Урок "Науковий метод" збіології

Тема. Науковий метод

Мета: ознайомити учнів із науковим методом дослідження; розкрити його суть та значення; виховувати уважність, спостережливість, самостійність

Обладнання: малюнки, мультимедійна презентація, портерт Мендєлєєва

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Розгадування кросвордів та представлення синканів

1. Наука, яка вивчає рослини
2. Наука, яка займається вивченням хвороб людського організму
3. Наука, що вивчає розмноження організмів
4. Проміжна наука між біологією та фізикою

1. Проміжна наука між хімією та біологією
2. Наука, що вивчає взаємозв’язки між природою та живими організмами
3. Наука, що вивчає клітину
4. Наука, що вивчає фізіологічні процеси
5. Наука, яка вивчає мікроорганізми

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення про досягнення Мендєлєєва

В історії світової науки відображені імена прославлених вчених, чиї відкриття сприяли вдосконалення і прогресу знань про природу, оволодіння її таємницями, використання їх на благо людства. Серед них ім'я Дмитра Івановича Менделєєва по праву займає одне з перших місць.

Я вважаю, що Д. І. Менделєєв - це великий вчений, хімік, створив періодичну систему хімічних елементів, заслужений фізик, так само його можна вважати метрологом. Я його ціную не як хіміка і вченого, а як велику людину, який багато зробив на благо своєї Батьківщини, що допомагає молодим людям. Це геніальна людина науки.

Уявлення його про розчини склали ядро сучасних фізико-хімічних теорій розчинів.

Перевидавалися вісім разів і переведені на основні іноземні мови «Основи хімії» стали зразком викладу найважливіших хімічних понять і проблем науки, що розвивається, яскравим прикладом поєднання теорії та практики, розкриття взаємозв'язку різних наук.

Плідний була діяльність Д. І. Менделєєв, спрямована на розвиток промисловості та сільськогогосподарства. Він був провісником ідеї хімізації народного господарства, ініціатором впровадження нових наукових і технічних відкриттів у практику, виступав з різноманітними прогнозами, проектами та пропозиціями, багато з яких не могли отримати реалізації в умовах царської Росії. Його роботи зі створення бездимного пароплава, важливі для оборони країни, роботи з аеродинаміки і гідродинаміки, розвитку мореплавства, аеронавтики, метеорології.

Мав надзвичайно широкий науковий кругозір і великий практичний досвід господарсько-технічної діяльності, досліджував склад нафти різного походження, налагоджував виробництво бездимного пароплава, винайшов чимало приладів.

Його педагогічні ідеї, його педагогічна діяльність здобули собі повагу і вдячність сучасників  у всьому світі.

Скільки плідних ідей і конкретних справ здійснив учений в своїй країні! Він був одним з творців хімічного суспільства, брав участь у роботі технічного і Вільного економічного товариств.

Але всі ці роки вчений не був самотній. У нього було чимало однодумців, друзів і просто попутників на цьому тернистому шляху, який пройшов він - різночинець, передовий учений-матеріаліст, прихильник широкого розвитку освіти професійного та загальної середньої, така людина не міг не стати ідейним вождем молоді, духовним батьком передової частини інтелігенції.

Він використовував науковий метод. Що він собою представляє і в чому полягає його суть, з’ясуємо на уроці

ІV. Вивчення нового матеріалу

Бесіда за питаннями:

• Що відбувається восени? ( жовтіє листя та опадає)
• Чому це відбувається? ( висловлювання дітей)

Для того, щоб розібратися з цим явищем, учені використали певні методи. Які саме ми зараз з’ясуємо.

• Що відбувається з листям восени? ( жовтіє)
• Звідки ви про це дізналися? ( спостерігали за змінами у природі)

Це і є першою сходинкою у науковому методі – спостереження

Під час розповіді учні креслять схему

Спостереження

Порівняння

Припущення

Прогноз

Експеримент                          Нові спостереження

   Теорія                                                                                                                   Гіпотеза

• А чи всі рослини змінюють колір листя? ( Ні)
• Чи є такі види дерев, у яких листя не жовтіє? ( Так, хвойні рослини)
• Чим вони відрізняються? ( У хвойних листя залишається зеленим, а у листопадних – жовтіє)
• Отже, ми дізналися про відмінні особливості даних видів шляхом порівняння
• А чому відбувається процес зміни кольору листя? ( висловлювання думок учнів)
• Для того щоб дійсно дізнатися причину, ми з вами робили певні припущення

Слово учителя

На основі спостережень, порівнянь і припущень ми робимо прогнози  результатів нових досліджень. Наші прогнози ми можемо перевірити двома шляхами: провести експеримент або новими спостереженнями.  Коли прогнози перевіряються новими спостереженнями, то це призводить до виникнення гіпотези. У ході експериментів учені виявляли причини зміни кольору листя та їх опадання і висунута раніше гіпотеза стала теорією. 

Цікава інформація «Чому опадає листя?»

Чому восени на деревах жовтіє листя

Якщо говорити про осінь, то вона являє собою пору відпочинку для природи і для дерев, зокрема. Адже ще зовсім недавно вони радували нас розмаїттям зелені. Тепер їм пора готуватися до зимового сну, під час якого дерева накопичать сил для весняного і літнього розквіту.

З приходом осені тривалість світлового дня зменшується. Отже, процес фотосинтезу теж не має достатнього часу для розвитку. Процес фотосинтезу важливий для отримання живлення дерев. Ось і виходить, що поживних речовин дерево отримує все менше, що тягне за собою уповільнення всіх процесів.

Хлорофіл починає руйнуватися, зеленого кольору в листі стає видно все менше. Тепер настає черга інших колірних пігментів: жовтого, помаранчевого, червоного. Завдяки цим пігментів листя набувають таку яскраву забарвлення.

Усі життєві процеси в деревах сповільнюються з приходом осені, життєва сила листя згасає. І це процес вічний, як саме життя, і так само природний і незворотний. Тобто ті листи, які вже втратили свій зелений пігмент хлорофіл, вже не зможуть відновити свою силу.

Чому листя опадає

Листопад восени - цілком природний процес. Доведено, що, якщо б дерева не скидали листя, то вони могли б загинути. Приміром, під вагою снігу гілки сильно прогинаються. Якщо б на них були ще й листя, то уникнути пошкодження гілок було б не можна.

Не варто думати, що дерево страждає від того, що втрачає листя. Навпаки, це процес для дерева абсолютно безболісний. Дерево починає втрачати листя не одномоментно, процес бере початок ще влітку. Листя підготовлені спочатку до того, щоб впасти в певний період часу. У їх підстави розташовується корковий шар. Корковий шар має гладкі стінки, які можуть легко відокремитися один від одного. Коли клітини шару починають руйнуватися, то можна говорити про початок листопаду. Зв'язок листя з гілками все слабшає. Слабшає настільки, що, зрештою, листя починають висіти на тонких судинних пучках. При найменших поривах вітру листя починають тремтіти. А вже якщо вітер достатньо сильний, то ця нетривка зв'язок легко рветься.

Листопад являє собою прекрасне видовище: повільно, кружляючи, листя падають на землю, засипаючи землю різнокольоровими осінніми клаптиками. Чим ближче кінець осені, тим частіше можна бачити, що навіть у безвітряну погоду листя падають на землю. Відірвалися листя не заподіюють шкоди дереву. Вони падають, а на їх місці утворюється новий корковий шар, готовий навесні стати базою для утворення нових листків.

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

1) Біля дошки за допомогою блоків скласти схему наукового методу

2) Гра «Ти мені – я тобі» ( скласти запитання один для одного)

VІ. Домашнє завдання

Повторити параграф 1-3, опрацювати 4

Підготувати коротке повідомлення про вчених, які відкрили і дослідили клітину: Роберт Гук, Антоні ван Левенгук, Теодор Шванн та Матіас Шлейден