Урок зарубіжної літератури у 5 класі НУШ

Підготувала урок учителька зарубіжної літератури Троїцького ліцею Лозівського району, Харківської області

Тема уроку: Польська народна казка «Цвіт папороті». Фантастичні елементи в казці.

Мета уроку: ознайомити учнів з польською народною казкою, яка побудована на народному, етнічному святі слов’янських народів Івана Купала, простежити традиції, звичаї та обряди цього свята, які допоможуть дітям зрозуміти образ головного героя Яцуся; розвивати навички роботи з великим за обсягом текстом, складати простий план, аналізувати образ головного героя; сприяти розвитку фантазії учнів та уміння виказувати свої думки; виховувати інтерес до народних етнічних свят, любов, повагу та шану до своїх батьків, родини.

Наочність: матеріали Інтернету про папороть, гуляння на Івана Купала,  uspilne.media/257303-ci-isnue-kvitka-paporoti-rozbiraemosa-v-istorii-svata-ivana-kupala/ , малюнки учнів.

Хід уроку

І. Віртуальна подорож у народознавчу, етнічну царину традицій, звичаїв, гулянь слов’янських народів, а саме літнє свято Івана Купала. Легенда про цвіт папороті. Якщо учні знають про це свято, вони розповідають.

-Перегляд матеріалів про свято Івана Купала із мережі Інтернету. Посилання. uspilne.media/257303-ci-isnue-kvitka-paporoti-rozbiraemosa-v-istorii-svata-ivana-kupala/

Існує легенда про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. Лише в цю ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижни. Папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.  Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою. Існує повір’я, що в цей час всі рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. 

 Цвіт папороті, купальське вогнище та ворожіння - як святкувати Івана Купала

Це одна з небагатьох рослин, що росте по всій земній кулі і зустрічається в абсолютно різних місцях, відмінних між собою кліматичними умовами. Крім того, папороть кімнатна – це чудова прикраса будь-якого інтерєру. Цікаво, що з нею повязано безліч легенд. Стародавні люди вважали, що папороть володіє магічною силою. Вважається, що вона цвіте в ніч на Івана Купала. А тому, хто побачить цю чарівну квітку (яку досі так ніхто і не бачив), буде наділений особливою силою і йому відкриються всі земні скарби. Крім того, ця рослина володіє однією особливістю – є ліками від різних хвороб.Чи є в основі цієї легенди реальна квітка, встановити важко, адже назва "папороть" у фольклорі — це збірна назва багатьох рослин, які зростають на заболочених землях. Але вірогідно, що повір'я про цвіт папороті могло виникнути через особливості будови папоротей родини Osmundaceae, а саме Osmunda regalis (чистоуст королівський), адже їхнє спороносне листя справді нагадує квітку.

Традиції

Купала святкували з різними відмінностями на території всієї України. Святкування сонцестояння чи літнього свята кохання існують у багатьох народів: Midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, Flakagajt (День полум’я) – в албанців, Sobotka – у поляків, Kresu den (Вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.

Щодо традицій — в Україні перед святом Купала збирали трави, вірячи в їхню чудодійну силу, часто зберігали їх цілий рік для лікування. Саме святкування відбувалося на берегах річок — там ставили прикрашене купальське дерево, навколо якого водили танки й співали пісні, топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени. Марена у слов'ян — зимове божество, що морить землю холодом, а людину — хворобами та голодом. У деяких регіонах її також вважали старшою русалкою.

Обов'язково ворожили, адже купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні — жертовними і водночас очищувальними. Потім розпочиналося насичене танцями і піснями нічне гуляння. На святкування запрошували музик, які грали на скрипці, цимбалах, сопілці чи в ансамблі

Вогнище

Обов'язковий атрибут Купала — велике вогнище, через яке стрибають поодинці або парами. Окрім забави й спортивної сторони (кожен намагався стрибнути через багаття якнайвище та якнайдалі) це було магічним ритуалом і означало очищення. Також вважалося, що якщо закохані зможуть перестрибнути багаття, не роз'єднавши рук, їхня любов триватиме все життя. Вогонь відлякував злих духів, які в дні Купала за повір'ями виходили з потойбічного світу в світ живих. Також існувало повір'я, що якщо жінка відзначила Івана Купала і не побувала біля вечірнього багаття, вона відьма.

Вінки

Після втоплення чи спалення опудала Марени дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити на кохання. Вони плетуть вінки з польових квітів, інколи лаштують до них запалені свічки й із заходом сонця починають пускати їх по воді. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають. Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й свічка горить гарно, дівчина вийде заміж, якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега — дівчина піде заміж саме туди.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Вивчення нового матеріалу.

-Сьогодні ми долучимося до спадщини польського народу, усної народної творчості, а саме казки «Цвіт папороті».

- Свято Івана Купала та легенда про цвіт папороті взято за основу польської народної казки «Цвіт папороті».

- Словникова робота до свідомого розуміння змісту казки:

В’язи скрутити – 1) Сильно побити, покалічити кого – небудь або себе. 2) Не справитись з чим – небудь, зазнати невдачі, поразки.

Личаки – Плетене з лика (кора берези) селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками.

Литка – округлий м’яз на задній частині голінки людини.

Темно, хоч в око стрель -  дуже темно, нічого не видно.

- Подорож у казку (текстуальне читання казки) учнями ланцюжком стор.68 – 71 електронного підручника «Зарубіжна література» 5 клас НУШ Є. Волощук до слів: …це ще не кінець. На той рік знов…

• Чарівні 7 цеглинок ( складання простого плану за прочитаною частиною)

1. -  Казковий початок.

2. -  Чарівність квітки папороті.

3. -  Дорога до квітки небезпечна.

4. -  Яцусь – цікавий хлопчик, бо скрізь нишпорить, шукає, слухає.

5. - Свято Івана Купала.

6. -  Яцусь у страшному лісі шукає цвіт папороті.

7. -  Яцусь побачив кущ папороті, а на листку світилась квітка.

- Клуб фантазерів – художників. Ще раз перечитати опис квітки папороті, потім учні малюють за своєю уявою, як вони  уявляють таку квітку.

- Ресурси Інтернету: порівняти уявну квітку дітей і квітку з мережі Інтернету.

- Скласти характеристику образу Яцуся або виокремити риси вдачі: сміливий, цікавий, скрізь нишпорить, шукає пригод і не боїться труднощів та перемагає страхіть у лісі.

ІІІ. Підсумок уроку.

• Діти, ви б хотіли мати собі такого друга?
• Як ви думаєте, зможе Яцусь дістати квітку папороті і стати щасливим?

IV. Домащнє завдання.

Дочитати казку, продовжити шукати 7 чарівних цеглинок (скласти до кінця казки простий план) . Ви побачите, що принесе Яцусю квітка папороті.