних частин мови, використовувані як будівельний матеріал для творення словосполучень і речень як словесних моделей певних фрагментів явищ дійсності чи внутрішніх станів людини. З’ясовується, що у лексиці одиниця вивчення є лексема, у морфології – морфема, а у синтаксисі – синтаксема? Чи є, на ваш погляд, словоформа – основною синтаксичною одиницею?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте прислів’я. Зробіть інтонаційно-пунктуаційний аналіз синонімічних конструкцій, а саме: визначте його синтаксичну організацію (просте чи складне), особливості членування мовленнєвого потоку, зумовленість тональності (у тому числі колориту), інтонування, лексичну наповненість, специфіку змісту, співвідношення образності – необразності, призначення (стильова перспектива). Визначте, які синтаксичні конструкції краще передають специфіку прислів’я. До якого функціонального стилю належать прислів’я? Обґрунтуйте свою думку.

За добрим господарем і свиня – господиня. – За добрим господарем і свиня є господиня.
Добрий початок – половина діла. – Добрий початок є половина діла.
Любов – сильніша смерті. – Любов є сильніша смерті.
З дурним розмова – як з вітром полова. – З дурним розмова як з вітром полова.
Людська кровиця – не водиця, проливати не годиться. – Людська кровиця не водиця, проливати не годиться.
Заробив наш Дмитруха – два рази в шию і раз поза вуха. – Заробив наш Дмитруха, що дали два рази в шию і раз поза вуха.
Гість – як невільник: де посадять, там і сидить. – Гість є невільником, тому де посадять, там і сидить.
- Які стилістичні можливості іменного складеного присудка?

До стилістичних ресурсів простого речення належать способи вираження членів речення. Один із засобів створення стилістичного забарвлення – синонімія вираження присудка. Присудки ускладненої форми, що являють собою фразеологізовані дієслівно-іменні сполучення, властиві книжним стилям – науковому, офіційно-діловому, частково публіцистичному; паралельні їм дієслівні прості присудки характерні для художнього та розмовного мовлення (наприклад, чинити опір - опиратися, покладати надії – надіятися, сподіватися).

2. Прочитайте тексти. Усно зробіть порівняльно-синтаксичний аналіз та інтонаційно-пунктуаційний розбір синонімічних конструкцій. До якого функціонального стилю належать поданий текст. Чому?

У глибину віків

В умовах сталінізму та застійного періоду виросло не одне покоління українців, яке було позбавлене об’єктивного, всебічного, глибоко знання власної історії.

В останні два роки точаться на шпальтах газет і журналів України гострополемічні, часом непримиренні дискусії про українську національну символіку. Тож одностайної думки щодо значення тризуба наша вчені й історики не мають і понині.

Безсумнівний інтерес викличе оригінальне трактування тризуба, запропоноване О.Пастернаком…

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять із першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом тогочасного племені чи перстом родової влади.

Упродовж віків у тризубі органічно поєднувались язичеські й християнські символи, він уособлював не лише знак князівської адміністрації, а й почав нести в собі державне, національне, релігійне та ідеологічне навантаження…

Б.Якимович

У глибину віків

В умовах сталінізму та застійного періоду виросло не одне покоління українців. Більшість була позбавлена об’єктивного знання власної історії.

В останні два роки точаться на шпальтах газет України гострополемічні дискусії про українську національну символіку. Тож одностайної думки щодо значення тризуба наша вчені не мають і понині.

О.Пастернак запропонував власне бачення тризуба.

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять із першого століття нашої ери. Він міг бути символом тогочасного племені.

Впродовж віків у тризубі органічно поєднувались язичеські символи. Він уособлював знак князівської адміністрації…

Що таке абзац? Яке стилістичне значення абзаців у тексті?

Абзац – це відступ у першому рядку друкованого чи рукописного тексту і це частина рукописного чи друкованого тексту, що складається з одного або кількох пов’язаних за змістом речень і є відносно завершеною.

Вадливим елементом синтаксичної будови тексту певного стилю є абзаци, які ділять текст на смислові частини. В науковому, діловому стилях переважає смисловий зв’язок між абзацами, а в художньому і публіцистичному абзаци можуть бути завершеними смисловими частинами тексту чи, навпаки, тісно пов’язані повторами слів або речень.

3. З’ясуйте значення поданих пар слів. У яких мовленнєвих ситуаціях кожне з них буде доречним? Усно зробіть орфографічний і орфоепічний розбір синонімічних варіантів. Усно введіть їх у словосполучення. Визначте спосіб зв’язку у словосполученнях.

Наприклад: область – галузь; Запорізька область – сільськогосподарська галузь.

Коливання – вагання; правильний – вірний; авторитетний – авторитарний; виписка – витяг; виключно – винятково; випливати – витікати; особливий – особовий – особистий; компетенція – компетентність; житель – мешканець.

Як називаються слова, що близькі за звучанням, і слова, що близькі за значенням? Як ці слова використовують у різних функціональних стилях?

Пароніми – слова, що близькі за звучанням, але різні за значенням.

Синоніми – слова, що є назвами одного того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням, сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами.

Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. Наприклад, офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову, використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення.

4. Прочитайте речення. Які стилістичні прийоми з використанням антонімів застосовано в кожному з них? Випишіть першими речення, у яких застосовано антитезу, другими – із оксимороном, треті – з використанням діатези. Усно зробіть порівняльний синтаксичний аналіз та інтонаційно-пунктуаційний розбір синонімічних конструкцій. До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

1. У лабіринтах Храму Історії усі рівноправні: вожді і смертні, віки і дні, генії і нездари, боги і чорти (О.Довгий). – У лабіринтах Храму Історії усі рівноправні. 2. У тому житті, де не буде жодного браконьєра, ні малого ні великого, ти не пігмеїв побачиш, а квітучих атлетів, людей, прекрасних душею й тілом, для яких почуття щастя стало нормою існування… Час ущільнюватиметься, віки старітимуть, а мистецтво молодітиме вічно! (Олесь Гончар). – У тому житті, де не буде жодного браконьєра, ти побачиш людей, для яких почуття щастя стало нормою існування… Мистецтво молодітиме вічно! 3. Турботи є. Не мало й не над міру, а все-таки чогось не вистачає (В.Моруга). – Турботи є. А все-таки чогось не вистачає. 4. Щоб не товстим і не худим був і чималеньку мав ти силу, щоб міг приборкати й чортяку, не те що з норовом кобилу (П.Ребро). – Щоб чималеньку мав ти силу. 5. Справжнє свято – це лад у душі, не конфліктність розуму і чуття, вміння прозирати вічне в тимчасовому, чарівне в звичайному, небесне в земному (О.Сенчик). – Справжнє свято – це лад у душі. 6. Христос, не знаю, може, десь і є, зате в очах рябіє од Пілатів (Л.Костенко). – Христос, не знаю, може, десь і є. 7. Буває час, коли потрібніше красномовне мовчання, ніж говірке слово (І.Нечуй-Левицький). – Буває час, коли потрібніше красномовне мовчання. 8. Ластів’ятко моє, повертайся! Ти гніздечка свого не цурайся, бо в чужині і влітку зима (Є.Гущин). – Ластів’ятко моє, повертайся!

Що таке антитеза, оксиморон, діатеза?

Антитеза – це стилістична фігура в художній літературі та в ораторському мистецтві, що полягає в протиставленні протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, думок, характерів тощо. У логіці – судження, що заперечує тезу.

Оксиморон (оксюморон) – це стилістична фігура, що ґрунтується на поєднанні протилежних за змістом понять, які разом дають нове уявлення.

Діатеза – це стилістична фігура, що ґрунтується на протиставленні, в якому використовуються повторювальні частки не…не або ні…ні.

5. Прочитайте тексти. Усно зробіть його орфографічний і орфоепічний, а також інтонаційно-пунктуаційний розбір синонімічних конструкцій. З яких речень утворені тексти (простих чи складних; двоскладних чи односкладних, повних чи неповних, поширених чи непоширених)? До яких функціональних стилів належать тексти?

Добрий день, Андрію Михайловичу! Вибачте, що турбую, та я до Вас із проханням.
Слухаю.
Так складаються мої родинні справи, що завтра мені потрібно бути вдома. Ось звіт, який Ви доручили мені підготовити. Сподіваюсь, тут усе правильно.
А раптом виникнуть якісь додаткові запитання?
На цей випадок я домовлюся з Валерієм Олексійовичем. Він у курсі справи.
Що ж, тоді я не маю заперечень. Щасти Вам!
Дякую.

2. Підлеглий прийшов до керівника, щоб відпроситися на один день. Андрій Михайлович вислухав і дозволив не приходити на роботу з однією умовою, що Валерій Олексійович зможе виконувати його обов’язки.

Які стилістичні засоби характеризують діалогічне мовлення?

Діалог – це розмова, яка відбувається між двома особами. Діалог безпосередньо пов’язаний з усним розмовним мовленням людей у повсякденному спілкуванні. Розмова між двома особами складається з відносно коротких уривків усного тексту і відбувається без попередньої підготовки. Складниками усного діалогічного мовлення є міміка й жести, йому притаманне розмаїття інтонаційних відтінків.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Розкрийте дужки; виберіть потрібне слово чи форму. Свій вибір обґрунтуйте. Зробіть усно синтаксичний аналіз поданих речень. Яких речень у тексті більше: простих чи складних? Якщо простих, то яких (ускладнених або неускладнених). Якщо складних, то яких (складносурядних, складнопідрядних або складних безсполучникових). Поясніть, з якою метою таких речень у тексті більше. Визначте, до якого функціонального стилю належить поданий текст. Чому?

Бурхливе зростання корупції, звичайно, спостерігається (в, у) країнах (з, із) перехідною економікою, коли (колишні, минулі, бувші) форми контрол(-ю, -я) слабнуть, а нові правові обмеження ще не (відпрацьовані, відпрацьовано). Україна, на жаль, не спростовує (міжнародний досвід, міжнародного досвіду).

(Для корумпованих країн, корумпованим країнам) (характерний, характерні) надзвичайно низький рівень інвестицій (й, і) уповільнене економічне зростання.

(У 1993 році, 1993 року) (для, з метою) оцінки рівн(-ю, -я) корупції була створена спеціальна міжнародна незалежна організація “Транспаренсі Інтернешнл”. Виводить індекс сприйманої корупції складає рейтинг найбільш і найменш корумпованих країн. Індекс (варіюється, змінюється) від 0 (максимум) до 10 (мінімум) корупції. У 1998 році рейтинг (складений, складено) для (вісімдесят п’яти, вісімдесяти п’яти) країн за (дванадцятьма, дванадцятьома) опитуваннями. Виявилось, що (найменш корумпованими, корумпованішими) (являються, є) скандинавські країни, найбільш – африканські. Данія третій рік (займає, посідає) перше місце, і оцінка чесності її чиновників (збільшується, зростає). (За рейтингом, по рейтингу) 1998 року за (Данією, нею) (йде, йдуть) Фінляндія, Швеція, Нова Зеландія, Ісландія, Сінґапур. У Канади – 8-ме місце, у США – 17-те. Нижню частину таблиці займають (найбільш бідні, найбідніші) африканські і латиноамериканські країни. (У позаминулому році, позаминулого року) (найбільш великими, найбільшими) хабарниками виявилися чиновники Ніґерії, Болівії, Колумбії. Далі (йде, йдуть) Росія, Україна, потім Таїланд, Індонезія, В’єтнам, Китай, Філіппіни, Румунія, Угорщина, Польща, Чехія – у центрі таблиці.

(Основним, головним, кардинальним) джерелом корупції (рахується, вважається) (втручання, вмішування) держави в економіку, залежність (економіки, останньої, її) від (свавілля, сваволі) конкретних (осіб, особистостей, людей). (Замісник, заступник) міністра фінансів США Л.Самперс (відзначив, відмічав): “Якщо ви вводите контроль над цінами, – ви отримуєте чорний ринок і корупцію, якщо ви вводите квотування, то не уникнете хабарів людям, (що, які, котрі) ці квоти розподіляють”.

З газети

Як Ви гадаєте, чому з’являються такі синонімічні конструкції? Наприклад, відзначив і відмічав або замісник і заступник не утворюють синонімічної пари, тому що за контекстом правильним буде тільки одне з слів, тоді як інше є калькованим з російської мови. Як позубитися у мові таких російських кальок? По-перше, якщо виникає сумнів треба звертатися до словників (орфографічних, орфоепічних, російсько-українських, тлумачних); по-друге, уважно вслухатися до живої мови телебачення, радіо; по-третє, читаючи будь-який текст, виписувати слова, що викликають у вас сумнів щодо вживання.

2. Прочитайте. До якого функціонального стилю можна віднести поданий текст? Обґрунтуйте свою думку. Спишіть, уставляючи пропущені пунктуаційні знаки. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Вкажіть, якими частинами мови вони виражені. Визначте роль службових частин мови.

Сучасні науковці безперечно погоджуються з твердженням про те що інформація змінює свідомість людини. Нині впливом слова на організм людини все більше займаються природознавці фізики біологи хіміки. Рівень науки дає змогу встановити що слова впливають не тільки на свідомість людини але й на її генетичний код який передається нащадкам. Кожне слово несе певний заряд позитивної чи негативної енергії. Російські науковці кілька років поспіль спостерігали за двома групами людей тими хто постійно послуговувався лайкою і тими хто нецензурною лексикою не користувалися. У любителів лаятися швидко з’являються зміни в організмі на клітинному рівні і на цьому ґрунті різні недуги. У другій групі навпаки під впливом хороших слів організм омолоджується змінюється імунітет. Психотерапія зцілює з допомогою доброго слова яке налаштовує свідомість і підсвідомість на позитивні зміни.

В.Федоренко

Як ви гадаєте, може мова впливати на мислення?

Існує гіпотеза лінгвальної відносності Б.Уорфа і Е.Сепіра, де стверджується, що мова не тільки співвідносна із мисленням, але й вона впливає на мислення, формує його. Отже, якщо ви говорите українською мовою, то у Вас мислення українця, а якщо Ви говорите російською – то росіянина.

3. Відредагуйте речення. Які помилки найчастіше повторюються у реченнях? В яких функціональних стилях ви будете використовувати відредаговані речення? Чому?

1. Ми свої недоліки підправимо, і вони будуть набагато кращими. 2. Але ж у кожної з них дома господарство: город, птиця, діти, чоловіки, худоба. 3. В колгоспі розбазарюють фураж, а сторож не приймає ніякої участі. 4. Перед випускниками стоїть дилема: куди вступити? 5. Яка уява склалася у вас про цього музиканта? 6. Підсумки змагання між групами проводяться один раз на семестр. 7. Ми не підписалися на цей журнал. 8. У конференції прийняли участь провідні вчені галузі. 9. У заводському кафе кидалися в очі чистота і затишок. 10. Тимчасово непрацюючим киянам буде виплачена допомога. 11. Завдяки хворобі Ігор не пішов на концерт. 12. Успіхів великих досягли завдяки наполегливій праці працівники області. 13. Усі студенти першого курсу повинні розрахуватися з хвостами. 14. Наші умови вигідніші ваших. 15. Головне, на що потрібно звернути увагу, це на якість продукції.

Як ви вважаєте, чому ці речення викликали посмішку? З’ясуйте, чим викликана змістова недосконалість речень.

Психологи стверджують, що рідною є та мова, якою Ви думаєте. А так як східна і південна частини України російськомовні, це спричиняє розвиток суржику. Суржик – нечиста мова; мішанина елементів (звуків, слів, словосполучень) різних мов, породжена невмінням мовців відділяти явища однієї мови від іншої, низьким рівнем мовної культури. Інтерференція української і російської мов спричинила проблему змішання їх у свідомості носіїв. Отже, багато хто з нас думає то українською, то російською мовою.

4. Психолінгвістичний тест “Що ж означає бути красивим?” Заповніть прогалини у тексті. До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

Споконвіку людина прагнула …, оточувала себе … речами, намагалася прикрасити … .

То що ж означає поняття …? Що значить бути …?

“Що …? Те, що естетичне в усіх своїх елементах, що складається з … ліній, барв, звуків, викликає почуття … насолоди тощо.

Що …? Все, що дає нам найбільше сприймань на одиницю затраченої енергії”.

Отже, тема нашої розмови сьогодні – красива …, …, … . Чому саме вона? Тому що вона – предмет обожнювання …, …, … різних часів та народів. Ми з вами, звичайно, не поставимо …в цьому питанні. Втім, це … зробити. Адже в різні епохи, у різних … еталон жіночої … був неоднаковим, навіть у межах однієї … він …протягом часу. Згадаймо давні часи.

“На колір і … – товариш …”, – …народне … . У різних народів є фразеологічні … до цих висловів. У росіян – “На вкус и … – товарища нет”, “На …товар есть свой …”, “Любовь зла – …и козла”.

Звичайно, у різні часи були різні еталони … . Яким був ідеал … в глухі часи інквізиції, коли … будь-які прояви життєлюбності?

З полотен того часу на нас … бліді, строгі або сумні обличчя, зачіски … – волосся стягнуте, “прилизане”, одяг – … тонів, тло портрета – теж суцільна … . Усе – ніби приглушене, аскетичне, анемічне.

У часи Рубенса …вважалися …, яких би ми … назвали “кров з …”: повновиді, червонощокі, веселі, енергійні, зовсім не …, а швидше … . Така зовнішність свідчила про повноту …, матеріальний … тощо. Навіть визначення таке … – “рубенсівський тип”.

… завжди намагалася виглядати … і була рабинею свого …: в одні віки – … буряком щічки, аби був …, в інші віки – накладала на себе стільки пудри, що … блідою, як сама смерть. Сьогодні … дотримуються різних …, аби бути стрункими, не розуміючи, що їхня головна … – це … . Ось як у всі часи … про неприродно …людей. Вислухаємо фразеологізми.

Худнути – аж з … спати, спати з …, тільки очі …, позбутися …, сама снасть …, одна тінь …, перепався на сухар, худий – сама … та кістки, одні кістки …, аж ребра …, аж ребра …, аж хребет можна … через живіт, живий …, ходячий мрець, хилиться од …, як з … знятий, як … мощі.

У Китаї та Японії, наприклад, … одягали на шию дерев’яний обруч, який слід було … весь час, щоб … стала …, “лебединою”, ноги … зв’язували мотузкою, щоб … могла … лише короткі кроки. Незручно і жорстоко. Чи не так? Але ж краса … жертв. У цих же країнах … вважалися … з найвужчими очима. Для нас це … і незрозуміло. Але, “що край – то …”.

Отже, … – поняття суб’єктивне й значною мірою залежить від міжособистісних …. Правду кажуть: “Кому – як мара, мені – як …”. І справді, коли добре … людину й починаєш … мотиви її вчинків, поділяєш її думки, тільки тоді … справжнє – глибоке й сильне – почуття до неї, і суто зовнішні її риси … непомічуваної раніше привабливості.

Кожна людина для когось є … й неповторною.

Пам’ятайте!

Кожна … для когось … .

Словом можна не лише … людину, але й зупинити її в особистісному розвитку.

Дешифратор

Споконвіку людина прагнула до прекрасного, оточувала себе красивими речами, намагалася прикрасити себе.

То що ж означає поняття краса? Що значить бути красивим?

“Що красиве? Те, що естетичне в усіх своїх елементах, що складається з естетичних ліній, барв, звуків, викликає почуття естетичної насолоди тощо.

Що естетичне? Все, що дає нам найбільше сприймань на одиницю затраченої енергії”.

Отже, тема нашої розмови сьогодні – красива дівчинка, дівчина, жінка. Чому саме вона? Тому що вона – предмет обожнювання поетів, музикантів, художників різних часів та народів. Ми з вами, звичайно, не поставимо крапки в цьому питанні. Втім, це неможливо зробити. Адже в різні епохи, у різних країн еталон жіночої краси був неоднаковим, навіть у межах однієї країни він змінювався протягом часу. Згадаймо давні часи.

“На колір і смак – товариш не всяк”, – каже народне прислів’я. У різних народів є фразеологічні синоніми до цих висловів. У росіян – “На вкус и цвет – товарища нет”, “На всякий товар есть свой купец”, “Любовь зла – полюбишь и козла”.

Звичайно, у різні часи були різні еталони краси. Яким був ідеал жінки в глухі часи інквізиції, коли каралися будь-які прояви життєлюбності?

З полотен того часу на нас дивляться бліді, строгі або сумні обличчя, зачіски невибагливі – волосся стягнуте, “прилизане”, одяг – темних тонів, тло портрета – теж суцільна темінь. Усе – ніби приглушене, аскетичне, анемічне.

У часи Рубенса красивими вважалися жінки, яких би ми сьогодні назвали “кров з молоком”: повновиді, червонощокі, веселі, енергійні, зовсім не худенькі, а швидше навпаки. Така зовнішність свідчила про повноту життя, матеріальний достаток тощо. Навіть визначення таке залишилося – “рубенсівський тип”.

Жінка завжди намагалася виглядати красиво і була рабинею свого часу: в одні віки – натирала буряком щічки, аби був рум’янець, в інші віки – накладала на себе стільки пудри, що виглядала блідою, як сама смерть. Сьогодні дівчатка дотримуються різних дієт, аби бути стрункими, не розуміючи, що їхня головна окраса – це молодість. Ось як у всі часи говорили про неприродно худих людей. Вислухаємо фразеологізми.

Худнути – аж з лиця спати, спати з тіла, тільки очі ростуть, позбутися жиру, сама снасть зробилася, одна тінь залишилася, перепався на сухар, худий – сама шкіра та кістки, одні кістки стирчать, аж ребра знати, аж ребра світяться, аж хребет можна промацати через живіт, живий труп, ходячий мрець, хилиться од вітру, як з хреста знятий, як живі мощі.

У Китаї та Японії, наприклад, дівчатам одягали на шию дерев’яний обруч, який слід було носити весь час, щоб шия стала довгою, “лебединою”, ноги дівчатам зв’язували мотузкою, щоб дівчинка могла робити лише короткі кроки. Незручно і жорстоко. Чи не так? Але ж краса потребує жертв. У цих же країнах найкрасивішими вважалися дівчата з найвужчими очима. Для нас це дивно і незрозуміло. Але, “що край – то звичай”.

Отже, краса – поняття суб’єктивне й значною мірою залежить від міжособистісних стосунків. Правду кажуть: “Кому – як мара, мені – як зоря”. І справді, коли добре пізнаєш людину й починаєш розуміти мотиви її вчинків, поділяєш її думки, тільки тоді народжується справжнє – глибоке й сильне – почуття до неї, і суто зовнішні її риси набувають непомічуваної раніше привабливості.

Кожна людина для когось є прекрасною й неповторною. Пам’ятайте! Кожна людина для когось прекрасна. Словом можна не лише образити людину, але й зупинити її в особистісному розвитку.

В.Синюта

5. Запишіть текст, добираючи з дужок найточніше слово. Свій вибір обґрунтуйте. З чим пов’язані такі синонімічні варіанти? Визначте кількість простих речень у тексті. До якого функціонального стилю належить текст? Що це за документ?

Спільне мале підприємство “Арго”, в (обличчі, особистості, особі) директора підприємства, затвердженого 18 жовтня 2006 р., назване (далі, надалі, в подальшому, нижче) “Виконавець” з (однієї, першої) сторони, та Державна податкова інспекція м. Києва в (обличчі, особистості, особі) начальника Чайченка Валентина Сергійовича, (пойменована, названа) (далі, надалі, в подальшому, нижче) “Замовник”, з (другої, іншої, наступної) сторони уклали (цей, такий) договір про (слідуюче, наступне, таке, подане нижче).

Дайте загальну характеристику офіційно-діловому стилю.

Матеріали, викладені в формі цього стилю, задовольняють потреби писемного (рідше усного) спілкування в державному, суспільному, політичному, господарському житті, в ділових стосунках між інституціями й установами, в громадській , виробничій та іншій діяльності окремих членів суспільства.

До найпомітніших рис цього стилю належать високий ступінь стандартизації мовних засобів, виразна логізація викладу, майже цілковита відсутність емоційності та образності, широке використання безособових і наказових форм. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Найхарактерніші для цього стилю речення – прості поширені.

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Передайте зміст звіту голови навчальної комісії від третьої особи, доповнюючи подані нижче речення власними даними. Визначте, скільки в тексті використано простих речень. Обґрунтуйте свою думку. До якого функціонального стилю належить текст?

На початку звіту … назвала період, за який звітується навчальна комісія…

Потім … перерахувала заходи, заплановані … і затверджені… Головними з них були: … .

Після цього … перейшла до характеристики проведених заходів, перерахувала найбільш активних студентів, задіяних у … .

Крім того, … охарактеризувала … . Особливу увагу присутніх звернула на … . Виділила … . Підкреслила … .

Завершуючи звіт, внесла пропозиції: … .

Які стилістичні властивості української мови в її синтаксичній побудові?

Жанри ділового, наукового і публіцистичного стилів характеризуються тим, що їх синтаксична будова обумовлена суворою логічною послідовністю викладу, тенденцією до вичерпного обґрунтування, мотивування, визначення різних важливих підстав, обставин, мети тощо. Тому синтаксичним конструкціям цих стилів властива широко розгалужена синтаксична будова у вигляді ускладнених і складних речень із багатьма синтаксично поширеними однорідними, відокремленими членами, із розповідним інтонаційним оформленням речень.

У розмовній мові безпосередньо відображаються гострі почуття, глибокі переживання, а тому трапляються еліптичні, контекстуальні неповні речення.

2. Прочитайте (прослухайте) текст. Визначте в тексті антонімічні пари, з’ясуйте їхню роль. Для чого використовують контекстуальні антонімію у поданому тексті? Яка стилістична фігура, заснована на антонімії, тут використана? Письмово перекажіть казку, доповніть текст міркуваннями про значення літа і зими у житті людей. Зробіть синтаксичний розбір простого речення, яке ви утворите з дібраного діалогу. До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

Літо і Зима

Казала Зима Літові:

Ти не хазяйка, а розтаскуха.
Як, - каже Літо, - я не хазяйка: що у мене усе єсть – як хліб, як і що друге?
А так, не хазяйка, - каже Зима, - що у тебе той на дворі ночує, той на степу, а я усіх як ніч – так у хату і зберу.

Українська казка

Яке стилістичне призначення антонімів?

Антоніми – слова, що називають протилежні за змістом поняття. Прояви антонімії різноманітніші в лексиці розмовні, обмеженіші в офіційно-діловій та науковій.

У системі виразових засобів мови антоніми відіграють досить важливу роль. Це зумовлюється насамперед тим, що вони допомагають створити контрастну характеристику образів, предметів, явищ.

3. Використовуючи вибрані положення із “Мистецтва дискусії” С.І.Поварніна та “Пам’ятку учаснику дискусії” В.Т.Лісовського, розкажіть, а також запишіть гумористичну пам’ятку “Як стати поганим супротивником у дискусії”. Визначте функціональну приналежність текстів. Назвіть характерні стилістичні особливості.

“…перший обов’язок і одна з найважливіших властивостей хорошого суперника у суперечці – вміти їх (протилежні докази) вислухати, точно зрозуміти і оцінити.

… Вміння слухати – вміння важке: без нього – хороший супротивник у дискусії – немислимий.

… Це фундамент мистецтва суперечки”.

С.Поварнін

Пам’ятка учаснику дискусії

1. Перед тим, як сперечатися, подумайте, про що ви будете говорити.

2. Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуйте думок і слів товаришів.

3. Починаючи дискусію, ясно і чітко сформулюйте положення, котрі будете відстоювати, доводити. Ці тези повинні залишатися незмінними протягом усієї дискусії.

4. Пам’ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є точні і незаперечні факти.

5. Доводячи і спростовуючи, говоріть ясно, просто, чітко, точно. Намагайтеся говорити своїми словами.

6. Якщо доведено хибність думки, майте мужність визнавати правоту свого противника.

7. Закінчуючи виступ, підведіть підсумки, сформуйте висновки.

8. Пам’ятайте, що головне в дискусії – аргументи, логіка, доведення. Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

В.Лісовський

Що таке дискусія?

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання на зборах, у пресі тощо.

4. Вільний диктант. Прочитайте (послухайте) диктант. Напишіть по пам’яті кожний абзац після другого прочитання. До якого функціонального стилю цей текст належить? Обґрунтуйте свою думку. Звірте написане з оригіналом. Проаналізуйте зроблені помилки.

Вавилонська вежа

Колись давно всі люди розмовляли однією мовою. Вони жили на родючій землі, будували гарні домівки.

Та якось надумали люди збудувати високу, до небес, вежу, щоб налякати сусідів і прославити себе.

За це на людей розгнівався Бог. Зарозумілість і зухвальство можуть стати причинами багатьох бід, тому Бог не хотів, щоб такі марнославні та бундючні люди жили скупчено.

Бог не знищив будівничих. Він зробив так, щоб люди забули свою єдину мову. Кожен тепер промовляв слова, яких інші не розуміли. Таким чином, люди не могли більше спілкуватися і допомагати одне одному. Будівництво припинилося.

Будівничі розійшлися по всіх усюдах і поселилися в різних краях. На місці недобудованої веж і згодом виникло місто Вавилон. Ця назва означає “змішання”.

О.Глазова, Ю.Кузнецов

Як ви гадаєте, існувала раніше єдина прамова для всіх людей?

Мовознавці стверджують, що так. У ХІХ столітті мовознавці Ф.Бопп, Р.Раск, Я.Грімм, О.Востоков дійшли висновку, що дійсно в давні часи існувала прамова спільна для багатьох народів. Пізніше на її основі виокремили індоєвропейську сім’ю за генетичною класифікацією мов світу.

5. Прочитайте подані тексти. Які асоціації вони у вас викликали? Яким функціональним стилям вони відповідають? Які стилістичні засоби для цього використали? Обґрунтуйте свій вибір. Знайдіть у тексті всі називні речення. Чому автор їх використав у першому тексті? Що вони передають? Спробуйте замінити їх двоскладними. Що при цьому змінилося? Чому? Запишіть ваш варіант і подані тексти. Визначте головні і другорядні члени речення.

Ясени…

Дощ. Слякота. Розмита земля. По коліна в багні. Ідеш вуличкою під дивною назвою Панянська.

Панянська. Вулиця мого дитинства. Мого раю. Мого мікрокосмосу.

А от і ясени! Високі ясени. Вони мов лицарі обступили хатинку, в якій проживає моя бабуся. Проживала, а тепер вже ні…Минулося.

Підходжу до ясенів, до своїх друзів. Високі велетні. Розмовляють із вітром. Шумлять, хвилюються, а може перешіптуються. Про що? Адже вони свідки народження не одного покоління Королів, Кондатюків…

Обіймаю найстаршого із них. Який він шершавий, ніби неголений давно чоловік, пахне одеколоном з ароматом ранньої весни. От так би і стояти удвох до появи перших сутінок. Але вже через десять хвилин відчуваєш, що енергія космосу передається мені через ясен. Стою сповнена радості, надії, любові… Вперед! Життя продовжується! Земний цикл набирає нових обертів…

С.Єрмоленко

Куди хиляться ясени?

(Репортаж)

Ще класики згадували про бездоріжжя українських сіл. А от у ХХІ столітті є ще на вільних просторах незалежної України такі. От хоча б село Мокре. Сама назва вказує на основну властивість місцевих доріг, вони завжди розмиті весною і восени. Іноді води багнюк розкидаються на весь простір дороги. Тоді нічого мешканцям Панянської не залишається, як одягати гумові чобітки і міряти глибину останніх.

Одні ясени хиляться вздовж дороги, стримуючи розлив багнюк…

Що ж думає сільрада, коли допускає такі пережитки минувшини? І коли сільрада покладе асфальт уздовж Панянської?

С.Єрмоленко

Яка наука називається стилістикою? Що таке стилістика мови, стилістика мовлення, стилістика художньої літератури, практична стилістика?

Стилістика – галузь мовознавства, яка вивчає: а) закономірності існування й структурну будову функціональної стильової системи літературної мови в її сучасному стані і діахронії; б) мовні одиниці щодо їх додаткового експресивно-стильового забарвлення; в) взаємодію різних рівнів словесно-виразових засобів у конкретному тексті, зв’язок їх із позамовними чинниками; г) типологією стильової специфіки текстів. Поділяється на функціональну стилістику, стилістику мовних одиниць, стилістику художнього мовлення, практичну стилістику. Найважливішою категорією стилістики є стиль літературної мови.

Стилістика мови (мовних одиниць) вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Такі поняття, як синоніми (лексичні, граматичні), їх стилістичне забарвлення.

Стилістика мовлення (функціональна) вивчає стилі мовлення – розмовний і книжні (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній); загальні ознаки стилю.

Стилістика художньої літератури (художнього мовлення) розглядає використання мовних одиниць у тексті художнього твору, де вони набувають естетичної значимості.

Практична стилістика – розділ стилістики, що має нормативний характер і розглядає способи та форми використання мовних засобів залежно від мети і змісту висловлювання. На відміну від теоретичної стилістики практична стилістика має прикладне спрямування. Вона покликана втілювати в життя рекомендації теоретичних курсів, визначати доцільність і вмотивованість використання мовних засобів у різних сферах спілкування.

6. Подані порівняння замініть синонімічними словосполученнями, що містять прикметники вищого ступеня порівняння. Чому можливі такі синонімічні стилістичні фігури? Для яких функціональних стилів можуть належить ці словосполучення? Обґрунтуйте свою думку. Два-три утворених словосполучення введіть до реплік діалогу на тему “Моя характеристика“.

Наприклад: струнка, як береза – стрункіша за березу.

1. Гарна, як калина; 2. пишна, як пава; 3. тендітна, як квіточка; 4. привітна, як весняне сонечко; 5. свіжа, як яблучко; 6. рум’яна, як троянда.

Що таке порівняння? Яке значення порівнянь у стилістиці?

Порівняння – це трохеїчні фігури, в яких мовне зображення особи, предмета, явища чи дії передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших.

Про їх місце і важливість у стилістичній системі мови можна судити зі слів О.Потебні: “Самий процес пізнання є процес порівняння”.

Логічні порівняння використовуються в основному у науковому, офіційно-діловому, розмовному стилях. Вони додають до предмета нову інформацію. Образне порівняння відрізняється від логічного тим, що воно вихоплює одну якусь найвиразнішу ознаку, часом несподівану, і робить її основною, ігноруючи всі інші.

7. Прочитайте афоризми. Організуйте дискусію. Які стилістичні фігури використані в афоризмах? Дайте ґрунтовну характеристику.

1. Характер подібний до дерева, а репутація – до його тіні. Ми турбуємося про тінь, коли насправді слід непокоїтися про дерево.

А.Лінкольн, 16-й президент США

2. Смола так не липне до одягу, як погана слава до імені.

Г.Сенкевич, польський письменник, лауреат Нобелівської премії 1905 р.

3. Людина зачата в гріху і народжена в мерзоті, і шлях її – від закаляної пелюшки до смердючого савана. Завжди щось знайдеться.

Роберт Пенн Уоррен “Все королівське військо”

Дивна річ – людська натура: чим менше маємо нахилу до мучеництва, тим наполегливіше жадаємо його від інших.

Болеслав Прус

Нічого не робіть під безпосереднім враженням, а переждіть. Багато що на перший погляд здається гіршим, ніж є насправді.

Невідомий автор

Що таке афоризм?

Афоризм – це коротке лаконічне судження, яке в стислій, зручній для запам’ятовування формі містить глибоку думку.

8. Організуйте діалог, у якому ви – молодий фахівець і хочете подати директорові свої пропозиції щодо поліпшення роботи вчителів української мови. Як краще викласти пропозиції?

Використайте у діалозі вербальні та невербальні засоби спілкування.

Які речення ви використали: прості чи складні? Повні чи неповні? Поширені чи непоширені? Прості ускладнені чи неускладнені? До якого функціонального стилю належить діалог? Чому?

9. Оформіть поданий вислів різними способами (прохання, попередження, нагадування, відмова). Запишіть створені варіанти в порядку спадання категоричності. Яку стилістичну фігуру використано?

Подайте інформацію про…

До яких функціональних стилів належать утворені речення? Яка кількість простих речень використана, чому?

10. Прочитайте два синонімічні тексти. Визначте, що у них спільного, а що відмінного. Визначте співвідношення простих речень до складних, співвідношення простих неускладнених речень до ускладнених.

1. Щось насувало грізне.

Потемніло, завітрило, закрутила курява.

Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило, й луною розкочувавсь гук над хмарами по широких небесних просторах.

С.Васильченко

2. Гроза – атмосферне явище, яке полягає у виникненні багаторазових електричних розрядів між хмарами або між хмарами і земною поверхнею. Здебільшого супроводжується зливою, градом, сильними вітрами.

Енциклопедичний словник

До яких функціональних стилів належать дібрані тексти? Обґрунтуйте свою думку.

Додаток Л.2

Тема ІІ “Словосполучення – одиниця синтаксису”

Практикум на тему “Словосполучення – одиниця синтаксису”

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте подані речення і словосполучення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз: тип зв’язку (узгодження, керування, прилягання); різновид словосполучення за головним словом (іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові). Поясніть, з якою метою використовують синонімічні конструкції словосполучень і речень? Як правильно дібрати необхідний варіант?

Книга не прочитана. Книгу не читали. Книгу не читано.
Він був бригадиром. Він був за бригадира.
У вивченні синтаксису; під час вивчення синтаксису; у процесі вивчення синтаксису.
Занепокоєні з приводу дій, занепокоєні діями.
Прямувати по степах, спрямувати степами.
По завершенні навчання, після завершення навчання.
Стріляти по мішені, стріляти в мішень.
Простувати по слідах, простувати слідами.
Пересуватися по пустелі, пересуватися пустелею.

Чи мають словосполучення стилістичне забарвлення? Обґрунтуйте свою думку прикладами.

Слова, словосполучення, речення, складене синтаксичне ціле (період, надфразна єдність, текст) виявляють свої стилістичні властивості в численних синонімічних структурних і семантичних варіаціях. Паралельне існування різних формально-граматичних варіантів, здатних надати висловлюванню нових семантичних або експресивних відтінків, покладає на мовця обов’язок, а радше – потребу, знати ці варіанти і вправно, доречно ними послуговуватися.

2. Усно доберіть до поданих слів прикметники, дієприкметники, прислівники, щоб вони утворили словосполучення, визначте тип зв’язку. Зробіть орфографічний і орфоепічний розбір синонімічних варіантів. Яка стильова приналежність таких слів і словосполучень?

Шампунь, путь, собака, біль, Сибір, продаж, ягня, головешка, санаторій, вовчище, дзот, ЄС, ООН, НАТО, дріб, шинеля, перепис, роль, рояль, тополя, кашне, аташе, загс, неп, салямі, чорнило.

Яке значення морфології в системі стилістики?

Морфологічна система української мови виявляє свої стилістичні можливості в основному в межах численних варіантів граматичних форм. Ці варіанти переважно тому й існують, що здатні реалізувати певні стилістичні настанови – або стильові (текстові, жанрові), або індивідуально-авторські. Кожна частина мови у своєму історичному розвитку пройшла апробацію в текстах, у різноманітних висловлюваннях, і на цьому шляху втратила вузько локальні форми або абсолютно-синонімічні варіанти і зберегла ті, що були функціонально спроможні.

3. Прочитайте подані словосполучення. Визначте, лексичні вони чи синтаксичні. Підберіть синоніми до них. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз між поданими й утвореними словосполученнями. Визначте, до якого функціонального стилю належать подані стійкі словосполучення?

Наприклад: мати аудієнцію – зустрітися з кимсь.

Мати аудієнцію, віддати наказ, провести реорганізацію, піддатися розгромові, нанести візит, покласти відповідальність, сформувати кабінет, сформувати уряд, завершити роботу, мати зустріч, брати участь, покласти край, застосовувати санкції, заявити протест, виявити опір, прийняти резолюцію, мати ділові зустрічі.

Що таке канцеляризми і штампи (шаблони)? Яке їх значення в офіційно-діловому стилі?

Канцеляризм – це слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення.

Штамп – це загальновідомий взірець, що його сліпо наслідують; шаблон, трафарет.

Шаблон – це загальновідомий взірець, що його сліпо наслідують; штамп, трафарет.

Штампи і канцеляризми – стилістична особливість офіційно-ділового стилю. Для офіційно-ділового стилю характерні також шаблони, що виступають у вигляді стабільних зворотів, і характерних для ділових паперів.

4. Прочитайте прислів’я. Яка тема їх об’єднує? Із довідника підберіть їхні відповідники. Зробіть усно порівняльний синтаксичний аналіз словосполучень і речень.

Наприклад: сім птиць на тиждень – людина часто міняє свої рішення.

Очі на лоб полізли; вибалушити очі; у страху очі великі; набридає, як гірка редька; водити очима; вишкіряти зуби; взяти себе в руки; бракує кебети; аж за голову взявся.

Довідник: переживання, туга, розпач; велике здивування; не досить розумний; переляк; напосідається; зосередитись, зібратися; злісно на когось кидатися; пильно за кимсь стежити.

Чому у прислів’ях народ описує міміку і жести?

Крім слів, ми говоримо ще й мовою тіла. Пригадаймо німе кіно, красномовне свідчення того, що за допомогою жесту, пози, міміки можна виразити практично все. Цю проблему почали досліджувати ще з 1872 р., коли Ч.Дарвін опублікував свою працю “Вираження емоцій у людей і тварин”.

5. Розгляньте подані синонімічні ряди. Які з форм доцільніше вживати в офіційно-діловому стилі? Чому? Усно утворіть із ними словосполучення, визначте тип зв’язку.

Наприклад: ліквідувати – ліквідувати об’єкт (керування).

1.Ліквідувати, знищити, викоренити, припинити, скасувати.

2. Хвалити, розхвалювати, вихваляти, відзначити успіхи в роботі.

3. Доводити, аргументувати, навести неспростовні докази.

4. Вада, хиба, недолік, огріх, дефект.

5. Сказати, промовити, висловитися, виголосити, ляпнути, відповісти, як в око вліпити, розповісти, звеліти, запропонувати, наказати, наговорити, донести, викласти свою думку, закликати.

Що таке синоніми? Яка роль синонімів у стилістичному синтаксисі?

Синоніми – слова близькі за значенням і звучанням. Одна з найприкметніших рис української мови – її синонімічне багатство. Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. На основі синонімії будуються такі стилістичні фігури, як ампліфікація, градація, плеоназм, тавтологія, посилювальний зворот тощо.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Розкриваючи дужки, поєднайте слово зв’язком узгодження з наступним словом. Зробіть висновок, які частини мови можуть приєднуватися зв’язком узгодження.

(Художній) проза; (прочитаний) оповідання; (український) казки; (перший) успіхи; (мій) книжка; (третій) квартира; (зелений) травою; (наш) школі; (очищений) насіння; (другий) година.

Чи можемо визначити приналежність цих конструкцій до певного функціонального стилю? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Утворіть складні слова за описом і наведеним прикладом (до кожного опису по п’ять). Уведіть їх у речення. У яких частинах мови найбільше складних слів? У яких функціональних стилях найбільше вживають складні слова, а в яких найменше? Чому?

1) прикметника та прикметника (верхньоволзький);

2) іменника й іменника (дизель-мотор);

5) числівника та прикметника (тритижневий);

6) прислівника та прикметника (вищезазначений);

3) іменника та прикметника (грушоподібний);

4) числівника й іменника (двохсотріччя);

7) дієслова й іменника (перекотиполе);

8) іменника та прикметника (соціал-демократичний)

Поясніть правопис складних слів. Як часто ви використовуєте складні слова? Вони утруднюють сприйняття тексту чи ні?

Психологи стверджують, що складні слова погано запам’ятовуються, тому їх краще у виступах заміняти простими. Якщо ж Ви змушені їх використовувати, то розміщувати їх треба на початку тексту і бажано в першій частині речення. Психологічно завжди добре запам’ятовується початок і кінець виступу.

3. Замініть словосполучення на синонімічні, використовуючи слова з дужок. Визначте синтаксичний зв’язок у словосполученнях. З’ясуйте значення паронімів.

Наприклад: Підготовка інженерів (інженерська, інженерний) (керування) – інженерна підготовка. (узгодження).

Завод, що випускає машини (машинобудівничий, машинобудівний, машинобудівельний); товариство акціонерів (акціонерський, акціонерний); робітник, що має певну кваліфікацію (кваліфікаційний, кваліфікований); людина, що має освіту (досвідчений, освічений); комісія для підрахунку голосів (лікувальна, лічильна); обов’язок громадянина (громадянський, громадський); податок з прибутку (прибулий, прибутковий); комплект для рятування (рятувальний, рятівний, рятівничий); академія для підготовки інженерів-гірників (гірницький, гірський, гірничий); лист з рекомендацією (рекомендований, рекомендаційний), стіна з цегли (цегельний, цеглястий, цегляний).

Для якого функціонального стилю належать ці словосполучення? Чому?

4. Доберіть до словосполучень синонімічні конструкції, в яких залежне слово пов’язується з головним зв’язком узгодження. В обох словосполученнях поставте питання від головного до залежного слова.

Зразок. Цвіт калини – калиновий цвіт. Цвіт (який?) калини. Калиновий (який?) цвіт.

Голос матері, портфель батька, спів жайворонка, твори Шевченка, порада лікаря, гніздо соловейка, підтримка брата, виступ поета, зауваження учителя.

Визначте, чи відрізняються синонімічні словосполучення функціональним призначенням? Для яких функціональних стилів вони найбільш характерні?

5. Розкрийте дужки, утворіть різні за значенням словосполучення. Поясніть значення кожного з них.

І. Несеться (вода), піди (вода), приніс (вода), пливе (вода), упасти (вода), умиватися (вода), плескатися (вода), пішов (вода), набрав (вода), схотів (вода), зрадів (вода).

ІІ. Поїхати (Київ), любити (Київ), жити (Київ), приїхати (Київ), гуляти (Київ), їхати (Київ), подорожувати (Київ), залишити (Київ).

ІІІ. Любити (брат), гостювати (брат), розмовляти (брат), співати (брат), залишити (брат), подорожувати (брат), упасти (брат), зрадів (брат), жити (брат).

Що спільного є між синонімічними рядами словосполучень? Яка стилістична забарвленість утворених словосполучень?

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Утворіть синонімічні словосполучення. Поясніть, у яких стильових різновидах використовується кожна з конструкцій та які додаткові семантичні відтінки вона може виражати.

Завбільшки (як, в, з) величиною (розміром, обсягом).
Заввишки (з, на, як (наче), мало не) висотою.
Завглибшки (з) глибиною.
Завтовшки (в, з, у) товщиною.
Завширшки (з, в) шириною.

Інсценізуйте гру “Короваю, короваю, кого хочеш вибирай!”

2. Утворіть із поданих слів словосполучення, визначте від яких пар утворювати словосполучення не можна. Поясніть причину. Зробіть синтаксичний аналіз словосполучень: визначте головне і залежне слово, тип синтаксичного зв’язку.

1. Відтінок, нюанс; 2. вільний, вакансія; 3. колеги, робота; 4. білий, білизна; чорне чорнило; 5. меморіальний, пам’ятка; 6. перший, піонер; 7. сміливий ризик; 8. маршрут, рух; 9. пам’ятний, сувенір; 10. глухий, тупик; 11. захисний, імунітет; 12. експеримент, дослідження; 13. вільний, воля; 14. вічний, вік; 15. шуміти, шум; 16. передовий, авангард; 17. спільний, співпраця; 18. народний, фольклор; 19. прейскурант, ціна; 20. основний, лейтмотив; 21. дублювати, двічі; 22. демобілізуватися, армія; 23. букіністичний, книга; 24. експонат, виставка; 25. реальний, дійсність; 26. монументальний, пам’ятник.

У якому функціональному стилі для стилістичної виразності використовують подані словосполучення?

3. За допомогою тексту розкрийте значення поданих фразеологізмів. Чи можна фразеологізми вважати словосполученнями? Якщо так, то якими саме?

Хоч кіл на голові теши, хоч греблю гати, пекти раків, гнути спину, вовком дивитися, як води в рот набрати, хоч з-під землі дістань, горобина ніч, по гарячих слідах, не розлий вода, вставати з півнями, встати лівою ногою, кований на всі чотири, стати на рушничку, сидячи на санях, бути за кадром, абсолютний нуль, бабине літо, держати ніс за вітром, байдики бити, стояти над душею, пуститися берега, моя хата скраю, сім мішків гречаної вовни, кіт наплакав.

До якого функціонального стилю належить утворений текст? Обґрунтуйте свою думку.

4. Продовжте поданий синонімічний ряд стійкими формулами мовного етикету українців. Вкажіть, чому ви вибрали саме такі формули. Визначте стилістично нейтральні, стилістично забарвлені варіанти формул спілкування. Чи можна вважати, що вони мають стильову приналежність (розмовному, художньому, офіційно-діловому, науковому, публіцистичному, конфесійному, епістолярному стилям)? Які синтаксичні конструкції при утворені мовленнєвих формул використовуєте?

Добрий ранок –

Вибачте! –

Що таке мовний етикет і мовна етикетна поведінка? Для чого їх використовують?

Мовний етикет – сукупність стандартних словесних формул, уживаних у стандартних ситуаціях. Мовний етикет реалізується через мовну етикетну поведінку.

Засоби мовного етикету виробилися народом протягом століть. Різні слова прийнято казати, коли зустрічаємося чи прощаємось із комусь, коли запрошуємо, припрошуємо чи перепрошуємо когось, коли відмовляємо чи співчуваємо комусь. Ці вислови, як правило, існують в готовому вигляді. Треба лише пам’ятати й доречно вживати їх.

Сукупність усіх можливих етикетних формул становить систему мовного етикету кожного народу.

5. Подані словосполучення перебудуйте так, щоб вони містили прикметники. Які з цих прикметників мають ступені порівняння? Утворіть їх – вищий і найвищий. Визначте тип синтаксичного зв’язку у поданих та утворених словосполученнях.

Наприклад: Обручка із золота (курування) – золота обручка (узгодження).

Сукня для весілля, віночок із троянд (ромашок, конвалій), букет із фіалок (гвоздик, півоній), рукавички з мережива, фата з тюлю, очі ясного блакитного кольору, волосся кольору каштана (пшениці, смоли), вираз лагідності та щирості.

Два-три з утворених словосполучень уведіть до реплік діалогу на тему “Сьогодні моє весілля“.

6. Перепишіть подані іншомовні слова, знайдіть їм українські замінники (синоніми); уведіть іншомовні слова в словосполучення і речення, визначити їх рід. Визначте тип словосполучень за головним словом і будовою.

Наприклад: авторитет – повага, пошана, вага; великий авторитет, значна вага; Василь авторитет із бодібилдінгу. Василь має значну вагу в суспільстві.

Авторитет, анархія, апеляція, аргумент, асортимент, баланс, бартер, бізнес, дебати, дефект, домінувати, експеримент, ексклюзивний, екстраординарність, електорат, ідентичний, компенсація, конвенція, координувати, лаконічний, лімітувати, превентивний, прерогативи, пріоритет, пролонгація, репродукувати, симптом, спонсор.

Для якого функціонального стилю характерні дібрані словосполучення? Чому?

7. Утворіть словосполучення і введіть їх у зв’язний текст. Який тип синтаксичного зв’язку в утворених словосполученнях, які синтаксичні відношення між головним і залежним словом? Визначте тип словосполучення за головним словом і будовою.

1. Боятися, лякатися, побоюватися, соромитися (кого? чого?). 2. Обіцяти, надоїдати, докучати, заздрити (кому?). 3. Балакати, дружити, вітати, миритися, прощатися, зустрічатися, вітатися (з ким?). 4. Спостерігати, слідкувати, ганяти (за ким? чим?). 5. Впливати, жалітися, сердитися, надіятися (на кого? що?).

Яка стильова приналежність утворених словосполучень?

8. Побудуйте вирази у формі наказового способу дієслів: а) просте спонукання; б) прохання; в) моління; г) дозвіл; ґ) умовляння; д) наказ; ж) жартівливе або іронічне спонукання; з) побажання; и) повчання; і) схвалення; ї) прокльон; й) заклик; к) команду. Чим відрізняються ці фрази (порядок слів, вставні слова, пестливі слова тощо)? Задекламуйте їх, звертаючи увагу на невербальні та паралінгвістичні засоби спілкування (інтонацію, міміку і жести).

Наприклад: Читайте книгу! (просте спонукання); Будь ласка, прочитайте книгу! (прохання); Бога ради, прочитайте книгу! (моління); Ну добре, читайте книгу! (дозвіл); Дорогий друже, прочитай ради мене книгу! (умовляння); Я тобі наказую, читай книгу! (наказ); Ну крокодильчик, ти будеш читати цю книгу?! (жартівливе або іронічне умовляння); Прошу тебе, прочитай коли-небудь цю книгу! (побажання); Коли читатимеш цю книгу – багато знатимеш (повчання); Хто читає цю книгу, молодець! (схвалення); Щоб тобі так було, як мені, коли я читав цю книжку! (прокльон); Читайте цю книгу-життя! (заклик); А зараз усі читаємо книгу! (команда).

Яка стильова приналежність поданих виразів? Обґрунтуйте свою думку.

9. Утворіть словосполучення синтаксичним зв’язком прилягання і керування. Введіть їх до тексту.

Говорити, співати, виїхати, стати, бігти, запрошувати, хотіти, летіти, відвідувати, розповідати.

Яка стильова приналежність утворених словосполучень? Обґрунтуйте свою думку.

Додаток Л.3

Тема ІІІ “Просте речення”

Додаток Л.3.1

Семінар-розгорнута бесіда на тему “Головні і другорядні члени речення. Традиційна і нетрадиційна класифікація другорядних членів речення”

Третя тема “Просте речення”. Ця тема вивчається на двох практичних заняттях: семінарі-розгорнута бесіда з мозковим штурмом та практикумі.

Перше практичне заняття поєднує дві попередні лекції з теми “Просте речення”. Проводиться у вигляді семінару-розгорнутої бесіди з елементами мозкового штурму.

Питання до семінару-розгорнутої бесіди

1. З’ясуйте еволюцію поглядів лінгвістів на неповні речення.

Які погляди на неповне речення є в сучасному мовознавстві? Охарактеризуйте контекстуальні структури. Доберіть ілюстрації з художнього і наукового стилів. У чому специфіка ситуативних неповних речень? Назвіть сфери використання цих конструкцій. Які речення є еліптичними? Охарактеризуйте різновиди еліптичних речень.

2. Охарактеризуйте диференційні ознаки другорядних членів. Висвітліть історію вчення про другорядні члени. Які погляди є на другорядні члени в сучасному мовознавстві? Які диференційні ознаки додатка? Охарактеризуйте прямий додаток; непрямий додаток. Який другорядний член є означенням? З’ясуйте питання про узгоджені та неузгоджені означення. Яка специфіка прикладки як різновиду означення? Назвіть диференційні ознаки обставин. У чому сутність парцеляції? Наведіть приклади парцельованих другорядних членів. Охарактеризуйте сучасні підходи до класифікації другорядних членів речення. Що таке детермінант?

3. За допомогою мозкового штурму передайте компоненти, які охоплює об’єктивна і суб’єктивна модальність. Об’єктивна модальність – це модальність відношення повідомлюваного до того чи іншого плану дійсності: те, про що повідомляється, мислиться як реальне (індикатив) або як ірреальне, тобто можливе, бажане (кон’юнктив, імператив)… Суб’єктивна модальність – це відношення мовця до висловлюваного.

4. Усно утворіть речення, де підмети виражалися б словосполученнями: а) словосполучення із кількісним значенням; б) словосполучення із значенням міри, об’єму; в) словосполучення із значенням сукупності; г) словосполучення із значенням вибірковості; ґ) словосполучення із значенням невизначеності; д) словосполучення із метафоричним значенням. Охарактеризуйте способи морфологічного вираження складених підметів.

5. Присудок становить вершину граматичної основи двоскладного речення. У процесі аналізу простого дієслівного присудка простежте такі проблемні ситуації:

Як кваліфікується простий дієслівний присудок, виражений формою дієслова бути?
Як розмежовується простий дієслівний присудок, виражений аналітичною формою майбутнього часу дієслів доконаного виду?
Як визначити межі простого дієслівного присудка, вираженого фразеологізмами та описовими дієслівно-іменними сполученнями?
Як з’ясувати структуру складеного іменного присудка?
Як розмежувати складений іменний присудок із контекстуальним дієсловом-зв’язкою від простого дієслівного присудка?
Як з’ясувати функціональне навантаження дієслова-зв’язки стояти у структурі складеного іменного присудка?
Як окреслити межі ускладнених форм складеного іменного присудка?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте речення. Визначте парцельовані другорядні члени речення (означення, обставини, додатки). Чим вони відрізняються від приєднувальних зв’язків? Яка стилістична фігура називається парцеляцією? Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз речень.

1. Сонце сховалось за гори й ходило там десь короткими днями, а в ямі лишилась ніч… Довга, безкрая й сумна (М.Коцюбинський). – Сонце сховалось за гори й ходило там десь короткими днями, а в ямі лишилась ніч, яка була довгою, безкраю й сумною. 2. Крізь листя дерев і контури хат виділися далекі обриси поля. Зеленого, соковитого (Ю.Смолич). – Крізь листя дерев і контури хат виділися далекі обриси зеленого, соковитого поля. 3. Годинник у столовій пробив другу. Голосно, різко (М.Коцюбинський). – Годинник у столовій пробив другу дуже голосно, різко. 4. Згадували свої пригоди хлоп’ячі, своє мисливство й своє рибальство. Всякі неймовірні події, ясні радості й чорні трагедії золотого чудесного юнацтва. (І.Багряний). – Згадували свої пригоди хлоп’ячі, своє мисливство й своє рибальство, а також усякі неймовірні події, ясні радості й чорні трагедії золотого чудесного юнацтва. 5. Ось і вечір. Вітристий, погрозливий (І.Микитенко). – Ось і вечір, який він вітристий, погрозливий. 6. Упоравшись, пішли шукати нової хати і найшли зелену хату і кімнату у гаї темному. В лугах, в степах широких, в байраках крутих, глибоких (Т.Шевченко). – Упоравшись, пішли шукати нової хати і найшли зелену хату і кімнату у гаї темному, в лугах, в степах широких, в байраках крутих, глибоких.

До якого функціонального стилю належать дібрані речення? Для чого їх використовують? Обґрунтуйте свою думку теоретичним матеріалом.

2. Прочитайте. Випишіть речення в дві колонки за такою класифікацією:

стояти (стати) – простий дієслівний присудок;

стояти (стати) – складений іменний присудок.

1. Григорій стояв блідий і засмучений. 2. День стояв сірий, глухий… 3. Стояла тиша, і за вікном всю ніч дзвеніли осінні води в ринвах. 4. Яким і Олена стояли бліді і налякані. 5. Непорушними стояли засніжені яблуні. 6. Мирослава стояла біля будинку сумна, задумана. 7. Яніна знову стояла на хвіртці в білісінькому, аж рожевому платті. 8. У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік з лисиною на лобі. 9. Ліс стояв тоді ще майже оголений … 10 .Усі пани й солдати стояли бліді, винуваті. 11. Стояла і думала про тебе, про твоє горе. 12. Вони стали півобертом, щоб все бачити. 13. Стіл стояв застелений по краях чистими вишитими рушниками. 14. Дмитро стояв засмучений, похиливши на груди голову.

Усно зробіть порівняльний синтаксичний аналіз двох колонок. Поясніть, чим зумовлений ваш вибір колонок. Якими правилами ви послуговувалися? У яких функціональних стилях найчастіше вживається простий дієслівний і складений іменний присудок стояти (стати)? Обґрунтуйте свою думку.

Дієслово стояти може бути простим дієслівним присудком або складеним іменним присудком. Складеним іменним присудком стояти виступає, якщо означає “тимчасове перебування у вертикальному положенні (про людей і тварин)” або “існування, збереження, не зникання якоїсь ознаки у навколишній дійсності протягом тривалого проміжку часу”.

3. Прочитайте речення. Які стилістичні прийоми з використанням антонімів застосовано в них (антитеза, оксиморон, діатеза). Усно зробіть інтонаційно-пунктуаційний розбір синонімічних речень. Знайдіть прості речення, усно визначте головні та другорядні члени речення.

1. Тебе вітає, Авіньйоне, старий закоханий юнак (М.Рильський). – Тебе вітає, Авіньйоне, колишній житель. 2. Це була звичайна собі дівчина, метка й проворна, не куца й не цибата; не білява й не чорнява; не потворна, але ж і не вродливиця (О.Ільченко). – Це була звичайна собі дівчина. 3. Риси її обличчя були не крупні і не дрібні, а саме взяті в тих пропорціях, де все до ладу … (М.Вінграновський). – Риси її обличчя були взяті в тих пропорціях, де все до ладу … 4. І я дзвінко кричу: “Привіт!”, розриваючи звуки тиші (Т.Яков’юк). – І я дзвінко кричу: “Привіт!”. 5. День був хмарний, сонця не видно, але й не дощить, не холодно і не жарко (Ю.Збанацький). – День був хмарний, сонця не видно. 6. Не глибоко було у струмку і не мілко – вбрід могла перейти надвечірня зоря (Є.Гуцало). – Не глибоко було у струмку, тому вбрід могла перейти надвечірня зоря. 7. Ми не шукали шани, хоч стільки літ в труді. Не квітне і не в’яне лілея на воді (В.Мордань). – Ми не шукали шани, хоч стільки літ в труді. 8. Господар посміхнувся, не стверджуючи й не заперечуючи (Ю.Яновський). – Господар посміхнувся і нічого не відповів.

До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

4. Прочитайте. Спишіть, вставляючи букви і пунктуаційні знаки. Зробіть орфографічний та орфоепічний розбір тексту. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Вкажіть, якими частинами мови вони виражені.

Зб…раєт…ся Данило довго бо треба йому вз…яти з собою чимало всякого начин…я. А зібравшис… в…рушує в…дорогу кликнувши за собою малого проте бідового пес…ка Куз…ку він…бо справді як той жучок що ж…ве на колосках рудий та криволапий.

І йдуть…

Йде Данило хутко бо в…сокий на зріст і ц…батий як л…лека. Ступне Данило крок…два а Куз…ці треба ступнути десят… то довод…т…ся йому бігти хекаючи та висолопивши язика. У Куз…ки неоднакові вуха. Як у Данила на шапці одне стр…мит… у…гору друге вниз. У Куз…ки теж одне нашорошене друге опало і т…ліпаєт…ся як не…ж…ве як ганчір…яне.

Гр. Тютюнник

До якого функціонального стилю належить текст. Обґрунтуйте свою думку.

5. Прочитайте тексти. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз. Визначте, які стилістичні фігури в них використані. Чому?

1. Продовжити курс розпочатих реформ, зберегти і зміцнити добрі стосунки з країнами ближнього зарубіжжя, утримати завойовані позиції в європейському співтоваристві, зберегти мир і злагоду в суспільстві – ось завдання Президента.

З газети

2. Не жаль мені життя, а жаль тії людини,

Що у мені живе, що бачу я в других,

Коли ж її уб’ю, хай кара йде за гріх,

Не схочу пережить ганебної години….

Леся Українка

Яка роль стилістичних фігур у синтаксисі?

Окрім звичної побудови тексту у формі різних простих і складних речень, ускладнених певними відокремленими зворотами, вставними конструкціями тощо, практично всі стилі мови мають особливі стилістичні ресурси синтаксису – стилістичні фігури. Їх можливості помітили й описали ще давньогрецькі ритори й філософи.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Розкрийте дужки, погодивши підмет і присудок. Поясніть, як впливає прямий і непрямий порядок слів на вибір граматичної форми присудка. Яку стилістичну функцію виконує прямий і непрямий порядок слів?

І За його знаком з вулиці (увійти) шестеро солдатів (Ю.Яновський). 2. В цей час в дверях (з’явитися) три постаті (Ю.Збанацький). 3. Петро з батьком (говорити) про погоду. 4. (Милуватися) і (заспокоюватися) око бійців цей шмат рівнинного простору… (Олесь Гончар). 5. УАН (Українська академія наук) (бути, створити) в 1918 році. 6. За нашу пропозицію (проголосувати) меншість. 7. Не змовляючись, Юля і Віктор (стати) під старою березою (О.Донченко). 8. (Радіти) і садок, і поле, і долина (Л.Глібов). 9. (Чорніти) поле, і гай, і гори (Т.Шевченко). 10. Не вітер, а буря (завіяти) (Панас Мирний). 11. Миколу (взяти) за серце не жаль, а злість (Нечуй-Левицький). 12. Юрко чи Марійка (розбити) вікно? Марійка чи Юрко (розбити) вікно. Вікно (розбити) Юрко або Марійка. Вікно (розбити) Марійка або Юрко. Юрко (розбити) вікно чи Марійка? Марійка (розбити) вікно чи Юрко?

Як правильно погодити підмет і присудок?

Якщо підмет виражений кількісним числівником або синтаксично нерозкладним словосполученням із кількісним значенням (у тому числі і зі значенням приблизної кількості), то присудок має форму однини, якщо увагу зосереджено на кількості, множини, якщо увагу зосереджено на дії. Якщо підмет виражений синтаксично нерозкладним словосполученням зі значенням мір, сукупності, то присудок погоджується з головним компонентом словосполучення. Якщо підмет виражений синтаксично нерозкладним словосполученням зі значенням сумісності, то присудок має форму множини. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок погоджується в роді і числі з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру. Якщо підмет виражений іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта, то присудок погоджується в числі і роді з підметом.

2. Відредагуйте речення, замінивши деякі слова синонімами. Які ці речення за будовою (прості чи складні; двоскладні чи односкладні; повні чи неповні; поширені чи непоширені).

1. Рибалка швидко працював веслом і швидко доплив до берега. 2. Жінка була тиха, завжди тихо говорила і любила тихе життя. 3. Повільно насувалася хмара, повільно надворі темніло, повільно підкрадалася ніч. 4. Дівчина була весела, весело розмовляла і співала веселих пісень. 5. Іван говорив з Оленою, Олена говорила з Лесею, Леся говорила з Петром про створення кооперативу.

Чому у поданих реченнях порушено стилістичну норму? Які стилістичні особливості відредагованих речень?

3. Відредагуйте речення. Визначте головні та другорядні члени речення.

1. У кінотеатрі ми зустріли Ольгу з Миколою і їхню Наталочку з косичками. 2. Вчителька сказала тихо і заклично: “Ми повинні виконувати свій людський обов’язок”. 3. Дядько Лев добре ставиться до Мавки, любить природу. 4. Такі люди і молодь були достойні епохи, в яку вони жили. 5. У нього був тонкий, дзвінкий, ніжний, закличний голос, слухати його було задоволенням. 6. Ліс, ставок, замок, фортеця, вали навколо неї, висічені вітром дивовижні фігури, обрій справа – все потонуло у червонястому західному сонці. 7. У своїх творах і віршах Шевченко гнівно викриває царизм.

Які допущені стилістичні помилки у поданих реченнях? Для яких функціональних стилів належать ці речення? Чому?

4. Уведіть у текст подані слова. Визначте предикативний центр речень. До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

1. Такий близький ти, краю мій, і безнадійно так (…). 2. Звалилася тиша на мене, як (…) з ясного неба (І.Калинець). 3. О власну стріху смерть – за (...) і обірвати пута, ввійти у коловерть (В.Стус).

4. Співали ночі, вечоріли (…).

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

Л.Костенко

5. І ось ти – все, що снилось

Як смерте існування й (…).

Я камінь. Ти (…),

Холодна і пекуча.

Зле і кату, зле і (…),

А щасливого нема.

В.Стус

Довідник: далекий; грім; щастя засягнути; дні; життєсмерть; роса; жертвам.

Які стилістичні фігури використані авторами, яке їх значення в тексті?

5. Прочитайте речення. Замініть штампи і канцеляризми синонімами. Які речення за будовою: прості чи складні; двоскладні чи односкладні?

1. Довгий період часу господарство відставало з виробництва м’яса. 2. Вирішили акцентувати увагу на впровадженні нових форм організації праці. 3. Із січня нинішнього року приступили до конкретної реалізації намічених планів. 4. Уже не вперше розробляються конкретні заходи з метою забезпечення регулювання економіки, а віз, як кажуть, і нині там. 5. Підприємства, що замовляють транспортні засоби, не забезпечують їх фронтом роботи. 6. Молодий, він успішно справлявся з обсягом робіт. 7. Хлібороби області запевнили, що вони зі жнивами успішно справляться.

Для якого функціонального стилю характерні канцеляризми і штампи? Чому? Назвіть основні мовні засоби, які використовуються в офіційно-діловому стилі (лексика, морфологія, синтаксис).

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Складіть речення, у яких подані дієслова виступають то простим дієслівним присудком, то частиною іменного складеного присудка. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз речень до дієслова бути. Для яких функціональних стилів характерні простий дієслівний і складений дієслівний присудки? Обґрунтуйте свою думку.

Наприклад: Я піду до школи. Я іду до школи. Я ходитиму до школи. Я буду ходити до школи. – Я школяр. Я був школярем. Я буду школярем.

Іти, залишатися, вважатися, бути, становити.

Як ви розрізнюватимете простий дієслівний присудок від складеного іменного?

М.Заоборна пропонує спочатку знайти в реченні дієслово, що змінюється. Визначити: вся інформація передається ним чи ні. Якщо ні, то знайти іменник чи іншу частину мови, що замінює іменник (прикметник, числівник, займенник), які передають основну інформацію. Дієслово бути у формі теперішнього часу (є) часто пропускається у реченні, щоб визначити повинно воно бути чи ні, підставте іншу форму цього ж дієслова. Наприклад: Дуби поважні. – Дуби були (будуть, були б) поважні.

2. Складіть речення із складеним дієслівним присудком, де до неозначеної форми дієслова (інфінітива) будуть приєднуватися подані допоміжні дієслова. Визначте, для яких функціональних стилів характерне використання складеного дієслівного присудка, яка його стилістична функція.

Зразок: Гаї почали шуміти.

почати, стати, взятися, заходитися, лишитися;
могти, мусити, намагатися, намірятися, уміти, бажати, любити;
здатний, згодний, ладний, радий, повинен, спроможний; змушений, зобов’язаний, покликаний;
виявити бажання, мати змогу, мати думку, мати можливість, мати намір, мати право, не в змозі, у змозі, не в силі.

Які правила допомагають вам розрізнювати простий дієслівний присудок від складеного?

М.Заоборна пропонує спочатку знайти в реченні дієслово, що змінюється. Визначити: вся інформація передається ним чи ні. Якщо ні, то чи наявний у реченні інфінітив. Якщо є інфінітив, то пропустити його: якщо речення спотворюється, то це частина складеного дієслівного присудка, якщо ні, то самостійний член речення.

3. Прочитайте (прослухайте) текст. Запишіть його, поставивши всі дієслова у формі майбутнього часу. Наприклад: І знову настане зима. Підкресліть у простих реченнях головні та другорядні члени речення. Проаналізуйте ускладнені прості речення.

Зима. Холодно, непривітно кругом. Дерева стоять оголені та хиляться від вітру. Мокрий сніг хлюпає по обличчю, заліплює очі, не дає роздивитися дороги. Сонце то вигляне за обрію, то сховається. Вечоріє. Поспішаю до хати. Хата на узліссі. Дивиться привітно. Віє затишком і спокоєм від світла у вікні. Як добре коло печі витягнути ноги і читати місцеву газету.

С.Єрмоленко

До якого функціонального стилю належить утворений текст? Чи відбулися зміни в утвореному тексті? Які? Чи можна вважати дібраний і утворений тексти тотожними? Обґрунтуйте свою думку.

4. Складіть оповідання (10–15 речень) “Казка мого дитинства”. Проаналізуйте його за такою схемою: функціональний стиль тексту; характеристика за наявністю головних членів, другорядних членів; умови ускладнення простих речень, якщо вони є у тексті.

Що вивчає практична стилістика?

Різновиди літературної мови, характерні для різних сфер суспільного життя, називаються мовними стилями. Мовні стилі вивчає стилістика. Галузь стилістики, яка вивчає як правильно й доречно користуватися мовними засобами, називається практичною стилістикою.

5. Прочитайте текст. Визначте головні та другорядні члени речення. Доповніть подані речення власними прикладами, де б всі слова починалися з однієї якоїсь літери. Які стилістичні прийоми використані автором? Чому? Яка функціональна приналежність тексту?

Абориген акомпанував акулі. Акула активно ахала, але акцентувала алогізми, а абориген аналізував аномальне акторство акули, ангажував актрисі. Актриса аналізувала аборигена, але абориген анічичирк англійською.

Білий бобер без брів бив брунатних бобрів. Брунатні бобри були багаті, бо базарювали багном. Болото було багате багнюкою, бо бобри байдикували, були байдиками. Байраки бобрів були багаті бактеріями, баклажанами. Баклажани були бочкові. Бобер бив бочку, бо бочка боброві байдуже бубнявіла. Бегемот брів багном, бобер бив бегемота – батогом (“Смішна азбука” І.Барана, учня 4-го класу).

Для чого вивчається синонімія простого речення?

Просте речення має багато синонімічних засобів, за допомогою яких можна надати мові найрізноманітніших смислових й емоційно-стилістичних відтінків, уникнути нудної монотонності.

Урізноманітнення синтаксичної будови простих речень не лише пожвавило виклад, а й дало змогу точніше передати думку.

6. Напишіть текст, використовуючи подані словосполучення. Визначте синтаксичний тип зв’язку у поданих словосполученнях.

Сфотографуватися на пам’ять; цифрові фотографії; фотографії на паспорт; розміри: три на чотири, шість на дев’ять, дев’ять на дванадцять; сфотографуватися терміново; фотоальбом; якісне зображення; одна (дві, три, чотири) фотокартки; кольорове і чорно-біле зображення.

До якого функціонального стилю належить текст? Чому? Які стилістичні фігури використано?

7. Пригадайте випадок із життя, суть якого можна було б передати такими словами: “Що прекрасним було учора, може здатися нині потворним, але й біла барва і чорна роблять цей світ неповторним” (П.Осадчук). Розкажіть про цей випадок, уживаючи антоніми.

До якого функціонального стилю належить ваша розповідь? Чому?

8. Перебудуйте текст, замінивши складні речення простими. Скільки речень у вас утворилося? Усно проаналізуйте усі словосполучення, які входять до речень (прості чи складні; тип зв’язку; тип за головним словом).

Притча про Людей

Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся об нього і впав, боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

Через деякий час на стежці з’явився інший чоловік. Посвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: “Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде”. Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

Та ось появився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з’явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.

Стародавні греки вважали, що стежка – це наше життя. А чотири чоловіки – це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік – байдужий, другий – егоїст, третій – безсовісний. І тільки четвертий – людина з совістю.

Народна творчість

До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

9. Перекладіть текст українською мовою. Перебудуйте складані речення у прості.

Богородичная икона Оранты (сюжет, пришедший из Византии не позднее ХІІ века) в Киевской Руси часто рассматривалась как изображение Софии – Премудрости Божией. Такому пониманию способствовали ангелы с шарами, подобные ангелу Софии Константинопольской; огненный цвет лица Оранты; медальон на её груди с изображением Спаса-Эммануила, который именем и ликом подчёркнуто отличался от изображений младенца Христа на руках Богоматери. Икона очень почиталась в Киевской Руси. Кроме знаменитой мозаичной Оранты в Софии Киевской, известны также фрески Оранты в новгородском храме Спаса Нередицы, изумительной красоты алтарная икона Оранты, написанная для Ярославского Успенского собора около 1219 года. Отождествление Оранты с Богородицей произошло, вероятно, по требованию византийских митрополитов, боровшихся против тревожившего их культа Святой Софии.

Л.Лебедєва

До якого функціонального стилю належить текст? Як вплинула перебудова складних речень на прості на сприйняття тексту? Чому?

10. Складіть розповідь про пам’ятні хвилини у Вашому житті із використанням у структурі тексту: а) складених дієслівних присудків; б) означено-особових речень; в) неозначено-особових речень; г) називних речень.

До якого функціонального стилю належить утворений текст? Чому?

Додаток Л. 3.2

Практикум на тему “Речення за метою висловлювання. Повні та неповні, поширені та непоширені”

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте подані речення. Зробіть порівняльний синтаксичний та інтонаційно-пунктуаційний розбір синонімічних речень. Які стилістичні фігури використані у реченнях? Чому?

1. Вище трохи – млин. В долині – луки, трави по пояс, а квіток … так і рябіють, метелики так і майорять (А.Тесленко). – Вище трохи видно млин. В долині видно луки, трави по пояс, а квіток так багато, що рябіють в очах; метелики навколо майорять. 2. Чужі гріхи перед очима, а свої – за плечима (Нар. творчість). – Чужі гріхи перед очима бачимо, а свої гріхи за плечима не бачимо. 3. Я в тютюн. Пірат за мною (О.Довженко). – Я побіг у тютюн. Пірат побіг за мною. 4. Сьогодні ніч великих передчуттів і високих бажань (О.Довженко). – Сьогодні ніч є великих передчуттів і високих бажань. 5. За добою – доба. За ерою – ера. Кремінь, Бронза, Залізо (Є.Маланюк). – За добою йде доба. За ерою йде ера. А ділі ідуть Кремінь, Бронза, Залізо. 6. На прю! Без ляку і зневіри – за правду, волю й рідний край! Бо заповзялися бузивіри народ наш винищити вкрай (М.Старицький). – На прю! Без ляку і зневіри встаю за правду, волю й рідний край! Бо заповзялися бузивіри народ наш винищити вкрай. 7. – Не треба! Я доповім сама! Смачного! – палець із перснем вимкнув телефон (В.Яворівський). – Не треба нічого говорити! Я доповім генералу сама! Смачного Вам обіду! – палець із перснем Олени Михайлівни вимкнув телефон. 8. Він слово, а Карпо йому – десятеро (П.Мирний). – Він слово каже, а Карпо йому каже десятеро.

Яке значення стилістичних фігур у синтаксисі простого речення?

Стилістичними засобами організації тексту в синтаксичному плані є стилістичні фігури. Це особливі синтаксичні конструкції, що відзначаються оригінальністю форми. Використовуються як засіб логічного виділення і впорядкування тексту. Така функція властива їм у всіх стилях мовлення, насамперед у науковому та офіційно-діловому. У художніх текстах, у розмовній мові, у деяких жанрах публіцистики ці фігури сприяють увиразненню лексичних засобів, посилюють їх емоційно-експресивні можливості.

2. Прочитайте поданий текст. Ви згідні з автором? Якщо так, то чому? Вам доводилося бути оратором із дисципліни, яку ви знали погано чи не знали зовсім? Проаналізуйте усно речення, які входять до тексту за метою висловлювання і за будовою. До якого функціонального стилю відноситься текст? Чому?

Відомий англійський письменник Ф.Честерфільд якось у листі до сина писав, що можна не мати уявлення про хімію, фізику, геометрію і при цьому бути чудовим оратором саме з цієї теми. Він доводив, що кожна людина має слух і зір, і кожній після почутого й побаченого приходять у голову майже ті самі думки, та тільки форма, у якій їх викладають, викликає увагу слухача.

Порух руки, м’яза на обличчі, погляд, інтонація, тон – усе це є формою передачі думки, і ця форма здатна захопити слухача, партнера, аудиторію. Тож поміркуймо, чи так це насправді? Доведіть, що, крім слів, наше тіло вміє “говорити” підтекстом.

Наприклад, важко уявити оратора в статичній позі. Виголошуючи промову, треба підкріплювати сказане доречними жестами, нахилом голови, мімікою обличчя, інтонацією, силою голосу. Усе це зміцнює контакт з аудиторією. Крім того, для промовця важливо “піймати” очі слухачів, щоб упевнитися в правильності виголошуваного. Так робили всі відомі оратори.

Візьмемо естрадних співаків. Нині майже кожен з них, виконуючи пісню, створює своєрідну маленьку виставу з великою кількістю жестів, рухів по сцені, виходами до глядачів зали. Слід відзначити також різноманітність міміки і виразу обличчя, усмішки.

З журналу

Що таке текст і дискурс?

Текст – зв’язна мова, письмове чи усне повідомлення, що характеризується змістовою і структурною завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата. Складниками тексту виступають речення, лексико-граматичні засоби зв’язку речень у цілісну комунікативну одиницю.

Дискурс – це текст, занурений у життя; 1) сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у зв’язках з цією проблематикою, а також у зв’язках між собою; 2) міркування задля встановлення істини; 3) ораторська промова.

3. Прочитайте (прослухайте) афоризми. Визначте, які стилістичні фігури використані авторами. Поясніть їх значення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз простих речень. До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

1. Визнавши свою слабкість, людина стає сильнішою (Оноре де Бальзак). – Тільки сильна людина зважиться сказати про свої слабкості. 2. Сила жінки в її слабкості (античний вираз). – Розумна жінка поступається сильному чоловікові. 3. Найкраща оборона – це напад (античний вираз). – Хто хоче перемогти, той повинен наступати. 4. Чим гірше, тим краще (античний вираз). – Якщо ворогові гірше, то тобі краще. 5. Сміх – це сонце, яке проганяє зиму з людського обличчя (В.Гюго). – Сміх робить життя кращим. 6. Як правило, про людину можна судити з того, над чим вона сміється (У.Мізнер). – Кожна людина, залежно від характеру, сміється над різними речами. 7. Не втрачайте почуття гумору! Гумор для людини не те саме, що аромат для троянди (Д.Ґолсуорсі). – Почуття гумору потрібно берегти все життя. 8. Йти життям без почуття гумору так само незручно, як їхати возом без ресорів (Г.Бічер). – Жити треба з гумором. 9. Гострий язик – єдина зброя, яка від постійного застосування гострішає (В.Ірвінґ). – Уміння пожартувати дозволяє бути завжди в центрі натовпу. 10. Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо не зуміли викликати в неї мудрої й доброї посмішки, вона буде сміятися злісно, сміх її буде насмішко. (В.Сухомлинський). – Із дитинства потрібно вчити доброзичливо жартувати.

Що таке парадокс?

Нерідко на антонімії будуються афоризми, в основу яких покладено парадокси. В перекладі з грецької парадокси – це твердження, висловлювання, що, будучи, на перший погляд, суперечливими, насправді висловлюють глибоку й справедливу думку.

4. Прочитайте речення. Визначте предикативний центр. Проаналізуйте підмет і присудок. Зробіть інтонаційно-пунктуаційний та порівняльний синтаксичний аналіз речень.

1. У недільку та раненько сурми-труби вигравали. – У недільку рано сурми вигравали. 2. Заслані сірим серпанком поля. – На полях стояв туман. 3. Урочисто пливе місяць в голубому мармурі хмар. – Місяць пливе по небу. 4. Над вікном звисало червоне мереживо дикого винограду. – Над вікном гроно дикого винограду. 5. Нічка тиха і темна була. – Нічка була тиха і темна. 6. А в тій галері два невольники плачуть-ридають та все спасіння у Бога випрошують. – А в тій галері два невольники зневірилися у житті. 7. В краю придніпровськім ми стрілись з тобою, веселко моя золота. – У Придніпров’ї ми стрілись з тобою. 8. Ніч – мов криниця без дна. – Ніч темна і довга. 9. Вже тридцять сім спливло відтоді літ. – Пройшло тридцять сім літ. 10. Мислити і творити, творити і мислити – це для письменника його фах, його повсякденність. – Мислити і творити є фахом письменника.

У яких функціональних стилях використовують подані речення? Які стилістичні фігури використані у реченнях?

5. Прочитайте речення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз речень. Що спільного в поданих реченнях?

1. – Треба ж комусь і на баяні грати, – регоче витівник, а Таня йому знов на це: “ В мене он п’ятикласник Петро Шамрай сам на баяні вміє не гірше за вас“ (О.Гончар). – Треба ж комусь і на баяні грати, – регоче витівник, а Таня йому знов на це: “ В мене он п’ятикласник Петро Шамрай сам на баяні вміє не гірше за вас грати“. 2. А москалі їй назустріч, як один, верхами (Т.Шевченко). – А москалі їй назустріч їдуть, як один, верхами. 3. Так мати мерщій до хазяїна мене, в село одно (А.Тесленко). – Так мати мерщій до хазяїна мене посилає, в село одно. 4. А біля школи тим часом ще танці (О.Гончар). – А біля школи тим часом ще йдуть танці. 5. Він поза ставом, я – поза ним, він – у ліщинку і зник (С.Васильченко). – Він побіг поза ставом, я побіг поза ним, він побіг у ліщинку і зник. 6. – У чорну їх! – рішив старшина (П.Мирний). – У чорну їх посадіть! – рішив старшина. 7. Ні землі, ні неба (Т.Шевченко). – Ні землі нема, ні неба нема.

Яке стилістичне значення мають неповні речення? Які стилістичні фігури використано?

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Уставте замість дужок потрібні антоніми із довідника. Визначте в уривку антонімічні пари, з’ясуйте їхню роль. Яка стилістична фігура, що ґрунтується на антонімії, тут використана? Знайдіть прості речення і зробіть їх синтаксичний аналіз. Якого функціонального стилю цей уривок? Відповідь обґрунтуйте.

Відомий громадський діяч Петро Яцик якось розповідав таку притчу. Якщо на безлюдний острів висадити групу юнаків з однаковим життєвим досвідом, однаковою освітою, дати їм абсолютно однакові стартові умови, то через певний період вони б поділилися на багатих і (…), переможців і (…), лідерів і (…). Там з’явилися б свої лицарі й (…), роботоголіки й (…), правдолюби й (…), прихильники тверезості й (…), моралісти і (…). Одне слово, це стало б звичайним суспільством у мініатюрі. Так завжди було, так є і так буде за всіх політичних режимів і формацій.

Оце вам відповідь на теорію класової боротьби, на абсолютно шкідливі мрії, а також думка Яцика про безкласове суспільство при комунізмі. Оце вам стисла афористична відповідь на запитання – куди ми йшли і чого нас учили 70 років наші проповідники, які поробили з нас просто манкуртів без нації і без нормального мислення.

А.Дімаров

Довідник: інтригани, аутсайдери, переможені, брехуни, п’яниці, розпусники, бідні, нероби.

Хто такий Петро Яцик? Чим він відомий на Україні?

Організатор і меценат Міжнародного конкурсу з української мови. До спонсорів конкурсу долучилися численні неукраїнські фірми, які співпрацювали в бізнесі з Петром Яциком. Вони також установили свої премії для призерів мовного марафону.

2. Задекламуйте вірш. Усно замініть дієслова минулого часу на дієслова майбутнього. Проаналізуйте утворений вірш. Зіставте два варіанта вірша. Поясніть, яка між ними різниця на синтаксичному і стилістичному рівнях.

На печі

(Українська патріотична дума)

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,

Але завше я був патріотом –

За Україну мою, чи то вдень, чи вночі,

Моє серце сповнялося клопотом…

О країно моя! Я зв’язав свій язик,

Щоб кохати безпечно ідею;

Але в грудях не можу я здержати крик

У годину твого ювілею.

“Ще стоїть Україна! Не вмерла вона

І вмирати не має охоти.

Кожна піч українська – фортеця міцна,

Там на чатах лежать патріоти”.

В.Самійленко

Яка стилістична фігура використана у вірші? Чому?

Пародія – посилена іронія, яка завершується повним роз’ясненням, відокремленням форми і змісту.

О.Потебня назвав пародією особливий рід стилістичної іронії, яка виникає при усвідомленні мовцями і слухачами протилежності між високим складом словесної оболонки й вульгарністю або низькістю думки, приземленістю. Пародійні тексти справляють гумористичний ефект.

3. Прочитайте речення. Замініть їх неповними еліптичними реченнями. Уставте пунктуаційні знаки. Зіставте повні та неповні речення.

Наприклад. Зі святом тебе вітаємо! – кричать радісно друзі! – Зі святом тебе! – кричать радісно друзі!

1. Вогонь кидайте на мне! – кричить кулеметник. 2. Позаду йшли вороги. 3. Перед очима лежала книжка. 4. В росі Тарасова могила, навколо неї мармур і чавун. 5. І от знову під ногами лежать тверді Бакаї рідного краю. 6. Ні діда нема, ні білильниці нема. 7. Дід замріяно говорить: “Еге ж! Гайдамаки! То були люди!” 8. – Куди ти йдеш, Корнію? 9. Ну, а вчителька ж де зараз? – знову спитав о. Лука, озираючи очима хату й не знаходячи Галі. 10. – Чого тобі треба? 11. А батько де пішов? 12. Звідки ви приїхали? – трясла Мальва Івана.

Яке стилістичне призначення неповних еліптичних речень? У яких функціональних стилях вони використовуються? Чому?

Уживання повних і неповних речень зумовлене сферою їх використання. У книжно-писемній мові неповні речення, як правило, не вживаються, крім тих частин художніх текстів, що відбивають живе розмовне мовлення, в якому неповні речення є одним із найбільш поширених типів.

4. Задекламуйте вірші. Замініть прямий порядок розміщення слів зворотним (інверсією) і навпаки. Зіставте синонімічні конструкції.

1. Ну, як би я міг без твоєї усмішки?

Не міг би я бачить ні трав колихання,

Ні погляд гір, ні тремтіння берези,

Ні в озері тім ряботіння, одсоння…

П.Тичина

2. То був щасливий десятилітній сон!

Так повно кров у серці пульсувала,

І екстатичних сонець легкі кружала

Злітали в неба голубий плафон.

М.Зеров

3. Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! –

А сила знову розцвіла.

П.Тичина

Яка стилістична функція порядку слів у реченні?

Стилістична функція порядку слів полягає в тому, що переставляння членів речення викликає додаткові виразові відтінки, змінює експресивну роль того чи того компонента. Розрізняють прямий (звичайний) порядок слів і зворотний (інверсія). При прямому порядку слів група підмета, як правило, стоїть перед групою присудка, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене означення – після. Прямий порядок слів характерний для наукового, офіційно-ділового та публіцистичного стилів. Зворотний порядок слів (інверсія) застосовується в художньому та розмовному стилях. При інверсії найбільша увага зосереджується на тому члені речення, який виноситься на початок чи кінець. Інверсія створює багаті стилістичні можливості, але використання їх потребує авторської вправності.

5. Виберіть правильний варіант і введіть його в текст. До якого функціонального стилю належить текст? Обґрунтуйте свою думку. Яку стилістичну фігури описано в тексті?

Три крапки, (що, які) сьогодні позначають (не)закінченість або перерва(н, нн)ість висловлюва(н, нн)я, пропуски в тексті, (в)перше з’явилися ще в пам’ятках Київської Русі, (однак, зате, проте) їх роль тоді зводилася до відокремле(н, нн)я слів чи більших відрізків тексту. Тільки починаючи від “Енеїди” І.Котляревського (1798), поступово закріплюється вжива(н, нн)я трьох крапок у значе(н, нн)і, близькому до сучасного.

Сьогодні ними позначають, як правило, перерваність або незакінче(н, нн) ість висловлюва(н, нн)я : І раптом… Та годі про це! (Іноді, часом, буває) три крапки означають паузу в середині речення перед повідомле(н, нн)ям (не)сподіваного: І він назвав … Оксану. Цим знаком позначається пауза при схвильованому емоційному мовле(н, нн)і: Я… я… не знаю….

У цитатах три крапки означають, що текст пода(н, нн)о уривками, без початку чи закінче(н, нн)я: Про цей переклад “Іліади” І.Франко казав: “… не популяризова(н, нн)ий, але справді націоналізова(н, нн)ий наш Гомер”.

О.Кундзіч

Що таке замовчування?

Замовчування як стилістична фігура являє собою обірване речення. Автор свідомо не закінчує думку, залишаючи читачеві можливість здогадатися, домислити, про що йдеться. Цією фігурою послуговуються для передачі напруженого психологічного стану мовця.

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Знайдіть продовження прислів’їв. Визначте їх тематику. Проаналізуйте утворені синтаксичні конструкції (прості чи складні речення, якщо складні, то які (складносурядні, складнопідрядні чи безсполучникові), якщо прості, то ускладнені чи ні, повні чи неповні, поширені чи непоширені). Поясніть пунктуаційні знаки та інтонацію. Задекламуйте.

1. Моя хата з краю – … 2. Наше діло когутяче: закукурікав, а там … 3. Кожен кулик… 4. Брехлива свекруха невістці… 5. Брехливого пса … 6. Де слова з ділом розходяться … 7. Як на своїм язиці не втримаєш, то… 8. Гірко ковтати, та … 9. Порожня бочка гучить, а … 10. Носиться, як дурень, …

Довідка: як хочеш, розвидняйся або ні; до свого болота привик; на чужім не втаїш; я нічого не знаю; далеко чути; не вірить; повна мовчить; з писаною торбою в будень; там непорядки водяться; шкода вертати.

Для якого функціонального стилю належать прислів’я? Чому?

2. Перекладіть українською мовою. Дайте характеристику реченням: прості чи складні, ускладнені прості чи неускладнені, повні чи неповні, поширені чи непоширені; розповідні, питальні або спонукальні; окличні або неокличні; нейтральні чи експресивно забарвлені; розмовні, нейтральні або книжні. Чи змінюються конструкції речень під час їх перекладу? Обґрунтуйте свою думку.

1. Ей было грустно. Она грустила. Грустно ей было! Она чувствовала грусть. 2. Ему нужно лечиться. Полечиться бы ему надо! Он нуждается в лечении. 3. Он не смог прийти: серьёзно заболел. Так как он серьёзно заболел, он не смог прийти. Он не смог прийти потому, что серьёзно заболел. 4. Сегодня дождь. Сегодня дождливо. Сегодня идёт дождь. 5. Он вдруг вскрикнул. Он вдруг и вскрикнул! 6. Все пошли в лес за грибами. Все – в лес по грибы! 7. Студенты, успешно сдавшие экзамены, пришли в деканат. Студенты, которые спешно сдали экзамены, пришли в деканат. 8. Закончив работу, он уехал отдыхать. После того как он закончил работу, он уехал отдыхать.

На яких засадах утворилися синонімічні конструкції? Для чого їх використовують у практичній стилістиці?

3. Напишіть есе на тему “Тероризм – смертельна загроза людству” (пам’яті жертв 11 вересня 2001 р.). Знайдіть прості речення і зробіть їх синтаксичний розбір. Замініть прості ускладнені речення синонімічними конструкціями (простими неускладненими, складними реченнями).

Прочитайте подані тексти на тему “Тероризм – загроза людству”. Чи згідні ви з авторами цих текстів? Як, на вашу думку, можна призупинити хвилю насильства в світі (Афганістан, Ірак, Палестина, Ліван, Іспанія, Індія, Пакистан, Індонезія, Туреччина та інші)? Внесіть ваші роздуми в есе. Зіставте подані тексти. До якого функціонального стилю врони належать? Чому?

1. Кожного дня повідомляють про жертви від терактів в Афганістані, в Індії, Палестині, в Ізраїлі, в Туреччині тощо. Терористичне павутиння охопило світ, не дає людям займатися повсякденними турботами, а заставляє жахатися від тікання годинника, від скрипу дверей, від чхання сусідів.

Терористичні угрупування заробляють на крові безвинних жертв мільйони і навіть мільярди доларів. Чому США, ЄС та інші держави і міжнародні організації не можуть зупинити хвилю тероризму?

Можливо, вони самі зацікавлені в діяльності терористичних груп? Адже вибухівка коштує немалі гроші, крім того треба її перевезти через кордон, знайти терориста-смертника… Хто це оплачує? Звичайно, заможні платники податків розвинутих країн… Парадокс? Ні… Щоб зникла хвороба, кажуть люди, треба знайти причину її виникнення, а причина виникнення тероризму пов’язана з політикою і бізнесом. Людьми простіше маніпулювати, якщо вони залякані, якщо вони шукають ворога, наприклад, в арабах, якщо вони доносять один на одного, не довіряють нікому, живуть відокремлено.

Вихід з цього замкненого кола, звісно, є…

З студентської роботи

2. 11 вересня 2001 року терористичне угрупування, яке очолював Бен Ладен, нанесло американській безпечності відчутний удар. На жаль, американські сили безпеки не змогли протистояти заздалегідь спланованому плану відомого терориста. Уже 2007 рік, але по Інтернету передають знову і знову погрози Бен Ладена. Стає дивним той факт, що ця людина ніяк не може потрапити до рук спецслужб різних країн. За його голову дають мільйон доларів, а захопити його ніхто не може.

А чи існує взагалі Бен Ладен? Можливо, такої людини ніколи і не було, а під його іменем ховається група терористів, які сіють серед людей священний страх, піднімають їх на джихад, роблять з них терористів-смертників, які готові віддати життя за віру.

Останнім часом із тероризмом пов’язують арабський світ, забуваючи про те, що тероризм не має національності (наприклад, баскське націоналістичне угрупування в Іспанії), він спрямований на знищення цінностей суспільства, на знищення віри в щасливе майбутнє.

З студентської роботи

4. Прочитайте уривок автобіографії Остапа Вишні. Чим відрізняється мовлення службової автобіографії від мовлення автобіографії літературної? Уявіть ситуацію: Ви одержали атестат зрілості та маєте бажання вступати до університету.

Напишіть автобіографію в офіційно-діловому стилі, дотримуючись відповідної послідовності повідомлень про факти власного життя та правил оформлення автобіографії. Напишіть другу автобіографію у художньому стилі. Порівняйте два варіанти:

У яком стилі переважають прості речення?
Які саме прості речення найчастіше використовують у художньому і офіційно-діловому стилях?
Які причини зумовили такий розподіл у використанні простих речень?

Моя біографія

У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на білий світ й поміж – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку.

Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року, в містечку Груні Зінківського повіту на Полтавщині.

Власне подія трапилася не в самім містечку, а в хуторі Чечві біля Груні, в маєткові поміщиків фон Рот, де мій батько працював у панів…

Батьки мої були як узагалі батьки.

Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом.

Остап Вишня

У поданому тексті знайдіть стилістичні фігури. Визначте їх значення.

5. Прочитайте, ставлячи числівники у потрібній формі. Введіть числівники у словосполучення і речення. Для яких функціональних стилів характерне використання числівників? Чому?

Наприклад: О 8-45 – о восьмій сорок п’ять, за чверть дев’ята.

Початок вистави о 7-30; відділення триватиме до 8-20; антракт до 8-35; не пізніше 9-10; від 9-10 до 9-25; не раніше 10-15; від 10-25 до 10-40.

Утворені форми використайте у репліках діалогу на тему “Зустріч під годинником”.

6. Прочитайте поданий текст. Переробіть цей текст так, щоб він складався лише з простих речень і належав до іншого функціонального стилю.

По-перше, експеримент не дав позитивних результатів, по-друге, він тривав занадто довго, по-третє, не вдалося зберегти до кінця колектив його виконавців, – тому про продовження контракту з підприємством не може бути й мови.

До якого функціонального стилю належить текст? Яку стилістичну фігуру в ньому використано?

7. Оголошується конкурс на обіймання вакантної посади вчителя української мови в загальноосвітній школі. Ви, випускниця (випускник) педагогічного університету, дуже зацікавлені отримати цю вакансію. Але на місці з’ясовується, що і ваша найкраща подруга (друг) претендує на цю посаду, крім того у неї (нього) є педагогічний стаж, тому шанси звичайно кращі у неї (нього). Та розмовляючи з подругою (другом), ви зрозуміли, що вона (він) неправильно записала (записав) час проведення конкурсу, тобто якщо її (його) не попередити, то вона (він) вчасно не прийде на співбесіду. Виникає дилема: сказати – не потрапити на роботу, не сказати – залишитися єдиною претенденткою (претендентом). Ваші дії.

Напишіть розповідь на тему “Як я уявляю себе вчителем української мови”.

8. Уявіть, що ви хочете зацікавити свого друга новим фільмом, щоб пізніше разом з ним переглянути його на DVD-плеєрі. Якими будуть ваші аргументи? Напишіть ваші аргументи у вигляді тексту, зверніть увагу на написання іншомовних слів. Підкресліть головні члени в реченнях.

Визначте функціональну приналежність утвореного тексту.

9. Складіть текст за поданим початком, використовуючи тільки прості неускладнені речення. Задекламуйте.

У неділю п’ятий канал українського телебачення транслюватиме відкриття Другої міжнародної конференції україністів. На конференцію був запрошений Борис Олійник…

Визначте функціональну приналежність утвореного тексту.

10. Складіть зв’язну розповідь про студентський КВК із використанням 5–8 пар антонімів і декількох синонімів. Введіть до тексту подані жарти. Визначте головні другорядні члени речення.

Стиплер – пірсинг для бідних.
Бачиш, але цей жарт не пройшов тому, що половина залу не знає, що таке стиплер.
Половина не знає, що таке пірсинг.

Ага. А перші два ряди не знають, що таке бідність.

Скільки тобі років?
Скільки ж, скільки вашій дочці!
Ану тебе! Ти загадками не розмовляй!

Які стилістичні фігури використані в утвореному тексті та поданих жартах? До якого функціонального стилю належить утворений текст? Чому?

Додаток Л.3.3

Практикум на тему “Двоскладні, односкладні й еквіваленти речення”

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте речення. Які стилістичні фігури називаються антитезою, оксимороном і діатезою? Чому в реченнях використанні ці стилістичні фігури? Поясніть розділові знаки. Які речення переважають (прості чи складні, односкладні чи двоскладні? Прочитайте синонімічні речення, де немає стилістичних фігур. Які з речень сприймаються краще? Чому?

1. Антитеза. У цій хатинці, у раю я бачив пекло… (Т.Шевченко). Дивись, я сміюсь, коли серце ридає…(Леся Українка). Росте ціна на побрехеньки, а правда падає в ціні (П.Осадчук).

1. У цій хатині я бачив пекло. Дивись, я сміюсь незважаючи на нінащо. Зараз більше вірять побрехенькам, ніж слухають правдиві поради.

2. Оксиморон. Гукала тиша рупором перонним (Л.Костенко). Яка нестерпна рідна чужина! (В.Стус). Ми терплячі, ми такі до нестерпності терплячі (О.Лупій). Нехай п’янить нас виключно тверезість (А.Перерва). Світ простий у своїй невмолимій складності (Ю.Мушкетик). О мій невільний звільнений народ, йдеш на розп’яття, як в обійми вод (Т.Севернюк). Поспішай повільно (античний вираз).

2. Над пероном стояла глуха тиша. Як важко жити на чужині! Ми дуже терплячі люди. Нехай ми будемо щасливі без кохання. Світ складний, але жити треба. О мій народе, знову тебе обманули і скривдили! Треба все робити вчасно.

3. Діатеза. Дорога буде – ні туди, ні звідти (Л.Костенко). Не далеко і не близько жив у лісі злий вовчисько (В.Лучук). Обличчя чоловіка було не сердите і не лагідне, не зле і не добре, а якесь запріле і дуже зайняте важливою роботою (Гр.Тютюнник). Хлопці перебирали ногами ні живі ні мертві, давно вже вони не відчували себе такими ще зовсім малими (П.Загребельний).

3. Невідома дорога. Невідомо, де жив вовчисько. Обличчя у чоловіка було невиразне, дуже зайняте важливою роботою. Хлопці находилися, але давно вже вони не відчували себе такими малими.

2. Прочитайте речення. Визначте, які стилістичні фігури використані автором. Що таке каламбур? Що покладено в основу кожного (омонімія, омофони, полісемія)? Які лексичні стилістичні засоби використані в реченнях? Яка їх роль у функціональному стилі? До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

Яка кількість простих речень використана? Яке їх значення у таких реченнях?

1. За те шаную оберіг, що він від лиха оберіг (М.Старицький). 2. Малороси рясні, вам би гроші й пісні, ваші душі проте і брудні, і пісні! (М.Грищенко). 3. Спочатку перли, самі лиш перли. Наприкінці поперли камінці (В.Шульга). 4. А кумирів створюють і зносять, бо це діти, котрих ніде діти (В.Климентовська). 5. Режисеру дай типаж: чи король ти, чи ти паж (Г.Гарченко). 6. Коли нема ума у мам, то горе завтрашнім умам! (Г.Гарченко). 7. Він пережив чимало влад, бо кожній міг співати в лад (Г.Гарченко). 8. Сумні ви, сумніви (В.Шульга).

Що таке каламбур? Для чого їх використовують?

Каламбур у перекладі із французької мови – це гра слів, дотепний вислів, побудований найчастіше на використанні омонімії чи полісемії. Омоніми, омоформи, омофони часто становлять основу жартів (каламбурів).

3. Прочитайте речення. Зробіть інтонаційно-пунктуаційний аналіз синонімічних конструкцій.

1) Осінь. Вітер. Листя. Хмари. Дощ. Смуток.

2) Осінь. Холодний рвучкий вітер. Жовте листя! Хмарне небо. Задощило. Невесело.

3) Осінь. Повіяло холодом. Вітром зірвало листя з дерев. Захмарене небо. Дощить. Людям сумно.

4) Осінь. Вітер і листя. Заплакане небо. Сум.

До якого функціонального стилю належать подані речення. Чому?

4. Прочитайте речення. Визначте типи односкладних речень. Усно зробіть орфографічний і орфоепічний розбір речень.

Відповіді:

1 – означено-особове;

2 – неозначено-особове;

3 – узагальнено-особове;

4 – безособове;

5. – інфінітивне;

6 – називне.

1. Сміливо ж, браття, до праці ставайте! 2. Як тихо й любо навкруги! 3. На головніших київських вулицях починали засвічувати ліхтарі. 4. Невже ж нема на цьому світі місця поривам нездійсненим та палким? 5. Поле. Шляхи. Могили і чебреці, чебреці. 6. Мені вас не судити. 7. Вірю в пам’ять і серце людське. 8. Старого горобця на полові не обдуриш. 9. Довіку не буде із мене раба. 10. Блакить і білява. Сопілок перемови. Вітровіння.

До якого функціонального стилю належать подані речення? Чому?

5. Прочитайте синонімічні речення. Як змінюються змістові відтінки в односкладних реченнях? Зробіть інтонаційно-пунктуаційний та порівняльний синтаксичний аналіз поданих речень.

1. Буря знищила плантації. – Бурею знищено плантації. 2. Як ти живеш? – Як тобі живеться? 3. Хочу, щоб про це знали всі. – Хочеться, щоб про це знали всі. 4. Я не читаю. – Мені не читається. 5. Він знає поганих людей. – Він знається з поганими людьми. 6. Буревій зламав молоді дерева. – Буревієм зламано молоді дерева. 7. Пил забивав дихання. – Пилом забивало дихання. 8. Про це ми вже писали. – Про це вже писали. 9. Все забули ми з вами. – Все забуто. 10. Закрутила курява. – Курявою закрутило.

У яких випадках і які конструкції речень, на Вашу думку, є найбільш виправданими? У яких функціональних стилях найчастіше використовують односкладні речення?

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Розкрийте дужки, виберіть правильну граматичну форму. Зробіть синтаксичний аналіз поданих простих речень. Назвіть використані стилістичні фігури. Визначте, якими членами речення є стилістичні фігури.

1. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній (воля) (Леся Українка). 2. Метіль (мести). Буйний вітер розходивсь на волі (О.Афанасьєв). 3. Нумо гості (гостювати), пристава визволяти. Щоб нам, чиновникам, повік (вічний) панувати (М.Кравченко). 4. …було видно, було чути, як реве (ревучий) (Т.Шевченко). 5. То тоді то у городі у городі у Лебедені царі і князі всі дивом (дивуватися) (М.Максимович). 6. Ой почали вівчарики гадочки (гадати), як би дати Бондарючці та у село знати (В.Шухевич). 7. (Український) мова має свою особливу музикальність. Ця не збагне(н, нн)а душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається (в, у) душу нації, творить почу(т, тт)єву (не)розривність (український) серця й (український) землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський користувалися (український) мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови (Д.Павличко).

До якого функціонального стилю належать подані речення? Чому?

2. Прочитайте речення. Переробіть, усуваючи нагромадження іменників та збіги подібних форм. Визначте, які речення за будовою: двоскладні чи односкладні.

1. Петро вмовляє Наталку скоритися волі матері. 2. У зображенні вчинків царів поет часто застосовує гротеск, пародію, гіперболу. 3. Образ сови в поезії Шевченка стає символом помсти за страждання народу. 4. Мавку пробудила зі сну скрипка Лукаша. 5. Зінька готова пожертвувати життям для врятування Давида. 6. З метою посилення комічного ефекту письменник вдається до використання канцеляризмів, висловів-штампів, просторічних слів. 7. Бійці проходили вулицями, встеленими квітами.

До якого функціонального стилю належать подані речення? Чому?

3. Прочитайте речення. Визначте, у чому полягає порушення милозвучності мови? Відредагуйте. Зробіть синтаксичний і стилістичний аналіз речень.

1. В образах буцім богів, латинців, сіцілійців, троянців поет в цій поемі цілком правдиво показав життя різних верств українського суспільства. 2. Зокрема в образах богів Котляревський зобразив кар’єризм, бюрократизм, деспотизм, паразитизм поміщацько-чиновницької верхівки. 3. Зевс весь обдувсь від неробства і пиятики. 4. Венера й Юнона тільки те й знають, що одна одну лають. 5. Щоб нашкодити Енею, Юнона намовляє троянських жінок спалити Енеєві човни. 6. В показі образів богів відчувається негативне ставлення письменника до панів і царів.

До якого функціонального стилю належить поданий текст? Чому?

4. Замініть прості речення складними. У наведених конструкціях визначте присудки та їх значення. Проаналізуйте перевагу того чи іншого виду односкладних речень у різних функціональних стилях. Які стилістичні фігури використано? До якого функціонального стилю належать речення?

1. Не питай старого, а бувалого. 2. Вік живи, вік учись. 3. Від своєї тіні не втечеш. 4. Удосвіта встаєш – більше діла зробиш. 5. Попав, як сліпий на стежку. 6. Від добра добра не шукають (народні прислів’я). 7. Надворі смеркало й сутеніло (І.Нечуй-Левицький). 8. Та жаль маленьких діток стало (Т.Шевченко). 9. Моральним подвигом можна назвати те, що здійснював Котляревський в ім’я свого народу (О.Гончар). 10. Кров людська – не водиця – Проливати не годиться (М.Стельмах). 10. Грошей – кіт наплакав. 11. Фахівців – раз, два й нема. 12. То-то сміху! Народу! 13. За правду, браття, єднаємось щиро (Леся Українка). 14. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя! (Леся Українка).

Яке призначення односкладних речень у стилістиці?

5. Задекламуйте вірші. Замініть односкладні речення двоскладними і навпаки. Зіставте конструкції. Які стилістичні фігури використано в них?

1. Зима… і пролісок блакитний!

Навколо ще лежать сніги,

А він всміхається привітний,

А він вже скинув ланцюги!

Така і ти! Ще ніч навколо,

Весь край в руїнах і хрестах,

А в тебе сміх, безжурне чоло

І пісня ранку на устах.

О.Олесь

2. Було, було … Було і відкотилось,

Мов колесо, в туманну глибину,

Та мить таку я пережив одну,

Одно таке у пам’яті відбилось.

Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр,

Весь білою черемхою залитий,

Гроза минула, і пахучі квіти

Усі в краплинах. Ллється з-поза хмар

Проміння тепле і голубувате…

М.Рильський

Яка стилістична функція односкладних речень? До якого функціонального стилю належать вірші? Чому?

Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша пов’язаність їх з тією або тією сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису. Означено-особові речення вживаються в розмовному мовленні, у художніх текстах, часом і в публіцистиці. Для цих речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу. Поширені в розмовному мовленні та в художньому стилі, рідше в публіцистиці та в наукових текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, вживаються в основному в розмовному мовленні, у народній творчості.

Різноманітні стилістичні функції виконують інфінітивні речення. Застосовуються вони в офіційно-діловому стилі та публіцистиці для відтворення рішучості, категоричності, науковості.

Називні (номінативні) речення використовують в усіх стилях мови.

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Складіть із поданими дієсловами означено-особові або неозначено-особові односкладні речення з головним членом, вираженим дієсловом наказового способу у різних формах. Запишіть їх. Визначте особу дієслова-присудка. Елементами якого функціонального стилю можуть стати утворені речення. Чому?

Оберігати, боротися, славити, вчитися, працювати, виховувати, залучати, знайомити, здобувати, радіти, хвалити, летіти, їхати, йти, пізнати, вивчати.

Наприклад: Означено-особові: Оберігай (2-а ос. одн.) ліс від пожежі! Оберігайте (2-а ос. множ.) ліс від пожеж! Оберігаймо (1-а ос. множ.) ліс від пожеж! Неозначено-особові: Нехай оберігають (3-а ос. множ.) ліс від пожеж!

Як ви визначали означено-особові та безособові речення?

До означено-особових належать речення, у якому на дійову особу (1-у або 2-у одн. або множ. дійсного або наказового способів) вказує особове закінчення дієслова-присудка. До неозначено-особових належать речення, у яких дійова особа мислиться як хтось із певного кола людей (головний член у таких реченнях буває виражений в 3-й особі множини, коли йдеться про минулий час, просто у формі множини). Означено-особі завжди легко перетворити в двоскладні з підметом займенником 1-ї або 2-ї особи множини або однини. Наприклад: Я оберігаю ліс від пожежі.

2. Напишіть опис природи, використавши безособові речення. За бажанням можна використати інші односкладні речення. У якому функціональному стилі використовують безособові речення?

Наприклад: Світає. Розвидняється. Я вийшов на ґанок. Щось морозить. Треба одягнути валянки і шубу. Холоднішає. Навколо тихо. Чомусь стало смутно. Треба триматися і не повертатися до дому, а йти далі.

Світає. Розвидняється. Морозить. Холоднішає. Тихо. Смутно. Триматися.

Як визначаємо безособові речення?

Безособовими називаються речення, у яких дія або стан мисляться як незалежні від будь-якої особи. Головний член присудок у таких реченнях виражається безособовим дієсловом або особовим, що має безособове значення; безособовою формою дієслова на –но, -то; прислівником або прислівником у поєднані з неозначеною формою дієслова.

3. Прочитайте подані речення. Які стилістичні фігури в них використано? З якою метою? Обґрунтуйте свою думку теоретичним матеріалом. Перебудуйте подані речення у двоскладні або односкладні повні.

1. Від малих дітей болить голова, від великих – серце. 2. Добро довго пам’ятається, а зле – ще довше. 3. Раз опечешся, другий – остережешся. 4. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. 5. Сказав кумі, а вона всій слободі (нар. творчість). 6. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди (В.Сосюра). 7. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. 8. Красна пташка своїм пір’ям, а людина своїм знанням. 9. Не хотіла коза на торг, так потягли. 10. Ще вовка не вбили, а вже шкуру продають (нар. творчість).

До якого функціонального стилю належать подані й утворені речення? Чому?

4. Запишіть художні замальовки на основі асоціації з певним предметом (даються ключові слова), використайте тільки односкладні речення і введіть стилістичні фігури. Назвіть використані стилістичні фігури і дайте їх визначення.

Ключові слова: хліб, весна, літо, дощ, сум, радість, мама, гріх.

Наприклад: дощ – Дощ. Заплакане небо. Чорні та сірі хмари. Парасолі. Калюжі. Гумові чоботи. Дитячі босі ноги. Мокрий і брудний одяг. Сміх. Біжимо, скакаємо, підплигуємо, радіємо. Дощ. (анепіфора, або кільце строфи).

Що таке анепіфора, або кільце строфи?

Анепіфора – це стилістична фігура, в якій певна синтаксична одиниця (речення, абзац, строфа) має однаковий початок і кінець.

5. Задекламуйте подані уривки. Зробіть схематичний аналіз речень. Визначте, речення за будовою. Які функціональні ознаки вони вносять до поезії? Обґрунтуйте свій висновок. Замініть, де це можливо, подані речення синонімічними конструкціями (двоскладними реченнями, складними реченнями). Визначте, які конструкції кращі для сприйняття.

1) означено-особові речення

1. Учіться, брати мої,

Думайте, читайте…

4. Орю свій переліг, убогу ниву,

Та сію слово…

2. Розкуйтеся, братайтеся!

Боріться – поборете!

5. Караюсь, мучусь,

Але не каюсь.

3. Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

6. Обніміться, брати мої,

Молю вас, благаю!

7. Свою Україну любіть,

Любіть її…

2) неозначено-особові речення

1. Латану свитину з каліки знімають…

…а он розпинають

Вдову за подушне, а сина кують.

3. Єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію! В військо оддають!

2. Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні.

4. Тепер лети в Україну –

Тебе виглядають.

3) безособові (інфінітивні) речення

1. Тяжко-важко умирати

У чужому краю!

2. Нема на світі України,

Нема другого Дніпра.

Які стилістичні фігури використані в поезіях? Чому?

6. Запишіть текст у двох варіантах, використовуючи подані словосполучення. Перший варіант тексту напишіть у художньому стилі, другий – у розмовному. Проаналізуйте, як функціональні стилі впливають на вибір речення за будовою або за метою висловлювання? Обґрунтуйте свою думку.

Квітучі сади

Пишно зацвітаючи; облиті білим, блідо-рожевим цвітом; українські сади, вишневі, черешневі, розкидані побіля хат, охоплені пелюстковою заметіллю; заливаючись солодким щебетом; співаючи гімн весні; невтомні трудівниці – бджоли; створюючи ілюзію казковості.

З журналу

Які стилістичні фігури використано в текстах? Чому?

7. Складіть діалог (телефонну розмову) між працівником театральної каси та гостем Києва, який хоче замовити квитки на прем’єру в драматичний театр Лесі Українки “За двома зайцями“ М.Старицького. У репліках ужити деякі з поданих виразів.

1. Хотів би придбати квиток на виставу від двадцять першого до двадцять п’ятого жовтня. 2. Квитки на цей спектакль є лише на двадцять сьоме жовтня. 3. На жаль, я від’їжджаю двадцять шостого. 4. До двадцять третього квитки на цю виставу вже продано. 5. Є квитки на ранок двадцять шостого. 6. Квитки привезуть вам у готель до двадцять другого жовтня.

Визначте синтаксичну будову поданих речень. У якому функціональному стилі вони використовуються? Чому?

8. Прочитайте два тексти. Що їх об’єднує? До яких функціональних стилів вони належать? Визначте кількість простих і складних речень. Перевага яким реченням надається в текстах, чому?

1. Коли споживаємо спотворений мовний продукт – це та сама отрута. Вона згодом повністю виявить свою смертоносну силу – тотальний суржик зрештою перетворить українців на елементарних малоросів-манкуртів, людей без історії, без пам’яті, без національної гордості – напівфабрикат для будь-яких злих діянь. Адже сказано: на початку було Слово!

П.Федотюк

2. На мою думку, суржик, як і будь-яке інше мовне явище, не підлягає принципові “колективної відповідальності”. Потрібен “індивідуальний підхід”. І не все, що ми зазвичай тавруємо як суржик, ним є. Одна річ – мовна нерозбірливість, нерозвиненість, брак смаку, полон вульгарної мовної стихії. Інша річ – свідоме використання (в міру, в потребі, зі смаком) русизмів чи інших макаронізмів задля досягнення зображального і стилістичного ефекту. Не тільки в літературі, а й у живому спілкуванні.

І.Дзюба

Організуйте дискусію на тему “Чи має право на існування мовний суржик?”

Тези: Суржик – симптом невиліковності від комплексу меншовартості українців.

Суржик – надія на одужання українців від комплексу малоросійськості.

9. Складіть відгук на улюблену телепередачу, використовуючи у його структурі тільки прості речення.

До якого функціонального стилю належить утворений текст? Чому? Які стилістичні фігури використано?

Використовуючи різні синтаксичні засоби, пожвавте розповідь і подайте їй певного емоційного забарвлення. Де треба, доповніть текст.

Наталчина мати Терпелива – проста сільська жінка. Вона дуже любить свою дочку, бажає їй щастя. Але після смерті чоловіка Терпелива зазнала злиднів. І тому вона хоче видати дочку заміж за багатого. Терпелива думає, ніби все щастя полягає в багатстві. Вона вмовляє дочку подати рушники першому ж женихові. Наталка послухалася матері й заручилася з нелюбом Возним.

До якого функціонального стилю належить поданий і утворений текст? Чому? Яке значення простих речень у текстах?

Додаток Л.4

Тема ІV “Ускладнене просте речення”

Додаток Л.4.1

Семінар-розгорнута бесіда на тему “Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова”

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте речення. Усно введіть до цих речень узагальнювальні слова. Як змінилося речення? Зробіть інтонаційно-пунктуаційний аналіз синонімічних конструкцій. Визначити, чи зміниться стилістичне забарвлення речень. Для чого використовують однорідні й узагальнювальні слова у реченні? Для яких функціональних стилів характерні однорідні конструкції? Обґрунтуйте свою думку.

Наприклад: Олівці, ручки, циркулі, лінійки, зошити, книжки заповнювали полиці магазину. – Шкільне приладдя: олівці, ручки, циркулі, лінійки, зошити, книжки –заповнювали полиці магазину.

1. Яблука, груші, сливи дуже корисні для здоров’я. 2. Банан, ананас, полуниця і чорниця мають багато вітамінів. 3. Т.Шевченко, І.Франко, Л.Українка боролися за вільну Україну. 5. Червоні, рожеві, голубі, бузкові, жовті, оранжеві квіти росли у неї у квітнику. 6. Пломбір, ескімо вона їла з великим задоволенням. 7. Підосичники, лисички, опеньки, сироїжки збирали ми у лісі. 8. Копійки, гривні, російські карбованці, долари, євро було повний гаманець. 9. Штани, спідниці, плаття, жакети любила вона носити тільки в чорно-білих тонах. 10. Кактуси, фікуси, фіалки заповнювали все підвіконня.

Як ви вважаєте, чому можливі такі варіанти речень з однорідними членами? Які речення більше характерні для української мови?

Мовознавці стверджують, що використання різних конструкцій відображає своєрідне бачення світу різними мовами. Ще С.Ульман відзначив, що одні мови надзвичайно багаті словами конкретного значення, в той час як інші використовують слова із загальним значенням і не прагнуть передавати всі деталі. Це явище спостерігається в тих випадках, коли в одній мові використовується родове поняття, а в іншій – видові. Для української і російської та німецької мови характерні видові (гіпоніми), а для французької й англійської – родові (гіпероніми).

2. Подані слова групуйте у синонімічні ряди. Визначте стрижневе слово (домінанту) у кожному ряді. Яка стилістична роль таких домінантних слів? Визначте функціональну приналежність кожного слова ряду. Утворіть з більшістю синонімів невеликий текст на вільну тему. Якого функціонального стилю поданий текст? Обґрунтуйте свою думку.

Говорити, йти, думати, багатий, туга, сміливість, бідний, добре, правда, сміятися, жаль, розмовляти, радість, мізкувати, заможний, відвага, ректи, гарно, сяйво, істина, балакати, реготати, гук, ходити, міркувати, бесідувати, рухатися, незаможний, торочити, світло, печаль, лемент, базікати, злиденний, мислити, плестися, хоробрість, чимкувати, нужденний, блиск, висловлювати, чвалати, безстрашність, дибати, лепетати, метикувати, нудьга, славно, грошовитий, гаразд, вештатися.

Які мовознавці вивчали синонімію української мови?

В українському мовознавстві питанням синонімії займалися багато лінгвістів: А.Бевзенко, В.Ільїна, Г.Колесник, С.Криворучка, А.Лагутіна, С.Левченко, Ю.Нечитайло, І.Олійник, І.Ощипко, Л.Паламарчук, А.Порожнюк, О.Тараненко і ін., які досліджували не лише загальні теоретичні питання, а й те, як використовувалися синоніми у творах конкретних українських письменників.

Серед дослідників чільне місце належить П.Деркачеві, який створив “Короткий словник синонімів української мови” (1993).

3. Прочитайте словосполучення. Усно зробіть інтонаційно-пунктуаційний аналіз. Випишіть словосполучення у дві колонки: у першу – з однорідними означеннями, у другу – із неоднорідними означеннями.

1. Знаний молодий поет. 2. Зніяковілий розгублений хлопець. 3. Вічний глухий страх. 4. Нескінченний безмежний простір. 5. Холодний осінній вечір. 6. Холодна сира погода. 7. Довгий літній день. 8. Обшморгана гола гілка. 9. Чиста прозора вода. 10. Столочена витоптана трава. 11. Московський академічний театр. 12. Дощі дрібні безперестанні. 13. Понад дорогою за тином в огороді. 14. Бадьорий збуджений настрій. 15. Червоні рожеві троянди. 16. Рожевий сонячний промінь. 17. Високі вкриті снігом гори. 18. Згідливий на все малий чоловічок. 19. Столочена витоптана трава. 20. Молода з довгими ногами красуня.

У яких функціональних стилях використовують однорідні члени речення?

О.Пономарів пояснює, що специфіка однорідного ряду дає можливість застосовувати конструкції з однорідними членами в усіх сферах мовлення. У нехудожніх стилях однорідність має переважно класифікаційний характер. У художньому стилі часто в однорідні ряди поєднують далекі за значенням поняття. Це посилює враження незвичності, небуденності, збільшує емоційно-експресивний заряд. Однорідні члени використовуються для створення портретів, для змалювання пейзажів, різноманітних дій і станів.

4. Прочитайте текст. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз синонімічних речень. Які стилістичні фігури використано в реченнях?

1. Ніхто і ніде мене не чекає (М.Хвильовий). – Мене не чекають. 2. Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно (В.Підмогильний). – Хлопець стріляв невправно. 3. Ніч була тиха, спокійна й прекрасна (Ю.Смолич). – Ніч була чудова. 4. Всі сміялися, реготали, жартували (П.Мирний). – Всім було весело. 5. Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою, а в ній пливли, наче напівзабута казка, дерева, поле, оселі (М.Коцюбинський). – Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою, а в ній пливли, наче напівзабута казка різні предмети. 6. Жінка, діти, книжки – все те не пускало його, не давало йому вирватися на село (І.Нечуй-Левицький). – Все, що його оточувало, не пускало його, не давало йому вирватися на село. 7. Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М.Коцюбинський). – Щось склепляло повіки. 8. А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть! (М.Вінграновський). – При хаті півники сині цвітуть. 9. Схопила лиска півника та й зникла в гущавині (Н.Забіла). – Схопила лиска півника. 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Шевченко). – Тече вода в синє море.

До яких функціональних стилів належать подані речення? Обґрунтуйте свою думку.

5. Прочитайте текст. Зробіть інтонаційно-пунктуаційний розбір конструкцій. Які стилістичні фігури використано? Для чого?

1. У територіальному морі і внутрішніх водах України Прикордонні війська України при виконанні покладених на них завдань щодо іноземних і українських невійськових суден мають право: 1) запропонувати судну показати національний прапор, якщо його не піднято; 2) запропонувати судну змінити курс, якщо він веде в закритий для плавання район; 3) зупинити судно і провести його огляд, якщо воно не відповідає на сигнал опиту (із газети). 2. Незабаром після закінчення воєнних дій уже працювали транспорт і зв'язок, було впорядковано школи, навчальні заклади, лікарні, науково-дослідні інститути та інші культурні установи (із газети). 3. Захряс майдан … захряс гарбами, возами, бідами, кіньми, коровами, вівцями, волами, телятами, горшками, мисками, курками, вовною, лантухами, хмелем, сушками, матерією, чобітьми, цукерками, пряниками, квасом, пивом, руською горілкою, гребінками, косами, шкірами, ременем, чавунами, прядивом, хустками, полотном, дьогтем, гасом, дранкам, сорочками, спідницями, килимами, щетиною, діжками, рогами, шайками, воском, медом, малясом, таранею, оселедцями, ходами, склом, яйцями, запасками, плахтами, пирогами, салом, м’ясом, ковбасою, смаженою рибою, ряднами, скринями, гвіздками, молотками, свинями, крамарями, циганами, баришниками, людьми, дітьми і сліпцями… І все це ворушиться, дихає, курить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігікає, ремиґає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, матюкається, заприсягається, пахне, смердить, воняє, кудкудакає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, причитує, п’є квас, їсть тараню, одригує, ікає, “булькає”, лускає насіння і крутиться на каруселі … А над усім оцим голоблі, голоблі (Остап Вишня).

До яких функціональних стилів належать подані речення? Обґрунтуйте свою думку.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Відредагуйте деформований текст. Доберіть заголовок. Визначте основну думку тексту. Запишіть текст, позначивши межі речень. Розставте потрібні розділові знаки.

літо пора найбільшого розквіту землі пафос гармонії духовного світу людини і природи коли наша матінка-земля буяє пишним цвітом і різнобарв’ям трав а духмяні пахощі по вінця наповнюють груди приємними запахами з’являються духи літа що оживляють усе довкола і зелень і дерева і воду і землю саме в такий благодатний час наші предки вшановували давніх богів Ладу і Дану богинь кохання і води всіх польових річкових богів русалок мавок водяників лісовиків тощо русалії святкування на честь найбільшого буяння сонця яке завершувалося днем Івана Купала пізньої весни з’являлися добрі духи літа які за віруваннями наших предків оселялися в буйно цвітних рослинах а злі в земних схованках та водах коли вибуяють трави а жито викине колос то світлої місячної ночі з води виринають русалки молоді дівчата які втопилися а за ними потерчата маленькі діти котрі померли нехрещеними за народними уявленнями гарні на вроду стрункі зеленоокі русалки мають довге розкішне волосся і блискучий риб’ячий хвіст замість ніг побачивши дівчину чи юнака вони заманюють їх у свої ігрища а потім залоскочуть до смерті проти них люди здавна мали захист часник або полин від яких злі духи втікали

В.Скуратівський

До якого функціонального стилю належить текст? Обґрунтуйте свою думку. Які стилістичні фігури використано?

2. Уставте у речення спочатку неоднорідні, а потім однорідні означення. Чому неоднорідні означення стають однорідними? У якому функціональному стилі найчастіше використовують однорідні та неоднорідні означення? Чому?

Наприклад: Був теплий весняний ранок .- Ранок був теплий, весняний.

1. Був теплий … ранок. 2. Київський … театр. 3. Наше місто пишається своїм славним … минулим. 4. На розі вулиць стоїть новий … будинок. 5. До нас підійшла літня … жінка. 6. Ми взяли участь у телевізійному … конкурсі. 7. З Балтики дув холодний вітер, гнав сірі … хмари. 8. Орлик знову мчав знайомою … дорогою. 9. Сашко пострибав по … кам’яній греблі. 10. Від клуні стежка круто падає в яр з … джерельною водою.

Як розрізняються однорідні та неоднорідні означення?

І.Ющук розрізнює, по-перше, за значенням. Ті самі означення залежно від того, який зміст автор вкладає в них, можуть бути і однорідними, і неоднорідними: якщо передають одне поняття – то однорідні, якщо різні – то неоднорідні. По-друге, якщо першим стоїть означення, виражене прикметником, а другим – означення, виражене дієприкметниковим зворотом, то вони однорідні, якщо навпаки – то неоднорідні. По-третє, однорідними звичайно бувають означення, що стоять після означуваного слова.

3. Відредагуйте словосполучення і речення. До якого функціонального стилю належать словосполучення і речення? Чому? Визначте кількість простих речень серед поданих; тип ускладнення, якщо є.

1. На протязі року. 2. Підвищення в посаді. 3. Урядові винагороди. 4. Робота по сумісництву. 5. По закінченню школи. 6. Поступити в інститут. 7. Приймати участь у зборах трудового колективу. 8. Працювати в якості вчителя української мови. 9. Написати свою власну автобіографію. 10. Я, Зелений О.М., народився 22.09.1979 р. в м. Львові. 11. Я, Остапенко Максим, народився на Київщині, в с. Гребінки. 12. На протязі 1988 – 1996 рр. навчався у середній школі №143 м. Кіровограда. 13. У 1995 р. вступив на спеціальність менеджмент організації Київського індустріального технікуму. 14. У 1999 р. поступив в НПУ імені Драгоманова. 15. Став студентом технічного вузу у м. Київ.

Що таке автобіографія?

Автобіографія – документ, у якому особа у хронологічному порядку власноручно викладає стислий опис свого життя та діяльності.

Автобіографія характеризується незначним рівнем стандартизації. Основні вимоги – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

4. Переробіть речення так, щоб зникла однорідність. Знайдіть однорідні члени у поданих реченнях, визначте, якими членами речення вони є.

1. Поезія “Слово про рідну матір” відображає вирішальні для нашої Вітчизни події, описує тяжкі будні матерів. 2. Цей вірш читали бійці в окопах і робітники за станком. 3. Ніяка чорна сила не в змозі здолати землі, освяченої Тарасовими муками-ділами, напоєної козачою кров’ю. 4. Україну неможливо уявити без Сковороди і Шевченка, Лисенка і Марії Заньковецької. 5. Ось перед нашим зором постають могутній Дніпро і високі Карпати. 6. Рідне земле, вічно житимеш у наших серцях, у наших думах, у наших піснях.

Яка стилістична роль однорідних членів речення?

Однорідні члени речення допомагають краще відтворити багатогранність описуваних явищ, їхній рух, змінюваність, інтенсивність.

5. Перепишіть, добираючи з дужок слова, що можуть виступати в наведених реченнях як однорідні. Поясніть свій вибір.

1. Згадуючи (батька, матір, рідних і сусідів), Довженко передусім говорить про їхню любов до праці. 2. Сашко любив (обнімати за шию лоша, бродити по калюжах, ловити рибу руками, коли дід розмовляв з конем, дивитися на зоряне небо, пташиний щебет, засипати на возі під рипіння коліс). 3. Сашкові нерідко доводилося (зазнавати, бачити й чути) різні прикрощі. 4. Коли починалося літо, все розквітало навкруги: (квасоля, огірки, гарбузи, городина, мак, соняшники). 5. У “Зачарованій Десні” немає нічого (фантастичного чи вигаданого), усе: (і радісні сльози Пірата, і розмова коней, і смерть прабаби, і лев на березі річки) – насправді існувало в дитячій уяві.

Якими членами речення є однорідні члени речення? Яке стилістичне значення однорідних членів речення?

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Перекладіть українською мовою і запишіть, підкреслюючи відокремлені члени речення. До якого функціонального стилю належить поданий текст? Чому? Зробіть синтаксичний розбір відокремлених членів речення за схемою:

Речення з відокремленим членом.
Який член речення відокремлений?
Чим виражений відокремлений член речення?
До якого члена речення належить?
Назвати умови відокремлення.

Памяти Ю.П.Вревской

На грязи, на вонючий сырой соломе, под навесом ветхого сарая, на скорую руку превращённого в походный военный госпиталь, в разорённой болгарской деревушке – с лишком две недели умирала она от тифа…

Нежное краткое сердце… и такая сила, такая жажда жертв. Помогать нуждающимся в помощи… она не ведала другого счастья… не ведала – и не изведала. Всякое другое счастье прошло мимо.

Но она с этим давно примирилась – и вся, пылая огнём неугасимой веры, отдалась на служение ближним.

Какие заветные клады сохранила она там, в глубине души, в самом её тайнике, никто не знал никогда, – а теперь, конечно, не узнает…

І.Тургенєв

Що ви знаєте про благодійні місії, які працюють в різних куточках світу, в країнах з низькою економікою, в країнах, де йдуть війни між конфесіями, між державами? Яких ви знаєте подвижників цієї нелегкої справи? Що таке “волонтерство”?

За кордоном великого розповсюдження набула волонтерська діяльність. Волонтерство – у міжнародному праві – участь добровольців (громадян іноземних держав) у воєнних діях на боці жертви агресії або народу, який бореться за свою свободу і незалежність. Волонтер стало синонімічним до поняття “доброволець”. Це ширше поняття закріпилося у сучасному ЗМІ (волонтери вчителі, студенти та інші). Під час вступу до вищих навчальних закладів у США, окрім високих балів з тестів, абітурієнти надають в аплікаційній формі характеристики зі школи, де зазначаються їхні індивідуальні досягнення у громадській роботі школи і волонтерській діяльності.

2. Складіть усно діалог (телефонна розмова) між студентками (студентами), в якому вони б ділилися враженнями про знайомство з студентом (студенткою), що навчаються у консерваторії. У репліках ужити іншомовні слова (метро, таксі, сольфеджіо, портмоне тощо). Озвучити його в парі. Яку стилістичну забарвленість несе діалог?

Напишіть за діалогом оповідання “Рандеву”. До якого функціонального стилю належить текст? Які стилістичні фігури використано?

3. Напишіть текст на тему “Святкування Дня української писемності” у двох варіантах: художньому і офіційно-діловому стилі. За допомогою яких речень вони утворені? Перевагу яким реченням за будовою, за метою висловлювання надано, чому?

До яких функціональних стилів належать тексти? Які стилістичні фігури використано?

4. Складіть репортаж (10–15 речень), використавши у структурі тексту: а) однорідні підмети, присудки, додатки, обставини; б) однорідні узгоджені й неузгоджені означення; в) узагальнювальні слова при однорідних членах.

До якого функціонального стилю належить репортаж? Які стилістичні фігури використано?

5. Уведіть подані слова до речень так, щоб кожне слово в одному випадку виступало узагальнювальним при однорідних членах, а в іншому – іменною частиною складеного присудка. Проаналізуйте, чому можливі такі дві конструкції? До якого функціонального стилю можуть належати створені речення?

Наприклад: Гроші: гривні, карбованці, євро – привіз до банку інкасатор. – Справжній достаток – це гроші, які заробив чесною працею.

Фрукти, ягоди, квіти, дерева, кущі, іграшки, кінофільми.

ІІ. Яке значення слова “інкасатор”?

Посадова особа (банківський працівник), яка приймає гроші в організацій, підприємств тощо, здійснює їхнє транспортування та здавання в банк.

6. Складіть зв’язний текст на тему: “Хліб – найбільше багатство”, використавши у його структурі: а) відокремлену прикладку; б) відокремлені узгоджені і неузгоджені означення; в) відокремлені обставини; в) відокремлені додатки. До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

Скажіть слово “хліб” однозначне чи багатозначне?

За словником А.Івченка хліб має такі значення: 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна. 2. Зерно, з якого виготовляють борошно. 3. Нескошені зернові культури (жито, пшениця тощо). 4. Харчі, їжа. 5. Засоби для існування.

7. Уявіть, ви працівник соціологічної служби. На вулицях міста ви проводите опитування щодо витрат часу городян на користування міським транспортом. Доповніть готові репліки відповідями двох-трьох зупинених перехожих. Прості чи складні речення переважають у репліках?

Добрий день. Дозвольте до вас звернутися. Я представник соціальної служби. Ми проводимо соціологічне опитування щодо витрат мешканцями міста часу на користування транспортом. Можна вас запитати?
…
Дякую. Ваші відповіді я записуватиму до цієї анкети. Будь ласка, скажіть, о котрій годині ви маєте приступити до роботи? Скільки часу ви витрачаєте, щоб дістатися місця роботи? Якими видами міського транспорту користуєтесь? Конкретно вкажіть з котрої години ви очікуєте на транспорт, коли заходите у нього, о котрій годині виходите на зупинці.
…

Чи можна вважати три відповіді опитуваних городян на запитання соціального працівника синонімічними? До якого функціонального стилю належить поданий текст? Чому?

8. Прочитайте текст. Визначте кількість простих речень, їхнє ускладнення (якщо є). Визначте, до якого функціонального стилю належить текст. Чому?

Народним прислів’ям “Моя хата скраю – нічого не знаю” завжди намагалися проілюструвати такі негативні риси української ментальності, як індивідуалізм, небажання перейматися чужими проблемами. Та чи справді ця риса є підставою для іронії? Можливо, вона є достоїнством українців?

Дійсно, що означає “моя хата скраю”? Це значить, що є українці, у них є свої, українські турботи, проблеми й інтереси, які полягають у тому, щоб стати нормальною східноєвропейською країною – такою, як Чехія, Словаччина, Литва, ввійти до цього клубу, вписатися, підняти життєвий рівень, мінімізувати розбіжності, змінити структуру економіки, ментальність. У цьому наш інтерес, у цьому наші потреби.

Ставлення до не наших проблем поки що виявляє нашу відмінність від європейців. У них – тверезість і стриманість. А наші почуття передають слова пісні Р.Рождественського “то, что было не со мной, помню…”

З газети

Підготуйте дискусію, у якій подана публікація викликала жваве й зацікавлене обговорення. Визначте тему й тезу дискусії. Сформуйте та запишіть питання, які ви винесли б на обговорення.

9. Напишіть відгук про улюблену збірку поезій із використанням у структурі тексту: а) відокремлених додатків; б) означено-особових речень; в) вставних слів чи словосполучень.

Що таке відгук? До якого функціонального стилю належить відгук? Чому?

Відгук – критична стаття, відзив, що містять оцінку кого- або чого-небудь.

10. Складіть опис зимового вечора із використанням у структурі тексту: а) дієслівних складених присудків; в) вставних слів чи словосполучень; г) неповних речень.

Що таке опис? До якого функціонального стилю належить опис? Чому?

Опис – це спосіб загальної характеристики явища, події, факту, коли укладач, перелічуючи його ознаки чи властивості, використовує елементи опису, які обґрунтовують і конкретизують цю характеристику (наприклад, в офіційно-діловому стилі – це акт, наказ, розпорядження, постанова тощо).

Додаток Л.4.2

Семінар-прес-конференція на тему “Речення з відокремленими другорядними членами речення”

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І рівень складності – рівень стандарту

1. Задекламуйте тексти. Визначте, які стилістичні фігури використано. Для чого? Поясніть, з яких речень складаються, як інтонаційно оформляються, на які частини поділяється тощо).

1. Біль материнки…

І сльози любистку.

Чорний барвінок – в ясі рушниковій.

Наче відлучена з лона колиски,

Хочеться плакати рідною мовою.

Щемно зітхає зів’яла пелюстка.

Перше причастя. У дзвонах святкових!

Наче чарівно заглянула в люстро.

Хочу сміятись рідною мовою.

Сяйво калинове …

Зваба чи згуба?!

Галицький гребінь у косах шовковий.

Наче під вельоном стала до шлюбу,

Хочу любити рідною мовою.

Звідки чекати дощу на Покрову?

П’ю на похмілля росу полинову…

Наче веселка, в сніги замурована,

Вірити хочу рідною мовою.

А.Листопад

2. Ти, брате, любиш Русь,

Я ж не люблю, сарака!

Ти, брате, патріот,

А я собі собака.

Ти, брате, любиш Русь

За те, що гарно вбрана, –

Я ж не люблю, як раб

Не любить свого пана.

Бо твій патріотизм –

Празнична одежина,

А мій – то труд важкий,

Гарячка невдержима.

І.Франко

Яка функціональна приналежність текстів? Чому? Які лексичні засоби використано?

2. Прочитайте подані прислів’я і прикази. Зробіть усно синтаксичний аналіз речень за такими показниками: 1) речення прості чи складні; 2) двоскладні чи односкладні; 3) повні чи неповні; 4) поширені чи непоширені; 5) ускладнення у реченні (внесення, відокремлення тощо). Для розмовного стилю, які найчастіше використовують синтаксичні конструкції і чому? Обґрунтуйте свою думку. Визначте частотність вживання у розмовному стилі, а саме в приказках простих і складних речень.

1. Ласкавими словами й гадюк чарують. 2. Слово – не стріла, а глибше ранить. 3. Гостре словечко коле сердечко. 4. Сказаного й сокирою не вирубаєш. 5. Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом. 6. Меле таке, що й купи не держиться. 7. Лепече, як той пустий млин. 8. Не тямить голова, що язик лепече. 9. Ляпає язиком, як постолом. 10. Язик без костей – не проломиться. 11. Такий язик, що й на припоні не втримаєш. 12. Таке говорить, що собака і з маслом не з’їсть. 13. Таке наговорить, що якби пес з’їв, то б сказився. 14. На язиці густо, а на ділі пусто.

Яка різниця між прислів’ями і приказками? Яка тема об’єднує їх?

Прислів’я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя. Приказка – поширений у мові влучний, часто римований вислів без повчального змісту.

А.Івченко

3. Розставте пунктуаційні знаки. Зробіть інтонаційно-пунктуаційний аналіз речень. Визначте, які речення за будовою (прості чи складні; прості ускладнені чи неускладнені; двоскладні чи односкладні).

1. Густі непрохідні ліси закривали весь простір окрім високих полонин. Понад самим краєм дороги виструнчились гінкі стебла однакові незліченні як солдати. Натомивши у мандрівці ноги лягає день спочивати за горбом. Десь там у туманній далині було чути морський прибій.

2. Ясне сонце тепле та приязне ще не встигло накласти палаючих слідів на землю. Заходив серпень місяць снопів місяць селянських надій. Усі дерева за винятком старого дуба вже встигли скинути свої золоті шати додолу. Радісний і бадьорий я зустрічаю ранкову зорю.

До якого функціонального стилю належать подані тексти? Чому? Які стилістичні фігури використано?

4. Прочитайте речення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз синонімічних конструкцій. Які стилістичні фігури використано?

1. Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх (М.Коцюбинський). – Я тільки тепер побачив село, у якому залишилася нужденна купка солом’яних стріх. 2. Слідком за бабою вийшов з хати дід Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І.Нечуй-Левицький). – Слідком за бабою вийшов з хати дід Грицай, який був в одній сорочці, в крамних синіх штанях. 3. Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий! (П.Мирний). – Небо розгорнуло намет свій, який був синій, широкий, глибокий. 4. І враз Регель стрепенувся: крізь золото літер проступав силует Христової Матері, замальований ще з часів Магомета Завойовника (Р.Іваничук). – І враз Регель стрепенувся: крізь золото літер проступав силует Христової Матері, який був ще замальований з часів Магомета Завойовника. 5. У хліві, крім ластів’ячого гнізда під кроквою, нічого не було (Г. Тютюнник). – У хліві нічого не було, якщо не зважати на ластів’яче гніздо під кроквою. 6. Закопавшись в книжки в своєму кабінеті, працюючи для своєї кафедри, Дашкович давно не був у свого батька, в своїй рідній Черкащині (І.Нечуй-Левицький). – Дашкович давно не був у свого батька, в своїй рідній Черкащині, тому що закопався в книжки в своєму кабінеті та працював для своєї кафедри.

У яких функціональних стилях використовують подані речення? Чому?

5. Прочитайте речення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз синонімічних конструкцій. Які стилістичні фігури використано?

1. Роби розумно, кажуть люди, не так, як робить Яловець (Л.Глібов). – Роби розумно, не так, як робить Яловець. 2. Пам’ятається, тут водились і качки, і різна водоплаваюча птиця (Остап Вишня). – Тут водились і качки, і різна водоплаваюча птиця. 3. Трава у полі аж шумить, лізучи з землі (Г.Квітка-Основ’яненко). – Трава у полі, як там кажуть, аж шумить, лізучи з землі. 4. На устах, відчував він, стриміли уже слова (Б.Лепкий). – На устах стриміли уже слова. 5. Як сказано було вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович, або Кирило Матерборсзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину (М.Грушевський). – Отець Кирило Іванович запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину. 6. Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом, а ми – і в цьому зміст життя – пишніше кожним літом (О.Підсуха). – Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом, а ми все є пишніше кожним літом. 7. Цей герой (коли його можна так назвати) виявився не закоріненим у тканині твору (П.Загребельний). – Цей герой виявився не закоріненим у тканині твору. 8. У хащах жасминових кущів – то ж, безперечно, незаймані тропічні ліси – Юра нарешті проснувся (Ю.Смолич). – У хащах жасминових кущів Юра нарешті проснувся.

У яких функціональних стилях використовують подані речення? Чому?

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Замініть подані прості речення простими із відокремленими членами речення та складнопідрядними реченнями (де це можливо). Як впливає конструкція на семантику простих або складних речень? Для яких функціональних стилів характерні дібрані конструкції?

Наприклад: Після прибуття до Києва школярі відвідали музей Лесі Українки. – Прибувши до Києва, школярі відвідали музей Лесі Українки. – Як тільки школярі прибули до Києва, вони відвідали музей Лесі Українки (речення мають нейтральну стилістичну парадигму, характерні для розмовного, публіцистичного або художнього стилю).

1. Йти вночі до лісу страшно. 2. Хлопчик надіявся вчасно приїхати до Києва. 3. Я приніс додому цілий букет фіалок у росі. 4. Білка сиділа на гілці дерева з великим лісовим горіхом у лапках. 5. Ніч була прохолодною з вітерцем і дощем. 6. Гарбузи росли скрізь на стежці. 7. Раптом попереду щось блимнуло один раз. 8. Усіх охопила тривога за ним. 9. Скрізь владно вторгалася весна своїм подихом. 10. Шумить на сотні кілометрів приморська тайга.

Що таке синкретизм?

Існує таке поняття “синкретичні члени речення”. У шкільній програмі їх не розглядають. Синкретизм у системі членів речення – це поєднання (синтез) в одному члені речення диференційних ознак різних членів речення, їх функцій. Так, у словосполученні подорож до Києва синкретичний член до Києва, до якого ми можемо задати питання яка? куди? У шкільній програмі це обставина місця (куди?).

2. Відредагуйте речення. Які причини граматичних і стилістичних помилок? Проаналізуйте прості речення за такими критеріями: прості ускладнені чи неускладнені; повні чи неповні, поширені чи непоширені, односкладні чи двоскладні; ускладнені внесенням чи відокремленими, однорідними членами речення.

1. Газета вказує: стимулювання праці натурою в господарствах східних областей поширено значно ширше, ніж у нас. 2. Жниварі одержують під час жнив зерно, доярки – молоко і молочні продукти. 3. Цікавий такий факт. На жнивах у деяких господарствах східних областей стимулювали так: премія за перше місце – корова, за друге – тільна телиця, далі – свиня, теля. 4. До відділу кадрів надійшла моя власноручно написана автобіографія. 5. Свою власну позицію Іванові довелося відстоювати довго. 6. Справжні факти дають підстави сумніватися в написаному. 7. Через такі незначні дрібниці псується настрій. 8. Свій власний внесок він недооцінює. 9. Непередбачувана несподіванка очікувала усіх на першій прем’єрі театру. 10. Нам затримали заробітну плату за березень місяць.

Для яких функціональних стилів характерні дібрані речення? Чому?

3. Прочитайте текст. Замініть підрядні речення дієприслівниковими зворотами. Як це впливає на зміст формулювання?

1. Коли на засіданні кафедри було проаналізовано стан готовності до захисту дипломної роботи студента групи УХ-2 Коваль П., кафедра ухвалила перенести захист цієї роботи на листопад 2007 року. 2. Коли було розглянуто списки для надання житлової площі працівникам ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” і пропозиції житлової комісії, а також на підставі “Положення про порядок надання житлової площі в Україні”, профспілковий комітет ухвалив… 3. Депутати міської Ради, які обговорювали питання про становище молоді, відзначають…. 4. Якщо оперативний персонал виявив у роботі обладнання вади, що можуть призвести до аварії, він має право проводити короткочасні відновні роботи без наряду з наступним записом в оперативному журналі.

До якого функціонального стилю належать утворені речення? Чому?

4. Виберіть потрібний варіант із поданих у дужках й обґрунтуйте вибір. Визначте, які речення прості та тип ускладнення, якщо є.

1. Кожна службова особа може давати розпорядження тільки (з, із, зі) питань, (які, що, котрі) входять (у, в) коло її безпосередніх обов’язків. Директивна частина тексту найчастіше розпочинається (з, із, зі) слова пропоную. Текст розпорядження містить посилання на причину його видання (і, й, та) формулюється за допомогою дієслів, наприклад: зобов’язати, вказати; оголосити догану. Решта реквізити – як (у, в) наказі.

2. При складанні алфавітного списку ім’я (і, й, та) по батькові ставиться після прізвища. (Але, проте, однак, одначе) переносити такий порядок називання прізвища (і, й, та) по батькові (у, в) усне мовлення (і, й, та) (у, в) інші ситуації писемного мовлення не слід, (бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, скільки) це не відповідає нормам літературної мови. Узвичаєним є порядок, за яким ім’я (і, й, та) по батькові стоїть перед прізвищем.

До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

5. Доберіть із довідки синоніми до поданих слів. Обґрунтуйте можливість використання їх у ділових паперах.

Погойдуватися, оплачувати, виділити, найголовніше, думати, знаходити, написано.

Довідка: згоджуватися, підтримувати, схвалювати; повертати, відшкодовувати, покривати витрати, компенсувати; підкреслити, наголосити, зосередити увагу; вважати, міркувати, гадати, мати думку; виявляти, викривати відкривати розкривати, уточнювати місце перебування; подано відомості, викладено матеріал, наведено фактичні дані, висвітлено факти, проаналізовано, розглянуто питання.

У якому функціональному стилі використовують подані слова?

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Випишіть у три колонки російські словосполучення: перша колонка – нейтральні словосполучення, друга – розмовні, третя – книжні. Визначте, які з них іменні, а які дієслівні. Перекладіть українською мовою. Проаналізуйте утворені словосполучення. Поясніть диференціацію словосполучень на нейтральні, розмовні та книжні.

1. Говорить два часа. Говорить в течение двух часов. 2. Ждать ответа. Ждать ответ. 3. Пойти за ягодами. Пойти по ягоды. 4. Затягивать ремонт. Затягивать с ремонтом. 5. Контроль выполнения. Контроль за выполнением. 6. Проблема жилья. Проблема с жильём. 7. Объяснение поступку. Объяснение по поводу поступка.

Які стилістичні фігури використано? Для якого функціонального стилю характерні такі речення?

2. Прочитайте (прослухайте) текст. Визначте, які стилістичні фігури використані автором. Письмово перекажіть текст. Проаналізуйте утворені речення. Зробіть синтаксичний розбір одного простого речення.

За законами спілкування можна виділити сім кіл, які формують людину-мовця. Перше коло складається з біологічно пов’язаних осіб – батьків. Стиль спілкування у цьому колі на 70-80% переноситься у власну сім’ю. До 7 років авторами є тато й мама, від 7 до 14 років настає час матері, саме тоді формується почуття взаємоповаги, гармонії, любові; від 14 до 21 року – час батька – у цей час вас намагаються сприймати такими, якими ви є, і допомогти реалізуватися. Друге коло можна назвати “дружнє”. У ньому приблизно 18 осіб (по 3 віку особи, старших і молодших за неї, а також різних статей). Мати друзів – дуже важливо для формування особистості. Вважають, що це коло найсприятливіше для пошуку своєї половинки. Третє коло – партнерське, воно складається із “потрібних людей” (не друзів), їх радять не пускати у перше коло. Четверте коло – одногрупники, колеги по роботі. Спілкування усе більше стає професійним, задовольняється потреба бути професійно визнаним. П’яте коло – “службові люди”, від яких ми багато в чому залежні (продавці, лікарі, офіційні особи). Шосте коло – мешканці нашого села, міста, країни. Сьоме коло – це інформаційне спілкування з усім світом.

З.Мацюк, Н,Станкевич

До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

3. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Напишіть переказ, доповнюючи чи спростовуючи погляди на сучасну ситуацію в Україні автора прикладами з вашого досвіду та роздумами з цієї проблеми.

Якось чув таке твердження: економічний розвиток кожної нації залежить від рівня її духовності. Здається, дивно, чи не так? Економіка, матеріальне й духовне. Який же тут взаємовплив чи взаємозалежність? Я розумію це так: людина високої духовності не зможе собі дозволити зробити щось погане, непристойне, тим паче злочинне. Отже, вона робитиме якнайкраще: добре оброблятиме поле, будуватиме будинок, прийме мудрий справедливий закон, стане хорошим лікарем, юристом, продавцем чи вченим. Бо перед нею весь час у житті є ніби незрима планка – ось так і не гірше. Тому, зрозуміло, що в державі, де переважають такі люди, й матеріальний добробут високий. Тут усе робиться якісно. Отже, справді існує прямий взаємозв’язок між поняттям духовність і матеріальна забезпеченість.

Пригадаймо нашого завжди сучасного національного пророка Шевченка: “Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають…”! Хто “розпинає” рідну державу й нині? Бездуховні люди. Хто може красти у свого народу мільйони доларів? Звісно, ниці люди. Наслідок: низький рівень економіки, бідне населення, загибель людей у шахтах, оголені безлісі Карпати, постійні катаклізми в різних куточках України. А Чорнобильська трагедія? Що за цим стоїть? Чиєсь недбальство – при розрахунках, при виконанні обов’язків чи ще щось?

Отож наше лихо – в нас самих, правильніше – у нашій низькій свідомості та відповідальності за власні думки і вчинки. Вихід з цього замкненого кола, звісно, є .

Олег Р.(учнівський твір)

До якого функціонального стилю належить текст? Назвіть стилістичні фігури (антитеза, градація, парцеляція тощо), які в ньому використано.

4. Прочитайте подані тексти. Порівняйте їх за змістом. Що їх об’єднує? Створіть за зразком власні тексти синонімічні за змістом. Дайте характеристику поданим текстам за схемою:

тип речень за будовою: повне або неповне; поширене чи непоширене; просте або складне; двоскладне, односкладне або слово-речення;
тип речень за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне; окличне або неокличне;
якого функціонального стилю: розмовного, художнього, публіцистичного, наукового, офіційно-ділового;

Чим зумовлений вибір речень? Обґрунтуйте свою думку.

Привіт!
Здоров!
Як справи?
Прекрасно.
А ти як?
Та нібито нічого. Справи йдуть вгору.
Ну, прощай!
Прощай…

Так буває…

Трамвай. Стою і думаю про своє. Раптом – “Привіт!” (не можу згадати хто це). Тому швиденько відповідаю: “Здоров!” – і запитую: “Як справи?” – щоб не здатися неввічливим. Але думка не полишає мене: “Десь я цю людину колись знав… Є щось знайоме”. Щоб бути обачним веду далі діалог нейтральний за змістом, дивно, але, судячи з почутого, і співрозмовник нічого не знає про мене чи не хоче виказувати себе…

Якщо запитує про справи, то певно десь стикалися у справах, тим паче, що задоволений собою… Хоча б швидше закінчити цей дивний діалог…

Слава Богу, прощається, значить зустрічі більше не буде.

Оголошення

Будьте обачними в транспорті!

Часто незнайомі люди відволікають громадян у транспорті, для того щоб вивідати інформацію про останніх або для того, щоб дати можливість іншому злочинцю вкрасти гаманець. Пам’ятайте! Ваша безпека у ваших руках!

Адміністрація трамвайного парку не несе відповідальності за ваші речі!

С.Єрмоленко

Що таке пряма і непряма мова?

Текст може мати однорідну і неоднорідну будову. Усне або письмове мовлення іншої особи, що вводиться в текст авторською ремаркою із збереженням усіх особливостей, зветься прямою мовою. Якщо чиєсь мовлення передається підрядними реченнями, то це непряма мова. Одним із видів непрямої мови є цитування. Цитування являє собою дослівний уривок з іншого твору, наведений з дотриманням усіх особливостей останнього та з посиланням на джерело.

У нехудожніх стилях, крім цитування, використовують прийом діалогового відтворення чийогось усного чи писемного висловлювання.

5. Скласти діалог між відвідувачем кав’ярні або бістро, який робить замовлення, та офіціантом, який пропонує і розхвалює найсмачніші страви з-поміж вказаних у меню. У репліки діалогу ввести за потребою подані слова. Оформити діалог письмово. Записати створений діалог у формі прямої і непрямої мови.

Вода, боржомі, шампанське, грог, пунш, глінтвейн, херес, оковита горілка, картопля фрі, м’ясо фрикасе, салат олів’є, кава глясе, сік манго, тістечка безе, кремове суфле, морозиво ескімо, салат асорті, піца, тарт, пироги, баби, булки (булочки), рулет, струдлі, медовики (медівники), пампушки (пончики), пиріжки, сухарі, бублики, вергуни, коржики, бабки, кекси, мазурки, торт, пудинг, шарлотка (малаї), налисники, млинці, оладки, омлет, желе, суфле, кисіль, шоколад на молоці, розчинна кава, чай, какао, квас.

Розіграти сценку на основі діалогу. Що ж таке діалог?

Діалог – 1) розмова, у якій беруть участь дві або кілька осіб; 2) переговори, вільний обмін думками між двома сторонами, країнами; 2) літературний твір, написаний у формі бесіди.

6. Прочитайте текст. До якого функціонального стилю він належить? Чому? Які стилістичні засоби використовує автор, щоб відповідати цьому функціональному стилю? Визначте конструкції використаних речень (двоскладні, односкладні, слова-речення). Які конструкції переважають? Для чого в текст уведена пряма мова? Яку функцію вона відіграє у тексті?

Напишіть есе на тему ”Хто в нашому розумінні Іона: жертва чи відступник від Бога?” Запитання для роздумів:

Чому Бог обрав саме Іону для проповідування у Ніневії? Невже у нього не було кращих претендентів?
Як би Ви вчинили, якби були на місці Іони? Ви б погодилися зразу же виконувати наказ Бога?
Чи завжди Ви повинні іти за наказом або обставинами, навіть якщо Вам це не подобається?
Чому Бог не втопив Іону? Милосердя це добре чи ні?
Чи правильне твердження “Невдачі нам також потрібні, як перемоги?” Як воно пов’язане з текстом.

Проаналізуйте Ваше есе. Чи співпадає Ваш стиль з оригіналом? Якщо “ні”, то чому? Зробіть диференційований аналіз стилістичних засобів оповідання і есе. За зразком: а) які речення переважають (прості чи складні, які саме за ускладненням); б) пряма мова і діалоги присутні чи ні; в) речення за метою висловлювання однотипні чи різнотипні (розповідні, питальні, спонукальні); г) наявні метафоричні засоби чи ні (порівняння, метонімія, синекдоха тощо); д) переважають слова нейтральні чи експресивні за своєю оцінкою.

“НІ, я не хочу!”

(розповідь про Іона)

Одного разу Бог заговорив із Іоною. Він сказав йому: “Підіймись, і іди в Ніневію і проповідуй там!” Але Іоні це не сподобалося.

“Я не піду! – промовив він сам до себе. – Я візьму свої речі і втечу. Я так далеко піду, що Бог мене ніколи не знайде!”

Іона хутко побіг на пристань. Хлопчик купив білет на великий корабель.

“Тут Бог мене ніколи не знайде”, – думав Іона.

Але Бог завжди знає, де ми знаходимося. Він знає все, про що ми думаємо. Бог знав, де був Іона. Щоб довести йому це, Він заслав на море велику бурю.

“У-у-у!” – свистів вітер. Піднялися великі хвилі. Корабель кидало з одного боку на другий. І Іону викинуло з корабля. Геп! І Іона опинився за бортом. Бульк-бульк-бульк! Іона повільно занурився на дно. Проте Бог не хотів, щоб Іона втопився. І надіслав велику рибу. Вона проковтнула його. Іона прослизнув прямо в риб’ячий живіт.

“Бррр, яке це страшне місце!” – думав він. Всередині риби було дуже темно. Всередині рибу було дуже гаряче. Всередині риби дуже погано пахло. Ось так і сидів Іона в животі риби. Тук-тук-тук! – билося його серце.

І в цей час Іона вирішив все-таки послухати Бога. Він став навколішки і помолився. Бог почув молитву Іони. Він відправив рибу до берега.

“Тьфу!” – виплюнула риба Іона.

“Бум!” – почулося, коли Іона впав на землю.

“О-о-о-й!” – простогнав Іона, піднімаючись.

Бог знову заговорив з Іоною. Що Він сказав? “Піднімись, іди в Ніневію і проповідуй!”

І як ти гадаєш, як вчинив Іона в цей раз? Прудко, к тільки міг, побіг в Ніневію! Іона навчився бути послушним Богу.

Мерлін Лешбрук

В голлівудських фільмах часто ми бачимо, що під присягою в суді людина кладе руку на Біблію або в кожному готелі США чи Західної Європи на тумбочці біля ліжка обов’язковим атрибутом є Біблія. Як Ви ставитеся до цієї найдавнішої книги? Вам доводилося читати хоча б уривки з Біблії? Який вплив вони мали на Вас?

Найдавніша книга Біблія передає основні принципи гармонійного розвитку не тільки Людини, але й усього Всесвіту в цілому, наближує людину до Бога. Л.Шевченко стверджує: “Європейська нація та культура, у тому числі й українська, сформувалися на основі християнства. Чимало літературних мов християнських народів виникло через потребу мати власний переклад Святого Письма”. Цікава думка з цього питання у В.Русанівського: “Безпосередня розмова людини з Богом вимагала взаєморозуміння, а це можливо лише за послугування рідною мовою”.

7. Напишіть зв’язний текст до психологічного тесту “Подорож зачарованим містом” (десять і більше речень).

Хід виконання психолінгвістичного тесту: спочатку лектор читає одну частину до першого асоціативного вибору, далі слухачі записують речення за асоціацією; потім лектор продовжує читати до наступного вибору, слухачі записують і так до кінця тексту; у кінці лектор дешифрує зроблений слухачами вибір.

Наприклад. Іду я одного разу вулицею, безліч магазинів пробігає перед моїми очима, але в кінці вулиці я бачу старовинний замок. Замок виглядає мовчазним, але кожна його цеглинка ніби промовляє до перехожих, нашіптує свої довгі історії. Заходжу до замку, переді мною велика кімната, пофарбована в жовтий колір, який із роками потьмарив. Виходжу із замку, відчуваю, що сонце сліпить очі та добряче припікає. І тут я бачу фонтан, у ньому кришталево чиста вода, мені закортіло втамувати спрагу. А тут на вулиці з’являється леді в шикарному вбранні, як раптом я помічаю, що вона дорогою загубила золоту обручку.

Мандруючи далі, підходжу до арки і бачу на площі чиюсь скульптуру, але раптом хлинула злива, і я, не зважаючи ні на що, підстрибуючи та радіючи, прямую до статуї Девіда Копперфільда.

Злива припинилася, виходжу на вузьку стежку. Крокуючи стежкою, бачу попереду високу живу огорожу. Дивуюся – за парканом виявилося пшеничне поле, на якому колосилася золотиста дозріла пшениця, дмухає легенький вітерець, а сонечко продовжує свій денний похід небосхилом. Відчуваючи нестерпне почуття голоду, підходжу до яблуньки, що росла недалеко від поля, беру палицю і збиваю найсоковитіше і найрум’яніше яблуко.

Тест-фантазія “Подорож зачарованим містом”

Уявіть, що ви повільно йдете незнайомим містом повз магазини з дивними назвами “Шапка-невидимка. Нова колекція”, “Черевички-швидкоходи. Сезонні знижки”, “Скатертина, що сама накриває. Розпродаж”. Несподівано ваша уява підводить вас до будівлі, яка стоїть осторонь. Роздивимося її детальніше. Що це за будівля? Це замок, вежа, приватний будинок чи багатоповерхова будівля (зробіть свій вибір).

З якого матеріалу ця будова зроблена? Це бетонні плити, цегла (або камінь), дерево чи глина (зробіть свій вибір).

Ви настільки зацікавилися цією будівлею, що вирішили зайти всередину. Уявіть, що вхідні двері зі скрипом відчиняються і ви попадаєте у кімнату, що пофарбована у ваш улюблений колір. Який саме? Це синій, зелений, жовтий, фіолетовий, червоний або чорний? (зробіть свій вибір).

Ви оглянули кімнату і вирішили вийти на свіже повітря. Та відкриваючи двері, ви закрили очі, тому що сонячні промені засліпили їх вам. Та коли ви відкриваєте очі, то бачите, що навпроти будівлі знаходиться прекрасний фонтан із амурчиком. Вам жарко і хочеться пити, а навколо жодної живої душі…

Що ви будете робити? Захочете скупатися в фонтані, нап’єтеся води, перевірите чи чиста вода і зробите ковток, пройдете повз (зробіть свій вибір).

Уявіть, що продовжуєте свою подорож зачарованим містом і раптом вам назустріч йде незнайомка. Вона вас обігнала і несподівано губить каблучку. З чого зроблена каблучка? Це срібло, золото, кераміка, пластмаса, камінь (зробіть свій вибір).

Простуючи вузькою вуличкою, ви виходите до арки. Пройшовши під нею, ви опинилися на площі, посередині якої стоїть статуя людини, здається це Девід Копперфільд. Щоб у цьому впевнитись, ви починаєте прямувати до статуї. Але раптом хлинула злива. Що ви будете робити? Ви повернетеся до арки і під нею перечекаєте зливу; ви розгорнете парасольку, яку завжди маєте при собі; підете до статуї під дощем (зробіть свій вибір).

Літня злива закінчилася і ви продовжуєте свій шлях зачарованим містом. Пройшовши через площу, ви виходите на дорогу. Яка вона? Це асфальтоване шосе, вузька стежка, бруківка? (зробіть свій вибір).

Не пройшовши і ста метрів, ви помічаєте попереду огорожу. Яка вона? Висока чи низька? З якого матеріалу зроблена? Це кам’яна, металева огорожа із гостроверхими зубцями наверху, дерев’яна, жива огорожа (зробіть свій вибір).

За огорожею розкинулося пшеничне поле. На вулиці серпень, колосся вже достигло, аж сиплеться від важкості. Яку погоду ви при цьому уявляєте? Це сонячна безвітряна погода; сонячна з легким вітерцем; пахмурну, але без дощу; дощову; грозову (зробіть свій вибір).

Посеред поля ви побачили яблуню. На ній яблука вже визріли, особливо на вершечку. Ви відчуваєте, що зголодніли. Ваші дії. Як ви зірвете яблуко? Ви схопите перше, яке висітиме ближче до вас, не зважаючи на його недостиглість; ви полізете вверх і з верхівки дістанете найкраще яблуко; ви потрусите яблуню і виберете з опалих яблук найкраще; ви візьмете палицю і зіб’єте те яблуко, яке впало вам у вічі (зробіть свій вибір).

Подаємо ключі до психологічного тесту.

Тип будівлі символізує ваш стиль життя в цілому і поведінку зокрема.

Замок – означає, що ви особа романтична і мрійлива (ага, як же любите ви будувати повітряні замки!) і прекрасно почуваєте себе, навіть залишившись на самоті.

Вежа – говорить про вашу нестандартність. За звичай вежі будують люди, які все життя шукають філософський камінь, винахідники вічного двигуна і вірять в потойбічні сили.

Приватний будинок – бачать консерватори за своєю природою. Ватага діток, комфортний будинок, доглянутий чоловік – це три кити, на яких завжди будується світосприйняття домовласників.

Багатоповерховий будинок – вказує на те, що ви прихильниця активного способу життя, особистість комунікабельна і нескута. Вам подобається будь-яка роль – від порядної матері сімейства до легковажної дівчинки.

Матеріал, з якого зроблена будівля вказує на деякі ваші особисті тайни.

Бетонна плита – по-вашому, найкращі стосунки – сімейні. І якщо вам зустрінеться він, то це назавжди.

Цегла або камінь – ви не проти стабільних стосунків, але тільки з дуже забезпеченим чоловіком. Схоже, ви до цього часу перебуваєте у пошуках.

Дерево –для вас стосунки важливі, але вважаєте, що одноманітність робить їх прісними і нецікавими. Щоб розвіяти сум, можливо, підете на флірт з іншими чоловіками.

Глина – ви ще не готові до серйозних стосунків.

Колір стін – це ваші емоції, які вам найбільше властиві.

Синій – ваш стан близький до нірвани. Ви спокійні, урівноважені і всім задоволені: харі, Кришна, харі, Рама! Але, є у цього стану і зворотній бік? Той, хто бачить синю кімнату, той підсвідомо бажає отримати емоційне потрясіння.

Зелений – за маскою спокійної і зарозумілої особи ховається неспокійна душа. Психологи стверджують, що люди, які вибирають собі зелену кімнату, відчувають дефіцит ласки і любові.

Жовтий – кімната такого кольору за звичай виникає перед очима оптимістів, в яких просто пульсує весела сонячна енергія. Можливо, єдине, що їм не вистачає для повного щастя, – це глибини, серйозності та урівноваженості.

Червоний – ви дуже темпераментні. У червоній кімнаті вашої підсвідомості схована бурхлива сексуальність і бажання владарювати. Перенасичення енергії, яка знаходиться в червоному, народжує агресію.

Фіолетовий – о-о-о! У вас частенько бувають перепади настрою і сплески інтуїтивних підозр. До того ж спеціалісти, які досліджували дію кольору на психіку, виявили, що фіолетову кімнату найчастіше обирають цілителі та підлітки.

Коричневий – ви м’яка і трохи навіть плаксива людина. Коричнева кімната говорить про песимізм і схильність з будь-якої дрібниці впадати в меланхолію.

Чорний – ви потайливі та дратівливі. Чорна кімната з’являється в певні періоди життя – коли людина погано себе почуває або втомилася.

Ваші дії біля фонтану вказують, на скільки ви довірливі.

Якщо ви вирішили викупатися – вас важко обманути, але якщо вдасться втертися у вашу довіру, то йому (тобто вам) можна говорити всяку брехню і робити все що завгодно.

Кинетесь до фонтану і вгамуєте спрагу – “о! мене обманути легко, я й сам обманутися радий” – це про вас. Адже вода може виявитися і брудною…

Спочатку роздивитеся, а потім понюхаєте, а потім спробуєте на смак – не дивлячись на те, що ви часто відчуваєте нещирість, але до попереджень внутрішнього голосу не завжди прислухаєтеся.

Пройдете повз – вас неможливо обманути. Ви самі можете заставити повірити будь-кого у будь-що.

Каблучка символізує головні риси вашого характеру.

Срібна – про таку людину говорять: “Хоч до рани приклади!” Ви вислухаєте, дасте добру пораду. Але емоційного співчуття від вас чекати не приходиться. Від вас віє холодом.

Золота – ви маєте безліч достоїнств. Та є одне “але”: ви занадто високої думки про себе. І ніяк не бажаєте зрозуміти, що не все то золото, що блищить.

Керамічна – тепла, чуйна людина, яка здатна зрозуміти іншу людину. Трохи м’якотіла, тому деякі умільці ліплять з вас все, що хочуть.

Пластмасова – ви не вмієте обманювати. Вас видно наскрізь зі всіма достоїнствами і недоліками. Але саме це і привертає до вас людей.

Витончене із каменю – ви досить потайна особа, яка майстерно вмієте замаскуватися, створюючи про себе позитивну думку.

Ваші дії під час зливи описують вас в екстремальних ситуаціях.

Якщо ви вернетеся із половини дороги – то ви дуже обережні та нізащо не станете ризикувати. Зате напевно не попадете і в екстремальну ситуацію.

Я якщо ви розгорнули парасольку – то ви людина раціональна і ніколи не візьметеся за нову справу, попередньо не отримавши підтримки рідних чи близьких.

Людині, яка самовіддано крокуватиме площею під шквальною зливою – не страшна небезпека. Вона протягне руку допомоги стражденному, навіть ризикуючи своїм життям.

Дорога символізує життєвий етап, на якому ви знаходитесь зараз.

Асфальтне шосе – ви завжди звикли надіятися тільки на себе і вже давно зробили свій вибір.

Бруківка – на ваше рішення вплинули (а можливо навіть зробили замість вас) близькі вам люди або друзі.

Вузенька стежка – ви ще стоїте на розпутті і поки що ще не визначилися із життєвою метою.

Огорожа – символ ваших проблем.

Висока – проблем у вас зібралося багато, так що ви не бачите їх кінця.

Низька – проблеми свої ви вирішуєте легко. А якщо їх багато, то схильні деякі із них просто ігнорувати.

Кам’яна огорожа – вас терзають сумніви, тому що не вмієте розпізнати їх і вирішити при появі. Більше впевненості в собі, менше комплексів – і все піде на лад.

Жива огорожа – проблеми ви успішно собі створюєте, а потім так само успішно їх вирішуєте. Коли попередні проблеми вирішені, ви зразу же створюєте собі нові – ще більш складні. Зупиніться, подумайте, будьте більш послідовні та логічні!

Металевий, із гостроверхими зубцями – ваша проблема у тому, що ви не вписуєтеся в сучасне товариство. На жаль, ви і не прагнете цього. Перегляньте свої відносини з навколишнім світом.

Дерев’яні дощечки – всі ваші проблеми надумані і не варті виїденого яйця. Не шукайте подвійних смислів у словах і вчинках оточуючих – і всі неприємності зникнуть. Якщо ж дощечки покосилися – ви славитеся важким характером і створюєте проблеми не тільки для себе, але й для інших.

Погода на полі відображає характер партнера, який найбільше близький вам за духом. Тобто ідеальний супутник життя, якого ви мрієте зустріти.

Сонце приємно припікає, але жодний колосочок не зашелестить – цей прогноз говорить про ваше бажання мати спокійного, доброго і лагідного супутника, який стане для вас не лише надійним чоловіком, але й рідним батьком.

Сонце припікає, але легкий вітерець гуляє по полю – вам ідеально підійде партнер імпульсивний, але відхідливий. ”Два в одному!” – чудовий друг і коханець в одній персоні!

Ви уявили прохолодний мрячний дощик – ваш ідеал – впевнений у собі і врівноважений чоловік, від якого віє холодом. Крім того ви мрієте про те, щоб він тримав на відстані оточуючих і вас, це вас збуджує…

Похмура погода, але дощ не йде – ваша мрія – вольова особистість, яка у відношеннях до жіноцтва керується принципом: “Чим менше жінку ми любимо, тим більше їй подобаємося!”

Грозова погода зі смерчем, громом, зливою – повний розгул стихії. Вас цікавить неадекватний і сексуальний тип чоловіків, життя з якими подібне до вічної гри в рулетку.

Як ви дістаєте яблуко з яблуні, так і будете добиватися свого єдиного.

Вас влаштовує перше ж яблуко, яке попадеться – ви і до чоловіків нерозбірливі і невимогливі.

Лізете вверх за найкращим яблуком – щоб досягти бажаного “трофею”, ви готові змести все на своєму шляху.

Потрясли яблуню і вибрали найкраще яблучко – це вибір дуже розумної жінки! Вам подобається збирати навколо себе багато різних чоловіків, а потім вибирати кращого.

Якщо ви збираєтеся збивати яблуко палкою – значить, вас зовсім не цікавить “товарний вигляд” чоловіка. Головне – “смак”, тобто його внутрішні якості.

8. Прочитайте текст. Напишіть продовження тексту у формі роздуму, використовуючи слова і вислови з довідки.

Тетяна Яблонська (1917–2005) – одна з найвидатніших художниць ХХ століття. Сучасники захоплювалися її яскравим талантом, стійкістю та мужністю, завдяки яким їй вдалося зберегти свою самобутність. У її долі були і слава, і гоніння, але за всіх обставин вона залишалася Митцем. В історії образотворчого мистецтва не так уже багато особистостей, які б акумулювали у собі цілу епоху.

Феномен Тетяни Яблонської у тому, що вона за життя стала художником усіх часів, бо висловила ідеали сорокових, п’ятдесятих, шістдесятих… і по суті усього ХХ століття, зробивши крок у нове тисячоліття. Тривале, насичене творче життя Яблонської стало своєрідною квінтесенцією¹основних процесів усього минулого століття.

Довідка. Картини Тетяни Яблонської: “Сніг тане”, “У сяйві дня”, “Почалася осінь”, “Передчуття весни ”. Вислів художниці: “Життя настільки складне, що витримати його без краси неможливо”.

Квінтесенцією¹ – поясніть лексичне значення цього слова, підберіть до нього синоніми.

Визначте функціональну приналежність тексту. Поясніть свій вибір, дайте характеристику простим реченням. Які стилістичні фігури використано?

9. Продовжте подані речення ампліфікацією і градацією.

Наприклад: День був прохолодний…– День був прохолодний, не чути було дзвінких дитячих голосів, хриплого голосу нашого двірника, писклявого голосу поштаря, басистого голосу тенора з десятої квартири – двір ніби вимер (використання ампліфікації та періоду); День був прохолодний, поступово надходили грозові хмари і від цього ставало ще холодніше, та раптом блиснуло і загриміло, розпочалася злива, стало ще холодніше і тіло покрилася гусячої шкіркою (використання градації).

1. Світило сонце і на душі було спокійно… 2. Хочеться бути щасливим… 3. Як сумно покидати батьківський поріг…4. Зустрілися в потязі… 5. Падав перший сніг…

Визначте, які речення утворилися (прості чи складні), що об’єднує ці речення? Чому? Для яких функціональних стилів характерні ампліфікація і градація? Обґрунтуйте свою думку.

10. Прочитайте текст. Перебудуйте поданий текст у текст тільки з простими реченнями без ускладнень.

Мова рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! В тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть. Скарбу мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого.

Тож такою і будь вічно, мова рідна!

С.Плачинда

До якого функціонального стилю належить текст? Чому? Які стилістичні фігури використані у ньому?

Додаток Л.4.3

Практикум на тему “Внесення. Речення із вставними і вставленими конструкціями та зі звертаннями”

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте речення. Визначте, якими членами речення є виділені слова. Якщо це додаток, то прямий чи непрямий; якщо означення то узгоджене чи неузгоджене; якщо прикладка, то поширена чи непоширена, узгоджена чи неузгоджена; якщо обставина, то якої групи. Поясніть правопис прикладок, а також пунктуаційні знаки. Яке значення прикладок? Чому прикладка не є окремою частиною мови?

1. Кулі прошивали повітря щоразу густіше (О.Гончар). 2. Вся споруда злегка коливалася (Ю.Яновський). 3. Палаюче сонце висить над степом (М.Коцюбинський). 4. Раз добром нагріте сонце вік не прохолоне (Т.Шевченко). 5. А он старе Монастирище, колись козацьке село (Т.Шевченко). 6. А Дніпро мов підслухав: широкий та синій, підняв гори-хвилі (Т.Шевченко). 7. Країни – члени ООН обрали Україну непостійним членом Ради Безпеки. 8. Дорога ліворуч була наглухо закрита завалами. 9. Вони вийшли на галявину з високими березами (О.Донченко). 10. Степом лунало іржання табуна коней. 11. Перший день війни видався найдовшим (Ю.Збанацький). 12. Гнат виніс теляті їсти (М.Коцюбинський). 13. На горбі ми побачили групу туристів. 14. Добре вчитись – завдання кожного з нас. 15. Стрілка годинника наблизилась до дванадцяти (Д.Бедзик).

Визначте, якими за функціональною приналежністю є подані речення. Яке стилістичне значення прикладок? Які стилістичні фігури використано?

2. Прочитайте тексти. Визначте їхню функціональну приналежність. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз. Яка стилістична роль вставних конструкцій?

1. Офіційно імперією (“Всеросійською імперією”) держава називалася з ХVІІІ століття. Однак усі істотні риси імперії вона зберегла з часів Московського царства. Це була, по-перше, держава з необмеженою владаю монарха над підлеглими, з величезною владою центру над периферією. Це була, по-друге, держава з необмеженою владою над величезними територіями, населеними іншими етнічними масивами. Це була, по-третє, держава, територія якої колонізувалася населенням її етнічного ядра – росіянами.

М.Павлович

2. Офіційно імперією (“Всеросійською імперією”) держава називалася з ХVІІІ століття. Однак усі істотні риси імперії вона зберегла з часів Московського царства. Це була держава з необмеженою владаю монарха над підлеглими, з величезною владою центру над периферією. Це була держава з необмеженою владою над величезними територіями, населеними іншими етнічними масивами. Це була держава, територія якої колонізувалася населенням її етнічного ядра – росіянами.

Які стилістичні фігури використано автором тексту? Яке їх значення в тексті?

Анафора будується на повторюваних початках суміжних речень (Це була…).

Ампліфікація – стилістична фігура, в основі якої нагромадження синонімічних або однотипних мовних одиниць, які сприяють висвітленню зображуваного явища чи поняття в усіх аспектах (Російська імперія – це…).

3. Прочитайте речення. Яку стилістичну фігуру використано в них? Проаналізуйте речення: прості чи складні, тип ускладнення: відокремлені, однорідні, уточнювальні члени речення чи внесення.

1. На вороттях, виряджаючи нас, тужила мати. Сива, стара й безпорадна. 2. Падали колоски, і в шелестінні їх – брязкіт бокалів вина… Скигління голодної дітвори: хліба! .. Трояндовий сміх жінок-красунь… Тужливе зітхання з-під дрантя (А.Головко). 3. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах. Ми йдемо серед поля. Три білих вівчарки і я (М.Коцюбинський). 4. Накрапав дощик. Ліниво, байдужно, без надії спинитись. 5. Хотілось щось пережити, сильне й гарне, мов морська буря, подих весни, нову казку життя. Виспівать недоспівану пісню, що лежала у грудях, згорнувши крила. 6. Марта ревнувала Антона. Уперто, затаєно, сильно, до всіх і всього (М.Коцюбинський).

Що таке парцеляція. Для чого її використовують?

Парцеляція – це прийом стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно та пунктуаційно ізольовані комунікативні часини речення. У результаті членування одного речення, переважно складного або досить поширеного, виникає дві частини, з яких (більша) називається базовою, а менша – парцелятом. Стилістичний аспект зосереджується саме на парцеляті.

Її використовують: в описах для зображення обставин дії, актуалізації окремих деталей; для передачі емоційно-психологічного стану персонажа; для конкретизації змісту базової частини вислову; для ритмізації прози, створення у читача ефекту присутності, безпосередності почуттів, на які орієнтоване зображення.

4. Прочитайте речення. Задекламуйте їх тричі. До якого функціонального стилю їх можна віднести? Чому? Ви згідні зі змістом речень?

Я завжди грамотно пишу і вільно спілкуюся українською мовою.
Моя думка формуються виключно українською мовою, ця мова для мене асоціюється з “Батьківщиною” малою і великою.
Я успішно навчаюся і отримую позитивний заряд на заняттях української мови.
Я – українка (українець), яка (який) любить свою державу і поважає свій народ.
Я втілення успіху в навчанні, я – майбутній успішний працівник будь-якої сфери матеріального і нематеріального виробництва.
Я – лідер, до якого прислухаються всі члени колективу, адже я завжди в центрі.
Я – дивлюся на життя з радістю, я – відповідаю всім сучасним критеріям краси, інтелекту, розуму, статку.
Українська мова з моїх уст – це пісня, що живить кров і наповнює мене дикою енергією успіху.
Моє життя тече чистими водами загальнолюдського щастя, я – частина мікро- і макрокосмосу.
Мої знання піднімають мене до вершин Говерли, Ельбрусу, Джомолунгми.

Що таке самонавіювання (афірмація)?

Загально відомо, що словом можна вилікувати людину, а можна навпаки.

Афірмація – запевнення, ствердження, установлення.

Н.Правдіна зазначає, що афірмації допомагають нам отримати душевну рівновагу і спрямувати на позитивне сприйняття себе. Вона стверджує, що “кожний з нас – і чоловік і жінка – кожну секунду, повсякчас перебуває в світлому Вселенському потоці. Тому відчувайте, приймайте це знання своїм серцем. Щастя завжди з нами: воно в нас самих! Треба тільки побачити його, відкрити його в собі та налаштуватися на його щасливу хвилю”.

Таким чином, афірмація – це своєрідне самонавіювання на позитивне сприйняття дійсності – технологія успіху.

5. Хвилини відпочинку (релаксації). Всі заплющили очі, розслабилися і уважно слухаймо. Уявіть дівчата, що ви принцеси. Юнаки уявіть себе лицарями. Дайте відповідь на таке запитання “Кого з лицарів би вибрала принцеса і чому?” Усно охарактеризуйте свій темперамент (“Я за характером – холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік”). Обов’язково поясніть ваш вибір, опираючись на характеристики типів темпераментів, які подані в казці.

До якого функціонального стилю належить дібраний текст? Чому? Які стилістичні фігури в ньому використані?

Принцеса і лицарі

У далекі часи жили в одному королівстві чотири лицарі. Звали їх Холерик, Сангвінік, Флегматик і Меланхолік. Всі вони носили зброю, їздили на прекрасних конях, але були дуже різними.

Холерик ні на хвилину не міг посидіти спокійно. Він носився на коні цілий день, голосно кричав, розганяв всіх розбишак навколо. І якщо тільки чув, що десь недалеко завівся який-небудь Дракон, одразу мчав туди, щоб побитися з ним. Але якщо не вдавалося справитися з Драконом одразу, йому це ставало нецікавим. Він згадував, що ще хотів упіймати Жар-Птицю, кидав Дракона і від’їжджав на пошуки Жар-Птиці.

Сангвінік також все робив швидко і весело. Якщо він вирішив побудувати собі новий замок, то працював старанно і не зупинявся до самого кінця будівництва. Він не проти був і посміятися, і пореготати з друзями. І хоча битися не любив, але якщо ж задирака Холерик викликав його на поєдинок, то міг за себе постояти.

Лицар Флегматик, напроти, все робив повільно і не поспішаючи. Будуючи свій замок, він тижнями думав, як звести вежу, або, які поставити ворота: залізні чи дерев’яні. Захоплений своєю роботою, він навіть не помічав драконів, які прогулювалися прямо коло стін його замка. А якщо кінець кінцем помічав, то поки діловито готовився до сутички, дракони встигали без особливого поспіху зникнути.

Меланхолік був серед них самий тихий і сумний. Він завжди боявся, і якщо розбійники оточували його замок, кричали і насміхалися над ним, то він починав рюмсати. Він лякався криків драконів, що пролітали повз. І любив сидіти на лавці в тиші свого парку. А при будівництві замку завжди прислухався до порад інших лицарів.

У короля, якому служили чотири лицарі, була прекрасна дочка. Вийшло так, що всі четверо покохали її. Зібралися вони, порадилися і вирішили поїхати разом просити руки принцеси. Нехай вона сама вибере найбільш гідного. Приїхали вони до королівського замку і побачили, що страшний Велетень-Людоїд з величезним дрюком стоїть коло воріт і нікого не пускає до принцеси.

Холерик, не роздумуючи, кинувся в бій з Велетнем. Той махнув дрюком, і Холерик вилетів із сідла та стрімголов покотився по землі. Він зразу же вскочив і, розмахуючи уламком меча, став кричати, що Велетень поступив нечесно, що у нього дрюк, а не меч, і взагалі вони в різних вагових категоріях.

Побачивши це, Меланхолік схлипнув, пробурмотів: “Ну от так завжди! Ну чому я такий невдачливий?” – повернув коня і поскакав назад до свого замку.

Флегматик почесав потилицю, подума і вирішив: “Нічого з цим Велетнем не зробиш. Ну й, нехай! Приїду я завтра. Може йому надоїсть сидіти тут. А ні, то я можу і почекати, поки не піде”.

А Сангвінік зразу ж зрозумів, що йому з Велетнем не справитися, він лісом об’їхав замок, закинув мотузку на стіну з іншого боку і, наспівуючи пісеньку, поліз на вежу до принцеси. Але, на жаль, мотузка обірвалася, і Сангвінік звалився у кущі. Погладив забите коліно, посміхнувся і вирішив побудувати повітряну кулю і на ній перелетіти через стіну королівського замку.

Принцеса із своєї вежі бачила, як повелися всі четверо її прихильників. Всі вони її розчарували: хоча Холерик був сміливим, але тільки кричав, а не шукав виходу з цієї ситуації; Флегматик, видно, не дуже квапиться попасти до своєї коханої; Сангвінік хитрував і не хотів вступати у відкритий бій із страшним Велетнем-Людоїдом; Меланхолік – той взагалі злякався і втратив надію.

Пройшло декілька днів, і знову всі четверо лицарів з’явилися коло воріт замку. Холерик прийшов першим на чолі з великим озброєним загоном – за цей час він об’їздив усе королівство і зібрав самих сильних лицарів на битву з Велетнем. Побачивши, як повернулася справа, Велетень кинув дрюк і втік. І принцеса захопилася невгамовністю Холерика.

Тут вона побачила, що до замку летить повітряна куля, у кошику якої сидить і посміхається Сангвінік. Принцеса була у захваті від його винахідливості. В той же час у вікно вежі залетів поштовий голуб. До його шиї бантиком було прив’язано послання. Виявляється, що це любовна балада, яку написав Меланхолік. Принцеса була вражена щирістю віршів.

Раптом на кругляках дороги загуркотіли важкі вози. Це неквапливий Флегматик віз щедрі подарунки прекрасній принцесі, і він також сподобався стриманістю і діловитістю.

Четверо лицарів з’явилися перед королем і його дочкою і попросили її руки.

“Спочатку ви мене розчарували, – сказала прекрасна принцеса. – А тепер я захоплююся всіма. У темпераменті кожного із вас виявилися прекрасні риси. Але я вибираю…”

С.Єрмоленко

Як, на вашу думку, подані характеристики темпераментів допомагають краще зрозуміти поведінку людей? Визначте, до якої категорії (“мислителів”, “співрозмовників” чи “практиків”) ви можете себе віднести. Чому?

Класифікація психолога М.Обозова. У цій класифікації розрізнюється три типа поведінки людини: “мислитель”, “співрозмовник”, “практик”. “Мислитель” – більше орієнтований на пізнання світу зовнішнього і внутрішнього, на постійні роздуми про життя, науку, мистецтво. Він любить різні логічні задачі, не проти пофантазувати. Все це змушує його зосереджуватися на своїх внутрішніх роздумах, а в результаті – мала комунікабельність, часте невміння вирішити організаторські завдання.

“Співрозмовник” – орієнтується на спілкування, контакти з іншими людьми. Він любить компанії, вміє пошуткувати над собою і над іншими, легко знайомиться та адаптується в нових умовах.

“Практик” – характеризується тим, що він терпіти не може незавершених справ, їхнього затягування і роздумів. Йому подобаються чітко поставлені завдання, що вимагають рішучих дій. Він хороший оратор у великих аудиторіях, серед малознайомих людей і часто є хорошим організатором.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Перебувати речення так, щоб підмети стали звертаннями. Як змінилися речення? Яка група речень тільки констатує певну інформацію про дійсність, а яка група речень активно впливає через текст на дійсність? У яких функціональних стилях використовують подані й утворені речення? Чому?

Наприклад: Шуміть діти на вулиці. – Діти, не шуміть на вулиці!

Систематично студенти читають періодичні журнали і газети.
Старшокласники показують приклад молодшим школярам.
Іван грав у футбол.
Висока дівчина підняла вверх руки.
Петро – відважний хлопець.
Лелека летіла в Крим.
Діти гралися сірниками.
Школярі переходять вулицю тільки на зелене світло.

Яка стилістична функція звертань у реченнях? Аргументуйте свою відповідь.

О.Пономарів пише, що звертання – це слово або словосполучення, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Основне призначення звертання полягає в тому, щоб спонукати слухача звернути увагу на слова співрозмовника. Звертання належить до слів, граматично не пов’язаних з реченням. Серед таких слів виділяється стилістичною виразністю. Українська мова належить до тих слов’янських мов, які для граматичного оформлення звертання зберегли кличний відмінок із прадавніх часів, тоді як інші (російська, словацька тощо) втратили його.

2. Прочитайте речення. Визначте структурно-семантичні та стилістичні особливості періодів, а також колорит, який вони створюють. Замініть їх простими неускладненими реченнями. Як змінилося семантичне, інтонаційне та стилістичне навантаження у реченнях?

Наприклад: Він не міг і слова мовити, не міг заперечити, не хотів виправдовуватись, не міг навіть звестися, щоб глянути у вічі кривдникові, – так вразили його слова ті, той голос. – Він онімів від образи. Його вразили слова і голос кривдника.

1. По-перше, нам вдалося довести, що Олена обманює; по-друге, наші пошуки не були марні і ми знайшли свідків інциденту; по-третє, хіба можна вірити жінці – ось докази того, що Олена скоїла цей злочин.

2. Визначити коло питань, які треба з’ясувати, виробити план-графік бесід з електоратом, підготовити агітаційні буклети, ознайомитись із документацією, – такі першочергові завдання висуванця від народу.

До яких функціональних стилів належать речення? Чому?

3. Прочитайте речення. Яка причина граматичних і стилістичних помилок? Відредагуйте речення. Проаналізуйте утворені конструкції: просте чи складне речення; види ускладнення (відокремлені узгоджені чи неузгоджені означення, прикладки, обставини, додатки; вставні та вставлені конструкції, звертання). Елементами якого функціонального стилю є відредаговані речення. Чому?

1. До характеристики прикладається: атестат, справка з місця роботи; виписка з протоколу зборів трудового колективу. 2. Підписку на газети і журнали можна оформити на протязі двох місяців. 3. Колеги по роботі поздоровили Олександра Андрійовича з днем народження і вручили йому вітальну адресу. 4. Пощипуючи соковиту траву й помахуючи хвостом, у коня задоволено мружилися очі. 5. На літературному вечорі приймали участь поети і письменники різних поколінь. 6. Для рішення цього надзвичайно складного завдання треба примінити зовсім другий підхід. 7. Глядачі, сидячі в першому ряду, захоплено аплодували початкуючому поетові. 8. Київський університет імені Т.Шевченка – найбільш відомий вуз України. 9. Опрацювавши належним чином статті закону, його було включено до порядку денного пленарного засідання. 10. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалася ручка. 11. Улюблені заняття: малює, грає на гітарі, не п’є. 12. Дотримується дисципліни труда і праці. 13. Маю всі документи: військовий білет, свідків і моральне право.

Як можна викорінити граматичні та стилістичні помилки з ужитку?

По-перше, повинно з’явитися усвідомлення у носіїв української мови, що без знання мови й мовної грамотності не досягнеш у майбутньому високих щаблів у службовій кар’єрі; по-друге, навчитися користуватися довідковою літературою (словниками, енциклопедіями, довідниками тощо); по-третє, прислухатися до сучасних засобів масової інформації, які транслюються українською мовою (теле-, радіокомунікації) або друкуються українською мовою (Інтернет, преса).

4. Прочитайте речення. Яка причина граматичних і стилістичних помилок? Відредагуйте речення. До яких функціональних стилів належать дібрані речення? Чому?

1. Стояча на зупинці дівчина кинулася мені в очі своїм строкатим вбранням. 2. Завод, виробляючий раніше воєнну техніку, поступово перепрофільовується на виготовлення товарів широкого вжитку. 3. Обговорюючи проблему текучості кадрів, думки майже всіх присутніх на засіданні співпали. 4. Більша половина студентів (біля 100 чоловік) поїхала у Вінницьку область на фольклорну практику. 5. Виступаючи у верховітті густих заростей бузку, голос соловейка то переливався на найвищих нотах, то зовсім завмирав. 6. Почувши шум, я вибіг на вулицю у чому мати родила, в одних трусах. 7. Кури, побачивши, що ворота відчинені, залишили своє господарство. 8. Викликають інтерес трофеї Іванчука, зокрема його ікла. 9. Непоступивших вивішують на другому поверсі. 10. Він розказував про проект, стоя біля дошки. 11. Дивує байдуже ставлення керівників міста до людей, працюючих у торгівлі. 12. Зробив домашнє завдання, ти можеш відпочити. 13. Тимчасово непрацюючим вінничанам буде виплачена допомога. 14. Виходячи з приміщення, вимикається світло. 15. Гарно підготовившись до іспитів, у тебе не буде проблем.

Визначте причини виникнення таких помилок. Як позбутися подібних помилок? Що таке мовна норма?

Відомий російський мовознавець В.Виноградов слушно зауважив: “Висока культура розмовного і писемного мовлення, гарне знання і чуття мови, вміння користуватися її виражальними засобами, її стилістичним розмаїттям – найкраща опора, найпевніша підмога, найнадійніша рекомендація для кожної людини в її громадському житті і творчій діяльності”.

Помилки засвідчують про недбале ставлення до мови, невміння диференціювати мовні засоби, добирати їх відповідно до ситуації.

Щоб позбутися помилок треба чітко засвоїти мовні норми, які охоплюють усі рівні мови. Лексичні норми визначають можливості використання слів відповідно до семантичних відтінків, закономірностей лексичної сполучуваності. Граматичні норми (морфологічні й синтаксичні) вказують літературні форми слів, словосполучень, речень. Стилістичні норми визначають доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у конкретній ситуації. Орфоепічні норми регулюють правильність вимови. Орфографічні норми визначають правила написання слів. Усе, що не відповідає нормі, належить до ненормативного мовлення.

Дотримання мовних норм – це основний критерій правильного мовлення, мовленнєвої культури людини.

5. Відредагуйте документ. Визначте кількість простих речень; тип ускладнення, якщо є. До якого функціонального стилю належить текст. Чому?

Резюме

Семенова Дарина Миколаївна, 1982 року народження, адреса: Дніпровська набережна 9а, кв. 152.

Заміщення вакантної посади: вчителя української мови.

Маю досвід: роботи з дітьми, проведення уроків української мови, організації свят.

2002 рік навчалася на педагогічному факультеті Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка, має власний кружок з української мови.

Додаткові відомості: пунктуальна, охайна, відповідальна, працьовита, здатна до навчання.

Володію мовами: українською мовою, російською мовою, англійською мовою (зі словником).

Для контакту: тел. 550-54-32.

Що таке резюме?

Резюме – документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність, професійні успіхи й досягнення особи, яка його склала.

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Доберіть різні звертання: а) до друга; б) до мами; в) до керівника; в) до Президента України. Визначте, в яких функціональних стилях ви будете використовувати утворені речення. Чому? Створіть невеличкий твір-мініатюру під заголовком “Вельмишановний пане Президенте України!”

Які формули звертання використовують на території України?

Спілкування починається зі звертання. Звертатися можемо до знайомої і незнайомої людини, старшої за віком або молодшої, до керівника й до підлеглого працівника тощо. І кожного разу робимо це по-іншому.

До незнайомої людини: Пробачте, я не знаю; Вибачте, я хотів би запитати (попросити); Скажіть, будь ласка; Допоможіть, будьте ласкаві; Чи не скажете; Чи не могли б ви, пробачте.

Між знайомими людьми: Товаришу! Товариші! Друзі! Шановні друзі! Шановні колеги!

В міліції та судових органах: Громадянине! Громадянко! Громадяни!

До духовних осіб: Отче! Панотче! (до священика) Ваша велебносте! Ваша превелебносте! (до архієпископа) Ваша святосте! (до патріарха).

У ділових, офіційних звертаннях вживається Ви незалежно від віку й становища, на ти може звертатися лише вчитель до учнів молодших і середніх класів.

2. Побудуйте речення зі вставними і вставленими конструкціями за даним початком. Яка стилістична роль таких речень, для якого функціонального стилю характерні такі конструкції? Обґрунтуйте свою думку. Зразок: Напевне, сьогодні буде дощ (вставне слово). – Іде дощ – а колись у таку погоду я зустріла Василя! – на душі чомусь невесело і тривожно (вставлене речення).

1. Іде дощ … 2. Я закохалася у Максима… 3. Мені дуже сподобалися ці півонії… 4. Радість окутала мене своїм теплом… 5. Коло університету я зустріла подружку… 6. Весело було на концерті… 7. Ранок був незвичайним… 8. Я хочу стати вчителем… 9. Моя мрія здійсниться скоро… 10. Нехай дівчатка ідуть першими…

Чи можна вважати подані початки обірваними реченнями? Що таке замовчування? Який зв'язок між обірваними реченнями і замовчуванням? Зіставте синонімічні речення (подані й утворені)? Чим вони відрізняються?

3. Побудуйте речення зі вставними і вставленими компонентами за пропонованим початком, кінцівкою або серединою. Подайте, де це можливо, два (і більше) стилістичних варіантів речень.

1. Ні, це, власне, була… 2. Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії… 3. …як, наприклад, я? 4. …щоб час, мовляв, не гайнувати… 5. Було, роблю що, кажучи,… 6. Правду кажучи, хлопці… 7. … здається, літала б під небом. 8. … але, на жаль, вони…. 9. …, як звичайно, закінчив свою зміну… 10. … сьогодні, як на те, і… 11. Подумати тільки, в голову …

У яких функціональних стилях використовують вставні та вставлені конструкції? Чому?

Для наукового й офіційно-ділового стилів найхарактернішими є вставні слова, що вказують на стосунки між частинами тексту, передають ставлення до способів висловлювання думки, зазначають джерело повідомлення, пом’якшують категоричність висновків і порад, дають раціональну або емоційну оцінку інформації.

Вставлені конструкції, на відмінну від вставних, мають синтаксичний зв’язок з реченням або з одним із його компонентів. У науковому стилі та його різновидах ці конструкції є засобом уточнення й роз’яснення, додаткового повідомлення. У художньому та публіцистичному мовленні вставлені конструкції сприяють розвиткові другого плану розповіді.

4. У дібраному тексті перебудуйте всі речення на прості неускладнені. Прочитайте утворений текст. Який текст вам здається більш досконалим? Обґрунтуйте свою думку.

Пам’ять родоводу

…Зроду-віку на українській землі намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички праці й поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе.

Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь переходила на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей дорожити своєю поведінкою, зразковим прикладом чи вчинком, щоб увінчатися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки – людський ґандж одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси ґанджового характеру.

… Чи знаємо ми своїх предків – ну, скажімо, діда ще можемо назвати по іменню, а ось уже прадіда?

“Людина без роду-племені” починається з найпростішого – забутого на підвіконні листа, припалого пилюгою портрета найдорожчої людини чи занедбаної на околиці історичної пам’ятки нашої історії.

В.Скуратівський

До якого функціонального стилю належить текст? Чому? Які стилістичні фігури в ньому використані?

5. Перекладіть українською мовою. Проаналізуйте утворені синтаксичні конструкції: речення прості чи складні; прості неускладнені чи ускладнені. Визначте стилістичні фігури, використані у поданих реченнях. З якою метою автор використав ці стилістичні фігури в російській мові? Чи використано ці стилістичні фігури під час перекладу?

1. Жили-были старик со старухой. Стал он кликать золотую рыбку. Приплыла к нему рыбка, спросила… (А.Пушкин). 2. Задумались все казаки и не знали, что сказать. Тогда вышел вперёд всех старейший годами во всём запорожском войске Касьян Бовтюг… Так сказал Бовтюг и затих; и обрадовались все казаки, что навёл их таким образом на ум старый (Н.Гоголь). 3. И вы уже (звездой средь ночи), Скользящей поступью скользя, Идёте – в поступи истома, И песня Ваших нежных плеч Уже до ужаса знакома. И сердцу суждено сберечь, Как память об иной отчизне, Ваш образ, дорогой навек… (А.Блок).

До якого функціонального стилю належать речення? Чому?

6. Перекладіть українською мовою. Знайдіть вставні слова (словосполучення, речення) і підкресліть. Визначте функціональну приналежність тексту. Обґрунтуйте свою думку.

Часто, когда я выступаю перед молодёжью, меня спрашивают: “А как вы воспитали волю, твёрдость характера, упорство в достижении цели? А может быть, это врождённые черты и бесполезно даже пытаться их выработать в себе?”

Нет, конечно. Воля, твёрдость характера и другие хорошие качества человека могут быть выработаны с самого детства, и чем раньше, тем лучше, каждый день, каждый час в повседневной жизни в одинаковых обстоятельствах. Один смалодушничает, выберёт путь полегче, а другой пойдёт дорогой потруднее.

И трудная дорога всегда оказывается короче, потому что человек, преодолевая на своём пути, закаляет свой характер, учится управлять своими поступками.

О.Маресьєв

Вставні конструкції несуть у собі функціональне навантаження чи ні?

Вставні слова і речення вказують на особисте ставлення мовця до висловленої ним думки.

У реченні звичайно повідомляється про якийсь справжній або можливий факт дійсності. А той, хто повідомляє про це, за допомогою вставних слів і речень вносить у речення свою впевненість або сумнів, емоційну оцінку, вказує на його зв’язок з іншими повідомленнями, на джерело, спонукає слухача прислухатися тощо. Розташовані вставні слова, як правило, на початку речення або всередині його, дуже рідко в кінці.

Художня література використовує весь набір вставних слів. Особливо широко вживаються вставні слова в розмовному мовленні, надаючи йому емоційної наснаженості та експресії. Для наукового й офіційно-ділового стилів найхарактернішими є вставні слова, що вказують на стосунки між частинами тексту, передають ставлення до способів висловлення думки, зазначають джерело повідомлення, пом’якшують категоричність висновків і порад, дають раціональну або емоційну оцінку інформації.

7. Прослухайте двічі переказ. Запишіть. Доповніть текст міркуванням на тему “Чи можна вважати святкування Нового року двічі загальноукраїнською традицією”? До якого функціонального стилю належить текст? Обґрунтуйте свою думку. Знайдіть у тексті прості речення і зробіть їх синтаксичний розбір.

У народі кажуть: скільки днів – стільки й свят. Та проте один із святкових днів особливо празниковий. Ви, очевидно, здогадалися – мова йде про Новий рік.

Первісним початком Нового року вважалася весна. Після зимової сплячки пробуджувалася природа, починало оживати зело. Саме з цієї пори, на думку язичників, і започатковувався новий відлік часу. Не випадково, що з весною і пов’язано найбільше обрядодійство – веснянки, гаївки, унікальний звичай водіння Куста, до речі, це дохристиянський обряд і досі зберігся в селі Сварицевичі, що на Рівненщині.

З уведенням християнства в Київській Русі офіційна церковна служба зажадала зміни Нового року. Релігійний календар змушував перенести новолітування з весни на осінь, але зламати віковічні традиції було не так й легко. Для цього знадобилося не одне століття.

Поступово майже всі європейські країни вже користувалися зимовим новолітуванням.

Проте й ця дата виявилася не остаточною. За Радянської влади офіційний початок року зміщувався на 14 днів уперед, хоч церковне відзначення залишилося незмінним. Таким чином, у нашій країні співіснують дві дати початку року – 1 і 14 січня.

В.Скуратівський

Напишіть міркування на тему “Чи можна вважати святкування Нового року двічі загальноукраїнською традицією?”

М.Зубков роз’яснює, що міркування – це спосіб викладу, у якому логічно послідовна низка визначень, суджень і висновків допомагає розкрити внутрішню цілісність явища і, як правило, доводить певне положення шляхом причинно-наслідкових зв’язків, зіставленням, порівнянням і розкриттям змісту цих зв’язків. Доводячи свою думку, укладач послуговується переконливими, обґрунтованими і правдивими доказами.

8. Прочитайте уривок тексту з фейлетону І.Ільфа і Є.Петрова “Справа студента Сверановського”. Виділіть у тесті засоби офіційно-ділового стилю, котрі використані автором у фейлетоні. Яка їх (засобів) роль у тексті? Чому мову судочинства тут названо “суконною мовою”? Що висміюють сатирики? Створіть власний варіант тексту на задану тему, але в художньому стилі. Яка різниця між офіційно-діловим і художнім стилем? Знайдіть у текстах прості речення. Визначте їх значення в офіційно-діловому і художньому стилях. До якого функціонального стилю належить фейлетон? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

О, ця суконна мова! Вона усьому надає значущості і важливості.

Спробуйте перекласти на цю мову таке простеньке висловлювання:

“Марія Іванівна сиділа на дивані і читала книгу, м’яке світло від лампи падало на сторінку…”

Ось що вийде:

“17-го квітня, о другій годині ночі, у квартирі № 75 було виявлено невідому громадянку, котра назвалася Марією Іванівною; вона сиділа у північно-західному кутку кімнати на майже новому дивані, котрий було придбано, як вона заявила, у магазині. В руках у неї вдалося виявити книгу невідомого автора, котру вона за її словами, читала, використовуючи для освітлення кімнати, так само книги настільну штепсельну лампу з вкрученою у неї електричною лампочкою силою у 25 свіч і, як підтвердила експертиза, розжарення у 120 вольт”.

Чи не правда, що таку громадянку дуже хочеться негайно ізолювати від суспільства, взявши під варту.

І.Ільф, Є.Петров

Які стилістичні фігури використані в тексті? Чому?

9. Скласти діалог (телефонну розмову). У репліках використати подані іншомовні слова (за потребою). Оформити діалог письмово. Записати створений діалог у формі прямої і непрямої мови. Знайти (де це можливо) українські замінники іншомовних слів, записати їх. До якого функціонального стилю належать створені тексти. Чому?

Метро, таксі, сольфеджіо, портмоне, кашне, кафе, бістро, хобі, рандеву, візаві, інтерв’ю, тет-а-тет, аванс, авантюра, авеню, аврал, альтруїст, баритон, бармен, гувернантка, джаз-банд, джаз-рок, драйв, вар’єте, дискотека, досьє, жаргон, імпорт, казино, бравісимо, інтермецо, лібрето, парфумерія, парфуми, піанісимо, піцикато, стакато, фортисимо.

Наприклад:

Алло! Олено!
Здоров, Світлано!
Як справи? Мені стало нудно і вирішила тобі зателефонувати.
А я думала ти в справі. Все нібито непогано, навіть прекрасно.
А що так?
Уявляєш недавно познайомилася в метро з музикантом! Він сидів візаві від мене. У нього такий приємний баритон. Говорив він на музичному жаргоні про якісь незнайомі мені речі. Спочатку про те, що він грає в джаз-банді (бандит чи що?), потім про джаз-рок. Виявляється він любить цей стиль джазу. Його хобі теніс і він майстерно виконує драйв…”.

Інсценізуйте сценку з другом. Вам вдалося відтворити діалог? Якщо так, то що на це вплинуло? Якщо ні, то чому?

Інсценізація – це переробка літературного твору, написаного не в драматичній формі, для постановки на сцені або для теле- чи радіо вистави.

10. Прочитайте деякі твердження з книги Роберта Ґріна “48 законів влади”. Перекладіть українською мовою. Які речення використані у законах (прості чи складні, прості неускладнені чи ускладнені)? До якого функціонального стилю належить текст? Чому?

Напишіть спростування чи схвалення до прочитаного в художньому стилі (обсяг 1 аркуш).

Закон 1. Никогда не затмевай господина.

Закон 2. Не доверяй друзьям безгранично, научись использовать врагов.

Закон 3. Скрывай свои намерения.

Закон 4. Всегда говори меньше, чем кажется необходимым.

Закон 5.Очень много зависит от репутации – береги её ценой жизни.

Закон 6. Завоёвывай внимание любой ценой.

Закон 7. Заставь других работать на себя и пользуйся результатами.

Закон 8. Вынуждай людей подойти к себе, если нужно, используй приманку.

Закон 9. Добивайся победы действиями, а не доводами.

Закон 10. Инфекция: избегай невесёлых и невезучих.

Закон 11. Старайся, чтобы люди зависели от тебя.

Закон 12. Проявляйте иногда честность и щедрость, чтобы обезоружить свою жертву.

Закон 13. Прося о помощи, взывай к своекорыстию людей и никогда – к их милости или великодушию.

Закон 14. Играй роль друга, действуй, как шпион.

Закон 15. Разбей врага полностью.

Закон 16. Используй своё отсутствие, чтобы приумножить уважение и честь.

Закон 17. Держи других в подвешенном состоянии: поддерживай атмосферу непредсказуемости.

Закон 18. Не строй крепостей, чтобы защитить себя: изоляция опасна.

Закон 19. Знай, с кем имеешь дело: не наноси обиду кому не следует.

Закон 20. Ни с кем не объединяйся.

Закон 21. Прикинься простаком, чтобы надуть простака: кажись глупее своей мишени.

Чи можна вважати подані закони гуманними? У своєму житті Ви послуговуєтеся такими принципами? Чому такі закони останнім часом культивуються?

Сам Роберт Ґрін пише так про завдання свого бестселера: “Для тих, хто бажає влади, для тих хто мріє про владу, а також для тих, хто хоче бути напоготові щодо натиску влади”.

В анотації до книги вказується на те, що це найаморальніша, найбільш цинічна … і найбільш правдива книга про владу, починаючи із звичайної побутової і закінчуючи президентською. Цей бестселер розкриває механізми впливу на свідомість людей як “маленьких” начальників, так і “сильних світу цього”, те що можновладці стараються приховати від стороннього ока.

Тест

Виберіть правильний варіант.

1. Знайди речення з єднальним сполучником:

а) Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.

б) Нуте, браття, або перемогу добувати, або дома не бути.

в) Неправдою далеко зайдеш, та назад не вернешся.

2. Відокремленими можуть бути:

а) будь-які члени речення;

б) лише головні члени речення;

в) лише другорядні члени речення.

3. Яке з речень є безособовим?

а) Дарованому коневі в зуби не заглядають.

б) Їсть за вола, а робить за комара.

в) Двічі молодим не бути.

4. Виберіть речення з однорідними членами.

а) Немає ні кола ні двора.

б) Дивиться лисицею, а думає вовком.

в) Він був ні риба ні м’ясо.

5. Виберіть правильний варіант.

а) Батько був середній хазяїн – торби по боках – а сам посередині.

б) Батько був середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині.

в) Батько був середній хазяїн, торби по боках, а сам посередині.

Чому в США широко розповсюджені тести? Як вони впливають на розвиток освіти?

Сімдесят п’ять мільйонів американців хоча б раз у житті проходили іспит тестом для абітурієнтів SAT. Служба Освітнього Тестування не просто важлива для країни організація, вона частина великого ланцюга, що впливає на життя кожного американця: бали тесту SAT – це вибір вищої освіти – це особисті можливості у подальшій кар’єрі – це життєвий успіх. Визнають вони і необхідність об’єктивних вимірів шансів і результатів у боротьбі за життєвий успіх.

Популярний заокеанський жарт стверджує, що американець, не здатний запам’ятати розмір свого взуття, ніколи не забуде бали, набрані ним у тесті.

Без зусиль піонерів тестування, без SAT і без ETS Америка була б, мабуть, цілком іншою і, можливо, не такою привабливою і процвітаючою.

Додаток Л.5

Тема V “Різні підходи до вивчення синтаксису”

Інтегроване семінарське заняття на тему “Комунікативний і прагматичний аспекти. Невербальні засоби спілкування – точка перетину”

На початку викладач робить вступну доповідь: “ХХІ століття внесло у суспільне та економічне життя людства нові тенденції, які окреслилися поняттям “інтеграція” (від лат. Integration – відновлення, поповнення). Словник іншомовних термінів дає двозначне визначення цьому поняттю: 1) об’єднання в ціле окремих частин або елементів; 2) процес розширення економічного і виробничого співробітництва, об’єднання національних господарств двох і більше держав”.

Список літератури для опрацювання:

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К,: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 344 с.
Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М, 1980.
Пиз А. Язык жестов. – Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1992. – 218 с.
Щокін Г.В. Як читати людей за їх зовнішнім виглядом. – К.: Україна, 1993. – 239 с.

Викладач: “Вивчаючи подану тему “Комунікативний і прагматичний аспекти. Невербальні засоби спілкування – точка перетину” можна зробити такі висновки: 1) прагматика (це співвідношення сказаного до мовця і навпаки) і паралінгвістика (невербальні засоби, що заміщають повністю речення або лише якусь його частину) є комунікативними засобами спілкування, адже вони з різних боків характеризують певну комунікативну ситуацію; 2) прагматика – це складова спілкування, пов’язана з виявом у мовленнєвому коді інтерактивних співвідношень комунікантів, а також їх ставлення до конситуації, тобто прагматика впливає на суб’єкта за допомогою мовних засобів. Прагматичні аспекти завжди залежать від учасників спілкування, а саме від адресата в першу чергу відкрита і прихована мета висловлювання, мовленнєві стратегії й тактика тощо. Адресат є кінцевим споживачем інформації; 3) паралінгвістичні засоби не є замкнутою семіотичною системою. Обов’язково присутні в мовленні, але характеризуються непередбачуваністю реального втілення; 4) не можна диференціювати прагматику і паралінгвістику тому, що вони будують за допомогою різних законів: прагматика – лінгвістичних, направлених на зовнішнє сприймання речення; паралінгвістика – кінетичних, графічних та фонаційних, направлених на заміну звукового мовлення (глухонімі) або для доповнення, внесення додаткового відтінку сказаному висловлюванню”.

Питання для опрацювання:

1. Існує думка, що історично спочатку людина засвоїла невербальні засоби спілкування, а набагато пізніше мовні. У багатьох регіонах були розповсюджені несловесні засоби спілкування не тільки серед глухих, але й серед тих, що чують. Найбільшого розповсюдження мова жестів отримала у аборигенів Австралії і Північної Америки. Наприклад, в Австралії був розповсюджений ритуал мовчання для удовиць – протягом року і більше, і мовчання хлопців під час обряду посвячення у чоловіки. Цікаво, що територія розповсюдження окремих жестів не пов’язана з етнічними та лінгвістичними кордонами. Як ви вважаєте, чому розповсюдження невербальних засобів є самостійним і не має точки перетину ні з певною мовою чи групою мов, ні з певним народом чи групою народів? Чому мова жестів глухих США і більшості областей Канади близька до мови глухих Франції, а не до спорідненої мови глухих Англії?

2. Лінгвістичне вивчення жестів розпочалося з 50-х рр. ХХ століття, особливо активізувалося у 70-х рр. Основоположником уважається Вільям Кларенс Стокоу. Він зазначає, що розвинутих суспільствах мова жестів глухонімих двомовна: поряд з рідними жестами вони використовують всенаціональні. Мова жестів глухих, де найбільше розвинута кінетична система спілкування, потенційно не поступається по комунікативним можливостям звуковим мовам, але їх лексика набагато бідніша від розвинутих літературних мов. Саму суттєву різницю між мовою жестів та звуковою мовою бачать у плані вираження. Мінімальна білатеральна одиниця жест складається з хорем: хореми 1 класу вказують на місце використання, 2 – на конфігурацію руки, 3 – характер руху. Чи можна вважати, що паралінгвістика перейняла у глухонімих основні жести і міміку, щоб використовувати під час спілкування?

3. Аллан Піз надає жестам всеохоплюючого значення. Його підручник спрямований на популяризацію в широких масах знань із паралінгвістики. Автор доступно розшифровує різні жести, поєднання жестів із поглядами, посмішками. Аллан Піз зауважує, наприклад, що більшість чоловіків, коли надівають пальто, спочатку одівають його на праву руку, а більшість жінок – навпаки; коли чоловік проходить повз жінки в натовпі, він повертається до неї, в той же час як жінка відвертається від нього. Автор ставить питання, а чи є мова жестів вродженою (генетичною), чи вже придбана певним чином? Висловіть вашу думку, обґрунтуйте її прикладом.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І рівень складності – рівень стандарту

1. Прочитайте речення. Визначте, якими членами речення є виділені слова. Поясніть, до якої з груп належать подані речення (типові семантично-смислові групи і нетипові семантично-смислові групи). Якої функціональної приналежності нетипові семантико-смислові групи, а якої типові семантико-смислові групи? Обґрунтуйте свою думку.

1. Жити – Батьківщині служити. 2. Служити Батьківщині – значить жити. 3. Завдання учнів – старанно вчитися. 4. Старанно вчитися – завдання учнів. 5. Це завдання учнів – старанно вчитися. 6. Вона – це гармонійний спів, дух злагоди і миру (М.Рильський). 7. Гармонійний спів, дух злагоди і миру – це вона. 8. Молодість – то найкраща пора в житті. 9. Найкраща пора в житті – то молодість. 10. То молодість – найкраща пора у житті. 11. А дівчина в неї була як квітка (Марко Вовчок). 12. Як квітка, у неї була дівчина. 13. Весна, весна. Сади мов п’яні (В.Сосюра). 14. Мов п’яні, весною сади.

Зіставте синонімічні речення, зробіть їх орфографічний і орфоепічний аналіз. Які стилістичні фігури використані в реченнях?

2. Прочитайте поданий текст. Хором повторіть голосні звуки (і, е, о, о-і). Як ви гадаєте, чи впливають звуки на нашу свідомість? Чи можуть звуки лікувати від деяких хвороб?

До якого функціонального стилю належить текст? Чому? Яких речень у тексті більше – простих чи складних?

Звукотерапія

На фонологічному рівні, де здавалося б давно все вивчено, досліджені всі зв’язки, широке поле діяльності пов’язане з вивченням впливу звуків на людину, а саме: чому деякі звуки викликають у людини стан трансу, гіпнозу, збудження, сонливості тощо. Цікаво, що ця проблема не нова. У стародавніх індійських трактатах стверджується, що за допомогою звуків можна лікувати хворих людей. Якщо вимовляти голосні, сильно натягуючи мускули обличчя, то ця процедура допоможе повністю замінити лікування. Звукові вібрації діють позитивно на наш організм. Коли людина здорова і має прекрасне самопочуття, їй хочеться співати і вона співає. На заняттях української мови у середній і вищій школах пропонуємо використовувати елементи звукотерапії для профілактики захворювань (фарингіту, бронхіту, пневмонії тощо). У процесі виконання цього завдання можна використати музичний супровід (класична музика без слів).

Для профілактики хвороб, пов’язаних з нирками, треба тягнути “і-і-і” рівно на одній висоті, зупинятися на секунду раніше перед тим, як видихнути повітря із легень. Для стимулювання внутрішніх залоз корисно тягнути “о-о-о”, а для масажу гортані “е-е-е”. Для кращої роботи серця рекомендується співзвуччя “о-і”. Всі ці звуки потрібно повторювати хором чотири рази.

З календаря

Яке практичне значення має фонетика у житті людини? Звуки мають крім форми зміст чи ні?

М.Кочерган вказує на те, що знання фонетики необхідні для створення алфавітів для безписемних мов, для удосконалення рідної мови і для вивчення іноземних мов, для виправлення недоліків мовлення (логопедія) і навчання розуміння звукової мови глухонімими (сурдопедагогіка), для автоматичного розпізнавання мовлення електронно-обчислювальною машиною.

Стверджується, що звук одностороння одиниця, яка має лише форму. Хоча іноді певні асоціації звуки все ж у нас викликають. Особливо це відчутно в поезії. М’яким, ніжним, ласкавим вважається звук [л], а сильним, мужнім звук [р]. Цікаво, що у чукотській мові жінки послідовно уникають вимовляти такий суто ”чоловічий” звук [р], замінюючи його на м’який і спокійний [с].

3. Прочитайте речення. Усно зробіть порівняльно синтаксичний аналіз речень. Чим відрізняються синонімічні конструкції?

1. Тим часом дозвілля (а цього добра в Ярини було чимало) вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжку (М.Коцюбинський). – Тим часом дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжку. 2. За часів Горького – можна поручитися – тут у селі і по всіх навколишніх селах не було жодного велосипедиста (Ю.Смолич). – За часів Горького тут у селі і по всіх навколишніх селах не було жодного велосипедиста. 3. За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (П.Мирний). – Малий Чіпка нікого не любив. 5. Завдяки розповідям Ференца, він добре уявляє собі внутрішнє розташування готелю (О.Гончар). – Він добре уявляє собі внутрішнє розташування готелю. 6. Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі (І.Ле). – Він був у розпачі. 7. Налякані, зняті жалем, робітники покидали роботу та ставали, мов зачаровані (М.Коцюбинський). – Робітники покидали роботу та ставали, мов зачаровані.

До якого функціонального стилю належать подані речення? Які стилістичні фігури використано в реченнях?

4. Прочитайте речення. Як називаються подані речення? Визначте головні та другорядні члени речення.

1. Галю, ви ще гарнішою стали… 2. – Справді. Спокій у вашому домі, взаєморозуміння. Любов… – Любов… Дуже вона в мене трудна – любов, - зітхає. 3. Між нами, жінками, стільки недобалаканого… 4. Мріяла закінчити інститут, а тоді… 5. Галю, ви скажіть, де з Антоном познайомились… 6. Усе відійшло-відлетіло. Слухаю, слухаю … 7. Як я прожила свої перші заміжні роки! Не віриться, що я могла так жити… 8. Не п’є, розумний, а вже для сім’ї старається … (Л.Шахова).

Якими засобами автор передає схвильоване, психологічно напружене мовлення? Як називається така стилістична фігура?

5. Прочитайте речення. Зробіть порівняльний синтаксичний аналіз.

1. Парубок уже ні слова, ні півслова (А.Тисленко). – Парубок уже не сказав ні слова, ні півслова. 2. Дівчина так швиденько травою-травою до хати (А.Тисленко). – Дівчина так швиденько травою-травою до хати пішла. 3. Він слово, а Карпо йому – десятеро (П.Мирний). – Він сказав слово, а Карпо йому сказав десятеро. 4. Вискоблили, вимили підлогу, двері – навстіж: з вітром сонце йде (О.Ющенко). – Вискоблили, вимили підлогу, двері відкрили навстіж: з вітром сонце йде. 5. Тільки вчора було ще влітку, А сьогодні вже восени (Л.Костенко). – Тільки вчора було ще влітку, А сьогодні вже є восени.

Які стилістичні фігури використані в реченнях? Для чого використовується авторами? У яких функціональних стилях?

Еліпс – стилістична фігура, побудована на пропуску слова чи словосполучення. Вживається для відтворення енергійності, схвильованості, розгубленості. Використовується в публіцистиці й художній літературі.

ІІ рівень складності – академічний рівень

1. Відредагуйте текст, щоб його можна було використовувати у вигляді документа з кадрово-контрактних питань. Якого функціонального стилю “Заява” П.Глазового, а якого стилю створений Вами варіант? Обґрунтуйте свою думку. Проаналізуйте синтаксичні конструкції відредагованого тексту. Перевага яких речень для нього характерна (простих чи складних, простих ускладнених чи неускладнених; яких ускладнених)?

Заява (фрагмент)

До директора заводу вчора від Панька

Надійшла заява ось яка:

“Прошу лічно дирекцію, а також завком,

Щоб мене не уважали больш холостяком.

Ізо мною в брак вступає будуща жена.

Я для свайби совершаю вбивство кабана,

Какового приобрьол я весом в сто кіло,

І в його сопровождєнні їду на село.

Ісходя із цього отпуск розрєшіть мені,

Ібо я у брак вступаю на чотири дні.

Пантелій Лепеха –

З подсобного цеха”.

П.Глазовий

Які стилістичні фігури використані П.Глазовим у “Заяві”? Чому? Яке їх стилістичне навантаження?

2. Прочитайте. Замініть підрядні речення, де це можливо, дієприслівниковим зворотом. Порівняйте синонімічні речення.

1. Коли Іван прибув до інституту, він швидко знайшов свою групу. 2. Коли Іван поїхав до університету, гідними продовжувачами його справи стали молодший брат і сестра. 3. Оксана, коли довідалася про зраду Івана, залишила його. 4. Тому що Іван не вміє правильно розібратися у своїх діях щодо дівчат, він робить помилки. 5. Коли когось кохаєш, тобі здається, ніби ти бачиш світ іншими очима.

Яке значення відокремлених обставин у стилістиці?

Речення з відокремленими членами найчастіше вживаються в книжному мовленні. У діловому, науковому і рідше в публіцистичному стилях вони використовуються для передачі точного, логічного викладу думок, класифікації предметів і явищ, виділення й уточнення їх суттєвих ознак тощо.

3. Прочитайте речення. Замініть підрядні речення, де це можливо, дієприкметниковими зворотами. Порівняйте синонімічні речення.

1. У своїх творах Глібов викриває суспільство, у якому існує поділ на панів і гноблених, суспільство, у якому нижчий перед вищим гнеться. 2. Сюжет байки Вовк та Ягня, який прийшов до нас з античної літератури, Глібов осмислював по-своєму. 3. Вовк, який знахабнів од своєї безкарності, перестрів коло води Ягня. 4. Мальований Стовп, який відірваний від життя, нікого не радує, бо він бездушний, мертвий. 5. Пейзаж, який зображений на початку байки, підкреслює жалюгідне становище Стовпа. 6. Дворовий пес Бровко, який принижуваний усіма, протиставлений кімнатному Цуцикові. 7. Події, які автор змалював у байках, оцінюються з позиції народної моралі.

Яке значення відокремлених означень у стилістиці?

Із граматичного погляду відокремлення являє собою виділення тих чи тих членів речення. У стилістичному плані це явище ґрунтується на посиленні ролі другорядних членів речення в певній позиції за допомогою інтонації, наголосу та інших засобів. Виділення надає відокремлюваному нових відтінків – додаткової предикації, виразної обставинності тощо.

4. Прочитайте текст учнівського твору, якщо в ньому є недоліки зредагуйте їх. Визначте, які речення використовує автор: прості чи складані; якщо прості, то двоскладні чи односкладні; тип ускладнення, якщо є.

Сучасне суспільство

ХХІ століття – час парадоксів. Важко уявити, який шлях пройшла Україна, щоб стати незалежною. Ми значно розширили свої знання, покращили й поліпшили собі життя, але чи стали самі кращими, морально чистими, культурними людьми? Усюди панує насилля, чути сварки. Преса переповнена криміналом. Останнім часом світогляд українців змінився й, на жаль, не на краще. Злість, заздрість, лицемірство оселилися в серцях людей. Причин багато. Й одна з головних – пасивність у всьому. Чомусь усі чекають, поки хтось зробить гарне життя, низькі ціни, відкриє нові технології.

З учнівського твору

До якого функціональн6ого стилю належить текст? Чому? Які стилістичні фігури в ньому використані?

5. Прочитайте текст. Замініть складні речення простими. Зіставте подані тексти, знайдіть в них спільне і відмінне. До якого функціонального стилю належать текст?

Крапка в нашій мові має дуже давню історію, відома ще в період написання перших книг, проте не завжди вона означала кінець речення. У давньоруській писемних пам’ятках, яким не було властиве членування текстів на слова, крапка вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. Очевидно, цей знак уже тоді означав паузу, і русичі розрізняли паузу довгу й коротку, позначаючи її одною, двома, трьома чи навіть чотирма крапками. Проте кількість крапок у кожному з переписувачів була своєю, адже тоді не існувало писаних правил – правопису. Іноді замість крапки використовувався хрестик, наприклад, в Остромировому Євангелії ХІ ст. Могла заміняти крапку й вертикальна хвиляста лінія.

Спочатку крапку ставили внизу біля літери або на рівні її середини. Іноді крапка могла означати зупинку в переписуванні тексту, і тоді вона могла стояти будь-де, навіть у середині слова.

У ХVІ ст. вживання крапки було вже наближеним до сучасного, і в граматиці Лаврентія Зизанія (1596) крапка позначає, як і в сучасному письмі, кінець речення.

О.Кундзіч

Які стилістичні фігури використано в текстах. Яке їх значення?

ІІІ рівень складності – професійний рівень

1. Перекладіть із російської мови на українську. Які стилістичні фігури використані автором поданого тексту? Чи зберігаються ці стилістичні фігури в українському перекладі? Перетворіть подані складні речення в прості.

1. Я был так весел и горд весь этот день, я так живо сохранял на моём лице ощущение Зинаидиных поцелуев, я с таким содроганием восторга вспоминал каждое её слово, я так лелеял своё неожиданное счастье, что мне становилось даже страшно, не хотелось даже увидеть её – виновницу этих новых ощущений (И.Тургенев).

2. Вышли на площадь, к церкви. Вокруг неё, в ограде густо стоял и сидел народ, здесь было сотен пять весёлой молодёжи и ребятишек. Толпа колыхалась, люди беспокойно поднимали головы кверху и заглядывали вдаль, во все стороны, нетерпеливо ожидая… (М.Горький).

3. Было серенькое тёплое утро. Уже несколько раз принимался идти крупный, короткий, благодатный дождь, после которого на глазах растёт молодая трава и вытягиваются новые побеги. После дождя на минуту выглядывало солнце, обливая радостным сверканием вымытую дождём молодую, ещё нежную зелень сиреней, сплошь наполнявших мой палисадник; громче становился задорный крик воробьёв на рыхлых огородных грядках; сильнее благоухали клейкие коричневые почки тополя (А.Куприн).

До яких функціональних стилів належать тексти? Чому?

2. Створіть період будь-якого функціонального стилю і виразно його прочитайте, дотримуючись таких правил: 1) у періодові присутні дві зрівноважені частини (засновок, висновок); між ними є пауза; періоді притаманний поширений, складний, розгалужений спосіб організації; 2) у засновку інтонація висхідна; кульмінація на останньому компоненті першої частини; друга частина має спадну інтонацію і закінчується найнижчим тоном.

Наприклад. От мати й чекала – плекаючи потай гадку, чи не судилось, бува, її первісточці князівство або й королівство, бо чай же не простого мужика їй наречено тим місцем, таку-бо долю навряд чи варт було б зумисне виписувати немовляті на лобі, – за всім тим твердла в ній повільна, необорна, уже мовби аж і власною силою наладована певність, наче обрано її дитину на приділ незвичайний, про який людським дітям і не мріяти – хіба вислухати з казок, переказуваних споконвіку від баби до внуки.

О.Забужко

До якого функціонального стилю належить утворений текст? Чому?

3. Подані вирази класифікуйте на шість запропонованих видів інтеракцій (ритуальна взаємодія, розважальна взаємодія, спільна активність, відсутня взаємодія, взаємодія у формі ігор, інтимна взаємодія). Поясніть свій вибір.

“Привіт!”, “Як справи?”, “Давай!”, “Бувай!”
“Як давно не бачилися?”, “Що і як дорого?”
“Сьогодні ми працюємо над простими реченнями. Потрібно плідно попрацювати, а потім зробимо мовну релаксацію”, “Ви завтра готує доповідь про різні аспекти у вивченні синтаксису простого речення”.
“Передайте мені, будь ласка, квиток”, “Я останній у цій черзі”.
“Кохана, я тобі куплю квиток до театру, якщо ти приготуєш борщ”, “Діти, сьогодні ми міняємося ролями, ви будете у ролі вчителя української мови, а я вашою неслухняною ученицею”.

Що таке інтеракція? Які існують класифікації інтеракцій?

Ф.Хміль інтеракцію називає процес організованих вербальних і невербальних взаємодій, які виникають під час спілкування.

Американський психоаналітик Е.Берн виокремив такі види інтеракцій між людьми у повсякденному житті: ритуальна взаємодія (така взаємодія не має змістового навантаження); розважальна взаємодія (передбачає приємне і водночас інформативне проведення часу); спільна активність (передбачає діяльність, яка спрямована на досягнення певної мети); відсутня взаємодія (виникає в ситуації, за якої партнери змушені про щось розмовляти, обмінюватися діями, але психологічно один на одного не налаштовані); взаємодія у формі ігор (такі ігри відбуваються за суворими правилами, з певним змістом: їх використовують для того, щоб досягти мети, вдало увійшовши в роль, відчути задоволення або вигоду від цього); інтимна взаємодія (передбачає тепле, довірливе, зацікавлене ставлення людей одне до одного без гри).

4. Спробуйте самостійно придумати власні приклади виразів шести видів інтеракцій на тему “Мій буденний день”. Які синтаксичні та стилістичні засоби використовуються у виразах різних типів інтеракцій? Чим зумовлений вибір? Які речення використовуєте (прості чи складні, чи слова-речення (нечленовані конструкції); повні чи неповні; поширені чи непоширені; питальні, розповідні чи спонукальні; ускладнені чи неускладнені конструкції тощо).

Чим зумовлений вибір інтеракцій? Чи можна змінювати їх під час спілкування?

Вибір виду інтеракції у процесі спілкування належить його ініціатору. Інша сторона також може впливати на вид інтеракції і навіть змінити його. Тому мовцю слід знати й розуміти психологічні основи інтерактивних процесів, уміти своїми діями, вербальними й невербальними засобами спрямовувати їх розвиток.

5. Напишіть у формі діалогу телефонну розмову між двома приятельками, які стараються обманути одна одну. Прочитайте в ролях складений діалог, використовуючи невербальні засоби, які підкажуть, що сказане брехня. Це можуть бути: рухи мускулатури обличчя; збільшене мигання зіниць ока; почервоніння щік, вух; прикривання рота, торкання вуха тощо.

Що таке невербальні засоби спілкування? Яке їх значення у спілкуванні?

6. Прочитайте текст. Усно доповніть текст міркуваннями щодо правдивості сказаного. Напишіть ці міркування у вигляді листа до А.Піза. Яка специфіка використання синтаксичних засобів у листах? Визначте кількість простих, ускладнених простих і складних речень.

Як успішно обманювати?

Труднощі з брехнею полягають у тому, що наша підсвідомість працює автоматично і незалежно від того, що ми сказали, тому порухи тіла видають нас. Наша підсвідомість посилає нам якусь нервову енергію, яка проявляє себе у вигляді жестів, які заперечують сказане. Всі публічні люди (політики, судді, актори, телевізійні ведучі) стараються приховати від аудиторії справжні почуття і їм це вдається чудово. Як вони цього досягають? Двома шляхами: 1) практикують те, що стараються підбирати потрібні жести до сказаного, тобто користуються правильними жестами, коли говорять неправду, але такий спосіб буде ефективним, якщо використовувати його постійно, тобто постійно обманювати; 2) не користуватися більшістю жестів під час спілкування, що так само досить складно. Щоб впевнено когось дурити потрібно сховати своє тіло, тому і вважається, що найкращий спосіб обману – це обман по телефону.

А.Піз

Як ви гадаєте, чи доцільно вважати епістолярний і конфесійний стилі основними серед п’яти відомих (розмовного, художнього, наукового, офіційно-ділового і публіцистичного)? Можливо, вони є лише підстилями? Епістолярний підстиль належить до офіційно-ділового функціонального стилю, а конфесійний – до наукового.

7. Подані речення передайте жестами і мімікою. З якою метою використовують міміку і жести? Чи доцільно зіставляти синтаксичні засоби і невербальні? Для якого функціонального стилю характерне використання невербальних засобів спілкування? Обґрунтуйте свою думку.

“Ти мені подобаєшся!”, “Ой, як мені вже набрид(-ла) ця розмова…”, “Як я радий(-а) Вас бачити!”, “Ви дозволите мені бути абсолютно відкритим (-ою) з вами?!”, “Я тут головний (-а)!”, “Щось мені не віриться, що це правда…”.

Які засоби вважаються вербальними, а які невербальними? Яке значення для людини мають міміка і жести?

Розрізнюють словесні (вербальні) і несловесні (невербальні) засоби спілкування. Невербальне спілкування – обмін інформацією між людьми за допомогою немовних комунікативних елементів (жестів, міміки, виразу очей, постави), які разом зі засобами мови забезпечують створення, передавання і сприйняття повідомлень.

Доведено, що людина словесно здобуває 35% інформації, а за допомогою мови тіла – 65%. Нині описано й витлумачено більш як 1000 несловесних знаків і сигналів.

Сучасним політикам, бізнесменам, громадсько-культурним діячам, діловим людям конче потрібно знати бодай найпростіші елементи цієї науки.

У США, скажімо, діють спеціальні курси, індивідуальні та групові інструктажі, на яких вивчають діловий етикет у деталях: зустріч, вітання, прощання, одяг, манери, норми поводження під час переговорів, на фуршеті тощо.

8. Розшифруйте подані жести. Введіть опис і розшифровку жесту у речення. До якого функціонального стилю можуть належати такі речення?

Наприклад: потирання вуха – жест сумніву. Іванка чомусь весь час потирала вухо. Вона дуже сумнівалася у правдивості почутого (розмовний або художній стиль).

Потирання вуха; відтягування комірця; чесання шиї; потирання очей; прикриття рота; доторкання до носа; пальці у роті; руки складені гостроверхим дашком підняті вверх пальці; руки складені гостроверхим дашком, опущені пальці; потирання долонь.

Чи завжди міміка і жести інтерпретуються однаково?

Відомий німецький філософ І.Кант сказав: “Рука – це видима частина мозку”.

Кожен жест рідко існує у “чистому” вигляді. Найчастіше жест, поза супроводять відповідна міміка, вираз обличчя, постава. Не слід забувати, що тлумачення жестів на всій планеті не однакове. Так, нахил голови згори вниз у нас – знак згоди, “так”, а в Болгарії він означає “ні” (при цьому голову спочатку відхиляють назад). Тож, щоб не потрапити в халепу, частіше треба користуватися словами, а не жестами.

9. Усно проаналізуйте ситуацію. Чи вдалася розмова начальника з підлеглим, про що вона могла бути? Чи можна точно передати ситуацію, не чуючи жодного слова з розмови між підлеглим та начальником? Запишіть міркування щодо поданої ситуації. Якого функціонального стилю створений текст? Чому? Які синтаксичні засоби використано у тексті?

Ви начальник сидите в центрі кабінету за столом. Зайшов ваш підлеглий, на що ви встали і сіли на бокове крісло біля нього. Ви дивитеся підлеглому прямо в очі. Підлеглий при цьому почав терти очі, дивиться в сторону при відповіді на ваші запитання. На що Ви встали над ним, дивитесь зверху вниз поверх окулярів.

Як можна класифікувати міміку і жести?

Є жести-символи. Наприклад, піднятий догори великий палець означає схвалення, найвищу оцінку. Жести-ілюстратори, супроводять мовлення, доповнюють сказане. Наприклад, ми розповідаємо, як проїхати кудись, і одночасно показуємо рукою напрям. Жести-регулятори застосовують під час зустрічей, прийомів. Вони можуть означати початок або кінець розмови. Таким жестом є рукостискання – знак довіри, поваги. Потиск руки має бути твердим і дуже довгим.

10. Передайте за допомогою жестів поданий текст. Визначте, до якого функціонального стилю належить текст. Чому? Перебудуйте поданий текст, щоб розповідь йшла від імені хлопця, з яким зустрілася дівчина. Проаналізуйте утворений текст.

У мене сьогодні зустріч з хлопцем, який мені дуже подобається, але який зовсім не звертає на мене увагу. Сьогодні потрібно виглядіти якнайкраще, тому я зараз поправлю зачіску, бо щось мені вона не подобається, та й одяг якось не так пасує мені, як хотілось би.

О, привіт! – Дивно, він мене не чує? Треба якось привернути його увагу…
Привіт, панно! (Дивно, чому він назвав мене панна?) О, ти сьогодні якась незвичайна… Яке у тебе гарне зап’ястя…, а волосся таке блискуче і м’яке…
- Чому останнім часом активно вивчають невербальні засоби спілкування?

У діловому спілкуванні, опанувавши практику вербальних і невербальних засобів, можна сподіватися на перевагу перед партнером. “Читання” жестів, міміки сприяє формуванню точнішого уявлення про людину, з якою вступають у діловий контакт. Користуючись такою інформацією, можна уникнути небажаних вчинків та слів, що іноді роблять людей ворогами, можна викликати до себе симпатію й довіру, схилити на свій бік опонентів і зробити їх однодумцями. Отже, без сумніву, сучасній діловій людині конче потрібно опановувати науку з такою незвичною назвою – боді-ленґвідж.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Єрмоленко Світлана Іванівна

Пов’язані теми

Українська мова, 8 клас, Інші матеріали

Додано

16 грудня 2021

Переглядів

140427

Оцінка розробки

Відгуки відсутні