Урок "Клітина- одиниця живого. Іторія вивчення клітини"

Тема. Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини

Мета: сформувати уявлення про клітину як одиницю живого та її значення; розглянути історію її вивчення; виховувати уважність, спостережливість, самостійність

Обладнання: малюнки будови клітин тварин, рослин, грибів, бактерій, портерт Роберта Гука, Антоні ван Левенгука, Роберта Броуна, відеофрагмент «Відриття клітини»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням лупу та мікроскоп.

Слово учителя

Діти, що ви бачите? Чи знаєте ви для чого потрібні ці прилади? (Відповіді дітей). Так за допомогою цих предметів можна розгледіти ті об’єкти, які ми не можемо побачити неозброєним оком. Я пропоную вам зараз роздивитися за допомогою лупи мікропрепарат. ( Учитель роздає учням лупу та мікропрепарат клітини).

Діти, чи можете ви побачити що конкретно на даному мікропрепараті? ( Нічого). Так, а тепер давайте поглянемо на нього через мікроскоп. ( Зазделегіть учитель налаштовує  3 мікроскопи, так як діти ще не вміють ними правильно користуватися. Діти по черзі роздивляються мікропрепарати. Але якщо є можливість спроектувати на екран, то це буде ще краще).

• Що ви побачили? ( Відповіді дітей)
• Так, це клітина. Історію відкриття та вивчення клітини ми з’ясуємо сьогодні на уроці.

( Повідомлення теми та мети уроку)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Усі живі організми складаються з клітин: тварини, гриби, рослини, бактерії. Деякі структурні компоненти спільні для всіх видів клітин, а деякі відмінні. Для того, щоб з’ясувати спільні та відмінні структури клітин різних організмів, ми пограємо з вами у гру «Спільне і відмінне». Я вам називатиму компоненти клітини, а ви повинні за малюнками дати відповідь у яких організмах вони є. ( Для цього на дошці повинні бути малюнки будови клітин усіх живих організмів).

Гра «Спільне і відмінне».

1. Мають клітинну мембрану?
2. Є ядро?
3. Наявна цитоплазма?
4. У кого присутня рибосома?
5. Яка з клітин має хлоропласти?
6. Які клітини мають апарат Гольджі?
7. Є вакуоля?
8. Мають клітинну стінку?

Отже, ми з’ясували з вами, що три компоненти є спільними для всіх видів клітин: клітинна мембрана, цитоплазма та ядро.

Клітина – це структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів.

Слово учителя.

Як же було відкрито клітину? Для цього ми разом з вами відправляємося у далеке минуле і прослідкуємо її історію, яку коротко занотуємо у табличку.

( Доповідь роблять учні. Для них можна знайти перуку або зробити капелюх вченого. Вся інформація повинна бути спроектована. Інформація про вчених у додатку 1).

Слово вчителя.

А тепер давайте переглянемо відеофільм «Відкриття клітини».

Ось і закінчилася наша подорож у минуле. Я сподіваюся, що вона вам сподобалася. Звичайно, це ще не всі вчені, які доклали свої зусилля для вивчення клітини. Про них більше ми дізнаємося на натупному уроці і продовжимо нашу табличку.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару».

Завдання:  учням потрібно встановити відповідність між роком відкриття і вченим, або між вченим і відкриттям,  або між відкриттям і роком.

А)

1. 1665 – Антоні ван Левенгук
2.  1683   - Роберт Броун
3.  1831   - Роберт Гук

Б)

1) Роберт Броун – ввів поняття «клітина»

2) Роберт Гук – відкрив ядро

3) Антоні ван Левенгук – побачив «анімакульки»

В)

1) введено поняття «клітина» - 1683р.

2) побачили бактерії – 1831 р.

3) побачили ядро – 1665 р.

Вправа «Знайди помилку».

Завдання: у тексті знайти помилку і виправити її

Текст. Клітина – найбільша структурно-функціональна одиниця рослин. Вона була відкрита у 1656 році Антоні ван Левенгуком, який змайстрував власний електронний мікроскоп. Він відкрив мікроскопічні рослини, клітини крові, описав живі клітини шкіри. У 1813 році Роберт  Гук відкрив ядро.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати § 5, с.14-16; скласти синкан до слова «клітина».

Додаток 1.

Роберт Гук

 Роберт Гук з'явився на світ 18 липня 1635 на англійському острові Вайт в сім'ї священика місцевої церкви. Будучи сином священика, Роберт тим не менш жваво цікавився науками. Навчався в Вестмінстерської школі, де успішно вивчав мови, математику, фізику. Після закінчення школи в 1653 році він вступив до Оксфордського університету, де виявив блискучі здібності до фізики та хімії. Згодом він став асистентом Р. Бойля.

У 1663 році вчений стає членом Лондонського королівського товариства. З 1665 року працює професором в Лондонському університеті, а в 1677-1683 — секретарем Лондонського Королівського товариства.

Роберт Гук був різнобічним ученим і винахідником. У 1659 році він побудував повітряний насос, в 1660 році спільно з Х.Гюйгенс Гук встановив точні температури танення льоду і кипіння води. Крім цього він сконструював дзеркальний телескоп, прилад для вимірювання сили вітру, машину для ділення кола і т.д.

У 1660 році Гук сформулював закон пропорційності між силою, прикладеною до пружному тілу, і його деформацією (закон Гука). Він також дав загальну картину руху планет.

Використовуючи вдосконалений ним мікроскоп, Гук спостерігав структуру рослин і ввів у наукову термінологію поняття «клітина». Ці дослідження він описав у своїй науковій роботі «мікрографії» в 1665 році. Крім цього Гук зробив кілька відкриттів в області акустики, наприклад, продемонстрував, що висота звуку визначається частотою коливань.

Гук був також талановитим архітектором. За його проектами було побудовано декілька будівель, головним чином в Лондоні. Останнім винаходом Гука був морський барометр.

Антоні ван Левенгук

Незабаром після публікації Левенгук прочитав праця англійського натураліста Роберта Гука «Мікрографія» (англ.Micrographia), опублікований в 1665. Прочитання цієї книги викликало у нього інтерес до вивчення навколишнього середовища з допомогою лінз. Разом з Марчелло Мальпігі Левенгук ввів вживання мікроскопів для зоологічних досліджень.

Освоївши ремесло шліфувальника, Левенгук став вельми майстерним і успішним виробником лінз. Всього за своє життя він виготовив близько 250 лінз, домігшись 300-кратного збільшення. Встановлюючи свої лінзи в металеві оправи, він спорудив мікроскоп і з його допомогою проводив найбільш передові на ті часи дослідження. Лінзи, які він виготовляв, були незручні і малі, для роботи з ними потрібен був певний навик, проте з їх допомогою було зроблено ряд найважливіших відкриттів.

Голландський учений Антоні ван Левенгук 17 вересня 1683 року повідомив у Лондонській академії наук про існування бактерій. Назвав їх анімалькулами й описав у праці "Спостереження містера ван Левенгука за анімалькулами, які містяться в сім'ї". В європейських наукових колах ван Левенгук спочатку став відомий завдяки унікальним мікроскопам. Його лінзи збільшували предмети в 300 разів, у той час як усі решта лише в 20. Він конструював свої прилади, не маючи ніякої спеціальної освіти. Його батько, небагатий ремісник, підлітком віддав сина в помічники продавцеві сукна. Тоді ж він і зацікавився шліфуванням скла.

Левенгук розглядав під мікроскоп м'ясо, мух, зубний наліт. У кожному з них побачив однакові форми життя - бактерії.

- Природа дивовижна в малому! - вигукнув шведський учений Карл Лінней, дізнавшись про це.

Здебільшого Левенгук робив відкриття випадково. Міг насипати собі в шкарпетку купу вошей, щоб простежити їх способи розмноження. Ось як він описує своє відкриття інфузорій: "Я подивився на воду під мікроскопом і з великим подивом побачив у ній величезну кількість найдрібніших живих істот. Деякі з них завдовжки були разів у три-чотири більші, ніж завширшки, хоча не були товщі за волосинки, що покривають тіло воші".

Левенгук першим відкрив еритроцити, описав бактерії (1683), дріжджі, найпростіших, волокна кришталика, лусочки (засохлі клітинки) шкірки, замалював сперматозоїди (1677), будову очей комах і м'язових волокон. Знайшов і описав ряд коловерток, брунькування гідр і т. п. Відкрив інфузорій і описав багато їх форми.

Роберт Броун.

Ро́берт Броун шотландський ботанік, що відкрив безладний рух дрібних часток у рідині або газі під впливом ударів молекул навколишнього середовища, що одержав назву «броунівський рух».

Син священика, він вивчав медицину в університетах Абердина й Единбурга, п'ять років прослужив в англійській армії офіцером медичної служби. В 1798 році президент Королівського наукового товариства сер Джозеф Бенкс рекомендував його на посаду натураліста на борту корабля «Інвестигейтор», що вирушав з дослідження берегів Австралії.

Під час цієї експедиції Броун зібрав величезну колекцію рослин. Після повернення в Англію в 1805 році він кілька років присвятив класифікації зібраних в експедиції рослин, більшість із яких раніше не були відомі науці.

В 1810 році Бенкс взяв ботаніка до себе бібліотекарем. В 1820 році Броун одержав від нього в спадщину бібліотеку й колекції, які в 1827 році передав у Британський музей, де став хранителем створеного ботанічного відділення.

В 1828 році Браун опублікував «Короткий звіт про спостереження у мікроскоп…», у якому описав відкритий ним рух часток. Йому також належить честь опису ядра рослинної клітини.