1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Розробка "Свято Букваря" 1 клас

Про матеріал
Розробка "Свято Букваря" 1 клас. Вчителя початкових класів Богдюк Оксани Вікторвівни
Перегляд файлу

                                                    СВЯТО БУКВАРЯ

Учитель. Добрий день, любі діти, батьки, вчителі та всі хто завітав до нас на свято.

Ну що, всі зібралися?

Та ні, когось не вистачає…

А кого? Самі ж бо відгадайте,

а потім дружно привітайте?

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать, й писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі діти. Школярики!

Учитель. Хто радує і тат, і мам?

                 Хто кожну справу робить сам?

                 Родину щастям зігріва?

                 Усі їх завжди пізнають.

                 Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі діти. Школярики!

Учитель. Що ж, вітайте! Ось вони – школярики-першокласники!

(Під пісню «Першокласники» до залу заходять учні 1 класу)

Учитель. Сьогодні надзвичайне свято –

                  Таке в житті буває раз:

                  З Буквариком зібравсь прощатись

                  Веселий, шумний, дружний перший клас!

                  Минуло дев”ять місяців відтоді, як діти прийшли до школи.

                  Більшість з них не знали літер, не вміли читати. Проте зараз

                  вже всі навчилися читати і писати. Скільки старань доклали

                  до цього діти, батьки! Своїм умінням діти завдячують книзі,

                  з якої починається мандрівка у великий світ знань – Букварю.

                  Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і в

                  нашому класі вже є невеличке минуле. Давайте повернемося

                  туди та згадаємо, як все починалося.

(Перегляд презентації „Ми першокласники”)

Незнайко. (забігає) Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Незнайко. Добрий вечір!

Учитель. Який вечір? Адже зараз день.

Незнайко. А я не знаю, чи вечір, чи день.

Учитель. І чому ж ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія тікав.

Учитель. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів украсти мою шапку.

Учитель. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як це навіщо? Хіба ви не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учитель. Ой, Незнайку! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо твої знання… Яка це літера? (Показує картку із буквою К.)

Незнайко. Півжучка.

Учитель. А точніше?

Діти. Буква «Ка».

Незнайко. Ха! Яка муха!

Учитель. А о це (Показує букву О)

Незнайко. Та це кругле яйце!

Учитель. А ви що, діти, скажете?

Діти. Це буква «О».

Учитель. Ех, Незнайку, нам тебе шкода. Літери ти не знаєш, тому й книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Та я всі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте!

Про те, як Капітошка втік від діда й від баби. Ще про те, як дід загубив шкарпетку…

Учитель. Усе ти, Незнайку, переплутав! Таж ці казки навіть зовсім маленькі діти знають! Послухай доброї поради – записуйся до школи. Тут тебе навчать читати, і ще багато цікавого зможеш дізнатися.

(Діти співають пісню „Гей, чули, чули, чули”)

Діти.    1.Зовсім, зовсім ще недавно

                Вересневої пори

                Мами в школу нас за руки

                Несміливих привели.

                А сьогодні ми вже справжні,

                Справді справжні школярі!

            2. Бо читати і писати

                Ми навчитися змогли

                І задачу розв”язати,

                І відняти, і додати...

                Словом, успіхів всіляких

                Ми, нарешті, досягли!

            3. Ми читати вже навчились!

                Потрудились! Ох, стомились!

                Час настав нам відпочити,

                Посміятись, порадіти.

                Ще й розважити гостей:

                І дорослих, і дітей!

           4. Є святкових днів багато

                На листках календаря,

                А між ними й наше свято:

                Вшанування Букваря.

            5. Ми Букварика сьогодні

                Запросили в перший клас

                Скажемо йому: „Спасибі,

                Що навчив читати нас!”

  1. Тішать нас перемоги,

                  А були ж і тривоги –

                  Важко було починати

                  І читати і писати.

  1. Я прийшов до школи вчитись,

                   Бо вже вирішив давно:

                   Стану, мабуть футболістом

                   Або зіркою кіно.

  1. Я банкіром хочу стати.

                   Полюбляю рахувати!

  1. А я в лікарні після школи

                   Всім робитиму уколи.

 

  1.  Я піду в учителі,

                    Діток вчитиму малих.

  1.  Я також прийшов учитись,

                    Бо поставив я мету:

                    Скоро стану Президентом,

                    Хай лиш трохи підросту!

  1.  Мріймо! Мріяти не рано!

                 Рік за роком швидко мчать…

                 Якщо будемо старанні,

                 В школі нас всього навчать!

Учитель. А зараз ми покажемо, яку старанність і силу волі проявляли наші діти, вперше сідаючи за уроки…

Сценка.

(На сцені дівчинка сидить за партою, з-за куліс чути нявкання кошеняти)

Дівчинка.  Мурчику, годі нявкати!

                    Я літери буду вивчати!  

(Чути кукурікання півня)

Дівчинка.  Не клич мене, Петько! Облиш!

                    Я вчитись буду! А ти – киш!

(Хтось кличе дівчинку)

Дівчинка.  Я кинула ляльку, сиджу і мовчу.

                    Ой, ніколи гратись –

                    Я літери вчу.   

Учитель.  Глорія, а скільки літер ти уже вивчила?

Дівчинка.  Ой багато! Аж 33!

Учитель.  То ж на свято їх запроси.

Дівчинка. Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято!

(Звучить пісня „Перший дзвоник”, учні виходять на сцену)

Учні. 

  1. Ми літери відомі,

     Ми всякому знайомі,

     Але про кожну літеру

     Ви знаєте не все.

  1. Ми літери незвичні

     І дуже симпатичні,

     Бо кожна жарт чи віршика

     Чи казочку несе.

  1. Веселу абетку почнемо читати –

     Про літеру кожну повинні згадати.

  1. Стали букви у рядок

          І побігли в дитсадок.

          Хто у них за ватажка?

          Ну, звичайно, буква А.

  1. Цілий день біля воріт

          Вчив баранчик алфавіт.

          Добре вимучив себе,

          Та завчив лиш букву Б.

  1. Привітались на шосе

          Буква І та буква З,

          Де ж вони? Ну й дивина –

          З двох з”явилася одна.

          Їй дали ім”я нове:

          Ну, звичайно, буква В.

    7. Похваливсь гарбуз м”чу:

         - Як захочу – полечу!

         І захекав, наче міх,

        Та піднятися не зміг.

         - Я літати ще навчусь,

        А от зараз – покочусь!

        Весь надувся він і – трісь! –

        На шматочки розлетівсь.

        Намотай собі на вус:

        Не хвалися, як гарбуз!

8. Гава й гуска коло хати

    Почали пісень співати.

    Каркали та гелготали,

    Поки голос не зірвали.

9. Я побачив гарний дім,

    Хто живе у домі тім?

    Здогадалися, мабуть?

    В ньому літери живуть.

10. - Брате, глянь, - кричить сестричка, -

     Мчить на мене електричка!..

     А тепер повзе в кімнату

     Величезний екскаватор!..

     Ой, на нас біжить кабан!..

     Затули мерщій екран!..

     Цок – і вимкнув брат Антон

     Телевізор „Електрон”.

11. Місяць, наче буква С,

      Придивляється з небес,

      Усміхнувся до Славка,

      Показавши язика.

      Хлопчик крейду дістає

      І малює букву Є.

12. Ти, журавлику, літаєш,

День і ніч із краю в край.

      Може, любий друже, знаєш,

      Який буде урожай?

      Потрудились добре люди,

      Урожай багатий буде!

13. Кружляє ніжно білий пух,

      Міняє зайчик свій кожух,

      Вдягає Лиска рукавички,

      Співають весело синички.

      Ведмідь в барлозі вже дріма...

      Яка пора? Скажіть?

      Зима! Зима! Зима!

14. Чи то дощик ллє довкола,

      Чи лютує завірюха,

      Буква Й ніде й ніколи

      Не скидає капелюха.

 

15. А буква И –

       Все навпаки:

       Мокро чи сухо –

       Без капелюха.

16. -Ей, хлопчику!

  • Я не хлопчик.
  • Ей, стовпчику!
  • Я не стовпчик.
  • Хто ж ти?
  • Буква І.
  • Що в тебе на голові? Шапка?
  • Ні. Крапка.

17. Їде зайчик у трамваї

       І довкола позирає.

      Тут підходить їжачок

       І говорить:

       - Ваш квиток!

      Червоніє зайчик густо

       І дає листок – капусти.

       Пожував їжак листок:

       - Це, - говорить, - не квиток.

       Доведеться вам зійти

       І додому пішки йти!

18. Вранці півник в курнику,

       Будить всіх: кукуріку!

       Прокидайтеся, курчата,

       Будем букву К вивчати.

19. Літака спитав Лелека:

       „Ти куди летиш?”

       „Далеко! На Вкраїну, в рідний край!”

       „То, будь ласка, помахай

       Над моїм гніздом, селом

       Хоч однесеньким крилом”.

20. Дві сестрички невеличкі

      Одягли нові спіднички.

      Узялись вони за руки –

       І гулять мерщій на луки.

       Біжимо – не доженем

       Не сестричок – букву М.

21. Дві палички-лічилочки,

       Гуляли у саду.

       Аж тут зламалась гілочка:

       - Рятуйте, бо впаду!

      Летіла і кружляла,

      Хапаючись за клен.

      Між паличками впала –

      І вийшла буква Н.

22. Буква О на сонце схожа,

       Що у небі світить нам.

       І на бублика смачного,

       Що спекли із маком вам.

23. Гарні хлопці молодці

       Закопали два стовпці.

       Третій хлопець помагав –

       Перекладину поклав.

       Втіха нашій дітворі –

       Буква П стоїть в дворі.

24. Я крючечка розігнув,

       А колечко обминув.

       Придивляюся тепер –

       Та ж у мене буква Р.

25. І солодка, і смачна,

      Стигла скибка кавуна.

      З”їли ми кавун увесь,

      Кожен має букву С.

26. Молоточок, молоточок,

       Поможи забить гвіздочок!

       Мною ви не заб”єте,

      Я ж залізна буква Т.

27. Проясніло небо хмуре

      Відійшла, ущухла буря...

      Шкода довго лютувала

      Навіть липку поламала.

      Я гіллячку вніс до хати –

      Буква У, дивися, тату!

28. На ялинці дві сороки,

       Видно хатку між дерев.

       Я стою узявшись в боки,

       Наче в книжці буква Ф.

29. Глянь схрестились дві стеблини,

       Бо висока ж лепеха.

       Посміхнулася дитина –

       То зростає буква Х.

30. Два стовпці в траві лежать,

       Знизу перекладина.

       Братик мовить:

       „Буква Ц у траву покладена”.

31. Буква Ч, немов стілець,

       Догори лиш ніжки.

       Навіть з цифрою чотири,

       Буква схожа трішки.

32. Комиші шумлять: „шу-шу...”,

       Букву Ш напишу.

       Три стовпці, внизу межа, -

       От і вийшла буква Ш.

33. Буква Щ сказала Ш:

       - Ти стрибаєш, як лоша.

      Я на тебе дуже схожа,

      Та стрибать я так не можу...

      - А причина тут проста:

     Я з хвостом – ти без хвоста.

34. Як зробити букву Ю?

      Здогадавсь Іванко:

      - Букви І та О приб”ю

      На коротку планку.

35. Йде за мною тінь моя,

       То не тінь, то буква Я!

       Йде за мною тінь моя,

       То не тінь, то буква Я!

36. Таня миє ополоник,

       Поки борщик охолоне.

       Каже мамі:

       - Ой так-так!

       Схожий він на м”який знак.

Учитель. Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до нас на свято?

Букви. (Хором) Завітає! Тільки треба

              Його гарно попросити.

Діти. (Хором) Букварику, Букварику!

(Звучить музика, заходить Баба Яга з букварем у руках)

Баба Яга. Книгу я знайшла чарівну,

                   В господарстві так потрібну.

                   З нею буду чаклувати

                   І синка свого навчати.

  • Яглику! Ти де сховався?

Подивись-но, в мами – цяця!

(Шукає Яглика і не знаходить)

                   Ото капосний малюк!

                   Геть відбився вже від рук!

                   Зараз мамця почаклує,

                   Вітерцем тебе придує!

(Чаклує, з’являється Яглик)

Яглик (бере букваря, роздивляється).

                  Що це? Матінко моя!

                  Невже чорна магія?

                  Якісь знаки та карлючки…

                  Мабуть, це Кощія штучки!

Баба Яга. Яглику! Ти не турбуйся,

                  Заспокойся, угамуйся.

                 Справді,  книга чари має,

                 Бо дітей вона навчає                                                                                                                                                           7               Будь-який малий школяр

                 Зна, що книга ця – БУКВАР!

                 Ось і ти навчись читати,

                 Досить вже байдикувати.

                 Бо 6 років тільки й знаєш,

                 Що гуляєш та гасаєш!

Яглик.    Я – читати? Ти жартуєш?

Баба Яга  (закочує рукави).

                   Ти мене погано чуєш?

                   Я тебе наздожену

                   Й відлупцюю так, що ну!

(Хапає Яглика за комір, саджає на стілець)

                   Букви вчи! Не йди нікуди!

                   А то гірше тобі буде.

                   Ось тобі секундомір,

                   Потім себе перевір.

                   Я ж лечу в ліс на нараду

                   І тобі даю пораду:

                   Швидше справою займися.

                   Часу не марнуй! Учися!

                   Добре літери вивчай,

                   Потім у склади складай.

                   Як складеш їх у слова –

                   Розпочнуться вмить дива.

                   Все зумієш прочитати,

                   Що читають мама й тато:

                   Назви вулиць і казки,

  1.          Вірші і товсті книжки.

                   Про русалку чарівну                                                                                                                                                                 

                    І про квітку запашну,

                    І про лицарів чудових,

                    І про гномиків казкових.

(Яглик бере букваря, сумно зітхає. Баба Яга виходить. Яглик сідає, підпирає голову руками. Чується голос букваря. Яглик лякається)

Букварик. Я – Букварик чарівний.

                    Швидше ти мене відкрий.

                    Сам тобі допоможу,

                    Вмить читати научу.

                   Тебе я поведу в чарівну казку,

                   У світ природи, у дивний світ,

                   Де є метелик і мами ласка,

                   Сніжинка біла і маків цвіт.

Яглик.      Я хочу! Хочу! Ну ж, давай –

                   Мене учити починай!

Букварик. Урок наш не схожий на інші уроки,

                    Ти ж звичний до чарів й кмітливий нівроку.

                    Все навкруг розквітає,

                    Спів чарівний лунає.

(Діти співають пісню Н. Май «Наш Букварик»)

Баба Яга. Ну, синку, як справи?

Яглик.      До школи протоптав

                  Я перший раз доріжку,

                  Одержав я для навчання

                  Свою найпершу книжку.

                  На гарнім уроці я побував,

                  Сторінки букварика всі погортав

Баба Яга. Дякую, Букварику!

                  Й вам, любі діти-школярі,

                  Що абетку розучити

                  Яглику допомогли!

 

Учні.  1. Й  ми сьогодні всі щасливі,

                Бо навчилися читать,

                І дружити, і любити,

                І дорослих шанувать.

 

 

            2. Букви старанно вивчали,

                Знаєм їх від А до Я

               І сторіночку останню

                Прочитали Букваря.

  3. Добрий Букварику, перша  книжко!

      Навіть поплакати хочеться трішки.

      Разом з тобою ми підростали,

      Слово найперше тут прочитали.

 4. Книжечку першу беру я в руки.

    Перший мій друже, перша науко!

    Далі я навчатись буду,

    А букварик не забуду!

5.Ти перша книжечка моя,

     Тепер читати вмію я.

     Багато на Землі книжок,

     А ти – найперший мій дружок!

6.Букв спочатку ми не знали,

     Мами нам казки читали,

     А з тобою подружились –

     І самі читать навчились!

7.Ні маму, ні тата

     Не треба благати.

     Тепер можна книги

     Самому читати.

     Уміти читати –

     Чудова це штука!

     Спасибі тобі, Букварю, за науку!                                                                                                                                                  8. Беру Буквар в останній раз.

     Ти вчив мене весь перший клас.

      Із вдячним серцем Букварю

      «Спасибі, друже!» говорю.                                                                                                                                                                                                                                                                                                           9.  Я сторінку останню

             У Букварі перегорну,

             Свого друга на прощання

             Я до серця пригорну.

             Прощавай, Букварику,

             Наш найперший друже!

      Усі разом: Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

(Діти співають пісню «Прощавай, Букварику»)

Букварик. Я дякую на добрім слові

                    І подарую вам дипломи.

                   Хай будуть згадкою вони

                   Про перші нерішучі кроки,

                   Про те, як в школу ви прийшли,

                   В світ знань, барвистий і широкий!

(Букварик вручає учням дипломи).

Учитель. Любі діти! Прощаємось із Буквариком, бо йому потрібно

                  поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох май-

                  бутніх першокласників.

Букварик. Усі літери прочитані.

                    Усіх їх 33.

                    А далі вас учитимуть

                    Підручники нові.

                    Я вас прошу не лінуватись

                    І вчить уроки день при дні,

                    І берегти книжки! Віднині

                    Найперші друзі вам вони!

                    Тож зростайте, діти милі,                                                                                                                                                               

                     І читайте залюбки.

                     Слушну вам дадуть пораду

                     Щирі друзі-книжечки.                                                                                                                                                             Учитель. (Дякує батькам за підтримку і допомогу та вручає їм подяки)

                  Діти, багато доброго, нового

                  Життя відкриє ще для вас.

                   І перша сходинка до нього

                   Для кожного – це перший клас.

Учні. 1.     Скоро підем в клас наступний,

                   Вітер хай нам дме попутний.

                   Одне одного ми любим,

                   Станем всі за одного,

                   Вчитись в другім класі будем –

                   Всі ми хочемо цього.

  1.  Ну а вчителька як буде?

                   Що, невже покине нас?

                   Ні, вона разом із нами

                   Переходить в другий клас!

 

          3.      Цей рік непомітно, як мить, пролетів,

                   І всі за цей час ми доросліші стали.

                  Та в нас ще попереду стільки років,

                   Нових відкриттів і нових п’єдесталів!

        4.   Ми сіли за парти науки вивчати,

                  Учитись терпляче й сумлінно,

                  І  будемо впевнено всі крокувати

                  По рідних стежках України.

 

         5.     Ось і прочитана сторінка,

                 Яка вінчає нашу книгу.

                 У ній – і зайчик, і ялинка,

                  І перший пролісок з-під снігу.

 

        6.       Іще цікавого багато –

                  Про землю рідну, хліб, калину,

                  Про те, як старших шанувати

                  І як любити Україну.

       7.       Хай батьки наші з нами

                 Не знають турбот,

                 Бо з маленьких дітей

                 Виростає народ,

                 А з шкільної родини –

                   Держава єдина,

                  Рідна квітуча моя Україна! 

(Діти співають пісню про Україну) 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Богдюк Оксана
Додано
8 червня
Переглядів
59
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку