Розробка уроку "Історія написання "Зачарованої Десни", автобіографічність, сповідальність оповіді"

Тема: Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічність, сповідальність оповіді.

Мета (формувати компетентності):

- предметні: проаналізувати історію написання кіноповісті «Зачарована Десна», визначити особливості жанру, охарактеризувати сповідальність оповіді у творі;

- ключові: аргументовано висловлювати власну думку;

- загальнокультурні: усвідомлювати світову велич О. Довженка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет О. Довженка, мультимедійний супровід.

Епіграф:                                    

Десна! Моє слово до тебе,

Хороша поліська ріка.

Давно ти не бачиш край себе

Хлопчину Довженка Сашка.

Він виріс, пізнавши багато

Річкових і плес, і глибин,

Та ти йому — наче та мати,

Якою пишається син…

                                  В. Пригоровський

Перебіг уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Літературний диктант:

1. О. Довженко народився на Чернігівщині?
2. Дитинство письменник провів на березі річки Дніпро?
3. О. Довженко навчався в Глухівському вчительському інституті?
4. Учителював і Житомирі, Києві?
5. Вищу освіту здобув у Львівському комерційному інституті?
6. Письменник мріяв навчатися в Академії мистецтва?
7. Перший успіх прийшов після виходу фільму «Україна в огні»?
8. Чи був засуджений О. Довженко?
9. У 20-х роках працював в газеті «Літературна Україна»?
10.  О. Довженко навчався в Празі?
11.  На Всесвітній виставці в Брюсселі назвали найкращий фільм

О. Довженка «Земля»?

12.  Письменник працював  на Харківській кінофабриці?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 

IV. Виклад навчального матеріалу.

   Слово вчителя.

    Важливе місце в нашому житті посідають спогади. Давайте, на декілька хвилин,  поринемо у найцікавіші миттєвості вашого життя. Кожен з нас згадає незабутні спогади з дитинства, першу шкільну стежину, закоханість… Найцікавіші миттєвості ми зберігаємо на фотографії чи відео.

   О. Довженко також створював свій фотоальбом – автобіографічну кіноповість «Зачарована Десна».

   Історія написання дозволить нам дізнатися, коли і чому О. Довженко вирішив написати про своє дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

  Над кіноповістю О. Довженко почав працювати , як свідчать записи в чорновиках, 5 квітня 1942 року. У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 року письменник повідомляє: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не верта­ються літа ще хочу написати. Чомусь я часто, коли не щодня, зга­дую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад, почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть».

   У щоденнику 7 грудня 1945 р. з’являється запис про бажання створити таку картину — книжку, яка б «принесла людям успіху, відпочинок, добру пораду і розуміння жити».

   30 березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як працю цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитинство, у родину, у природу, пригадати всі чинники, які створювали й визначали смак, тонкість сприймання.

    Довженко знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї та його психологію.

     Письменник працював над твором довгих 14 років. Проте «Зачарована Десна» була завершена лише в 1955 р. У березні 1956 року журнал «Дніпро» опублікував кіноповість. Після смерті О. Довженка, вона з’явилася окремою книжкою.

   «Зачарована Десна» - це своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку  XX століть.

Бесіда з учнями:

1. Що таке кіноповість?
2. Який твір можна вважати автобіографічним?
3. Чим автобіографічний твір відрізняється від щоденника?
4. Доведіть, , що « Зачарована Десна» є автобіографічним твором?

Теорія літератури:

Кіноповість  – це жанр, що поєднує ознаки кіно та повісті й призначений для читання й екранізації.

Від кіно кіноповість запозичує такі риси: 

-  фрагментарність і динамізм оповіді;

-  багатство асоціативних моментів і зорових вражень;

-  напруженість сюжету;

-  яскраво виражений конфлікт.

Від повісті :

- епічність;

- метафоричність;

- розлогість пейзажних картин;

- наявність однієї-двох сюжетних ліній;

- авторські відступи.

Аналіз кіноповісті (паспорт):

Жанр: автобіографічна кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”).

Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту; зображення дитинства й джерел формування митця.

Ідея: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою; оспівування краю дитинства, його людей, природи.

Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий:

- основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом),

- другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

    «У цьому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний світ, що не день частіше починають вриватися спогади».

Композиція: цілісний потік думок, спогадів, що напливають один на одного, та зображення умов, у яких формувався характер, світогляд малого хлопця; поєднання ліричних і філософських роздумів дорослого Довженка.

 Твір умовно можна поділити на новели «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» плюс ліричні та публіцистичні відступи.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

  Написати оповідання «Спогади мого дитинства».