Розробка уроків

Сорочан Ольга Олексіївна

вчитель української мови

та літератури

Комунальний заклад

«Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

 (українська мова навчання)

с. Крива Балка

Саратський район

Одеська область

Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: повторити вивчене про прикметник; удосконалювати вміння відрізняти прикметники від інших частин мови, визначати їх рід, число, відмінок та синтаксичну роль; розвивати зв’язне мовлення; виховувати естетичне чуття слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування опорних умінь і навичок.

        Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, програвач, м’яч.  

                                                      Перебіг уроку

І. Організація класу до уроку. Визначення емоційного настрою учнів.

  Звучить музика П. Чайковського. Учитель читає напам’ять поезію Ліни Костенко:

Осінній сад ще яблука глядить,

Листочок-два гойдає на гілляках,

І цілу ніч щось тихо шелестить,

і чорні вікна стигнуть в переляках.

Між стовбурами пробігає тінь…

А у світанків очі променисті,

то білий кінь, то білий - білий кінь

шукає літо у сухому листі.

• За допомогою якої частини мови ми змогли зримо уявити те, про що почули?

ІІ. Повідомлення  теми та мети уроку. Актуалізація раніше вивченого матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

 Проблемне запитання

• Що називаємо прикметником?
• Що він означає?
• Чому прикметник вивчаємо після іменника?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу учнями.

1. Проведення аналогії за іменником

• За аналогією до іменника розберіть слово «прикметник» за будовою: це допоможе зрозуміти значення цього терміна.
• Підберіть синонім до слова «прикмета» - ознака. Спробуйте самостійно сформулювати правило про прикметник за такими параметрами:

Речення для спостереження над мовним матеріалом:

1. Пливе човен, води повен.
2. Пісня ця – остання.

 Учитель аналізує спробу учнів сформулювати правило, робить корективи і пояснює морфологічні ознаки, розмірковуючи вголос.

2. Робота з підручником : учні читають теоретичний матеріал, визначають, що в підручнику є новим для них.

         ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Вибірковий диктант.

(Учні записують текст під диктовку. Знаходять та визначають прикметники)

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі

Літопис тиші пишуть у траві.

2. Релаксаційна вправа.

    Заплющіть очі. Відведіть руки назад і складіть за спиною у «замочок». Зведіть лопатки. Повільно прогинайте спину назад. Зупиніться. Станьте рівно. Розслабте м’язи. Уявіть себе в аквапарку. Багато свіжого повітря й води. Простежте очима за уявним водоспадом. А тепер ви опускаєтесь водяною гіркою. Зупиніться. Повільно розплющіть очі. Сідайте на місця. Повільно переведіть погляд угору, вниз, потім навпаки. Повторіть тричі. Заплющіть із силою очі (на рахунок 3), розплющіть їх і подивіться вдалину.

3. Коментований диктант біля дошки.

Визначити рід, число, відмінок та синтаксичну роль прикметника.

1. Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки.
2. І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка.

4. Творча робота. Диктант – мініатюра.

Це була пізня осінь, скупа на барви. Смутні дерева скидали убоге листя. Небо було хмарне і низьке. З нього точили холодні і дрібні дощі. Віяли суворі вітри.

    - Усно замініть опис пізньої осені на ранню за допомогою прикметників.

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

1. Гра «Лінгвістичний волейбол».

«М’яч» - слово – прикметник. Той, хто отримує м’яч, має назвати прикметник, який починається на останню букву основи прикметника, що назвав попередній гравець, і зробити передачу далі

V.  Рефлексія та оцінювання.

1. Чи сподобався вам урок? Якщо ні, то чим саме? Чому?

2. Що було найбільш вдалим на уроці?

3. Що вам не вдалося?

4. Заповніть картки оцінювання(само- і взаємооцінка).

        VІ.  Домашнє завдання.

Скласти твір – мініатюру на тему: «Сонечко», використовуючи прикметники.

Тема: Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.

Мета: формувати в учнів уміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники; розвивати навички і вміння аналітичного і логічного мислення, орфографічної і пунктуаційної грамотності; виховувати тактовність та уміння слухати.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування опорних умінь і навичок.

Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця – схема до теми «Групи прикметників за значенням»,

Перебіг уроку.

І. Організація класу до уроку.

Створення психологічного настрою уроку:

• Утворіть ланцюжок довіри:

1. Посміхніться один одному.
2. Скажіть один одному комплімент.
3. Зверніться  один до одного по імені.
4. Пригадайте правила спілкування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Орфографічна розминка

   Спокійний, знервований, сфотографувати, весняний, зелений, приїжджати, премудрий, селянський, п’янкий, духмяний.

3.  Слово вчителя.

 Проблемне запитання:

•  Яка роль прикметників у слові? Поширте речення прикметниками і зробіть синхронний запис.

   Ранок. Сходить сонце. Співають пташки. Не чути шуму вітру.

   ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальненої таблиці.

               Лексико – граматичні розряди прикметників

Якісні                                   Відносні                         Присвійні

 ІV. Закріплення навчального матеріалу.

1.Розподільний диктант.

 Словосполучення прикметник + іменник записати у три колонки за родами. Усно поставити кожне словосполучення у формі множини. Пояснити, від чого залежить рід та число прикметника. Два – три словосполучення ввести до самостійно складених речень (усно).

   Український народ, героїчна історія, славетне місто, звитяжне гетьман, запорозьке військо, мудрий політичний діяч, рідна земля, волелюбний дух, щасливе майбуття.

2. Релаксаційна вправа з дихальної гімнастики «Долоньки».

         Руки зігнули у ліктях, поставили перед собою, долонями від себе. Сильно вдихнули носиком і стиснули долоньки в міцні кулачки. Видихаємо спокійно, руки розслабляємо. (Вправа повторюється декілька раз)

3. Творча робота.

   Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень. Визначити вжиті у фразеологізмах прикметники.

  На яснії зорі, на тихії води; молочнії ріки, кисільнії береги.

4. Самостійна робота.

   Утворити прикметники від поданих слів: Наталка, Ольга, Лука, Одарка, муха, кішка, дочка.

       V.  Підсумок уроку.

           1. Бесіда.

 - Чи досягли мети , поставленої на початку уроку?

 - Що нового для себе дізналися?

  V. Домашнє завдання.

Виписати з підручника української чи світової літератури по два якісного, відносного та присвійного прикметників.

Тема: Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Мета: познайомити учнів з явищем переходу прикметників з однієї групи в іншу; формувати вміння визначати групи прикметників, які вживаються в переносному значенні; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати почуття любові до рідної хати, мови. 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця.

Перебіг уроку:

І. Організація класу до уроку.

   1. Психологічне налаштування на урок(побажання учителя учні передають із долоньки у долоньку і посміхаються один одному).

        ІІ. Повідомлення теми. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Я пропоную вам гру «Кубування» - «Дивись - не помились».

 Відповідати слід швидко, коротко, не знаєш – відповідає інший. За допомогою нумерації запитань, ви повинні дати швидку й правильну відповідь.

1. Що нового ви дізналися про прикметник як частину мови?

2. Як змінюються прикметники?

3. На які групи за значенням поділяються прикметники?

4. За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні та присвійні прикметники?

                            5. Які вам найбільше зрозумілі?

                            6. Чому? Наведіть приклади.

 ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

   Отже, як бачимо, ви добре розумієтеся на прикметнику.

2. Гра – дослідження «Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Учням у довільному порядку роздаються аркуші з словосполученнями. На дошці всі разом складають таблицю «Взаємоперехід прикметників».

3. Пояснення вчителя з використанням таблиці

4. Робота з підручником.

5. Робота біля дошки.

 Замініть подані якісні прикметники іншими відповідниками (синонімами) – бажано 2 і більше прикладів. (речення з якісними прикметниками подаються на картках). Придумайте свої приклади речень з якісними прикметниками (у переносному їх значенні) і запишіть.
1) У моєї матері - золоте серце, у тата - золоті руки, а в бабусі - золоті поради. 
2) Марічка має срібний голос. Я з дитинства маю срібну мрію.
3) Малята зазвичай бачать рожеві сни.
4) Його залізній витримці дивувались всі.
5) Не треба мені такої ведмежої послуги!

6. Релаксаційна вправа. «Мій луг».

     Спробуйте уявити луг на якому б ви відчували себе максимально комфортно. Знайдіть те місце на лузі, де б ви відчували себе максимально захищеним. Що це за місце? Це ваше місце. Це – ваш луг. Відчуйте, як енергія землі через ваші ноги поступово наповнює ваше тіло. Відчуйте ногами теплу землю, скажіть собі: я відчуваю, це мій луг.

Ви - відпочиваєте… Чуєте звуки лугу… Запахи лугу… Бачите кольори… Ви відчуваєте енергію землі… Світить ясне сонце, теплі промені торкаються вашого обличчя, ваших рук… тепло розходиться по всьому вашому тілі. Кожна клітинка вашого тіла наповнюється енергією і поновлюється. Відпустіть свою уяву, спостерігайте за тим, як  всередині вас поєднується енергія землі з енергією неба.

 Відчуйте як у вас поєднуються енергія землі, повітря, сонця.

Запам’ятайте цей стан – він буде давати вам силу. Запам’ятайте всі свої враження, відчуття, всі кольори, звуки, запахи… Коли будете готові попрощайтесь з образом.

7.  Творча робота.

   Опишіть краєвид , який ви уявили перебуваючи уявно на лугу, використовуючи різні групи прикметників за значенням.

ІV. Підсумок уроку.

1.  Метод «Мікрофон».

• Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
• Наскільки вдало вам працювалося на уроці?
• Чого хтось не знав, але вже знає?
• Чого не вмів, а тепер уміє?
• Поглянули на свій настрій на початку уроку і зобразили його вже вкінці уроку. Чи поліпшився він у вас?

 V.  Домашнє завдання.

 Напишіть невелику казку чи твір-мініатюру на тему “Моя подорож у країну мрій”. При написанні використовуйте побільше прикладів на перехід прикметників із однієї групи в іншу.

Тема: Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення.

Мета: ознайомити учнів з відомостями про ступені порівняння прикметників, їх  творення; формувати вміння правильно утворювати форми вищого та найвищого   ступенів порівняння якісних прикметників, правильно  й доречно вживати у мовленні; розвивати увагу, удосконалювати культуру усного і писемного  мовлення, виховувати охайність, спостережливість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування опорних умінь і навичок.

Обладнання: таблиця, картки із завданнями, символічні птахи, магнітофон.

                                                       Перебіг уроку.

І. Організація класу до уроку. Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

           1. Слово вчителя.

- Перед вами на партах лежать символічні голуби – птахи миру та злагоди. Напишіть, будь ласка, своєму сусідові по парті побажання щодо нашого уроку.

           2. Метод «Мікрофон».

        - Потренуймося працювати з уявним мікрофоном. Передаючи мікрофон              

 з рук в руки, висловіть свої побажання сусідові по парті(відповіді учнів).

3.Обмін побажаннями (у парах).

        ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Робота з картками.

        ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

1.  «Мозковий штурм».

• Уважно розгляньте таблицю та зробіть висновки про творення ступенів порівняння прикметників.

     ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Релаксація «Веселка»( в музичному супроводі).

 Сядьте зручно, заплющте очі, уявіть веселку, чудову гру її кольорів. Ви перебуваєте на відпочинку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви почуваєтеся вільно. А тепер встаньте, прогніться і над головою зобразіть другу веселку. Сідайте.

2. Творча робота.

Усно відтворіть словесну картину, яка виникла у вашій уяві, використовуючи прикметники вищого та найвищого ступенів(усне малювання).

3. Вибіркова робота.

•  З наведених прикметників виписати ті, що не утворюють ступенів порівняння. Свій вибір аргументувати.

 Старезний, старуватий, маленький, охайний, свіжий, прекрасний, дрібнесенький, талановитий, пахучий, синій, милий, здоровенний, кривий.

      V. Закріплення вивченого.

4. Гра «Хто швидше?»

• Від поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку форми з суфіксом – ш-, а в іншу – з суфіксом – іш-.

Далекий, широкий, дешевий, новий, старий, рідкий, гіркий, тонкий, товстий, гладкий, глибокий, мілкий, зелений, тихий, вигідний.

    VІ. Підсумок уроку.

1. Метод «Мікрофон».

• Чи здійснилися ваші побажання один одному на уроці?
• Що вам найбільше сподобалося?
• Над чим ви трішки довше працювали?
• Наскільки глибоко ми впоралися з поставленим завданням?

VІ. Домашнє завдання.

 Знайти і записати приказки чи прислів’я, у яких вживаються прикметники вищого та найвищого ступенів.

Тема: Повні й короткі форми прикметників.

Мета: домогтися глибокого засвоєння знань про повну і коротку форму прикметника, особливості їхнього вживання; формувати вміння розрізняти їх та правильно й доречно використовувати в мовленні; розвивати образне мислення, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати захоплення влучністю й мудрістю фольклору, красою художнього слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал, програвач.

Перебіг уроку.

І. Організація класу до уроку.

  1. Розминка – гра «Відлуння».

Учитель називає одиниці мовлення та спілкування, а учні – розділи мовознавства, які їх вивчають.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Тест «Закінчи речення».

1. Прикметник – це самостійна частина мови, яка відповідає на запитання…

2. Прикметник означає…

3. Прикметники поділяються на такі групи за значенням…

4. Прикметник має такі граматичні категорії…

5. Якісні прикметники відрізняються від присвійних і відносних тим, що…

6. Присвійні прикметники відповідають на запитання…

ІІІ.  Оголошення теми, мети і завдань уроку.

1. Пояснення вчителя про творення короткої та повної форм прикметників.

       ІV. Закріплення вивченого теоретичного матеріалу на практиці.

1. Робота із тлумачним словником.

•  Які ви знаєте лексичні значення слова «експедиція»? З’ясуйте за тлумачним словником і запишіть у зошити.

Сьогодні ми вирушаємо у фольклорну експедицію і спробуємо дослідити, як в українських  народних піснях використовуються повні та короткі форми прикметників. 

   - Звучать пісні(по одному куплету)із програвача:

«Зеленеє жито», «Ой сад, зелен сад», «Ой на горі та й женці жнуть», «Лугова зозуленько».

Самоконтроль: яка форма зустрічається рідше?

2. Самостійна робота.

  Учні роблять фонетичний розбір виписаних слів.

3. Коментований диктант.

1. Зимнєє тепло, як мачушине добро.
2. Рано журавлі на південь відлітають – холодну зиму обіцяють.
3. Гостреє словечко коле сердечко.
4. Чоловік красен добрими ділами.
5. Коли правеє діло – говори сміло.
6. Людськеє око бачить глибоко.
7. Талант красен, та нещасен.

  Учні замінюють повну нестягнену форму та коротку в цих прислів’ях і приказках на повну стягнену. Пояснюють, що змінилося. Чи текст щось втратив і що саме?(емоційність, переконливість)

4. Релаксаційна хвилинка.

   Станьте біля своїх місць. Опущені руки з’єднайте долонями за спиною. Закрийте очі. Уявіть себе біля моря, біля чистої прохолодної води. Тиша. Хвилі ледь-ледь хлюпочуться біля берега. А у воді рибки плавають. Вода така прозора, що всіх рибок видно. Серед них є і золота. Діти, якою ви уявляєте золоту рибку? (Відповіді учнів.)Розплющте очі. Сідайте.

    - Ну що, трішки відпочили? Тоді прошу до роботи.

5. Творча робота.

  Підібрати поетичні епітети: прикметники повної нестягненої та короткої форм до іменників сад, дівчина, жито, небо, голубка, трава; прикметники повної стягненої форми до іменників ворон, голуб, сонце, ніч, зорі.

6. Самостійна робота.

   Від прикметників повної стягненої форми утворити прикметники короткої: дрібний, зелений, красний, давній, нещасний.

          7. Робота з підручником.

  V.  Підсумок уроку.

        Як підсумок уроку, проведемо «Турнір між групами». Кожна група придумує запитання для іншої групи і так по колу. (якщо група не знає відповіді, то відповідає та, що запитує).

1.  Рефлексія.

Метод «Незакінчене речення»

       Діти, прошу вибрати одне із незакінчених речень і продовжити думку.

     - На сьогоднішньому уроці я зрозумів (ла)…

     - Найбільші труднощі я відчув (ла)…

          VІІ.  Домашнє завдання.

    1. Виписати 5-6 українських народних прислів’їв чи приказок у яких використовуються повні та короткі форми прикметників.

Тема: Розвиток мовлення. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису природи.

Мета: удосконалювати вміння учнів усвідомлювати тему та основну думку тексту, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати послідовність викладу матеріалу; навчити докладно відтворювати зміст прийнятого на слух тексту розповідного характеру з елементами опису природи; розвивати творче мислення, уяву дітей; виховувати любов до природи, навколишнього середовища.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Обладнання:  таблиця, текст переказу

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою та завданнями уроку.

1. Слово вчителя.

Пригадайте особливості опису предмета.

Які стилі використовують для описів?

        ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Колективна  робота з текстом.

   - Прочитавши самостійно текст, учні з’ясовують тему й основну думку. Визначають стиль мовлення. Добирають заголовок.

              2. Колективна робота.  Читання тексту учнями вголос.

                                             Затишний куточок.

           На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу.Над урвищем, біля самої води, росли осики й похилі верби. Далі вгору йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки, Берег заріс кущами верболозу і пасльоном.

           А на другому боці лежали іскристі, рівні луки.

           На світанку клювали невеликі лящі та язі. Але, захопившись красою теплого ранку, я прогавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.

           Чудесний вересневий день починався пташиним співом. Я люблю ці останні сухі, теплі дні.

            Повітря прозоре й тихе, тільки ледве помітно парує вода. Ось просюркотіла крилом качка над головою і зникла в імлі, за деревами. Вона полетіла з поля на Біле озеро днювати.

           На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб, Він сидів нерухомо і здавався вирізьбленим з дорогого каменю, немов штучна іграшка. Раптом ця красива пташка хлюпнула у воду, сховалась на мить і, зразу вихопившись, помчала над водою з різким свистом, схожа на синю стрілу.

            Тиша… Викинувся короп і ляснув по воді. Я здригнувся і пошкодував, що така рибина не вчепилась на гачок моєї вудки.

             Риба почала грати, пішла на поверхню, значить, уже навряд чи клюватиме.

             Я взяв малу вудку, сів у човен і поплив на інший берег Дінця, на луг. Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, із заростями латаття, стрілолистом. В цій затоці можна легко наловити краснопірок, плотвички, язенят, а іноді й окунь смикне.(О.Копиленко, 238 слів)

    3.Бесіда за прочитаним.

1. Довести, що текст належить до розповіді з елементами опису; вказати на речення, що містять розповідь, і речення, в яких подається опис природи.

    4. Колективне складання плану.

                                                     План.

  І. Затишний куточок.

  ІІ. Краса теплого ранку.

1. Сюрчання качки.
2. Водомороз.
3. Гра риби.

             ІІІ. Інший берег Дінця.

4. Лексико – фразеологічна робота.

            Учні називають назви дерев(кущів) і види риб, що згадуються в тексті.   

             Називають ті, що невідомі.

       Дерева: осика, верба, дубняк, береза, бересток, дика груша)

       Кущі: верболіз, паслін, кушир, латаття, стрілолист.

       Види риб: лящ, язь, водомороз, короп, краснопірка, плотвичка, стрілолист.

5. Словникова робота.

         Пояснити значення слова урвище.( Урвище – стрімкий, прямовистий схил чого –  небудь, глибоке провалля, звичайно між горами).

        ІІІ. Усне переказування тексту.

     Учні усно складають докладний переказ тексту відповідно до плану.

V.  Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання.

Дібрати репродукцію, на якій було б зображено Дніпро. Підготувати усний твір – опис річки в художньому стилі, використовуючи образні вислови.

Тема: Прикметники твердої і м’якої груп, їх відмінювання.

Мета: повторити й поглибити знання учнів про тверду і м’яку групи прикметників, сприяти зміцненню навичок відмінювання прикметників та позначати орфограми у відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил; формувати в учнів уміння визначати належність прикметників до певної   групи, вміння відмінювати їх; розвивати орфографічні, пунктуаційні вміння та навички спостереження; виховувати працелюбність.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

                                                           Перебіг  уроку

І. Організація класу до уроку.

   1. Слово вчителя.

Доброго дня, діти! Подивіться за вікно! Який ви бачите там пейзаж? (похмурий, сніговий, зимний). Сідайте. Правда хочеться тепла, сонця? То нумо весну закликати. Ось бачите, щойно розпустилася вербова гілочка, а бджілка вже летить збирати перший мед. Так і ми з  вами візьмемо найкращу рису у неї, а саме, працьовитість. Сподіваюсь вона вам не завадить. Розгорніть зошити, запишіть число і тему сьогоднішнього уроку. Чого ми сьогодні повинні навчитись на уроці?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

З чого ми повинні розпочати свій сьогоднішній урок мови? ( з повторення). А що нам необхідно повторити, щоб рухатися далі?(визначення прикметників, їх груп за значенням)

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Пояснення вчителя з використанням таблиці.
2. Вправа – спостереження.

       Переписати прикметники разом з іменниками, замінивши крапки закінченнями. Як розрізнити тверду і м’яку групу прикметників?

    Дрібн… дощ; враніш… туман; друж.. сміх; дружн… порада; тутешн… житель; прямокутн… трикутник.

 3.Робота з підручником.

Учні звіряють свої висновки за підручником самостійно.

• Чи викликає теоретична інформація якісь труднощі?

4.Самостійна робота за варіантами.

   І варіант відмінює прикметник – мила.

   ІІ варіант – безкраї.

Увага! До якої групи прикметника належить слово – милі? А слово – безкраї?

         5.Релаксаційна вправа «Руки».

     Сядьте на стілець, простягніть ноги і опустіть вниз руки. Уявіть собі, що енергія втоми «витікає» з рук на землю. Ось вона витікає з голови, проходить через плечі, протікає по передпліччю, досягає ліктів, опускається до кисті і через кінчики пальців виходить вниз, у землю... Ви фізично відчуваєте приємну важкість у ваших руках. Посидіть так 1-2 хвилини, а потім злегка потрясіть кистями рук, остаточно звільняючись від втоми. Легко встаньте, трішки поскачіть і посміхніться.

       ІІІ. Підсумок уроку.

1. Гра «Відмінковий ланцюжок».

Учитель називає прикметник у називному відмінку, перший учень повинен поставити прикметник у родовий відмінок, другий – у давальний і т.д. Виграє той, хто матиме найменше помилок.

V. Домашнє завдання.

Провідміняти по два прикметника із м’якої та твердої груп.

Тема: Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники.

Мета: ознайомити учнів із способами творення прикметників від різних частин мови всіма способами словотворення; розвивати правописні навички та вміння; виховувати потребу в ретельності та охайності при письмі.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: таблиця, підручник, дидактичний матеріал.

                                            Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку.

     1. Орфографічна хвилинка.

(один учень називає орфограму, інші записують слова з нею)

       ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Метод «Мікрофон».

• Як називається розділ мовознавства у якому вивчається будова слова?
• Що називається морфемою?
• Чому закінчення не є значущою частиною слова?
• Які способи творення слів ви знаєте?
• Чому будова слова й орфографія вивчаються синхронно?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

1. Пояснення вчителя з використанням таблиці.

2. Робота з підручником.
3. Словниковий диктант.

   Старенький, черствий. Роззброїти, сказати, директор, м’який, сільський, ясла – сад, сільрада. Фізико – математичний, риб’ячий, батьківський.

4. Релаксаційна вправа «Вітрильник».

     Уявіть собі білий вітрильник, що гойдається на хвилях. Він чекає вітру. Ви теж гойдаєтеся на цій яхті. Нарешті подув свіжий вітерець. Вам приємно. Дуже легко дихається. Яхта легко пливе у відкрите море. А ви розплющуйте очі. Повільно переводьте погляд вгору, вниз і навпаки. Зупиніться. Повільно сідайте на місця.

5. Гра «Наш спосіб творення».

-Учні діляться на три групи: «суфіксальний», «префіксальний», « префіксально – суфіксальний». Учитель промовляє прикметники. Група плескає в долоні якщо, названий прикметник відноситься до їхнього способу. За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень.

Предобрий, біленький, замалий, безсилий, безмірний, чудесний, достроковий, пришкільний, міжгірний, безстрашний, задовгий, незрівнянний, комірний, непереможений, недешевий, цінний, дрібненький, безхмарний, сильніший, язикатий, беззубий, засніжений, майбутній.

6. Творче конструювання.

• Розібрати за будовою прикметники. З’ясувати, якими способами вони утворені.

Декоративно – художнє, поліських, північно – західних, Прикарпатського, без каркасне, лісостепових, дитячий.

7. Самостійна робота.

• Подані слова ввести у прості речення, ускладнені вставними словами, звертаннями, так, щоб в одному випадку це булт іменники, в іншому – прикметники.

І варіант – минуле, рідне, віджиле.

ІІ варіант – старий, майбутнє, лісничий.

8. Гра «Хто швидше?»

• Утворити прикметники від слів: турок, молодець, кріпак, грек, кравець, ткач, Прага, птах, Париж, цар, студент, боягуз.
• Яким способом утворені прикметники?

  ІV. Підсумок уроку.

1. Метод «Незакінчене речення…»

• На уроці я запам’ятав…
• Я уже добре знаю…
• Мені вдається швидко та легко…

 V. Домашнє завдання.

Уявити себе кореспондентом якоїсь газети. Підготувати розповідь про народне житло, використовуючи прикметники, які перейшли в іменники.

Тема: Розвиток мовлення. Твір – опис природи за картиною Сергія Васильківського «Козача левада» в художньому стилі.

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотвірні вміння; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу; зацікавити образотворчим мистецтвом; розвивати вміння у шестикласників розуміти зміст пейзажного живопису, спостережливість, емоції, почуття прекрасного; виховувати любов до творчості українського художника.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок..

Обладнання: репродукція картини, записи класичної музики.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

  1. Метод « Кольоровий настрій»

    - Визначити свій настрій за допомогою одного з кольорів веселки.

У релігійній символіці червоний колір означає Божий гнів, оранжевий -  радість, жовтий – щедрість, зелений – надію, блакитний – щастя, синій – умиротворення природних сил, а фіолетовий – велич.

• Нехай же сьогодні на нашому уроці райдуга засяє всіма барвами!

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

   Перед тим, як розглянути репродукцію картини С. Васильківського «Козача левада», учитель проводить з учнями бесіду за запитаннями:

• Які типи мовлення вам відомі?
• Як називається жанр образотворчого мистецтва, що відтворює картини природи?
• Які різновиди пейзажів ви знаєте?
• Назвіть засоби, якими користуються для зображення краєвиду.
• Пригадайте. Які існують стилі мовлення.

ІV. Підготовча робота до складання усного твору – опису за картиною.

1. Коротке повідомлення учня про художника.
2. Слово вчителя.

  Опис – це зв’язний текст, який дає словесне зображення ознак предмета.

  Твір – опис має таку будову:

1. Загальне враження від побаченого (стисла розповідь про письменника).
2. Опис найважливіших частин( у певній послідовності).
3. Передача свого ставлення до описуваного (за допомогою художніх засобів).

 3.Словникова робота.

Левада – затишний куточок рівнини біля ставка з луками і деревами.

Колорит – співвідношення фарб, кольорів по тону, що створює певну єдність картини.

Масть – забарвлення волосяного покриву тварин.

Бурий – темно – коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком.

4. Робота в групах.

 Поділ класу на творчі групи.

Демонстрація репродукції картини «Козача левада».

5. Релаксаційна вправа «Внутрішній промінь».

- Вправа допомагає зняти втому, стабілізувати внутрішній стан. Займіть зручну позу. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається згори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслабленим світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розслаблюються зморшки на лобі, опускаються брови, «охолоджуються» очі, послаблюється напруга в кутиках губ, опускаються плечі, вивільнюється шия. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеної собою і своїм життям. Виконайте вправу декілька разів - згори вниз. Закінчуйте вправу словами: «Я став (стала) новою людиною! Я став (стала) молодим і сильним, спокійним і стабільнішим! Я все буду робити добре!»

6. Осмислення художнього полотна( аналіз картини).

• До якого жанру належить картина С. Васильківського «Козача левада»? (пейзаж).
• Що зображено на полотні? (воли, які п’ють воду з озера, родючі ниви, вкриті густою соковитою травою, таємничі озера, дзеркальна гладь води.)
• Яку пору року зображено на картині? Із чого це видно?
• Чи можна визначити час дня? Що у цьому нам допоможе? (Уже не ранок, але ще не зовсім полудень. Короткі виразні тіні показують, що сонце вже високо, але не дібралося до зеніту._
• Що зображено на попередньому плані? (На зеленому лузі біля озерця пасуться воли. Пишні дерева, що утворюють гарний затишок.)
• Що зображено на задньому плані? (Під високим розлогим деревом відпочивають люди. Зеленою стіною стоїть на обрії ліс.)
• Чим приваблює картина? Які думки виникають під час її розгляду?

7. Добір робочих матеріалів.

Стан природи: тихо, спокійно, затишно, тепло, сонячно, безвітряно, замріяно, беззвучно, дрімотно.

8. Складання характерних ознак об’єктів у групах.

• І група:

воли: сивий зі сталевим відтінком, бурий;

трава: буйна, темно – зелена, золотиста, прим’ята, соковита;

дерева: високі, розлогі, міцні, кучеряві, пишні, темно – зелені, у тумані;

• ІІ група:

Озерця: чисті, спокійні, прозорі;

Небо: легке, чисте, прозоре, ледь захмарене;

Повітря: чисте, тепле, настояне на травах;

•  ІІІ група:

Рослинність: густа, соковита;

Долина: широка, елена, багата.

9. Робота біля дошки. Заповнення таблиці «Зображення предметів на полотні»

Один учень вписує  у першу колонку таблиці назви предметів, які зображені художником на передньому плані полотна; інший учень у другу колонку – ті, що на задньому плані.

10. Колективне складання плану.

                   План.

І. Левада – затишний куточок рівнини біля озерця.

ІІ. Пора року та доба.

1. Соковита запашна трава.
2. Зображення волів.
3. Селяни під деревом.
4. Зелена стіна лісу.

 ІІІ. «Козача левада» - портрет ясноокої України.

11. Складання усного твору – опису.
12.  Робота учнів у чернетках

   V. Робота над написанням твору.

   VІ. Домашнє завдання.

Закінчити письмовий твір – опис, розпочатий на уроці.

Тема: Написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк. Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств(о), -цьк-,- цтв(о), -зьк,           -зтв(о).

Мета: навчити учнів визначати суфікси в прикметниках; пояснювати їх написання у мовленні; утворювати з власних назв прикметники за допомогою суфіксів; пояснювати правила при написанні; ознайомити зі змінами приголосних при творенні прикметників на -ськ-, -цьк-, -зьк та іменників на -ств(о), -цтв(о), -зтв(о);формувати вміння правильно вимовляти і записувати слова, які зазнають змін; розвивати увагу, логічне мислення, культуру мовлення, творчі нахили, спостережливість, зорову пам’ять, прищеплювати навички пошукової діяльності та інтерес до виконання проблемно – ситуативних завдань, виховувати пошану і повагу до минулого нашого народу; прививати любов до своєї країни, до вивчення рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 Обладнання: підручник, картки, зірочки

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

    1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Ми зробимо з вами іще один крок.

В країну цікаву та дуже чудову,

Де всіх вас чекають, збагачують мову.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Інтерактивна вправа « Мозковий штурм».

• Розділ мовознавства, що вивчає відомості про частини мови…(морфологія);
• Прикметник – це частина мови…(самостійна);
• Морфологічні ознаки прикметника…(змінюється за родами, числами, відмінками);
• Синтаксична роль прикметника…(означення, інколи головний члан речення);
• За розрядами прикметник поділяється на…(якісні, відносні, присвійні);
• Який розряд за значенням утворює ступені порівняння?(якісний)
• Які форми мають прикметники? (повна, коротка);
• Назвати ступені порівняння прикметників.(вищий та найвищий);
• На які групи поділяються прикметники?(тверда, м’яка).

2. Слово вчителя.

 А зараз відкрийте зошити, запишіть число, класна робота).

3. Вибірково – розподільний диктант.

            (записати прикметники у три стовпчики:1 - суфіксальним способом,    2 - префіксальним, 3 - префіксально - суфіксальним)

Неширокий шлях, прикарпатські села, красива зачіска, бездонні очі, холодна ніч, презлий собака, прибережні луки, найкращий учень.

      ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

      ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Зорово – слуховий диктант.

Учні читають вірш, а потім по пам’яті його записують у зошитах, підкреслюють прикметники.

        Місяць  яснесенький,

промінь тихесенький кинув до нас.

Спи мій малесенький, пізній бо час.

                                   (Л.Українка)

- Яким способом утворилися ці прикметники?

- Назвіть суфікси за допомогою якого утворилися ці слова. Якого значення він надає словам?(пестливості)

2. Робота з підручником.
3. Робота в парах з картками.

• Утворити від іменників прикметники із суфіксами-ськ-, -цьк-, -зьк.

Запоріжжя, Вороніж, Волга, Кавказ, Полтава, Миколаїв, Париж, Прага, Крим, Київ, Одеса, Донецьк, Львів.

4. Творча робота.

 З поданих прикметників, перетворивши їх в іменники, (на вибір) скласти і записати речення.

Український, київська, селянська, учнівська.

5. Релаксаційна вправа.

 Закрийте очі. Уявіть себе в парку біля озера. Там стоїть колесо огляду. Колесо з різнокольоровими кабінками повільно обертається. Оберіть собі одну і стежте за нею очима. Обертається колесо — опускається повільно кабінка. Стоп. Повільно розплющіть очі і подивіться у далину.

6. Пояснення вчителя.

  Сьогодні на уроці ми з вами ще зупинимося на змінах приголосних під час творення прикметників на -ськ-, -цьк-, -зьк та іменників на -ств(о), -цтв(о), -зтв(о).

  А ще ми вивчатимемо правильно вимовляти і записувати слова, які зазнають змін.

- На дошці записана група слів: український чумацький, товариський, запорізький

 - Визначимо спосіб творення. Чому слова, утворені за однією моделлю(суфіксальним способом: додавання суфікса –ськ-) мають різні буквосполучення?

- В українській мові під час творення слів можуть змінюватися приголосні. Зміни відбуваються в таких групах приголосних:

- Інші приголосні перед суфіксами –ськ-, -ств- на письмі зберігаються: брат – братство, братський; Чернігів – Чернігівська.

            6. Лінгвоестафета. Робота за варіантами.

І варіант – утворює прикметники за допомогою суфікса –ськ-.

Сиваш, Запоріжжя, Збараж, Галич, чех, казах, Овруч.

ІІ варіант – утворює іменники за допомогою суфікса – ств-.

Козак, жінка, чумак, птах, товариш, парубок, ткач.

- На яку орфограму ви виконували завдання?

  V. Закріплення вивченого матеріалу.

             1. Гра «Кодування».

1- буквосполучення –ськ-,

2- буквосполучення –цьк-,

3- буквосполучення –зьк-,

4- буквосполучення –ств-,

5- буквосполучення –цтв-,

6- буквосполучення –зтв-.

    Прага – пра…ий, студент – студент…ий, латищ – лати…ий, читач – чита…ий, юнак – юна…о, агент – агент…о, дивак – дива…о, убогий – убо…о.

   Відповідь: 311, 254, 56.

  VІ. Підсумок уроку.

Пригадайте поставлену мету на початку уроку. Чи досягли ми її? Продовжте речення: « На уроці я навчився…», «Я дізналася, що…», «Мені сподобалося…».

  VІІ. Домашнє завдання.

Утворити 10 – 15 прикметників від іменників – власних назв за допомогою додавання суфікса – еньк-, -есеньк, -зьк-.

Тема: Букви –е, о,и в прикметникових суфіксах –ев,-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-),

-ин-, -ін-, -ичн-.

Мета: навчити учнів визначати суфікси в прикметниках; пояснювати їх написання у мовленні; формувати вміння визначати в іменниках орфограму «Букви  е-є, е-и в суфіксах –ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк-), -енн-(-єнн-), -ив-, -ев-» та обгрунтовувати вживання суфіксів відповідним орфографічним правилом; поправляти в написанні та правильній вимові слів із вказаними суфіксами; прищеплювати смак до влучного й образного слова.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, картки, опорна схема.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

       ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Коментоване письмо.

 Записати подані вислови. Виділити граматичні основи. З’ясувати синтаксичну роль прикмет ниві. Визначити суфікси, пояснити їх правопис.

Мозолеві руки голодують. Маленька праця краща за велике безділля. Хороша книга яскравіша за зірку. Людське око бачить глибоко.

      ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

1. Пояснення вчителя.
2. Колективне опрацювання опорної схеми.
3. Словниковий диктант.

  Березневий, вітровий, грошовий, суттєвий, овочевий, службовий, дієвий, алюмінієвий. Ситцевий, святковий, дощовий, бойовий, нульовий, стильовий, соєвий, дубовий, сливовий, магнієвий, підсумковий,борщовий.

4. Вибірково – розподільний диктант.

•  Від іменників І відміни утворити присвійні прикметники у формі чоловічого роду. Записати їх до відповідної колонки таблиці.

Галя, Марія, Надія, тітка, Ольга, сестра, бабуся, Софія, дочка, Наталя.

5. Релаксаційна вправа з дихальної гімнастики «Долоньки».

   Руки зігнули у ліктях, поставили перед собою, долонями від себе. Сильно вдихнули носиком і стиснули долоньки в міцні кулачки. Видихаємо спокійно, руки розслабляємо. (Вправа повторюється декілька раз)

6. Самостійна робота.

• Записати імена ваших однокласників, що належать до І відміни. Утворити від них присвійні прикметники за допомогою суфікса –ин-(-ін-). Пояснити правопис.

7. Навчальне редагування.

• Відредагувати подані словосполучення. Пояснити суть допущених орфографічних помилок,

 Вишньовий джем, життьовий досвід, дощевий черв’як,ключовий момент, кварцева лампа, плюшів ведмідь, помаранчів колір.

      VІ. Підсумок уроку.

1. Метод «Мозковий штурм».

• Над якою темою ми працювали на уроці?
• Які види роботи вам сподобались?

     V. Домашнє завдання.

Скласти словосполучення із прикметниками музичний і музикальний, використовуючи іменники вечір, голос, інструмент, слух, пальці. Пояснити лексичне значення цих прикметників.

Тема: Написання не з прикметниками.

Мета: повторити раніше вивчений матеріал про написання не з прикметниками; удосконалювати вміння учнів застосовувати набуті знання на практиці;  розвивати навички швидкого написання та концентрації уваги; виховувати в учнів любов до праці, навчання, почуття відповідальності..

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, картки, опорна схема.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

    1. Орфографічний аукціон.

 (Учитель демонструє великі картки із словами, в яких є по кілька орфограм. Учні повинні швидко розпізнати їх та назвати. Хто назбирав найбільше карток, той переможець.)го  

       ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Самостійна робота(виконується за варіантами).

І варіант – від наведених іменників утворити за допомогою суфіксів –ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) відповідні прикметники.

Київ, полтава, Ужгород,Чернігів, Сімферополь, Львів, Суми, сусід, завод, дивак, армія,Одеса, учень, батько.

ІІ варіант – від поданих слів утворити прикметники.

Туман, лиман, страх, сокіл, височінь, змій, перепел, день,ціна, правило, сон.

      ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

1. Теоретична хвилинка.

(Учні самостійно повторюють матеріал за допомогою підручника.)

2. Гра «Хто швидше».

(Клас ділиться на дві команди, кожній з яких учитель дає листок паперу. Члени команди, передаючи його з рук в руки, повинні записати прикметники з не разом і окремо.)

3. Словниковий диктант.

       (Зробити морфемний розбір слів).

  Непідкупний, незамінний, нездоланний, недосяжний, непробудний, нероздільний, недоторканий, нескінченний, нещадний, невеличкий.

4. Релаксаційна вправа «Гойдалки». 

Уявіть собі теплий, літній день. Ваше обличчя загорає, ласкаве сонечко гладить вас (м'язи, обличчя,розслаблені). Але ось летить метелик сідає до вас на брови. Він хоче погойдатися як на гойдалках. Нехай метелик гойдається на гойдалках. Рухати бровами вгору та вниз. Метелик відлетів, а сонечко пригріває(повторити 2-3рази).

5. Самостійна робота.

 До наведених слів дібрати синоніми, пояснити правопис прикметників із не. Пояснити лексичне значення слова не/чулий.

  ІV. Закріплення вивченого.

1. Диктант – взаємоперевірка.

   Невеселе сонце повільно сідало за високі сосни, кидаючи останні бліді відблиски на втомлену землю. Не прощалося з нею – байдуже, неквапно заплющувало своє не палюче око…

   Прощавай, невеселе… Зустрінемося завтра неодмінно.

2. Творча робота.

  Скласти речення із такими протиставленнями:

• не легка, а складна вправа;
• не яскраві, а тьмяні фарби;
• не вітряна, а затишна погода.

V. Підсумок уроку.

Стисло сформулювати правило на орфограму «Не з прикметниками».

     VІ. Домашнє завдання.

 Скласти діалог на тему: « Єдність людини і природи», використовуючи прикметники з часткою не.

Тема: Розвиток мовлення. Усне повідомлення на лінгвістичну тему.

Мета: ознайомити шестикласників з особливостями побудови усного повідомлення на лінгвістичну тему, поглибити знання про науковий стиль; удосконалювати вміння й навички самостійно аналізувати мовні поняття, явища, закони, порівнювати, систематизувати й узагальнювати відомості щодо творення іменників, прикметників, займенників, визначати спільне й відмінне;  розвивати концентрацію уваги; виховувати в учнів любов до праці, навчання, почуття відповідальності..

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок

Обладнання: опорні схеми, пам’ятка, словник.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

1. Робота зі словником.

  Учні за словником визначають що таке лінгвістика.

2. Слово вчителя.

  Під час складання повідомлення на лінгвістичну тему ми користуємося науковим стилем. Пригадайте основні ознаки цього стилю та запишіть їх у таблицю.

3. Опрацювання пам’ятки.

4. Робота з таблицею «Основні ознаки наукового стилю».

5. Ознайомлення з планом повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі.

     «Спільне та відмінне у творенні іменників та прикметників».

                                        План.

1. Вступ.
2. Схожість між частинами мови.
3. Відмінність.
4. Висновок.

         6.Релаксаційна вправа.

Ми навчались, працювали

І, напевно, вже стомились.

То ж давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки.

Дружно вправними руками

Допоможемо ми мамі:

Посуд гарно перемиєм,

Витрем насухо, складем

І при цьому не поб’єм.

Пил зітремо й підметемо —

Скрізь порядок наведемо.

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку чорную, свіжую,

І з’явилися перші листочки,

Із них повні, тугі колосочки.

До сонечка потягнулись

І сонечку усміхнулись.

Раз! Два! Час вставати —

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидше втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ!

Треба трішки відпочити,

Вправи швидко поробити.

Раз — підняли руки вгору,

Два — нагнулися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Три, чотири — рівно стати,

Будем знову починати.

Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли.

Бачите, як звеселили.

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю закликати:

Нумо разом, нумо всі

Потанцюєм по росі.

         6.Самостійна робота учнів.

  Шестикласники складають повідомлення на лінгвістичну тему у науковому стилі «У чому полягає спільність та відмінність між якісними та відносними прикметниками?». Для зв’язку речень у тексті користуються такими словосполученнями: на мою думку, я вважаю, по – перше, по – друге, користуючись схемою наведеною нижче.

  Між якісними та відносними прикметниками багато спільного, але є й відмінне.

7.Аналіз складених учнями повідомлень.

ІІІ. Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання.

Скласти повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі «Прикметник, його морфологічні ознаки, синтаксична роль».

Тема: Написання –н- і –нн- у прикметниках..

Мета: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про суфіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з -н- і -нн- та позначити відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально пізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою; розвивати орфографічні та пунктуаційні навички; виховувати почуття відповідальності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, картки, опорна схема.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Вивчення емоційного стану учнів.

       ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Евристична бесіда.

• Що вивчає орфографія?
• Які орфограми з теми «Прикметник» в вже знаєте?
• Чому розділи «Будова слова» і «Орфографія» вивчаються синхронно?
• Назвіть орфограми у прикметникових суфіксах.
• Назвіть орфограми у коренях
• Назвіть орфограми на межі префіксів і коренів.

 ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

• Яка інформація для вас є новою?
• Чи є труднощі для розуміння?
• Як краще запам’ятати отриману інформацію?

2. Робота з опорною схемою.

                   Написання –н- і –нн- у прикметниках

           3.Словниковий розподільний диктант.

   - Записати прикметники під диктовку у дві колонки: 1) ті, в яких подвоєння не відбувається; 2) ті, в яких подвоєння відбувається.

   Полотняний, розумний, глиняний, непримиренний, лляний, голубиний, здоровенний, невблаганний, священний, денний, лебединий, шалений, телефонний, старовинний, блаженний, окаянний, вогняний, огненний, недоторканний.

   4.Творча робота.

- Від іменниково - прийменникових форм утворити за зразком прикметники. Пояснити їх правопис.

   Зразок: Без закону – беззаконний.

Без імені, без сну, без жалю, без кінця, без сліду, без упину.

             5.Релаксаційна вправа.

Уявіть собі білий вітрильник, що гойдається на хвилях. Він чекає вітру. Ви теж гойдаєтеся на цій яхті. Нарешті подув свіжий вітерець. Вам приємно. Дуже легко дихається. Яхта легко пливе у відкрите море. А ви розплющуйте очі. Повільно переводьте погляд вгору, вниз і навпаки. Зупиніться. Повільно сідайте на місця.

    6.Робота з картками.

  Спишіть, вставте пропущені букви.

 Стін..ий, мільйон..ий,здорове..ий, хлібн..ий, вечірн..ій, гречан..ий, шипшин..ий,дерев’ян..ий, машин..ий.

     ІV. Закріплення вивченого.

1. Ігрове завдання «Сонячні промінчики».

• Розгадати сонячні промені: знайти прикметники з –н- або -нн-, що починаються буквами о,д, т, ч, п, н, с, в і складаються лише із шести літер.

                                                       В    

                                          Н                           П                                                     

                                Д                                        О

                              Т                            Ч

                                             С

Ключ. Осиний, денний, тісний, чинний, пінний, шинний, сонний, ванний.

  V. Підсумок уроку.

Яке із завдань викликало труднощі у виконанні?

  ІV. Домашнє завдання.

Підібрати слова для орфографічної хвилинки(не менше 10 – 15 слів).

Тема: Написання складних прикметників разом і через дефіс.

Мета: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про складання основ; сприяти зміцненню навичок правопису складних прикметників разом і через дефіс та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально пізнавальні вміння правильно писати складні прикметники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; виховувати естетичні смаки та зміцнювати любов до рідної оселі.

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, епіграф, картки, таблиця.

Старенька хата, наче добра мати,

Короткозоро мружиться на світ.

Здається, їй вже кілька сотень літ,

А хата і не втомиться чекати.

Стоїть собі, пригожа, край села.

Вже посивіла русокоса стріха –

Мабуть – таки пережила і лихо,

Тоді, коли молодшою була.

                                           Ігор Цабієнко

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку.

       ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Словниковий диктант.

  Спересердя, уві сні, дріжджі, Кременчуцький, сіллю, кашею, прихід, палець, сфотографувати, недоля, не можу, найкращий, проїзний, студентський, невблаганний.

2. Робота біля дошки.

   Один з учнів робить фонетичний розбір слова невблаганний.  

   Другий учень представляє самостійно складені слова для орфографічної хвилинки. 

       ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 

              Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

  У прослуханому уривку, присвяченому рідній хаті, Ігор Цабієнко вживає чудовий епітет «русокоса». Це складний прикметник. Без них неможливе мовлення людини. Але складні прикметники мають особливості правопису. Їх і повинні ми сьогодні на уроці засвоїти.

  Як же пишуться складні прикметники?

2. Робота з таблицею.

3. Розподільний диктант.

Записати прикметники під диктовку у дві колонки: 1) ті,  які пишуться разом; 2) ті, які пишуться через дефіс.

Далекоглядний, свіжовипрана, ясночолий, срібно – синій, жовтогаряче, високоякісний, науково – дослідний, м’ясо – молочний, зореносний, північно – східний, довгошиїй, трирічний, довготелесий.

4. Релаксаційна вправа «Метелик».

   Уявіть собі теплий, літній день. Ваше обличчя загорає, носик теж. Підставте ніс сонцю, рот у вас напіввідкритий. Летить метелик, вибирає на чий ніс сісти. Зморщити ніс, підняти верхню губу догори, рот залишається напіввідкритим (затримка дихання). Проганяючи метелика можна енергійно рухати носом. Метелик відлетів. Розслабити м’язи губ та носа.(повторити 2-3 рази)

5. Творчий диктант.

   Під музику Е. Гріга (замініть назви кольорів у тексті їх відтінками). Пояснюють пунктограми в тексті.

   Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний і ніби сумує, що надійшов жовтень. А яка ніжна жовта (золота) берізка на тлі синіх(синюватих) ялинок і зелених (зеленавих) сосен! Вона опустила свої віти і. напевне, журиться, що скоро настануть холоди.

        ІV. Закріплення вивченого.

1. Робота в групах.

 Одні учні (сильні – група лідерів) за картинками(пейзаж) підбирають асоціативні словосполучення.

Інші(«середні») готують усний підсумок вивченого.

 «слабші» учні повторюють правила написання складних прикметників.

      V. Підсумок уроку.

• Чи справдились очікування?
• Чи сподобався урок? Чим?
• Над чим примусив замислитись? Чому?
• Чи знадобляться знання в житті? Де?
• Що хотів би змінити (доповнити) на уроці?
• Чиї відповіді здивували? Чим?
• Чи однаковий настрій був на протязі всього уроку? Чому?
• Чиї запитання запам’ятались?
• Яке прислів’я вважали корисним для себе?
• Прийшовши додому, що розкажеш про твір?
• Чи задоволені ви тим, як працювали на уроці?

      VІ. Домашнє завдання.

  Скласти міні – твір про рідну хату, використовуючи складні прикметники.

Тема: Написання прізвищ прикметникової форми.

Мета: ознайомити шестикласників з правилами написання і відмінювання прізвищ прикметникової форми; розвивати творчі вміння утворювати ці прізвища за допомогою різних прикметникових суфіксів; сприяти розширенню  знань учнів про виникнення, побутування, значення й написання найбільш поширених українських прізвищ; виховувати охайність, почуття відповідальності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, епіграф, картки, таблиця.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку.

       ІІ. Ознайомлення учнів з темою та метою уроку.

1. Оголошення епіграфа уроку й робота з ним.

                                 Прізвище – мелодія віків, у котру вплелися перекази й

                                 легенди, розповіді й казки про добрих чарівників.

                                                                                                   А. Коваль

-    Чому прізвище – це «мелодія віків»?

-    Чому А. Коваль наголошує, що у нього вплелися перекази, легенди, казки?

-    Яких «добрих чарівників» він мав на увазі?

-    А звідки походять ваші прізвища? (учні готували випереджальне завдання – спробувати пояснити походження свого прізвища. Воно походить: від імені, від географічної назви, від роду діяльності, від назви предмета, ознаки, явища).

2.  Слово вчителя.

  Прізвище – це зафіксоване в документах родинне найменування. Ім’я служить для виділення особи, по батькові вказує на зв’язок з батьком, а прізвище об’єднує членів однієї родини і дає змогу відрізнити їх від представників інших родин. Прізвище треба берегти, не ганьбити негідними вчинками, бо за ним стоять усі покоління вашого роду.

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу в підручнику.
2. Вправа – дослідження.

 Дослідити походження вашого прізвища. Воно походить: а)від імені; б) від географічної назви; в) від роду діяльності(назви професії); г) від назви предмета, ознаки, явища.

3. Розподільна робота.

  Розподілити прізвища учнів вашого класу на дві групи: 1) прізвища іменникового типу; 2) прізвища прикметникового типу. Окремо виписати прізвища іншомовного походження.

4. Пояснення вчителя.
5. Творчий диктант.(Робота в парах).

• Утворіть жіночі імена по батькові, запишіть їх у називному, родовому

 та давальному відмінках:  Яків, Корній, Світозар, Юліан, Афанасій.

• Утворіть по батькові чоловіків і жінок від таких імен:

Лука, Матвій, Лаврентій, Єрмолай, Дементій, Модест, Святослав.

6. Релаксаційна вправа «Руки».

      Сядьте на стілець, простягніть ноги і опустіть вниз руки. Уявіть собі, що  енергія втоми «витікає» з рук на землю. Ось вона витікає з голови, проходить через плечі, протікає по передпліччю, досягає ліктів, опускається до кисті і через кінчики пальців виходить вниз, у землю... Ви фізично відчуваєте приємну важкість у ваших руках. Посидіть так 1-2 хвилини, а потім злегка потрясіть кистями рук, остаточно звільняючись від втоми. Легко встаньте, трішки поскачіть і посміхніться.

7. Самостійна робота.

  Від поданих слів утворити прізвища прикметникового типу. За допомогою суфіксів –ов(-йов), -ськ-(-цьк-). До трьох – чотирьох прізвищ додати чоловічі й  жіночі імена. Провідміняти їх. Наприклад: Сергій Доляновський – Надія Доляновська

  Агафон, Андрій, Роман, Володимир, Гурій, Дмитро, Ігнатій, Корній, Назар, Леон, Карпо, Євген.

       ІV. Закріплення вивченого.

1. Провідміняйте.

    Іван Нечуй – Левицький, Микола Вороний, Ольга Кобилянська, Олександр Пушкін.

• За якими правилами пишуться російські прізвища українською мовою?
• Зіставте звуковий склад прізвищ, який передається засобами української та російської графіки. Коли він максимально наближається в обох мовах і коли є розбіжності? Від чого вони залежать?

V. Підсумок уроку.

       - Над якою темою ми працювали?

       - Які види роботи вам сподобалися?

       - Як працювали групи?

       - Оцініть роботу кожного учня в групі, поставте поурочний бал.

       - Чи збулись ваші очікування?

        VІ. Домашнє завдання.

     Виписати п’ять чоловічих і жіночих прізвищ прикметникового типу. По одному з кожної групи провідміняти. Виділити закінчення.

Тема: Тематична контрольна робота (тестові завдання).

Мета: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності шестикласників при вивченні теми «Прикметник»; правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); розвивати уміння знаходити оптимальні рішення у конкретних ситуаціях; виховувати почуття самоповаги, взаємовідповідальності.

Обладнання: тестові завдання.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

                                          Перебіг уроку.

І.  Організація класу до уроку. Актуалізація опорних знань.

    1. Рефлексія.

 - Покажіть свою рефлексію(певним кольором – червоним, синім, зеленим – покажіть свій настрій перед написанням контрольної роботи. Червоний – готовий працювати, думаю труднощів не буде; синій – не зовсім впевнений у своїх силах; зелений – не впевнений у своїх силах, потрібна допомога вчителя).

       ІІ. Ознайомлення учнів з темою та метою уроку.

1. Слово вчителя. Інструктаж щодо проведення тестування.
2. Виконання тестових завдань за варіантами.

(відповіді вчителя на запитання учнів(після того, як тестові завдання виконано).

І варіант

1. Прикметник означає
а) предмет;
б) ознаку предмета та його приналежність;
в) кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Навести приклад прикметників (3-4), поставити до них питання.

2. Ступені порівняння можна утворити від
а) якісних прикметників;
б) відносних прикметників;
в) присвійних прикметників.
Від прикметників розумний, гарний, низький утворити всі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

3. Ознаку предмета за його відношенням до часу, місця, матеріалу тощо позначають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Від іменника батько утворити два прикметники: присвійний і відносний; увести прикметники до словосполучень або речень.

4. На питання чий? чия? чиє? відповідають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Визначити, до якої групи за значенням належить прикметник у виразі лебедина пісня.

5. Прикметники найвищого ступеня порівняння:
а) новіший, синіший, солодший;
б) більш глибокий, менш вдалий, більш зручний;
в) найприємніший, найбільш тривкий.
Утворити просту форму найвищого ступеня порівняння від прикметника високий. Скласти (пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння.

6. Короткі форми прикметників – це
а) зеленая, глибокеє, відважнії;
б) молодий, відважний, золотий;
в) повен, рад, золот, зелен.
Пригадати й записати речення з народної пісні (або прислів’я), у якому була б коротка форма прикметника (напр.: Пливе човен, води повен... Так голоден, що робити не годен (Нар. творч.).

ІІ варіант

1. Вставити пропущені літери:

  Рум’ян..нький, зворушл…вий, недовірл..вий, дрібнен..нький, сувор..нький, розсудл..вий, ввічлив..нький, розумн..нький, заспокійл..вий, привабл..вий.

  Навести власний приклад двох прикметників з такими самими суфіксами.

2. Згрупуйте прикметники за написанням –н-, -нн-:

   страше..ий, буквк..ий, невблаг..ий, дерев’яий, лимо..ий, солов’ї..ий,качи..ий, стара..ий, благослове..ий,конопля..ий.

     Навести власний приклад двох прикметників з –н-, -нн-.

3. Запишіть, розкривши дужки:

(не) велика, але затишна кімната; (не) далекий, але близький берег; розповідь нітрохи (не) цікава; (не) дорогий одяг для роботи; (не) спокійний сон.

Наведіть власний приклад двох словосполучень, у яких прикметник з не пишеться разом і окремо.

4. Утворити прикметники від поданих географічних назв.

Гадяч, Буг, Прилуки, Одеса, Кривий Ріг, Запоріжжя.

Наведіть власний приклад трьох подібних прикметників, при творенні яких відбуваються такі ж самі фонетичні зміни.

5. Запишіть, розкриваючи дужки:

(криваво)червоний, (кисло)солодкий, (іспано)французький, (п’яти)кутний, (південно)західний, (машино)будівний, (чорно)бровий, (залізо)бетонний.

Наведіть власний приклад двох складних прикметників, які пишуться окремо і через дефіс.

6. Виконайте морфологічний розбір прикметника.

Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню.

Наведіть власний приклад речення з прикметником.

       ІІІ. Підсумок уроку.

       ІV. Домашнє завдання.

  Повторити все вивчене про прикметник.