Уроки створено за програмою курсу за вибором «Каліграфія» (з елементами розвитку зв'язного мовлення)1-4 класи (Автор програми: Нікулочкіна Олена Василівна, доцент кафедри початкової освіти та ребіліатаційної педагогіки КЗ «Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР)
Одним з головних завдань початкової школи є планомірна і систематична роботи з формування каліграфічного письма. Уроки курсу за вибором «Каліграфія (з елементами розвитку мовлення)» допомагають учням розвинути дрібну моторику руки, цікаві форми та прийоми роботи формують в учнів позитивну мотивацію до навчання, знижують перевантаження і втому дітей.
Навчання каліграфічного письма і систематична робота над формуванням почерку учнів - одне з головних завдань початкової школи. Роль графічних навичок у навчально-виховному процесі надзвичайно велика, бо без оволодіння графікою неможливе вивчення будь‑якого навчального предмета.
І.Д. Ягупа, учитель початкових класів
КУ Сумська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №27, м. Суми, Сумської області
Курс за вибором «Каліграфія (з елементами розвитку зв’язного мовлення)», 1 клас.
Урок №11.
Тема уроку. Ігри з пластиліном. Побудова зв’язних монологічних висловлювань.
Мета уроку: вчити складати короткі монологічні висловлювання, дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог у процесі ліплення, аналізувати власну роботу щодо розфарбовування; розвивати зв’язне мовлення учнів, дрібну моторику руки способом ліплення з пластиліну; комунікативні навички, когнітивну сферу молодших школярів; поповнювати словниковий запас слів дітей, виховувати старанність, акуратність, естетичні смаки.
Обладнання: пластилін, картки із зображенням прописних літер для ліплення, картки для розфарбовування; кольорові олівці, кольорові квітки; мультимедійна презентація.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Сьогодні у нас незвичайний урок.
У світ фантазії зробимо ще один крок.
А з творчістю ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала до нас.
У кожної дитини на парті 2 квітки різних кольорів: червона символізує гарний настрій, синя – сумний. Виберіть ту квітку, яка відповідає вашому настрою. Покажіть мені. (Опитування.)
– Я хочу, щоб гарний настрій у вас не закінчився до кінця уроку.
– Щоб усі ваші сподівання справдилися…
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у першім класі
Учні – просто…(Молодці.)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Королева Письма запрошує вас до цікавої подорожі у країну Пластилінія.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати короткі монологічні висловлювання; будемо збагачувати словниковий запас; розвивати дрібну моторику руки способом ліплення пластиліном та розфарбовуванням, будемо розвивати зв’язне мовлення.
ІV. Мовленнєва розминка.
— Вивчення скоромовки напам’ять.
У сороки-білобоки
П’ять малят сороченят.
Усі чисто хочуть їсти,
Треба всім ім дати лад...
Са-са-са — змахнула крильцями оса.
Су-су-су — побачив я в саду осу.
Со-со-со — не кусай, осо.
Си-си-си — вже нема в саду оси.
Сі-сі-сі — ідіть сюди усі.
V. Актуалізація опорних знань.
З однієї ми родини,
Від Андрія до Ярини.
Як по одному, самі,
Ми буваємо німі,
Хоч і маєм різні назви
Й добре знаєте всіх нас ви.
Певно станемо рядком –
Заговоримо ладком.
Ми – писемності основа.
А без нас ніхто ні слова!
Що це таке? (Літери абетки.)
Завдання: розфарбуйте малюнок кольорами, які позначено певними знаками, знайдіть літеру, яка сховалася; яким кольором вона зображена. Тримайте правильно олівець. Робіть зафарбовування у правильному напрямку.
Тут трава росте висока ,
Тут стежинонька вузька.
Вище руки, вище ноги —
Не проста у нас дорога.
А тепер ідемо боком —
Із підскоком, із підскоком.
Походили на носочках,
А тоді на п'ятах.
Випростали добре спини
І звели лопатки.
VI. Робота над темою уроку.
Коли хочеш ти читати.
То мене повинен знати!
А коли мене не знаєш.
То нічого не вгадаєш. (Абетка)
— Які ви знаєте близькі за значенням слова до слова абетка? (Азбука, алфавіт)
— Що означають ці слова? (Сталий порядок розташування всіх літер певної мови.)
—— Чим позначаються звуки мовлення на письмі?
— Чим відрізняються букви від звуків?
— Чого в українській мові більше: букв чи звуків?
— Слово алфавіт походить від назв перших двох букв грецького алфавіту — альфа і бета, або віта.
Слово азбука утворилося від складання староросійських назв букв аз і буки, якими починався алфавіт, а слово абетка — від сучасних назв цих букв (а і бе).
Вправа 1. Учитель декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Я з цим братом вліс ходив,
А з цим братом борщ варив,
З цим я кашки скуштував,
А з найменшим заспівав.
Вправа 2. Рідний дім.
Долоні трохи зігнуті, кінчики пальців торкаються (дах), середній палець правої руки піднято вертикально вгору (димар), кінчики мізинчиків торкаються один одного, створюючи пряму лінію (балкон).
Хай живе наш рідний дім —
Тепло й затишно у нім.
Вправа 3. Кошик.
Його треба зобразити пальцями рук.
В руки кошик я беру,
І горішок туди кладу.
Долоні повернені на себе, пальці сплетені, лікті розведені в сторону. Долоні нібито роз'їжджаються, і між пальцями утворюються зазори. Великі пальці зображують ручку кошика.
Вправа 4. Жук.
Жук у жолудя питав:
─ Де ти шапочку придбав?
От якби мені таку –
Був би красень я в ліску.
Пальці в кулачок. Вказівний та мізинчик розведені в сторони, дитина рухає ними, просуваючи руку по парті вперед.
Вправа 5. Оси.
Оса осі в осінні дні
Сумні виспівує пісні.
Тумани сиві на росі —
Сховатись ніде вже осі.
У кожної дитини картка з розліновкою в косу лінію. На картці простим олівцем зображено прописні літери, які діти вже вивчили.
Завдання:
Завдання: об’єднайтесь у групи по назвам букв, кожен придумає слово, де чує даний звук і назве його.
VIІ. Закріплення та узагальнення знань.
1. Графічний диктант (у зошиті у клітинку).
Опис диктанту
Буква «Р»
Вправо 2 кл., вниз 1 кл., вліво 2 кл., вгору 2 кл., вліво 1 кл., вниз 5 кл., вправо 1 кл., вгору 2 кл., вправо 3 кл., вгору 3 кл., вліво 3 кл.
VІIІ. Підбиття підсумків. Рефлексія.
– Добіг кінця наш урок. Чи справдилися ваші очікування?
– Що найбільше сподобалося на уроці?
– Що було вам найцікавіше?
– Яке завдання було найважчим?
– Яке завдання найлегшим?
– До чого спонукав урок?
– З яким настроєм ви завершуєте урок?
(Учні показують квітку.)