Урок "Початок українського національного відродження" 9 клас. Історія України.

                             Урок 4    

 

Початок українського національного відродження 

Мета : ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України  першої половини XIX ст.,та внеском її видатних представників у цей процес; формувати в учнів знання про початок національного відродження ; формування української національної самосвідомості ; визначати хронологічну послідовність подій даного періоду ; формувати вміння аналізувати історичні документи ; виховувати повагу до людей – носіїв національної ідеї в суспільно – політичному русі .

 

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

 Очікувані результати уроку :

Після уроку учні зможуть :

 

- визначати хронологічну послідовність подій ;

- аналізувати історичні факти , пов`язані з національним відродженням ;

- визначати причини, сутність, наслідки піднесення національної ідеї ;

 - характеризувати громадсько – політичну діяльність братчиків, аналізувати програмні документи Кирило – Мефодіївського братства;                                                                                                    - пояснювати терміни й поняття.

 Основні дати :

1780 -1790 р.р. – існування гуртка «Патріотів рідного краю « у Новгород – Сіверському.

1787 р. – В.Капніст очолив гурток автономістів.

1791 р. – місія В. Капніста до Берліна.

1798 р. – вихід у світ «Енеїди» І. Котляревського.

1805 р. – відкриття Харківського університету.

1816 – 1819 р.р. – видання « Українського вісника »

Кінець 1820- початок 30 – х р.р. – діяв гурток « Харківських романтиків »

1834 р. – видано « Малоросійські оповідання » Г. Квітки – Осно -

 в`яненка.

Січень 1848 – березень 1847 р.р. – діяльність Кирило – Мефодіївського братства.

1855 р. – амністія членам Кирило – Мефодіївського братства.

Основні поняття :

«суспільно – політичний рух », «національне відродження», «національна ідея», «автономія», менталітет, панславізм, політична партія.

 

Видатні постаті : В. Капніст, І. Котляревський, Г.Квітка-Основ`яненко, В.Каразін, І. Срезневський, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський.

 

Обладнання : підручник, карта, контурні карти, картосхема «Україна в першій половині XIX ст.» , портрети видатних діячів суспільно-політичного руху Наддніпрянській Україні у XVIII-першій половині XIX ст., документи  і матеріали .

 

 ХІД УРОКУ

1. Організація навчальної діяльності

 Учитель оголошує тему й основні завдання уроку, інформує про заплановані форми роботи.

 

II. Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1.Коли була ліквідована автономія Гетьманщини? Назвіть причини її ліквідації.

2. Спробуйте визначити вплив дворянства України після ліквідації Гетьманщини на історію українських земель.

3.Пригадайте, як козацька старшина боролася за відновлення державних прав України у XVIII ст.

 

III. Мотивація навчальної діяльності

«…І здавалося, що вже… прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет(Т.Г. Шевченко)…

Не видно було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя починають проростати тихо й непомітно».(Грушевський М.Ілюстрована історія України.-К.:Наукова думка, 1992.-С.441)

 Запитання: Як ви думаєте, що то за «зерна народного життя», що «починають проростати тихо й непомітно»? А які були підстави у

М.Грушевського так стверджувати ?

          

                                                   

IV.Вивчення нового матеріалу.Осмислення нових знань

   1.  Початок українського національного відродження

 Метод «Картинна галерея»

Учитель демонструє електронну презентацію з портретами діячів – носіїв національної ідеї суспільно-політичного руху .

 

1.Хто ці історичні постаті ?                                                                                    2. Яким вони бачили майбутнє України? Який внесок вони зробили в розвиток суспільно- політичного руху в Україні?

 

Учитель.    Одним з основних проявів національного відродження українців стало формування національної свідомості, пов`язаної з почуттям  своєї самодостатності, окремішності, власного героїчного минулого. Національна свідомість українців у тяжкі часи живилася думами, легендами, переказами, піснями. То була жива нитка, що пов`язувала українців з їхніми предками – козаками і селянами , надихала кращих синів і дочок народу на боротьбу за національне відродження.

 

 Формування  поняття

Суспільно-політичний рух- своєрідна форма вияву політичної активності людських мас. Спільна діяльність людей,що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю у політичному житті.

Автономія- самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальним державним законом(Конституцією)

Українська національна ідея- усвідомлення українцями себе як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями, поглядами на майбутнє України.

Менталітет – внутрішній, інтелектуальний світ індивіда, його духовність; характерний для суспільної групи, спосіб мислення, світосприйняття, психологія.

Панславізм – культурна і політична течія серед слов`янських народів, в основі якої лежить уявлення про етнічну і мовну спорідненість слов`ян, необхідність їх політичного об`єднання.

Політична партія – політична організація,яка виражає інтереси певної соціальної групи, прагне досягнення певних цілей: оволодіти державною владою, впливати на формування та політику державних органів.

 

2. Формування української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток

 Робота в групах: учні діляться на дві групи

1-а група. «Діяльність Новгород-Сіверського гуртка»

 Опрацювати текст підручника і скласти таблицю «Новгород-Сіверський гурток»

2-а група . Політичний портрет Василя Капніста.

 Опрацювати матеріал підручника та біографію Василя Капніста,  скласти історичний портрет.

 

 Метод «Дерево рішень»

1.Чому українському дворянству не вдалося відновити  автономію України?

2. Яке ваше ставлення до діяльності Новгород-Сіверського автономістського гуртка?

Розповідь учителя про найвизначніших представників поширення ідей українського національного відродження.

(Активне слухання з оформленням конспекту)

 

Перша хвиля національного відродження.

 

«Початок українського відродження традиційно пов'язують з виходом у світ першої частини «Енеїди»  Івана Котляревського (1798)- першого твору нової української літератури, написаного живою народною мовою.  Хоч «Енеїда»  була новим явищем української культури, а все ж таки явищем, глибоко вкоріненим у минулу епоху - козацьку добу.   На рівні нового українського дворянства, потомків  козацької старшини славне минуле України пов'язувалося з пам'яттю про козацьку державу – Гетьманщину. Колишня козацька еліта в Лівобережній Україні й Слобожанщині стала головним джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження кінця XVIII- початку XX ст. Майже всі політичні діячі, вчені і письменники цього часу вийшли з козацької старшини.

 

В. Каразін і Харківський університет.

 

«Ініціатором створення Харківського університету був місцевий поміщик В. Н. Каразін. На роботу в університет  Каразін запросив багатьох відомих людей, зокрема Й. -В. Гете, П. C. Лапласа та Й. Г. Фіхте. Навіть ті, хто приїхав, забезпечили університету високий рівень викладання. З Ієни, що була тоді одним із центрів європейської гуманітарної культури, в Харків за рекомендацією Гете і Шіллера приїхав Йоган Баптіст Шад (1758-1834), філософ хоча й не дуже оригінальний, але принаймні належний до німецької інтелектуальної еліти. На викладання математики з Петербурга запрошено T. Ф. Осиповського (1765-1832). Осиповський , випускник Володимирської семінарії, працював у столичному педагогічному інституті школи, читав курс математики та небесної механіки на рівні найкращих світових досягнень. Враховуючи, що підручників не було і Осиповському доводилося писати все самостійно, його переклад «Небесної механіки»  Лаплаca і курси диференційного, інтегрального та варіаційного числень були унікальними вРосійській імперії. З 1813 p. T. Ф. Осиповський був ректором Харківського університету».

 

 

 

Повідомлення учня

 «Політичні настрої автономістів найкраще відображено у трактаті «История Русов» -  першій великій naм’ ятці модерної української  політичної думки. Дата створення та  автор її лишаються невідомими.  Ймовірно, вона була написана на Новгород-Сіверщині, між 1815-1835 p. «Историю Русов»  було віднайдено в одному з родинних архівів 1828 p.,  у 1830-1840-х роках вона поширювалася у рукописних копіях,  а в 1846 p. ii опублікував у Москві український історик Осип Водянський . Книга мала виразне антипольське й антиросійське спрямування, а її головною ідеєю було відновлення автономних прав України на момент її входження до складу Російської держави (1654). «История Русов»  мала величезний вплив на подальше формування ідеології українського національного руху.

 

Дискусійне питання

Чи була єдність в українському національному русі наприкінці XVIII - у першій третині XIX ст.?

 

Творчі завдання

1. Які події національного відродження на Слобожанщині сприяли формуванню національної свідомості українського населення?  Доведіть.

2. Як творці національного відродження початку XIX ст. розуміли поняття «національна ідея»? В чому ви бачите обмеженість поглядів цих творців?

3. Чому саме з «Енеїди»  І. Котляревського починається становлення нової української літератури? Аргументуйте.

 

3.Кирило-Мефодіївське братство

Ідеологія Кирило-Мефодіївського братства

Робота з підручником 

Після розповіді вчителя учні за підручником записують основні події діяльності Кирило-Мефодіївського братства

 

«Ідеологія Кирило- Мефодіівського братства була синтезом ідеї трьох рухів: українського автономістичного, польського демократичного і російського декабристського в Україні. Відчутним у його діяльності було християнське спрямування, що позначилося на виборі патронів товариства - св. Кирила і Мефодія, які спрямували слов'ян у християнство, формі самої організації, яка наслідувала старі українські церковні братства, та у програмному документі кирило –мефодіївців – «Книзі буття українського народу» (інша назва – «Закон божий»).

 Автором «Книги буття…» вважається Микола Костомаров. Центральним моментом у програмному документі братства було наполягання на необхідності досягнення християнських ідеалів справедливості, свободи і рівності, які у «Книзі буття»  поєднуються з почуттям українського патріотизмy.  У ній розвивалася ідея українського месіанства: український народ, найбільш пригноблений і зневажений, а водночас - і найбільш волелюбний та демократичний, звільнить росіян від їхнього деспотизму, а -  поляків від аристократизм у.

 У автобіографії Костомаров  пізніше признавався, що федерацію слов'янських народів братчики уявляли собі на зразок стародавніх грецьких республік або Сполучених Штатів Америки.  «Книга буття» закінчувалася словами: «l встане Україна з своєї Могили і знову  озоветься до всіх слов` ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не залишиться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні зверхності, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні в хорутан  [ хорватів], ні у сербів, ні у болгар. І Україна буде непідлеглою Речі Посполитій в союзі слов’янськім.»

 

Робота з документом( опрацювати текст документу і дати  відповіді на запитання )

З «Книги буття українського народу» М. Костомарова.

«[99]. І Слов'янщина хоч терпіла і терпить неволю, та не сама її створила, бо і цар, і панство не слов'янським духом сотворено, а німецьким або татарським. І тепер в Росії хоч і є деспот цар, одначе він не слов'янин, а німець, тим і урядники у нього німці; тому пани хоч і є в Росії, та вони швидко перетворюються або в німця, або в француза, а істинний слов'янин не любить ні царя, ні пана, а любить і пам'ятає одного бога Ісуса Христа, царя над небом і землею. Так воно було колись-то так і тепер зосталось.

[ 100] . Лежить в могилі Україна, але не вмерла.

[ 101] . Бо голос її, голос, що звав усю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов'янському.

І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 травня постановили поляки, щоб не було панів і всі були рівні в Речі Посполитій;  а того хотіла Україна за 120 років до того.

[ 102]. І не допустили Польщу до того і розірвали її, як колись-то розірвали Україну.

[103]. I ce їй так і треба, бо вона не послухала України і погубила сестру свою.

[ 104]. Але не пропаде Польща, бо її збудить Україна, котра

не пам'ятає зла і любить сестру свою так, якби нічого не було між

ними.

[ 105].  І голос України одізвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли руські прогнати царя і панство і установити Річ Посполиту і всіх слов'ян поєднати по образу іпостасей божественних не розділимо і незмісимо: а сього Україна ще за 200 років до того хотіла.

[ 106]. І не допустив до того деспот: одні покінчили життя своє на шибениці, других закатували в копальнях, третіх послали на заріз черкесові

[ 107]. І панує деспот - кат над трьома народами слов'янськими, править через німців, псує, калічить, нівечить добру натуру слов’янську слов'янську, а нічого не зробить.

[ 108]. Бо голос України не затих. І встане Україна з своєї Mогили і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не залишиться ні царя, ні царевича,ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні зверхності, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар.

 

Дискусійне питання.

1. Ознайомтеся з висловлюванням істориків про діяльність Кирило-Мефодіівського братства. Проаналізуйте програму діяльності братства та визначте вплив братства на національно- визвольний рух в Україні.

а) « Побудована на ідеях українського національного відродженя та панславізму, ця програма виходила далеко за межі власне української проблематики»  (О. Бойко).

б) «…ідейне значення братства було величезне. Його ідеї та програма надовго визначали головні напрями українського національного відродження» (Б. Лановик).

в) «Ідеологія Кирило -Мефодіівського братства була синтезом ідеї трьох рухів: українського автономістичного,  польського демократичного і російського декабристського в Україні»(Я. Грицак).

2. Які програмні документи діяльності Кирило –Мефодіївського братства ви знаєте? Сформулюйте основні ідеї Кирило-Мефодіївського  братства.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.Метод «Прес»

Учні, ознайомившись у ході уроку з документами Кирило-Мефодіївського братства: «Статут Кирило -Мефодіївського братства»,  «Книга буття українського народу», дають відповідь на таке запитання.

Які ідеї Кирило-Мефодіївського братства були втілені в життя в сучасній Україні? Доведіть.

VI. Підбиття підсумків уроку.Висновки.Рефлексія

Аналіз учителем роботи учнів на уроці.Визначення результативності діяльності, виставлення оцінок учням.

VII. Домашнє завдання

1. За допомогою текста у підручнику, доопрацювати план – конспект розповіді вчителя.

2. Створити історичний альманах . (Збірник статей у прозі й віршах із малюнками.)

 «Слобожанщина – колиска українського національного відродження».

3. Підготувати короткі історичні довідки за персоналіями : О. Ланжерон, І.Котляревський, І.Орлай, В. Лукашевич, М. Новиков та ін.