Розробка та презентація інтегрованого уроку з історії України та української літератури «Початок українського національного відродження»

Розробка

інтегрованого уроку

історії України та української літератури

«Початок українського національного відродження»

Підготувала учитель історії

Першотравневої ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Вистороп Тетяна Василівна

2017 рік

Тема. Початок українського національного відродження (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати процес зародження українського національно-культурного відродження, його етапи; проаналізувати уривок із поеми І. Котляревського «Енеїда» та пояснити її значення для розвитку українського національного руху; пояснити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського відродження; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички аналізувати та робити висновки; виховувати патріотичні почуття.  (Слайд 2)

Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.»,  мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.(Слайд 3)

• ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі;
• повстання Чернігівського полку;
• Польське повстання.

2. Прочитайте текст, використовуючи слова з довідки. (Слайд 4)

Свої лозунги та організаційно-конспіративні засоби Декабристський рух багато в чому запозичив у _______________.  ____________________ - це полтавська масонська ложа, заснована у квітні 1818 р. Михайлом Новіковим.  1821 р. _________________ створили дві організації - ___________________ та ______________. Документи «Правила» та «Клятва» висвітлюють програму _____________________________________________.

Довідка: «масони», «декабристи», «Любов до істини», «Південне товариство», «Північне товариство», «Товариство об’єднаних слов’ян».

3. Бесіда за запитаннями.

1. Якими були наслідки Польського національно-визвольного повстання для населення Правобережної України?
2. Які причини та наслідки соціальних протестів селян?
3. Хто такий Устим Кармелюк, чим зумовлена його поетизація в усній народній творчості?

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з історичним джерелом.

• Опрацюйте текст та прокоментуйте наведений уривок із праці М. Грушевського.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

«…У Східній Україні, задніпрянській, …змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московське перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та …серед нижчого духовенства, попів та дяків х – бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою  неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане – прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)…:

Заснула Вкраїна,

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

А надію… вітер по полю розвіяв,

Хвиля морем рознесла.

Не видно було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».  (Слайд 5, 6)

4. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота з уривком з «Енеїди» Івана Котляревського.

• Згадайте, якою мовою писали та друкували книжки в Україні в 17 – 18 ст.

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.

Гребцi i весла положили

Та, сидя, люлечки курили

I кургикали пiсеньок…

Про Сагайдачного спiвали,

Либонь спiвали i про Сiч,

Як в пiкiнери набирали,

Як мандрував козак всю нiч.

Так вiчной пам’ятi бувало

У нас в Гетьманщинi колись,

Так просто вiйсько шикувало,

Не знавши: «стiй! не шевелись!»

Так славнiї полки козацькi –

Лубенський, Гадяцький, Полтавський

В шапках, було, як мак, цвiтуть.

Як грянуть, сотнями ударять,

Перед себе списи наставлять,

То мов мiтлою все метуть.

• Поміркуйте, чому про цей твір кажуть, що він започаткував розвиток сучасної української літературної.
• Пригадайте, що таке національне відродження. На які три етапи його поділяють?
• Як витлумачують поняття національна самосвідомість?

2. Постать в історії (Слайд 7)

Іван Котляревський

(1769 – 1838)

Письменник, драматург, громадський діяч. Народився в Полтаві. У 1780 – 1789 рр. навчався в Полтавській духовній семінарії. Упродовж 1789 – 1796 рр. працював канцеляристом, домашнім учителем у поміщицьких родинах. 1796 – 1808 рр. перебував на військовій службі. Брав участь у Російсько-турецькій війні 1806 – 1812 рр., був учасником облоги Ізмаїла. 1808 р. вийшов у відставку. 1816 р. І. Котляревського призначено директором Полтавського театру, для якого він пише дві п’єси: «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». І.Котляревський належав до масонської ложі «Любов до істини», що діяла в Полтаві 1818 – 1819 рр. Справою  усього його творчого життя була поема «Енеїда», в якій автор відтворив різні сторони життя українського суспільства другої половини 18 ст.

3. Слово вчителя.

Вихід у 1798 р. перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського традиційно вважається початком  українського національного відродження.

Вважається, що Іван Котляревський розпочав роботу над Енеїдою у 1794 році будучи 29-річним прапорщиком у війську Російської Імперії, однією з колоній якої була тоді Україна. Ще до появи несанкційованого друкованого видання I—III частин Енеїди, перші три її частини поширювалась серед тогочасної української інтелігенції у рукописних виданнях. (Слайд 8)

(Слайд 9) У 1798 році у Санкт-Петербурзі, без відома та згоди самого Котляревського, було вперше надруковано I—III частини Енеїди зусиллями багатого конотопського поміщика Максима Парпури та під редакторством Йосипа Каменецького. Книга вийшла під заголовком «Енеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским», орієнтувалася на російського читача і тому в кінці містили українсько-російський словник в якому надавалося тлумачення слів так званого малоросійського нарєчія для російськомовних читачів.

Відомо, що Котляревський розлютився дізнавшись про це несанкціоноване видання.

(Слайд 10) Друге неповне видання «Енеїди» (також лише I—III частин) побачило світ 1808 року. Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання 1798 року. Це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди Котляревського.

(Слайд 11) 1809 року, за фінансової підтримки Семена Кочубея, Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини «Енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, Санктпетербург, в медицинской типографии». На окремій сторінці Котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди. 1821 року Котляревський закінчив написання п'ятої частини «Енеїди», а 1827 року — шостої.

4. Робота з уривком «Енеїди» І. Котляревського. (Слайд 12)

• Прочитайте уривок із поеми та дайте відповіді на запитання.

Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

• Яку країну має на увазі автор?
• З ким можна порівняти троянців? Чому ви так гадаєте?
• Якими рисами характеру могли бути наділені троянці? (Сміливі, мужні, дужі, завзяті)

5. Робота з таблицею.  (Слайд 13)

Прочитавши текст підручника на с. 49, заповніть таблицю та зробіть висновок про те, яку роль у пробудженні національної самосвідомості відіграли українські письменники.

6. Слово вчителя.

(Слайд 14) 1787 р. в Новгороді-Сіверському виникає гурток автономістів. Він прагнув відновлення автономії Гетьманщини, розвитку української національної культури, поширював патріотичні публіцистичні твори, розробляв проекти розбудови освіти  в Україні. 1791 року гурток організував секретну подорож Василя Капніста до Берліна. Його цікавило ,чи підтримає Пруссія українське повстання в разі її війни з Росією. Проте відповідь була обережною.

(Слайд 15) З діяльністю гуртка автономістів пов’язана і праця «Історія Русів» - найбільш видатний історичний твір в Україні кінця 18 – початку 20 ст. Автором твору вважають Григорія Полетицю.

7. Самостійна робота з текстом підручника (с. 51)   (Слайд 16)

• Прочитайте текст підручника та виконайте завдання.

Виправте помилки:

1. На початку 18 (19) ст. осередком українського національно-культурного відродження стає Львів (Харків).
2. Зусиллями Володимира (Василя) Каразіна тут у 1905 (1805) р. було засновано університет.
3. «Український журнал (вісник)» став першим в Україні літературно-художнім, спортивним (громадсько-політичним), науковим щотижневиком (щомісячником).
4. Засновником і душею гуртка харківських романтиків став Гулак-Артемовський. (Ізмаїл Срезневський)

8. Перегляд відеофільму «Кирило-Мефодіївське братство».   (Слайд 17)

• Де та коли було засновано братство?
• Хто очолював братство?
• Хто був членами Кирило-Мефодіївського братства?
• Чому братство має таку назву?
• В яких документах було викладено основні положення братства?
• Якою була головна мета Кирило-Мефодіївського братства?
• Коли було викрито братство?
• Яка доля спіткала його учасників?

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Заповніть пропуски.         (Слайд 18)

2. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання.   (Слайд 19)

«У 1847 р., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати… Батальйонний командир не любив його за незламний характер, за те, що він не вмів і не хотів нікому вклонятися, і водив його кожний день разом з іншими на навчання, де вчився маршировки і рушничних прийомів…»

1. З діяльністю якого товариства пов'язаний наведений уривок?
2. Укажіть портрет історичного діяча, про якого йдеться в уривку з джерела.

6. Підсумок уроку.

Вправа «Три слова»

Назвіть три слова , якими ви можете охарактеризувати сьогоднішній урок.

7. Домашнє завдання.

1)§6

2) Підготувати повідомлення про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.