Розробка уроку. "Історичні відомості про виникнення й розвиток техніки вишивання стрічками. Види вишивання стрічками."

 Тема. Історичні відомості про виникнення й розвиток

техніки вишивання стрічками.  Види вишивання стрічками.

     Мета:

навчальна:

 ознайомлення з історією виникнення та розвитком техніки

вишивання стрічками, з видами вишивки;

 формування трудових умінь роботи зі стрічками;

 оволодіння прийомами техніки виконання швів з використанням стрічки;

розвиваюча:

 розвиток творчого мислення;

 розвиток пізнавальних здібностей;

 розвиток концентраці ї уваги учнів;

 розвиток  наочно-образного мислення,  просторової уяви;

 розвиток координації,  точності рухів рук або виконуваних операцій;

виховна: 

 виховання працелюбність;

 виховання організованості,  раціональності,  практичності;

профорієнтаційна:

 формування інтересу до праці  майстра декоративно -

прикладного мистецтва;

     Методи:

словесні, наочні і практичні 

    Обладнання та інструменти:

 ножиці, голки, п’яльця, наперсток

Наочні посібники, ТЗН та додатковий матеріал:

 таблиці; малюнки на дошці;

 ТЗН (комп’ютер);

 дидактичні матеріали (технологічні карти виготовлення

виробів, комплект слайдів);

 література

       Міжпредметні  зв’язки: література, мистецтво

    Тип уроку:  урок з набуття учнями нових знань

   Форми роботи: індивідуальна,  групова.

    Девіз уроку: Досягне мети той,  хто починає путь (Сенека).

Хід уроку

      І.  Організаційний момент. 

     ІІ.  Актуалізація опорних знань

«Факел знань» (Передаємо наш факел і даємо відповіді на

питання)

1) Чи вмієте ви вишивати?

2) Які техніки вишивання вам відомі?

3) Чи подобаються вам вишиті вироби?

Сьогодні ми почнемо вивчати техніку  вишивання стрічками.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Вишивання з давніх-давен  – один із улюблених видів рукоділля багатьох народів  – старовинне,  копітке та витончене мистецтво.  Одні вишивають нитками,  а інші стрічками.  Особливість техніки вишивання стрічками полягає в тому,  що вона дає малюнку об’ємності.  За допомогою оригінального малюнка

можна вишити красиві скатертини,  серветки,  оздобити шкатулки. 

Я вважаю,  що навчившись вишивати стрічками ви зможете дати нове життя своїм старим речам.«Квітка знань»  (Для конкретизаці ї набутих знань на листочках учні записують запитання,  відповіді на які хотіли б дізнатися на кінець уроку і прикріплюють їх до пелюсток квітки,  яка намальована на плакаті,  що прикріплений на дошці.)

Приклади запитань:

• Які стрічки потрібно брати для вишивання?

• Якою голкою вишивають?

• На якій тканині можна вишивати?

• Чим раніше вишивали коли не було стрічок?

• В яких країнах застосовували цю технологію?

•Що можна оздоблювати стрічками?

III.  Вивчення нового матеріалу

Станція «Інформаційна»

1.  Історичні відомості про виникнення й розвиток техніки вишивання стрічками

а) Розповідь учителя.

Історія вишивання стрічками має дивовижно довгу історію.

Прародителькою шовкових смужок була мотузка з рослинних волокон: перетворившись спочатку в тасьму, вона дочекалася винаходу ткацького верстата і стала вишуканою стрічкою.

Прикрашати пишні зачіски і одяг вузькими смужками тканини було прийнято ще в доісторичні часи, свідоцтвом тому служать численні знахідки археологів. Що стосується античних цивілізацій, то в ті часи всілякі пов'язки і тасьма були вже більш вишуканими: розшиті золотими та срібними монетами, нитками і намистинами. В Древній Греції жінки вплітали собі у волосся стрічки, щоб «оживити» свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом та дорогоцінним камінням, впліталися в коси в Древньому Римі . Кольоровими стрічками також здоблювався одяг, кожному соціальному класу відповідав певний колір та матеріал.В XIV столітті італійці навчились робити шовкові  нитки і як результат шовкові стрічки. В середні віки в Італії стрічками декорували стільці та балдахіни для ліжок.

В 1446 році  майбутній король Франції Людовік ХІ запросив італійських майстрів, щоб вони навчили своєму мистецтву ткачів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати, як для вироблення шовку,  так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався  на крупний текстильний центр. У 1560 році в ньому     було вже 50 тисяч ткачів, які виготовляли  різні, у тому числі дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а південніше, у Велзі і Сент-Етьєні,  майже 45  тисяч чоловік працювали на виробництві тасьми та стрічок.  До 1660 року у Сент-Етьєні і околицях налічувалося вже близько 80 тисяч ткацьких верстатів для  вироблення стрічок і 370  - для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон).

На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс і почався період бурхливого виробництва коштовної шовкової стрічки.

Король Франції Людовік ХІV прикрашав своє взуття стрічками, на яке було нанизано коштовне каміння. Початок XVIII століття став періодом поширення попиту на стрічки.

З Франції мистецтво вишивання шовковими стрічками дуже швидко поширилося в інші європейські країни. Не стали винятком у цьому відношенні країни, що входили до складу  Російської імперії. У нашій країні стрічки в декоративних цілях застосовувалися з незапам'ятних часів. Про це свідчать численні музейні експонати, літературні джерела та народні пісні.

Протягом XVII  - XVIII століть стрічками прикрашали себе не тільки жінки, а й чоловіки. В той час  навіть облачення священнослужителів прикрашалися шовковими стрічками. В музеї Вікторії і Альберта в Лондоні (найбільший у світі музей декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, заснований в 1852 році) виставлений чоловічий костюм, прикрашений 250 ярдами стрічок.До середини ХІХ століття популярність вишивки шовковими стрічками була такою, що кількість ткацьких верстатів у Базелі, провідному регіоні виробництва стрічок, зросла з 1225 в 1775 році до 7631 в 1870 році. Моду на вишивку на одязі ввів англієць Чарльз Федерік Ворт  – родоначальник Високої моди, що заснував в 1858 році Будинок моди на Рю-де-ля-Пе в Парижі. Саме Ворт зумів поєднати англійську техніку з французьким шиком.

Оздоблення суконь розкішними орнаментами, вишитими тасьмою і шовковими стрічками стали символом високого соціального статусу в суспільстві. Сукня перетворилося на розкішну клумбу, кращою квіткою якої була жінка. Чарльз Федерік Ворт також ввів моду на прикрашання вишивкою ксесуарів  - чудові трояндочки і маргаритки зі стрічок прикрашали віяла, рукавички, туфлі і навіть нижню білизну. Англія, перехопивши ініціативу, поширить техніку вишивки не тільки на Британських островах, але й також в новозеландських і британських колоніях. Здібності новозеландських жінок-колоністок були настільки високі, що саме їм в  ХІХ столітті королева Англії  Вікторія довірила прикрашати свої наряди.

Шовкові стрічки і тасьма, які застосовують для оздоблення увійшли і в наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами та урочистими подіями, коли виникає необхідність створити святкову атмосферу та прикрасити приміщення чи місце події.

Красива стрічка додає упакованому подарунку вишуканість, підкреслюючи урочистість моменту. Перев'язаний стрічкою букет виглядає не тільки привабливішим, але й багатшими. Стрічки оживляють зачіску, а оздоблені ними і тасьмою капелюшки, сумочки і сукні додають  так звану родзинку. Напевно, більшість з нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, що багато прикрашені мереживами, стрічками і рюшами!

На Заході, а останнім часом і в нашій країні, прийнято, готуючись до урочистостей прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. Червоні стрічки і бантики стали символом Різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року. На Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу стрічками різних кольорів і перев'язувати конверти з новонародженими блакитними або рожевими стрічками, в залежності від статі дитини.

У наш час, коли рукоділля у всьому світі переживає друге народження, вишивка стрічками теж не залишилася осторонь. З кожним роком число прихильників цього виду рукоділля збільшується. Причому технологія не змінилася: нинішні майстри користуються тими самими прийомами, тканинами, голками і стрічками, як і першовідкривачі цього захопливого заняття.

б) Інформаційна хвилина:(повідомлення «Про використання шовкових стрічок на Україні»)

Широко використовувалися шовкові стрічки для прикрашання головних уборів. В українській народній традиції в усіх регіонах України фіксується аявність вінка. В давні часи засватана наречена одягала на голову вінок, який був прикрашений стрічками. Дуже нарядно виглядав старовинний дівочий убір, який оздоблювався різнокольоровими стрічками в поєднанні з намистинками та візерунками із золотих ниток.

Полтавщина та Київщина відома своїми вінками, зробленими із шовкових стрічок, зібраних у різний спосіб: чи то у вигляді розеток, чи то у вигляді стрічки, зібраної у складочки.

На Правобережній Україні стрічки у великій кількості прив’язували до вінка і спускали по плечах, на Чернігівщині стрічок було менше їх протягували в ряд до поперечної стрічки і вони йшли від шиї по спині. На Полтавщині і Харківщині дівчата заплітали косу, яку пускали по спині і в неї вплітали стрічки. На Лівобережжі стрічки були одноколірні, на Правобережжі стрічки були в квіткових та геометричних орнаментах. У деяких регіонах України поділ святкових сорочок, плахт  обшивати двома смужками  шовкових стрічок, а сорочки, які називали «сінокосиці» обшивалися строкатими стрічками.

в) Робота в групах.

(Клас  об’єднується у 3 групи,  кожна з яких отримує завдання. )

Завдання:

Стрічки яких кольорів ви взяли б для вишивання і  чому?

Пояснити. (час на виконання завдання — 5 хв)

Станція «Навчальна»

2.  Види вишивання стрічками.

а) Бесіда.

• Чим відрізняється техніка вишивання стрічками від інших технік?

• Як ви гадаєте вишивати стрічками легше ніж нитками?

б) Пояснення вчителя  з використанням  презентації 

«Вишивання стрічками»

Станція «Практична» 

Використовую презентацію «Вишивання стрічками»

        Вступний інструктаж

-По ходу демонструю зразки

- Знайомлю з порядком виконання роботи

- Ілюструю технологічну карту

- Звертаю увагу на дотримання учнями правил безпечної праці.

Заключний інструктаж

-Приймаю в учнів виконану роботу;

- Звертаю увагу на якість виконаних об’єктів праці;

- Демонструю учням найкращі вироби, а потім представляю вироби з

дефектами, пояснюю причини їх виникнення і способи усунення.IV.   

      Закріплення і узагальнення  вивченого матеріалу

Колективна робота.

Учні дають відповідь на запитання,  поставлені на початку

уроку.   (Звертаємося до «Квітки знань»)  Учитель підбиває

підсумки уроку.

      V. Домашнє завдання

•Підготувати інструменти  та  матеріал для вишивання

• опрацювати конспект уроку,