розробка" РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ"

Про матеріал

Теорія розвитку креативності учнів молодшого шкільного віку та творчі завдання на розвиток креативного мислення.

Перегляд файлу

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ

УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконала вчитель початкових класів

Драбинівського НВК Полтавської області

Кольба Т.В.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………

Розділ 1. Теорія розвитку креативності учнів молодшого шкільного віку

1.1. Психологічні особливості розвитку творчих здібностей ………

1.2. Формування творчої особистості через креативність……………

1.3. Шляхи розвитку креативного мислення ………………

Розділ 2. Творчі завдання на розвиток креативного мислення

2.1. Дидактичні ігри та вправи на розвиток креативного мислення та уяви………………………………………………………………………………

Висновки ………………………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………

ВСТУП

Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків у своїй роботі бачу розвиток креативності учнів.

Сьогодні народжується нова школа, у якій учень зможе повноцінно жити, проектувати своє майбутнє, свій життєвий шлях, проявляючи власні здібності та можливості, маючи бажання до самовдосконалення, самоосвіти та самовиховання.

Питання розвитку креативності молодших школярів є надзвичайно актуальним у наш час. Адже саме зараз наша країна потребує людей, які можуть приймати сміливі та нешаблонні рішення, які вміють мислити творчо . Прикро, але досить часто процес навчання зводиться лише до зазубрювання і наслідування прийомів діяльності, розв'язування однотипних завдань. Шаблонне та монотонне повторення одноманітних дій не сприяє розвиткові бажання вчитися. Діти втрачають радість відкриття і поступово позбавляються здатності до творчості.

Розвиток творчих здібностей молодшого школяра – важлива і необхідна складова сучасного педагогічного процесу.

Основний показник дитячих обдарувань –їх креативність, тобто здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань.

Розвиваючи творчі здібності у дітей, виховуючи їх такими, що мислять нестандартно, оригінально, мають творчий підхід до життєвих проблем, суспільство отримує повноцінних громадян країни.

Вченими доведено, що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у молодшому шкільному віці в процесі навчання. Відтак, розвиток творчої активності молодших школярів вимагає впровадження в навчально–виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування дивергентного мислення, проблемного бачення, фантазії та уяви учнів.

Завдання вчителя полягає у відмові від репродуктивного навчання, активізації проблемно-пошукової діяльності учнів, які під супроводом учителя формулюють проблеми, шукають шляхи їх розв’язку, отримують результат. Такий вид діяльності сприяє підвищенню самооцінки учнів.

Щоб зацікавити учнів потрібно використовувати завдання та дидактичні ігри, які сприяють розвитку креативного мислення. Адже ігровий матеріал служить для того, щоб зацікавити та викликати бажання ближче познайомитися з предметом. На основі гри виникає цікавий як для дітей, так і для вчителя процес спільної продуктивної навчальної діяльності в класі.

Розділ І. Теорія розвитку креативності учнів молодшого шкільного віку

Психологічні особливості розвитку творчих здібностей

Навчальна діяльність – провідний тип діяльності дітей молодшого шкільного віку, що дає змогу розвивати інтелектуальну та емоційну сферу особистості, формувати самооцінку дитини та рівень домагань, розвивати її творчі здібності. Високий рівень розвитку творчих здібностей молодших школярів передбачає високий рівень розвитку таких психічних процесів як мислення (сформованість наочно-образного мислення, тенденція до абстрагування), уяви (легкість побудови образу їх природну логіку, вміння прогнозувати), пам’ять (асоціативна пам’ять, високий рівень процесу запам’ятовування), мовлення (активний та пасивний словниковий запас, вміння висловлювати свою думку), увага (здатність тривалий час зосереджуватися на об’єкті дослідження) тощо. Розвиток усіх цих процесів є визначальним для формування творчої особистості. Але необхідно орієнтуватися на розвиток саме творчого мислення та творчої уяви, оскільки їх передумовами для розвитку творчих здібностей молодшого школяра (саме молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку мислення, уява – є підґрунтям для гри – другої за значимістю діяльністю у цьому віці). Таким чином, центральним психічним процесом, що формується на даному етапі дитинства під час навчальної діяльності стає мислення, яке трансформується від домінування наочно-образного та елементарного образного мислення, від допонятійного рівня розвитку та нелогічного розмірковування школяр піднімається до словесно-логічного мислення на рівні конкретних понять.

Дуже важливо у молодшому шкільному віці у навчально-виховній діяльності, що має характеризуватися творчою направленістю, розвинути такі показники творчого мислення як, швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість. Швидкість думки – це кількість ідей, що виникають за одиницю часу. Гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті можна використовувати в іншому. Гнучкість – це добре розвинутий навик переносу (траспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику та парадоксів. Оригінальність – здатність до генерації ідей. За перші три-чотири роки навчання у школі прогрес у розумовому розвитку дітей є досить помітним. Початок цього віку пов’язаний на думку Л. Виготського та Ж. Піаже” із домінуванням доопераційного мислення, а кінець – з переважанням операційного мислення у поняттях. У цьому віці досить добре розкриваються загальні та спеціальні здібності дітей, що дозволяє проводити ґрунтовну роботу щодо сприяння розвитку цих здібностей. Допитливість – здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового. Загальні здібності проявляються у швидкості набуття дитиною нових, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов’язана з цілісним баченням усіх зв’язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу. Саме ці показники є визначальними для формування творчої особистості, яка здатна генерувати нові, оригінальні ідей, шукати альтернативні шляхи виходу з проблемних ситуацій. Сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити усе до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією . Вони стають передумовами для подальшого повноцінного розвитку особистості, дозрівання її психічних функцій.

Час навчання у початковій школі є особливим періодом для розвитку творчих здібностей дитини, коли учням властива висока синзетивність. У цьому віці навчальна діяльність є дуже привабливою, адже саме за успіхами у навчанні дорослі та однолітки оцінюють дитину, як особистість, що певною мірою віддзеркалюється на самоповазі та самооцінці дитини, її самосприйнятті. Авторитет вчителя у розвитку особистості набуває надзвичайного значення , бо у 6-7-річному віці дитині притаманний механізм наслідування. Тому вчителю при організації навчально-виховного процесу слід враховувати ці особливості розвитку особистості школяра, щоб створити необхідні умови для розвитку творчого потенціалу дітей.

Роль креативності у формуванні творчої особистості

«Креативність» (від англійського слова «creativity») – досить стійка особливість людини, яка проявляється у творчій обдарованості, схильності до творчості. Креативність – це прояви оригінальності, вміння творити, здійснювати винаходи та вносити новизну в навколишній світ. Креативність - це значить копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє ".(Поль Торренс).

Придивіться до своїх дітей та постарайтесь об’єктивно оцінити наступні якості. Вони вважаються основами креативного мислення.

Швидкість думки – це кількість ідей виникають в одиницю часу.

Гнучкість думки – вміння переключатися з однієї думки на іншу, також бачити, як інформацію, отриману в одному контексті, можна використовувати в іншому.

Оригінальність – генерація ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, можливість прийняття несподіваних рішень.

Допитливість – здатність дивуватися, бути відкритим до всього нового.

Точність – удосконалювати або надавати вид своєму творчому продукту.

Сміливість – коли ми можемо прийняти рішення у невизначеній ситуації, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, навіть при можливому неприйнятті оточуючих.

Здатність до розробки гіпотези.

Ірреальність — логічна незалежність реакції від стимулу.

Фантастичність — повна відірваність відповіді від реальності за наявності логічного зв’язку між стимулом і реакцією.

Здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

Здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі.

Поради вчителям.

Цікаво, що Абрагам Маслоу визначав креативність як якість, що властива всім із народження, але яка втрачається більшістю під впливом середовища.

Учителі не повинні заперечувати в дитині дитину, самі повинні залишатися дітьми.

Дитина має почуватися шукачем і відкривачем знань.

Будьте терплячими до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання дитини, цінуйте їх. Записуйте відповіді дитини. Висловлюйте віру в здатність кожного учня нестандартно думати. Пояснюйте, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Забезпечте для учнів вільне від глузування середовище.

Театральне мистецтво як фундамент для розвитку інтелекту

У піраміді Маслоу (ієрархії потреб людини) за пріоритетністю потреб креативність перебуває на найвищому щаблі після фізіології, потреб у безпеці та визнанні.

Завдання батьків і вчителів — допомагати дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття любові, поваги до себе та інших), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовираження.

Дорослі повинні створити дитині затишну й безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися, якщо буде налякана власними відкриттями.

Найважливіше, чого вчить театр у школі — приймати людину в будь-якому її емоційному стані, комунікувати, працювати в команді, бути чуйним до інших, не боятися висловлюватись і не боятися реакцій оточення на поведінку дитини.

Вчителю необхідно залишатися дитиною. Ставати з учнем одного росту, говорити однією мовою. Так підтримується атмосфера для творчості. Головне, щоб дитина мала відчуття поваги до неї, до її думки. Щаслива дитина має наснагу творити. Чим більше надається можливостей для креативності, тим менше можливостей для незадовільної поведінки.

3. Музика та хореографія в навчальному процесі.

Дитина народжується вже з відчуттям ритму.

Поставтеся до дитини як до музичного інструмента, який потребує індивідуальних налаштувань.

Музика активізує розумові здібності, працездатність і зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект дитини.

Діти, які багато співають, краще навчаються точних наук.

Під час співу й танцю працюють обидві півкулі головного мозку.

Під музику краще утворюються нейронні зв’язки.

Музика впливає на почуття, емоційний стан дитини за допомогою художніх образів, сприяє вихованню здатності відчувати, активно сприймати, співпереживати.

Музика забезпечує єдність інтелектуального й емоційного розвитку дитини.

Шляхи розвитку креативного мислення

Зі вступом дитини до школи саме від вчителя залежить процес формування творчого мислення учнів. Від того, чи зможе вчитель ефективно організувати навчальну діяльність, які методи та прийоми застосує для цього, якого типу завдання запропонує школярам. А найголовніше - чи сам педагог є творчою людиною.

У свої педагогічній діяльності застосовую такі методи, які дають можливість якнайкраще стимулювати розвиток мислення дітей.

Першість надаю розвиваючій функції навчання, підтримую прояви самостійності та нестандартності ідей, що сприяє створенню інтелектуального клімату у дитячому колективі.

З досвіду своєї роботи можу стверджувати, що застосування творчих завдань буде ефективнішим, коли їх використовувати регулярно, об'єднати в певну систему. Під "системою завдань" слід розуміти комплекс вправ , які підпорядковуються єдиній дидактичній меті, змістовій лінії предмету, побудований з врахуванням вікових особливостей учнів.

Для розвитку креативного мислення учнів у навчально-виховному процесі пропоную такі види творчих завдань:

• завдання з елементами комбінаторики та логічного мислення;

• вправи, які сприяють розвиткові вмінь формулювати припущення та здогадки, переконувати в істинності певних висловлювань;

• інтегровані завдання-комплекси ;

• задачі, зміст яких носить народознавчий характер;

• різноманітні цікавинки (задачі-жарти, головоломки, задачі-казки, ігрові вправи та ін.)

Поради вчителям:

під час використання творчих вправ обов'язково здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня;
надзвичайну увагу слід звернути на роз'яснення змісту творчого завдання, щоб учні зрозуміли його кінцеву мету ;
до схематичної моделі раджу звертатися тільки у тому випадку, коли без неї неможливо уявити зміст завдання;
під час уроку вправи творчого характеру потрібно комбінувати з програмовими таким чином, щоб зберігався принцип наступності, коли кожне попереднє завдання створює основу для виконання наступного, і ця робота має ґрунтуватись на використанні власного досвіду школяра;
важливо створювати таку ситуацію, у якій дитина мала б можливість подумати над нестандартною задачею чи завданням, віднайти шляхи їх вирішення;
під час самостійної роботи над розв'язуванням творчих вправ не слід стримувати дітей у виборі шляхів їх розв'язання;
варто якнайбільше сприяти і спонукати до різних способів розв'язання задач, обирати серед них найефективніший;
не бажано підказувати хід розв'язання, краще направити думки дитини у правильне русло, найголовніше - не фінальний результат, а сам процес розв'язування;

Види індивідуальної допомоги школярам під час виконання творчих завдань:

• додатково роз'яснити творчу вправу;

• навести аналогічний приклад, який виконувався раніше;

• вказати на вибір способу дії;

• пояснити хід виконання аналогічної вправи;

• певну частину нестандартного завдання виконати вчителю;

• доповнити вправу схемою чи малюнком;

• попередньо розв'язати прості додаткові творчі вправи;

• створити пам'ятку;

• допомогти застосувати обраний розв'язок;

• попередити школярів про невірні підходи, типові помилки.

Основні шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів:

• створення сприятливих умов у навчальному процесі ;

• дотримання вище перерахованих порад щодо застосування нестандартних завдань на уроках;

• надання індивідуальної допомоги учням під час виконання творчих вправ.

Учням до вподоби завдання творчого характеру, вони радо беруться за їх виконання; нестандартні завдання підсилюють навчальну діяльність, пробуджують інтерес до пізнання чогось нового і нетипового. Діти задоволені, коли знаходять правильний шлях розв’язування і отримують похвалу від учителя .

РОЗДІЛ 2. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ НА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ

Гра як елемент креативності

Розглянемо способи, які допоможуть дітям розвинути таку важливу у сучасному суспільстві навичку, як креативність.

1. Відсутність великої кількості правил. Психологи рекомендують від 1 до 3.

2. Привчайте дитину до культури та мистецтва.

Сучасні дослідження діяльності мозку свідчать, що слухаючи музику, наш мозок працює в такому режимі, який за інших обставин ніколи і не “включається”. Він значно інтенсифікує свою роботу і вибудовує нейронні зв’язки так, що в старості позбавить від хвороби Альцегеймера.

3. Грайте з дітьми у варіації.

Усі дитячі ігри — це безперервний процес створення креативу. Найефективніше впливає не розвиток креативності – варіації. Це гра на розвиток фантазії, але дуже важлива, тому займає окреме місце.

4. Формуйте звичку сприймати життя позитивно. Позитивне мислення — це не лише невитравний оптимізм, але й здатність мислити продуктивно.

Оптиміст в будь-якій ситуації шукає для себе корисну складову і способи її розвинути. І сам цей пошук — вже чистого роду креативність, яку можна плекати і помножувати.

5. Давайте дитині відпочити та побавитися. Кожна дитина має мати час на роздуми, на відпочинок і вільну гру.

Вони є обов’язковою умовою для роботи креативного мислення. Гра виступає елементом креативності.

Тож творчому мисленню потрібен постійний розвиток і джерело енергії, широта поглядів, оптимізм, а також відпочинок.

Загальна здібність дитини, її здатність до творчості- одна з базових якостей особистості. Комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.

Який же зв'язок існує між творчою грою і поняттям «креативність»?

Як правило, педагоги асоціюють термін «креативність» з художньою творчістю: зображувальною, музичною, художньо-літературною. А гра, яка посідає чільне місце в системі виховання молодшого школяра, з цього списку випадає. Сюжетно-рольова гра становить насичену типову групу ігор дітей.

В спеціальній літературі сюжетно-рольові ігри називають творчими. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображаючи навколишнє життя, діяльність людини та відносини між людьми.

Дидактичні гри, вправи на розвиток креативного мислення та уяви (застосування на уроках української мови, математики, мистецтва та позаурочний час)

Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ

дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять...

Гра — це іскорка, що запалює вогник допитливості

й любові до знань.

В. О. Сухомлинський

Використання дидактичних ігор у навчальній діяльності – не самоціль, а ефективний засіб навчання і виховання. Саме визначення «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та різносторонність її застосування.

Застосування різноманітних ігрових ситуацій, ігрових прийомів гарантує стійкий інтерес, розкутість у поведінці, вміння формулювати і доводити власні думки. Високий рівень сформованості таких розумових операцій як аналіз, синтез, порівняння є підґрунтям повноцінної розумової діяльності, яка спрямована на творче засвоєння і перетворення матеріалу.

Щоб подолати психологічну бездіяльність, яка примушує бачити і говорити звичні речі, необхідно застосовувати на уроках завдання-жарти, невеличкі сюрпризи, звертатися до казкових чи гумористичних персонажів. Ці прийоми створюють доброзичливу атмосферу, знімають напруженість.

Завдання педагога — стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати до гри всіх, послідовно наголошувати на тому, що правильними можуть бути різні рішення, іноді зовсім несхожі. Звичайно, такі ігри дуже подобаються дітям.

“Асоціативне фантазування”

( “Стара казка на новий лад”)

Мета : ознайомлення зі схемою асоціативного фантазування, народження нових ідей, образів

Хід : складаємо оповідання, казку на новий лад за схемою асоціативного фантазування :

Виберемо звичайний об'єкт (Колобок)

Поставимо його у незвичайні умови (тропічний ліс)

Поставимо його у незвичайний час (в майбутньому)

Поставимо його у незвичайне місце (в Африці)

Додамо йому незвичні властивості (літаючий, спортивний)

Додамо невластиві йому частини (в джинсах, з айфоном )

Додамо невластиві функції (співає реп)

«Казка заблукала»

Завдання: створити нову казку з використанням сюжетів відомих та вигаданих казок.

Наприклад: посадив дід ріпку... стали тягнути, а бабуся відмовилася допомагати. Який казковий персонаж може прийти на допомогу? Яких ще героїв запросять на святковий обід?

« Пантоміма для кмітливих »

Ця гра призначена для розвитку здатності генерувати ідеї, а також уміння керувати мімікою, жестами, рухами.

Щоб грати в цю гру, не потрібний додатковий матеріал. Запропонуйте дитині спершу відгадувати ваші пантоміми. Наприклад, пробуйте зобразити:

- гарячий чайник;

- зайця, який втікає від мисливця;

- чаплю на болоті;

- силача, який піднімає штангу;

- ковбоя, який скаче верхи ;

- веселу мавпочку, раду своєму бананові;

- маленьке ведмежа, яке жадібно поїдає свій мед та ін.

Об'єктом пантоміми можуть бути не лише тварини, але й люди (які, наприклад, виконують різну роботу), предмети (рухомі чи нерухомі) і багато іншого.

Дитині слід уважно дивитися на те, що ви показуєте, і вгадувати, кого ви зображуєте і що цей персонаж робить. Він повинен називати версію за версією, поки не відгадає або не приблизиться до відгадки максимально. Підкажіть дитині, що слід намагатися висувати якнайбільше різноманітних ідей, що не потрібно боятися помилитися. Якщо їй все ж не вдається знайти відгадку, то розкажіть, кого ви показували, і проаналізуйте ті рухи, жести і міміку, з допомогою яких ви намагалися зобразити свій персонаж.

Коли дитина хоч трошки навчиться розпізнавати ваші пантоміми, запропонуйте зіграти головну роль їй. Можна також влаштувати змагання, хто більше відгадає пантомім.

«Спілкуємось жестами».

Завдання: показати жестами й імітаційними рухами, які будуть доречні в заданій комунікативній ситуації:

- привітайся з приятелем;

- попрощайся з вчителем;

- набери номер телефону;

- покажи кивком голови, що ти не знаєш відповіді.

« Грамотії»

Мета: розвиток дрібної моторики кисті руки. Витончення рухів пальців рук.

Координація: підготовка руки до письма.

Матеріал: дитині пропонують букви та цифри, зроблені з різного матеріалу: наждака, ґудзиків, тіста, дроту, шнурків, поролону, макаронів, сірників, ковпачків з-під пляшок, різноманітних круп, «сліпі окуляри».

Опис роботи: дитина із заплющеними очима або в «сліпих окулярах», обстежує, називає букви та цифри. Можна також запропонувати скласти коротенькі слова та вишикувати цифри по порядку.

Коментар: ця гра на закріплення набутих знань і відчуттів. Прямо цей матеріал не готує руку дитини до письма. Але розвиває координацію пальців руки , якою дитина потім буде писати дрібні букви. Вона вимагає граничної концентрації уваги при роботі і несе в собі внутрішній контроль.

«І добре, і погано»

Мета: сприяти розвиткові вміння бачити в одному і тому ж предметі протилежні властивості, знаходити протиріччя, дивитися на одні й ті ж явища під протилежними кутами зору.

Найбільш поширеною оцінкою у дітей є категорія «добре-погано». На використанні такої оцінки і побудована ця гра.

Запропонуйте дитині оцінити, користуючись цією категорією, такі явища природи, дії і предмети:

Зима, літо, осінь, весна;

Дощ, сніг, сонце, вітер, вогонь;

їсти, спати, прогулюватись в лісі, лазити по горах;

Пити ліки, робити зарядку, вмиватися;

Ніж, тарілка, скло, праска.

Розглянемо кілька прикладів.

Літо: добре - бо цієї пори року тепло, можна купатися, не потрібно довго одягатися; погано - бо буває дуже спекотно, часто пітнієш, можна «згоріти »на сонці.

Вогонь: добре - тому, що зігріває, підігріває їжу; погано - тому що обпалює шкіру, від нього виникають пожежі.

Коли дитина знайде добрі і погані сторони наведених явищ, дій і предметів, запропонуйте їй самостійно називати будь-які, що трапляються на очі предмети і знаходити в них протилежні якості і функції, оцінювати, що в них доброго, а що - поганого; чим вони можуть сподобатися, а чим - ; в чому може бути їх користь, а в чому шкода, і т.д.

"Групова картина"

Мета: розвивати в дітей уяву, творче мислення, вміння працювати з іншими.

Хід гри:

Всі учасники розсідаються кругом. Один з них тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити собі написану картину. Він починає детально описувати частину (елемент) картини, а всі намагаються собі побачити на аркуші те, про що він говорить. Потім лист передається наступному учаснику, і він продовжує створення уявної картини, доповнюючи вже "написане" новими деталями. Лист передається далі. Ведучий повинен попередити учасників, що це має бути саме картина, а не розвивається сюжет. Описи повинні бути досить докладними, щоб можна було однозначно встановити з ним просторове взаєморозміщення предметів. Закінчення роботи оголошується учасникам, які вважають, що картина вже надмірно перевантажена деталями.

« Незвичайні мандрівки»

Мета: розвивати уяву, гнучкість та оригінальність мислення, сприяти зняттю емоційної напруги, налаштувати на дружню співпрацю.

Матеріали : м'яка іграшка.

Хід: Той, хто кидає іграшку м’яку, говорить де опиниться учасник ( наприклад,під партою, у шафі, на дереві…). Упіймавши іграшку, учасник повинен швидко назвати три речі, які візьме із собою в назване місце. Будьте уважними, не повторюйте те, що вже говорили інші.

"Завантаж баржу"

Мета: розвивати швидке мислення та самоконтроль у ситуації дефіциту часу.

Проведення гри:

— Зараз ми завантажуватимемо баржу. Я називаю одну літеру алфавіту і якесь слово, що означає предмет, що може бути завантажений на баржу. Учень називає предмет і передає хід іншому, той, у свою чергу, також називає предмет і передає наступному. Не можна вантажити аборигенів, айсберги тощо. Завантажувати потрібно дуже швидко.

Обговорення:

— Які тактики "завантаження" ви використовували?

— Що заважало виконанню завдання?

— Чи завжди вистачало часу?

«Біном фантазії»

Ця гра запропонована італійським дитячим письменником Джанні Радарі.

Спробуємо поєднати два слова, далекі за змістом, використовуючи прийменники.

Пес із шафою.

По дорозі мчить пес із шафою на спині. Це його будинок. Шафу йому подарував дідусь Микола...

Пес у шафі.

Мама приходить з роботи, відчиняє шафу, а там — пес.

Налякана, вона біжить у ванну кімнату за ліками, відкриває аптечку, а там – теж пес. Мати хоче випити прохолодної води, відчиняє холодильник , а в холодильнику – пес.

Прийшов зі школи Сашко і разом з татом вирішили збудувати собачу будку.

«Видали зайве »

Завдання: З трьох слів, далеких за змістом, необхідно побудувати пари, пов’язані певною ознакою.

Кішка, гарбуз, сонце — гарбуз і сонце — однакові за формою.

Кішка, гарбуз —знаходяться на землі, використовуються людиною.

Кішка, сонце — колір очей у кішки може бути жовтий, як сонечко.

«Аналогічні слова»

Завдання: до запропонованого слова дібрати аналогічні слова ( за певною властивістю).

Наприклад: літак, гелікоптер, бабка, журавель — мають властивість літати.

Автомобіль, трамвай, човен — належать до транспорту.

Комбайн, корабель, виделка — виготовлені з металу.

«Чому так трапилось?»

Дітям пропонується певна ситуація. Вони повинні назвати якомога більше причин її виникнення.

Ви прийшли додому, а двері квартири відчинені. Чому це трапилось?

- тато забув ключі і зламав замок;

- бабуся забула їх зачинити;

- навідувалися крадії;

- вибігла кішка.

Ваш однокласник не прийшов у школу:

- занедужав;

- запізнюється;

- приїхала в гості бабуся і він залишився з нею;

- у тата вихідний.

«Дякую за комплімент»

Завдання: висловити комплімент( сказати щось приємне) запропонованим казковим героям: Аладдіну, Коту в чоботях, Змію Гориничу, Попелюшці, Котигорошку тощо.

Вправа «Придумати слова»

Мета: розвивати словесно-логічне, креативне мислення.

Варіант 1. Записати 4-8 слів, кожне з яких починається на «Се…» («Ма…», «Ру…» тощо).

Варіант 2.Записати 4-8 слів, кожне з яких складається з чотирьох літер і починається на «В…» («К…», «Ш…» і т.д.).

Варіант 3. Протягом трьох хвилин записати більше слів із трьох, чотирьох, п’яти тощо літер.

Вправа «Давай подумаємо»

Мета: розвивати логічне, креативне мислення.

1.На столі між ручкою і олівцем лежить лінійка. Чи можна. Не перекладаючи її, зробити так, щоб вона стала крайньою?

2. У хлопчика-мізинчика з казки Шарля Перро було шість братів. Автор казки чомусь не схотів повідомити нам, що у дійсності в цій сім’ї дроворуба у кожного з семи братів було по сім сестер. Скільки ж усього братів і сестер у цій казковій сім’ї?

Вправа «Історії з мішка»

Інструкція: Я принесла вам великий мішок , в якому безліч різних речей. Кожен з вас може один раз засунути туди руку і що-небудь дістати ...

Тепер розійдіться по двоє і придумайте історію , в якій були б задіяні обидва ваших предмета. У вас п'ять хвилин часу. Після цього кожна пара розповість нам свою історію

"Естафета"

Для гри клас ділиться на дві команди. На дошці написано стільки прикладів, скільки є учнів. Приклади містять табличне множення і ділення, додавання та віднімання в межах 100. За сигналом перші учні виходять до дошки, розв'язують перші приклади, записують швидко і передають крейду наступним учням, які розв'язують наступні приклади і т. д. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди, то коли до нього дійде черга він може виправити неправильну відповідь і записати правильну. Після обчислення всіх прикладів вчитель перевіряє їх і визначає переможця.

"Половина, третина, четвертина"

На дошці зображено три кола, поділені на різні частини: 2, 3, 4.

Учитель показує на число біля кола, а учні повинні сказати таке число, яке одержать в результаті ділення показаного числа на стільки, на скільки частин поділене коло.

Наприклад. Ведучий показав число 27, яке стоїть біля кола поділеного на три рівні частини. Отже, учні повінні назвати число: 27:3=9, тобто число 9.

"Хто швидше запалить піч"

Три доріжки ведуть до одного будинку, який намальований на дошці. На кожній доріжці написане завдання. Виконання завдання починається знизу. Завдання можуть виконувати по одному, два або більше учасників команди. Команда, яка виграє, малює дим, який іде з труби.

"Хто більше збере ягід?"

На картках зі зображенням ягід на зворотній стороні написані завдання. Учні, обчислюючи їх, записують відповіді на дошці, а картки складають на купку. Коли всі картки виконанні, перевіряється правильність їх обчислення і підводиться підсумок.

«Сніданок для велетня"

Якби ти захотів приготувати сніданок для велетня, то чим би ти виміряв такі продукти:

Борошно для оладків

Молоко для оладків

Олію для оладків

Сироп

Молоко для пиття

Яйця

Сіль

Перець

Скільки би ти взяв кожного продукту?

Допитливі

Мета. Формувати в учнів уміння добирати слова із виучуваним звуком.

Правила гри: вчитель дає завдання дібрати слова із виучуваним звуком. Наприклад:

-У назвах якого посуду є звук [с]? (Салатниця, каструля, миска, …).

- У назвах якого взуття є звук [с]? (Сандалі, босоніжки).

- У назвах яких фруктів є звук [с]? (Абрикос, слива, персик, апельсин).

- У назвах яких тварин є звук [с]? (Лиса, собака, свиня).

- У назвах яких овочів є звук [с]? (Салат, редиска, капуста).

- У назвах яких дерев є звук [с]? (Сосна, осика, ясен).

“Так” чи “ні”

Мета. Формувати фонематичний слух учнів, уміння ділити слова на склади.

Ігрова дія. Зіграти хочеться мені

С тобою, друже, в “так” чи “ні”.

Тобі питання задаю,

Готуй же відповідь свою!

Відповідай, коли мастак,

Чи “ні”, чи “так”!

Правила гри: вчитель задає запитання, учні дають відповідь словами „так” або „ні”. Наприклад:

- У слові “білка” чуємо голосні звуки [і], [а]?

- Звук [а] у слові “береза” чуємо на початку слова?

- У слові “жолудь” два склади?

- У слові “лопата” наголос падає на третій склад?

- У слові “день” чотири звуки?

- Речення “Їжачок назбирав яблучок” складається з чотирьох слів?

"Сплети віночок"

В кожної дитини на парті лежить листок кольорового паперу з різнобарвними стрічками. Діти пригадують з яких квіточок складається український віночок. Після кожного правильно виконаного завдання роздають дятям по квіточці. В кінці уроку в старанних, активних дітей віночок готовий.

ВИСНОВКИ

Розвиток творчого мислення неможливий без допомоги дорослих - батьків та педагогів. Важливою умовою процесу формування креативного мислення є його поступовість та системність . Радила б починати таку роботу вже з першого класу.

Схильність до творчості є у кожної дитини. Тому завдання педагога – виявити зерна індивідуальної творчості і намагатися їх розвивати.

Виховання творчої особистості, починаючи з молодшого шкільного віку - одне із головних завдань вчителя початкових класів. Сучасні освітні програми, інноваційні процеси, які відбуваються у школі наголошують на необхідності розвивати природні задатки та таланти дітей. Це можливо лише при умові створення атмосфери творчості, яка змушує учнів пізнавати і дивуватися, приймати рішення в нетипових ситуаціях. Тому сьогодні кожен вчитель у своїй педагогічній діяльності вишукує нові, нестандартні методи, форми та прийоми навчання. Це і нетрадиційні види уроків, колективні творчі справи в позаурочній роботі, проблемні методи навчання, які сприяють розвитку творчої активності школярів.

У своїй роботі прагну, щоб навчальний процес був не просто доступним і зрозумілим, але й цікавим. Тому що, якщо навчальний матеріал є доволі зрозумілим, доступним, проте самі завдання є стандартними, шаблонними, то це не викликає у дітей ніякого інтересу, не активізує творчого мислення.

Як підтверджує досвід власної педагогічної практики, із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей великою мірою починає залежати від педагога, від того, як він організовує навчання, які методи і засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням, і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.

Отже, розвиток креативного мислення можливий за таких умов:

1. Перш за все - створення необхідної атмосфери. На творчих заняттях неприпустимим є підвищення голосу вчителем, педагогічний натиск, застосування погроз.

2. Однією з найважливіших умов створення атмосфери, спонукаючої дитину до творчості є так звані «емоційні погладжування», до яких відносяться звернення до дитини тільки на ім'я, збереження педагогом рівної, доброзичливої інтонації, заспокійливі або підбадьорюючі дотики до дитини. Особливо актуальним є цей аспект у роботі з дітьми з особливими потребами.

3. Бачення кожної дитини.

4. Але, кажучи про зовнішні умови, що сприяють створенню креативної атмосфери заняття, не можна забувати про його зміст, оскільки це головне, що повинне спонукати дитину до творчості. Це може бути незвичайний поворот сюжету, елементи новизни, сумісне емоційне переживання і т.д. Роботу з учнями по активізації пізнавальних інтересів треба будувати на уроках в такій послідовності: ЦІКАВО – ЗНАЮ – ВМІЮ Треба намагатися зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

5. Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. Навіть звичайні буденні вправи можна перетворити на такі, що спонукають до творчого мислення.

Де брати навчальний час, який можна використати для ігор і творчості? Якщо залишитися в межах традиційних форм і методів навчання, то в структурі занять навчального часу для ігор не знайдеться. Але якщо відмовитись від деяких застарілих компонентів уроку, наприклад, тривалих нудних опитувань, навчальних розмов, то гра не лише органічно впишеться в структуру уроку, а й дасть змогу різко зекономити навчальний час.

Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній „дрімає” якийсь талант, то треба, щоб він розкрився на користь їй та іншим. І, як підказує моя практика, саме творчий підхід до учіння допоможе досягнутибажаних результатів. Як говорив французький письменник та літературний критик Анатоль Франс: «Вчитися можна лише весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з апетитом»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алгоритми активізації творчого мислення (по Бухвалову) / / Шкільний психолог. - 2004. - № 4 - с. 26.

2.Арделян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів // Рідна школа. – 2001. - №4. – с.78 – 80.

3. Бакум Г.П. Ігрові вправи для учнів 1 класу на уроках навчання грамоти // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №16-18. – С.28-32.

4. Галендей Г. Роздуми про шляхи розвитку творчих здібностей і обдарованості учнів // Початкова освіта. – 2001. - №15. – с.6.

5.Гузан І.В.Літературні ігри // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №29-30. – С. 15-37.

6. Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття // Завуч. – 2005. – № 19. – с. 13-16.

7. Зазимко І. Творчі здібності – як їх помітити у дитини // Директор школи. – 2002. – №3. – с.2.

8. Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. – 2003. - №33. – с.11-14.

9. Косоротова Ю. Розвивайте мовленнєву творчість дітей // Обдарована дитина. – 2000. – №3. – с.27.

10. Лук’яненко М.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів //Обдарована дитина. – 2002. - №5. – с.16.

11. Мартинюк Л. Становлення творчої особистості молодшого школяра //Початкова школа. – 2002. - №10. – с.2-4.

12. Мельничук А.І. Дидактичні ігри як засіб адаптації 6-річної дитини до навчання в школі // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №16-18. – С.2-6.

13. Рижук В.І. Гра як метод навчання та виховання // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №15-16. – С. 20-25.

14. Рудакова Т.І. Дидактична гра – дієвий засіб активізації пізнавальної діяльності учнів // Початкове навчання та виховання. – 2005. - №15-16. – С. 7-13.

15. Савченко О. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися /Початкова школа. - №8. – 2007. – С. 1-5.

16. Сухомлинський В.О. Вибрані твори.– В 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – Т. 5. – С.123.

17. Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №5. – с.42.