Розробка уроку "Леся Українка. Драма - феєрія «ЛІСОВА ПІСНЯ». Образи твору та його художні особливості. Природа і людина у творі".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

                                                          

              Підготувала 

                                           викладач української мови

                          та літератури

                      Яночко  В.В.          

 

 

 

Леся Українка.  Драма -  феєрія «ЛІСОВА ПІСНЯ».   Образи твору та його художні особливості. Природа і людина у творі.

• аналізувати образи твору;
• удосконалювати навички роботи з текстом твору;
• формувати вміння висловлювати й аргументувати власні думки;
• виховувати почуття прекрасного,прагнення до творчої самореалізації особистості.

 

ВИД ЗАНЯТТЯ  : комбінований.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:

• забезпечуючі:  « Світова література», «Українська мова».
• забезпечуємі: « Культурологія».

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВІЗУАЛЬНИЙ СУПРОВІД :

-         підручники;                                                                                

-         інтерактивна дошка,

-         портрет Лесі Українки,

-         малюнки із зображенням  героїв.

• електронні матеріали, спроектовані на екран;
• завдання для тестування;
• фільм «Лісова пісня».

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 І  Організаційний момент

 Слово викладача.

  Студенти, я рада вітати вас на цьому  занятті. Сподіваюсь, що заняття для вас буде цікаве та повчальне.

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Відтвори епізод за цитатою.

Викладач  зачитує цитату, учні повинні назвати епізод, пов’язаний з поданою цитатою.

• «Ох, зірка в серце упала!»
• «Нічко коротка — довга розлука…

Що ж мені суджено — щастя чи мука?»

• «Не зневажай душі своєї цвіту…

Той цвіт від папороті чарівніший —

він творить скарби, а не відкриває».

• «Сестрице, мушу я! Твоя краса

На той рік ще буйніше запишає,

А в мене щастя як тепер зов’яне,

То вже не втане!»

• «Ся жінка хижа, наче рись».
• «Бери мене! Я хочу забуття!»
•  «І з долу вгору він до мене звів

Такий болючий погляд, повний туги

І каяття палкого без надії…

Людина тільки може так дивитись!..»

• «Заграй. Заграй, дай голос мому серцю!

Воно ж одно залишилось від мене».

2.  Продовжіть речення.

• Драматична поема — це…
• Драматичній поемі властиві такі ознаки:
• В основу «Лісової пісні» лягли спогади…
•  Жанр твору «Лісова пісня» Л. Українки – це …
• Драма-феєрія – це …
•  Темою твору «Лісова пісня» Л. Українки є …
•  Ідея твору «Лісова пісня» - це …
• Проблематика драми «Лісова пісня»(Метод: «Мозковій штурм

                   Які проблеми висвітлює авторка в творі?

1.  Людина й природа.
2. Духовне й матеріальне, мрія й буденність.
3. Сила кохання й сімейне щастя.
4. Добро й зло, гідність і безчестя.
5. Людина й мистецтво.
6. У чому сенс людського життя.
7. Трагедія самозради.

3. Сюжетна та композиційна побудова драми.

• Завдання на встановлення відповідності

Зав’язка                                       пробудження Мавки

Розвиток дії                                 кохання Мавки й Лукаша; зрада Лукаша

Передкульмінація                       смерть Мавки

Кульмінація                                Мавка перетворюється на вербу

Розв’язка                                     смерть Лукаша 

Повідомлення теми й мети заняття.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

                                

1.  «Лісова пісня» Л. Українки – «гімн вільній людині»
2. Художній образ, його ознаки , засоби творення образів та прийоми типізації.
3. Останній монолог Мавки – акорд на честь доброго, справедливого переможця.

 ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 Твір неперевершений.  Це одно із  чудес  не лише  української,  а й світової   літератури  . Це Лесина лебедина пісня.

  Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині». «Лісова пісня» - прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії  буття, до миру з власною душею.

    «Драма –феєрія» -  вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах  квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи. Це пісня пісень не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії. Жагуча й пристрасна пісня про велику любов і жорстоку зраду.

    Відкривається  «Лісова пісня»  прологом, Який має значення заспіву і вводить нас  у світ казки. Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією  майбутніх конфліктів.  Уже тут сили природи, що уособлюють дух, волю, протиставлено силам застою.

    Уже в першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди, Лісові сили і їм сприяють, водяні  намагаються нашкодити. Ця «весняна» дія є дією зародження і цвітіння кохання «лісової царівни» Мавки і  сільського хлопця Лукаша.

     «Пізнє літо» розвиває конфлікт: в душі Лукаша в’януть поезія і кохання  до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину – втілення буденщини й банальності.

     У дії «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут людина стає звіром і знову людиною, тут Килина закляла Мавку у вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину, звільняючи її від пут буденщини.

     Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання. Саме через образи, їх вчинки, мову проявляється неповторна індивідуальність митця. На занятті ми спробуємо дати відповідь на питання: що єднає образ Мавки з Лесею Українкою?

2. Теорія літератури

Художній образ — це складна мистецька форма відображення дійсності. У ньому поєднуються: дійсність з неповторною індивідуальністю художника; загальне з індивідуальним (таке злиття в мистецтві має назву типізації, типізація передбачає виділення основного, яке виражається в неповторно індивідуальному); емоційне з раціональним; правда з вимислом (вимисел — це не довільне вигадування того, чого нема й не було, це поєднання в певній часовій і логічній послідовності того, що художник зібрав у самому житті; це те, що могло бути). Художньому образу властива умовність.

 

Образи — це конкретно-чуттєве художнє змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі).

Неодмінними ознаками художнього образу є:

а) те, що він дає художнє пізнання життя;

б) те, що він справляє емоційний вплив на людей;

б) те, що він, творчо відображаючи дійсність, містить у собі художнє узагальнення.

Засоби творення образів і прийоми типізації:

а) зображення вчинків, дії образів-персонажів;

б) портретне зображення;

в) мова персонажів;

г) пряма авторська характеристика;

д) виділення провідної риси характеру;

е) перебільшення. .

  Робота на дошці. Заповнити схему.

 Слово викладача.

      У «Лісовій пісні» виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постатями людей. Мистецтво композиції твору полягає у тонкому переплетінні фантастики з реальністю.  

 

                                                          Образи твору

 

         

 

 Природа                                                                                        Людський світ

 

 

 

 

 

 Робота в групах

Колективне уточнення характеристики героїв твору, коментар цитат, дібраних удома.

         1-ша група

Проблемне питання. Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси.

Шлях виконання

     Дослідити засоби зображення Мавки — зовнішній портрет Мавки (у ремарках, репліках Лукаша, Лісовика); внутрішній портрет (у монологах, у взаєминах з іншими персонажами твору, у ставленні до навколишнього середовища).

       Узагальнення групи

Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. Вона втілює ідеали: гармонійної людини, вічного людського хисту, краси.  Героїня "Лісової пісні" має в серці "те, що не вмирає". Це невмируще — незгасимий вогонь кохання, яке в змозі перемогти все, навіть смерть. Мавка — казкова постать, витвір народної фантазії. Поетеса взяла її зі слов'янської міфології. Лісова дівчина красива як ззовні, так і всередині, тобто її зовнішня краса перебуває у гармонії з внутрішнім світом і змінюється відповідно до переживань дівчини.

Мавку від довгого зимового сну розбудила мелодія Лукашевої сопілки — незвичайний спів весни, як думалось їй спочатку. (уривок із фільму  5, 56 ---7, 50) Дізнавшись від дідуся Лісовика, що «то хлопець на сопілці грає», вона захотіла його побачити. Застереження досвідченого Лісовика..

… Минай людські стежки, дитино,

бо там не ходить воля,— там жура

тягар свій носить. Обминай їх, доню:

раз тільки ступиш — і пропала воля! —

здається Мавці дивним.

Для неї воля, природа, життя — нероздільні.

Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде! —

дивується вона.

«Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на ймення», зацікавлено розглядаючи Мавку й одночасно граючи на сопілці українські веснянки, зачаровує лісову красуню — і в її серці зароджується незгасне кохання до юнака.

Прекрасними й дивними здаються Мавці люди порівняно з лісовими істотами: лише люди «так ніжно… кохаються», уміють творити щось «вічне і величне», лише людина може прожити життя, залишивши по собі красу. Тепер усе попереднє життя їй згадується крізь серпанок смутку, а майбутнє мріється лише з людьми, лише з коханим, з яким у неї багато спільного. Адже й Лукаша вразила особлива краса лісової чарівниці, дивний вираз очей, її незвичайна, багата, поетична мова. (уривок із фільму  9,56--- 11,12) .. Мова Мавки алегорична, як і сам її образ  її  думки увиразнюються фразеологізмами: «Не зневажай душі своєї цвіту», «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж? Хіба крові не варта краса?», «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».

Оцей особливий стан Мавки, зацікавленої людьми, закоханої в людину, особливо виразно розкривається в її монологах, що починаються словами «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?», «Коли б ти, нічко, швидше минала!» і в діалогах із Лукашем.

У другій дії бачимо лісову вродливицю серед людей. Тут вона символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не «така саміська», як у людей, вихованих суспільством. Навіть мудрий дядько Лев не знає такого слова, яке б розкрило їй таємниці суспільної людини, допомогло збагнути людські клопоти.

На відміну від більшості людей, Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають надою»; нивка, яку вона обробляла, родить гарно, як ніколи до того; ліс, дарами якого бережно, розумно користується, відкриває перед «нею всі свої скарби; на подвір’я, яке «умаїла квітками попідвіконню — любо подивитись!» Живучи в Лукашевій сім’ї, Мавка спіткалася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити чисте кохання від цих проявів зла, захистити «цвіт душі» свого коханого, своє і його щастя. У цій боротьбі ніжна Мавка виявляє  стриманість, терплячість — на грубощі Лукашевої матері відповідає лагідно й покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за кохання, за добро, за красу людської душі й торжество правди. Мавка завжди поривається до ідеалу, до краси. Конкретизація образу Мавки здійснюється через її взаємини з Лукашем, Лісовиком, дядьком Левом. Килиною Безсмертна лісова царівна все-таки виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі» свого коханого. У кінці твору вона спалахує давньою красою, з’являється перед юнаком знову «у зорянім вінці», знову разом із ним єднає свою долю. Правда, краса, благородство перемагають над усім лукавим, потворним, антигуманним.

 

 

 

 

2-га група

Проблемне питання. Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша?

Шляхи виконання

Через психологічний аналіз духовного світу героя, його характеру саморозвитку (боротьба в його душі світлих, чистих поривань з буденщиною).

Узагальнення групи

      З Лукашем ми зустрічаємось напровесні на галяві волинського лісу. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний «…в полотняну одежу… сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».

У цьому зовнішньому портреті вбачається щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака.Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Але лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, уже проникли і в душу Лукаша. Недарма він засоромився при відповіді на Мавчине питання: «Чи гарна ж я тобі?», «Хіба ти сам собі не знайдеш пари?».

Мова Лукаша вказує на його соціальне походження, вона пересипана просторіччями, діалектизмами: «лепсько грає», «сидіти тута», «непевне місце», «хтів собі вточити соку», «любощі такі солодкі» та інші. Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, «як солов’ї весільним співом дзвонять», «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!»

Коли Мавка прийшла жити в сім’ю Лукаша, а його мати почала постійно дорікати своєму синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи, Лукаш намагається захистити й себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів»,заразившись від своєї матері породженими віками невільницького життя пороками; робота і краса — несумісні; невістка в сім’ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «…їм така невістка

не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!», «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки», «Була надія, що віддячусь потім»— кидає він Мавці на її пристрасне благання не зневажати«душі своєї цвіту». Як іржа, врізалося це в душу Лукаша, витравлюючи любов до природи, і любов до народних казок, легенд, пісень, якими так захоплювався мудрий дядько Лев.

Розрив з Мавкою й одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною стало торжеством приватновласницького світу.Але в останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. (УРИВОК ІЗ ФІЛЬМУ 1. 26. 00--- 1. 26.55)Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі. Бажано прочитати монолог від слів: «Хто ти?..» і до кінця всю останню ремарку твору. У всій п’єсі, зокрема в образах Мавки і Лукаша, звучить осуд суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.

     3-тя група

Проблемне питання. Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?

 

 

 

 

Шляхи виконання

Розкрити грубість, лицемірство, спотворене уявлення про працю (авторська характеристика в ремарках, зображення взаємин між собою, з іншими персонажами, у ставленні до природи, через їхню мову).

Узагальнення групи

 

Мати Лукаша — рідна сестра дядька Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.

Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.

Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.

 

 

 

 

 

 

4-та група

Проблемне питання. Як у творі розкривається  образ дядька Лева та проблема людини й природи?

Шляхи виконання

Дослідити засоби творення образу дядька Лева як великого природолюба (портретна характеристика в ремарках; його ставлення до столітнього дуба), дослідити ставлення Мавки, Лукаша, матері Лукаша, Килини до лісу.

Узагальнення групи

Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.

Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.

Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина  з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.

У драмі не має протиставлення людини і природи.  Йдеться про гармонію природи і людини як часточки цієї природи. Поетеса закликає оберігати первозданність природи,  іі красу, підносить свій голос   до всього живого, що нас оточує . Своїм віщим голосом вона застерігала людей: « Не ріж, не убивай!», бо якщо гармонія буде порушена  сили природи помстяться  нерозумним людям  за бездушне винищення  живої краси і добра ,  серед якої живуть.

            Природа в «Лісовій пісні»   вічна в повторенні щорічного кола – від весняного пробудження до зимового завмирання. Її зміни віддзеркалюють зміну почуттів героїв.              ( уривок із фільму  53, 26---54, 45)

Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає.  Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.

Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку. Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе. Порівняймо: (уривок із фільму  1, 47 – 2.50  ------- 32. 23—33.10)

   

 

 

5-та група

Проблемне питання. Як  письменниця розкриває  образи лісових мешканців та інші фантастичні сили?

Шляхи виконання

Дослідити засоби творення образів  лісових мешканців (портретна характеристика в ремарках).

Лісові мешканці, крім Мавки, в основному  ворожі до світу людей (Поперчата, Куць, Водяник, «Той, що греблі рве»  та інші..), бо вважають , що там панує рабський дух, заздрість, корисливість.  Лісовик застерігає Мавку:

                       …Але минай людські стежинки, дитино,

                       бо  там не ходить воля, - там жура

                       тягар свій носить. Обминай їх, доню:

                        раз тільки ступиш -  і пропала воля!

Найголовніші   цінності для міфічних персонажів це – Воля.  Життя без неї для них неможливе. Тут цінується краса,  якою все й  вимірюється.  І всі вони люблять яскраві шати (вбрання), порядок у лісі й на озері.  Однак  тільки на перший погляд  видається, що у природі  кожен сам по собі. Насправді тут панує  взаємозв’язок  і злагода, а  « як цар морський покличе – треба слухать . На те є служба…»

Фантастичні лісові істоти часто вдаються до помсти людям за ту шкоду, яку вони заподіюють природі, за те що не вміють із ними ладнати, як наприклад, дядько Лев.

 Цікавими є образи Злиднів.  Люди часто самі до себе їх прикликають  сварками, лінощами, заздрість.   

 

Слово викладача.

       Ключовим у драмі-феєрії можна вважати останній монолог Мавки, який, власне, вміщує в собі основну думку твору – піднесення справжнього кохання, відданого та щирого. Пропоную до вашої уваги уривок з фільма «Лісова пісня».(1.26. 55---1.28 20)

Ці слова сповнені світлої туги, у них звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця.

У «Лісовій пісні» цей переможець — людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси. Мавка ще раз з'являється у дивній своїй красі, "спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці".Ця ремарка дає ключ до сценічного трактування, сприяє глибшому розкриттю ідейно-художнього змісту всього твору, його філософського узагальнення: все високе, благородне, величне — вічне. І ніякі дрібні думки і тлінні життєві негаразди не здатні знищити його. Вустами Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою, бути часточкою природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя.

    На занятті ми зосередили увагу на уявленні про духовну красу людей, вірність, щирість, людяність; вдосконалили вміння переказувати прочитаний твір, характеризувати образи твору, робити власні висновки з прочитаного матеріалу. Слід наголосити , що здобуті сьогодні знання можна спрямувати на доречне та правильне   використання у власному житті. Окрім всього, почуття усвідомлення власної відповідальності за людей, людської гідності, вірності своїм моральним ідеалам, гуманності, почуття поваги до природи повинні мати місце у Вашому житті.

 

 

 

 

 

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу

1.Створіть асоціативний кущ:

• Дайджест для дівчат.(складання самостійне, перевірка колективна)

Визначити та записати риси характеру Мавки та Килини.

              

              

 

               

 

 

               Мавка                                             Килина

1.Міфічна істота                       1. Молода вдовиця

2.Романтична                            2. Заздрісна

3.Волелюбна                             3. Хазяйновита

4.Гармонійна особистість         4. Хитра й підступна

5.Щира                                      5. Жадібна

6.Вірна                                      6. Бідність духовного світу

7.Добра та чемна                       7. Прагнення до збагачення

8.Благородна натура                  8. Дріб’язкова та нещира

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

Хлопці складають асоціативний кущ до образу Лукаша. (сладання самостійне, перевірка колективна)

 

Лукаш --- сільський хлопець --- поет у душі --- …

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.         Кросворд  "Лісова пісня"

По горизонталі:

1. Ім'я дядька головного героя драми. 
2. Місце, де відбуваються події драми. 
3. Пора року, коли розвиваються події твору. 
4. Місце проживання міфологічних водяних істот. 
5. Головна героїня драми. 
6. Головний герой твору. 
7. Музичний інструмент, гра на якому зачарувала Мавку. 
8. Міфологічний господар лісу. 
9. Міфологічна водяна істота. 
10. Дружина Лукаша. 
11. Міфологічний господар озера. 

По вертикалі: у виділених вертикальних клітинах при правильному заповненні горизонтальних рядків читаємо: «Лісова пісня»
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Перевірка якості знань.

   Виконання тестових завдань. Студентам пропонуються окремі варіанти завдань за матеріалами проведеного заняття з варіантами відповідей, одна з яких є правильною.
                Варіант І .
1. Лукаш причарував Мавку…
а) грою на скрипці;
б) піснею;
в) грою на сопілці.

2. Дядько Лев – це…
а) лісник;
б) сільський крамар;
в) брат матері Лукаша.

3. Дядько Лев ставився до Мавки…
а) як до людини, з повагою;
б) зневажливо;
в) байдуже.

4. Мати Лукаша ставилась до Мавки…
а) прихильно;
б) вороже;
в) байдуже.

5. Килина – це…
а) родичка Лукашів;
б) молода вдовиця;
в) сестра Мавки.

6. Лукаш одружився з…
а) Мавкою;
б) Русалкою;
в) Килиною.

7. Перелесник – це…
а) сільський хлопець;
б) лісова істота, вродливий юнак;
в) син дядька Лева.

8. Перелесник залицявся до…
а) Мавки;
б) Килини;
в) Русалки.

9. Дядько Лев…
а) виїхав до міста;
б)загину від нещасного випадку;
в) помер.

10. За життя дядько Лев оберігав…
а) красуню березу на подвір'ї;
б) старого дуба;
в) розкішну калину на узліссі.

11. Лукаш став байдужим до Мавки, тому що…
а) Мавка зрадила йому;
б) він покохав Килину;

 в) він піддався сірим буденним обставинам життя.

12. У кінці драми Лукаш…
а) покинув ліс назавжди;
б) став жити з Мавкою;
в) загинув.
 

                  Варіант ІІ

1. «Лісова пісня» написана в:

а)-1912

б)-1914

в)-1911

 

2. Леся Українка писала твір …. днів:

а)- 5

б)- 7

в)- 12

 

3. Композиційно твір складається з :

а)- прологу і 3 дій

б)- з 5 дій і епілогу

в)- з прологу і 2 дій

 

4. Кожна частина твору співвіднесена з :

а)- порою року

б)- новим коханням

в)- переїздом героїв

 

5. Образ Мавки …

а)- трагічний

б)- романтичний

в)- егоїстичний

 

6. На кого перетворено Лукаша за його зраду?

а)- лісовик

б)- вовкулака

в)- дух

 

7. Прототипом для образу дядька Лева був

а)- Лев Скулинський

б)- Лев Толстой

в)- Лев Іваничук

 

8. Про що говорила Мавка словами « Я в серці маю те, що не вмирає…»?

а)- зрада

б)- добро

в)- щире кохання

 

9. Лукаш засватав Килину…

-  з власної волі

- за настоянням матері

- за порадою Мавки

 

10. Хто повернув Лукашеві людський вигляд?

а)- Лісовик

б)- Мавка

в)- мати

 

11. Які протилежності зіткнулися в даному творі?

а)- духовне багатство та матеріальне забезпечення

б)- добро і зло

в)- надія та безнадія

 

12. Цей твір часто називають

а)- гімном справжнього кохання

б)- гімном Волинській природі

в)- гімном переможця

 

    

VІ. Підсумки заняття. Оголошення результатів навчальної діяльності студентів.

 

VІІ. Домашнє завдання

   На основі опрацьованого  матеріалу на занятті  відповісти на питання.

Що єднає образ Мавки з Лесею Українкою?

Вивчити останній монолог Мавки напам’ять.
Написати стислу роботу-роздум „Чи я б могла кохати так, як Мавка?” (дівчата), „Якщо б я був на місці Лукаша...” (хлопці).