Розробка системи уроків за 6 класі з біології

Про матеріал

В даному документі знаходиться розробка 12 уроків з біології за 6 клас. Це перший та другий розділ. В них я використовую інтерактивніметоди , а найбільшіігрові технології. Явважаю, що саме такі розробки уроків допоможуть учителямвиявити зацікавленість у навчанні до нашого предмету.

Перегляд файлу

Тема. Ознаки життя.

Мета: поглибити знання про основні властивості живих організмів; з’ясувати відмінності живих організмів від тіл неживої природи; виховувати любов до природи

Обладнання: малюнки, таблиці, аудиозапис, фрагмент фільму «Проростання насіння»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

Мелодія «Життя»

Учитель. Що ви відчули, коли почули цю мелодію? ( хочеться жити, рости, дихати, веселитися та інше)

Мені хочеться, щоб на сьогоднішньому уроці ви були веселі, творчі, щоб у вас було натхнення творчо працювати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Розгадування кросворду

былка загадки

Що за дивна непосида?

На стежинку шишки кида?

З гілки скік та скік на гілку…

Упізнали, друзі,… (білку)?

ведмыдь загадки

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кудлатий.

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і ожину,

Літом любить полювати,

А узимку – в лігві спати.

Як зачує він весну –

Прокидається від сну ( ведмідь)

собака

Вірний друг у мене є,

Мені лапу подає.

Заглядає щиро в очі,

Мовби щось сказати хоче.

Замість слів лиш чути гав,

Всіх котів порозганяв.

Хто скажіть цей розбишака,

Знають всі, що це… (собака)

Хто вранці ходить на чотирьох,

удень - на двох, а ввечері - на трьох? ...( людина)

Величезний цей хижак

На людей наводить жах.

Проживає в річці Ніл

Небезпечний … (крокодил)

     Тоненьке, вузеньке, по землі в'ється,
      як батіг довге, та зовсім не б'ється.
      Людей боїться, молоко вживає,
      в лісі їх багато, це кожен знає ( гадюка)

Хто це землю вигортає,
Мов купини навертає?
То підземний хід
Риє, риє…
(Кріт)

Я маленька, зелененька,
Дуже спритна і гарненька,
Як за хвіст мене піймати,
Можу я його віддати ( ящірка)

Учитель. Яке слово утворилося? Правильно, біологія. А що таке біологія, як ви гадаєте?

Вправа «Асоціативний кущ»

Завдання: які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «Біологія»

наука

життя

БІОЛОГІЯ

гриби

ріст

тварини рослини

Повідомлення учителя про біологію як науку

Біологія — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот. Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз, пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах, а 1802 р. — Жан Батист Ламарк і Лудольф

Біологія сформувалася як самостійна наукова дисципліна лише протягом XIX століття. Це зв'язано з проблемами у встановленні фундаментальної відмінності між живими і неживими природними тілами.

Отже, біологія – це наука, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот ( запис визначення у зошит)

Вправа «Зацікав!» - цікава інформація

Цукеркове дерево цілком заслужило свою назву.На його гілках дійсно зростають своєрідні «цукерочки». Правда, це не плоди, а гілочки-плодоніжки – коричневого кольору, химерно зігнуті, ледве тонше олівця. Вони містять до 40% фруктози, дуже солодкі і за смаком нагадують родзинки. Самі ж плоди цукеркового дерева дрібні і жорсткі. Цукеркове дерево часто, особливо в Китаї і Японії, вирощують як декоративну рослину, а також для отримання солодощів. У Китаї його плодоніжки вважаються ліками проти алкоголізму. Деревина цукеркового дерева має красивий колір і малюнок і використовується у виробництві меблів і музичних інструментів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Ми вже з вами з’ясували, що біологія – це наука, яка вивчає живі організми. Але виникає питання, а як дізнатися, що вони живі. Як ви гадаєте, які властивості повинні мати живі організми ( висловлювання думок учнів).

Показ фрагменту фільму «Проростання насіння».

Заповнення таблиці

Ознаки життя	Значення в житті організмів
Живлення	Забезпечує процеси надходження поживних речовин та енергією організм
Дихання	Забезпечують надходження в організм кисню, використання його і видалення вуглекислого газу
Ріст	Відбуваються процеси збільшення росту та маси організму
Розвиток	Якісні зміни в організмі
Розмноження	Забезпечує процес відтворенн собі подібних організмів
Виділення	Виводить кіневі продукти, які утворилися в ході обміну речовин

Пояснення та запис термінів: дихання, живлення, ріст, розвиток, розмноження, виділення

Ди́хання —це сукупність процесів,які забезпечують надходження в організм кисню,використання його і видалення з організму вуглекислого газу.

Живлення рослин - це надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин

Під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.

Розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.

Розмно́ження — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних

Ви́ділення — процес виведення кінцевих продуктів, які утворилися в ході обміну речовин в клітинах тіла.

Складання схеми

вуглекислий газ вуглекислий газ

кінцеві продукти обміну кисень

поживні речовини

ОБМІН РЕЧОВИН

Пояснення схеми: до рослини з грунту надходять поживні речовини; з повітря вона поглинає вуглекислий газ, який під впливом сонячної енергії перетворюється на кисень. Все спожите рослиною, перетворюється на ті речовини, з яких вона будує свій організм. Але при цьому утворюються шкідливі речовини, які виводяться з нього. Таким чином відбувається процес обміну речовин.

Отже обмін речовин – процес надходження поживних речовин, засвоєння їх а виведення кінцевих продуктів обміну.

Розповідь учителя. Кожному організму для росту, розвитку, розмноження потрібна енергія. Але виникає запитання, звідки беруть її рослини? ( Сонячна енергія), тварини? ( продукти харчування). Частина енергії іде на власні потреби організму: ріст, живлення, дихання, а частина виділяється у вигляді тепла у навколишнє середовище. Тобто відбувається процес обміну енергії між організмами та навколишнім середовищем.

Гра «Живий і неживий»

Завдання: розподілити слова у дві колонки «живі» і «неживі». Можна також зробити фізхивлинку. Якщо учитель називає живий об’єкт, то учні присідають, якщо ні – підплигують.

Слова: кріт, сова, камінь, сонце, вода, річка, гриб, бактерія, мука, небо, веселка, ведмідь.

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів

Запитання для обговорення:

Що таке біологія?
Чим відрізняються живі організми від неживих?
Які ознаки живих організмів ви можете назвати?

Розгадування кросворду.

Запитання.

Процес надходження поживних речовин, засвоєння їх а виведення кінцевих продуктів обмін.
Процес у результаті якого збільшуються розміри організму
Утворення батьківськими організмами нових подібних до себе дочірніх особин
Виведення з організму кінцевих продуктів обміну
Процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін
Організми, які мають отруйні та їстівні властивості
Неклітинні форми життя, які ми не можемо побачити неозброєним оком
Процес поглинання поживних речовин

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 1, вивчити терміни.

Підготувати невеличку розповідь про рослини, тварини, гриби, бактерії за планом ( дітей краще об’єднати по групам)

Назва ( малюнок)
Визначення
Середовище життя
Кількість видів
Розміри
Короткий опис
Значення

Тема. Різноманітність життя

Мета: сформувати загальні увлення про класифікацію живих організмів; ознайомити учнів з різноманітністю счасного органічного світу; розвивати вміння розрізняти організми за групами; виховувати дбайливе ставлення до природи

Обладнання: мультимедійна презентація, додатковий матеріал, чорна скринька, малюнки, маски

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок

Хід уроку

І. Організаційний етап

Ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій подорожі по життю.

Уїльям Джеймс

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Закінчи речення»

Процес надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин … живлення
Збільшення розмірів організму, його маси… ріст
Процес виведення кінцевих продуктів, які утворилися в ході обміну речовин в клітинах тіла… виділення
Процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін…. розвиток
Сукупність процесів,які забезпечують надходження в організм кисню,використання його і видалення з організму вуглекислого газу…. дихання
Біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних… розмноження

Вправа «Чорна скринька»

Завдання: за описом учителя дізнатися, що в скриньці і пояснити чи живе воно чи ні. Якщо організм буде живим, то довести, що він дійсно є таким. ( Під час відгадування учням показати малюнки)

Об’єкти: річка, камінь, заєць, гриб, сніг, блоха.

Приклади характеристики.

Має певну швидкість, використовують її для зрошення сільськогосподарських угідь ( річка)
Його навіть вода точить ( камінь)
Змінює забарвлення шерсті два рази на рік ( заєць)
Росте в лісі під деревами ( гриб)
Взимку вкриває все навколо ( сніг)
Не кінь, а скакає, не комар, а кусає ( блоха)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Раніше існували лише дві цариці Фауна і Флора. Проте вивчення живих організмів переконало вчених, що лише цих груп недостатньо для вивчення та опису живих організмів. У природі знаходили види, які мали ознаки рослин і тварин. Так з’явилися треті організми – Гриби. Також були живі організми, які не можна було побачити неозброєним оком і назвали їх Бактеріями. На сьогоднішньому уроці ми з вами з’ясуємо основні характеристики кожного з царств.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Випереджаюче завдання ( кожна група повинна була підготовити інформацію про різні царства природи. Презентувати вони повинні за планом). Додаток 1

Учитель. Для того, щоб нам краще запам’ятати матеріал, його ми оформимо у вигляді таблиці

Назва царства, малюнок	Визначення	Кількість видів	Розміри	Середовище життя	Короткий опис	Значення
Тварини	Найчисленніше царство еукаріотичних організмів	Близько 1,5 млн видів	Від мікроскопічних до 33 метрів ( синій кит)	Тварини адаптовані до всих середовищ	- Споживають готові продукти; – рухливість, активність; – змінна форма тіла; – зростання, обмежений певним періодом життя	-Споживачі органічної речовини; -можуть бути середовищем існування для паразитів; - джерелами їжі, сировини, медикаментів; -мають наукове значення
Рослини	Організми, які здатні до фотосинтезу	250 тисяч	Від одноклітинних до 155 метрів ( секвоя)	У всіх оболонках Землі	– Відносна нерухомість організму; -наявність різноманітних пластид в клітинах; -постійне зростання; – прояв подразливості; – наявність целюлозної клітинної оболонки; – здатність до фотосинтезу	-Створюють основний запас біомаси на планеті Земля; -кисень, що виділяється рослинами в процесі фотосинтезу, служить джерелом дихання і утворює озоновий шар атмосфери
Гриби	Особливі живі організми, що поєднують в собі ряд ознак як рослин, так і тварин	100 тисяч		У всіх середовищах	-Нерухомість міцні клітинні стінки; -можливість вегетативного розмноження; -клітинні стінки містять речовину хітин; -тіло утворено тонкими розгалуженим нитками – гіфами	-Виготовлення пеніциліну; -є отруйні та їстівні; -утворюють з вищими рослинами мікоризу; -паразитують на рослинах, тваринах і навіть грибах
Бактерії	Найменші одноклітинні організми	30 тисяч	0.5- 2 мкм	Поширені скрізь: на поверхні та всередині організмів (людини, тварин, рослин), у прісних і солоних водоймах, у повітрі, особливо багато їх у ґрунті	- Форма клітин різноманітна; -клітини часто зібрані у групи та утворюють колонії; -є нерухомі та такі, що рухаються за допомогою джгутиків	-збудники хвороб людини; -псують харчові продукти; -спричиняють гниття тканини та деревини; -покращують травлення; -виготовлення молочнокислих продуктів та участь у процесі соління

Розповідь учителя

Усі організми складаються з клітин – найменшої одиниці живих організмів. Але є організми, які мають неклітинну будову. Це Віруси.

Віруси — неклітинні форми живих організмів , які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо). Поширені всюди. Викликають хвороби рослин, тварин і людини. Наприклад, захворювання на кір і грип, віспу і СНІД.

Хвилинка – цікавинка

Гіднеллум Пека або «Кровоточить зуб». Цей дивовижний гриб можна побачити у хвойних лісах Центральної Європи і на північно-західному узбережжі Тихого океану. Яскраво-червона рідина, яку він виділяє, і справді схожа на краплі крові. Крім того, він має дуже гіркий смак, чим і відлякує тварин і людей.

про отруйних грибах

Існують бактерії, які в вміють очищати зуби, борючись з карієсом. В даний час біологи намагаються створити сьогодні йогурт, який дозволив би людині взагалі не чистити зуби. Бактерії на нашій планеті жили ще 3,5 млрд. років тому, а тоді ще в атмосфері планети зовсім не було кисню. У кишечнику японців є особливі бактерії, які допомагають їм перетравлювати морські водорості.

Слово учителя

Як ви гадаєте, який вигляд раніше мали рослини і тварини? Давайте подивимося ( показ малюнків)

Слово учителя. Як ви бачите, тваринний і рослинний світ зовсім відрізняється від сучасного. А трапилося це тому, що відбулися еволюційні зміни. Що ж таке еволюція?

Еволю́ція — процес необоротних змін у будові та процесах життєдіяльності живих організмів. Жива природа під час свого розвитку постійно змінювалася, зазнаючи значних ускладнень: від появи одноклітинних організмів до багатоклітинних рослин і тварин. Протягом мільйонів років умови на нашій планеті змінювалися, у результаті чого одні організми вимирали, інші – з’являлися. Таким чином відбувався еволюційний процес розвитку живих організмів.

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів

Вправа «Хто це?»

Завдання. Учитель зачитує характері ознаки різних царств, а діти повинні віднести їх до відповідної групи: Рослини, Тварини, Гриби, Бактерії, Віруси

Їх нараховують 1.5 млн. осіб (тварини)
Розмножуються виключно статево ( тварини)
Мешкають у гарячих джерелах ( бактерії)
Є збудниками захворювань (бактерії, віруси)
Мають неклітинну будову ( віруси)
Здатні утворювати кисень ( рослини)
Активно рухаються ( тварини)
Утворюють відьмині кільця ( гриби)
Ростуть усе життя ( рослини)
Мають ознаки рослин і тварин ( гриби)
Їх називають легенями планети ( рослини)
За типом харчування є рослиноїдні, хижаки і всеїдні ( тварини)
У несприятливих умовах переходять до анабіозу ( бактерії)
Нараховують 10 тисяч видів ( віруси)

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 2. Підготувати повідомлення про біологічні науки ( бажано провести жеребкування між учнями, щоб кожному учневі дісталася одна наука)

Додаток 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА ТВАРИНИ

Тварини – найчисленніше за різноманітністю і кількістю видів (близько 1,5 млн видів) царство еукаріотичних організмів. Два існуючих на Землі подцарства тварин – одноклітинних і багатоклітинних вчені об’єднали в одну систематичну сьогод царство на підставі наступних, характерних ознак:

– Гетеротрофний спосіб живлення;
– Рухливість, активність;
– Змінна форма тіла;
– Зростання, обмежений певним періодом життя;
– Подразливість, що виявляється в таксисов у одноклітинних і рефлексах у багатоклітинних;
– В їх еукаріотичних клітинах відсутні міцні клітинні стінки, пластиди, великі вакуолі;
– Запасним речовиною клітин є глікоген.
Роль тварин у природі та житті людини:
– Тварини в природі виконують функції консументів – споживачів органічної речовини, створеного рослинними організмами;
– Тварини можуть бути середовищем існування для зовнішніх і внутрішніх паразитів; беруть участь у поширенні рослин, грибів, бактерій;
– Багато представників цього царства є джерелами їжі, сировини, медикаментів;
– Деякі тварини є збудників захворювань;
– Тварини мають наукове значення, як об’єкти досліджень;
– Мають естетичне значення.
Тварини адаптовані до всіх середах проживання, які вони займають:
– Ссавці, птахи, рептилії, амфібії, черевоногі молюски, павуки, комахи посідають наземно-повітряну і частково водну середовище проживання;
– У грунті живуть – черв’яки, багатоніжки, капустянки, первинно-безкрилі комахи, личинки деяких комах, деякі ссавці;
– Водне середовище займають риби, водні ссавці, ракоподібні, молюски, голкошкірі, черви – сьогодні1, п’явки;
– Паразитичні організми живуть в інших організмах. Це найпростіші, плоскі і круглі черв’яки, деякі членистоногі.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

Всі рослинні організми мають спільні риси, як відрізняють їх від представників інших царств органічного світу, так і зближують з ними. Відмінними ознаками царства Рослини можна вважати наступні:

– Відносна нерухомість організму і його і зв’язок з субстратом;

– Наявність пластид – хлоропластів, хромопластів і лейкопластів в клітинах;

– Розгалуженість поглинаючої поверхні тіла;

– Постійне зростання;

– Прояв подразливості;

– Наявність целюлозної клітинної оболонки;

– Здатність до фотосинтезу – автотрофне живлення.

Зближує рослинні організми з представниками інших царств живої природи клітинну будову, загальні механізми росту, розвитку, розмноження, обміну речовин.

Рослини здатні до фотосинтезу завдяки наявності хлорофілу в їх зелених органах, стеблах у молодих і трав’янистих рослин і листі. Накопичуючи органічні речовини в процесі фотосинтезу, рослини створюють основний запас біомаси на планеті Земля, тобто є продуцентами. Кисень, що виділяється рослинами в процесі фотосинтезу, служить джерелом аеробного дихання і утворює озоновий шар атмосфери.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА ГРИБИ

Гриби – це не рослини і не тварини. Це особливі живі організми, що поєднують в собі ряд ознак як рослин, так і тварин. Гриби – це окреме царство живих організмів.

Бувають одноклітинні і багатоклітинні гриби. При цьому всі види грибів є еукаріотами, тобто їх клітини містять оформлене ядро.

Царство Грибов досить численне, включає близько 100 тисяч видів. Гриби вивчає наука мікологія.

Ознаки грибів, подібні з рослинами, – нерухомість, зростання верхньою частиною, міцні клітинні стінки, здатність синтезувати вітаміни, можливість вегетативного розмноження.

Ознаки грибів, подібні з тваринами, – гетеротрофи (харчуються готовими органічними речовинами), клітинні стінки містять речовину хітин, який є тільки у деяких тварин, в якості запасного речовини у грибів виробляється глікоген, як і у тварин.

Однак у грибів є ознаки, унікальні тільки для них і не зустрічаються серед рослин і тварин. Тіло гриба утворено тонкими розгалуженим нитками – гифами. Це тіло називають грибницею чи міцелієм. Кожен окремий гиф складається з об’єднаних клітин, між якими часто немає перегородок, в результаті чого виходить одна велика клітина. Клітини мають одне або безліч ядер.

З гиф складається не тільки грибниця, а й плодове тіло. У плодовому тілі утворюються спори. Плодове тіло – це те, що люди називають грибами і збирають в лісі. Найчастіше у плодового тіла є ніжка і капелюшок.

Гриби живляться готовими органічними речовинами, вони не можуть їх самі синтезувати. Також їм необхідні мінеральні речовини. Гриби всмоктують необхідні їм речовини всією поверхнею тіла. За типом харчування серед грибів є сапрофіти, паразити і симбіонти.

Гриби-сапрофіти виділяють різні травні ферменти, які руйнують органічні речовини. Таким чином, вони як і бактерії забезпечують кругообіг речовин у природі. Наприклад, на фруктах може з’являтися гриб пеницилл, і вони починають гнити.

Гриби-паразити можуть вражати рослини, тварини і навіть гриби. Гриб-паразит проникає в тіло господаря своїми гифами через пори. Прикладом гриба-паразита є картопляна гниль.

Гриби-симбіонти живуть спільно з рослинами. З вищими рослинами вони утворюють так звану мікоризу, а з нижчими рослинами утворюють лишайник. У мікориза рослина дає грибу органічні сполуки, а гриб рослині – воду і мінеральні речовини.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА БАКТЕРІЇ

У відділі нараховують близько 3000 видів одноклітинних, рідше нитчастих організмів. Форма клітин різноманітна: куляста, у вигляді вигнутих паличок, паличкоподібна та сьо. Їхні клітини часто зібрані у групи та утворюють колонії на зразок грона, нитки. Серед них є нерухомі та такі, що рухаються за допомогою джгутиків. Є бактерії, що споживають органічні сполуки (живляться гетеротрофно), інші синтезують органічні сполуки з неорганічних (автотрофи) за рахунок енергії світла (зелені сіркобактерії) або енергії, яка звільняється внаслідок окислення певних хімічних речовин (залізобактерії, безбарвні сіркобактерії, сьогодні1ючи бактерії). Розмножуються бактерії шляхом поділу клітини навпіл та брунькуванням. Швидкість розмноження величезна — поділ може відбуватися кожні 20 –30 хвилин. У несприятливих умовах бактеріальна клітина покривається товстими шарами оболонки і називається спорою. Бактерії поширені скрізь: на поверхні та всередині організмів (людини, тварин, рослин), у прісних і солоних водоймах, у повітрі, особливо багато їх у ґрунті. Вітром, водою, живими організмами, транспортними засобами спори переносяться на великі відстані.

Тема. Основні розділи біології

Мета: сформувати уявлення про науки, що вивчають життя та об’єкти їх вивчення; визначити галузі дослідження розділів біології; виховувати

Обладнання: таблиці, мультимедійна презентація, роздатовий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

Яке значення рослин?
Чи повинні існувати гриби? Чому?
Що собою представляють віруси?
Яке значення тварин?

Гра «Так» - «Ні»

Виділяють чотири царства: Рослини, Гриби, Тварини, Бактерії
Віруси – клітинні форми життя
Тварини можуть жити у вулканах
Рослин нараховується 1.9 млн. особин
Бактерії використовують у промисловості
Рослини – це організми, які здатні до активного руху
Гриби – окреме царство, що має ознаки тварин та рослин
Віруси – збудники багатьох захворювань
Бактерії приносять лише користь
Усі живі організми мають великі розміри
Рослини – легені планети
Бактерії розмножуються дуже повільно

Таблиця правильних відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	-	-	-	+	-	+	+	-	-	+	-

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На минулому уроці ми разом з вами познайомилися з царствами природи. Але біологія – це наука – багатогранна. Вона має тісни зв’язок з різноманітними науками, які допомагають їй досліджувати та вивчати живі організми. Що це за науки, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Слово учителя.

Для того, щоб краще розібратися з такою різноманітністю наук, ми повинні були з ними зустрітися особисто. Тому сьогодні вони до нас завітали, але не всі, лише ті, з якими ми повинні обов’язково познайомитися. Хай вони самі про себе розкажуть, ми потім з вами запишемо визначення. ( Випереджаюче завдання: учні повинні представити себе від імені якоїсь науки, маючи на собі малюнок того, що вони вивчають) ( Додаток 1)

Ботаніка – наука про рослини, їх будову, розвиток, життєдіяльність, склад, класифікацію, поширення.

Зоологія – наука про тварин та їх різноманітність

Мікологія – наука, що займається вивченням грибів

Вірусологія - галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів і процеси, котрі вони спричиняють в організмі

Мікробіологія - розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, в основному вірусів, бактерій, грибів,водоростей і найпростіших

Цитологія - розділ біології, який вивчає живі клітини, їх органели, будова, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння і смерті

Гістологія - розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів

Анатомія – наука, що вивчає органи людини

Морфологія

Біохімія - наука про хімічні процеси, які лежать в основі життєдіяльності організму і тих, що відбуваються всередині клітини.

Біофізика - наука, що вивчає фізичні і фізико-хімічні процеси, що протікають в живих організмах

Фізіологія - це наука про те, як функціонують органи і системи живих організмів

Генетика - це наука, що вивчає закономірності передачі ознак від батьківських особин до нащадків

Екологія - наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем

Охорона природи - комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі

Медицина - це наука, що вивчає людини у здоровому і хворобливому стані з метою зміцнення його здоров'я, охорони від хвороб і лікування

Слово учителя

Так, хто мені скаже, яка з представлених наук є головнішою ( висловлювання думок).

Висновок: усі вони є головними, бо пов’язані між собою і є частиною біології – науки, яка вивчає живі організми.

Слово учителя

Давайте разом з вами спробуємо об’єднати усі ці науки у три групи:

«Різноманітність»
«Структура»
«Функції»

Різноманітність ( вивчають різноманітність живих організмів)

Ботаніка Зоологія Мікологія Вірусологія Мікробіологія

Структура ( вивчають окремі структури організму)

Морфологія Гістологія Анатомія Цитологія Біохімія Біофізика

Функції ( ростуть, розмножуються, виконують певні функції)

Фізіологія Генетика Екологія

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару»

Завдання: знайти відповідність між наукою та визначенням. Якщо правильно спів ставите, отримаєте назву процесу, який забезпечує продовження роду

Ботаніка
Зоологія
Мікологія
Генетика
Медицина
Мікробіологія
Вірусологія
Екологія
Цитологія
Анатомія
Гістологія

З) наука, яка вивчає гриби

Н₃) наука, яка вивчає органи людини

Р) наука, яка вивчає рослинний світ

Е) наука, яка вивчає взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем

Ж) наука, яка вивчає будову та різноманітність вірусів

О₂) наука, яка вивчає мікроорганізми

Н₂) наука, яка вивчає будову клітини

Я) наука, яка вивчає тканини

О₁) наука, яка вивчає тварин

М) наука, яка вивчає ознак від батьків до нащадків

Н₁) наука, яка займається вивченням хвороб людини

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Р	о	з	м	н	о	ж	е	н	н	я

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 3.

Підготувати повідомлення про рослини своєї місцевості

Додаток 1

Слово “ботаніка” походить від грецького “botane”, що дослівно українською мовою перекладається як “трава, зелень”, а “botanicum” українською мовою означає гербарій, травник. Латиною ж поняття “трава, зелень” звучить як “herba” і від цього латинського кореня походять такі відомі терміни як “herbarium”, українською – гербарій, книга про рослини, “herbarius”, українською – знавець трав (рослин), ботанік, а також “herbaria”, що в українській теж означає “ботаніка”.

Отже ботаніка – наука про рослини, їх зовнішню і внутрішню будову, форму, розвиток, життєдіяльність, біохімічний склад, класифікацію, поширення та інші особливості. Визначення ботаніки лише як науки про рослини повністю не розкриває її суті.

Відомо, що час зародження тієї чи іншої науки або наукового напрямку визначається появою першого систематизованого і закріпленого в письмовій формі узагальнення людських знань у певній галузі пізнання.

Ще первісними народами, а пізніше в стародавніх державах Індії, Єгипті, Китаї та країнах Близького Сходу, які вже мали писемність, було накопичено багато різноманітних і корисних відомостей про рослини. Проте перше письмове узагальнення знань про рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (IV-III ст. до н.е.), а отже і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст (372-287 до н.е.) – батько ботаніки, учень великого Арістотеля - залишив по собі декілька книг, присвячених рослинам.

Зоологія - наука про тварин, яка займається вивченням представників відповідного роду (Animalia).

Вперше в IV столітті до н.е. про цю науку стало відомо з книг великого вченого - Аристотеля. Це є достовірним фактом. У своїх книгах він описував походження близько 500 видів різних тварин. Деякі з них мали червону кров, а деякі були взагалі без неї. Також в працях цього вченого було викладено значення кожного виду тварини, а також їх розвиток і будову. Таке докладний опис стало справжньою енциклопедією.

У Середні століття продовжувала розвиватися цієї науки історія. Зоологія з кожним роком просувалася на крок вперед. Деякі важливі відомості про тварин, про які стало відомо ще в античні часи, були забуті. Вчені акцентували свою увагу тільки на розмноженні, мисливстві та утриманні тварин. Загублений інтерес знову зріс тільки в епоху Відродження. У той час приділяли увагу мореплавання і торгівлі. Завдяки цьому були проведені численні експедиції, спрямовані на вивчення нових видів рослин і тварин, про яких не було нічого відомо раніше.

Карл Лінней також зіграв важливу роль у розвитку зоології. Саме він класифікував тваринний світ і дав наукові назви для кожного визначення в ньому.

що вивчає мікологія Що таке мікологія? Це наука, яка займається вивченням грибів. Мікологи досліджують різновиди грибів і відносять їх у ті чи інші групи. Гриби бувають корисними, які можна вживати в їжу і використовувати для виробництва лікарських засобів, або шкідливі, викликають певні захворювання.

Особливістю цих живих організмів є те, що вони не в змозі самі виробляти собі їжу як це роблять, наприклад, рослини. Для повноцінного росту їм необхідно знайти джерело отримання поживних речовин. Вони добре ростуть у темних місцях і не потребують світі як джерелі життя. Багато видів грибів схожі на рослини за зовнішнім виглядом, але є також ті, які в корені відрізняються.

Вірусоло́гія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів і процеси, котрі вони спричиняють в організмі чутливих хазяїв, розробляє методи діагностики, лікування та профілактикивірусних інфекцій.

Мікробіоло́гія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, в основному вірусів, бактерій, грибів,водоростей і найпростіших. Ця різнорідна, штучно об'єднана група мікроскопічно малих організмів складає предмет однієї науки в силу того, що для їхнього вивчення використовуються методи, спочатку розроблені для дослідження бактерій. В основі мікробіологічних методів лежить одержання чистих культур, вирощених з однієї клітини. (Способи культивування клітин багатоклітинних організмів теж запозичені з бактеріології.) В курси медичної мікробіології включають також імунологію та вивчення більш великих паразитів, таких, як черви і комахи.

Цитологія - розділ біології, який вивчає живі клітини, їх органели, будова, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння і смерті. Також використовуються термін клітинна біологія.

Термін клітина вперше вжив Роберт Гук в 1665 році при описі своїх «досліджень будови пробки за допомогою збільшувальних лінз». У 1674 Антоні ван Левенгук встановив, що речовина, що знаходиться всередині клітини, належним чином організовано. Він першим виявив клітинні ядра. На цьому рівні уявлення про клітці проіснувало ще понад 100 років.

Гістоло́гія (від грец. ἱστός — тканина + грец. λόγος — знання, слово, наука) — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів. Гістологія є важливою галуззю медицини, хірургії, вкрай істотною для до- і післяопераційного аналізу, а також біології.

Різні типи тканин складаються з клітин відповідних типів, що різняться формою та функціями

Перші згадки про будову людського тіла зустрічаються в Стародавньому Єгипті. У 27 столітті до н. е. єгипетський лікар Імхотеп описав деякі органи та їхні функції, зокрема головний мозок, діяльність серця, поширення крові ікровоносні судини. У давньокитайській книзі «Нейцзін» (11-7 ст до н. е.) згадуються серце, печінка, легені та інші органи тіла людини. В індійській книзі «Аюрведа» («Знання життя», 9-3 століття до н. е.) міститься великий обсяг анатомічних даних про м'язи, нерви, типи статури і темперамент, головний і спинний мозок.

методи біохімії Що таке біохімія? Біологічна або фізіологічна біохімія - наука про хімічні процеси, які лежать в основі життєдіяльності організму і тих, що відбуваються всередині клітини. Мета біохімії (термін походить від грецького слова «bios» - «життя») як науки - це вивчення хімічних речовин, структури і метаболізму клітин, природи і методів його регуляції, механізму енергетичного забезпечення процесів усередині клітин.

Біофізика – наука, що вивчає фізичні і фізико-хімічні процеси, що протікають в живих організмах

Термін «біофізика» вперше використав математик і фізик Карл Пірсон у своїй роботі Граматика науки у 1892 році. Перший курс біофізики прочитаний у Гарвардській медичній школі у 1920 році. Перший Інститут біофізики був заснований у Німеччині 1937 року на чолі з Борисом Раєвським.

Фізіологія – це наука про те, як функціонують органи і системи живих організмів. Що вивчає наука фізіологія? Більше, ніж будь-яка інша біологічна наука, вона вивчає біологічні процеси на елементарному рівні для того, щоб пояснити, як працює кожен окремий орган і весь організм в цілому.

Як сказав один знаменитий фізіолог Ернест Старлінг, фізіологія сьогодні – це медицина завтрашнього дня. Фізіологія людини – це наука про механічні, фізичні і біохімічних функціях людини. Це наука, яка служить основою для сучасної медицини. Як дисципліна, вона має відношення до таких областей, як медицина і охорона здоров'я, і створює основу для розуміння того, як людський організм адаптується до стресів, хвороб і фізичної активності.

Сучасні дослідження в області фізіології людини сприяють появі нових способів забезпечення і підвищення якості життя, розвитку нових медичних методів лікування. Основним принципом, який є основою для вивчення фізіології людини, є підтримання гомеостазу допомогою функціонування складних систем управління, що охоплюють всі рівні ієрархії людської структури і функцій (клітин, тканин, органів і систем органів).

Генетика - це наука, що вивчає закономірності передачі ознак від батьківських особин до нащадків. Ця дисципліна також розглядає їх властивості і здатність до мінливості. При цьому в якості носіїв інформації виступають особливі структури - гени. В даний час наука накопичила достатньо інформації. Вона має кілька розділів, кожен з яких володіє своїми завданнями і об'єктами досліджень. Найбільш важливі з розділів: класична, молекулярна,медична генетики і генна інженерія.

Слово «генетика» було уперше запропоновано для того, щоб описати знання про спадковість та мінливість, визначним британським вченим Вільямом Бетсоном у особистому листі до Адама Седжвіка (18 квітня 1905). Уперше Батесон ужив слово «генетика» публічно на Третій міжнародній конференції з гібридизації рослин (Лондон,Англія) у 1906.

Екологія (від дав.-гр. οἶκος — житло, оселище, будинок, майно іλόγος — поняття, вчення, наука) — наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen»).

Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі.

охорона природи в нашому краї Охоро́на приро́ди (рос. охрана природы; англ. nature protection, nature conservation; нім. Naturschutz m) — комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі. Етика, наука, і дії, спрямовані на захист природного навколишнього середовища відзабруднення, посиленої експлуатації й іншого шкідливого впливужиттєдіяльності людини. Включає правові, технологічні, природничо-наукові, економічні, громадсько-політичні заходи міжнародного, державного, регіонального і локально-адміністративного рівня.

Слово «медицина» походить від словосполучення лат. ars medicina — «лікувальне мистецтво», «мистецтво зцілення» і має той самий корінь, що й дієслово лат. medeor — «зцілюю».

Медицина - це наука, що вивчає людини у здоровому і хворобливому стані з метою зміцнення його здоров'я, охорони від хвороб і лікування. Таким чином, у завдання медичної науки входить не тільки лікування хворих, але і зміцнення здоров'я здорових.

Абсолютно очевидно, що ці завдання можна вирішувати, не знаючи, як влаштований організм людини (тобто анатомії) і як він функціонує (тобто фізіології). Тому медична наука базується перш за все на цих двох наук - анатомії і фізіології.

Тема. Екскурсія. Різноманітність рослин свого краю

Мета: розкрити особливості природи рідного краю; виявити характері особливості та їхнє значення в природі й житті людини; виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю

Обладнання: малюнки, таблиці, схеми, мультимедійна презентація

Тип уроку: формування нових знань, умінь та навичок

Хід уроку

І. Організаційний етап

Показ фотографій природи свого краю з музичним супроводом

Слово учителя

Я сподіваюся, що ви під час перегляду цих дивовижних пейзажів отримали велике задоволення і налаштувалися на творчу працю на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Тестовий контроль знань із взаємоперевіркою

Біологія – це наука про ..

А) рослин, Б) тварин, В) грибів, Г) живих організмів

Закінчи ланцюжок : живлення, дихання, розмноження…..
З перелічених об’єктів вибери живі організми

А) лід, Б) орел, В) вода, Г) верба, Д) підосичник

Дати визначення терміну ботаніка
Вибрати науки, які входять до розділу «Структура»:

А) Мікологія, Б) Анатомія, В) Генетика, Г) Зоологія, Д) Цитологія

Вибрати науки, які входять до розділу «Різноманітність»:

А) Медицина, Б) Ботаніка, В) Біохімія, Г) Вірусологія, Д) Анатомія

Збудником СНІДу є:

А) гриби, Б) бактерії, В) віруси, Г) рослини

Основним джерелом енергії для рослин є:

А) світло, Б) поживні речовини, В) вода

Установіть відповідність між науками та їх визначеннями:

Ботаніка
Зоологія
Екологія
Генетика
Медицина

А) вивчає взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем

Б) вивчає спадковість та мінливість організмів

В) вивчає тваринний світ

Г) вивчає рослинний світ

Д) вивчає захворювання людей

Основною властивістю живих є:

А) ріст, Б) живлення, В) розмноження, Г) дихання, Д) обмін речовин

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Показ малюнків природи

Бесіда за питаннями:

Що на них в основному зображено?
Які рослини нашого краю ви можете назвати
Чим вони цікаві?

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до рослинного світу нашого селища. Які вони – рослини? В яких умовах проростають? Яке мають значення? Отож вирушаємо у путь.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Слово учителя

Так, як ви діти вже підготували повідомлення про представників росли нашого краю, то для вас буде ще додатковим завданням зобразити невелику карту, де ми будемо позначати, де проростають дані види. На тому місці, де вони ростуть, ми схематично робимо малюнок ( дерево, річка, ліс, болото, озеро, поле та інше) та прикріплюємо малюнок.

( Бажано викликати до дошки такого учня, який не зміг підготувати повідомлення, але зможе схематично намалювати і прикріпити малюнок)

Характеристики рослин у Додатку 1

Matricaria recutita

Пролісок квітка

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

Розгадування загадок

Там,ж де в яр травиця бігла,

Красувалась куля біла.

Налетів жартун-вітрисько,

Щось травиці пошукав…

І знялося з кулі триста

Спілих білих парашутів ( Кульбаба)

У зеленим зіллі

Виросли дівчатка –

Вії у них білі,

Золоті очатка. (Ромашки)

Весною в біле плаття

Убравшися, стояла,

А потім плаття зникло,

Згубилося, пропало.

Лиш ґудзички тримались

На ниточках все літо,

Щоб, начебто, вуглинки,

На сонці почорніли ( Черемха)

Виростає шкода

На кінці города,

Хто до неї доторкнеться,

Як ужалений

Сахнеться. (Кропива)

Ніщо не летіло,

Ніщо не злякало,

А вся затремтіла,

А вся задрижала. (Осика)

Це дві сестрички рідні

Зеленими – подібні,

Такі обидві схожі,

Що й відрізнить не зможеш,

А потім щось подіється –

І сестри розподібняться:

Одна почервоніє,

А інша – почорніє. (Порічка та смородина)

Били мене, били

Били, молотили,

І в росі мочили,

І в теплі сушили,

І на клоччя рвали,

Опісля – чесали,

А тоді крутили

Та іще мотали,

Прали та білили

Та іще качали,

А нарешті зшили

І на стіл поклали. (Льон)

Сидить пані на горбку

У червонім каптурку,

Хто не пройде – спинить крок,

Щоб зірвати каптурок. (Суниця)

Панночка малесенька

Сховалась в холодок –

Сукенка червонесенька,

Білесенький пеньок (Малина)

Білі горішки на зеленій ніжці ( Конвалія)

З-під снігу розквітає,

Раніше всіх весну зустрічає ( Пролісок)

На зеленій тендітній ніжці

Вирі кульку біля доріжки.

Вітерець про шурхотів

І розвіяв цю кулю ( Кульбаба)

VІ. Домашнє завдання

Скласти кросворд з термінів або синкан

Додаток 1

Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium)

Інші назви: Деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник тощо. Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.

Багаторічна рослина родини складноцвітих 20-100 см заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15—20 см дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.

Деревій - одна з багатьох рослин, які мають широке застосування в народній медицині. Цю непримітну на перший погляд рослину можна легко знайти. Вона переважно росте на луках і узліссях, в степу, на схилах гір. Іноді його можна зустріти на околицях полів і поблизу доріг. Деревій легко розпізнати за зовнішнім виглядом. Це багаторічна трава з пірястими і подрібненим листям, її суцвіття нагадують кошики, що складаються з дрібних білих, жовтих, рожевих або червоних квіток. Цвіте рослина протягом всього літнього періоду. Для заготівлі використовується трава, суцвіття або квіти, які збирають в період з червня по серпень.

У народній медицині ця рослина відома з давніх часів. Вперше настоями деревію почали лікувати гнійні рани, екземи, псоріаз. Навіть друга назва рослини - ахаллей - походить з Стародавньої Греції. Так в ті часи називали рослину в знак пам'яті Ахілла, найхоробрішого з героїв який використовував його зілля для лікування ран. За часів Стародавнього Риму Гален ефективно використовував деревій для лікування кровотеч і гнійних ран.

В даний час перелік рецептів і препаратів на основі деревію досить широкий, що обумовлено великою кількістю лікувальних компонентів, що входять до його складу.

Суни́ці (Fragária) — рід багаторічних трав'янистих рослин родинирозових (Rosaceae). Існує більш ніж 20 видів суниць та багато гібридів і культурних сортів.

Плоди цієї рослин цього роду називають суницями (окрема ягода — «суничина»).

Плоди суниць збуджують апетит, поліпшують травлення, виявляють легку сечогінну, потогінну й жовчогінну дію. Мають також бактерицидні та протизапальні властивості. Корисно вживати ягоди суниць, особливо свіжі, при діабеті та захворюваннях щитоподібної залози. Допомагають вони при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі, гастритах зі зниженою кислотністю, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, колітах, поганій перистальтиці кишечнику (атонічні запори), жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобах, подагрі. Протипоказані плоди суниць при алергії на них, нирковій коліці, хронічному апендициті та гіперацидних гастритах. Зовнішньо ягоди використовують у косметології та дерматології. З їхньою допомогою виводять плями і ластовиння, лікують лишаї та екземи. Кашку з розім'ятих плодів накладають на шкіру обличчя (маска) або використовують лосьйон — настій ягід на 40 % — ному спирті (горілці). Після цих процедур шкіра стає чистою, пружною, зникають дрібні зморшки.

Рома́шка лі́карська (Matricaria recutita, або Matricaria chamomilla, абоChamomilla recutita[1]) — вид із родини Айстрових. Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає «мати» (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічні кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.

Гусячі лапки. Це багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листочків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки оберненояйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2—5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу — білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім'янки. Цвіте в червні — вересні.

Росте на схилах, луках, пасовищах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг.

Осокá (Carex) — рід трав'янистих багаторічних кореневищних (рідко утворює також столони) рослин родини осокових. Включає за різними класифікаціями від 1100 до 2000 видів, які ростуть у холодних та помірних країнах обох півкуль. Досить поширена в Україні та росте переважно у вологій місцевості (болота, річки).

Стебла зазвичай трикутні, іноді круглі. Листки базальні й стеблеві, іноді все базальні, лігули присутні. Листові пластини плоскі, рідко ниткоподібні,евольвенти або округлі, завширшки зазвичай менше 20 мм, якщо плоскі, то з виразною центральною жилкою. Суцвіття прикінцеві, складаються з колосків. Квіти одностатеві. Тичинкові квітки без луски; маточкові квіти з 1 лускою. Плоди двоопуклі, плоско-опуклі, або трикутні, рідше 4-кутові.

Всі види мають кореневища, хоча в деяких видів кореневища дуже короткі й непомітні. У деяких кореневища витягнуті, й рослини можуть утворювати великий трав'яний покрив. Кілька видів (напр., C. stricta) єкупинними, а деякі види, які зустрічаються на піщаних дюнах, мають кореневища, які можуть рости вертикально. У багатьох видів усі надземні пагони річні. В інших — окремі пагони можуть жити більш ніж один сезон.

Пші́нка весняна́ або Жовтець-пшінка[1] (Ficaria verna, synonym: Ranunculus ficaria) — отруйна трав'яниста рослина з роду Пшінка (Ficaria) родини жовтцевих (Ranunculaceae). Раніше входила до роду Жовтець (Ranunculus). Місцева назва — маслянка. Може також використовуватися як лікарська рослина.

Невелика (9-30 см заввишки) ефемероїдна ранньовесняна рослина з пучком бульбоподібно потовщених додаткових коренів при основі стебла. Стебло висхідне, тонке, просте або розгалужене у верхній частині; як і вся рослина, голе.

Соковиті листки (2-5 см у діаметрі) зверху блискучі, округло-серцеподібні, виїмчасто-зарубчасті краями; верхні кутасті або трохи лопатеві, при основі широкосерцеподібно виїмчасті, з розсунутими лопатями, що не перекривають одна одну.

На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Запилюється квітка комахами, але рано навесні їх мало, тому плоди-горішки в пшінки утворюються рідко. Розмноження відбувається переважно вегетативно за допомогою багатих на крохмаль виводкових бруньок і бульбовидно потовщених коренів.

Росте пшінка в листяних і мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте в квітні — травні.

Поширена по всій Україні. Заготівля можлива в південних районах Полісся, в Лісостепу, подекуди в Степу. Запаси значні.

Пролісок квітка Всі знають квітка пролісок, фото якого є навіть у дитячому букварі. Це маленьке красиве рослина першим оживає після зими. Спочатку воно випускає пару листя, а дуже скоро зацвітає білими дзвіночками з спадають головками. Йому не страшні ні зимові морози, ні сніг. І якщо численні білі дзвіночки покривають килимом сад, це вірний знак того, що весна вже близько. Адже про наближення теплих днів нас попереджає саме квітка пролісок.

Точної кількості різновидів цієї рослини ніхто не називає. Настільки улюблений нами квітка пролісок, фото якого впізнають навіть діти, являє собою невисоку трав'янисту культуру з двома лінійними листям довжиною до двадцяти сантиметрів. Вони виходять відразу, одночасно з цветоносами.

Пролісок - квітка, що володіє приємним, але дуже слабким запахом. У нього округлі м'ясисті плоди у вигляді коробочки з трьома відсіками. У них і знаходяться нечисленні чорні насіння. Останні мають соковитим придатком для залучення мурашок, розтягують їх і таким чином поширюють рослини.

Воло́шка си́ня або Блава́т синю́к (Centaurea cyanus (All.) Dost.) — трав'яниста рослина роду Волошка родини Айстрових.

Однорічна трав'яниста рослинависотою 30—60 (100) см. Стеблопряме, гіллясте, 30—70 см заввишки.Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, якізапилюють серединні трубчасті квітки.Стовпчик маточки знаходиться зтичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді протягом усього літа.

Крайові лійковидні квітки кошика використовують у науковій і народній медицині як сечогінний засіб, як слабкий жовчогінний чинник у поєднанні з іншими рослинами; має спазмалгічні властивості.

Конюши́на (Trifolium) — рід одно- чи багаторічних рослин родиниБобових, що налічує від 245 до 300 видів. Представники цього роду відомі також під місцевими назвами конячи́на, горі́шок, горі́шина, комана́,комани́ця, лу́ґер (закарпат.). Конюшини поширені в помірному поясіЄвропи, Азії та Північної Америки. На території України росте близько 10 видів. Деякі види використовують як кормові культури та декоративні культури. Листя конюшини люблять кролі, коні, корови та інші домашні тварини.

Невисокі трав'янисті рослини. Стебла висхідні або прямостоячі, рідше лежачі. Листки трійчасті, рідше складаються з 5-9 листочків, що розміщені пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицеві або зонтикоподібні суцвіття. Чашечка дзвоникувата або більш-менш двогуба, з 5 зубцями. Трубочка з 5, 10 або 20-ма жилками. Віночок неопадний; пелюстки більш-менш зрослі між собою і тичинковою трубкою; 9 тичинок зрослися нитками у трубочку, десята тичинка вільна. Біб шкірястий, 1-3, рідше 4-6 насінний, замкнений у чашечці, рідше висувається з неї.

Тема. Науковий метод

Мета: ознайомити учнів із науковим методом дослідження; розкрити його суть та значення; виховувати уважність, спостережливість, самостійність

Обладнання: малюнки, мультимедійна презентація, портерт Мендєлєєва

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Розгадування кросвордів та представлення синканів

	Б	О	Т	А	Н	І	К	А
	М	Е	Д	Е	Ц	И	Н
	Г	Е	Н	Е	Т	И	К
Б	І	О	Ф	І	З	И	К

Наука, яка вивчає рослини
Наука, яка займається вивченням хвороб людського організму
Наука, що вивчає розмноження організмів
Проміжна наука між біологією та фізикою

Проміжна наука між хімією та біологією
Наука, що вивчає взаємозв’язки між природою та живими організмами
Наука, що вивчає клітину
Наука, що вивчає фізіологічні процеси
Наука, яка вивчає мікроорганізми

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення про досягнення Мендєлєєва

В історії світової науки відображені імена прославлених вчених, чиї відкриття сприяли вдосконалення і прогресу знань про природу, оволодіння її таємницями, використання їх на благо людства. Серед них ім'я Дмитра Івановича Менделєєва по праву займає одне з перших місць.

Я вважаю, що Д. І. Менделєєв - це великий вчений, хімік, створив періодичну систему хімічних елементів, заслужений фізик, так само його можна вважати метрологом. Я його ціную не як хіміка і вченого, а як велику людину, який багато зробив на благо своєї Батьківщини, що допомагає молодим людям. Це геніальна людина науки.

Уявлення його про розчини склали ядро сучасних фізико-хімічних теорій розчинів.

Перевидавалися вісім разів і переведені на основні іноземні мови «Основи хімії» стали зразком викладу найважливіших хімічних понять і проблем науки, що розвивається, яскравим прикладом поєднання теорії та практики, розкриття взаємозв'язку різних наук.

Плідний була діяльність Д. І. Менделєєв, спрямована на розвиток промисловості та сільськогогосподарства. Він був провісником ідеї хімізації народного господарства, ініціатором впровадження нових наукових і технічних відкриттів у практику, виступав з різноманітними прогнозами, проектами та пропозиціями, багато з яких не могли отримати реалізації в умовах царської Росії. Його роботи зі створення бездимного пароплава, важливі для оборони країни, роботи з аеродинаміки і гідродинаміки, розвитку мореплавства, аеронавтики, метеорології.

Мав надзвичайно широкий науковий кругозір і великий практичний досвід господарсько-технічної діяльності, досліджував склад нафти різного походження, налагоджував виробництво бездимного пароплава, винайшов чимало приладів.

Його педагогічні ідеї, його педагогічна діяльність здобули собі повагу і вдячність сучасників у всьому світі.

Скільки плідних ідей і конкретних справ здійснив учений в своїй країні! Він був одним з творців хімічного суспільства, брав участь у роботі технічного і Вільного економічного товариств.

Але всі ці роки вчений не був самотній. У нього було чимало однодумців, друзів і просто попутників на цьому тернистому шляху, який пройшов він - різночинець, передовий учений-матеріаліст, прихильник широкого розвитку освіти професійного та загальної середньої, така людина не міг не стати ідейним вождем молоді, духовним батьком передової частини інтелігенції.

Він використовував науковий метод. Що він собою представляє і в чому полягає його суть, з’ясуємо на уроці

ІV. Вивчення нового матеріалу

Бесіда за питаннями:

Що відбувається восени? ( жовтіє листя та опадає)
Чому це відбувається? ( висловлювання дітей)

Для того, щоб розібратися з цим явищем, учені використали певні методи. Які саме ми зараз з’ясуємо.

Що відбувається з листям восени? ( жовтіє)
Звідки ви про це дізналися? ( спостерігали за змінами у природі)

Це і є першою сходинкою у науковому методі – спостереження

Під час розповіді учні креслять схему

Спостереження

Порівняння

Припущення

Прогноз

Експеримент Нові спостереження

Теорія Гіпотеза

А чи всі рослини змінюють колір листя? ( Ні)
Чи є такі види дерев, у яких листя не жовтіє? ( Так, хвойні рослини)
Чим вони відрізняються? ( У хвойних листя залишається зеленим, а у листопадних – жовтіє)
Отже, ми дізналися про відмінні особливості даних видів шляхом порівняння
А чому відбувається процес зміни кольору листя? ( висловлювання думок учнів)
Для того щоб дійсно дізнатися причину, ми з вами робили певні припущення

Слово учителя

На основі спостережень, порівнянь і припущень ми робимо прогнози результатів нових досліджень. Наші прогнози ми можемо перевірити двома шляхами: провести експеримент або новими спостереженнями. Коли прогнози перевіряються новими спостереженнями, то це призводить до виникнення гіпотези. У ході експериментів учені виявляли причини зміни кольору листя та їх опадання і висунута раніше гіпотеза стала теорією.

Цікава інформація «Чому опадає листя?»

Чому восени листя на деревах жовтіє і опадає

Чому восени на деревах жовтіє листя

Якщо говорити про осінь, то вона являє собою пору відпочинку для природи і для дерев, зокрема. Адже ще зовсім недавно вони радували нас розмаїттям зелені. Тепер їм пора готуватися до зимового сну, під час якого дерева накопичать сил для весняного і літнього розквіту.

З приходом осені тривалість світлового дня зменшується. Отже, процес фотосинтезу теж не має достатнього часу для розвитку. Процес фотосинтезу важливий для отримання живлення дерев. Ось і виходить, що поживних речовин дерево отримує все менше, що тягне за собою уповільнення всіх процесів.

Хлорофіл починає руйнуватися, зеленого кольору в листі стає видно все менше. Тепер настає черга інших колірних пігментів: жовтого, помаранчевого, червоного. Завдяки цим пігментів листя набувають таку яскраву забарвлення.

Усі життєві процеси в деревах сповільнюються з приходом осені, життєва сила листя згасає. І це процес вічний, як саме життя, і так само природний і незворотний. Тобто ті листи, які вже втратили свій зелений пігмент хлорофіл, вже не зможуть відновити свою силу.

Чому листя опадає

Листопад восени - цілком природний процес. Доведено, що, якщо б дерева не скидали листя, то вони могли б загинути. Приміром, під вагою снігу гілки сильно прогинаються. Якщо б на них були ще й листя, то уникнути пошкодження гілок було б не можна.

Не варто думати, що дерево страждає від того, що втрачає листя. Навпаки, це процес для дерева абсолютно безболісний. Дерево починає втрачати листя не одномоментно, процес бере початок ще влітку. Листя підготовлені спочатку до того, щоб впасти в певний період часу. У їх підстави розташовується корковий шар. Корковий шар має гладкі стінки, які можуть легко відокремитися один від одного. Коли клітини шару починають руйнуватися, то можна говорити про початок листопаду. Зв'язок листя з гілками все слабшає. Слабшає настільки, що, зрештою, листя починають висіти на тонких судинних пучках. При найменших поривах вітру листя починають тремтіти. А вже якщо вітер достатньо сильний, то ця нетривка зв'язок легко рветься.

Листопад являє собою прекрасне видовище: повільно, кружляючи, листя падають на землю, засипаючи землю різнокольоровими осінніми клаптиками. Чим ближче кінець осені, тим частіше можна бачити, що навіть у безвітряну погоду листя падають на землю. Відірвалися листя не заподіюють шкоди дереву. Вони падають, а на їх місці утворюється новий корковий шар, готовий навесні стати базою для утворення нових листків.

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

1) Біля дошки за допомогою блоків скласти схему наукового методу

2) Гра «Ти мені – я тобі» ( скласти запитання один для одного)

VІ. Домашнє завдання

Повторити параграф 1-3, опрацювати 4

Підготувати коротке повідомлення про вчених, які відкрили і дослідили клітину: Роберт Гук, Антоні ван Левенгук, Теодор Шванн та Матіас Шлейден

Тема. Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини

Мета: сформувати уявлення про клітину як одиницю живого та її значення; розглянути історію її вивчення; виховувати уважність, спостережливість, самостійність

Обладнання: малюнки будови клітин тварин, рослин, грибів, бактерій, портерт Роберта Гука, Антоні ван Левенгука, Роберта Броуна, відеофрагмент «Відриття клітини»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням лупу та мікроскоп.

Слово учителя

Діти, що ви бачите? Чи знаєте ви для чого потрібні ці прилади? (Відповіді дітей). Так за допомогою цих предметів можна розгледіти ті об’єкти, які ми не можемо побачити неозброєним оком. Я пропоную вам зараз роздивитися за допомогою лупи мікропрепарат. ( Учитель роздає учням лупу та мікропрепарат клітини).

Діти, чи можете ви побачити що конкретно на даному мікропрепараті? ( Нічого). Так, а тепер давайте поглянемо на нього через мікроскоп. ( Зазделегіть учитель налаштовує 3 мікроскопи, так як діти ще не вміють ними правильно користуватися. Діти по черзі роздивляються мікропрепарати. Але якщо є можливість спроектувати на екран, то це буде ще краще).

Що ви побачили? ( Відповіді дітей)
Так, це клітина. Історію відкриття та вивчення клітини ми з’ясуємо сьогодні на уроці.

( Повідомлення теми та мети уроку)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Усі живі організми складаються з клітин: тварини, гриби, рослини, бактерії. Деякі структурні компоненти спільні для всіх видів клітин, а деякі відмінні. Для того, щоб з’ясувати спільні та відмінні структури клітин різних організмів, ми пограємо з вами у гру «Спільне і відмінне». Я вам називатиму компоненти клітини, а ви повинні за малюнками дати відповідь у яких організмах вони є. ( Для цього на дошці повинні бути малюнки будови клітин усіх живих організмів).

$F:\26\8.jpg$ $F:\26\img5.jpg$

$F:\26\Мал._24._Будова_рослинної_клітини.jpg$ $F:\26\Average_prokaryote_cell-_uk.svg.png$

Гра «Спільне і відмінне».

Мають клітинну мембрану?
Є ядро?
Наявна цитоплазма?
У кого присутня рибосома?
Яка з клітин має хлоропласти?
Які клітини мають апарат Гольджі?
Є вакуоля?
Мають клітинну стінку?

Отже, ми з’ясували з вами, що три компоненти є спільними для всіх видів клітин: клітинна мембрана, цитоплазма та ядро.

Клітина – це структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів.

Слово учителя.

Як же було відкрито клітину? Для цього ми разом з вами відправляємося у далеке минуле і прослідкуємо її історію, яку коротко занотуємо у табличку.

Рік відкриття	Учений	Відриття
1665	Роберт Гук	Зробив власний мікроскоп, ввів термін «клітина»
1683	Антоні ван Левенгук	Описав мертві клітини шкіри, клітини крові, відкрив мікроскопічні організми, які назвав «анімакульки»
1831	Роберт Броун	Відкрив ядро

( Доповідь роблять учні. Для них можна знайти перуку або зробити капелюх вченого. Вся інформація повинна бути спроектована. Інформація про вчених у додатку 1).

Слово вчителя.

А тепер давайте переглянемо відеофільм «Відкриття клітини».

Ось і закінчилася наша подорож у минуле. Я сподіваюся, що вона вам сподобалася. Звичайно, це ще не всі вчені, які доклали свої зусилля для вивчення клітини. Про них більше ми дізнаємося на натупному уроці і продовжимо нашу табличку.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару».

Завдання: учням потрібно встановити відповідність між роком відкриття і вченим, або між вченим і відкриттям, або між відкриттям і роком.

А)

1665 – Антоні ван Левенгук
1683 - Роберт Броун
1831 - Роберт Гук

Б)

1) Роберт Броун – ввів поняття «клітина»

2) Роберт Гук – відкрив ядро

3) Антоні ван Левенгук – побачив «анімакульки»

В)

1) введено поняття «клітина» - 1683р.

2) побачили бактерії – 1831 р.

3) побачили ядро – 1665 р.

Вправа «Знайди помилку».

Завдання: у тексті знайти помилку і виправити її

Текст. Клітина – найбільша структурно-функціональна одиниця рослин. Вона була відкрита у 1656 році Антоні ван Левенгуком, який змайстрував власний електронний мікроскоп. Він відкрив мікроскопічні рослини, клітини крові, описав живі клітини шкіри. У 1813 році Роберт Гук відкрив ядро.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати § 5, с.14-16; скласти синкан до слова «клітина».

Додаток 1.

Роберт Гук

$F:\26\250px-13_Portrait_of_Robert_Hooke.JPG$

Роберт Гук з'явився на світ 18 липня 1635 на англійському острові Вайт в сім'ї священика місцевої церкви. Будучи сином священика, Роберт тим не менш жваво цікавився науками. Навчався в Вестмінстерської школі, де успішно вивчав мови, математику, фізику. Після закінчення школи в 1653 році він вступив до Оксфордського університету, де виявив блискучі здібності до фізики та хімії. Згодом він став асистентом Р. Бойля.

У 1663 році вчений стає членом Лондонського королівського товариства. З 1665 року працює професором в Лондонському університеті, а в 1677-1683 — секретарем Лондонського Королівського товариства.

Роберт Гук був різнобічним ученим і винахідником. У 1659 році він побудував повітряний насос, в 1660 році спільно з Х.Гюйгенс Гук встановив точні температури танення льоду і кипіння води. Крім цього він сконструював дзеркальний телескоп, прилад для вимірювання сили вітру, машину для ділення кола і т.д.

У 1660 році Гук сформулював закон пропорційності між силою, прикладеною до пружному тілу, і його деформацією (закон Гука). Він також дав загальну картину руху планет.

Використовуючи вдосконалений ним мікроскоп, Гук спостерігав структуру рослин і ввів у наукову термінологію поняття «клітина». Ці дослідження він описав у своїй науковій роботі «мікрографії» в 1665 році. Крім цього Гук зробив кілька відкриттів в області акустики, наприклад, продемонстрував, що висота звуку визначається частотою коливань.

Гук був також талановитим архітектором. За його проектами було побудовано декілька будівель, головним чином в Лондоні. Останнім винаходом Гука був морський барометр.

Антоні ван Левенгук

$F:\26\levenguk.jpg$

Незабаром після публікації Левенгук прочитав праця англійського натураліста Роберта Гука «Мікрографія» (англ.Micrographia), опублікований в 1665. Прочитання цієї книги викликало у нього інтерес до вивчення навколишнього середовища з допомогою лінз. Разом з Марчелло Мальпігі Левенгук ввів вживання мікроскопів для зоологічних досліджень.

Освоївши ремесло шліфувальника, Левенгук став вельми майстерним і успішним виробником лінз. Всього за своє життя він виготовив близько 250 лінз, домігшись 300-кратного збільшення. Встановлюючи свої лінзи в металеві оправи, він спорудив мікроскоп і з його допомогою проводив найбільш передові на ті часи дослідження. Лінзи, які він виготовляв, були незручні і малі, для роботи з ними потрібен був певний навик, проте з їх допомогою було зроблено ряд найважливіших відкриттів.

Голландський учений Антоні ван Левенгук 17 вересня 1683 року повідомив у Лондонській академії наук про існування бактерій. Назвав їх анімалькулами й описав у праці "Спостереження містера ван Левенгука за анімалькулами, які містяться в сім'ї". В європейських наукових колах ван Левенгук спочатку став відомий завдяки унікальним мікроскопам. Його лінзи збільшували предмети в 300 разів, у той час як усі решта лише в 20. Він конструював свої прилади, не маючи ніякої спеціальної освіти. Його батько, небагатий ремісник, підлітком віддав сина в помічники продавцеві сукна. Тоді ж він і зацікавився шліфуванням скла.

Левенгук розглядав під мікроскоп м'ясо, мух, зубний наліт. У кожному з них побачив однакові форми життя - бактерії.

- Природа дивовижна в малому! - вигукнув шведський учений Карл Лінней, дізнавшись про це.

Здебільшого Левенгук робив відкриття випадково. Міг насипати собі в шкарпетку купу вошей, щоб простежити їх способи розмноження. Ось як він описує своє відкриття інфузорій: "Я подивився на воду під мікроскопом і з великим подивом побачив у ній величезну кількість найдрібніших живих істот. Деякі з них завдовжки були разів у три-чотири більші, ніж завширшки, хоча не були товщі за волосинки, що покривають тіло воші".

Левенгук першим відкрив еритроцити, описав бактерії (1683), дріжджі, найпростіших, волокна кришталика, лусочки (засохлі клітинки) шкірки, замалював сперматозоїди (1677), будову очей комах і м'язових волокон. Знайшов і описав ряд коловерток, брунькування гідр і т. п. Відкрив інфузорій і описав багато їх форми.

Роберт Броун.

$F:\26\276px-BrownRobert.jpg$

Ро́берт Броун шотландський ботанік, що відкрив безладний рух дрібних часток у рідині або газі під впливом ударів молекул навколишнього середовища, що одержав назву «броунівський рух».

Син священика, він вивчав медицину в університетах Абердина й Единбурга, п'ять років прослужив в англійській армії офіцером медичної служби. В 1798 році президент Королівського наукового товариства сер Джозеф Бенкс рекомендував його на посаду натураліста на борту корабля «Інвестигейтор», що вирушав з дослідження берегів Австралії.

Під час цієї експедиції Броун зібрав величезну колекцію рослин. Після повернення в Англію в 1805 році він кілька років присвятив класифікації зібраних в експедиції рослин, більшість із яких раніше не були відомі науці.

В 1810 році Бенкс взяв ботаніка до себе бібліотекарем. В 1820 році Броун одержав від нього в спадщину бібліотеку й колекції, які в 1827 році передав у Британський музей, де став хранителем створеного ботанічного відділення.

В 1828 році Браун опублікував «Короткий звіт про спостереження у мікроскоп…», у якому описав відкритий ним рух часток. Йому також належить честь опису ядра рослинної клітини.

Тема. Основні положення клітинної теорії

Мета: продовжити ознайомлюватися з історією дослідження будови та функцій клітини; розкрити значення ролі вчених у дослідження будови клітин; виховувати любов до історичних наук, творчість та самостійність

Обладнання: портрети вчених біологів, малюнок електронного мікроскопу

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Продовж речення»

У 1665 році Робер Гук відкрив …… ( клітину)
Клітина – це ….. ( структурно-функціональна одиниця живих організмів)
Робер Гук змайстрував перший …. ( мікроскоп)
Антоні ван Левенгук відкрив … ( бактерії, дріжджі, клітини крові)
Свої організми він назвав …. ( анімакульки)
У 1831 році Роберт Броун відкрив …. ( ядро)
Цитоплазма – це … ( напів’язка речовина, у якій розміщуються всі органели)
Найпростіший збільшувальний прилад – це … ( лупа)
«Цитос» в перекладі – це… ( клітина)
Мікроскоп був винайдений у … столітті ( 17)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами продовжимо історію вивчення клітини і зануримося у її цікавий світ.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивченння нового матеріалу.

Ми продовжуємо слухати наших вчених-доповідачів, які розкажуть нам про Матіаса Шлейдена та Теодора Шванна. ( Діти продовжують записувати коротку інформацію у табличку, яку почали на попередньому уроці). ( Додаток 1)

Слово учителя.

Давайте разом з вами занотуємо основні положення клітинної теорії.

Всі рослини та тварини складаються з клітин
Рослини та тварини ростуть за рахунок утворення нових клітин
Клітина – найменша жива одиниця і поза клітиною життя не існує
Клітини різних організмів подібні за будовою

Гра «Гусениця»

Потрібно поставити учнів один за одним і покласти руки на плечі.

Учитель. Уявіть, що ви одна велика клітина, яка рухається ( діти ходять по колу), але настає мить, коли вона починає розділятися навпіл ( попросити, щоб учень , який стоїть посередині ланцюга, відокремився). Так утворилося дві клітини, які існують самі по собі( діти ходять двома колонами). Далі кожна з них знов починає ділитися ( учитель називає ім’я тих учнів, які повинні розірвати ланцюг). Так утворилося 4 клітини, які добре себе почувають і живуть самостійно. ( Цей процес можна продовжити до тих пір, поки не буде по 2 учні у ланцюгу).

Отже, діти, до вас таке запитання: як утворилися клітини? ( шляхом поділу). Це процес відкрив Вірхов. Давайте послухаємо інформацію про цього вченого. ( Доповідь у додатку 1)

Слово учителя.

Але світлового мікроскопу було недостатньо, щоб дослідити процеси у клітині, тому у 1931 році Ернестом Руском було створено електронний мікроскоп ( доповідь у додатку 1).

Знову наша подорож підішла до кінця. І мені хочеться дізнатися наскільки ви стали досвідченими у житті відкривачів.

ІV. Узагальнення і систематизація навчальних досягнень учнів

Вправа «ХТО Я?».

Завдання: учитель показує портрет вченого, а учні повинні назвати його ім’я

Вправа «ЩО Я?»

Завдання: учитель називає прізвище вченого, а учні – його відкриття

Вправа «КОЛИ Я?»

Завдання: учитель називає відкриття, а учні дату, коли воно було.

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 5, с.16-18; скласти кросворд

Додаток 1

Матіас Шлейден

$F:\26\220px-Matthias_Jacob_Schleiden.jpg$

ШЛЕЙДЕН, МАТТІАС ЯКОБ (1804-1881), німецький ботанік. Народився 5 квітня 1804 в Гамбурзі. Вивчав право в Гейдельберзі, ботаніку і медицину в університетах Геттінгена, Берліна і Ієни. Професор ботаніки Єнського університету (1839-1862), з 1863 – професор антропології Дерптського університету (Тарту). Основний напрямок наукових досліджень – цитологія та фізіологія рослин. У 1837 Шлейден запропонував нову теорію освіти рослинних клітин, засновану на представлениио вирішальної ролі в цьому процесі клітинного ядра. Вчений вважав, що нова клітина як би видувається з ядра і потім покривається клітинною стінкою. Дослідження Шлейдена сприяли створенню Т. Шванном клітинної теорії. Відомі роботи Шлейдена про розвиток і диференціювання клітинних структур вищих рослин. У 1842 р. він уперше виявив ядерця в ядрі. Серед найбільш відомих праць вченого – Основи ботаніки (Grundzge der Botanik, 1842-1843). Помер Шлейден у Франкфурті-на-Майні 23 червня 1881

Теодор Шванн

$F:\26\bb7ea434d3.jpg$

ШВАНН, ТЕОДОР (1810-1882), німецький фізіолог. Народився 7 грудня 1810 в Нейсе поблизу Дюссельдорфа. Закінчив єзуїтський коледж в Кельні, вивчав природничі науки і медицину в Бонні, Вюрцбурзі та Берліні. До 1839 працював асистентом фізіолога В. Мюллера в Берліні. У 1939-1948 – професор фізіології і порівняльної анатомії Лувенського університету, в 1848-1878 – професор Льєжського університету.

Найбільш відомі роботи Шванна в області гістології, а також праці, присвячені клітинної теорії. Ознайомившись з роботами М. Шлейдена, Шванн переглянув весь наявний на той час гістологічний матеріал і знайшов принцип порівняння клітин рослин і елементарних мікроскопічних структур тварин. Взявши в якості характерного елемента клітинної структури ядро, зміг довести спільність будови клітин рослин і тварин. У 1839 вишло у світ класичний твір Шванна «Мікроскопічні дослідження про відповідності в структурі у рості тварин і рослин» .

Як гістолог Шванн відомий роботами по тонкому будови кровоносних судин, гладких м’язів і нервів. Вчений виявив і описав особливу оболонку, навколишнє нервове волокно (шванновская оболонка). Крім того, Шванн знайшов у шлунковому соку фермент пепсин і встановив виконувану ним функцію; проілюстрував принципову аналогію між процесами травлення, бродіння і гниття.

Рудольф Вірхов

$F:\26\377f65262a.jpg$

ВІРХОВ, РУДОЛЬФ ЛЮДВІГ КАРЛ (1821-1902), німецький патологоанатом, антрополог, археолог і політичний діяч. Народився 13 жовтня 1821 в Шифельбейне (Померанія; нині Свидвин в Польщі). Початкову освіту отримав в родині і в приватних школах. У віці 14 років вступив в четвертий клас гімназії в Кешлине. У 1839 році вступив в Берлінський університет, вибравши при цьому тему твору «Життя, сповнене праці й боротьби, є не ярмо, але благословення». У 1843 році захистив докторську дисертацію, в тому ж році поступив на роботу в клініку Шаріте в Берліні. У 1846 став проректором, в 1847 – професором Берлінського університету. Заснував журнал «Архів патологічної анатомії та клінічної медицини».

У 1848 Вірхов був направлений в Сілезію для вивчення епідемії тифу. 53 роки тому він писав, що саме тоді прийшов до переконання про зв’язок питань практичної медицини з соціальними реформами. З цих позицій намагався висвітлювати медичні проблеми в журналі «Медична реформа». У 1849 р. у зв’язку з антимонархічної діяльністю позбувся місця в клініці і змушений був переїхати з Берліна в Вюрцбург (Баварія), де став на чолі кафедри патологічний анатомії університетом вюрцбурга університеті. У 1856 прийняв пропозицію Берлінського університету зайняти новостворену кафедру патологічної анатомії; одночасно став директором Інституту патологічної анатомії. У 1958 окремою книгою під назвою Целлюлярная патологія (Die Cellularpathologie) були видані лекції Вірхова, в яких будь-який організм розглядався як «сукупність живих клітин, організованих подібно державі». «Персоніфікація» клітини і уявлення про організм як про «клітинної федерації», «сумі окремих клітин», розходилися з поглядами на організм як цілісну систему і зустріли численні заперечення. Неприйнятним стало також заперечення ролі гуморальних і нервових чинників в патології. Незважаючи на це, праці Вірхова про морфологічні основи хвороб зіграли важливу роль у розвитку уявлень про їх природу і надалі заклали фундамент сучасних патологоанатомічних досліджень.

Серед робіт Вірхова – дослідження патології і епідеміології інфекційних хвороб, патологічної анатомії, розробка методології розтинів. Вірхов – автор теорії безперервності зародкової плазми.

Ернест Руска

$F:\26\Без названия (1).jpg$

Прототип першого електронного мікроскопа, що складається з двох послідовно розташованих магнітних лінз, був представлений Руском та М. Кноллом 9 березня 1931 р. При 400-кратному збільшенні цей прилад був значно менш потужним, ніж сучасні оптичні мікроскопи, але він показав принципову можливість використання соленоїда як лінзи для пучка електронів, що дозволяє отримувати збільшене зображення досліджуваних об'єктів. У 1933 році Руска побудував варіант електронного мікроскопа, роздільна здатність якого дозволяла визначати деталі розміром в 500 ангстремів, що перевищувало можливості оптичних мікроскопів. Після захисту докторської дисертації в 1933 р. Руска стає співробітником телевізійної компанії в Берліні і займається удосконаленням технології виробництва телевізійних трубок. У 1937 р. він на посаді інженера-електрика фірми Siemens бере участь у розробці першого у світі комерційного масового електронного мікроскопа. Цей прилад з роздільною здатністю в 100 ангстремів вперше надійшов на ринок у 1939 р.

Паладе Джордж Еміль

$F:\26\Без названия (2).jpg$

Паладе народився 19 листопада 1912 року в місті Ясси, в Румунії в сім'ї професора філософії Ясського університету Еміля Паладе і Констанції (Кантемир) Паладе, вчительки початкової школи. Він здобув початкову освіту в ліцеї Хасдая в Бюзане і в 1930 р. вступив до медичної школи Бухарестського університету. Великий вплив мали на нього вчені, котрі працювали в університеті: професор біохімії Андре Бойвін і професор анатомії Френсіс Рейнер, який запропонував йому посаду асистента-дослідника. Пропрацювавши 6 років у клініці й захистивши дисертацію по мікроанатомії нирок у ряду морських ссавців, Паладе в 1940 році здобув медичний науковий ступінь. Після закінчення медичної школи він стає асистентом зі внутрішніх хвороб у Бухарестському університеті. Під час другої світової війни служив у румунській армії на посаді, яка давала йому змогу далі працювати в університеті. У 1945 році за допомогою Григора Попа, наступника Райнера, Джордж дістав місце асистента-дослідника в лабораторії біології університету Нью-Йорка. Відвідавши якось семінар Альбера Клода, Паладе відрекомендувався йому, і той запросив його в свою дослідницьку групу в Рокфеллерському інституті (тепер — Рокфеллерський університет), запропонувавши в 1946 році посаду запрошеного дослідника. Після приходу до влади комуністів у Румунії Паладе прийняв рішення залишитися в США.

Тема. Лупа. Мікроскоп.

Мета: ознайомити учнів із будовою лупи та мікроскопу; навчити дітей правилам користування та роботи з мікроскопом; виховувати уважність, відповідальність, спостережливість.

Обладнання: малюнки лупи та мікроскопу, лупи, мікроскопи.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Розгадування кросворду

Як по іншому Левенгук називав бактерії ( анімакульки)
Хто із вчених довів, що нова клітина утворюється шляхом поділу? ( Вірхов)
Ввів термін «клітина» ( Гук)
Відкрив ядро ( Броун)
Наука, яка вивчає клітину ( цитологія)
Створив електронний мікроскоп ( Руска)
Хто з вчених описав мертві клітини шкіри ( Левенгук)
Головна органела клітини ( ядро)
( Паладе)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вправа «Зацікав!»

Завжди цікаво подивитися, що відбувається в «іншому» світі недоступному нашому зору. Завдяки спритності і невгамовній винахідливості людство знайшло спосіб заглянути в світ неймовірно крихітних істот і не тільки.

Представляємо вам цікаві факти про мікроскоп.

1. Вперше мікроскоп з’явився в 1590 році завдяки Янсону, який був знаменитим голландським оптиком на той час.

2. Дуже дивно, проте чомусь великий внесок, який вніс у розвиток даного предмета такий учений, як Галілей, ніде не зафіксований, більше того, він замовчується. Так, через вихід в світ мікроскопа, коли той потрапив у руки вченого, йому знадобилися всього 24 години для того, щоб створити чітку картину під мікроскопом, а не розпливчасту і «розмазану», як це було зроблено Янсоном.

3. Перший мікроскоп давним-давно «вийшов з моди», звільнивши тим самим місце для сучасних приладів — електронний мікроскоп. Перший такий був створений вченим Ернстом в 1831 році.

4. Сучасний світ не обходиться саме без електронних мікроскопів. Так, контролюючи продукти харчування, відстежуючи якість товару, людям просто необхідно знати, що «твориться» в глибині їх предметів. А так, тільки раз — піднесли будь-яку речовину під дзеркальце — все готово, можна подивитися і упевнитися в наявності або запереченні паразитарних особин.

5. Наявність на планеті таких організмів, як мікроби і бактерії, ми повинні сказати «спасибі» саме мікроскопу. Якби вчені з НАСА не розгледіли їх під приладом, ми могли б досі хворіти невідомими захворюваннями і дивуватись тому, як і чим це лікувати.

6 . Без мікроскопа зараз не проходить жодне дослідження, жодне відкриття, жодне лікування людського організму. Прилад, що є сполучною ниткою між «тут і зараз» і «багатообіцяючим майбутнім».

Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матералу

Учитель роздає на парту учням лупи. ( Якщо немає, то можна показати малюнок будови лупи).

$F:\26\pr_03_67.png$

Учитель.

Отже, давайте разом з вами з’ясємо, з чого складається лупа? ( відповіді учнів)

Лу́па або збі́льшувальне скло (від фр. loupe, буквально — «наріст») — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Використовується у багатьох областях людської діяльності, у тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при ремонті годинників та радіоелектронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.

Ручна лупа — скло, опукле з двох сторін, яке вставлено в оправу. За допомогою ручної лупи можна побачити предмет збільшеним у 2-25 разів.

Лупа – це найпростіший збільшувальний прилад, який складається з оправи та збільшувального скла. Звичайно, результат збільшення незначний. Але є прилад, який збільшує краще – це світловий мікроскоп. Постає запитання з чого ж він складається. Давайте разом з вами розглянемо його будову. ( На парті повинен стояти мікроскоп).

Мікроскоп

Корпус Оптична система

основа - дзеркало увігнуте
предметний столик з тримачами - діафрагма
штатив - насадка з об’єктивами
тубус - окуляр
макрогвинти
мікрогвинти

Учитель пояснює функцію кожної частини мікроскопу. Далі роздає по одному мікропрепарату на парту і за допомогою викладача учні навчаються правильно його налаштовувати.

Слово учителя.

Спочатку ми повинні налаштувати наш мікроскоп таким чином, щоб можна було побачити об’єкт. Для цього поставте мікроскоп на рівну поверню основою. Дивлячись в окуляр, покрутіть дзеркало таким чином, щоб було найкраще бачення. На предметний столик покладіть мікропрепарат і затисніть тримачами. Однією рукою візьміть за штатив, а іншою виставте об’єктив на малому збільшення до щолчка. Потім, дивлячись в окуляр, крутіть потихеньку макрогвинт до тих пір, поки не побачите зображення. За допомогою мікрогвинта скоригуйте чіткість зображення.

Тепер можете подивитися на більше зображення. Для цього поверніть револьверну насадку за годинниковою стрілкою на більше зображення.

А зараз з вами давайте з’ясуємо наскільки змінилося загальне збільшення мікроскопу. На окулярі є цифра, а також на змінних об’єктивах. Вам потрібно помножити збільшення об’єктива на збільшення окуляра. Наприклад 8 *20=160.

Завдання: кожному учневі визначити збільшення мікроскопу.

Учитель.

А тепер складемо правила роботи з мікроскопом, які ви повинні знати.

1. Мікроскоп ставлять на стіл так, щоб окуляр припадав проти лівого ока спостерігача, праворуч на столі розташовують альбом для малюнків і олівці.

2. Переносити мікроскоп можна тільки двома руками. Однією рукою підтримують основу штатива мікроскопа, а інший – беруться за вигин тубусодержатель.

3. Перш за все слід переконатися, що препарат лежить покривним склом вгору. Починати мікроскопію необхідно з малого збільшення (об’єктив × 10). При переході до великого збільшення (об’єктив × 40) слід злегка підняти об’єктиви з допомогою макровінта і перевести револьвер з об’єктивами на потрібне збільшення. Після цього опустити об’єктив за допомогою макровінта до зіткнення зі склом, дивлячись на об’єктив збоку, і тільки потім починати фокусування мікровінта, обережно піднімаючи об’єктив і постійно дивлячись в окуляр.

4. Після закінчення роботи препарат знімають зі столика, об’єктиви ставлять в неробочий стан

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару»

Завдання: до кожної назви частини мікроскопу підібрати його функцію.

Вправа «Чий Я?»

Завдання: розподілити у дві колонки назви корпусу і оптичної системи.

У першу колонку вибрати слова, які стосуються назви корпусу, а у другу – оптичної системи.

Слова. Мікрогвинт, макрогвинт, окуляр, основа, насадка з об’єктивами, тубус, дзеркало.

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 6, повторити всі властивості живих організмів

Тема. Будова клітини на світлооптичному рівні

Мета: ознайомити учнів із будовою клітини на світлооптичному рівні; розглянути головні компоненти клітини; розвивати уміння працювати з підручником; виховувати уважність, спостережливість.

Обладнання: малюнки клітини, фабрики.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Математична»

Завдання: розрахувати всі збільшення мікроскопа

Збільшення об’єктива: 20, 40, 80

Збільшення окуляра: 5, 7, 15

Вправа «Живе-неживе».

Завдання: розподілити слова у дві колонки «Живе» і «неживе»

Слова: жирафа, камінь, вода, квітка, веселка, пташка, жаба, земля, кріт.

Запитання: чим відрізняються живі організми від неживих ( пригадування властивостей живих органімів: дихають, розмножуються, харчуються, обмін речовин, виділення і т.д.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово учителя.

Усі живі організми складаються з клітин. А як вив вважаєте, клітина – жива чи ні? ( висловлювання думок учнів).

Звісно, клітина – це жива струкруа, яка має ряд помічників ( органел), які допомагають їй дихати, живитися, забезпечують енергією, виділяють непотрібні їй речовини.

Отже, який вигляд має клітина зсередини, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивченння нового матеріалу

Слово учителя.

Давайте разом з вами порівняємо звичайну фабрику з клітиною. Для цього пригадаємо, що є у фабриці і для чого?

Двері – щоб пропускати людей;
Вікна – пропускають достатню кількість світла;
Повітря – заповнює простір і містить кисень;
Директор – курує фабрикою;
Стіни – захист будівлі;
Цехи і склади – для зберігання продукції.

А що ж є у клітині, ми зараз з’ясуємо.

Клітинна мембрана – забезпечує розпізнавання і пропускання речовин, які потрібні клітині і виведення непотрібних речовин. Яка складова абрики виконує роль пропуску ( двері та ворота).
Цитоплазма – в’язка речовина, яка заповнює всю клітину і забезпечує взаємозв’язок між її компонентами. А у фабриці простір заповнює повітря.
Ядро – головна органела, яка містить молекулу ДНК і забезпечує узгоджену роботу клітини. Ну а на фабриці ця роль відведена директору.

Всі інші помічники, які знаходяться у клітині називаються органелами.

Органели – постійні структури цитоплазми, які виконують певну важливу для клітини функцію.

Вправа «Перетяни канат».

На одному боці стоїть 1 дитина, а на іншому 5. Учні намагаються перетягнути один одного.

Діти, як ви гадаєте, чому 5 учням легше перемогти 1. (Тому що оті 5 діють разом і злагоджено, а у одного шансів просто немає).

Учитель. У клітині є прості і складні органічні речовини. Що вони собою представляють, з’ясуємо за допомогою підручника (мал..9, с.24).

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару»

Завдання: до назв органічних речовин підібрати з чого вони складаються

Білки Цукри

Жири Амінокислоти

Вуглеводи Нуклеотиди

ДНК Жирні кислоти, гліцерин

Вправа «Знайди зайве»

Вікна, двері, ядро, стіни
Цитоплазма, клітинна мембрана, директор
Електростанція, ядро, ДНК

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 7, підготувати невеликий макет однієї органели і розповіь про неї

Тема. Будова клітини на електронно-мікроскопічному рівні

Мета: продовжити вивчення будови клітини; ознайомити учнів із компонентами клітини та їхніми функціями; виховувати зацікавленість, спостережливість, вміння аналізувати і самостійно працювати з додатковою літературою.

Обладнання: малюнки, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Продовж речення»

Клітина – це …
Вона складається з трьох основних компонентів …
Ядро – це …
Основною функцією ядра є …
Клітинна мембрана забезпечує …
Цитоплазма – це …
Прості органічні речовини …
Складані органічні речовини …
ДНК – це …
Основні властивості клітини …
Органели – це …

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Цікаво знати!

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійській вчений Роберт Гук. У 1665 році, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою мікроскопа. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell – келія, комірка, клітина). У 1675 році італійський лікар М. Мальпігі, а у 1682 році – англійський ботанік Н. Грю підтвердили клітинну будову рослин.

У 1674 році голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» - живі організми, що рухались (амеби, бактерії).

Також Левенгук вперше спостерігав тваринні клітини – еритроцити та сперматозоїди. Таким чином, вже на початку XVIII століття вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних. У 1802 – 1808 роках французький вчений Ф. Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.

Хоча їх відкрили не одночасно, але вчені виявили спільні і відмінні органели для них. Тож на сьогоднішньому уроці ми з вами виявимо спільні органели та з’ясуємо їхню будову і функції. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Завчасно зробити контури двох клітин і заготовки органел, які можна кріпити. По тому, які діти будуть робити доповіді, приклеювати спільні органели і для рослинної і для тваринної клітини.

Клітинна мембрана

$F:\26\1200px-Cell_membrane_detailed_diagram_ua.svg.png$

Саме слово «мембрана» з латини перекладається як «плівка», хоча мембрана являє собою не просто свого роду плівку, в яку загорнута клітина, а сукупність двох плівок, з’єднаних між собою і таких, що володіють різними властивостями. Кліти́нна мембра́на, також плазмале́ма, плазмати́чна або цитоплазмати́чна мембра́на - зовнішня оболонка живої клітини, яка відокремлює цитоплазму клітини від навколишнього середовища. Складається з двох шарів ліпідів, також містить білки і вуглеводи.

Клітинна мембрана є напівпроникним бар'єром, що вибірково пропускає молекули всередину клітини та з неї назовні. Структури мембрани підтримують сталий вміст води, іонів, речовин всередині клітини. Плазмалема часто містить додаткові утворення для руху, захисту, живлення, взаємодії з іншими клітинами.

Значення мембрани просто величезне, адже вона не просто відокремлює одну клітину від іншої, але й забезпечує взаємодію клітини, як з іншими клітинами, так і навколишнім середовищем.

Цитоплазма

Цитопла́зма — основна за об'ємом частина клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури — цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра.

Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, слугуючи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел.

Ядро

В 1831 році англійський природознавець Роберт Браун вивчав різні види рослин, зразки яких він зібрав під час подорожі до Австралії. Браун був дуже уважним до деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом, він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.

Ядро (лат. nucleus) — клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини

Рибосоми

Рибосома (ribosome) є немембранною органелою клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків. Рибосоми прокаріотів та еукаріотів є дуже подібними за будовою та функцією, але відрізняються розміром. Вони складаються з двох субодиниць: однієї великої та однієї малої. Рибосома здійснює біосинтез білків. Таким чином, рибосому можна вважати фабрикою, що виготовляє білки, базуючись на наявній генетичній інформації.

Мітохондрія

$F:\26\574px-Animal_mitochondrion_diagram_uk.svg.png$

Мітохондрія — двомембранна органела. Мітохондрії іноді називають «клітинними електростанціями», тому що вони перетворюють молекули поживних речовин на енергію у формі АТФ . Мітохондрія оточена внутрішньою і зовнішньою мембранами, складеними з подвійного шару фосфоліпідів і білків. Ці дві мембрани схожі, проте, мають різні властивості. Зовнішня мембрана гладенька, вона не утворює ніяких складок і виростів, товщиною 7 нм. Внутрішня мембрана утворює численні складки, спрямовані в порожнину мітохондрії, товщиною 7 нм. Через цю двомембранну організацію мітохондрія фізично розділена на 5 відділів. Це зовнішня мембрана, міжмембранний простір (простір між зовнішньою і внутрішньою мембранами, 10 нм), внутрішня мембрана, криста (сформована складками внутрішньої мембрани) і матрикс (простір в межах внутрішньої мембрани). Мітохондрія має від 1 до 10 мікрон (μм) за розміром.

Ендоплазматична сітка

$F:\26\endoplazmatichna-sitka-185x214.jpg$

Ендоплазматична сітка виконує функцію синтезу та транспортування органічних речовин у цитоплазмі клітини, являє собою систему порожнин, канальців та трубочок, що сполучаються між собою і оточені мембраною. Продукти синтезу спочатку накопичуються в канальцях та порожнинах, а потім транспортуються до різних органел клітини. Ендоплазматична сітка зв’язує між собою основні органели клітини. Вона буває гладенькою та гранулярною (шорсткою). На мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми, а мембрани гладенької ендоплазматичної сітки вільні від рибосом. Гранулярна ендоплазматична сітка бере участь у синтезі білка. На мембранах гладенької ендоплазматичної сітки відбувається синтез ліпідів та вуглеводів.

Комплекс Гольджі

$F:\26\image023.jpg$

Комплекс Гольджі— це купка плоских цистерн (мішечків), оточених мембраною. Від цистерн в усі боки відходять мембранні переплетення у вигляді трубочок і пухирців, які формуються на трубочках та відгалужуються від них. Головна функція комплексу Гольджі — пакування та транспортування з клітини речовин, які синтезуються в клітині, у певних випадках — синтез різних речовин. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні клітинної стінки рослинних клітин. У процесі клітинного поділу пухирці, які відгалужуються від комплексу Гольджі, переміщуються в область, де буде формуватися клітинна стінка, і зливаються між собою. У результаті утворюються два шари мембран, які перетворюються на плазматичні мембрани, а вміст пухирців бере участь у формуванні клітинної стінки. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні борозни дроблення, постачаючи необхідні матеріали для формування плазматичної мембрани. Таким чином, комплекс Гольджі бере участь в оновленні й рості плазматичної мембрани. Завдяки діяльності комплексу Гольджі утворюються лізосоми.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару»

Завдання: знайти відповідність між назвами органел та їх функціями

Рибосома
Ядро
Мітохондрія
Цитоплазма
Клітинна мембрана
Ендоплазматична сітка

А) Синтез та транспортування органічних речовин

Б) Збереження спадкової інформації

В) Забезпечує взаємозв’язок між органелами

Г) синтез білків

Д) відокремлює одну клітину від іншої

Е) забезпечення енергією

Відповіді: 1-Г, 2 –Б, 3 – Е, 4-В, 5-Д, 6 - А

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 8, скласти таблицю

Назва органели	Будова	Функція

Тема. Відмінні риси будови рослинної і тваринної клітини

Мета: продовжити вивчення будови клітини; виявити відмінні ознаки будови рослинної і тваринної клітин; розкрити суть процесу фотосинтезу та його значення; виховувати спостережливість, вміння працювати з додатковою літературою, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: малюнки, схема фотосинтезу, мультимедійна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Знайди помилку»

Клітинна мембрана – це структура, яка добре помітна у мікроскоп ( непомітна)
Лише тваринна клітина заповнена цитоплазмою ( кожна)
Ядро – це структура, яка відмежована від цитоплазми клітинною оболонкою ( ядерною)
Молекула ДНК – молекула, яка заповнює проміжки між органелами ( є носієм спадкової інформації
Органели, на яких відбувається синтез білків – мітохондрії( рибосоми)
Мітохондрія – це органела, яка забезпечує захист клітини ( енергією)
Розгалужена система тонких канальців – це мітохондрія ( ЕПС)
ЕПС виконує функцію дихання (
Клітина рослин і тварин не має спільних ознак ( має)
«Пальним» для мітохондрій є жири ( глюкоза)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя

Ми з’ясували на минулому уроці, що є органели, які є спільними для рослинної і тваринної клітин і ті, які характерні лише для рослинної. Що це за органели ми зясуємо на уроці.

Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивченння нового матеріалу

Учитель.

Рослини відрізняються від тварин тим, що вони можуть утворювати самостійно органічні речовини. Цей процес називається фотосинтезом.

$F:\26\Shema_fotosintezu-185x215.jpg$

Фотосинтез – процес утворення простих речовин з вуглекислого газу та води за допомогою енергії світла. Значення цього процесу дуже велике.

Значення фотосинтезу Фотосинтез – єдиний процес у біосфері, що веде до збільшення її вільної енергії з допомогою зовнішнього джерела. Продукти, що утворилися в процесі фотосинтезу – основне джерело енергії для людства. Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд. тонн органічної речовини і виділяється понад 200 млрд. тонн вільного кисню, який не тільки забезпечує дихання організмів, але й захищає все живе на Землі від згубного впливу короткохвильових ультрафіолетових космічних променів (озоновий екран атмосфери). Оскільки зелені рослини є безпосередньою чи опосередкованою базою харчування для гетеротрофних організмів, фотосинтез задовольняє потребу у їжі всього живого на планеті.

Процес фотосинтезу відбувається в хлоропластах. А що собою представляють дані органели ми зараз послуємо. ( Доповідь учнів) ( Під час доповідей учитель продовжує заповнювати клітини рослинного і тваринного організму).

Хлоропласти

Хлоропла́сти — тип пластиди, органела, знайдена в клітинах рослин і деяких водоростей, що не відносяться до рослин. Хлоропласти поглинають сонячне світло і використовують його разом з водою та вуглекислим газом для отримання енергії для рослини (у формі АТФ) шляхом фотосинтезу. Назва цієї органели походить від грецького слова chloros — «зелений» і plast, що посилається на форму органели і може бути перекладеним як «органела» або «клітина».

Хлоропласти — плоскі диски зазвичай 2-10 мікрометра в діаметрі і 1 мікрометр завтовшки. Хлоропласт має дві мембранні оболонки — внутрішню і зовнішню мембрани. Між ними знаходиться міжмембранний простір.

Учитель. Тварини споживають готові органічні речовини. Вони поглинають прості і складні органічні речовини. Якщо тварини споживають складні органічні речовини, то вони спочатку розкладаються на прості. Цей процес відбувається в клітині і називається внутрішньоклітинним травленням. Він відбувається в спеціальних органелах – лізосомах. ( Доповідь учня)

Лізосоми.

$F:\26\-34-638.jpg$

Лізосоми (від грец. lysis — розпад і soma — тіло) — це дрібні сферичні органели клітини близько 1 мкм в діаметрі, оточені плазматичною мембраною. Лізосоми містять гідролітичні ферменти, які розщеплюють білки, жири, вуглеводи тощо. Лізосоми беруть участь у перетравлюванні речовин, які надходять у клітину ззовні, і компонентів самої клітини. У першому випадку лізосоми зливаються з піноцитозними або фагоцитозними ендосомами і утворюють вторинні, лізосоми, у яких відбувається перетравлювання відмерлих частин клітини. У другому випадку лізосоми беруть участь у руйнуванні цілих клітин та органів (наприклад, зникнення хвоста в пуголовків).

Крім того, що рослинна клітина має хлоропласти, в неї наявні ще такі органели, як клітинна оболонка і вакуоля. ( Доповіді учнів)

Клітинна стінка

$F:\26\img3.jpg$

Клітинна стінка — досить твердий шар, що оточує клітину. Вона розташовується за межами клітинної мембрани та забезпечує додаткову підтримку і захист. Клітинні стінки знайдені у бактерій, архей, грибів і рослин.

Рослинні клітинні стінки виконують цілий ряд функцій: вони забезпечують сталу форму та механічну підтримку клітини, визначаючи кінець кінцем морфологію всієї рослини. Клітинна стінка також протидіє тургору, тобто осмотичному тиску, коли до рослини поступає надлишкова кількість води. Клітинні стінки захищають від патогенів, що проникають з навколишнього середовища, та запасають для рослини вуглеводи. Рослинні клітинні стінки будуються перш за все з вуглеводного полімеру — целюлози.

Вакуоля

$F:\26\-17-638.jpg$

Вакуолі (від лат. vacuus — порожній) — порожнини в цитоплазмі, заповнені рідиною і оточені мембраною. У клітинах тварин, переважно одноклітинних, містяться травні вакуолі, в яких перетравлюються поживні речовини, а також скоротливі, які регулюють внутрішньоклітинний тиск і беруть участь у процесах дихання й виділення. У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями. Вони підтримують внутрішньоклітинний тиск, сприяючи підтриманню форми клітини, беруть участь у процесах росту. Для мембрани вакуоль характерна вибіркова проникність, тому концентрація речовин усередині вакуоль вище. У вакуолях можуть накопичуватись кінцеві продукти обміну речовин рослинної клітини.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Гра «Чия органела?»

Завдання: якщо органела рослинної клітини, то учні піднімають червону картку, якщо тваринної – зелену, якщо обох органел – жовту.

Слова: клітинна мембрана, клітинна стінка, ядро, хлоропласти, мітохондрія, лізосоми, апарат Гольджі, цитоплазма, вакуоля.

Розгадування кросворду

Органела, яка заповнена клітинним соком
Ці органели приймають участь у фотосинтезі
Виконують функцію перетравлення, пристуні лише у тваринній клітині
В’язка речовина
На ній синтезуються білки
Енергетична станція клітини
Оточує клітину ззовні

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 9; Поміркуй! Як рослини очищують повітря?

Тема. Утворення нових клітин

Мета: ознайомити учнів із поняттям «клітинний цикл»; розглянути процес поділу клітини, його етапи та біологічне значення даного процесу; виховувати уважність, креативність, спостережливість.

Обладнання: малюнки, схема клітинного циклу, відео фрагмент «Поділ клітини»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорниз знань учнів

1) Перевірка домашнього завдання

Повітря без вірусів

Бактерицидну дію виявляють, насамперед, дерева, виділяють фітонциди (природні речовини з бактерицидною дією) і леткі органічні сполуки, звані ефірними маслами. Під час теплих і сонячних днів вони потрапляють в повітря і вбивають знаходяться в ній бактерій, вірусів, патогенних організмів.

До деревами рясно виділяють леткі органічні сполуки відносяться, насамперед, хвойні дерева і чагарники, особливо сосна, а також ялівець звичайний. Трохи менше бактерицидну дію показують листяні дерева і кущі, насамперед, липа, береза, верба, всі види клена, біла акація, дуб, глід, шипшина, горобина.

Перебування в безпосередній близькості від таких видів дерев і чагарників, позитивно впливає на здоров’я шляхом знищення хвороботворних мікроорганізмів.

Знижують шкідливу напругу в повітрі

Деякі дерева і чагарники, також знижують електричну напругу повітря. При великих значеннях позитивних потенціалів електричної напруги погіршується самопочуття і послаблюється імунітет.

Дерева і чагарники, які іонізують повітря: береза, бук звичайний, дуб (всі види), клен (всі види), ясен, шипшина (всі види), адіантум, модрина європейська, сосна (всі види), осика, тополя, верба (всі види).

Перебування серед перерахованих дерев і чагарників сприятливо впливає на самопочуття, знижує стрес і покращує роботу внутрішніх органів людини.

2) Вправа «Установи відповідність»

Завдання: установити відповідність між назвю органели, будовою та її функцією

Ядро
Клітинна мембрана
Лізосома
Вакуоля
Цитоплазма
Хлоропласти
Рибосоми

Двомембранна органела
Знаходиться молекула ДНК
В’язка напіврідка речовина
Складається з вдох шарів ліпідів та білків
Дрібні сферичні органели
Складаються з двох субодиниць
Порожини в цитоплазмі, заповнені рідиною

А. – забезпечує взаємодію клітин між собою на навколишнім середовищем

Б. – перетравлення речовин

В. – підтримують тиск

Г. – зберігає та передає спадкову інформацію

Д.- приймає участь у процесі фотосинтезу

Е. – синтез білків

Є. - Забезпечує взаємозв’язок органел

Відповідь:

– 2 –Г
– 4 – А
- 5 – Б
– 7 – В
– 3 – Є
– 1 – Д
- 6 - Е

3) Вправа «Знайди зайве слово»

Клітинна оболонка, лізомоси, ядро
Ядро, цитоплазма, клітинна оболонка, лізосоми
Ядро, клітинна мембрана, хлоропласт

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Зараз ми з вами перглянемо відеофільм. Після цього ви повинні дати відповідь на запитання, який процес відбувається у клітині?

Перегляд відеофільму «Поділ клітини»

Отже, ми з вами розглянемо процес поділу.

Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивченння нового матеріалу

Складання схеми

Клітинний цикл

Стадія росту Стадія поділу

Від кількох годин до кількох місяців від 30 хвилин до 2 годин

Етапи росту

Синтез органічних речовин ( білки, жири, вуглеводи)
Подвоєння молекули ДНК.

ДНК складається з двох спірально закручених ланцюжків. Одна молекула ДНК упакована за допомогою спеціальних білків, які називаються хромосомами. Кількість хромосом у кожного організму різна. Наприклад, у ядрі клітини людини 46 хромосом.

Етапи поділу.

Згортання хромосоми, які стають помітні у мікроскоп
Розходження хромосом до полюсів клітини за допомогою клітинної мембрани
Розділення і розподіл ДНК цитоплазми на 2 частини дочірніх клітин
Утворення двох клітин

Біологічне значення: передача спадкової інформації дочірнім клітинам

Учитель.

Є клітини, які не здатні до поділу:

А) еритроцити – червоні кров’яні тільці

Б) клітини мозку

В) більшість клітин кісток та м’язів

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди помилку»

Ріст клітини є підготовкою її до дихання ( поділу).
При поділі однієї материнської клітини утворюється 4 ( 2) дочірні.
Розвиток клітини від її утворення до завершення називається клітинним етапом ( циклом).
Він складається з 3(2) стадій: стадії поділу та стадії обміну ( росту).
На стадії росту клітина ділиться ( збільшується).
Першою стадією клітинного циклу є стадія поділу ( росту).
Хромосома – це молекула РНК ( ДНК), яка упакована за допомогою спеціальних вуглеводів ( білків).
Хромосоми на стадії поділу непомітні ( добре видно) у мікроскоп.
Після поділу дочірні клітини не здатні ( здатні) до поділу.
Поділ клітини забезпечує кінецивй результат ( неперервність передачі) життя наступним поколінням.

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 10; завдання с.38. підготувати повідомлення про Антоні ван Левенгука та відкриття бактерій.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Літвінова Ганна Олексіївна

Пов’язані теми

Біологія, 6 клас, Розробки уроків

Додано

29 липня 2018

Переглядів

3811

Оцінка розробки

Відгуки відсутні

	Б	О	Т	А	Н	І	К	А
	М	Е	Д	Е	Ц	И	Н
	Г	Е	Н	Е	Т	И	К
Б	І	О	Ф	І	З	И	К

	Б	О	Т	А	Н	І	К	А
	М	Е	Д	Е	Ц	И	Н
	Г	Е	Н	Е	Т	И	К
Б	І	О	Ф	І	З	И	К

	Б	О	Т	А	Н	І	К	А
	М	Е	Д	Е	Ц	И	Н
	Г	Е	Н	Е	Т	И	К
Б	І	О	Ф	І	З	И	К