Олешківська спеціальна школа
"Розробка та виготовлення
ігрових тренажерів
на уроках трудового навчання
для розвитку координації рухів.
Лабіринт"
Керівник проекту:
вчитель трудового навчання
Федоренко С.М.
Олешки 2020
Тема проекту:
« Розробка та виготовлення ігрових тренажерів на уроках трудового навчання для розвитку координації рухів»
Щоб дитина росла здоровою, спритною і кмітливою, її здібності необхідно постійно розвивати. Сьогодні всі приділяють дуже багато уваги розвитку дрібної моторики - і це правильно! Але не варто забувати і про розвиток великої моторики, адже вже в шкільному віці дитині не обійтися без хорошої координації рухів тіла.
Розвинена координація допомагає дитині рухатися спритно і впевнено, а також сприяє правильній поставі. Зрозуміло, координація не формується за короткий термін - на це витрачається не один рік, оскільки в процесі задіяний вестибулярний і м'язовий апарат, а також органи зору.
Розвинена координація передбачає не тільки злагоджені рухи, а й узгоджена взаємодія процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. Ця умова є обов'язковою для відточеної роботи центральної нервової системи. Саме тому у гіперактивних учнів часто виникають проблеми з координацією.
На заняттях фізкультурою в школах дітям обов'язково дають спеціальні вправи для формування координації і кожна дитина з легкістю може їх виконувати.
Вимоги до вправ на розвиток координації рухів
Всі вправи для розвитку координації можна розділити на статистичні і динамічні. Перші вчать зберігати рівновагу в заданій позі, наприклад, стояти на одній нозі або утримувати легкий вантаж на голові. Динамічні вправи - це ходьба по лавці, зміна напрямку при бігу і т. д. Хоча розвитку координації також прекрасно сприяють командні рухливі ігри (баскетбол, волейбол, футбол), катання на ковзанах, лижах і велосипеді, теніс.
Мета проекту:
Завдання проекту :
1. Розробити необхідну проектну документацію.
2. Підготувати необхідні матеріали для виконання проекту.
3. Виготовити ігрові тренажери для координації рухів.
4. Презентувати свій проект іншим учням (батькам/молодшим класам/паралельному класу тощо).
5. Проаналізувати: досягнення і недоліки виконаного проекту, вклад кожного учня в спільну роботу, вміння співпрацювати, вирішувати проблеми, приймати рішення, формулювати висновки, фіксувати результати, створювати звіт і висновки.
6. За підсумками акції нагородити кращих учасників проекту.
7. За результатами проведення акції підготувати фотозвіт, результати розмістити на сайті школи.
Характеристика проекту:
За методом чи видом діяльності: колективний.
За видом координації: безпосередній.
За характером контактів: регіональний.
За кількістю учасників: груповий.
За часом проведення: довгостроковий.
За змістовним аспектом проекту: творчо-пошуковий.
Результати проекту:
1. Виготовлення та застосовування тренажерів-лабіринтів допоможе сформувати сприятливі умови для підвищення рухової активності, корекції порушень в руховій сфері, розвитку координації рухів, перенесення в повсякденне життя необхідних рухових навичок і умінь.
2. Формування стійкого інтересу до виготовлення та використання нестандартного обладнання.
3. Мотивувати дітей на рухову активність, через використання нестандартного обладнання.
Загальні відомості
Лабіринт — дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей. Первісно — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот. У сучасній мові «лабіринт» також означає не тільки споруду, з якої важко знайти вихід, а й заплутані стосунки, ситуації, думки тощо.
У XIII-XIX століттях лабіринтами називали особливого роду садові прикраси, що складались з більш або менш високих живоплотів або з трельяжів, обсаджених рослинами. Вони були розташовані так, що між ними утворювалися доріжки, що ведуть до одного центру, але розходяться в різні сторони та сполучені між собою настільки хитромудро, що людині не легко було дістатися до цього центру, так само як і знайти зворотний шлях.
Існує величезна безліч ігор-лабіринтів, всі вони розвивають просторове мислення. Вони відрізняються варіантами виконання і складністю, тому застосовуються в різному віці. Найпростіший тип лабіринтів - паперовий, дуже популярний для людей будь-якого віку в подорожах, тому що займає небагато місця.
Взагалі популярність ігрових лабіринтів пояснюється не тільки їх захопливістю, всі вони розвивають у дітей просторове мислення, яке в майбутньому дає їм необхідні навички у дорослому професійному житті.
Просторове мислення – це вид розумової діяльності, необхідний для вирішення великої кількості задач з тих, що ставить перед нами цивілізація. Велика частина інженерно-технічних спеціальностей, архітектори і дизайнери, модельєри і стилісти, льотчики і моряки зобов'язані володіти цим інструментом. Як же розвинути в собі таку здатність?
Розвитку просторового мислення сприяють різні конструктори, пазли, головоломки. Однак захопити ними можна далеко не кожну дитину. Найбільше діти люблять грати, тому навчання у грі дає найвищі результати.
Однією з таких розвивальних ігор є ігри-лабіринти. Вони відрізняються великою різноманітністю, а також складністю проходження. І якщо найпростіший лабіринт здатен пройти навіть дошкільник, то серйозні головоломки - лабіринти «ставлять в безвихідь» навіть дорослих.
Лабіринт з кулькою - гра-головоломка, спрямована на розвиток не тільки логічного мислення, але також і координації рухів, концентрації уваги, посидючості, зосередженості.
Гра "Лабіринт" призначена для дітей від 3-х до 7 років.
Мета гри:
- розвиток умінь і навичок у дітей в просторовому орієнтування на площині;
- розвиток координації рухів, концентрації уваги, посидючості, зосередженості.
Виготовлення лабіринту.
Виготовити лабіринт не складно, для цього необхідні наступні матеріали та інструменти:
- Лист ДВП;
- Металева кулька діаметром 1,5 см;
- Лобзик;
- Шліфшкурка;
- Клей;
- Фарби, лак, пензлики;
Послідовність роботи:
1. Випиляти з ДВП за допомогою лобзика заготовки:
- Поле (прямокутник);
- Бордюри (1,5 см в ширину);
2. Зачистити заготовки;
3. Розфарбувати поле і бордюри, висушити.
4. Приклеїти бордюри по периметру ігрового поля.
5. За схемою приклеїти інші бордюри, зібравши лабіринт.
6. Покрити виріб лаком.
7. При необхідності відзначаємо точками старт і фініш.
Гра готова - можна починати!
У нашому випадку було виготовлено два невеликих лабіринта, за допомогою яких вже можна влаштовувати змагання, такий собі "настільний варіант".
Для більш солідних спортивних змагань та командної роботи був зібраний лабіринт «варіант XXXL», розмір якого 1,2 / 0,6 м.
Цей варіант лабіринту зібраний з листа ДВП і соснових рейок.
Для бордюрів - рейка 35мм. / 10мм., для ручок і для кріплення на дно - 40мм. / 25мм ., для гри використовуємо м’ячик для настільного тенісу.
Послідовність виготовлення та ж, як і в попередньому варіанті. Граємо удвох, можна командами і на час.
Практична значущість проекту
Дане нестандартне обладнання викликає інтерес тим, що його форми можуть бути незвичайні, яскравого забарвлення і діти з легкістю можуть працювати з ним.
Грамотне використання такого обладнання на уроках та в позаурочний час дозволить полегшити процес навчання і залучити дітей в спільну творчу діяльність.
Висновки
Лабіринт завжди вважався складним випробуванням, що вимагає уважності і завзятості. Звичайно, дитячі розвиваючі ігри лабіринти не такі заплутані, як для дорослих, але дитині знадобляться певні зусилля, щоб знайти вихід.
Просторове мислення – здатність людей орієнтуватися в просторі і часі, візуалізовувати і застосовувати рішення різноманітних задач. Багато професій нерозривно пов'язані з цим навиком. Наприклад, неможливо стати висококласним дизайнером, художником, інженером чи конструктором, якщо немає здатності до сприйняття тривимірних образів. Розвиток просторового мислення у дітей допомагає формувати їх загальні інтелектуальні здібності.
Створюючи нестандартне обладнання,
необхідно дотримуватися наступних правил:
- обладнання повинно відповідати гігієнічним та технічним вимогам: легке, міцне і безпечне, зручне в застосуванні, компактне, естетичне;
- обладнання повинне забезпечувати в повній мірі умови для розвитку рухових умінь і навичок;
- обладнання повинне виконувати розвиваючу роль, бути доступним для активності дітей, стати предметом для розминок і вправ;
- обладнання повинно бути універсальним, яскравим, незвичайним, притягувати дитину;